|
|
вакуумная дегазация
В
вакансия — точечный дефект, образующийся в результате ухода атома из узла кристаллической решетки вакансія — точковий дефект, що утворюєтьсся внаслідок виходу атома з вузла кристалічної ґратки e vacancy d Leerstelle f lacune
вакансия Шоттки — вакансия, образующаяся в результате освобождения одного из узлов на поверхности кристалла вакансія Шоттки — вакансія, що утворюється внаслідок усунення атома з одного із вузлів на поверхні кристалу e Shottky vacancy d Shottky-Leerstelle f lacune de Shottky, vacance de Shottky
вакансионная диффузия — диффузия, механизмом которой является миг-рация вакансий вакансійна дифузія — дифузія, механізмом якої є міграція вакансій e vacancy diffusion d Leerstellendiffusion f diffusion par lacunes
вакуумированная сталь — сталь, выплавленная (переплавленная) в вакуум-ной печи с целью дегазации и уменьшения содержания неметаллических включений; в ряде случаев получают путем обработки в вакууме жидкой стали обычной выплавки вакуумована сталь — сталь, яку виплавлено (переплавлено) у вакуумній печі з метою дегазації і зменшення вмісту неметалевих включень; у ряді випадків одержують шляхом обробки у вакуумі рідкої сталі звичайної виплавки e vacuum degasse steel d vakuumbehandelter Stahl f acier traité sous vide
вакуумная дегазация — удаление газов из жидких и твердых тел путем воз-действия на них вакуума вакуумная нитроцементация
вакуумна дегазація — усунення газів з рідких і твердих тіл шляхом дії на них вакууму e vacuum degassing d Vakuumentgasung f degasage sous vide
вакуумная нитроцементация (Cm) — см. вакуумное азотонауглерожива-ние вакуумна нітроцементація (Cm) — див. вакуумне азотонавуг-лецьовування
вакуумная термическая обработка — термическая обработка при давлении газовой среды ниже атмосферного вакуумна термічна обробка — термічна обробка під тиском газового середовища, нижчим за атмосферний e lowpressure heat treatment, vacuum heat treatment d Unterdruck-Wärmebehandlung f traitement thermique sous pression réduite, traitement thermique sous vide
вакуумная цементация (Cm) — см. вакуумное науглероживание вакуумна цементація (Cm) — див. вакуумне навуглецьовування
вакуумное азотирование — газовое азотирование при давлении среды ниже атмосферного вакуумне азотування — газове азотування під тиском середовища, нижчим за атмосферний e vacuum nitriding, partial pressure nitriding, low pressure nitriding d Unterdrucknitrieren, Niederdrucknitrieren f nitruration sous pression réduite
вакуумное азотонауглероживание, вакуумная нитроцементация (Cm) — газовое азотонауглероживание в аустенитном состоянии при давлении среды ниже атмосферного вакуумне азотонавуглецьовування, вакуумна нітроцементація (Cm) — газове азотонавуглецьовування в аустенітному стані при тиску середовища нижчим за атмосферний e vacuum carbonitriding, partialpressure carbonitriding, lowpressure carbo-nitriding d Unterdruckkarbonitrieren f carbonitruration sous pression réduite вакуумный отжиг
вакуумное науглероживание, вакуумная цементация (Cm) — газовое науглероживание при давлении среды ниже атмосферного вакуумне навуглецьовування, вакуумна цементація (Cm) — газове навуглецьовування при тиску середовища, нижчому за атмосферний e vacuum carburizing, partial pressure carburizing, lowpressure carburizing d Unterdruckaufkohlen, Niederdruckaufkohlen f cementation sous pression réduite
вакуумное обезуглероживание — химико-термическая обработка, проводи-мая при давлении газовой среды ниже атмосферного, понижающая со-держание углерода в металле (изделии) вакуумне обезвуглецьовування — хіміко-термічна обробка, здійснювана при тиску газового середовища, нижчому за атмосферний, вона знижує вміст вуглецю в металі (виробі) e vacuum decarburization d Vakuumentkohlung f décarburation sous vide
вакуумное спекание — спекание порошковых заготовок в вакууме с целью улучшения свойств порошковых изделий благодаря рафинированию ма-териала и уменьшению пористости вакуумне спікання — спікання порошкових заготовок у вакуумі з метою поліпшення властивостей порошкових виробів завдяки рафінуванню матеріалу і зменшенню пористості e (high)vacuum sintering d Hochvakuumsinterung f frittage sous vide élevé
