содержание   ..  10  11  12   ..

закалочное масло

e spray hardening

d Sprühhärten

f traitement de durcissement par trempe par jets multiples d’un liquide*

закалочная вакансия — избыточная вакансия, возникающая при закалке

гартівна вікансія — надлишкова вакансія, що виникає при гартуванні

e quenched-in vacancy

d abgeschreckte Leerstelle

f lacune de trempe

закалочная среда — среда, в которой проводят охлаждение металла (изде-лия) при осуществлении закалки; как правило, для углеродистой стали та-кой средой является вода, для легированной — масло и воздух; широко ис-пользуется в качестве закалочных сред водные растворы солей и кислот, масла с добавкой различных поверхностно-активных веществ, водные рас-творы органических полимеров, расплавы селитр и едких щелочей, а также различные водо-воздушные среды и быстродвижущиеся потоки воды или газа

гартувальне середовище — середовище, в якому проводять охолодження металу (виробу) при здійсненні гартування; як правило, для вуглецевої сталі таким середовищем є вода, для легованої — масло і повітря; широко використовується як гартівні середовища водні розчини солей і кислот, ма-сло з добавкою різних поверхнево-активних речовин, водні розчини орга-нічних полімерів, розплави селитр і лугів, а також різні водо-повітряні се-редовища і потоки води чи газу, що щвидко рухаються

e quenching medium

d Härtemedium

f milieu à trempe

закалочная трещина — трещина, возникающая при закалке под действием закалочных напряжений

гартівна тріщина — тріщина, що виникає при гартуванні під дією гартівних напружень

e quench crack, quenching crack, hardening crack

d Harteriss

f tapure de trempe

закалочное масло — масло, применяемое в качестве охлаждающей среды при закалке

гартівна олива — олива, застосовувана як охолоджувальне середовище при гартуванні

закалочные напряжения

e quenching oil, hardening oil

d Härteöl

f huile de trempe

закалочные напряжения — напряжения, возникающие в изделии при за-калке; представляют собой сумму термических и фазовых напряжений

гартівні наруження — напруження, що виникають у виробі при гартуванні; являють собою суму термічних і фазових напружень

e quenching stresses

d Härtespannungen

f contraintes de trempe

заклепочная сталь — углеродистая и легированная сталь повышенной плас-тичности в форме прутков или катанки с нормированными величинами пластичности, осадки и прочности на срез

сталь для заклепування — вуглецева і легована сталь підвищеної пластич-ності у формі прутків чи катанки з нормованими величинами пластичності, осаду і міцності на зріз

e rivet steel

d Nietestahl

f acier de rivet

закон Брегга, закон Вульфа-Брегга — закон, определяющий условие диф-ракции рентгеновских лучей в кристаллической решетке: n=2dsin, где  -длина волны, d -межплоскостное расстояние,  -угол между падающим лучом и отражающей плоскостью, n -целое число

закон Брегга, закон Вульфа-Брегга — закон, що визначає умову дифрaкції рентгенівських променів у кристалічній ґратці: n=2dsin, де  -довжина хвилі, d -міжплощинна відстань,  -кут між спадним прoменем і відбива-льною площиною, n -ціле число

e Bragg’s law

d Braggsche Reflexionsgesetz

f loi de Bragg

закон Видемана-Франца — устанавливает постоянство отношения удель-ной электропроводности к коэффициенту теплопроводности различных металлов при постоянной температуре; установлен в 1853 г.

закон Відемана-Франца — установлює сталість відношення питомої елект-ропровідності до коефіцієнта теплопровідності різних металів при постій-ній температурі; установлений 1853 року

закон действующих масс

e Wiedemann-Franz ratio, Wiedemann-Franz law

d Wiedemann-Franz Regel, Wiedemann-Franz Gesetz

f loi de Wiedemann-Franz

закон Вульфа-Брегга — см. закон Брегга закон Вульфа-Брегга — див. закон Брегга

закон Грюнайзена — закон, устанавливающий независимость от температу-ры отношения коэффициента термического расширения  к теплоемкости твердого тела при постоянном объеме С; для кристаллов с простыми крис-таллическими решетками: /Cv =V(dD/dp), где D — температура Дебая, V — объем тела, p — давление; установлен в 1908 г.

закон Грюнайзена — закон, що встановлює незалежність від температури відношення коефіцієнта термічного розширення  до теплоємності твердо-го тіла при постійному об’ємі С; для кристалів з простими кристалічними ґратками: /Cv =V(dD/dp), де D — температура Дебая, V — об’єм тіла, p

— тиск; встановлений 1908 року

e Gruneisen relation, Gruneisen law

d Grüneisensche Regel, Grüneisensche Gesetz

f règle de Gruneisen, loi de Gruneisen

закон Дебая, закон Т3-Дебая — закон, устанавливающий пропорциональ-ность теплоемкости твердых тел кубу температуры при температурах ниже температуры Дебая

закон Дебая, закон Т3-Дебая — закон, що встановлює пропорційність теп-

лоємності твердих тіл кубу температури при температурах нижчих за те-мпературу Дебая

e Debye T3-law

d Debyesches T3-Gesetz

f loi de Debye-T3

закон действующих масс — закон, выражающий взаимосвязь концентраций компонентов системы при химическом равновесии; в химической кинетике этот закон выражает скорость V реакции через концентрации реагентов; для простой реакции VAA + VBB  продукты, где А и В — реагирующие вещества, VA и VB — их стехиометрические коэффициенты,

