вакуумная дегазация
В
вакансия — точечный дефект, образующийся в результате ухода атома из узла кристаллической решетки
вакансія — точковий дефект, що утворюєтьсся внаслідок виходу атома з вузла кристалічної ґратки
e vacancy d Leerstelle f lacune
вакансия Шоттки — вакансия, образующаяся в результате освобождения одного из узлов на поверхности кристалла
вакансія Шоттки — вакансія, що утворюється внаслідок усунення атома з одного із вузлів на поверхні кристалу
e Shottky vacancy
d Shottky-Leerstelle
f lacune de Shottky, vacance de Shottky
вакансионная диффузия — диффузия, механизмом которой является миг-рация вакансий
вакансійна дифузія — дифузія, механізмом якої є міграція вакансій
e vacancy diffusion
d Leerstellendiffusion
f diffusion par lacunes
вакуумированная сталь — сталь, выплавленная (переплавленная) в вакуум-ной печи с целью дегазации и уменьшения содержания неметаллических включений; в ряде случаев получают путем обработки в вакууме жидкой стали обычной выплавки
вакуумована сталь — сталь, яку виплавлено (переплавлено) у вакуумній печі з метою дегазації і зменшення вмісту неметалевих включень; у ряді випадків одержують шляхом обробки у вакуумі рідкої сталі звичайної виплавки
e vacuum degasse steel
d vakuumbehandelter Stahl
f acier traité sous vide
вакуумная дегазация — удаление газов из жидких и твердых тел путем воз-действия на них вакуума
вакуумная нитроцементация
вакуумна дегазація — усунення газів з рідких і твердих тіл шляхом дії на них вакууму
e vacuum degassing d Vakuumentgasung f degasage sous vide
вакуумная нитроцементация (Cm) — см. вакуумное азотонауглерожива-ние
вакуумна нітроцементація (Cm) — див. вакуумне азотонавуг-лецьовування
вакуумная термическая обработка — термическая обработка при давлении газовой среды ниже атмосферного
вакуумна термічна обробка — термічна обробка під тиском газового середовища, нижчим за атмосферний
e lowpressure heat treatment, vacuum heat treatment
d Unterdruck-Wärmebehandlung
f traitement thermique sous pression réduite, traitement thermique sous vide
вакуумная цементация (Cm) — см. вакуумное науглероживание вакуумна цементація (Cm) — див. вакуумне навуглецьовування
вакуумное азотирование — газовое азотирование при давлении среды ниже атмосферного
вакуумне азотування — газове азотування під тиском середовища, нижчим за атмосферний
e vacuum nitriding, partial pressure nitriding, low pressure nitriding
d Unterdrucknitrieren, Niederdrucknitrieren
f nitruration sous pression réduite
вакуумное азотонауглероживание, вакуумная нитроцементация (Cm) — газовое азотонауглероживание в аустенитном состоянии при давлении среды ниже атмосферного
вакуумне азотонавуглецьовування, вакуумна нітроцементація (Cm) — газове азотонавуглецьовування в аустенітному стані при тиску середовища нижчим за атмосферний
e vacuum carbonitriding, partialpressure carbonitriding, lowpressure carbo-nitriding
d Unterdruckkarbonitrieren
f carbonitruration sous pression réduite
вакуумный отжиг
вакуумное науглероживание, вакуумная цементация (Cm) — газовое науглероживание при давлении среды ниже атмосферного
вакуумне навуглецьовування, вакуумна цементація (Cm) — газове навуглецьовування при тиску середовища, нижчому за атмосферний
e vacuum carburizing, partial pressure carburizing, lowpressure carburizing
d Unterdruckaufkohlen, Niederdruckaufkohlen
f cementation sous pression réduite
вакуумное обезуглероживание — химико-термическая обработка, проводи-мая при давлении газовой среды ниже атмосферного, понижающая со-держание углерода в металле (изделии)
вакуумне обезвуглецьовування — хіміко-термічна обробка, здійснювана при тиску газового середовища, нижчому за атмосферний, вона знижує вміст вуглецю в металі (виробі)
e vacuum decarburization
d Vakuumentkohlung
f décarburation sous vide
вакуумное спекание — спекание порошковых заготовок в вакууме с целью улучшения свойств порошковых изделий благодаря рафинированию ма-териала и уменьшению пористости
вакуумне спікання — спікання порошкових заготовок у вакуумі з метою поліпшення властивостей порошкових виробів завдяки рафінуванню матеріалу і зменшенню пористості
e (high)vacuum sintering d Hochvakuumsinterung f frittage sous vide élevé
вакуумное травление — травление металлографического шлифа при задан-ной температуре путем воздействия вакуума