вакуумное травление — травление металлографического шлифа при задан-ной температуре путем воздействия вакуума вакуумне травлення — травлення металографічного шліфа при заданій температурі шляхом дії вакууму e vacuum etching d Vakuumätzen f attaque sous vide
вакуумный отжиг — отжиг при давлении газовой среды ниже атмосферного вакуумний відпал — відпал при тиску газового середовища, нижчому за атмосферний e vacuum annealing d Unterdruckglühen f recuit sous vide вакуумный отпуск
вакуумный отпуск — отпуск при давлении газовой среды ниже атмосфер-ного вакуумний відпуск — відпуск при тиску газового середовища, нижчому за атмосферний e vacuum tempering d Unterdruckanlassen* f revenu sous vide
валентная зона — самая верхняя, полностью заполненная электронами энер-гетическая зона валентна зона — найвища, повністю заповнена електронами енергетична зона e valence band d Valenzband f bande de valence
валентность — понятие, характеризующее способность атома, иона или ра-дикала вступать во взаимодействие и образовывать устойчивые химичес-кие соединения лишь с определенным количеством других атомов, ионов или радикалов, т.е. валентность одновременно является и количественной характеристикой этого понятия; различают высшую валентность (макси-мальную валентность, проявляемую атомами), главную (характеристичес-кую)валентность (валентность, равную номеру группы Периодической си-стемы Д.И.Менделеева, в которой находится данный атом), отрицательную валентность (валентность по водороду) — валентность, ра-ссчитываемую по отношению к менее электроотрицательному атому; по-ложительную валентность (валентность по кислороду) — валентность, ра-ссчитываемую по отношению к более электроотрицательному атому; электрохимическую валентность — заряд иона валентність — поняття, що характеризує здатність атому, іону чи радикалу вступати у взаємодію й утворювати стійкі хімічні сполуки лише з певною кількістю інших атомів, чи іонів або радикалів, тобто валентність одночасно є і кількісною характеристикою цього поняття; розрізняють вищу валентність (максимальну валентність, що виявляють атоми), головну (характеристичну) валентність (валентність, що дорівнює номеру групи Періодичної системи Д.І.Менделєєва, у якій знаходиться цей атом), негативну валентність (валентність за воднем) — валентність, що розрахована відносно менш електронегативного атома; позитивну валентність (валентність за киснем) — валентність, що розраховується відносно більш електронегативного атома; електрохімічну валентність — заряд іона
e valence, valency d Valenz, Wertigkeit f valence, atomicite
ванадирование
валентный электрон — электрон нуклидоэлектронных систем, участвую-щий или могущий участвовать в образовании химических связей валентний електрон — електрон нуклідоелектронних систем, що бере або може брати участь у формуванні хімічних зв’язків e valence electron d Valenzelektron f électron de valence
ванадий (V) — элемент №23 периодической системы Д.И.Менделеева (V группа, 4 период), атомная масса 50,942; известны 10 изотопов с массовы-ми числами 44, 46—54; типичные степени окисления +ІІ, +III, +IV, +V; се-ребристосерый, тугоплавкий (Тпл 2163±10 К), парамагнитный металл; раст-воряется в плавиковой, концентрированных азотной и серной кислотах; открыт в 1830 году Н.Сефстремом (Швеция); происхождение названия — по имени древнескандинавской богини красоты Ванадис; применяют как легирующий компонент конструкционных сталей и специальных (напр., магнитных или износостойких) сплавов, как основу некоторых жаропроч-ных и коррозионностойких сплавов ванадій (V) — елемент №23 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 4 період), атомна маса 50,942; відомі 10 ізотопів з масовими числами 44, 46—54; типові ступені окислювання +ІІ, +III, +IV, +V; сріблистосірий, тугоплавкий (Тпл 2163±10 К), парамагнітний метал; розчиняється в плавиковій, концентрованих азотній і сірчаній кислотах; відкритий у 1830 році Н.Сефстремом (Швеція); походження назви — за іменем древньоскандинавської богині краси Ванадіс; застосовують як легувальний компонент конструкційних сталей і спеціальних (напр., магнітних чи зносостійких) сплавів, як основу деяких жароміцних і корозійностійких сплавів e vanadium d Vanadium f vanadium
ванадирование — химико-термическая обработка, заключающаяся в диффу-зионном насыщении поверхностного слоя металла (изделия) ванадием вандерваальсова связь