VA VB

V=K[A]

[B]

, К — константа скорости реакции, не зависящая от конце-

нтраций [А] и [В]

закон діючих мас — закон, що виражає взаємозв’язок концентрацій компо-нентів системи при хімічній рівновазі; в хімічній кінетиці цей закон вира-жає швидкість V реакції через концентрацію реагентів; для простої реакції

закон Джоуля

VAA + VBB  продукти, де А и В — реагуючі речовини, VA i VB — їх сте-

VA VB

хіометричні коефіцієнти, V=K[A]

[B]

, K — константа швидкості реак-

ції, яка є незалежною від концентрацій [А] і [В]

e law of mass action

d Massenwirkungsgesetz

f loi d’action de masse

закон Джоуля, закон Джоуля-Ленца — закон, устанавливающий пропорци-ональность количества теплоты Q, выделяемой при прохождении тока че-рез проводник, силе тока I, падению напряжения U и времени прохождения тока t: Q = UIt; установлен в 1841 г. Дж.П.Джоулем и подтвержден в 1842 г. опытами Э.Х.Ленца

закон Джоуля, закон Джоуля-Ленца — закон, що встановлює пропорцій-ність кількості теплоти Q , що виділяється при проходженні струму через провідник, силі струму I, падінню напруги U і часу проходження струму t: Q = UIt; встановлений 1841 року Дж.П.Джоулем і підтверджений 1842 ро-ку дослідами Е.Х.Ленца

e Joule’s law

d Joulesches Gesetz

f loi de Joule

закон Джоуля-Ленца — см. закон Джоуля закон Джоуля-Ленца — див. закон Джоуля

закон Кюри — закон, устанавливающий обратную пропорциональность уде-льной парамагнитной восприимчивости () вещества абсолютной тем-пературе Т:  = С/Т, где С — константа вещества (константа Кюри); уста-новлен П.Кюри в 1895 г.

закон Кюрі — закон, що встановлює обернену пропорційність питомої па-рамагнітної сприйнятливості () речовини абсолютній температурі Т: = С/Т, де С — константа речовини (константа Кюрі); установлений П.Кюрі 1895 року

e Curie law

d Curie-Gesetz

f règle de Curie, loi de Curie

закон Кюри-Вейсса — закон, устанавливающий температурную зависи-мость парамагнитной () восприимчивости:  = С´/(Т-), где Т — абсолю-тная температура, С´ и  — константы вещества; является обобщением за-кона Кюри для случая взаимодействия носителей магнитного момента; установлен П. Вейссом в 1907 г.

закон Рэлея

закон Кюрі-Вейсса — закон, що встановлює температурну залежність пара-магнітної () сприйнятливості:  = С´/(Т-), де Т — абсолютна температу-ра, С´ і  — константи речовини; є узагальненням закону Кюрі для випадку взаємодії носіїв магнітного моменту; встановлений П.Вейссом 1907 року

e Curie-Weiss law

d Curie-Weissche Gesetz

f loi de Curie-Weiss

закон Лоренца — закон, устанавливающий связь между удельной электро-проводностью  и коэффициентом теплопроводности : /=LT, где L — число Лоренца, одинаковое практически для всех металлов, Т — абсолют-ная температура; установлен в 1881 г.

закон Лоренца — закон, що встановлює зв’язок між питомою електропрові-дністю  і коефіцієнтом теплопровідності : /=LT, де L — число Лорен-ца, однакове практично для всіх металів, Т — абсолютна температура; встановлений 1881 року

e Lorentz law

d Lorentz Gesetz

f loi de Lorentz

закон нагружения — изменение нагрузки во времени по заданной функции

закон навантаження — зміна навантаження у часі за заданою функцією

e form of loading, stress sequence

d Beanspruchungsform

f mode de chargement

закон Ома — закон, устанавливающий пропорциональность силы тока I в проводнике приложенному напряжению U и обратную пропорциональ-ность сопротивлению R: U = IR; открыт в 1826 г.

закон Ома — закон, що встановлює пропорційність сили струму I у провід-нику прикладеній напрузі U і обернену пропорційність опору R: U = IR; відкритий 1826 року

e Ohm’s law

d Ohmsches Gesetz

f loi d’Ohm

закон Рэлея — закон, устанавливающий зависимость магнитной индукции В от напряженности приложенного магнитного поля H в слабых магнитных полях; для кривой первого намагничивания закон имеет вид: В = обрН + RH2, где обр — обратимая магнитная восприимчивость, R — постоянная Рэлея; открыт в 1887 году

закон Т3-Дебая

закон Релея — закон, що встановлює залежність магнітної індукції В від напруженості прикладеного магнітного поля H у слабких магнітних полях; для кривої першого намагнічування закон має вигляд: В = обрН + RH2, деобр — обернена магнітна сприйнятливість, R — стала Релея; відкритий 1887 року

e Rayleigh’s law d Rayleigh Gesetz f loi de Rayleigh

закон Т3-Дебая — см. закон Дебая закон Т3-Дебая — див. закон Дебая

законы Амонтона и Кулона — основные законы трения, устанавливающие связь между силой трения и факторами, влияющими на нее

закони Амонтона і Кулона — основні закони тертя, що встановлюють зв’язок між силою тертя і факторами, яка впливають на неї

e Amantons and Coulomb laws d Amantons-Coulomb Gesetze f lois de Amantons-Coulomb