вакуумне травлення — травлення металографічного шліфа при заданій температурі шляхом дії вакууму
e vacuum etching
d Vakuumätzen
f attaque sous vide
вакуумный отжиг — отжиг при давлении газовой среды ниже атмосферного
вакуумний відпал — відпал при тиску газового середовища, нижчому за атмосферний
e vacuum annealing d Unterdruckglühen f recuit sous vide
вакуумный отпуск
вакуумный отпуск — отпуск при давлении газовой среды ниже атмосфер-ного
вакуумний відпуск — відпуск при тиску газового середовища, нижчому за атмосферний
e vacuum tempering
d Unterdruckanlassen*
f revenu sous vide
валентная зона — самая верхняя, полностью заполненная электронами энер-гетическая зона
валентна зона — найвища, повністю заповнена електронами енергетична зона
e valence band
d Valenzband
f bande de valence
валентность — понятие, характеризующее способность атома, иона или ра-дикала вступать во взаимодействие и образовывать устойчивые химичес-кие соединения лишь с определенным количеством других атомов, ионов или радикалов, т.е. валентность одновременно является и количественной характеристикой этого понятия; различают высшую валентность (макси-мальную валентность, проявляемую атомами), главную (характеристичес-кую)валентность (валентность, равную номеру группы Периодической си-стемы Д.И.Менделеева, в которой находится данный атом), отрицательную валентность (валентность по водороду) — валентность, ра-ссчитываемую по отношению к менее электроотрицательному атому; по-ложительную валентность (валентность по кислороду) — валентность, ра-ссчитываемую по отношению к более электроотрицательному атому; электрохимическую валентность — заряд иона
валентність — поняття, що характеризує здатність атому, іону чи радикалу вступати у взаємодію й утворювати стійкі хімічні сполуки лише з певною кількістю інших атомів, чи іонів або радикалів, тобто валентність одночасно є і кількісною характеристикою цього поняття; розрізняють вищу валентність (максимальну валентність, що виявляють атоми), головну (характеристичну) валентність (валентність, що дорівнює номеру групи Періодичної системи Д.І.Менделєєва, у якій знаходиться цей атом), негативну валентність (валентність за воднем) — валентність, що розрахована відносно менш електронегативного атома; позитивну валентність (валентність за киснем) — валентність, що розраховується відносно більш електронегативного атома; електрохімічну валентність — заряд іона
e valence, valency
d Valenz, Wertigkeit
f valence, atomicite
ванадирование
валентный электрон — электрон нуклидоэлектронных систем, участвую-щий или могущий участвовать в образовании химических связей
валентний електрон — електрон нуклідоелектронних систем, що бере або може брати участь у формуванні хімічних зв’язків
e valence electron
d Valenzelektron
f électron de valence
ванадий (V) — элемент №23 периодической системы Д.И.Менделеева (V группа, 4 период), атомная масса 50,942; известны 10 изотопов с массовы-ми числами 44, 46—54; типичные степени окисления +ІІ, +III, +IV, +V; се-ребристосерый, тугоплавкий (Тпл 2163±10 К), парамагнитный металл; раст-воряется в плавиковой, концентрированных азотной и серной кислотах; открыт в 1830 году Н.Сефстремом (Швеция); происхождение названия — по имени древнескандинавской богини красоты Ванадис; применяют как легирующий компонент конструкционных сталей и специальных (напр., магнитных или износостойких) сплавов, как основу некоторых жаропроч-ных и коррозионностойких сплавов
ванадій (V) — елемент №23 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 4 період), атомна маса 50,942; відомі 10 ізотопів з масовими числами 44, 46—54; типові ступені окислювання +ІІ, +III, +IV, +V; сріблистосірий, тугоплавкий (Тпл 2163±10 К), парамагнітний метал; розчиняється в плавиковій, концентрованих азотній і сірчаній кислотах; відкритий у 1830 році Н.Сефстремом (Швеція); походження назви — за іменем древньоскандинавської богині краси Ванадіс; застосовують як легувальний компонент конструкційних сталей і спеціальних (напр., магнітних чи зносостійких) сплавів, як основу деяких жароміцних і корозійностійких сплавів
e vanadium d Vanadium f vanadium
ванадирование — химико-термическая обработка, заключающаяся в диффу-зионном насыщении поверхностного слоя металла (изделия) ванадием
вандерваальсова связь
