содержание .. 10 11 12 13 14 15 16 17 ..
литий
литейный сплав — сплав с высокими литейными свойствами, обеспечива-ющими высокое качество отливок: отсутствие раковин, трещин, пористо-сти и других дефектов
ливарний сплав — сплав з високими ливарними властивостями, що забезпечують високу якість виливків: відсутність свищів, тріщин, пористості й інших дефектів
e casting alloy d Gußlegierung f alliage moulé
литейный чугун — чугун, предназначенный для получения отливок
ливарний чавун — чавун, призначений для одержання виливків
e foundry iron, pig iron
d Gußeisen, Gießerei(roh)eisen
f fonte de moulage
литий (Li) — элемент №3 периодической системы Д.И.Менделеева (I груп-па, II период), атомная масса 6,939; известны 5 изотопов с массовыми чис-лами 6—9, 11, типичная степень окисления +1; серебристо-белый, мягкий, самый легкий металл, принадлежит к щелочным металлам; Tпл 454 К; на воздухе тускнеет вследствие образования оксида Lі2O и нитрида Li3N; с водой реагирует менее энергично, чем другие щелочные металлы; широко распространен в природе (горные породы, минеральные источники, мор-ская вода, каменный уголь и др.); происхождение названия — от грецьк. lithos — камень; открыт в 1817 году И.Арфведсоном (Швеция); применяют для легирования алюминиевых сплавов, бронзы, магниевых сплавов, 6Li — для получения трития, для изготовления регулирующих стержней в атом-ных реакторах, 7Li — как теплоноситель в ядерных реакторах, как катали-затор полимеризации и др.
літій (Li) — елемент №3 періодичні системи Д.І.Менделєєва (I група, II період), атомна маса 6,939; відомі 5 ізотопів з масовими числами 6—9, 11, типовий ступінь окислювання +1; сріблясто-білий, м’який, найлегший метал, належить до лужних металів; Tпл 454 К; на повітрі тьмяніє внаслідок утворення оксиду Lі2O і нітриду Li3N; з водою реагує менш енергійно, ніж інші лужні метали; широко розповсюджений у природі (гірські породи, мінеральні джерела, морська вода, кам’яне вугілля тощо); походження назви — від грецьк. lithos — камінь; відкритий 1817 року І.Арфведсоном (Швеція); застосовують для легування алюмінієвих сплавів, бронзи, магнієвих сплавів, 6Li — для одержання тритію, для виготовлення регулювальних стрижнів в атомних реакторах, 7Li — як теплоносій у ядерних реакторах, як каталізатор полімеризації тощо
литье
e lithium d Lithium f lithium
литье (изделий) — способ получения изделий путем заливки расплавленных материалов в литейную форму
литво (виробів) — спосіб одержання виробів шляхом заливання розплавлених матеріалів у ливарну форму
e cast product(s)
d Gußstücke, Güßerzeugnisse
f piece coulee
литье (процесс) — процесс заливки расплавленных материалов в литейную форму
литво (процес) — процес заливання розплавлених матеріалів у ливарну форму
e casting
d Gießen, Guß
f coulée, moulage
логарифмическая ползучесть — низкотемпературная ползучесть, при кото-рой деформация линейно зависит от логарифма времени
логарифмічна повзучість — низькотемпературна повзучість, при якій деформація лінійно залежить від логарифму часу
e logarithmic creep
d logarithmisches Kriechen
f fluage logarithmique
локальный нагрев — см. местный нагрев локальний нагрів — див. місцевий нагрів
луженая жесть — см. белая жесть луджена жерсть — див. біла жерсть
лютеций (Lu) — элемент №71 периодической системы Д.И.Менделеева (III группа, 6 период), атомная масса 174,97; известны 23 изотопа с массовыми числами 151, 153—156, 162, 164—180, типичная степень окисления + III; серебристо-белый металл, относится к лантаноидам; Тпл 1936 К; происхо-ждение названия — от лат. названия Парижа — Lutetia; открыт в 1907 году Ж.Урбэном (Франция) и К.Ауэр фон Вельсбах (Австрия); применяется в качестве геттера
магний
лютецій (Lu) — елемент №71 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 174,97; відомі 23 ізотопи з масовими числами 151,
153—156, 162, 164—180, типовий ступінь окислювання + III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Тпл 1936 К; походження назви — від лат. назви Парижа — Lutetia; відкритий 1907 року Ж.Урбэном (Франція) і К.Ауер фон Вельсбах (Австрія); застосовується як гетер
e lutetium d Lutetium f Lutecium
M
магналий — общее название алюминиевых сплавов с 1,75—10% Mg и до-бавками Сu, предназначенных для изготовления отливок и штампованных изделий
магналій — загальна назва алюмінієвих сплавів з 1,75—10% Mg і добавками Сu, призначених для виготовлення виливків і штампованих виробів
e magnalium, duralinox
d Magnalium
f magnalium, duralinox
магнетизм — совокупность явлений, обусловленных магнитным взаимодей-ствием, которое в макроскопическом масштабе проявляется между элек-трическими токами, между токами и магнитами и между магнитами
магнетизм — сукупність явищ, зумовлених магнітною взаємодією, що у макроскопічному масштабі проявляється між електричними струмами, між струмами і магнітами і між магнітами
e magnetism
d Magnetismus
f magnétisme
магнетон Бора — единица измерения магнитного момента электрона, равная
9,2741·10-24 Дж/Тл
магнетон Бора — одиниця виміру магнітного моменту електрона, що дорівнює 9,2741·10-24 Дж/Тл
e Bohr magneton
d Bohrsches Magneton
f magneton de Bohr
магний (Mg) — элемент №12 периодической системы Д.И.Менделеева (II
группа, 3 период), атомная масса 24,305; известны 11 изотопов с мас-
магнит
совыми числами 20—30; типичная степень окисления +ІІ, простое ве-щество, легкий серебристо-белый металл, тускнеет на воздухе вследствие окисления; относится к группе щелочно-земельных металлов; Tпл 922 К; химически очень активен: на воздухе горит ослепительным белым пла-менем, энергично взаимодействует с некоторыми другими элементами, в воде растворяется с выделением водорода; в природе встречается в виде силикатных минералов (оливин, серпентин и др.), магнезита, доломита, карналита, в морской воде и др.; происхождение названия — от грецьк. magnesia — название основного карбоната магния, найденного в XVIII ве-ке в Греции; открыт в 1808 году Г.Дэви (Великобритания); применяют для получения .сплавов на его основе и легирования других металлов, в метал-лотермии, в органическом синтезе, в качестве компонента осветительных и зажигающих составов в пиротехнике и др.