законы Фарадея — основные законы электролиза (первый и второй), уста-навливающие связь между количеством электричества, прошедшего через электролит, и количествами образовавшихся или разложившихся на элект-родах веществ

закони Фарадея — основні закони електролізу (перший і другий), що вста-новлюють зв’язок між кількістю електрики, що пройшла через електроліт, і кількостями речовин, що утворилися чи розклалися на електродах

e Faraday’s laws

d Faradaysche Gesetze

f lois de Faraday

законы Фика — законы, описывающие закономерности диффузии; первый закон устанавливает пропорциональность диффузионного потока J в идеа-льных растворах градиенту концентрации С: J = -D C (D — коэффици-ент диффузии); второй описывает изменение концентрации со временем t:

C 

C

 ⎛

⎜ D

x ⎝

C ⎞

⎟ 

x ⎠

 ⎛

⎝

y ⎜⎜ D

C ⎞

⎠

y ⎟⎟ 

 ⎛

⎜ D

z ⎝

C ⎞

⎟ , где x, у, z —координаты; отк-

z ⎠

рыты в 1855 г.

замедленное разрушение

закони Фіка — закони, що описують закономірності дифузії; перший закон установлює пропорційність дифузійного потоку J в ідеальних розчинах грaдієнту концентрації С: J = -D C (D — коефіцієнт дифузії); другий описує зміну концентрації з часом t:

C 

C

 ⎛

⎜ D

x ⎝

C ⎞

⎟ 

x ⎠

 ⎛

⎝

y ⎜⎜ D

C ⎞

⎠

y ⎟⎟ 

 ⎛

⎜ D

z ⎝

C ⎞

⎟ , де x, у, z -координати; відкриті

z ⎠

1855 року

e Pick’s laws

d Ficksche Gesetze

f lois de Pick

закрепленная дислокация — дислокация, утратившая способность к пере-мещению

закріплена дислокація — дислокація, що втратила здатність до переміщен-ня

e pinned dislocation

d blockierte Versetzung

f dislocation bloquée

закрытая пора — пора, не сообщающаяся с внешней средой или другими порами

закрита пора — пора, що не сполучена із зовнішнім середовищем чи інши-ми порами

e closed pore

d geschlossene Pore

f pore fermé

закрытая пористость (ПМ) — отношение объема пор, не сообщающихся с внешней средой, к объему порошковой формовки

закрита пористість (ПМ) — відношення об’єму пор, не сполучених із зов-нішнім середовищем, до об’єму порошкової формовки

e closed porosity

d geschlossene Porosität

f porosité fermée

замедленное разрушение, задержанное разрушение — разрушение под действием напряжения ниже предела текучести, но выше некоторого поро-гового значения, без заметной предшествующей макропластической дефо-рмации при температурах, близких к комнатной

замыкающий домен

уповільнене руйнування, затримане руйнування — руйнування під дією напруження нижчого за границю текучості, але вищого за деяке порогове значення, без помітної попередньої макропластичної деформації при тем-пературах, близьких до кімнатної

e delayed fracture

d verzögerter Bruch

f rupture différée

замыкающий домен — домен, через который замыкается магнитный поток основных доменов внутри образца

домен, що замикає— домен, через який замикається магнітний потік основ-них доменів усередині зразка

e dosing domain

d Schlußdomän

f domaine de fermeture

запрещенная зона (ФТТ) — интервал энергий, запрещенных для электронов в кристаллической решетке (применяется в зонной теории электронов в твердых телах)

заборонена зона (ФТТ) — інтервал енергій, заборонених для електронів у кристалічній ґратці (застосовується в зонній теорії електронів для твердих тіл)

e energy gap, forbidden band

d verbotener Bereich

f bande interdite

зародыш, центр кристаллизации — центр кристаллизации новой (или пе-рекристаллизовавшейся прежней) фазы, имеющий собственное строение, состав и свойства

зародок, центр кристалізації — центр кристалізації нової (чи перекристалі-зованої колишньої) фази, що має власну будову, склад і властивості

e nucleus

d Keim

f germe

зародышеобразование, зарождение — образование зародыша при кристал-лизации из жидкой или газообразной фазы, а также при распаде пере-сыщенного твердого раствора

утворення зародка, зародження — утворення зародка при кристалізації з рідкої чи газоподібної фази, а також при розпаді пересиченого твердого розчину

e nucleation

d Keimbildung

f germination

зарождение — см. зародышеобразование зародження — див. утворення зародка

затухающая ползучесть

засыпка — сыпучая среда, в которую помещают изделие при высокотем-пературной обработке; засыпки используют для защиты изделий от окис-ления при спекании, а также при химико-термической обработке

засипка — сипуче середовище, в яке поміщають виріб при високотемпе-ратурній обробці; засипки використовують для захисту виробів від окис-лювання при спіканні, а також при хіміко-термічній обробці

e packing material

d Einbettmaterial

f matériau d’enrobage

затвердевание — процесс образования твердой фазы из расплава, когда не-обходимым условием фазового превращения является отвод тепла из расп-лава

затвердіння — процес утворення твердої фази з розплаву, коли необхідною умовою фазового перетворення є відведення тепла з розплаву

e solidification

d Erstarrung

f solidification

затравочный кристалл — монокристалл обычно с заранее заданной ори-ентировкой, который используют в качестве зародыша при выращивании крупных монокристаллов