ванадіювання — хіміко-термічна обробка, що полягає в дифузійному насиченні поверхневого шару металу (виробу) ванадієм e vanadizing d Vanadieren f enrichissement superficiel en vanadium*
вандерваальсова связь — см. связь Ван-дер-Ваальса вандерваальсовий зв’язок — див. зв’язок Ван-дер-Ваальса
вебер — единица магнитного потока в системе СИ; 1 Вб равен магнитному потоку через площадку 1 м2, созданному однородным магнитным полем при индукции 1 Тесла (1 Тл) вебер — одиниця магнітного потоку в системі СІ; 1 Вб дорівнює магнітному потоку через площинку 1 м2, що створений однорідним магнітним полем при індукції 1 Тесла (1 Тл) e Weber d Weber f Weber
вектор — направленный отрезок, у которого указаны начало (точка прило-жения вектора) и конец; прямая, на которой расположен вектор, назы-вается линией действия данного вектора; происхождение названия — от лат. vector (несущий, перевозящий) вектор — спрямований відрізок, у якого зазначені початок (точка прикладання вектора) і кінець; пряма, на якій розміщенний вектор, називається лінією дії цього вектора; походження назви — від лат. vector (той, що несе, перевізний) e vector d Vektor f vecteur
вектор Бюргерса — вектор, характеризующий относительное смещение ме-жду двумя частями кристаллической решетки, порожденное наличием дислокации; указывает величину и направление смещения атомов в об-ласти кристалла, где произошел сдвиг вектор Бюргерса — вектор, що характеризує відносне зміщення між двома частинами кристалічної ґратки, що породжене наявністю дислокації; вказує на величину і напрямок зміщення атомів в ділянці кристала, де відбулося зміщення
e Burgers vector d Burgers-Vektor f vecteur de Burgers
величина зерна
вектор намагниченности — направление и величина суммарного магнит-ного момента внутри домена вектор намагнічування — напрямок і величина сумарного магнітного моменту всередині домена e magnetization vector d Magnetisierungsvektor f vecteur d’aimantation
вектор обратной решетки — вектор, соединяющий узел обратной решетки с начальным вектор оберненої ґратки — вектор, що з’єднює вузол оберненої ґратки з початковим вузлом e reciprocallattice vector d Vektor der reziproken Gitter f vecteur de réseau reciproque
вектор тождественной трансляции — один из трех векторов, определяю-щих смещение решетки в положение, при котором все ее узлы попадают в позиции узлов до смещения вектор тотожньої трансляції — один із трьох векторів, що визначають зміщення ґратки у положення, при якому всі її вузли потрапляють у позиції вузлів до зміщення e identical translation vector d Vektor der identischen Translation f vecteur de translation identique
вектор трансляции — один из трех векторов, определяющих примитивную элементарную ячейку пространственной решетки вектор трансляції — один із трьох векторів, що визначають примітивну елементарну комірку просторової ґратки e translation vector d Translationsvektor f vecteur de translation, vecteur fondamental
величина зерна — см. размер зерна величина зерна — див. розмір зерна вермикулярный графит
вермикулярный графит — графит, имеющий волокнистую (червеобраз- ную) форму вермікулярний графіт — графіт, що має волокнисту (черв’якоподібну) форму e vermiform graphite d Vermikulargraphit f graphite vermiculaire
верхний бейнит — бейнит с перистым строением, образованный из аустени-та при температурах верхней части бейнитной области, т.е. при темпе-ратурах несколько ниже температуры перлитного превращения (обычно в интервале от 773 до 683 К), выявляющийся в виде относительно крупных образований феррита (например, в форме реек толщиной менее 1 мкм и шириной от 5 до 10 мкм) и тонких пластинок карбидов верхній бейніт — бейніт з пір’ястою будовою, утворений з аустеніту при температурах верхньої частини бейнітної зони, тобто при температурах трохи нижчих за температуру перлітного перетворення (зазвичай в інтервалі від 773 до 683 К), що виявляється у вигляді відносно великих утворень фериту (наприклад, у формі рейок товщиною менш 1 мкм і шириною від 5 до 10 мкм) і тонких пластинок карбідів e upper bainite d oberer Bainit, oberes Zwischenstufengefüge* f bainite supérieure
верхний предел текучести — см. предел текучести (верхний) верхня границя текучості— див. границя текучості (верхня)
вершина трещины — область трещины, имеющая минимальный радиус кривизны (закругления) вершина тріщини — зона тріщини, що має мінімальний радіус кривизни (закруглення) e crack tip d Rißpitze f front de fissure, tête de fissure