ванадіювання — хіміко-термічна обробка, що полягає в дифузійному насиченні поверхневого шару металу (виробу) ванадієм
e vanadizing
d Vanadieren
f enrichissement superficiel en vanadium*
вандерваальсова связь — см. связь Ван-дер-Ваальса вандерваальсовий зв’язок — див. зв’язок Ван-дер-Ваальса
вебер — единица магнитного потока в системе СИ; 1 Вб равен магнитному потоку через площадку 1 м2, созданному однородным магнитным полем при индукции 1 Тесла (1 Тл)
вебер — одиниця магнітного потоку в системі СІ; 1 Вб дорівнює магнітному потоку через площинку 1 м2, що створений однорідним магнітним полем при індукції 1 Тесла (1 Тл)
e Weber d Weber f Weber
вектор — направленный отрезок, у которого указаны начало (точка прило-жения вектора) и конец; прямая, на которой расположен вектор, назы-вается линией действия данного вектора; происхождение названия — от лат. vector (несущий, перевозящий)
вектор — спрямований відрізок, у якого зазначені початок (точка прикладання вектора) і кінець; пряма, на якій розміщенний вектор, називається лінією дії цього вектора; походження назви — від лат. vector (той, що несе, перевізний)
e vector d Vektor f vecteur
вектор Бюргерса — вектор, характеризующий относительное смещение ме-жду двумя частями кристаллической решетки, порожденное наличием дислокации; указывает величину и направление смещения атомов в об-ласти кристалла, где произошел сдвиг
вектор Бюргерса — вектор, що характеризує відносне зміщення між двома частинами кристалічної ґратки, що породжене наявністю дислокації; вказує на величину і напрямок зміщення атомів в ділянці кристала, де відбулося зміщення
e Burgers vector
d Burgers-Vektor
f vecteur de Burgers
величина зерна
вектор намагниченности — направление и величина суммарного магнит-ного момента внутри домена
вектор намагнічування — напрямок і величина сумарного магнітного моменту всередині домена
e magnetization vector
d Magnetisierungsvektor
f vecteur d’aimantation
вектор обратной решетки — вектор, соединяющий узел обратной решетки с начальным
вектор оберненої ґратки — вектор, що з’єднює вузол оберненої ґратки з початковим вузлом
e reciprocallattice vector
d Vektor der reziproken Gitter
f vecteur de réseau reciproque
вектор тождественной трансляции — один из трех векторов, определяю-щих смещение решетки в положение, при котором все ее узлы попадают в позиции узлов до смещения
вектор тотожньої трансляції — один із трьох векторів, що визначають зміщення ґратки у положення, при якому всі її вузли потрапляють у позиції вузлів до зміщення
e identical translation vector
d Vektor der identischen Translation
f vecteur de translation identique
вектор трансляции — один из трех векторов, определяющих примитивную элементарную ячейку пространственной решетки
вектор трансляції — один із трьох векторів, що визначають примітивну елементарну комірку просторової ґратки
e translation vector
d Translationsvektor
f vecteur de translation, vecteur fondamental
величина зерна — см. размер зерна величина зерна — див. розмір зерна
вермикулярный графит
вермикулярный графит — графит, имеющий волокнистую (червеобраз-
ную) форму
вермікулярний графіт — графіт, що має волокнисту (черв’якоподібну)
форму
e vermiform graphite
d Vermikulargraphit
f graphite vermiculaire
верхний бейнит — бейнит с перистым строением, образованный из аустени-та при температурах верхней части бейнитной области, т.е. при темпе-ратурах несколько ниже температуры перлитного превращения (обычно в интервале от 773 до 683 К), выявляющийся в виде относительно крупных образований феррита (например, в форме реек толщиной менее 1 мкм и шириной от 5 до 10 мкм) и тонких пластинок карбидов
верхній бейніт — бейніт з пір’ястою будовою, утворений з аустеніту при температурах верхньої частини бейнітної зони, тобто при температурах трохи нижчих за температуру перлітного перетворення (зазвичай в інтервалі від 773 до 683 К), що виявляється у вигляді відносно великих утворень фериту (наприклад, у формі рейок товщиною менш 1 мкм і шириною від 5 до 10 мкм) і тонких пластинок карбідів
e upper bainite
d oberer Bainit, oberes Zwischenstufengefüge*
f bainite supérieure
верхний предел текучести — см. предел текучести (верхний)
верхня границя текучості— див. границя текучості (верхня)
вершина трещины — область трещины, имеющая минимальный радиус кривизны (закругления)
