содержание   ..  1  2  3   ..

МЕЖДУНАРОДНАЯ ИНЖЕНЕРНАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ


ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ. МЕТАЛЛЫ -РУССКИЙ/УКРАИНСКИЙ/АНГЛИЙСКИЙ/НЕМЕЦКИЙ/ФРАНЦУЗСКИЙ - I том
 

ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ. МЕТАЛЛЫ -РУССКИЙ/УКРАИНСКИЙ/АНГЛИЙСКИЙ/НЕМЕЦКИЙ/ФРАНЦУЗСКИЙ -I том

Терминологический словарь

МЕТАЛЛЫ

РУССКИЙ/УКРАИНСКИЙ/АНГЛИЙСКИЙ/НЕМЕЦКИЙ/ФРАНЦУЗСКИЙ

Термінологічний словник

МЕТАЛИ

РОСІЙСЬКА/УКРАЇНСЬКА/АНГЛІЙСЬКА/НІМЕЦЬКА/ФРАНЦУЗЬКА

Terminological Dictionary

METALS

1

RUSSIAN/UKRAINIAN/ENGLISH/GERMAN/FRENCH

Международная Инженерная Академия

МЕЖДУНАРОДНАЯ ИНЖЕНЕРНАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ

ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

МЕТАЛЛЫ

РУССКИЙ/УКРАИНСКИЙ/АНГЛИЙСКИЙ/НЕМЕЦКИЙ/ФРАНЦУЗСКИЙ

I том

A-M

Москва-Запорожье

2

2005

МІЖНАРОДНА ІНЖЕНЕРНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

МЕТАЛИ

РОСІЙСЬКА/УКРАЇНСЬКА/АНГЛІЙСЬКА/НІМЕЦЬКА/ФРАНЦУЗЬКА

І том

A-M

3

Москва-Запоріжжя

Международная Инженерная Академия

INTERNATIONAL ENGINEERING ENCYCLOPEDIA

TERMINOLOGICAL DICTIONARY

METALS

RUSSIAN/UKRAINIAN/ENGLISH/GERMAN/FRENCH

Volume I

A-M

4

Moscow-Zaporizhzhia

Предисловие

Настоящий терминологический толковый словарь содержит наиболее распространенные термины и их определения по металловедению. Выбран-ная форма издания в виде терминологического словаря позволила дополни-тельно к определениям терминов дать и их толкование, где это необходимо. Такая форма изложения материала определила две принципиальные особен-ности словаря, которые выделяют его среди аналогичных изданий по метал-ловедению. Во-первых, он выгодно отличается от обычных терминологиче-ских словарей, поскольку толкования позволяют дополнить определение термина необходимой информацией и сделать термин более понятным, и от энциклопедий, так как толкования даются в весьма сжатой форме, а не в виде развернутой информации, как это делается в энциклопедических изданиях. Во-вторых, представление материала в таком компактном виде резко усилило авторское отношение к определениям и толкованиям терминов, поэтому большинство из них разработаны и приводятся впервые и, несмотря на стремление авторов придать их содержанию универсальный характер, они в отдельных случаях могут отличаться субъективизмом. Эти особенности дают основание считать настоящий терминологический словарь, пoсуществу, мо-нографией, в которой авторский коллектив изложил свое понимание совре-менного металловедения. Основой издания , которое содержит украинскоя-зычные термины и их определения, стал многоязычный толковый словарь

„Металлы. Строение. Свойства. Обработка” (М.: Издательский Центр

„Наука и техника”, 1999. -710 с.).

Авторский коллектив, который работал над подбором и уточнением смысла русских терминов, а также наиболее точным выбором зарубежных терминов, представлен в следующих разделах:

физическое металловедение — Блантер М. С.; металловедение и термическая обработка — Прусаков Б. Д.; кристаллография и рентгенография — Новиков В. Ю.; металловедение сварки, трибология — Кершенбаум В. Я.;

металловедение порошковых материалов, наименование металличеcких сплавов — Мухин Г. Г.;

коррозия металлов и покрытия — Пучков Ю. А.

В подготовке книги принимал участие также В.К.Портной (французские термины в области физического металловедения).

Подготовку к изданию пятиязычного терминологического словаря, кор-ректировку текста, подбор и определение терминов на украинском языке осуществил авторский коллектив Запорожского национального техничексого университета в составе (по разделам):

физическое материаловедение — Коваль А.Д., Ольшанецкий В.Е.;

металловедение и термическая обработка — Беликов С.Б., Коваль А.Д., Ольшанецкий В.Е.;

кристаллография и рентгенография — Коваль А.Д., Ольшанецкий В.Е.;

металловедение сварки, трибология — Беликов С.Б., Коваль А.Д.; металловедение порошковых материалов, наименование металличеcких сплавов — Беликов С.Б., Ольшанецкий В.Е.;

коррозия металлов и покрытия — Беликов С.Б.;

Настоящий словарь содержит 5500 терминов и их определений по всем разделам современного металловедения: кристаллизации, превращениям в твердом состоянии, структуре и фазовому состоянию металлов и сплавов, кристаллографии и дефектам кристаллического строения, пластической де-формации и рекристаллизации, теории дисперсионного твердения, диффузии, твердофазному и жидкофазному спеканию порошковых материалов, трению и износу, коррозии и нанесению покрытий. Он также содержит основные понятия из области термической обработки (отжиг, закалка и отпуск, процес-сы нагревания и охлаждения, термомехническая обработка), а также из об-ласти химикотермической обработки (диффузионное насыщение неметалла-ми и металлами, процессы комбинированного насыщения, контролируемые атмосферы). Приведены термины и определения, характеризующие основные свойства металлов и сплавов (механические, физические, коррозионные), новые обработки металлических материалов (лазерным излучением, элек-тронными пучками, плазмой), а также остаточные напряжения и дефекты, возникающие при термической, химикотермической и термопластической обработках. В большом количестве в словаре приведены металлические сплавы со специальными названиями, получившими распространение в про-мышленности, а также описаны свойства и происхождение названий многих металлов.

Термины представлены на пяти языках: английском (е), немецком (d), французском (f), русском и украинском. Определения и толкования даются на русском и украинском языках. Словарь состоит из двух частей: основной

— собственно словаря, содержащего термины, их определения и толкование, и вспомогательной — указателей к основной части словаря на английском, немецком и французском языках. Термины на русском языке расположены в алфавитном порядке. Многосложные термины приведены без инверсии.

Иноязычные эквиваленты терминов или идентичны русским, или к ним близки. Их значения прежде всего приводятся для основного русского тер-мина. При наличии русских синонимов написание иноязычных эквивалентов приводится в разделах, к которым относится синоним. При этом определение термина на русском языке не повторяется, а после синонима делается ссылка на основной термин. В случае отсутствия эквивалентов в любом языке ста-вится (—). Иноязычные эквиваленты, полученные прямым переводом с русского языка, помечены (*).