магній (Mg) — елемент №12 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 3 період), атомна маса 24,305; відомі 11 ізотопів з масовими числами 20— 30; типовий ступінь окислювання +ІІ, проста речовина, легкий сріблясто-білий метал, тьмяніє на повітрі внаслідок окислювання; відноситься до групи лужноземельних металів; Tпл 922 К; хімічно дуже активний: на повітрі горить яскравим білим полум’ям, енергійно взаємодіє з деякими іншими елементами, у воді розчиняється з виділенням водню; у природі зустрічається у вигляді силікатних мінералів (олівін, серпентин тощо), магнезиту, доломіту, карналіту, у морській воді тощо; походження назви
— від грецьк. magnesia — назва основного карбонату магнію, знайденого в XVIII столітті в Греції; відкритий 1808 року Г.Деві (Великобританія); застосовують для одержання .сплавів на його основі і легування інших металів, у металотермії, в органічному синтезі, як компонент освітлювальних і запалювальних сполук у піротехніці тощо
e magnesium d Magnesium f Magnésium
магнит — изделие с высокой остаточной намагниченностью, создающее сильное магнитное поле в зазоре или на полюсах
магніт — виріб з високою залишковою намагніченістю, що створює сильне магнітне поле в зазорі чи на полюсах
e magnet d Magnet f aimant
магнитная анизотропия — анизотропия магнитных свойств
магнітна анізотропія — анізотропія магнітних властивостей
e magnetic anisotropy
d magnetische Anisotropie
f anisotropie magnétique
магнитная кристаллическая анизотропия
магнитная восприимчивость — свойство, определяющее способность ма-териала намагничиваться в магнитном поле, т.е. менять свою намагни-ченность при изменении напряженности этого поля; коэффициент пропор-циональности между намагниченностью и напряженностью магнитного поля
магнітна сприйнятливість — властивість, що визначає здатність матеріалу намагнічуватися в магнітному полі, тобто змінювати свою намагніченість при зміні напруженості цього поля; коефіцієнт пропорційності між намагніченістю і напруженістю магнітного поля
e magnetic susceptibility
d magnetische Suszeptibilität
f susceptibilité magnétique
магнитная дефектоскопия — неразрушающий метод контроля несплошно-стей поверхности изделий из ферромагнитных материалов в приложенном или собственном магнитном поле, выявляемых с помощью скопления маг-нитной суспензии у несплошностей
магнітна дефектоскопія — неруйнівний метод контролю несуцільностей поверхні виробів з феромагнітних матеріалів у прикладеному чи власному магнітному полі, що виявляються за допомогою скупчення магнітної суспензії біля несуцільностей
e magnetic defectoscopy
d magnetische Defektoskopie
f contrôle magnétoscopique
магнитная индукция — см. индукция (магнитная)
магнітна індукція — див. індукція (магнітна)
магнитная кристаллическая анизотропия, магнитная кристаллографи-ческая анизотропия — анизотропия намагничивания монокристалла или текстурованного поликристалла ферромагнетика, обусловленная наличием легких и трудных направлений намагничивания
магнітна кристалічна анізотропія, магнітна кристалографічна анізотропія — анізотропія намагнічування монокристала чи текстурованого полікристала феромагнетика, зумовлена наявністю легких і важких напрямків намагнічування
магнитная кристаллографическая анизотропия
e magnetic crystalline anisotropy
d magnetische Kristallanisotropie
f anisotropie magnétique du cristal
магнитная кристаллографическая анизотропия — см. магнитная крис-таллическая анизотропия
магнітна кристалографічна анізотропія — див. магнітна кристалічна анізотропія
магнитная пленка — пленка, обладающая магнитными свойствами
магнітна плівка — плівка, що має магнітні властивості
e magnetic film
d Magnetschicht
f pellicule magnétique
магнитная проницаемость — способность ферромагнетика намагничивать-ся в магнитном поле; численно характеризуется производной магнитной индукции в намагничивающем поле по напряженности внешнего магнит-ного поля
магнітна проникність — здатність феромагнетика намагнічуватися в магнітному полі; кількісно характеризується похідною магнітної індукції в полі, що намагнічує, по напруженості зовнішнього магнітного поля
e magnetic permeability
d magnetische Permeabilität
f perméabilité magnétique
магнитная сталь — сталь, относительная магнитная восприимчивость кото-рой значительно > 1
магнітна сталь — сталь, відносна магнітна сприйнятливість якої значно > 1
e magnetic steel
d magnetischer Stahl
f acier magnétique
магнитная сепарация — сепарация, при которой используется действие магнитного поля на частицы, обладающие различной магнитной воспри-имчивостью
магнітна сепарація — сепарація, при якій використовується дія магнітного поля на частинки, що мають різну магнітну сприйнятливість
e magnetic separation
d Magnetscheidung
f séparation magnétique
магнитное поле
магнитная структура — строение материалов с коллективным магнетиз-мом, характеризующееся формой, размерами и взаимным расположением магнитных доменов
магнітна структура — будова матеріалів з колективним магнетизмом, що характеризується формою, розмірами і взаємним розташуванням магнітних доменів
e magnetic structure
d magnetische Struktur
f structure magnétique
магнитно-абразивные материалы — композиционные порошки для маг-нитно-абразивной финишной обработки, состоящие главным образом из различных ферросплавов, композиций на основе железа, тугоплавких со-единений
магнітно-абразивні матеріали — композиційні порошки для магнітно-абразивної фінішної обробки, що складаються головним чином з різноманітних феросплавів, композицій на основі заліза, тугоплавких сполук
e magneto-abrasive materials d Magnetischeabrasivestoffen f matériaux magnétoabrasifs
магнитное взаимодействие — взаимное притяжение или отталкивание двух магнитов или магнитных диполей
магнітна взаємодія — взаємне притягання чи відштовхування двох магнітів чи магнітних диполів
e magnetic interaction
d magnetische Wechselwirkung
f interaction magnétique
магнитное насыщение — состояние ферромагнетика, при котором все маг-нитные моменты вещества ориентированы вдоль внешнего магнитного по-ля
магнітне насичення — стан феромагнетика, при якому всі магнітні моменти речовини орієнтовані уздовж зовнішнього магнітного поля
e magnetic saturation
d magnetische Sättigung
f Saturation magnétique
магнитное поле — поле, действующее на движущиеся электрические заряды и тела, обладающие магнитным моментом
магнитное последействие