вершина тріщини — зона тріщини, що має мінімальний радіус кривизни
(закруглення)
e crack tip
d Rißpitze
f front de fissure, tête de fissure
вершинная дислокация — частичная дислокация, находящаяся в вершине двугранного угла, образованного двумя дефектами упаковки в пересека-ющихся плоскостях скольжения
взрываемость
вершинна дислокація — часткова дислокація, яка знаходиться у вершині двогранного кута, що утворений двома дефектами пакування в перетинних площинах ковзання
e stair rod dislocation
d Kantenversetzung, Winkelversetzung
f dislocation tringle
весовой износ — изменение массы (веса) элемента пары трения в результате изнашивания
ваговий знос — зміна маси (ваги) елемента пари тертя внаслідок зношування
e weight wear, mass wear
d Gewichtsverschieiß, Masseverschleiß
f usure pondérable
весовой процент — весовое (массовое) количество компонента, выраженное в процентах по отношению к весу (массе) всего сплава
ваговий процент — вагова (масова) кількість компонента, виражена у процентах відносно ваги (маси) всього сплаву
weight percentage Gewichtsprozent pourcentage massique
взаимодействие — совокупность процессов обмена массой, энергией и ин-формацией
взаємодія — сукупність процесів обміну масою, енергією та інформацією
e interaction
d Wechselwirkung
f interaction
взвесь — физико-химическая система, образованная мелкими частицами жидкости или порошка в газе или в жидкости; взвесями являются аэрозо-ли, эмульсии, суспензии
завис — фізико-хімічна система, що утворена дрібними частинками рідини чи порошку в газі чи в рідині; зависами є аерозолі, емульсії, суспензії
e suspension
d Suspension, Aufschlämmung
f suspension
взрываемость (ПМ) — способность материала изменять свое физико-химическое состояние с мгновенным выделением энергии; характеризует-
взрывное измельчение
ся нижним концентрационным пределом взвеси, температурой самовосп-ламенения, минимальной энергией взрыва; свойственна аэрозолям порош-ков металлов
здатність до вибуху (ПМ) — здатність матеріалу змінювати свій фізико-хімічний стан з миттєвим виділенням енергії; характеризується нижньою концентраційною границею завису, температурою самозапалювання, мінімальною енергією вибуху; властива аерозолям порошків металів
e explosivity d Explosivität f explosivité
взрывное измельчение — способ измельчения твердых материалов под дей-ствием энергии ударной волны
вибухове подрібнення — спосіб подрібнення твердих матеріалів під дією енергії ударної хвилі
e explosion milling
d Explosionzerkleinerung
f broyage d’explosion
взрывное компактирование, взрывное формование — компактирование порошковой шихты или пористой заготовки под действием ударной вол-ны; плотность порошкового материала обеспечивается на уровне 90—99% теоретического значения
вибухове компактування, вибухове формування — компактування порошкової шихти чи пористої заготовки під дією ударної хвилі; густина порошкового матеріалу забезпечується на рівні 90—99% від теоретичного значення
e compaction by explosion, explosive compaction
d Explosionsverdichten
f compactage par explosion, formage par explosion
взрывное формование — см. взрывное компактирование вибухове формування — див. вибухове компактування
вибратор (ПМ) — электромеханическое устройство для возбуждения коле-баний; в порошковой металлургии используется в различных операциях уплотнения и формования порошков
вібратор (ПМ) — електромеханічний пристрій для збудження коливань; у порошковій металургії використовують у різних операціях ущільнення і формування порошків
e vibrator, oscillator
виброизолирующий материал
d Vibrator, Klopfvorrichtung, Rüttler, Schwinger
f vibrateur, tasseur
вибрационная усталость — усталость, возникающая при нагружении по-средством вибрации
вібраційна втома — втома, що виникає при навантаженні шляхом вібрації
e sonic fatigue
d Vibrationsermüdung, Schallermüdung
f fatigue sonique
вибрационное спекание — спекание при одновременном действии вибра-ции; вибрация звукового диапазона частот ускоряет спекание металличе-ских формовок, повышает плотность и улучшает свойства порошковых из-делий
вібраційне спікання — спікання при одночасній дії вібрації; вібрація звукового діапазону частот прискорює спікання металевих формовань, підвищує щільність і поліпшує властивості порошкових виробів