При разработке определений использовался принцип взаимозависимости производных терминов от основных: полное определение дается основному термину, а в определении производного термина приводится только та его часть, которая обладает отличительным признаком, характерным для произ-водного термина. Например, определение понятия „химикотермическая обработка” является основным по отношению к различным видам этой об-работки. Поэтому определение этого термина не повторяется при опре-делении других видов химикотермической обработки. Для получения пол-ного определения производных терминов их необходимо объединять с определениями основных.

При многозначности какого-либо термина для определения области его применения введены условные сокращения (аббревиатуры), которые при-водятся непосредственно после термина. Например, запись „пылевые от-ходы (ПМ)” означает, что термин „пылевые отходы” распространяется только на порошковую металлургию (ПМ).Условные сокращения: К — кор-розия; ММ — металлические материалы; ПМ — порошковая металлургия; СВ — сварка; Cm — стали; Т — трибология; ТТ — твердое тело; У — уста-лость; X — химия; ХТО — химикотермическая обработка.

Вспомогательная часть словаря содержит указатели терминов на англий-ском, французском и немецком языках и предназначена для облегчения по-иска нужного термина на соответствующем языке в основной части словаря. Термины расположены без инверсии в алфавитном порядке. После каждого термина указана страница, на которой он приведен в основной части словаря. Терминологический словарь разработан на основе анализа ГОСТов, спе-циальных зарубежных изданий по терминологии, учебников и оригинальной литературы по металловедению, материалов периодической печати, а также общих и специальных англорусских и немецкорусских словарей. Авторы бу-

дут благодарны за любые предложения по улучшению книги.

Авторский коллектив выражает глубокую признательность Зинаиде Вла-димировне Игнатьевой за помощь в подготовке словаря к изданию, а также сердечную благодарность сотрудникам издательства «Мотор-Сич» за осуще-ствление проекта издания терминологического словаря на украинском языке.

Передмова

Цей багатомовний термінологічний словник містить найбільш поширені терміни з металознавства та їх визначення. Така форма викладу матеріалу визначила дві принципові особливості словника, що виділяють його серед аналогічних видань з металознавства. По-перше, на відміну від звичайних словників, тлумачення дозволяють доповнити визначення терміна необхідною інформацією і зробити термін більш зрозумілим, а на відміну від енциклопедій, тлумачення даються в дуже стислій формі, а не у вигляді розгорнутої інформації, як це прийнято в енциклопедичних виданнях. По-друге, подання матеріалу в такому компактному вигляді посилило авторське ставлення до визначень і тлумачень термінів, тому більшість із них розроблено і наводяться вперше і, незважаючи на прагнення авторів надати їх вмісту універсального характеру, вони в окремих випадках можуть відзначатись суб’єктивізмом. Ці особливості дають підставу вважати цей термінологічний словник, no суті, монографією, в якій авторський колектив виклав своє розуміння сучасного металознавства. Основою видання, що містить україномовні терміни та їх визначення, став багатомовний тлумачний словник „Металлы. Строение. Свойства. Обработка” (М.: Издательский Центр „Наука и техника”, 1999. -710 с.).

Авторський колектив, що працював над вибором та уточненням сенсу російських термінів, а також знаходженням найбільш точних іншомовних термінів, представлений за такими разділами:

фізичне металознавство — Блантер М. С.; металознавство і термічне обробка — Прусаков Б. О.; кристалографія і рентгенографія — Новіков В. Ю.;

металознавство зварювання, трибологія — Кершенбаум В. Я.; металознавство порошкових матеріалів, найменування металевих сплавів — Мухін Г. Г.;

корозія металів і покриття — Пучков Ю. О.

У підготовці книги взяв участь також В.К. Портной (французькі терміни в галузі фізичного металознавства).

Підготовку до видання п’ятимовного термінологічного словника, корегу-вання тексту, підбір та визначення термінів українською мовою, здійснено авторським колективом Запорізького національного технічного університету у складі (за розділами):

фізичне металознавство — Коваль А.Д., Ольшанецький В.Ю.; металознавство і термічне обробка — Бєліков С.Б., Коваль А.Д. Ольшанецький В.Ю.;

кристалографія і рентгенографія — Коваль А.Д., Ольшанецький В.Ю.;

металознавство зварювання, трибологія — Бєліков С.Б., Коваль А.Д.;

металознавство порошкових матеріалів, найменування металевих сплавів — Бєліков С.Б., Ольшанецький В.Ю.;

корозія металів і покриття — Бєліков С.Б.

Термінологічний словник містить 5500 термінів і їх визначень з усіх розділів сучасного металознавства: кристалізації, перетворень у твердому стані, структури і фазового стану металів і сплавів, кристалографії і дефектів кристалічної будови, пластичної деформації і рекристалізації, теорії дисперсійного твердіння, дифузії, твердофазного і рідиннофазного спікання порошкових матеріалів, тертя і зношування, корозії і нанесення покрить. Він також містить основні поняття з галузі термічної обробки (відпал, загартування і відпуск, процеси нагрівання й охолодження, термомехнічна обробка), а також з галузі хімікотермічної обробки (дифузійне насичення неметалами і металами, процеси комбінованого насичення, контрольовані атмосфери). Наведено терміни і визначення, що характеризують основні властивості металів і сплавів (механічні, фізичні, корозійні), нові види обробки металевих матеріалів (лазерним випромінюванням, електронними пучками, плазмою), а також залишкові напруги і дефекти, що виникають при термічній, хімікотермічній і термопластичній обробках. У великій кількості в словнику наведені металеві сплави зі спеціальними назвами, що набули поширення в промисловості, а також описано властивості і походження назв багатьох металів.

Терміни подано п’ятьма мовами: англійською (е), німецькою (d), французькою (f), російською та українською. Визначення і тлумачення даються російською та українською мовами. Словник складається з двох частин: основної — власне термінологічного словника, що містить терміни, їх визначення і тлумачення, і допоміжної — покажчиків до основної частини словника англійською, німецькою і французькою мовами. Терміни російською мовою розташовані за абеткою. Багатоскладові терміни наведені без інверсії.

Іншомовні еквіваленти термінів або ідентичні російським, або до них наближені. Їх значення насамперед наводяться до основного, російського терміна. При наявності російських синонімів написання іншомовних еквівалентів наводиться в розділах, до яких відноситься синонім. При цьому визначення терміна російською (українською) мовою не повторюється, а після синоніма робиться посилання на основний термін. У випадку відсутності еквівалентів у будьякій мові ставиться (—). Іншомовні еквіваленти, отримані прямим перекладом з російської мови, позначені (*).