кристал для зародкоутворення — монокристал зазвичай із заздалегідь за-даним орієнтуванням, що використовують як зародок при вирощуванні великих монокристалів

e seed crystal

d Impfkristall

f germe de cristallisation

затухающая ползучесть — ползучесть с постепенно понижающейся скоро-стью

повзучість, що згасає — повзучість зі швидкістю, що поступово знижується

защита наложенным током

e exhaustion creep

d Erschöpfüngskriechen

f fluage par exhaustion, fiuage par épuisement

защита наложенным током — электрохимическая защита пропусканием электрического тока от внешнего источника

захист доданим струмом — електрохімічний захист пропусканням електри-чного струму від зовнішнього джерела

e impressed current method (protection)

d Eremdstrom[schutz]verfahren

f protection par courant extérieur imposé

защита от коррозии— внесение в коррозионную систему изменений, пре кращающих или уменьшающих коррозию металла

захист від корозії— внесення в корозійну систему змін, що припиняють чи зменшують корозію металу

e corrosion protection

d Korrosionsschutz

f protection contre la corrosion

защитная атмосфера — атмосфера, искусственно создаваемая для защиты металла от коррозии

захисна атмосфера — атмосфера, штучно створювана для захисту металу від корозії

e protective atmosphere

d Schutzgasatmosphäre

f atmosphère protectrice

защитная пленка — пленка, затрудняющая протекание процесса коррозии; образуется на металле в естественных условиях при его взаимодействии с коррозионной средой или создается искусственным путем

захисна плівка — плівка, що утруднює протікання процесу корозії; утворю-ється на металі в природних умовах при його взаємодії з корозійним сере-довищем чи створюється штучним шляхом

e protective film

d Schutzfilm

f film protecteur

защитная смазка — невысыхающий слой, состоящий из смеси масел с раз-личными добавками, нанесенный на металл и предназначенных для вре-менной защиты металла от коррозии

защитный диапазон потенциала

захисне мастило —шар, що не висихає та складається із суміші олив з різ-ними добавками, якого нанесено на метал з метою тимчасового захисту металу від корозії

e corrosion-protective compound

d Schutzfett, schutzöl

f graisse protectrice

защитно-декоративное покрытие — покрытие для защиты покрываемого металла от внешних воздействий и придания его поверхности декоратив-ного вида

захисно-декоративне покриття — покриття для захисту металу, що покри-вається, від зовнішніх впливів і надання його поверхні декоративного ви-гляду

e protective decorative coating

d Dekorationsschutzüberzung

f revêtement proteceur et décoratif

защитное покрытие — покрытие, наносимое для защиты изделий (металла)

от внешних воздействий (окружающей среды, изнашивания)

захисне покриття — покриття, що наноситься для захисту виробів (металу)

від зовнішніх впливів (навколишнього середовища, зношування)

e protective coating

d Schutzüberzung, Schutzbeschichtung

f revêtement protecteur

защитный газ — газ, используемый для предохранения поверхности мате-риала при нагреве, переработке или хранении от вредных воздействий

захисний газ — газ, що використовують для захисту поверхні матеріалу при нагріванні, перероблюванні чи зберіганні від шкідливих впливів

e protective gas

d Schutzgas

f gas protecteur

защитный диапазон потенциала — диапазон значений потенциала корро-зии, в котором достигается приемлемая для данного случая коррозионная стойкость

захисний діапазон потенціалу — діапазон значень потенціалу корозії, в якому досягається прийнятна для конкретного випадку корозійна стійкість

защитный потенциал

e protective potential range

d Schutzbereichpotential

f domaine de potentiel de protection

защитный потенциал — потенциал металла, при котором достигается оп-ределенная степень защиты; защитный потенциал может задаваться анод-ной или катодной поляризацией от внешнего источника или путем соеди-нения с протектором

захисний потенціал — потенціал металу, при якому досягається певний сту-пінь захисту; захисний потенціал може задаватися анодною чи катодною поляризацією від зовнішнього джерела чи шляхом сполучення з протекто-ром

e protective potential

d Schutzpotential

f potential de protection

заэвтектический сплав — сплав, концентрация основных химических эле-ментов которого выше эвтектической и при кристаллизации которого в по-чти равновесных условиях происходит эвтектическая реакция

заевтектичний сплав — сплав, концентрація основних хімічних елементів якого вища за евтектичну і при кристалізації якого в майже рівноважних умовах відбувається евтектична реакція

e hypereutectic alloy

d übereutektische Legierung

f alliage hypereutectique

заэвтектоидная сталь — углеродистая сталь, содержащая от 0,8 до 2,14% С

заевтектоїдна сталь — вуглецева сталь, що містить від 0,8 до 2,14% C

e hypereutectoid steel

d übereutektoidischer Stahl

f acier hypereutectoïde

заэвтектоидный сплав — сплав, концентрация основных химических эле-ментов которого выше эвтектоидной и при кристаллизации которого в по-чти равновесных условиях происходит эвтектоидная реакция