e vibratory sintering d Schwingsinterung f frittage vibrant
вибрационное уплотнение — уплотнение сыпучих тел с помощью вибра-ции; путем подбора гранулометрического состава порошка и условий виб-рации повышают плотность заготовок до 80—90% теоретического значе-ния
вібраційне ущільнення — ущільнення сипучих тіл за допомогою вібрації; шляхом підбирання гранулометричного складу порошку й умов вібрації підвищують щільність заготовок до 80—90% від теоретичного значення
e compacting by vibration
d Vibrationsverdichten
f compression par vibration
виброизолирующий материал — металлический и неметаллический мате-риалы с высокой демпфирующей способностью, предназначенный для по-глощения вибраций, возникающих при работе машин, инструментов и т.д.; например, сплавы системы медь—марганец (Сu—Мn), некоторые резины
віброізоляційний матеріал — металевий і неметалевий матеріали з високою демпфірувальною здатністю, призначений для поглинання вібрацій, що виникають при роботі машин, інструментів тощо; наприклад, сплави системи мідь-марганець (Сu—Мn), деякі гуми
e vibration protective material
виброразмол
d Rüttelisolierstoff
f matériau protective centre vibration, matériau protective centre tassement
виброразмол — механическое измельчение сыпучих материалов в вибраци-онных мельницах под действием мелющих тел и вибрации корпуса мель-ницы
віброзмелювання — механічне подріблення сипучих матеріалів у вібраційних млинах під дією тіл, що розмелюють і вібрації корпуса млина
e vibration milling
d Wirbelschlagverfahren
f broyage de vibration
вибросито — устройство для разделения сыпучих материалов по крупности на фракции; материал просеивается через набор сит под действием виб-рации
вібросито — пристрій для розділення сипучих матеріалів за величиною на фракції; матеріал просіюється через набір сит під дією вібрації
e sieve apparatus
d Siebmaschine
f appareil à tamiser
виброформование — формование порошков с помощью вибрации, что об-легчает перемещение частиц и подавляет арочный эффект; виброформо-вание обеспечивает повышенную плотность материала
віброформування — формування порошків за допомогою вібрації, що полегшує переміщення частинок і усуває арковий ефект; віброформування забезпечує підвищену щільність матеріалу
e vibration forming
d Schwingformen
f formage par vibration
видиа — порошковый твердый сплав, содержащий около 90% карбида воль-фрама (WC) и 10% кобальта (Со); один из первых сплавов этой группы; название произошло от немецкого выражения “Wie Diamant”
відіа — порошковий твердий сплав, що містить близько 90% карбіду вольфраму (WC) і 10% кобальту (Со); один з перших сплавів цієї групи; назва походить від німецького висловлювання “Wie Diamant”
e widia d Widia f widia
викаллой
видманштеттова структура — структура, формирующаяся в результате вы-деления новой фазы в виде пластин (игл), кристаллографически связанных с исходным матричным зерном и расположенных параллельно друг другу или под определенным углом
відманштетова структура — структура, що формується внаслідок виділення нової фази у вигляді пластин (голок), кристалографічно зв’язаних з похідним матричним зерном і розташованих паралельно одна одній чи під певним кутом
e Widmannstätten structure
d Widmannstätten-Gefüge
f structure de Widmannstätten
вид разрушения — см. тип разрушения вид руйнування — див. тип руйнування
визуальное исследование — исследование, проводимое внешним осмотром без применения технических средств
візуальне дослідження — дослідження, здійснюване зовнішнім оглядом без застосування технічних засобів
e visual examination
d visuelle Prüfung
f examen visuel
визуальный контроль — контроль, осуществляемый внешним осмотром без применения технических средств
візуальний контроль — контроль, що здійснюють зовнішнім оглядом без застосування технічних засобів
e hand inspection, visual inspection
d Sichtkontrolle
f inspection visuelle, contrôle visuel
викаллой — пластичные магнитотвердые сплавы системы Fe—Co—V; со-держат 34—54% кобальта (Со), 3,5—13,5% ванадия (V), 0,7—10,5% нике-ля (Ni), 0,5—8,5% хрома (Сr); отличаются стабильной коэрцитивной силой от 73 до 473 К, прочностью, малыми изменениями остаточной магнитной индукции Вr, т.к. т.Кюри высока (1133 К); используют в виде проволоки, лент, листов; изготавливают гистерезисные двигатели, небольшие магниты