При розробці визначень використовувався принцип взаємозалежності похідних термінів від основних: повне визначення дається основному терміну, а у визначенні похідного терміна наводиться тільки та його частина, що має розпізнавальну ознаку, характерну для похідного терміна. Наприклад, визначення поняття „хімікотермічна обробка” є основним стосовно різних видів цієї обробки. Тому визначення цього терміна не повторюється при

визначенні інших видів хімікотермічної обробки. Для одержання повного визначення похідних термінів їх необхідно поєднувати з визначеннями основних.

При багатозначності певного терміна для визначення галузі його застосування введено умовні скорочення (абревіатури), що наводяться безпосередньо після терміна. Наприклад, запис „пилові відходи (ПМ)” означає, що термін „пилові відходи” поширюється тільки на порошкову металургію (ПМ).Умовні скорочення: К — корозія; ММ — металеві матеріали; ПМ — порошкова металургія; ЗВ — зварювання; Cm — сталі; Т — трибологія; ТТ — тверде тіло; У — утома; X — хімія; ХТО — хімікотермічна обробка.

Допоміжна частина словника містить покажчики термінів англійською, французькою і німецькою мовами і призначена для полегшення пошуку потрібного терміна відповідною мовою в основній частині словника. Терміни розташовано без інверсії за абеткою. Після кожного терміна зазначено сторінку, на якій він наведений в основній частині словника.

Термінологічний словник розроблено на основі аналізу ДОСТов, спеціальних закордонних видань з термінології, підручників і оригінальної літератури з металознавства, матеріалів періодичної преси, а також загальних і спеціальних англоросійських і німецькоросійських словників. Автори будуть вдячні за будьякі пропозиції щодо поліпшення видання.

Авторський колектив висловлює глибоку вдячність Зінаїді Володимирівні Ігнатьєвій за допомогу в підготовці словника до видання, а також співробітникам видавництва „Мотор-Січ” за здійснення проекту видання термінологічного словника українською мовою.

Preface

The presented multilingual dictionary contains the most widespread terms and their definitions in the field of metal science. The chosen form of the diction-ary as an explanatory one allows to give the users not only definitions of the terms, but their explanations as well when necessary. Such form of representation of ma-terial defined two main peculiarities of the dictionary, which distinguish it among analogous issues on metal science. Firstly, it has some advantages in comparison with terminology dictionaries as explanations allow to supplement the definitions of terms with necessary information and make easier the terms understanding. It has also some advantages in comparison with encyclopedic issues as in contrast to these ones the explanations are given in a rather compacted form. Secondly, the representation of the material in such a compacted form reinforced seriousely the role of the authors in the definitions and explanations formulating. The authors pioneered in development many of them. It should be noted that a number of ex-planations included in the dictionary is presented for the first time and in spite of the authors’ desire to give them a universal character they may be in some extend subjective. These characteristic features allow to consider the presented dictionary as a monography where the authors set forth their own understanding of updating science of metals.

Every member of the authors team made his own contribution to devel-opment of definitions and explanations of all the body of terms and presented en-tries on the following branches:

Physical metallurgy — M. S. Blanter

Metal science and heat treatment — B. A. Prusakov

Cristallography and radiography — V. Yu. Novikov

Metal science of welding and tribology — V. Ya. Kershenbaum Powder metallurgy, metal alloys definitions — G. G. Mukhin Metals corrosion and coatings — Yu. A. Puchkov

V.K.Portnoy has also made contributions to the dictionary compilation (French terms in the field of physical metallurgy).

Correction of the text and its translation on Ukrainian was done on the follow-ing branches:

Physical metallurgy — Koval A.D, Olshanetskiy V.Yu.;

Metal science and heat treatment — Belikov S.B., Koval A.D, Olshanetskiy V.Yu.;

Cristallography and radiography — Koval A.D, Olshanetskiy V.Yu.; Metal science of welding and tribology — Belikov S.B., Koval A.D; Powder metallurgy, metal alloys definitions — Belikov S.B., Olshanetskiy V.Yu.;

Metals corrosion and coatings — Belikov S.B.;

The dictionary includes 5500 specialized terms and their definitions for main sections of update science of metals, crystallization, phase transformation, structure and phase stale of metals and alloys, crystallography and crystalline lattice defects, plastic deformation and recrystallization, theory of precipitation hardening, diffu-sion, solid phase and liquid phase sintering of powder materials, friction and wear, corrosion and coatings deposition. It contains also entries both for heat treatment grounds (annealing, hardening and tempering, processes of heating and cooling, thermomechanical treatment etc.) and thermochemical treatment (diffusion metal-lizing, multicomponent thermochemical treatment, controlled atmospheres etc.). The terms and definitions are given which characterize the main properties of met-als and alloys (mechanical, physical, corrosive), updating methods of metallic ma-terials treatment (laser, electron beam, plasma). There are also terms and defini-tions related to residual stresses and defects arising under thermal, thermomechanical and thermochemical treatments etc.The dictionary contains a lot of data on specific designation of widespread commercial alloys as well as proper-ties and the origin of designation of many metals.

The terms are given in five following languages: English (e), German (d), French (f), Russian and Ukrainian. Definitions and explanations are given in Rus-sian and Ukrainian. The dictionary consists of two parts: the main part where the collection of terms, their definitions and explanations is presented and complemen-tary one — alphabetical index which lists all the terms in English, German and French.

Combined terms are given without inversion. Foreign equivalents presented in the dictionary are identifical either to Russian terms or closely related to them. Their meanings are given first of all for a basic Russian (Ukrainian) term. If there are some Russian (Ukrainian) synonyms of a term, its foreign equivalents are given in the sections where the synonyms are placed. In these cases the term definition is not repeated and a reference is made after the synonym to the basic term. If there are no equivalents for some languages the sign (—) is used. Foreign equivalents obtained by direct translation from Russian are marked (*).

While definitions development the idea of mutual dependence of basic and de-rivative terms was used: the fullscale definition is given for a basic term whereas for a derivative term the definition contains only the part which distinguishes it among others. For example the definition of the term „thermochemical treatment” is a basic one in relation to various types of this treatment. That is why the definition of this term is not repeated in that of other types of thermochemical treatment. For obtaining a generalized definition of derivative terms it is necessary to unite them with the basic ones.

All Russian terms are entered in alphabetical order. When a term has a multi-ple meaning the field of its application is indicated by special abbreviations which are given after the term. For example the term „пылевые отходы (ПМ)” means that it is related to the field of powder metallurgy only.

There are the following abbreviations: К — corrosion; M — metals; MM — metallic materials; ПМ — powder metallurgy, CB — welding; Cm — steels; Т — tribology; TT — solids; У — fatigue; X — chemistry; XTO — thermochemical treatment.

The supplementary part contains an alphabetical index of terms in English, German and French and serves for making the finding of terms in the main part of the dictionary easily. The terms are listed in the alphabetical order without inver-sion. All listed terms are provided with the position of the page where they are given in the main part of the book.

While the dictionary developing the analysis of technical standards, special-ized issues on terminology, textbooks in the field of metal science was done, as well as that of commonplace and specialized EnglishRussian, FrenchRussian and GermanRussian dictionaries.