магнітне поле — поле, яке діє на електричні заряди, що рухаються, і тіла, що мають магнітний момент
e magnetic field
d Magnetfeld
f champ magnétique
магнитное последействие — явление замедленного проявления действия приложенного внешнего магнитного поля определенной напряженности на установление (в связи с отставанием во времени) магнитных харак-теристик (намагниченности, магнитной проницаемости и т.д.) ферромаг-нетиков; намагниченность образца устанавливается после изменения на-пряженности поля через время от 10-9 с до десятков минут и даже часов
магнітна післядія — явище уповільненого прояву дії прикладеного зовнішнього магнітного поля певної напруженості на встановлення (у зв’язку з відставанням у часі) магнітних характеристик (намагніченості, магнітної проникності тощо) феромагнетиків; намагніченість зразка встановлюється після зміни напруженості поля через час, що становить від 10-9 хв до десятків хвилин і навіть годин
e magnetic aftereffect
d magnetische Nachwirkung
f effet ultérieur magnétique
магнитное превращение, магнитный переход — изменение магнитной структуры вещества под влиянием внешних факторов (температуры, дав-ления и т.д.); фазовый переход второго рода, приводящий к другому ха-рактеру взаимодействия магнитных моментов атомов в веществе (напри-мер, переход из пара-в ферромагнитное состояние)
магнітне перетворення, магнітний перехід — зміна магнітної структури речовини під впливом зовнішніх факторів (температури, тиску тощо); фазовий перехід другого роду, що приводить до іншого характеру взаємодії магнітних моментів атомів у речовині (наприклад, перехід із пара-у феромагнітний стан)
e magnetic transformation
d magnetische Umwandlung
f transformation magnétique
магнитное упорядочение — преимущественная ориентация магнитных мо-ментов (спинов) нескомпенсированных электронов, а также ионов в отсут-ствие внешнего поля; имеются три вида: ферромагнитное, антиферромаг-нитное и ферримагнитное
магнитнотвердая сталь
магнітне впорядкування — переважна орієнтація магнітних моментів (спінів) незкомпенсованих електронів, а також йонів при відсутності зовнішнього поля; є три види: феромагнітне, антиферомагнітне і феримагнітне
e magnetic ordering
d magnetische Ordnung
f ordonnancement magnétique
магнитножесткая сталь — см. магнитнотвердая сталь магнітножорстка сталь — див. магнітнотверда сталь
магнитномягкая сталь — см. сталь электротехническая магнітном’яка сталь — див. сталь електротехнічна
e soft magnetic steel
d weichmagnetischer Stahl
f acier magnétiquement doux
магнитномягкий сплав — магнитный сплав, который намагничивается до насыщения, перемагничивается в относительно слабых магнитных полях Н ~ 5104 А/м и характеризуется высокими значениями магнитной прони-цаемости (µ нач 88 мГн/м и µmax ~ 300 мГн/м), небольшой коэрцитивной силой и малыми потерями на перемагничивание; применяется в качестве магнитопроводов
магнітном’який сплав — магнітний сплав, що намагнічується до насичення, перемагнічується у відносно слабких магнітних полях Н ~ 5104 А/м і характеризується високими значеннями магнітної проникності (µ нач 88 мГн/м и µmax ~ 300 мГн/м), невеликою коерцитивною силою і малими втратами на перемагнічування; застосовується як магнітопроводи
e soft magnetic alloy
d weichmagnetische Legierung
f alliage magnétiquement doux
магнитнотвердая сталь, магнитно-жесткая сталь, сталь для постоянных магнитов — магнитно-твердый сплав: углеродистая или легированная сталь, структура которой состоит из мартенсита и высокодисперсных кар-бидов
магнітнотверда сталь, магнітно-жорстка сталь, сталь для постійних магнітів — магнітно-твердий сплав: вуглецева чи легована сталь, структура якої складається з мартенситу і високодисперсних карбідів
e hard magnetic steel
d hartmagnetischer Stahl
f acier magnétiquement dur
магнитно-твердый сплав
магнитно-твердый сплав, сплав для постоянных магнитов — магнитный сплав, который намагничивается до насыщения, перемагничивается в срав-нительно сильных магнитных полях Н ~ 1000 кА/м и характеризуется вы-сокими значениями коэрцитивной силы Нс ~ 560 кА/м, остаточной магнит-ной индукции Вr = 0,5—1,0 Тл, магнитной мощностью и большими потерями на гистерезис; применяется в качестве постоянных магнитов, но-сителей информации (магнитные диски, барабаны, ленты)
магнітно-твердий сплав, сплав для постійних магнітів — магнітний сплав, що намагнічується до насичення, перемагнічується в порівняно сильних магнітних полях Н ~ 1000 кА/м і характеризується високими значеннями коерцитивної сили Нс ~ 560 кА/м,залишкової магнітної індукції Вr = 0,5—1,0 Тл, магнітною потужністю і великими втратами на гістерезис; сплави цього типу застосовуються як постійні магніти, носії інформації (магнітні диски, барабани, стрічки)
e hard magnetic alloy
d hartmagnetische Legierung
f alliage magnétiquement dur
магнитные потери — потери энергии при перемагничивании медленно из-меняющимся магнитным полем (потери на гистерезис)
магнітні втрати — втрати енергії при перемагнічуванні повільно змінюваним магнітним полем (втрати на гістерезис)
e magnetic losses
d magnetische Verlußte
f pertes magnétiques
магнитные свойства — свойства, отражающие способность металлических тел, обладающих магнитным моментом (магнитов), взаимодействовать с электрическим током или другими магнитами
магнітні властивості — властивості, що характеризують здатність металевих тіл, які мають магнітний момент (магнітів), взаємодіяти з електричним струмом чи іншими магнітами
e magnetic properties
d magnetische Eigenschaften
f propriétés magnétiques
магнитный гистерезис — запаздывание изменения магнитной индукции или намагниченности вещества по отношению к изменению напряженности магнитного поля
магнитокристаллическая энергия
магнітний гістерезис — запізнювання зміни магнітної індукції чи намагніченості речовини по відношенню до зміни напруженості магнітного поля
e magnetic hysteresis
d magnetische Hysterese
f hystérésis magnétique
магнитный домен — область самопроизвольной намагниченности
магнітний домен — область спонтанної намагніченості
e magnetic domain
d magnetischer Bereich
f domaine magnétique
магнитный момент — характеристика намагниченности, равная произведе-нию тока на площадь, охватываемую контуром проводника с током
магнітний момент — характеристика намагніченості, що дорівнює добутку струму на площу, охоплювану контуром провідника зі струмом
e magnetic moment
d magnetisches Moment