заевтектоїдний сплав — сплав, концентрація основних хімічних елементів якого вища за евтектоїдну і при кристалізації якого в майже рівноважних умовах відбувається евтектоїдна реакція

e hypereutectoid аПоу

d übereutektoidische Legierung

f alliage hypereutectoïde

зеленая медь — см. латунь зелена мідь — див. латунь

зернистый цементит

зеленое золото — общее название ювелирных сплавов золота, блеск которых имеет зеленоватый оттенок; зеленая окраска получается в сплаве, содер-жащем 75% Au и 25% Ag, из-за увеличения относительной доли излучения в зеленой части спектра; такой же эффект в сплаве 750 пробы создает леги-рование 11,5% Ag; 9,7% Сu; 4,3% Cd; сплавы золота ниже 750 пробы окрашиваются в зеленоватые тона при добавлении разных количеств Сu и Ag

зелене золото — загальна назва ювелірних сплавів золота, виблиск яких має зеленуватий відтінок; зелене забарвлення з’являється у сплаві, що містить 75% Au і 25% Ag, через збільшення відносної частки випромінювання в зе-леній частині спектру; такий самий ефект у сплаві 750 проби створює легу-вання 11,5% Ag; 9,7% Сu; 4,3% Cd; сплави золота нижчі 750 проби забарв-люються в зеленуваті тони при додаванні різної кількості Сu і Ag

e green gold

d grüne Goldlegierung

f or vert

зеркальный чугун, Шпигель — чугун с 10—25% марганца, применяемый в производстве стали; имеет в изломе характерный зеркальный блеск

дзеркальний чавун, Шпігель — чавун з 10—25% марганцю, що застосову-ють у виробництві сталі; має в зламі характерний дзеркальний блиск

e spiegel iron d Spiegeleisen f fonte spiegel

зернистая структура — см. полиэдрическая структура зерниста структура — див. поліедрична структура

зернистый перлит, глобулярный перлит — перлит, в котором цементит имеет вид округлых частиц (глобул)

зернистий перліт, глобулярний перліт — перліт, у якому цементит має ви-гляд округлих частинок (глобул)

e granular pearlite, globular pearlite, divorced pearlite, nodular pearlite

d körniger Perlit

f perlite globulaire, perlite nodulaire

зернистый цементит, глобулярный цементит, сфероидальный цементит

— цементит, зерна которого имеют примерно одинаковые размеры во всех направлениях

зерно

зернистий цементит, глобулярний цементит, сфероїдальний цементит —

цементит, зерна якого мають приблизно однакові розміри у всіх напрямках

e spheroidal cementite, nodular cementite, globular cementite

d kugeliger Zementit

f cementite nodulaire

зерно — кристаллит в поликристаллическом теле, отделенный от других кристаллитов большеугловой границей и обладающий определенной крис-таллографической ориентировкой

зерно — кристаліт у полікристалічному тілі, який є відділеним від інших кристалі-тів великокутовою межею і має певне кристалографічне орієнтування

e grain d Korn f grain

зернограничная дислокация — дислокация, присущая данной границе и от-деляющая ту часть межзеренной границы, где сдвиг уже прошел и вос-становилось исходное периодическое строение границы от той части, где он еще не начинался; так как периодическая структура границы зависит от взаимной кристаллографической ориентировки зерен и ориентации самой границы, то векторы Бюргерса зернограничных дислокаций обычно отли-чаются от векторов Бюргерса решеточных дислокаций; зернограничная дислокация вызывает изменение параметра решетки совпадающих узлов

зерномежева дислокація — дислокація, властива даній межі й відділяє ту частину міжзеренної межі, де зсув вже відбувся і відновилася похідна пері-одична будова межі, від тієї частини, де він ще не починався; через те, що періодична структура межі залежить від взаємного кристалографічного орієнтування зерен і орієнтації самої межі, вектори Бюргерса зерномежо-вих дислокацій зазвичай відрізняються від векторів Бюргерса ґраткових дислокацій; зерномежева дислокація викликає зміну параметра ґратки збіжних вузлів

e grain boundary dislocation

d Korngrenzversetzung

f dislocation dans le joint de grains, dislocation de joint

зернограничная диффузия, межзеренная диффузия — диффузия в пред-елах границ зерен; обусловлена более низкой энергией активации вследст-вие искажений кристаллической решетки

зерномежова дифузія, межзеренна дифузія — дифузія по межах зерен; зу-мовлена більш низькою енергією активації внаслідок спотворення криста-лічної ґратки

e grain-boundary diffusion

d Korngrenzendiffusion

f diffusion intergranulaire

зернограничная сегрегация — см. межзеренная сегрегация зерномежова сегрегація — див. міжзеренна сегрегація

зернограничное проскальзывание — см. межзеренное скольжение зерномежове проковзування — див. міжзеренне проковзування

зернограничное скольжение — см. межзеренное скольжение зерномежове ковзання — див. міжзеренне ковзання

золото

зернограничные выделения, межзеренные выделения, выделения по границам зерен — выделения, образующиеся на границе зерна металла или сплава

зерномежові виділення, міжзеренні виділення, виділення по межах зерен

— виділення, що утворюються на межі зерна металу чи сплаву

e grain-boundary precipitates

d Korngrenzenausscheidungen

f précipités aux joints des grains

золотильные сплавы — латуни, имитирующие золото по цвету и исполь-зуемые для золочения касок и других изделий; содержат 10—34% Zn, 0,2— 2,5% Sn, добавки Рb

золотильні сплави — латуні, що імітують золото за кольором і можуть ви-користовуваться для позолочення касок та інших виробів; містять 10—34%