вікалой — пластичні магнітотверді сплави системи Fe—Co—V; містять 34— 54% кобальту (Со), 3,5—13,5% ванадію (V), 0,7—10,5% нікелю (Ni), 0,5— 8,5% хрому (Сr); відзначаються стабільною коерцитивною силою від 73 до 473 К, міцністю, малими змінами залишкової магнітної індукції Вr, тому
винтовая дисклинация
що т.Кюрі є високою (1133 К); використовують у вигляді дроту, стрічок, листів; виготовляють гістерезисні двигуни, невеликі магніти
e vicalloy d Vicalloy f vicalloy
винтовая дисклинация — см. дисклинация кручения гвинтова дисклінація — див. дисклінація крутіння
винтовая дислокация — линейное несовершенство кристаллов с вектором Бюргерса, параллельным линии дислокации
гвинтова дислокація — лінійна недосконалість кристалів з вектором Бюргерса, що є паралельним лінії дислокації
e screw dislocation
d Schraubenversetzung
f dislocation vis
висмут (Bi) — элемент №83 периодической системы Д.И.Менделеева (V группа, 6 период), атомная масса 208,980; известны 27 изотопов с массо-выми числами 189—215; тяжелый серебристобелый с розовым оттенком металл, хрупкий, легко измельчающийся в порошок; Тпл544 К; во влажном воздухе покрывается слоем оксида, при нагревании на воздухе сгорает с образованием оксида висмута Bi2O3; в соляной (HCl) и разбавленной сер-ной (H2SO4) кислотах не растворяется, при действии азотной (НNО3) или смеси соляной (НСl) и азотной HNO3) кислот легко переходит в раствор; происхождение названия от нем. Wiss mat — белая масса; был известен в XVI веке, но считался разновидностью сурьмы, олова и свинца; в середине XVIII века установлено, что он представляет собой самостоятельный эле-мент; применяется для изготовления легкоплавких сплавов, как компонент сплавов для припоев, противопожарных устройств, зубных протезов, как полупроводниковый материал, как теплоноситель в ядерных реакторах
вісмут (Bi) — елемент №83 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 6 період), атомна маса 208,980; відомі 27 ізотопів з масовими числами 189— 215; важкий сріблистобілий з рожевим відтінком метал, крихкий, легко подрібнюваний у порошок; Тпл 544 K; у вологому повітрі покривається шаром оксиду, при нагріванні на повітрі згоряє з утворенням оксиду вісмуту Bi2O3; у соляний (HCl) і розбавленій сірчаній (H2SO4) кислотах не розчиняється, при дії азотної (HNO3) чи суміші соляній (НСl) і азотної HNO3) кислот легко переходить у розчин; походження назви від нім. Wiss mat — біла маса; був відомий у XVI столітті, але вважався різновидом сурми, олова і свинцю; у середині XVIII століття установлено, що він
вихревые токи
являє собою самостійний елемент; застосовується для виготовлення легкоплавких сплавів, як компонент сплавів для припоїв, протипожежних пристроїв, зубних протезів, як напівпровідниковий матеріал, як теплоносій у ядерних реакторах
e bismuth d Wismut f bismuth
виталлиум — кобальтовые сплавы системы хром—кобальт—молибден (Сr— Со—Мо), отличающиеся высокой химической стойкостью и жаро-стойкостью; содержат 27—30% хрома (Сr), около 5% молибдена (Мо), ко-бальт (Со) — ост. и добавки 0,2—0,4% углерода (С) и др. элементов; при-меняются как правило, в литом состоянии без термической обработки
віталіум — кобальтові сплави системи хром—кобальт—молібден (Сr— Со— Мо), що відрізняються високою хімічною стійкістю і жаростійкістю; містять 27—30% хрому (Сr), близько 5% молібдену (Мо), кобальт (Co) — решта і добавки 0,2—0,4% вуглецю (C) тощо; застосовують, як правило, у литому стані без термічної обробки
e vitallium d Vitallium f vitallium
вихревой порошок — металлический порошок, полученный измельчением материала в вихревой мельнице; частицы порошка имеют обычно чешуй-чатую форму и нуждаются в отжиге для снятия наклепа; крупные порошки с частицами сферической формы получаются при вихревом размоле стру-жки или кусков проволоки
вихровий порошок — металевий порошок, який отримано подрібненням матеріалу у вихровому млині; частинки порошку мають, як правило, звичайно лускувату форму і мають потребу у відпалюванні для зняття наклепу; крупні порошки з частинками сферичної форми утворюються при вихровому розмелюванні стружки чи шматків дроту
e eddymill powder
d Hametag-Pulver, Wirbelschlagpulver
f poudre Hametag, poudre tourbiUonnaire
вихревые токи, токи Фуко — замкнутые электрические токи в проводящей среде (массивном проводнике), индуцируемые изменяющимся магнитным полем