The authors will be thankful for any suggestions to improveme the dictionary.

абразивная стойкость

A

аберрация — погрешность изображения, создаваемая оптическими или электроннооптическими системами; проявляется в том, что изображения не вполне отчетливы, не точно соответствуют объекту или оказываются ок-рашенными; название происходит от лат. aberratio — уклонение; наиболее значительны следующие виды аберраций: сферическая аберрация, кома, астигматизм, дисторсия, хроматическая аберрация

аберація — похибка зображення, створювана оптичними чи електроннооптичними системами; полягає в тому, що зображення є не цілком виразними, не точно відповідають об’єкту або робляться пофарбованими; назва походить від лат. aberratio — відхилення; найбільш значні такі види аберацій: сферична аберація, кома, астигматизм, дисторсія, хроматична аберація

e aberration d Aberration f aberration

абиссинское золото — медный сплав, имитирующий золото по цвету; со-держит 88% Сu, 11,5% Zn и 0,5% Аu; добавка 0,5% Аu способствует более продолжительному сохранению блеска без потускнения

абісинське золото — мідний сплав, що імітує золото за кольором; містить 88% Сu, 11,5% Zn і 0,5% Аu; добавка 0,5% Аu сприяє більш тривалому збереженню блиску без потемніння

e abissinian gold, ethiophian gold

d abissinisches Gold

f or abissinique

абразивная способность — свойство абразивов разрушать поверхность ма-териалов при механическом взаимодействии с ними (абразивной обработ-ке, внешнем трении и др.)

абразивна здатність — властивість абразивів руйнувати поверхню матеріалів при механічній взаємодії з ними (абразивній обробці, зовнішньому терті тощо)

e abrasive ability

d Abrasivfäbigkeit, Schleiffähigkeit

f pouvoir abrasif, abrasivité

абразивная стойкость — способность материала противостоять истирающе-му, царапающему и режущему действию абразива

абразивное изнашивание

абразивна стійкість — здатність матеріалу протистояти стиранню, шкрябанню та різанню абразивом

e abrasive resistance

d Abrasivfestigkeit, Schleiffestigkeit

f resistance abrasif

абразивное изнашивание — механическое изнашивание материала в ре-зультате абразивного воздействия

абразивне зношування — механічне зношування матеріалу внаслідок абразивного впливу

e abrasive wear

d abrasiver Verscbleiß

f usure par abrasion

абразивные свойства — свойства, характеризующие абразивную способ-ность материалов

абразивні властивості — властивості, що характеризують абразивну здатність матеріалів

e abrasive properties

d Abrasiveneigenschaften

f propriétés abrasifs

абсорбционный множитель — коэффициент ослабления интегральной ин-тенсивности рентгеновского излучения при его прохождении через вещес-тво

абсорбціний множник — коефіцієнт ослаблення інтегральної інтенсивності рентгенівського випромінювання при його проходженні крізь речовину

e absorption factor

d Absorptionsfaktor

f indice d’absorption

абсорбция — физикохимический процесс поглощения газообразных или растворенных веществ (абсорбатов) жидким или твердым телом (абсор-бентом), происходящий во всем его объеме

абсорбція — фізикохімічний процес поглинання газоподібних чи розчинених речовин (абсорбатів) рідким чи твердим тілом (абсорбентом), що відбувається у всьому його об’ємі

e absorption d Absorption f absorption

автоклавный порошок

авиаль — общее название алюминиевых сплавов системы Аl—Mg—Si; со-держат до 1% Mg, Si, Mn добавки Сr, Сu; после термического упрочнения имеют в = 240—380 МПа,  = 10%, стойки против атмосферной коррозии; применяются в авиации, строительстве и транспортном машиностроении

авіаль — загальна назва алюмінієвих сплавів системи Al—Mg—Si; містять до 1% Mg, Si, Mn добавки Сr, Сu; після термічного зміцнення мають в = 240—380 МПа,  = 10%, стійкі проти атмосферної корозії; застосовуються в авіації, будівництві і транспортному машинобудуванні

e avial

d Avial

f avial, aeral

авиональ, супердюралюминий — термически упрочняемый сплав системы Al—Сu—Mg—Si; содержит 4% Сu; 0,5—1,0% Mg, 0,3—0,7% Si и 0,5— 0,7% Mn; используется в виде штамповок, листов и прутков, нуждается в защите от коррозии; отечественным аналогом является сплав 1380 (АК8)

авіональ, супердюралюміній — сплав, який термічно зміцнюють, системи

Al—Сu—Mg—Si; містить 4% Сu; 0,5—1,0% Mg, 0,3—0,7% Si і 0,5—0,7%

Mn; використовується у вигляді штамповок, листів і прутків, потребує захисту від корозії; вітчизняним аналогом є сплав 1380 (АК8)

e avional d Avional f aeronal

автоионный микроскоп — прибор, позволяющий наблюдать расположение атомов и дефектов в кристаллической решетке образца, благодаря взаи-модействию ионов решетки с ионами газа, создающими изображение

автоіонний мікроскоп — прилад, що дозволяє спостерігати розташування атомів і дефектів у кристалічній ґратці зразка, завдяки взаємодії іонів ґратки з іонами газу, що створюють зображення

e field ion microscop

d Feldionenmikroskop

f microscope à émission de ion

автоклавный порошок — металлический порошок, полученный осаждени-ем из растворов газами-восстановителями под давлением в автоклавах; от-личается высокой дисперсностью, хорошей формуемостью, повышенной активностью при спекании

автоматизация

автоклавний порошок — металевий порошок, отриманий осіданням з розчинів газами-відновлювачами під тиском в автоклавах; характеризуються високою дисперсністю, доброю здатністю до формування, підвищеною активністю при спіканні

e autoclave powder

d Autoklavpulver

f poudre autoclavé

автоматизация — процесс в развитии машинного производства, при кото-ром функции управления и контроля, ранее выполнявшиеся человеком, пе-редаются полностью приборам и ЭВМ

автоматизація — процес у розвитку машинного виробництва, при якому функції керування і контролю, що раніше виконувалися людиною, передаються цілком приладам і ЕОМ

e automation

d Automatisation

f automatisation

автоматная сталь, легкообрабатываемая сталь — сталь, при обработке ко-торой на металлорежущих станках образуется легко отделяющаяся струж-ка; как правило, это низкоуглеродистая сталь с повышенным содержанием серы и фосфора; для улучшения обрабатываемости в сталь могут также вводить свинец, селен, теллур, кальций; в Российских стандартах в начале обозначения марки такой стали ставят букву „А”; например: A12, А40Г,