Zn, 0,2—2,5% Sn, добавки Рb

e gilding alloys

d Vergoldungslegierungen

f alliages de dorage

золото (Au) — элемент №79 периодической системы Д.И.Менделеева (I гру-ппа, 6 период), атомная масса 196,967; существует 29 изотопов с массовы-ми числами 175—179, 181—204, типичные степени окисления +I, + III; тя-желый желтый и блестящий металл, весьма пластичный и ковкий; Tпл 1337 К; относится к благородным металлам; нерастворим ни в щелочах, ни в ки-слотах, но растворим в царской водке (НСI + НNОз), взаимодействует с га-логенами; в природе встречается в самородном состоянии; происхождение названия — от лат. aurora — утренняя заря; известно с древних времен; используется как международный денежный эквивалент; установлены сле-

золото Крега

дующие пробы (весовое содержание в 1000 г. сплава с медью): 375, 583, 750, 958; применяют для изготовления ювелирных изделий, а также для де-талей химических аппаратов, уплотнений в ускорителях, в зубоврачебном деле, в онкологической радиологии, как катализатор, а также в электрони-ке, электротехнике и др.

золото (Au) — елемент №79 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 196,967; існує 29 ізотопів з масовими числами 175— 179, 181—204, типові ступені окислювання +I, + III; важкий жовтий і блис-кучий метал, дуже пластичний і ковкий; Тпл 1337 К; відноситься до благо-родних металів; нерозчинне ні в лугах, ні в кислотах, але розчинне у царсь-кій горілці (НСI + НNОз), взаємодіє з галогенами; у природі зустрічається в самородному стані; походження назви — від лат. aurora — ранкова зоря; відоме із старовинних часів; використовується як міжнародний грошовий еквівалент; установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 р. сплаву з мід-дю): 375, 583, 750, 958; застосовують для виготовлення ювелірних виробів, а також для деталей хімічних апаратів, ущільнень у прискорювачах, у зу-болікарській справі, в онкологічній радіології, як каталізатор, а також в електроніці, електротехніці тощо

e gold d Gold f or

золото Крега — медный сплав, содержащий 10% Zn и 10% Ni и имитирую-щий золото по цвету

золото Крега — мідний сплав, що містить 10% Zn і 10% Ni та імітує золото за кольором

e Craig’s gold

d Gold den Craig

f or de Craig

золотобитье — процесс изготовления сусального золота путем плющения листа золота сначала между листами прочной бумаги, затем между листа-ми кожи

золотобиття — процес виготовлення сухозлітного золота шляхом сплющу-вання листа золота спочатку між аркушами міцного паперу, потім між лис-тами шкіри

e goldbeating

d Blattgoldschlägerei

f battement d’or

зона пластичности

зона — пространство (участок, поверхность, объем) между какими-либо гра-ницами

зона — простір (ділянка, поверхня, об’єм) між будь-якими межами

e zone d Zone f zone

зона Бриллюэна — область внутри волнового пространства, в пределах ко-торой энергия электронов (нейтронов, рентгеновских лучей и т.д.) изменя-ется непрерывно, а на границах — скачком

зона Брілюена — область всередині хвильового простору, в межах якої ене-ргія електронів (нейтронів, рентгенівських променів тощо) змінюється не-перервно, а на межах — стрибком

e Brillouin zone

d Brillouin-Zone

f zone de Brillouin

зона деформации — макро-или микроскопический участок образца или из-делия, в котором возникла и развивается деформация

зона деформації — макро-чи мікроскопічна ділянка зразка або виробу, в якому виникла і поширюється деформація

e deformation zone d Verformungszone f zone déformée

зона несплавления — дефект сварных соединений (швов), заключающийся в отсутствии сплавления между металлом шва и основным металлом, обы-чно заполненный затекшим в него шлаком

зона несплавлення — дефект зварних з’єднань (швів), що полягає у відсут-ності сплавлення між металом шва й основним металом, зазвичай заповне-ний шлаком, що потрапив до нього

e zone of faulty (poor) fusion

d magelhaftes Durchschweißenzone

f zone de manque de fusion, zone de défaut de soudure

зона пластической деформации — см. пластическая зона зона пластичної деформації — див. пластична зона

зона пластичности — см. пластическая зона зона пластичності — див. пластична зона

зона проводимости

зона проводимости — зона разрешенных энергий электронов, расположен-ная непосредственно над валентной зоной, не заполненная электронами (диэлектрик, полупроводник) или заполненная частично (металл)

зона провідності — зона дозволених енергій електронів, розташована безпо-середньо над валентною зоною, не заповнена електронами (діелектрик, на-півпровідник) чи заповнена частково (метал)

e conduction zone, conduction band

d Leitfähigkeitsband

f bande de conduction

зона проплавления, провар — зона поперечного сечения валика или свар-ного шва, образованная в результате расплавления металла соединяемых деталей

зона проплавления, провар — зона поперечного перерізу валика чи зварно-го шва, утворена внаслідок розплавлювання металу з’єднуваних деталей

e zone of fusion penetration

d Lockerungszone

f zone à fondu

зона скольжения — макро-или микроскопический участок образца или из-делия, в котором возникла и развивается деформация скольжением

зона ковзання — макро-чи мікроскопічна ділянка зразка чи виробу, в якому виникла і поширюється деформація ковзанням

e slip zone

d Gleitzone

f zone de glissement

зона скольжения (при прокатке) — зона очага деформации при прокатке, характеризуемая наличием опережения или отставания