f moment magnétique
магнитный переход — см. магнитное превращение магнітний перехід — див. магнітне перетворення
e magnetic transition
d magnetische Übergang
f transition magnétique
магнитный сплав — сплав, относительная магнитная восприимчивость ко-торого значительно > 1
магнітний сплав — сплав, відносна магнітна сприйнятливість якого значно > 1
e magnetic alloy
d magnetische Legierung
f alliage magnétique
магнитокристаллическая энергия — составляющая свободной энергии ферромагнетика, вызванная его кристаллической анизотропией
магнитокристалічна енергія — складова вільної енергії феромагнетика, що викликана його кристалічною анізотропією
e magnetic crystalline energy
d magnetische Kristallenergie
f énergie magnétique cristalline
магнитометр
магнитометр — прибор для измерения характеристик магнитного поля; ис-пользуется для определения магнитных свойств материала
магнітометр — прилад для вимірювання характеристик магнітного поля; використовується для визначення магнітних властивостей матеріалу
e magnetometer d Magnetometer f magnétomètre
магнитометрический анализ — совокупность методов определения магни-тных свойств ферромагнетика с помощью магнитометров
магнітометричний аналіз — сукупність методів визначення магнітних властивостей феромагнетика за допомогою магнітометрів
e magnetometric analysis
d magnetometrische Analyse
f analyse magnétométrique
магнитостатическая энергия — составляющая свободной энергии ферро-магнетика, вызванная наличием магнитных полюсов (полей рассеяния)
магнітостатична енергія — складова вільної енергії феромагнетика, яка викликана наявністю магнітних полюсів (полів розсіювання)
e magnetostatic energy
d magnetostatische Energie
f énergie magnétique statique
магнитострикция — изменение размеров и формы тела при его намагничи-вании
магнітострикція — зміна розмірів і форми тіла при його намагнічуванні
e magnétostriction d Magnetostriktion f magnétostriction
магнитоупругая анизотропия — анизотропия намагничивания монокрис-талла ферромагнетика, вызванная анизотропией магнитострикции и/или анизотропией упругих напряжений
магнітопружна анізотропія — анізотропія намагнічування монокристалла феромагнетика, яка викликана анізотропією магнітострикції і/чи анізотропією пружних напружень
e magnetic elastic anisotropy
d magnetoelastische Anisotropie
f anisotropie magnéto-élastique
макроскопия
магнитоупругая энергия — составляющая свободной энергии ферромагне-тика, вызванная наличием упругих напряжений (при ненулевой магнитос-трикции)
магнитопружна енергія — складова вільної енергії феромагнетика, що викликана наявністю пружних напружень (при ненульовій магнітострикції)
e magnetoelastic energy
d magnetoelastische Energie
f énergie magnéto-élastique
макронапряжения, напряжения первого рода — остаточные напряжения, действующие в различных частях изделия и уравновешивающиеся в его объеме
макронапруження, напруження першого роду — залишкові напруження, що діють у різних частинах виробу й урівноважувані в його об’ємі
e macroscopic residual stresses, body stresses, macrostresses
d Eigenspannungen 1. Art, Eigenspannungen erster Art
f —
макропора (ПМ) — пора в порошковой формовке диаметром более 0,1 мм, наблюдаемая невооруженным глазом
макропора (ПМ) — пора в порошковому формуванні діаметром понад 0,1
мм, яку спостерігають неозброєним оком
e macropore
d Großpore, Makropore
f macropore
макроскопический анализ — см. макроскопическое исследование макроскопічний аналіз — див. макроскопічне дослідження
макроскопическое исследование, макроскопический анализ, макроско-пия — метод исследования строения металла путем просмотра его по-верхности невооруженным глазом или под лупой с увеличением до 10 крат макроскопічне дослідження, макроскопічний аналіз, макроскопія — метод дослідження будови металу шляхом перегляду його поверхні
неозброєним оком чи за допомогою лупи зі збільшенням до 10 крат
e macroscopic examination, macroexamination d makroskopische Untersuchung, Makroskopie f macroscopic
макроскопия — см. макроскопическое исследование
макроскопический снимок
макроскопія — див. макроскопічне дослідження
макроскопический снимок — см. макрофотография макроскопічний знімок — див. макрофотографія,
макроструктура — строение металла или сплава, выявляемое невооружен-ным глазом или под лупой с увеличением до 10 крат
макроструктура — будова металу чи сплаву, що виявляється неозброєним оком чи за допомогою лупи зі збільшенням до 10 крат
e macrostructure
d Makrogefüge
f macrostructure
макроструктурный анализ — исследование макроструктуры металлов и сплавов невооруженным глазом (визуально) или при увеличении до 10:1 макроструктурний аналіз — дослідження макроструктури металів і сплавів
неозброєним оком (візуально) чи при збільшенні до 10:1
e macrostructure test
d Makroanalyse
f analyse macroscopique
макрофотография, макроскопический снимок — фотография структуры, полученная без помощи микроскопа
макрофотографія, макроскопічний знімок — фотографія структури, яку отримано без допомоги мікроскопа
e macrograph
d makroskopisches Gefügebild
f macrographie
максимальная магнитная восприимчивость — наибольшая магнитная восприимчивость ферромагнетика
максимальная магнітна сприйнятливість — найбільша магнітна сприйнятливість феромагнетика
e maximum magnetic susceptibility
d maximale magnetische Suszeptibilität
f susceptibilité magnétique maximale
максимальная магнитная проницаемость — наибольшая магнитная про-ницаемость ферромагнетика
максимальна магнітна проникність — найбільша магнітна проникність феромагнетика
e maximum magnetic permeability
d maximale magnetische Permeabilität
f perméabilité magnétique maximale
малоугловая граница — см. субграница малокутова межа — див. субмежа
e low-angle boundary
d Kleinwinkelkorngrenze
f joint à angle faible
манганин
малоугловое рассеяние — диффузное рассеяние при углах, близких к пер-вичному пучку (в диапазоне до 1—2°)
малокутове розсіювання — дифузійне розсіювання при кутах, близьких відносно первинного пучка (в діапазоні до 1—2°)
e small-angle scattering
d Kleinwinkelstreung
f diffusion à petits angles
малофосфористый чугун — см. низкофосфористый чугун малофосфористий чавун — див. низькофосфористий чавун
малоцикловая усталость — усталость материала при упругопластическом деформировании под действием высоких напряжений и малой частоты циклов (3—5 Гц)