вихрові струми, струми Фуко — замкнені електричні струми в провіднім середовищі (масивному провіднику), появу яких викликає змінне магнітне поле
влагопоглощение
e eddy currents
d Wirbelstrom
f courants circulaires
влагопоглощение — способность материала впитывать и удерживать в себе влагу
вбирання вологи — здатність матеріалу вбирати й утримувати у собі вологу
e moisture absorption, moisture pickup
d Feuchtigkeitsabsorbierung
f absorption d’humidité
влагосодержание — содержание влаги в газе, порошке или твердом теле; различают абсолютное влагосодержание (содержание влаги в единице ма-ссы сухого материала) и относительное (содержание влаги в единице мас-сы влажного материала)
вміст вологи — вміст вологи в газі, порошку чи твердому тілі; розрізняють абсолютний (вміст вологи в одиниці маси сухого матеріалу) і відносний (вміст вологи в одиниці маси вологого матеріалу)
e moisture content
d Feuchtgehalt, Wassergehalt, Feuchtigkeitgehalt
f teneur en humidité
вмятина (CB давлением) — отпечаток передающего давление инструмента на поверхности изделия при нормальном режиме сварки
ум’ятина (CB тиском) — відбиток інструменту, що передає тиск на поверхні виробу при нормальному режимі зварювання
e dent, hollow
d Einbeilung
f enfoncement
внедренный атом — см. атом внедрения впроваджений атом — див. атом впровадження
внешнее трение — сопротивление относительному перемещению прижатых друг к другу тел в зонах соприкосновения их поверхностей по касательной к ним, сопровождаемое диссипацией энергии
зовнішнє тертя — опір відносному переміщенню притиснутих один до одного тіл у зонах стикання їхніх поверхонь по дотичній до них, який супроводжується дисипацією енергії
e external friction
d äußere Reibung
f frottement externe
внутреннее трение
внешний выплеск (при точечной сварке) — дефект сварки, заключающий-ся в вытекании жидкого металла ядра точки на поверхность свариваемой детали
зовнішній виплеск (при точковому зварюванні) — дефект зварювання, що полягає у витіканні рідкого металу ядра точки на поверхню зварюваної деталі
e external splashing
d äußere Vergießen
f projection extérieure
внешний слой покрытия — слой покрытия, поверхность которого соприка-сается с окружающей средой
зовнішній шар покриття — шар покриття, поверхня якого стикається з навколишнім середовищем
e surface layer, outercoating layer, finishing layer
d Aussenschicht des Überzugs
f revetement extérieur
внутреннее окисление — окисление, приводящее к образованию дисперс-ных оксидов в металле (изделии) в результате диффузионного проникно-вения кислорода от поверхности
внутрішнє окислювання (окислення) — окислювання, що спричиняє утворення дисперсних оксидів у металі (виробі) внаслідок дифузійного проникнення кисню від поверхні
e internal oxidation d innere Oxidation f oxydation interne
внутреннее трение — проявление неупругости в металлах и сплавах, заклю-чающееся в рассеянии энергии механических колебаний в твердом теле за счет внутренних процессов, возникающих в веществе под действием зна-копеременных напряжений
внутрішнє тертя — прояв непружності в металах і сплавах, що полягає в розсіюванні енергії механічних коливань у твердому тілі за рахунок внутрішніх процесів, що виникають у речовині під дією знакозмінних напружень
e internal friction
d innere Reibung
f frottement interne, amortissement interne
внутренний выплеск
внутренний выплеск (точечная СЕ) — дефект сварки, заключающийся в вытекании жидкого металла ядра точки в зазор между свариваемыми дета-лями
внутрішній виплеск (точкова СЕ) — дефект зварювання, що полягає у витіканні рідкого металу ядра точки в зазор між зварюваними деталями
e internal splashing
d inner Vergießen
f projection intérieure
внутренний дефект (СВ) — дефект сварки, не выходящий на поверхность металла
внутрішній дефект (СВ) — дефект зварювання, що не виходить на поверхню металу
e internal welding defect
d Innendefekt
f défaut intérieure
внутренняя трещина — трещина, не выходящая на поверхность
внутрішня тріщина — тріщина, що не виходить на поверхню
e internal crack
d Innenriß
f fissure intérieure
внутренняя энергия — энергия системы, зависящая от ее внутреннего сос-тояния (энергия хаотического теплового движения всех микрочастиц, эне-ргия взаимодействия этих частиц, внутриядерная энергия и др.)