АС14

автоматна сталь, сталь, що легко оброблюється — сталь, при обробці якої на металорізальних верстатах утворюється стружка, що легко відокремлюється; як правило, це низьковуглецева сталь з підвищеним вмістом сірки і фосфору; для поліпшення оброблюваності в сталь можуть також додавати свинець, селен, телур, кальцій; у Російських стандартах на початку позначення марки такої сталі ставлять літеру „А”; наприклад: A12,

А40Г, АС14

e freecutting steel, freemachining steel

d Automatenstahl

f acier de décolletage

автоматная свинцовистая сталь — автоматная сталь, в которой основным элементом, повышающим ее обрабатываемость резанием, является свинец; в Российских стандартах обычно в начале обозначения марки такой стали ставят буквы „А” и „С”, обозначающие соответственно „автоматная” и

„свинцовистая”; например: АС 14, АС35Г2, АС20ХГНМ

автоэлектронная эмиссия

автоматна свинцева сталь — автоматна сталь, у якій основним елементом, що підвищує її оброблюваність різанням, є свинець; у Російських стандартах зазвичай на початку позначення марки такої сталі ставлять літери „А” і „С”, що означає відповідно „автоматна” і „свинцева”; наприклад: АС 14, АС35М2, АС20ХГНМ

e leaded freecutting steel

d Bleiautomatenstahl

f acier de décolletage au plomb

автомодельность — способность пары трения сохранять практически неиз-менными выходные фрикционноизносные характеристики при изменении режима работы или свойств контактирующих материалов

автомодельність — здатність пари тертя зберігати практично незмінними вихідні фрикційнозношувальні характеристики при зміні режиму роботи або властивостей матеріалів, що контактують

e selfsimilarity

d Automodellfähigkeit

f automodèlité

авторадиография — метод изучения распределения химических элементов в исследуемом образце путем введения в образец радиоактивных изотопов и регистрации их по собственному излучению фотографическим способом; применяется для исследования сегрегаций по границам и в объеме зерен, определения состава фаз, изучения ликвации и т.д.

авторадіографія — метод вивчення розподілу хімічних елементів у досліджуваному зразку шляхом введення в зразок радіоактивних ізотопів і реєстрації їх за власним випромінюванням фотографічним способом; застосовується для дослідження сегрегацій по межах і в об’ємі зерен, визначення складу фаз, вивчення ліквації тощо

e autoradiography d Autoradiographie f autoradiographie

автоэлектронная эмиссия, холодная эмиссия — выход электронов из твер-дого тела через поверхность под действием электрического поля

автоелектронна емісія, холодна емісія — вихід електронів із твердого тіла крізь поверхню під впливом електричного поля

e autoelectronic emission, field emission

d Feldemission

f émission autoélectronique, autoémission, émission froid

агломерация

агломерация — процесс соединения мелких частиц в более крупные обра-зования благодаря адгезии, холодной сварке, смачиванию жидкой фазой, спеканию; агломерация может происходить при отжиге металлических по-рошков, при различных способах их производства; агломерированный по-рошок, как правило, измельчают для изменения гранулометрического со-става и технологических свойств

агломерація — процес об’єднання дрібних частинок у більші утворення завдяки адгезії, холодному зварюванню, змочуванню рідкою фазою, спіканню; агломерація може відбуватися при відпалі металевих порошків, при різних способах їх виробництва; агломерований порошок, як правило, подрібнюють для зміни гранулометричного складу і технологічних властивостей

e agglomeration

d Agglomeratbildung, Agglomerierung

f agglomération

агломерированный порошок, конгломерат — порошок, содержащий пре-имущественно крупные комки, образованные соединившимися между со-бой более мелкими частицами

агломерований порошок, конгломерат — порошок, що містить переважно великі грудки, утворені більш дрібними частинками, що з’єдналися між собою

e agglomerated powder

d Pulveragglomerate

f poudre aggloméré

агрегатное состояние — одно из состояний вещества — твердое, жидкое и газообразное, переходы между которыми сопровождаются скачкообраз-ными изменениями энтропии, свободной энергии, плотности и других фи-зических свойств; в особое агрегатное состояние вещества (четвертое) вы-деляют плазму — ионизированный газ, в котором объемные плотности положительных и отрицательных электрических зарядов равны; заряжен-ные частицы плазмы, в отличие от нейтральных молекул обычного газа, взаимодействуют друг с другом на больших расстояниях, что приводит к появлению некоторых своеобразных свойств плазмы

агрегатний стан — один зі станів речовини — твердий, рідкий і газоподібний, переходи між якими супроводжуються стрибкоподібними змінами ентропії, вільної енергії, густини та інших фізичних властивостей; в особливий агрегатний стан речовини (четвертий) виділяють плазму — іонізований газ, у якому об’ємні густини позитивних і негативних електричних зарядів однакові; заряджені частинки плазми, на відміну від нейтральних молекул звичайного газу, взаємодіють одна з одною на

адмиралтейская латунь

великих відстанях, що спричиняє появу деяких своєрідних властивостей плазми

e state of aggregate

d Zustand

f état adrégé, état

адаптация — приспособление к измененным внешним условиям

адаптація — пристосування до змінених зовнішніх умов

e adaptation

d Adaptation, Adaptierung

f adaptation

адгезионное взаимодействие (Т) — возникновение фрикционной связи меж-ду пленками на контактирующих поверхностях трения при сохранении границы раздела соприкасающихся тел

адгезійна взаємодія (Т) — виникнення фрикційного зв’язку між плівками на контактувальних поверхнях тертя при збереженні межи поділу дотичних тіл

e adhesive interaction

d Adhäsionzusammenwirkung

f interaction par adhésion

адгезия — возникновение связи между поверхностными слоями двух раз-нородных (твердых или жидких) тел, приведенных в соприкосновение

адгезія — виникнення зв’язку між поверхневими шарами двох різнорідних

(твердих чи рідких) тіл, приведених у зіткнення

e adhesion d Adhäsion f adhésion

адиабатическое приближение — приближение, в котором процессы в фи-зикохимической системе рассматриваются без учета обмена энергией с ок-ружающей средой

адіабатичне наближення — наближення, в якому процеси у фізикохімічній системі розглядаються без врахування обміну енергією з навколишнім середовищем

e adiabatic approximation

d adiabatische Näherung

f approximation adiabatique

адмиралтейская латунь, пушечный металл — однофазная латунь с добав-кой олова для повышения коррозионной стойкости; содержит 70% Сu, 29% Zn, 1% Sn

адник

адміралтейська латунь, гарматний метал — однофазна латунь з додаванням олова для підвищення корозійної стійкості; містить 70% Сu, 29% Zn, 1% Sn

e admiralty brass

d Admiralitätsmessing, Admiralitätsmetall, Admiralty-Metall

f laiton d’amirauté

адник — жаростойкий и коррозионностойкий медноникелевый сплав с со-держанием 69—70% Сu; 29% Ni; 1% Sn; 0,1—2,5% Мn; в горячекатанном состоянии сплав имеет временное сопротивление разрыву в = 480 МПа и относительное удлинение  = 45%, при холодном деформировании упроч-няется до 800 МПа при снижении  до 10%; применяется для изготовления конденсаторных трубок, в оборудовании прачечных, в производстве бума-ги