вершинная дислокация — частичная дислокация, находящаяся в вершине двугранного угла, образованного двумя дефектами упаковки в пересека-ющихся плоскостях скольжения взрываемость
вершинна дислокація — часткова дислокація, яка знаходиться у вершині двогранного кута, що утворений двома дефектами пакування в перетинних площинах ковзання e stair rod dislocation d Kantenversetzung, Winkelversetzung f dislocation tringle
весовой износ — изменение массы (веса) элемента пары трения в результате изнашивания ваговий знос — зміна маси (ваги) елемента пари тертя внаслідок зношування e weight wear, mass wear d Gewichtsverschieiß, Masseverschleiß f usure pondérable
весовой процент — весовое (массовое) количество компонента, выраженное в процентах по отношению к весу (массе) всего сплава ваговий процент — вагова (масова) кількість компонента, виражена у процентах відносно ваги (маси) всього сплаву weight percentage Gewichtsprozent pourcentage massique
взаимодействие — совокупность процессов обмена массой, энергией и ин-формацией взаємодія — сукупність процесів обміну масою, енергією та інформацією e interaction d Wechselwirkung f interaction
взвесь — физико-химическая система, образованная мелкими частицами жидкости или порошка в газе или в жидкости; взвесями являются аэрозо-ли, эмульсии, суспензии завис — фізико-хімічна система, що утворена дрібними частинками рідини чи порошку в газі чи в рідині; зависами є аерозолі, емульсії, суспензії e suspension d Suspension, Aufschlämmung f suspension
взрываемость (ПМ) — способность материала изменять свое физико-химическое состояние с мгновенным выделением энергии; характеризует- взрывное измельчение
ся нижним концентрационным пределом взвеси, температурой самовосп-ламенения, минимальной энергией взрыва; свойственна аэрозолям порош-ков металлов здатність до вибуху (ПМ) — здатність матеріалу змінювати свій фізико-хімічний стан з миттєвим виділенням енергії; характеризується нижньою концентраційною границею завису, температурою самозапалювання, мінімальною енергією вибуху; властива аерозолям порошків металів e explosivity d Explosivität f explosivité
взрывное измельчение — способ измельчения твердых материалов под дей-ствием энергии ударной волны вибухове подрібнення — спосіб подрібнення твердих матеріалів під дією енергії ударної хвилі e explosion milling d Explosionzerkleinerung f broyage d’explosion
взрывное компактирование, взрывное формование — компактирование порошковой шихты или пористой заготовки под действием ударной вол-ны; плотность порошкового материала обеспечивается на уровне 90—99% теоретического значения вибухове компактування, вибухове формування — компактування порошкової шихти чи пористої заготовки під дією ударної хвилі; густина порошкового матеріалу забезпечується на рівні 90—99% від теоретичного значення e compaction by explosion, explosive compaction d Explosionsverdichten f compactage par explosion, formage par explosion
взрывное формование — см. взрывное компактирование вибухове формування — див. вибухове компактування
вибратор (ПМ) — электромеханическое устройство для возбуждения коле-баний; в порошковой металлургии используется в различных операциях уплотнения и формования порошков вібратор (ПМ) — електромеханічний пристрій для збудження коливань; у порошковій металургії використовують у різних операціях ущільнення і формування порошків e vibrator, oscillator виброизолирующий материал
d Vibrator, Klopfvorrichtung, Rüttler, Schwinger f vibrateur, tasseur
вибрационная усталость — усталость, возникающая при нагружении по-средством вибрации вібраційна втома — втома, що виникає при навантаженні шляхом вібрації e sonic fatigue d Vibrationsermüdung, Schallermüdung f fatigue sonique
вибрационное спекание — спекание при одновременном действии вибра-ции; вибрация звукового диапазона частот ускоряет спекание металличе-ских формовок, повышает плотность и улучшает свойства порошковых из-делий вібраційне спікання — спікання при одночасній дії вібрації; вібрація звукового діапазону частот прискорює спікання металевих формовань, підвищує щільність і поліпшує властивості порошкових виробів e vibratory sintering d Schwingsinterung f frittage vibrant