малоциклова втома — утома матеріалу при пружноплстичному деформуванні під дією високих напружень і малої частоти циклів (3—5 Гц)
e low-cycle fatigue, plastic fatigue
d Kurzzeitermüdung, Enmüdung bei niedriger Lastspielzahl
f fatigue oligocyclique, fatigue en basse fréquence, fatigue plastique
манганин — марганцевая бронза, содержащая 12% Μn и 2% Ni и отличаю-щаяся высоким удельным электросопротивлением (0,47 мкОм·м) и малым температурным коэффициентом удельного электросопротивления (210-6 К-1) в интервале температур 293—393 К; преимуществом манганина является малая ТЭДС в паре с медью ~ 1 мкВК-1; манганин используют для эталонных сопротивлений в измерительных приборах, а также для из-готовления пружин
манганін — марганцева бронза, що містить 12% Μn і 2% Ni і відзначається високим питомим електроопором (0,47 мкОм·м) і малим температурним коефіцієнтом питомого электроопору (210-6 К-1) в інтервалі температур 293—393 K; перевагою манганіну є мала ТЕРС у парі з міддю ~ 1 мкВК-1;
мангеймское золото
манганін використовують для еталонних опорів у вимірювальних приладах, а також для виготовлення пружин
e manganin d Manganin f manganin
мангеймское золото — декоративный ювелирный сплав, имитирующий зо-лото; содержит 80—89% Сu, 2—12% Zn, 0—9,3% Sn, 0,5% P
мангеймське золото — декоративний ювелірний сплав, що імітує золото; містить 80—89% Сu, 2—12% Zn, 0—9,3% Sn, 0,5% P
e Manheim gold
d Manheimer Gold
f or de Manheim
марганец (Μn) — элемент №25 периодической системы Д.И.Менделеева (VII группа, 4 период), атомная масса 54,938; известны 10 изотопов с мас-совыми числами 49—58; типичные степени окисления +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI,
+VII; простое вещество, тяжелый серебристо-белый хрупкий металл; на воздухе покрывается тонкой пленкой оксидов, растворим в кислотах; Tпл 1517 ±3 К; основное сырье — минералы пиролюзит ΜnΟ·nΗ2O, браунит Мn2О3nSiO2; происхождение названия — от первого названия минерала пиролюзит: черная магнезия — Magnesia nigra; открыт в 1774 году К.Шееле, И.Ганом (Швеция); применяют в качестве компонента сплавов, сталей и чугунов, а также как катализатор в органическом синтезе
марганець (Μn) — елемент №25 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 4 період), атомна маса 54,938; відомі 10 ізотопів з масовими числами 49—58; типові ступені окислювання +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI, +VII; проста речовина, важкий сріблясто-білий крихкий метал; на повітрі покривається тонкою плівкою оксидів, розчинний у кислотах; Tпл 1517 ±3 K; основна сировина — мінерали піролюзит ΜnΟ·nΗ2O, брауніт Мn2О3nSiO2; походження назви — від першої назви мінералу піролюзит: чорна магнезія — Magnesia nigra; відкрита 1774 року К.Шеєле, І.Ганом (Швеція); застосовують як компонент сплавів, сталей і чавунів, а також як каталізатор в органічному синтезі
e manganese
d Mangan
f manganèse
марганцевая бронза — бронза, в которой марганец является основным ле-гирующим компонентом; содержит 5—50% Μn и добавки Ni, Al; бронзы с 10—12% Μn имеют большое и практически постоянное удельное электро-
маркирование
сопротивление при температуре 273—373 К, устойчивы против кавитации и эрозии в водных потоках; бронзы с -50% Μn являются демпфирующими сплавами
марганцева бронза — бронза, у якій марганець є основним легувальним компонентом; містить 5—50% Μn і добавки Ni, Al; бронзи з 10—12% Μn мають великий і практично постійний питомий електроопір при температурі 273—373 K, стійкі проти кавітації й ерозії у водяних потоках; бронзи з -50% Μn є демпфуючими сплавами
e manganese bronze
d Mangan bronze
f bronze à manganèse
марганцевая сталь, марганцовистая сталь — сталь, основным легирую-щим компонентом которой является марганец
марганцева сталь, марганцовиста сталь — сталь, основним легувальним компонентом якої є марганець
e manganese steel
d manganlegierter Stahl, Manganstahl
f acier au manganèse
марганцовистая сталь — см. марганцевая сталь марганцовиста сталь — див. марганцева сталь
марка (сплава) — условное обозначение сплава
марка (сплаву) — умовна позначка сплаву
e grade
d Marke
f marque
маркирование, клеймение — нанесение на изделие характеризующих его знаков (маркирование); нанесение на изделие знаков, удостоверяющих его качество (клеймение)
маркування, таврування — нанесення на виріб характерних для нього знаків (маркування); нанесення на виріб знаків, що засвідчують його якість (таврування, маркірування)
e marking, stenciling
d Markierung, Signierung
f Marquage
маркировка
маркировка, клеймо — совокупность знаков, характеризующих изделие
(маркировка); знак, удостоверяющий качество изделия (клеймо)
маркування, тавро — сукупність знаків, що характеризують виріб
(маркування); знак, що засвідчує якість виробу (тавро)
e mark
d Marke
f marque
мартеновская сталь — сталь, полученная мартеновским процессом мартенівська сталь — сталь,яку отримано мартенівським процесом e open-hearth steel
d Siemens-Martin-Stahl, SM-Stahl
f acier Martin
мартеновский чугун — чугун, предназначенный для передела в сталь в мар-теновских печах
мартенівський чавун — чавун, призначений для перероблення в сталь у мартенівських печах
e open-hearth iron
d SM-Roheisen
f fonte Martin
мартеновское производство — получение стали мартеновским процессом
мартенівське виробництво — одержання сталі мартенівським процесом
e open-hearth steel-making
d SM-Betrieb
f production de l’acier dans le four Martin
мартенсит — метастабильный твердый раствор, образующийся в результате бездиффузионного (мартенситного) превращения
мартенсит — метастабільний твердий розчин, утворюваний в процесі бездифузійного (мартенситного) перетворення
e martensite d Martensit f martensite
мартенсит деформации — мартенсит, образующийся в результате пластиче-ского деформирования
мартенсит деформації — мартенсит, що утворюється при пластичному деформуванні
e strain-induced martensite
d Verformungsmartensit
f martensite d’écrouissage
мартенситная пластина
мартенсит напряжения — мартенсит, образующийся в результате упругой деформации аустенита
мартенсит напруги — мартенсит, що утворюється при пружній деформації аустеніту
e stress-assisted martensite
d —
f —
мартенситная игла — вид в поперечном сечении пластинчатого мартенсит-ного кристалла, представляющий собой линзообразную форму с большим соотношением длины (l) к толщине кристалла; различают скрытоиголь-чатую структуру (l <0,2 мкм), весьма мелкоигольчатую (l 2 мкм), мелко-игольчатую (l = 4—6 мкм), среднеигольчатую (l = 8—10 мкм), крупно-игольчатую (l = 12—20 мкм) и грубоигольчатую (l >20 мкм)