аднік — жаростійкий і коррозійностійкий міднонікелевий сплав із вмістом 69—70% Сu; 29% Ni; 1% Sn; 0,1—2,5% Мn; у гарячекатаному стані сплав має тимчасовий опір розриву в = 480 МПа і відносне подовження  = 45%, при холодному деформуванні зміцнюється до 800 МПа при зниженні  до 10%; застосовується для виготовлення конденсаторних трубок, в устаткуванні пралень, у виробництві паперу

e adnic d Adnik f adnic

адсорбционный слой — слой, образующийся на поверхности твердого тела в результате адсорбции атомов или молекул окружающей среды; влияет на коррозионные и физико-химические свойства поверхности, а также на ха-рактер контактного взаимодействия при трении

адсорбційний шар — шар, що утворюється на поверхні твердого тіла внаслідок адсорбції атомів чи молекул навколишнього середовища; впливає на корозійні і фізико-хімічні властивості поверхні, а також на характер контактної взаємодії при терті

e adsorption layer

d Adsorptionsschicht

f couche d’adsorption

адсорбция — поглощение веществ (адсорбатов) из газов или жидкостей, происходящее на поверхности твердых тел (адсорбентов)

адсорбція — поглинання речовин (адсорбатів) з газів чи рідин, що відбувається на поверхні твердих тіл (адсорбентів)

e adsorption

d Adsorption

f adsorption

азотирование

азот — элемент №7 периодической системы Д.И .Менделеева (V группа, 2 период), атомная масса 14,0067; известны 8 изотопов с массовыми числами 12—19; типичные степени окисления III, II, +І, +ІІ, +III, +ІV, +V; газ без цвета и запаха, малорастворим в воде, легче воздуха, Тпл 63 К, Тисп 77 К; при комнатной температуре не вступает в химические реакции; является основным компонентом земной атмосферы (78,1% объема); в природе в связанном состоянии встречается в виде селитры; входит в состав белков, нуклеиновых кислот, хлорофилла, ферментов, гормонов, многих витами-нов; происхождение названия — от греч.  — частица отрицания и Zoos — живой („нежизненный”) открыт в 1772 году Д.Резерфордом (Великобрита-ния); применяют для синтеза аммиака, для создания низких температур, как инертный газ, для производства азотных удобрений и др.

азот — елемент №7 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 2 період), атомна маса 14,0067; відомо 8 ізотопів з масовими числами 12—19; типові ступені окислювання III, II, +І, +ІІ, +III, +ІV, +V; газ без кольору і запаху, малорозчинний у воді, легший за повітря, Тпл 63 К, Тісп 77 К; при кімнатній температурі не вступає в хімічні реакції; є основним компонентом земної атмосфери (78,1% об’єму); у природі в зв’язаному стані зустрічається у вигляді селітри; входить до складу білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, ферментів, гормонів, багатьох вітамінів; походження назви — від грец.  — частка заперечення і Zoos — живий,

„нежиттєвий”; відкритий у 1772 році Д.Резерфордом (Великобританія); застосовують для синтезу аміаку, для створення низьких температур, як інертний газ, для виробництва азотних добрив тощо

e nitrogen d Stickstoff f azote

азотирование, нитрирование — химикотермическая обработка, заключаю-щаяся в диффузионном насыщении поверхностного слоя металла (изделия) азотом

азотування, нітрирування — хімікотермічна обробка, що полягає в дифузійному насиченні поверхневого шару металу (виробу) азотом

e nitriding

d Nitrieren, Aufsticken

f nitruration

азотирование в тлеющем разряде

азотирование в тлеющем разряде, ионное азотирование — азотирование в условиях сильноточного тлеющего разряда между изделием (катодом) и анодом в газовой среде при давлении ниже атмосферного

азотування в тлійному розряді, іонне азотування — азотування в умовах потужнострумового тлійного розряду між виробом (катодом) і анодом у газовому середовищі при тиску, нижчому за атмосферний

e plasma nitriding, ion nitriding, glow discharge nitriding

d Plasmanitrieren

f nitruration par bombardement ionique

азотирование под давлением — см. азотирование при повышенном дав-лении

азотування під тиском — див. азотування при підвищеному тиску

азотирование при повышенном давлении, азотирование под давлением

— газовое азотирование при давлении выше атмосферного

азотування при підвищеному тиску, азотування під тиском — газове азотування при тиску вище атмосферного

e pressure nitriding

d Überdrucknitrieren

f nitruration sous pression augmenté

азотированный слой — поверхностный слой металла (изделия), в котором в результате азотирования увеличено содержание азота

азотований шар — поверхневий шар металу (виробу), в якому внаслідок азотування збільшено вміст азоту

e nitrided case

d Nitrierschicht, nitrierte Randschicht

f couche nitruré

азотируемая сталь — сталь, подвергаемая азотированию; как правило, перед азотированием такую сталь подвергают улучшению (закалке и высокому отпуску)

сталь, що азотують — сталь, що піддається азотуванню; як правило, перед азотуванням таку сталь піддають поліпшенню (гартування та високий відпуск)

e nitriding steel

d Nitrierstahl

f acier de nitruration

азотонауглероживание в тлеющем разряде

азотирующая атмосфера — атмосфера, способная обеспечить азотирование металла (изделия) в данных условиях

атмосфера азотування — атмосфера, яка здатна забезпечити азотування металу (виробу) в певних умовах

e nitriding atmosphere

d Nitrieratmosphäre

f atmosphére nitrurante

азотирующая среда — среда, позволяющая в данных условиях осуществлять азотирование металла (изделия)

середовище азотування— середовище, що дозволяє в даних умовах здійснювати азотування металу (виробу)

e nitriding medium

d Nitriermittel, Nitriermedium

f milieu nitrurant

азотонауглероженный слой — поверхностный слой металла (изделия) с по-вышенным содержанием углерода и азота

азотонавуглецьований шар — поверхневий шар металу (виробу) з підвищеним вмістом вуглецю й азоту

e carbonitrided case, carbonitrided zone

d karbonitrierte Randschicht

f couche carbonitrurée

азотонауглероживание, нитроцементация (Cm) — химикотермическая об-работка, заключающаяся в комбинированном насыщении углеродом и азо-том поверхностного слоя стали, находящейся в аустентном состоянии

азотонавуглецьовування, нітроцементація (Cm) — хімікотермічна обробка, що полягає в комбінованому насиченні вуглецем і азотом поверхневого шару стали, що знаходиться в аустентному стані

e carbonitriding

d Karbonitrieren

f carbonitruration

азотонауглероживание в тлеющем разряде, ионное азотонауглерожива-ние — азотонауглероживание в условиях сильноточного тлеющего разряда между изделием (катодом) и анодом в газовой среде при давлении ниже атмосферного