вибрационное уплотнение — уплотнение сыпучих тел с помощью вибра-ции; путем подбора гранулометрического состава порошка и условий виб-рации повышают плотность заготовок до 80—90% теоретического значе-ния вібраційне ущільнення — ущільнення сипучих тіл за допомогою вібрації; шляхом підбирання гранулометричного складу порошку й умов вібрації підвищують щільність заготовок до 80—90% від теоретичного значення e compacting by vibration d Vibrationsverdichten f compression par vibration
виброизолирующий материал — металлический и неметаллический мате-риалы с высокой демпфирующей способностью, предназначенный для по-глощения вибраций, возникающих при работе машин, инструментов и т.д.; например, сплавы системы медь—марганец (Сu—Мn), некоторые резины віброізоляційний матеріал — металевий і неметалевий матеріали з високою демпфірувальною здатністю, призначений для поглинання вібрацій, що виникають при роботі машин, інструментів тощо; наприклад, сплави системи мідь-марганець (Сu—Мn), деякі гуми e vibration protective material виброразмол
d Rüttelisolierstoff f matériau protective centre vibration, matériau protective centre tassement
виброразмол — механическое измельчение сыпучих материалов в вибраци-онных мельницах под действием мелющих тел и вибрации корпуса мель-ницы віброзмелювання — механічне подріблення сипучих матеріалів у вібраційних млинах під дією тіл, що розмелюють і вібрації корпуса млина e vibration milling d Wirbelschlagverfahren f broyage de vibration
вибросито — устройство для разделения сыпучих материалов по крупности на фракции; материал просеивается через набор сит под действием виб-рации вібросито — пристрій для розділення сипучих матеріалів за величиною на фракції; матеріал просіюється через набір сит під дією вібрації e sieve apparatus d Siebmaschine f appareil à tamiser
виброформование — формование порошков с помощью вибрации, что об-легчает перемещение частиц и подавляет арочный эффект; виброформо-вание обеспечивает повышенную плотность материала віброформування — формування порошків за допомогою вібрації, що полегшує переміщення частинок і усуває арковий ефект; віброформування забезпечує підвищену щільність матеріалу e vibration forming d Schwingformen f formage par vibration
видиа — порошковый твердый сплав, содержащий около 90% карбида воль-фрама (WC) и 10% кобальта (Со); один из первых сплавов этой группы; название произошло от немецкого выражения “Wie Diamant” відіа — порошковий твердий сплав, що містить близько 90% карбіду вольфраму (WC) і 10% кобальту (Со); один з перших сплавів цієї групи; назва походить від німецького висловлювання “Wie Diamant” e widia d Widia f widia викаллой
видманштеттова структура — структура, формирующаяся в результате вы-деления новой фазы в виде пластин (игл), кристаллографически связанных с исходным матричным зерном и расположенных параллельно друг другу или под определенным углом відманштетова структура — структура, що формується внаслідок виділення нової фази у вигляді пластин (голок), кристалографічно зв’язаних з похідним матричним зерном і розташованих паралельно одна одній чи під певним кутом e Widmannstätten structure d Widmannstätten-Gefüge f structure de Widmannstätten
вид разрушения — см. тип разрушения вид руйнування — див. тип руйнування
визуальное исследование — исследование, проводимое внешним осмотром без применения технических средств візуальне дослідження — дослідження, здійснюване зовнішнім оглядом без застосування технічних засобів e visual examination d visuelle Prüfung f examen visuel
визуальный контроль — контроль, осуществляемый внешним осмотром без применения технических средств візуальний контроль — контроль, що здійснюють зовнішнім оглядом без застосування технічних засобів e hand inspection, visual inspection d Sichtkontrolle f inspection visuelle, contrôle visuel
викаллой — пластичные магнитотвердые сплавы системы Fe—Co—V; со-держат 34—54% кобальта (Со), 3,5—13,5% ванадия (V), 0,7—10,5% нике-ля (Ni), 0,5—8,5% хрома (Сr); отличаются стабильной коэрцитивной силой от 73 до 473 К, прочностью, малыми изменениями остаточной магнитной индукции Вr, т.к. т.Кюри высока (1133 К); используют в виде проволоки, лент, листов; изготавливают гистерезисные двигатели, небольшие магниты вікалой — пластичні магнітотверді сплави системи Fe—Co—V; містять 34— 54% кобальту (Со), 3,5—13,5% ванадію (V), 0,7—10,5% нікелю (Ni), 0,5— 8,5% хрому (Сr); відзначаються стабільною коерцитивною силою від 73 до 473 К, міцністю, малими змінами залишкової магнітної індукції Вr, тому винтовая дисклинация