внутрішня енергія — енергія системи, що залежить від її внутрішнього стану (енергія хаотичного теплового руху всіх мікрочастинок, енергія взаємодії цих частинок, внутрішньоядерна енергія тощо)
e internal energy d innere Energie f énergie interne
внутризеренное разрушение, внутрикристаллитное разрушение, транскристаллитное разрушение — разрушение поликристаллических материалов по телу зерна
внутрізернове руйнування, внутрікристалітне руйнування, транскристалітне руйнування — руйнування полікристалічних матеріалів по тілу зерна
e transgranular fracture, transcrystalline fracture
d transkristalliner Bruch
f rupture transcristalline
водород
внутризеренный излом — излом, образующийся в результате внутризерен-ного разрушения
внутрізерновий злам — злам, що утворюється внаслідок внутрізернового руйнування
e intracrystalline fracture, transgranular fracture, transcrystalline fracture
d intrakristallmer Bruch, transkristalliner Bruch
f cassure intragranulaire
внутрикристаллитная ликвация — см. дендритная ликвация внутрик-ристаллитное разрушение — см. внутризеренное разрушение
внутрікристалітна ліквація — див. дендритна ліквація внутрікристалітне руйнування — див. внутрізеренне руйнування
e intracrystalline fracture d intrakristalliner Bruch f cassure intracristalline
водород (Н) — элемент №1 периодической системы Д.И.Менделеева (I груп-па, 1 период), атомная масса 1,00797; известны 4 изотопа с массовыми чи-слами 1—4, типичные степени окисления +1 и 1; горючий газ без цвета и запаха; широко распространен в природе, самый распространенный эле-мент в космосе; Тпл 14 К; преобладает на Солнце и на большинстве звезд, составляя до половины их массы; в земной коре содержится в связанном виде в количестве 1,0% (по массе); происхождение названия — от греч. hydor — вода и gennao — рождаю; открыт в 1766 году Г.Кавендишем (Ве-ликобритания); применяют для синтеза аммиака, производства метанола, гидрирования растительных жиров, органического синтеза, как экологиче-ски чистое горючее; дейтерий (D или 2Н) и тритий (Т или 3Н) используют в атомной промышленности
водень (Н) — елемент №1 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 1 період), атомна маса 1,00797; відомі 4 ізотопи з масовими числами 1—4, типові ступені окислювання +1 і 1; пальний газ без кольору і запаху; широко розповсюджений у природі, найпоширеніший елемент у космосі; Тпл 14 К; переважає на Сонці і на більшості зірок до половини їх маси; у земній корі міститься у зв’язаному вигляді в кількості 1,0% (за масою); походження назви — від грецьк. hydor — вода і gennao — народжую; відкритий 1766 року Г.Кавендишем (Великобританія); застосовують для синтезу аміаку, виробництва метанолу, гідрування рослинних жирів, органічного синтезу, як екологічно чисте пальне; дейтерій (D чи 2Н) і тритій (Т чи 3Н) використовують в атомній промисловості
e hydrogen
d Wasserstoff
f hydrogéne
водородная деполяризация
водородная деполяризация — 1) электродная деполяризация, обусловлен-ная катодным выделением водорода; 2) катодная реакция восстановления ионов водорода
воднева деполяризація — 1) електродна деполяризація, що обумовлена катодним виділенням водню; 2) катодна реакція відновлення іонів водню
e hydrogen depolarization
d Wasserstoffdepolarisation
f dépolarisation par l’hydrogéne
водородная хрупкость — см. водородное охрупчивание воднева крихкість — див. водневе окрихчування
водородное изнашивание — процесс изнашивания металлического элемента пары трения, вызванный изменением свойств поверхностных слоев вслед-ствие поглощения металлом водорода
водневе зношування (зношення)— процес зношування металевого елемента пари тертя, що викликане зміною властивостей поверхневих шарів внаслідок поглинання металом водню
e hydrogen wear
d Wasserstoffverschleiß
f usure hydrogéne
водородное охрупчивание, водородная хрупкость — процесс, ведущий к понижению вязкости или пластичности металла вследствие поглощения им водорода
водневе окрихчування, воднева крихкість — процес, що призводить до зниження в’язкості чи пластичності металу внаслідок поглинання ним водню
e hydrogen embrittlement
d Wasserstoffversprödung
f fragilisation par l’hydrogéne
H
водородный показатель — показатель содержания ионов водорода, рав-ный отрицательному десятичному логарифму концентрации (активности) ионов водорода (в гэкв/л) в данном растворе: — lg C ; служит количес-
твенной характеристикой кислотности растворов, во многих химических