азотонавуглецьовування в тлійному розряді, іонне азотонавуглецьову-вання — азотонавуглецьовування в умовах потужнострумового тлійного розряду між виробом (катодом) і анодом в газовому середовищі при тиску, нижчому за атмосферний

азотонауглероживающая среда

e plasma carbonitriding, ion carbonitriding, glow discharge carbonitriding

d Plasmakarbonitrieren

f carbonitruration par bombardement ionique

азотонауглероживающая среда — среда, позволяющая осуществлять на-сыщение углеродом и азотом металла (изделия) в данных условиях

середовище азотонавуглецьовування— середовище, що дозволяє здійснювати насищення вуглецем і азотом металу (виробу) у певних умовах

e carbonitriding medium

d Karbonitriermedium, Karbonitriermittel

f milieu carbonitrurant

Айх-металл — специальная латунь, содержащая 40% Zn и 1,6—4,6% Fe; ха-рактеризуется повышенной прочностью по сравнению с простой латунью этого типа

Айх-метал — спеціальна латунь, що містить 40% Zn і 1,6—4,6% Fe; характеризується підвищеною міцністю порівняно з простою латунню цього типу

e Aich metal

d Aichmetal

f metal d’Aich

аккумуляторный металл — общее название свинцовых сплавов, применяе-мых для изготовления сеток свинцовых аккумуляторов; содержат 7—12% Sb и 0,1—0,5% Sn; отличаются повышенной чистотой по содержа-нию примесей, что позволяет избегать коррозии сплава при циклах заряд-ки/разрядки кислотного аккумулятора; по прочности превосходят обычный свинец; дополнительное легирование 0,1% Са повышает коррозионную стойкость сплава

акумуляторний метал — загальна назва свинцевих сплавів, які використовують для виготовлення сіток свинцевих акумуляторів; містять 7—12% Sb і 0,1—0,5% Sn; відрізняються підвищеною чистотою за вмістом домішок, що дозволяє уникати корозії сплаву при циклах зарядки/розрядки кислотного акумулятора; за міцністю перевершують звичайний свинець; додаткове легування 0,1% Са підвищує корозійну стійкість сплаву

e lead battery metal

d Akkumulatorgitterlegierung, Akkublei, Akkumulatorenblei

f alliage de grille d’accumulateur

активационный анализ

акрит — разновидность стеллита; используется в виде порошка для нанесе-ния твердых износостойких и коррозионностойких покрытий; акрит на ос-нове никеля содержит 9,5—17% Сr, 2—3,5% В, 0,05—0,7% С; акрит на ос-нове кобальта содержит 38% Ni, 9,5—27% Сr, 4,5—14% W, 1,5—3,5% В;

0,07—2,5% С

акрит — різновид стеліту; використовується у вигляді порошку для нанесення твердих зносостійких і корозійностійких покрить; акрит на основі нікелю містить 9,5—17% Сr, 2—3,5% В, 0,05—0,7% С; акрит на основі кобальту містить 38% Ni, 9,5—27% Сr, 4,5—14% W, 1,5—3,5% В;

0,07—2,5% С

e acrit d Akrit f acrit

активатор (KM) — вещество (реагент), способствующее переходу металла из пассивного состояния в активное или затрудняющее наступление пассив-ности

активатор (KM) — речовина (реагент), що сприяє переходу металу з пасивного стану в активний чи утруднює досяжнення пасивності

e activator d Aktivator f activateur

активационное перенапряжение — частный случай перенапряжения, когда скорость электрохимической реакции регулируется исключительно элект-рохимическими факторами (то есть не диффузией и не омическим со-противлением)

активаційна перенапруга — окремий випадок перенапруги, коли швидкість електрохімічної реакції регулюється винятково електрохімічними факторами (тобто не дифузією і не електричним опором)

e activation overvoltage d Aktivierungsspannung f surtension d’activation

активационный анализ — метод определения состава вещества путем его облучения ядерными частицами и регистрации излучения образовавшихся радиоактивных изотопов

активаційний аналіз — метод визначення складу речовини шляхом його опромінення ядерними частинками і реєстрації випромінювання радіоактивних ізотопів, що утворилися

e activation analysis

активация

d Aktivierungsanalyse

f analyse par activation

активация — воздействие на различные физикохимические системы для интенсификации перехода из одного состояния в другое; осуществляется изменением температуры, давления, химического состава системы, под-водом энергии от внешнего источника

активація — вплив на різні фізикохімічні системи для інтенсифікації переходу з одного стану в інший; здійснюється зміною температури, тиску, хімічного складу системи, підведенням енергії від зовнішнього джерела

e activation

d Aktivation, Aktivierung

f activation

активация (KM) — переход металла из пассивного состояния в активное

активація (KM) — перехід металу з пасивного стану в активний

e activation

d Aktivation, Aktivierung

f activation

активированное спекание (ПМ) — ускоренное спекание порошковой заго-товки благодаря введению активирующих добавок, использования актив-ных порошков, давления или вибраций; приводит к увеличению плотности порошковых изделий и улучшению их свойств

активоване спікання (ПМ) — прискорене спікання порошкової заготовки завдяки введенню добавок, що активують процес спікання, використання активних порошків, тиску чи вібрацій; викликає збільшення щільності порошкових виробів і поліпшення їх властивостей

e activated sintering

d aktiviertes Sinterung

f frittage activeé

активирующая добавка (ПМ) — добавка активатора, вводимая с целью ин-тенсификации определенного процесса (например, спекания трудноспе-каемого порошка)

добавка, що активує (ПМ) — добавка активатора, що вводиться з метою інтенсифікації певного процесу (наприклад, спікання порошку, що важко спікається)

e activation addition

d aktivation Zusatz

f addition active

активность углерода

активная атмосфера — атмосфера, которая реагирует с металлом (издели-

ем) в данных условиях

активна атмосфера — атмосфера, що реагує з металом (виробом) заданих умов

e reactive atmosphere d reaktive Atmosphäre f atmosphère active

активная среда — твердая, жидкая, газовая или плазменная среда, приме-няемая при химикотермической обработке, реагирущая с металлом (из-делием) в данных условиях

активне середовище — тверде, рідке, газове чи плазмове середовище, що використовують при хіміко-термічній обробці, яке при цьому реагує з металом (виробом) за певних умов

e reactive medium, mass transfer medium

d reaktives Medium, Spendermedium

f milieu actif

активность (ТД) — величина, заменяющая в теории реальных растворов концентрацию; подбирается таким образом, чтобы химический потенциал реального раствора выражался через активность так же, как химический потенциал совершенного или идеального раствора выражается через кон-центрацию компонентов