зона ковзання (при прокатці) — зона джерела деформації при прокатці, що характеризується наявністю випередження чи відставання

e zone of slippage

d Gleitgebiet

f zone de glissement

зона слабины, плоскость слабины — стык зон столбчатых кристаллитов, выросших от линии сплавления; как правило, ее появление снижает проч-ность

зона слабини, площина слабини — стик зон стовпчастих кристалітів, що виросли від лінії сплавлення; як правило, її поява знижує міцність

e zone of slack

d —

f zone de faiblesse

зональная ликвация

зона сплавления — зона сварного шва, в которой соединение материалов осуществилось при затвердевании жидкой фазы; как правило, в этой зоне металл нагревается в интервале температур „солидус — ликвидус”

зона сплавлення — зона зварного шва, в якій з’єднання матеріалів здійсни-лося при затвердінні рідкої фази; як правило, в цій зоні метал нагрівається в інтервалі температур „солідус — ліквідус”

e usion zone

d Schmelzzone

f zone d’allier

зона схватывания — зона, в которой происходит образование связи между поверхностями соединяемых элементов, находящимися в твердом состоя-нии

зона схоплювання — зона, в якій відбувається утворення зв’язку між повер-хнями з’єднуваних елементів, що знаходяться у твердому стані

e adhesion zone

d Adhäsionszone

f zone de adhérence

зона термического влияния — участок основного металла образца или из-делия, подвергшийся тепловому воздействию, в результате которого из-менились структура и свойства материала, но при этом не происходило его плавления, например, при резании, сварке, наплавке и т.д.

зона термічного впливу — ділянка основного металу зразка чи виробу, що зазнала теплового впливу, внаслідок якого змінилися структура і властиво-сті матеріалу, але при цьому не відбувалося його плавлення, наприклад, при різанні, зварюванні, наплавленні тощо

e heat-affected zone

d Wärmeeinflußzone

f zone affectée thermiquement

зональная ликвация — неоднородность химического состава металла в объ-еме зоны слитка, размеры которой близки к размерам слитка

зональна ліквація — неоднорідність хімічного складу металу в об’ємі зони зливка, розміри якої близькі до розмірів зливка

e zone segregation, major segregation, zone liquation

d Zonenseigerung, Blockseigerung, Liquationszone

f ségrégation majeure, zone de liquation

зонная модель

зонная модель — квантовая модель энергетического спектра электронов в кристаллах, согласно которой этот спектр состоит из чередующихся зон (полос) разрешенных и запрещенных энергий; объясняет многие свойства в кристаллах, в частности, электропроводность металлов, диэлектриков и полупроводников

зонна модель — квантова модель енергетичного спектру електронів у крис-талах, відповідно до якої цей спектр складається з зон (смуг) дозволених і заборонених енергій, що чергуються; пояснює багато властивостей у крис-талах, зокрема, електропровідність металів, діелектриків і напівпровідників

e band model

d Bändermodell

f modèle des bandes

зонная очистка — производится методом зонной плавки — одним из ме-тодов разделения и очистки веществ; метод зонной плавки основан на не-одинаковой растворимости примесей в твердой и жидкой фазах очи-щаемого металла; тигель (индуктор) специальной формы со слитком очи-щаемого металла передвигают, как правило, несколько раз, с весьма малой скоростью через печь; происходит расплавление небольшого участка (зо-ны) металла, находящегося в данный момент в печи; по мере перемещения тигля зона жидкого металла передвигается от одного конца слитка к дру-гому; примеси собираются в зоне плавления, перемещаются вместе с ней и после окончания плавки оказываются в конце слитка; этим методом очи-щают от примесей, например, германий, кремний, олово, алюминий и др.

зонне очищення — здійснюється методом зонного плавлення — одним із методів поділу й очищення речовин; метод зонного плавлення грунтується на неоднаковій розчинності домішок у твердій і рідкій фазах металу, що очищається; тигель (індуктор) спеціальної форми зі зливком металу, що очищують, пересувають, як правило, кілька разів, з дуже малою швидкістю крізь піч; відбувається розплавлення невеликої ділянки (зони) металу, що знаходиться в цей час у печі; при переміщенні тигля зона рідкого металу пересувається від одного кінця зливка до іншого; домішки збираються в зоні плавлення, переміщуються разом з нею і по закінченні плавки опиня-ються в кінці зливка; цим методом очищають від домішок, наприклад, гер-маній, кремній, олово, алюміній тощо

e zone refining

d Zonenreinigen

f purification par fusion de zone

зонная плавка — метод плавки (переплава), заключающийся в перемещении узкой расплавленной зоны вдоль твердого стержня; применяется, в основ-

зуб текучести

ном, для рафинирования металлов и полупроводников и выращивания монокристаллов

зонне плавлення — метод плавлення (переплавлення), що полягає в пере-міщенні вузької розплавленої зони вздовж твердого стержня; застосовуєть-ся, в основному, для рафінування металів та напівпровідників і вирощу-вання монокристалів

e zone melting

d Zonenschmelzen

f fusion de zone

зонная структура — энергетический спектр электронов в кристаллах, име-ющий зонный характер

зонна структура — енергетичний спектр електронів у кристалах, що має зонний характер

e band structure

d Bandstructur

f structure de Bande

зоны Гинье — Престона — скопления (кластеры) растворенных элементов, образующиеся по определенным кристаллографическим плоскостям пере-сыщенного твердого раствора и предшествующие началу выделения новой фазы