що т.Кюрі є високою (1133 К); використовують у вигляді дроту, стрічок, листів; виготовляють гістерезисні двигуни, невеликі магніти e vicalloy d Vicalloy f vicalloy
винтовая дисклинация — см. дисклинация кручения гвинтова дисклінація — див. дисклінація крутіння
винтовая дислокация — линейное несовершенство кристаллов с вектором Бюргерса, параллельным линии дислокации гвинтова дислокація — лінійна недосконалість кристалів з вектором Бюргерса, що є паралельним лінії дислокації e screw dislocation d Schraubenversetzung f dislocation vis
висмут (Bi) — элемент №83 периодической системы Д.И.Менделеева (V группа, 6 период), атомная масса 208,980; известны 27 изотопов с массо-выми числами 189—215; тяжелый серебристобелый с розовым оттенком металл, хрупкий, легко измельчающийся в порошок; Тпл544 К; во влажном воздухе покрывается слоем оксида, при нагревании на воздухе сгорает с образованием оксида висмута Bi2O3; в соляной (HCl) и разбавленной сер-ной (H2SO4) кислотах не растворяется, при действии азотной (НNО3) или смеси соляной (НСl) и азотной HNO3) кислот легко переходит в раствор; происхождение названия от нем. Wiss mat — белая масса; был известен в XVI веке, но считался разновидностью сурьмы, олова и свинца; в середине XVIII века установлено, что он представляет собой самостоятельный эле-мент; применяется для изготовления легкоплавких сплавов, как компонент сплавов для припоев, противопожарных устройств, зубных протезов, как полупроводниковый материал, как теплоноситель в ядерных реакторах вісмут (Bi) — елемент №83 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 6 період), атомна маса 208,980; відомі 27 ізотопів з масовими числами 189— 215; важкий сріблистобілий з рожевим відтінком метал, крихкий, легко подрібнюваний у порошок; Тпл 544 K; у вологому повітрі покривається шаром оксиду, при нагріванні на повітрі згоряє з утворенням оксиду вісмуту Bi2O3; у соляний (HCl) і розбавленій сірчаній (H2SO4) кислотах не розчиняється, при дії азотної (HNO3) чи суміші соляній (НСl) і азотної HNO3) кислот легко переходить у розчин; походження назви від нім. Wiss mat — біла маса; був відомий у XVI столітті, але вважався різновидом сурми, олова і свинцю; у середині XVIII століття установлено, що він вихревые токи
являє собою самостійний елемент; застосовується для виготовлення легкоплавких сплавів, як компонент сплавів для припоїв, протипожежних пристроїв, зубних протезів, як напівпровідниковий матеріал, як теплоносій у ядерних реакторах e bismuth d Wismut f bismuth виталлиум — кобальтовые сплавы системы хром—кобальт—молибден (Сr— Со—Мо), отличающиеся высокой химической стойкостью и жаро-стойкостью; содержат 27—30% хрома (Сr), около 5% молибдена (Мо), ко-бальт (Со) — ост. и добавки 0,2—0,4% углерода (С) и др. элементов; при-меняются как правило, в литом состоянии без термической обработки віталіум — кобальтові сплави системи хром—кобальт—молібден (Сr— Со— Мо), що відрізняються високою хімічною стійкістю і жаростійкістю; містять 27—30% хрому (Сr), близько 5% молібдену (Мо), кобальт (Co) — решта і добавки 0,2—0,4% вуглецю (C) тощо; застосовують, як правило, у литому стані без термічної обробки e vitallium d Vitallium f vitallium вихревой порошок — металлический порошок, полученный измельчением материала в вихревой мельнице; частицы порошка имеют обычно чешуй-чатую форму и нуждаются в отжиге для снятия наклепа; крупные порошки с частицами сферической формы получаются при вихревом размоле стру-жки или кусков проволоки вихровий порошок — металевий порошок, який отримано подрібненням матеріалу у вихровому млині; частинки порошку мають, як правило, звичайно лускувату форму і мають потребу у відпалюванні для зняття наклепу; крупні порошки з частинками сферичної форми утворюються при вихровому розмелюванні стружки чи шматків дроту e eddymill powder d Hametag-Pulver, Wirbelschlagpulver f poudre Hametag, poudre tourbiUonnaire
вихревые токи, токи Фуко — замкнутые электрические токи в проводящей среде (массивном проводнике), индуцируемые изменяющимся магнитным полем вихрові струми, струми Фуко — замкнені електричні струми в провіднім середовищі (масивному провіднику), появу яких викликає змінне магнітне поле влагопоглощение