активність (ТД) — величина, що заміняє в теорії реальних розчинів концентрацію; підбирається так, щоб хімічний потенціал реального розчину визначався через активність так само, як хімічний потенціал досконалого чи ідеального розчину визначається через концентрацію компонентів

e activity d Aktivität f activité

активность углерода — способность углерода принимать участие в физи-кохимических реакциях при определенных условиях (температуре, дав-лении и концентрации)

активність вуглецю — здатність вуглецю брати участь у фізикохімічних реакціях за певних умов (температура, тиск і концентрація)

e carbon activity

d Kohlenstoff-Akthität, C-Aktivität

f activité du carbone

активный порошок

активный порошок (ПМ) — металлический порошок, обеспечивающий ус-коренное спекание порошковых формовок; активность порошка обеспе-чивается увеличением дисперсности частиц менее 1 мкм, изменением со-стояния их поверхности и объема, отсутствием загрязнений и оксидов на поверхности частиц

активний порошок (ПМ) — металевий порошок, що забезпечує прискорене спікання порошкових формувань; активність порошку забезпечується збільшенням дисперсності частинок менших за 1 мкм, зміною стану їх поверхні й об’єму, відсутністю забруднень і оксидів на поверхні частинок

e active powder d aktives Pulver f poudre active

актиний — элемент №89 периодической системы Д.И.Менделеева (радио-активный элемент, родоначальник группы актиноидов); известны 24 изо-топа с массовыми числами 209—232; типичные степени окисления I, +I,

+III, +V; простое вещество, серебристобелый металл, по химическим свой-ствам близок к лантану, Тпл 1323 К; получают облучением радия нейтрона-ми; наиболее долгоживущий изотоп 227Ас (Т1/2 = 22 года); происхождение названия — от греч. аktinos — луч; открыт в 1899 г. Дебьерном (Франция)

актиній — елемент №89 періодичної системи Д.І.Менделєєва (радіоактивний елемент, родоначальник групи актиноїдів); відомі 24 ізотопи з масовими числами 209—232; типові ступені окислювання I, +I,

+III, +V; проста речовина, сріблистобілий метал, за хімічними властивостями близький до лантану, Тпл 1323 К; одержують опроміненням радію нейтронами; найбільш довгоживучий ізотоп 227Ас (Т1/2 = 22роки); походження назви — від грецьк. аktinos — промінь; відкритий у 1899 р.

Деб’єрном (Франція)

e actinium d Aktinium f actinium

акцептор — примесный атом, забирающий электроны из валентной энер-гетической зоны полупроводника и создающий дырочную проводимость акцептор — домішковий атом, що забирає електрони з валентної

енергетичної зони напівпровідника і створює діркову провідність

e acceptor d Akzeptor f accepteur

альклед

алитирование — химикотермическая обработка, заключающаяся в диффу-зионном насыщении поверхностного слоя металла (изделия) алюминием алітування — хімікотермічна обробка, що полягає в дифузійному насиченні

поверхневого шару металу (виробу) алюмінієм

e aluminizing, calorizing

d Aluminieren

f aluminisation

аллотропическая модификация — см. аллотропическая форма алотропічна модифікація — див. алотропічна форма

аллотропическая форма, аллотропическая модификация — различные кристаллические формы одного вещества; обозначаются последовательно буквами греческого алфавита (, , , ,  и т.д.), начиная от  в направ-лении повышения температуры существования данной модификации

алотропічна форма, алотропічна модифікація — різні кристалічні форми однієї речовини; позначаються послідовно літерами грецького алфавіту (,

, , ,  тощо), починаючи від  в напрямку підвищення температури існування даної модифікації

e allotrope, allotropic form

d allotrope Form, allotrope Modifikation

f forme allotropique

аллотропическое превращение — см. полиморфное превращение алотропічне перетворення — див. поліморфне перетворення

e allotropic transformation, allotropic change

d allotrope Umwandlung

f transformation allotropique, changement d’allotropie

аллотропия — см. полиморфизм алотропія — див. поліморфізм

e allotropy d Allotropie f allotropie

альклед — общее название полуфабрикатов (листы, трубы) алюминиевых сплавов, имеющих на поверхности плакирующий слой — металлическое антикоррозионное покрытие; дюралюминий защищают от коррозии слоем чистого алюминия, высокопрочные сплавы защищают слоем сплава Al + 1% Zn

альни

альклед — загальна назва напівфабрикатів (листи, труби) алюмінієвих сплавів, що мають на поверхні плакувальний шар — металеве антикорозійне покриття; дюралюміній захищають від корозії шаром чистого алюмінію, високоміцні сплави захищають шаром сплаву Al + 1% Zn

e alclad

d Alclad, Alcladbleche

f alclad

альни — общее название безуглеродистых магнитотвердых сплавов системы Fe—Ni—A1; содержат 12—35% Ni, 6,5—16% Al, Fe — ост., а также добав-ки Сu; оптимальная структура однодоменных частиц ферромагнитной фа-зы в слабомагнитной матрице обеспечивается термической обработкой; сплавы имеют Нс ~ 40 кА/м; Вr ~ 0,5 Тл; максимальную энергию

~ 4 кДж/м3; сплавы хрупки, изделия получают литыми или порошковыми

альні — загальна назва безвуглецевих магнітотвердих сплавів системи Fe— Ni—A1; містять 12—35% Ni, 6,5—16% Al, Fe — решта, а також добавки Сu; оптимальна структура однодоменних частинок феромагнітної фази в слабомагнітній матриці забезпечується термічною обробкою; сплави мають Нс ~ 40 кА/м; Вr ~ 0,5 Тл; максимальну енергію ~ 4 кдж/м3; сплави крихкі, вироби одержують литими чи порошковими

e alni

d AlNi-Legierung

f alni

альнико — общее название безуглеродистых магнитотвердых сплавов сис-темы Fe—Al—Ni—Со; содержат до 20% Ni и 18% Al, 15—35% Со, а также добавки Сu, Ti, Nb; сплавы имеют коэрцитивную силу Нс ~ 50—100 кА/м, магнитную индукцию Вr ~ 0,7—1,0 Тл, максимальную энергию 30— 40 кДж/м3; применяют для изготовления постоянных магнитов; изделия изго-тавливают литыми или порошковыми с изотропной или анизотропной структурой

альніко — загальна назва безвуглецевих магнитотвердих сплавів системи Fe—Al—Ni—Co; містять до 20% Ni і 18% Al, 15—35% Co, а також добавки Сu, Ti, Nb; сплави мають коерцитивну силу Нс ~ 50—100 кА/м, магнітну індукцію Вr ~ 0,7—1,0 Тл, максимальну енергію 30—40 кдж/м3; застосовують для виготовлення постійних магнітів; вироби виготовляють литими чи порошковими з ізотропною чи анізотропною структурою

e alnico

d Alniko, AINiCo-Legierung

f Alnico

содержание   ..  1  2  3   ..