мартенситна голка — вигляд у поперечному перерізі пластинчастого мартенситного кристала, має лінзоподібну форму з великим співвідношенням довжини (l) до товщини кристала; розрізняють прихованоголчасту структуру (l <0,2 мкм), дуже дрібноголчасту (l 2 мкм), дрібноголчасту (l = 4—6 мкм), середньоголчасту (l = 8—10 мкм), великоголчасту (l = 12—20 мкм) і грубоголчасту (l >20 мкм)
e martensite needle
d Martensitnadel
f aiguille de martensite
мартенситная область — интервал температур, в пределах которого проис-ходит мартенситное превращение
мартенситна область — інтервал температур, у границях якого відбувається мартенситне перетворення
e martensite range, martensitic range
d Martensitstufe
f domaine martensitique
мартенситная пластина — мартенситный кристалл в форме тонких линзоо-бразных пластин
мартенситна пластина — мартенситний кристал у формі тонких лінзоподібних пластин
e martensite plate
мартенситная сталь
d Martensitplatte
f plaquette de martensite
мартенситная сталь — сталь, имеющая после нормализации структуру мар-тенсита
мартенситна сталь — сталь, що має після нормалізації структуру мартенситу
e martensitic steel
d martensitischer Stahl
f acier martensitique
мартенситное превращение (Cm) — бездиффузионное превращение аусте-нита в мартенсит
мартенситне перетворення (Cm) — бездифузійне перетворення аустеніту в мартенсит
e martensitic transformation
d Martensitumwandlung
f transformation martensitique
мартенситностареющая сталь — высоколегированная безуглеродистая (С
0,03%) мартенситная дисперсионно-твердеющая (при старении) высоко-прочная сталь с интерметаллидным упрочнением
мартенситностаріюча сталь — високолегована безвуглецева (C 0,03%) мартенситна, дисперсійно-твердіюча (при старінні) високоміцна сталь з інтерметалідним зміцненням
e maraging steel
d martensitaushärtender Stahl
f acier maraging
масло (в термических цехах) — охлаждающая (закалочная) среда на основе минерального или синтетического масла
масло (у термічних цехах) — охолоджувальне (гартувальне) середовище на основі мінерального чи синтетичного масла
e oil
d Öl
f huile
массивное превращение — разновидность нормального фазового превра-щения, в котором рост кристаллов новой фазы происходит путем пере-мещения некогерентной межфазной границы в сторону исходной фазы в результате неупорядоченного перехода атомов на короткие расстояния
массовый коэффициент поглощения
масивне перетворення — різновид нормального фазового перетворення, у якому ріст кристалів нової фази відбувається шляхом переміщення некогерентної міжфазної межі в бік материнської фази внаслідок неупорядкованого переходу атомів на короткі відстані
e massive transformation
d massive Umwandlung*
f transformation massive*
массивный мартенсит, пакетный мартенсит, реечный мартенсит, высо-котемпературный мартенсит, недвойникованный мартенсит — мар-тенсит, кристаллы которого имеют форму одинаково ориентированных тонких пластин, присоединенных одна к другой и разделенных малоугло-выми границами, образующими более или менее равноосный пакет
масивний мартенсит, пакетний мартенсит, рейковий мартенсит, високотемпературний мартенсит, недвійникований мартенсит — мартенсит, кристали якого мають форму однаково орієнтованих тонких пластин, приєднаних одна до одної і розділених малокутовими межами, що утворюють більш чи менш рівноосний пакет
e massive martensite, lath martensite
d Lattenmartensit
f martensite massive
массовая концентрация — отношение массы данного компонента к общей массе системы
масова концентрація — відношення маси певного компонента до загальної маси системи
e mass concentration
d Gewichtskonzentration
f concentration massique
массовый коэффициент поглощения — коэффициент ослабления рентге-новского излучения, прошедшего через слой вещества единичной толщи-ны и единичной массы; равен µ0 /, где ρ — плотность, µ0 — линейный ко-эфффициент поглощения
масовий коефіцієнт поглинання — коефіцієнт ослаблення рентгенівського випромінювання, що пройшло крізь шар речовини одиничної товщини й одиничної маси; дорівнює µ0 /,, де ρ — густина, µ0 — лінійний коефіцієнт поглинання
e mass absorption coefficient
d Massenabsorptionskoeffizient
f indice d’absorbtion massique
масштабный эффект
масштабный эффект — влияние размера изделия (образца) на свойства
масштабний ефект — вплив розміру виробу (зразка) на властивості
e size effect
d Größeneffect
f effet d’échelle; effet de taille
материал — сложные или простые вещества, их смеси, гетерогенные ком-позиции природного или искусственного происхождения, используемые или пригодные к использованию для решения практических задач
матеріал — складні чи прості речовини, їх суміші, гетерогенні композиції природного чи штучного походження, використовувані чи придатні до використання для вирішення практичних завдань
e material d Werkstoff f matériau
материал трения — материал, предназначенный для работы в условиях тре-ния, чаще всего скольжения (фрикционный и антифрикционный матери-алы)
матеріал тертя — матеріал, призначений для роботи в умовах тертя, найчастіше ковзання (фрикційний і антифрикційний матеріали)
e tribologjcal material, triboengineering material, material for friction duties
d Reibwerkstoff
f matériau de frottement, matériau de friction
материаловедение — наука о материалах: их составе, строении, свойствах
матеріалознавство — наука про матеріали: їх склад, будова, властивості
e materials science
d Materialkunde
f science des matériau
матирование — обработка поверхности металла или покрытия для придания декоративного эффекта за счет увеличения рассеивания света на их по-верхности; осуществляется механическим, химическим или электрохими-ческим способами
матова обробка — обробка поверхні металу чи покриття для надання декоративного ефекту за рахунок збільшення розсіювання світла на їх поверхні; здійснюється механічним, хімічним чи електрохімічним способами
e mat finish
d Matt-Finish
f dépolissage
маятниковый отжиг
матовое хромирование — гальваническое хромирование, дающее покрытия матового оттенка
матове хромування — гальванічне хромування, що надає покриттю матового відтінку
e dull chrome plating d Mattverchromung f chromage mat
матрица, основа — основная фаза или структура сплава, в которую вносятся какие-либо новые компоненты (атомы, фазы, структурные составляющие и т.д.)