e eddy currents d Wirbelstrom f courants circulaires
влагопоглощение — способность материала впитывать и удерживать в себе влагу вбирання вологи — здатність матеріалу вбирати й утримувати у собі вологу e moisture absorption, moisture pickup d Feuchtigkeitsabsorbierung f absorption d’humidité
влагосодержание — содержание влаги в газе, порошке или твердом теле; различают абсолютное влагосодержание (содержание влаги в единице ма-ссы сухого материала) и относительное (содержание влаги в единице мас-сы влажного материала) вміст вологи — вміст вологи в газі, порошку чи твердому тілі; розрізняють абсолютний (вміст вологи в одиниці маси сухого матеріалу) і відносний (вміст вологи в одиниці маси вологого матеріалу) e moisture content d Feuchtgehalt, Wassergehalt, Feuchtigkeitgehalt f teneur en humidité
вмятина (CB давлением) — отпечаток передающего давление инструмента на поверхности изделия при нормальном режиме сварки ум’ятина (CB тиском) — відбиток інструменту, що передає тиск на поверхні виробу при нормальному режимі зварювання e dent, hollow d Einbeilung f enfoncement
внедренный атом — см. атом внедрения впроваджений атом — див. атом впровадження
внешнее трение — сопротивление относительному перемещению прижатых друг к другу тел в зонах соприкосновения их поверхностей по касательной к ним, сопровождаемое диссипацией энергии зовнішнє тертя — опір відносному переміщенню притиснутих один до одного тіл у зонах стикання їхніх поверхонь по дотичній до них, який супроводжується дисипацією енергії e external friction d äußere Reibung f frottement externe внутреннее трение
внешний выплеск (при точечной сварке) — дефект сварки, заключающий-ся в вытекании жидкого металла ядра точки на поверхность свариваемой детали зовнішній виплеск (при точковому зварюванні) — дефект зварювання, що полягає у витіканні рідкого металу ядра точки на поверхню зварюваної деталі e external splashing d äußere Vergießen f projection extérieure
внешний слой покрытия — слой покрытия, поверхность которого соприка-сается с окружающей средой зовнішній шар покриття — шар покриття, поверхня якого стикається з навколишнім середовищем e surface layer, outercoating layer, finishing layer d Aussenschicht des Überzugs f revetement extérieur
внутреннее окисление — окисление, приводящее к образованию дисперс-ных оксидов в металле (изделии) в результате диффузионного проникно-вения кислорода от поверхности внутрішнє окислювання (окислення) — окислювання, що спричиняє утворення дисперсних оксидів у металі (виробі) внаслідок дифузійного проникнення кисню від поверхні e internal oxidation d innere Oxidation f oxydation interne
внутреннее трение — проявление неупругости в металлах и сплавах, заклю-чающееся в рассеянии энергии механических колебаний в твердом теле за счет внутренних процессов, возникающих в веществе под действием зна-копеременных напряжений внутрішнє тертя — прояв непружності в металах і сплавах, що полягає в розсіюванні енергії механічних коливань у твердому тілі за рахунок внутрішніх процесів, що виникають у речовині під дією знакозмінних напружень e internal friction d innere Reibung f frottement interne, amortissement interne внутренний выплеск
внутренний выплеск (точечная СЕ) — дефект сварки, заключающийся в вытекании жидкого металла ядра точки в зазор между свариваемыми дета-лями внутрішній виплеск (точкова СЕ) — дефект зварювання, що полягає у витіканні рідкого металу ядра точки в зазор між зварюваними деталями e internal splashing d inner Vergießen f projection intérieure
внутренний дефект (СВ) — дефект сварки, не выходящий на поверхность металла внутрішній дефект (СВ) — дефект зварювання, що не виходить на поверхню металу e internal welding defect d Innendefekt f défaut intérieure
внутренняя трещина — трещина, не выходящая на поверхность внутрішня тріщина — тріщина, що не виходить на поверхню e internal crack d Innenriß f fissure intérieure
внутренняя энергия — энергия системы, зависящая от ее внутреннего сос-тояния (энергия хаотического теплового движения всех микрочастиц, эне-ргия взаимодействия этих частиц, внутриядерная энергия и др.) внутрішня енергія — енергія системи, що залежить від її внутрішнього стану (енергія хаотичного теплового руху всіх мікрочастинок, енергія взаємодії цих частинок, внутрішньоядерна енергія тощо) e internal energy d innere Energie f énergie interne