зони Гіньє — Престона — скупчення (кластери) розчинених елементів, що-утворюються по певних кристалографічних площинах перенасиченого твердого розчину і передують початку виділення нової фази

e Guinier — Preston zones

d Guinier — Preston Zonen

f zones de Guinier — Preston

зуб текучести — максимум на кривой „напряжение — деформация” в начале площадки текучести; максимальное напряжение на зубе соответствует вер-хнему пределу текучести, минимальное — нижнему

зуб текучості — максимум на кривій „напруження — деформація” в началь-ній точці площадки текучості; максимальне напруження на зубі відповідає верхній границі текучості, мінімальна — нижній

e sharp yield point

d ausgeprägte Streckgrenze

f crochet

игольчатый кристалл

И

игольчатый кристалл — кристалл иглообразной формы

голчастий кристал — кристал голкоподібної форми

e needle crystal, acicular crystal, needleshaped crystal

d nadeliger Kristall, Nadelkristall, nadelförmiger Kristall

f cristal aciculaire, cristal en eiguilles

игольчатый мартенсит — см. пластинчатый мартенсит голчастий мартенсит — див. пластинчастий мартенсит

игольчатый порошок, порошковое волокно — порошок, частицы которого имеют удлиненную форму и длина которых не менее чем в 5 раз больше диаметра

голчастий порошок, порошкове волокно — порошок, частинки якого ма-ють подовжену форму і довжина яких не менш ніж у 5 разів більша за діа-метр

e acicular powder

d faseriges Pulver

f poudre aciculaire

идеальный критический диаметр — критический диаметр прутка, опреде-ляемый расчетным путем при охлаждении с бесконечно большой скоро-стью

ідеальний критичний діаметр — критичний діаметр прутка, що визначають розрахунковим шляхом при охолодженні з нескінченно великою швидкіс-тю

e ideal critical diameter

d idealer kritischer Durchmesser

f diamètre critique idéal

идеальный раствор — раствор, при изотермическом образовании которого не происходит выделения или поглощения тепла

ідеальний розчин — розчин, при ізотермічному уворенні якого не відбува-ються виділення чи поглинання тепла

e ideal solution d ideale Lösung f solution idéale

изабеллин — см. куманаль

изабеллин — див. куманаль

изделие

избирательная коррозия — коррозия, при которой один из компонентов сплава (или одна структурная составляющая) растворяется с большей ско-ростью, чем другой

вибіркова корозія — корозія, при якій один з компонентів сплаву (чи одна структурна складова) розчиняється з більшою швидкістю, ніж іншій

e selective corrosion d selektive Korrosion f corrosion sélective

избирательный перенос (Т) — явление самопроизвольного образования в зоне контакта неокисляющейся тонкой металлической пленки (напр, мед-ной), резко снижающей износ и уменьшающей силу трения

вибіркове перенесення (Т) — явище спонтанного утворення в зоні контакту тонкої металевої плівки, що не окислюється (напр., мідної), яка різко зни-жує знос і зменшує силу тертя

e selective transfer

d Selektivbertrag

f transfert sélectif

избыточное науглероживание — превышение заданной концентрации угле-рода в поверхностном слое металла (изделия) при науглероживании

надлишкове навуглецьовування — перевищення заданої концентрації вуг-лецю в поверхневому шарі металу (виробу) при навуглецьовуванні

e overcarburizing

d Überkohlung

f surcarburation

изгиб — вид деформации, приводящий к искривлению деформируемого ма-териала в направлении под углом к продольной оси образца

згин — вид деформації, що призводить до викривлення деформівного мате-ріалу в напрямку під кутом до поздовжньої осі зразка

e bending d Biegung f flexion

изделие — единица промышленной продукции, количество которой может исчисляться в штуках или экземплярах

виріб — одиниця промислової продукції, кількість якої може вимірюватись в штуках чи примірниках

излом

e product

d Erzeugnis, Ware

f produit

излом — поверхность, образующаяся при разрушении образца или изделия; основные виды излома: волокнистый (вязкий), кристаллический (хрупкий), бархатистый (матовый), камневидный, нафталинистый, шиферный (древо-видный), усталостный; по геометрическому виду поверхности разрушения: чашечный (излом типа „чашка — конус”), звездочкой, шевронный

злам — поверхня, що утворюється при руйнуванні зразка чи виробу; основні види зламу: волокнистий (в’язкий), кристалічний (крихкий), оксамитовий (матовий), каменеподібний, нафталінистий, шиферний (деревоподібний), втомлений; за геометричним виглядом поверхні руйнування: чашковий (злам типу „чашка — конус”), зірковий, шевронний

e fracture, rupture

d Bruch

f cassure, rupture

излом типа „чашка-конус” — см. чашечный излом злам типу „чашка-конус” — див. чашковий злам

измельчение зерна — процесс изменения (уменьшения) величины зерна в результате деформационного, термического или комбинированного термо-механического воздействия на материал

подрібнення зерна — процес зміни (зменшення) величини зерна внаслідок деформаційного, термічного чи комбінованого термомеханічного впливу на матеріал

e grain refining, grain refinement

d Kornverfeinerung

f affinage structural

измельчение (твердого тела) — процесс разделения твердого тела на срав-нительно мелкие отдельные части

подрібнення (твердого тіла) — процес поділу твердого тіла на порівняно дрібні окремі частини

e milling, comminution, desintegration

d Zerkleinerung

f broyage, désintégration

содержание   ..  10  11  12   ..