матриця, основа — основна фаза чи структура сплаву, у яку вносяться будь-які нові компоненти (атоми, фази, структурні складові тощо)
e matrix
d Matrix, Grundmasse
f matrice
матрица материала — непрерывная составляющая сплава (материала), свя-зывающая воедино элементы его структуры или компоненты композици-онного материала
матриця матеріалу — неперевна складова сплаву (матеріалу), що зв’язує у ціле елементи його структури чи компоненти композиційного матеріалу
e matrix of material
d Grundmasse
f matrice de matériau
матричная фаза — исходная фаза, из которой выделяется новая фаза
матрична фаза — похідна фаза, з якої виділяється нова фаза
e parent phase d Mutterphase f phase mere
машина — см. установка машина — див. установка
маятниковый отжиг, циклический отжиг — отжиг, проводимый при пе-ременном изменении температуры в заданном интервале с целью получе-ний глобулярных структур
маятникове відпалювання, циклічне відпалювання — відпалювання, здійснюване при змінюванні температури в заданому інтервалі з метою одержання глобулярних структур
мгновенная деформация
e cyclic annealing
d Pendelglühen
f recuit oscillant
мгновенная деформация — деформация образца (изделия), возникающая в момент приложения нагрузки
миттєва деформація — деформація зразка (виробу), що виникає в момент прикладання навантаження
e instantaneous strain
d Anfangsdehnung, momentane Dehnung
f déformation instantanée
мгновенная скорость нагрева — скорость нагрева к моменту достижения заданной температуры
миттєва швидкість нагрівання — швидкість нагрівання поблизу встановленої температури
e instantaneous heating rate
d momentane Wärmgeschwindigkeit
f vitesse instantanée de chauffage
мгновенная скорость охлаждения — скорость охлаждения к моменту до-стижения заданной температуры
миттєва швидкість охолодження — швидкість охолодження поблизу встановленої температури
e instantaneous cooling rate
d momentane Abkühlgeschwindigkeit
f vitesse instantanée de refroidissement
медленное охлаждение — охлаждение изделия со скоростью, не превы-шающей скорость охлаждения на спокойном воздухе
повільне охолодження — охолодження виробу зі швидкістю, яка не перевищує швидкість охолодження на спокійному повітрі
e slow cooling
d Langsamkühlung*
f refroidissement lent*
меднение — химико-термическая обработка, заключающаяся в диффузион-ном насыщении поверхностного слоя металла (изделия) медью
міднення — хіміко-термічна обробка, що полягає в дифузійному насиченні поверхневого шару металу (виробу) міддю
e copperizing
d anreichern der Randschicht mit Kupfer*
f traitement d’enrichissement superficiel en cuivre*
медь
медно-графитовые материалы — порошковые (спеченные) антифрикцион-ные материалы на основе меди, содержащие от нескольких процентов до 75% графита
мідно-графітові матеріали — порошкові (спечені) антифрикційні матеріали на основі міді, що містять від декількох процентів до 75% графіту
e copper-graphite materials
d Kupfergraphitewerkstoffen
f matériaux des graphites cuivrés
медный сплав, сплав меди — сплав, основным компонентом которого яв-ляется медь
мідний сплав , сплав міді — сплав, основним компонентом якого є мідь
e copper-base alloy d Kupferlegierung f alliage cuivreux
медь (Сu) — элемент №29 периодической системы Д.И.Менделеева (I груп-па, 4 период), атомная масса 63,546; существуют 14 изотопов с массовыми числами 57—70, типичные степени окисления +I, +II; металл красного, в изломе розового цвета, ковкий, пластичный; Тпл1336 К; отличительные свойства — высокая электро-и теплопроводность (как проводник элек-тричества занимает среди металлов 2-ое место после серебра); химически малоактивен, на поверхности во влажном воздухе образуется зеленая пленка основного карбоната меди; в природе в основном встречается в ви-де различных минералов: халькопирит (медный колчедан) CuFeS2, халько-зин (медный блеск) Cu2S, малахит СuСО3 Сu(ОН)2; происхождение назва-ния — от лат. названия острова Крит; известна с давних времен; применяется (более 50%) в электротехнической промышленности, как компонент в сплавах: латуни, бронзы, мельхиор и др.