внутризеренное разрушение, внутрикристаллитное разрушение, транскристаллитное разрушение — разрушение поликристаллических материалов по телу зерна внутрізернове руйнування, внутрікристалітне руйнування, транскристалітне руйнування — руйнування полікристалічних матеріалів по тілу зерна e transgranular fracture, transcrystalline fracture d transkristalliner Bruch f rupture transcristalline водород
внутризеренный излом — излом, образующийся в результате внутризерен-ного разрушения внутрізерновий злам — злам, що утворюється внаслідок внутрізернового руйнування e intracrystalline fracture, transgranular fracture, transcrystalline fracture d intrakristallmer Bruch, transkristalliner Bruch f cassure intragranulaire
внутрикристаллитная ликвация — см. дендритная ликвация внутрик-ристаллитное разрушение — см. внутризеренное разрушение внутрікристалітна ліквація — див. дендритна ліквація внутрікристалітне руйнування — див. внутрізеренне руйнування e intracrystalline fracture d intrakristalliner Bruch f cassure intracristalline
водород (Н) — элемент №1 периодической системы Д.И.Менделеева (I груп-па, 1 период), атомная масса 1,00797; известны 4 изотопа с массовыми чи-слами 1—4, типичные степени окисления +1 и 1; горючий газ без цвета и запаха; широко распространен в природе, самый распространенный эле-мент в космосе; Тпл 14 К; преобладает на Солнце и на большинстве звезд, составляя до половины их массы; в земной коре содержится в связанном виде в количестве 1,0% (по массе); происхождение названия — от греч. hydor — вода и gennao — рождаю; открыт в 1766 году Г.Кавендишем (Ве-ликобритания); применяют для синтеза аммиака, производства метанола, гидрирования растительных жиров, органического синтеза, как экологиче-ски чистое горючее; дейтерий (D или 2Н) и тритий (Т или 3Н) используют в атомной промышленности водень (Н) — елемент №1 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 1 період), атомна маса 1,00797; відомі 4 ізотопи з масовими числами 1—4, типові ступені окислювання +1 і 1; пальний газ без кольору і запаху; широко розповсюджений у природі, найпоширеніший елемент у космосі; Тпл 14 К; переважає на Сонці і на більшості зірок до половини їх маси; у земній корі міститься у зв’язаному вигляді в кількості 1,0% (за масою); походження назви — від грецьк. hydor — вода і gennao — народжую; відкритий 1766 року Г.Кавендишем (Великобританія); застосовують для синтезу аміаку, виробництва метанолу, гідрування рослинних жирів, органічного синтезу, як екологічно чисте пальне; дейтерій (D чи 2Н) і тритій (Т чи 3Н) використовують в атомній промисловості e hydrogen d Wasserstoff f hydrogéne водородная деполяризация
водородная деполяризация — 1) электродная деполяризация, обусловлен-ная катодным выделением водорода; 2) катодная реакция восстановления ионов водорода воднева деполяризація — 1) електродна деполяризація, що обумовлена катодним виділенням водню; 2) катодна реакція відновлення іонів водню e hydrogen depolarization d Wasserstoffdepolarisation f dépolarisation par l’hydrogéne
водородная хрупкость — см. водородное охрупчивание воднева крихкість — див. водневе окрихчування
водородное изнашивание — процесс изнашивания металлического элемента пары трения, вызванный изменением свойств поверхностных слоев вслед-ствие поглощения металлом водорода водневе зношування (зношення)— процес зношування металевого елемента пари тертя, що викликане зміною властивостей поверхневих шарів внаслідок поглинання металом водню e hydrogen wear d Wasserstoffverschleiß f usure hydrogéne
водородное охрупчивание, водородная хрупкость — процесс, ведущий к понижению вязкости или пластичности металла вследствие поглощения им водорода водневе окрихчування, воднева крихкість — процес, що призводить до зниження в’язкості чи пластичності металу внаслідок поглинання ним водню e hydrogen embrittlement d Wasserstoffversprödung f fragilisation par l’hydrogéne
H
водородный показатель — показатель содержания ионов водорода, рав-ный отрицательному десятичному логарифму концентрации (активности) ионов водорода (в гэкв/л) в данном растворе: — lg C ; служит количес- твенной характеристикой кислотности растворов, во многих химических
|
|
|