мідь (Сu) — елемент №29 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 63,546; існують 14 ізотопів з масовими числами 57— 70, типові ступені окислювання +I, +II; метал червоного, у зламі рожевого кольору, ковкий, пластичний; Тпл 1336 К; характерні властивості — висока електро-і теплопровідність (як провідник електрики посидає серед металів 2-е місце після срібла); хімічно малоактивний, на поверхні у вологому повітрі утворюється зелена плівка основного карбонату міді; у природі, в основному, зустрічається у вигляді різних мінералів: халькопірит (мідний
межатомное расстояние
колчедан) CuFe2, халькозин (мідний блиск) Cu2S, малахіт СuСО3 Сu(ОН)2; походження назви — від лат. назви острова Крит; відома з давніх часів; застосовується (понад 50%) в електротехнічній промисловості, як компонент у сплавах: латуні, бронзи, мельхіор тощо
e copper d Kupfer f cuivre
межатомное расстояние — расстояние между атомами в кристаллической решетке
межатомна відстань — відстань між атомами в кристалічній ґратці
e interatomic distance, interatomic spacing
d Atomabstand
f distance interatomique
междоузельная позиция — пространство между узлами кристаллической решетки; различают тетраэдрическую (заключенную между четырьмя ато-мами) и октаэдрическую (заключенную между шестью атомами) позиции; эти позиции могут быть частично заполнены атомами других сортов, или
атомами того же сорта
міжвузольна позиція — простір між вузлами кристалічної ґратки; розрізняють тетраедричну (укладену між чотирма атомами) і октаэдрическую (укладену між шістьма атомами) позиції; ці позиції можуть бути частково заповнені атомами інших сортів, чи атомами того ж сорту
e interstitial position d Zwischengitterlage f position interstitiel
междоузельное положение атома — см. междоузлие міжвузельне положення атома — див. меживузля
междоузельный атом — атом того же сорта, что и основной компонент, ра-сположенный между узлами кристаллической решетки
міжвузельний атом — атом того ж сорту, що й основний компонент, розташований між вузлами кристалічної ґратки
e interstitial atom
d Zwischengitteratom
f atome interstitiel
межзеренная хрупкость
междоузлие, междоузельное положение атома — центр возможного поло-жения атома в кристаллической решетке, не совпадающий с узлами ре-шетки
меживузля, положення атома у міжвузельному просторі — центр можливого положення атома в кристалічній ґратці, що не співпадає з вузлами ґратки
e interstitial site, interstice
d Zwischengitterplatz
f site interstitiel
межзеренная диффузия — см. зернограничная диффузия міжзеренна дифузія — див. зерномежова дифузія
межзеренная коррозия, межкристаллитная коррозия — коррозия, проис-ходящая предпочтительно по границам зерен (кристаллитов) металла (сплава), обычно сопровождающаяся незначительным воздействием на прилегающие зерна
міжзерена корозія, міжкристалітна корозія — корозія, що відбувається переважно по межах зерен (кристалітів) металу (сплаву), що зазвичай супроводжується незначним впливом на суміжні зерна
e intergranular corrosion, grain boundary corrosion
d Korngrenzenkorrosion
f corrosion intergranulaire, corrosion aux joints de grain
межзеренная сегрегация, зернограничная сегрегация — сегрегация на границах зерен
міжзерена сегрегація, зерномежова сегрегація — сегрегація на межах зерен
e grain-boundary segregation
d Korngrenzenseigerung
f segregation aux joints de grain
межзеренная хрупкость — хрупкость, проявляющаяся по границам зерен и приводящая к межзеренному разрушению
міжзерена крихкість — крихкість, що виявляється по межах зерен і призводить до міжзеренного руйнування
e Intel-crystalline brittleness d interkristalline Sprödigkeit f fragilité intercristalline
межзеренное разрушение
межзеренное разрушение — разрушение, которое происходит по границам зерен
міжзеренне руйнування — руйнування, що відбувається по межах зерен
e intercrystalline fracture
d interkristalliner Bruch, Korngrenzenbruch
f rupture intercristalline
межзеренное скольжение, зернограничное скольжение, зернограничное проскальзывание, скольжение по границам зерен — скольжение, про-исходящее при определенных температурно-скоростных условиях дефор-мирования и заключающееся в смещении одного зерна относительно дру-гого; обычно наблюдается при высокотемпературной ползучести и сверхпластическом течении
міжзеренне ковзання, зерномежеве ковзання, зерномежове проковзування, ковзання по межах зерен — ковзання, що відбувається при певних температурно-швидкісних умовах деформування і полягає у зсуві одного зерна відносно іншого; зазвичай спостерігається при високотемпературній повзучості і надпластичній течії
e grain-boundary slip
d Korngrenzengleitung
f glissement au joint de grain
межзеренные выделения — см. зернограничные выделения міжзеренні виділення — див. зерномежові виділення
межзеренный излом, интеркристаллитный излом — излом по границам зерен
міжзеренний злам, інтеркристалітний злам — злам по межах зерен
e intercrystalline fracture, intergranular fracture
d interkristalliner Bruch
f cassure intercristalline, cassure intergranulaire
межкристаллитная коррозия — см. межзеренная коррозия міжкристаллітна корозія — див. міжзеренна корозія
e intercrystalline corrosion d interkristalline Korrosion f corrosion intercristalline
межкристаллитная трещина, интеркристаллитная трещина — трещина, расположенная на границе зерна
міжкристалітна тріщина, інтеркристалітна тріщина — тріщина, що розміщенна на межі зерна
e intercrystalline crack
d interkristalline Riß
f fissure intercristalline
мелкое зерно
межкритический интервал — температурный интервал двухфазного равно-весия для аллотропического превращения; например, для доэвтектоидных углеродистых сталей єто интервал между точками A1 и А3
міжкритичний інтервал — температурний інтервал двофазної рівноваги для
алотропічного перетворення; наприклад, для доевтектоїдних вуглецевих сталей це інтервал між точками A1 і А3
e intercritical interval
d Umwandlungsgebiet
f intervalle intercritique
межоперационный отжиг — см. промежуточный отжиг міжопераційний відпал — див. проміжний відпал
межпластиночное расстояние — расстояние между средними линиями бли-жайших пластин одной и той же фазы
міжпластинчаста відстань — відстань між середніми лініями найближчих
(суміжних) пластин однієї й тієї ж фази
e interlamellar spacing
d Lamellenabstand
f distance interlamellaire
межплоскостное расстояние — расстояние между плоскостями кристалли-ческой решетки
міжплощинна відстань — відстань між площинами кристалічної ґратки
e interplanar spacing
d Netzebenenabstand
f distance interréticulaire
межфазная граница — поверхность соприкосновения фаз
межа фаз — поверхня стику фаз
e interphase boundary, interface
d Phasengrenzfläche, Zwischenphasengrenze
f interface, frontière interphase
мелкое зерно — зерно с размерами от ~ 10 до 50 мкм
дрібне зерно — зерно з розмірами від ~ 10 до 50 мкм
содержание .. 10 11 12 13 14 15 16 17 ..