содержание .. 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ..
Тема 11. Установка фундаментних рам, закладних деталей. Способи кріплення циліндрів до фундаментних рам. Монтаж циліндрів турбіни (низького і високого тиску).
Установка фундаментних рам, закладних деталей електричних станці
Верхні опорні поверхні фундаментних рам повинні мати гладку шліфовану поверхню а нижні опорні поверхні мають бути прострогані.
У місцях встановлення постійних підкладок нижні поверхні рам обробляються на заводі-виробнику. Щільність прилягання опорних поверхонь і плит до опорних поверхонь корпусів підшипників і циліндрів перевіряють щупом. Пластинка завтовшки 0,05 мм не повинна проходити у стик. Допускається проходження щупа па окремих ділянках периметра стику загальна довжина яких не перевищує 20% довжини периметра за умови щільного прилягання по кутах.
Повірка проводиться для корпусів підшипників при їх вільному встановленні на фундаментні рами а для циліндрів - при притягнутих фундаментних рамах до їх опор. Рами, внутрішні порожнини яких заливаються бетоном, перевіряють після заливки. В шпоночних з'єднаннях циліндрів з корпусами підшипників, корпусів підшипників і циліндрів з фундаментними рамами або плитами зазори перевіряють вимірюванням ширини шпонок і відповідних їм пазів.
Парні клинові підкладки вкладають на плоских підкладках які встановлені на оброблених місцях фундаменту щільно без гойдання. Між поверхнями клинових підкладок не повинна проходити пластинка щупа завтовшки 0,05 мм при висоті парної клинової підкладки в межах від 40 до 55 мм. Під клинову підкладку допускається встановлення призматичних підкладок товщиною не менше 15 мм кожна для того щоб сумарна висота клинових і призматичних підкладок не перевищувала 100 мм. Опорні поверхні клину мають бути шаброваними.
Попереднє встановлення фундаментних рам і вивіряння корпусів підшипників і циліндрів проводять клиновими домкратами (рис. 1) вантажопідйомністю 10 т і висотою підйому вантажу до 8 мм. Як тимчасові підкладки можуть бути використані і парні клинові.
Рис. 1. Клиновий домкрат для вивіряння фундаментних рам
1 - клин лівий, 2 – верхня плита, 3- гвинт ходовий, 4- нижня плита, 5 - клин правий
На фундаментних рамах і плитах турбін ХТГЗ є установчі болти, призначені для їх вивіряння (рис. 2 в). Фундаментні рами корпусів підшипників заливають бетонним розчином до встановлення на фундамент (рис. 2 б). У внутрішніх порожнинах рам прихоплюють електрозварюванням гаки 7 з арматурної сталі діаметром 10-12 мм і трубки 8. Рівень заливки не повинен досягати нижньої опорної поверхні рам на 70-75 мм. Трубки 8, які служать для виходу повітря, обрізають на рівні заливки.
Рис. 2. Встановлення фундаментних рам (плит) турбін ХТГЗ.
а - встановлення металевої опалубки, б - підготовка до монтажу плити корпусу переднього підшипника, в - установчий болт
1 - фундаментна плита, 2- металева опалубка, 3- парний клин, 4 – стяжка, 5 – стійка, 6 - бетонна заливка, 7 – гаки, 8 - труба для виходу повітря при підливанні, 9 – болт, 10 – підкладка, 11 - місця електрозварювання
До фундаментних плит ЦНТ прихоплюється електрозварюванням металева опалубка з листової сталі завтовшки 1-2 мм, яка після вивіряння циліндрів притискається до фундаменту дротом завтовшки 2-3 мм (рис. 2 а).
Попереднє вивіряння фундаментних рам по осях і висотних відмітках виконується з допуском ±5 мм.
Верхні гайки фундаментних шпильок турбін ХТГЗ закривають опорами ЦНТ і стопорять в гніздах рам привареними до них планками а затягування шпильок проводять нижніми гайками.
Фундаменти під турбоагрегати споруджуються пристосованими для встановлення опор фундаментних рам безпосередньо на бетон або з залитими у верхню частину фундаменту закладними плитами на які встановлюються постійні підкладки фундаментних рам.
На закладних плитах встановлюють фундаментні рами турбін ЛМЗ і УТМЗ, безпосередньо на бетон - турбін ХТГЗ і КТЗ, При монтажі деяких конструкцій генераторів також застосовуються закладні плити.
Від правильності встановлення закладних плит на пізніших етапах залежить трудомісткість і якість монтажу циліндрів турбіни. Тому, як правило, монтаж цих плит під час виготовлення фундаменту проводить персонал турбінного цеху з дотриманням всіх необхідних технічних умов. На монтажний майданчик закладні плити повинні поступати в готовому вигляді.
Опорні поверхні закладних плит повинні мати ухил в ту сторону з якої будуть заводити постійні підкладки. Величина цього ухилу повинна складати 40-50 ділень рівня типу «Геологорозвідка». При цьому покази рівня, розташованого упоперек опорних брусків, не повинні перевищувати 3-5 ділень.
Закладні плити закріплюються групами на спеціальних рамах, які виготовляються з профільної сталі. Такі групи готують під фундаментні плити переднього і середніх підшипників, під фундаментні рами циліндрів середнього і низького тиску і т.д. На цих рамах відповідно до заводського креслення монтажу закладні плити розміщуються опорними частинами вниз. До рами закладні плити прикріпляються болтами (рис. 3). Необхідний ухил закладних плит витримується встановленням підкладок між рамою і закладною плитою або ухилом самої рами.
Рис. 3. Встановлення закладних плит.
1 - закладна плита; 2 - підкладка; 3 - допоміжна рама; 4 - болт; 5 - шайба клинова; 6 - рівень; 7 - планка
Після встановлення і вивіряння всіх закладних плит на рамі остання перекантовується так, щоб закладні плити виявилися під рамою опорними поверхнями вгору. У такому вигляді рами із закладними плитами встановлюють на відповідні місця фундаменту і вивіряють по осях і висотних відмітках згідно креслень. Перевірку висотного положення закладних плит проводять за допомогою нівеліра. Якщо закладні плити встановлені на допоміжній рамі з різними ухилами то раму встановлюють строго горизонтально. Якщо ж закладні плити даної групи повинні мати однаковий ухил то з цим же ухилом встановлюють і допоміжну раму.
Після вивіряння допоміжну раму прихоплюють електрозварюванням безпосередньо до каркаса і арматури фундаменту а там де це неможливо через проставки з шматків профільної сталі. Потім перевіряють ухили закладних плит і при необхідності їх коректують заміною підкладок встановлених між рамою і опорними брусками плит.
Для кращого зв'язку з бетоном фундаменту і більшої жорсткості самі закладні плити також приварюють за допомогою металевих стрижнів до арматури і жорсткого каркаса фундаменту. При цьому стрижні, що виготовляються зазвичай з арматурної сталі, мають бути дещо зігнуті для того щоб під час прихватки не порушувалося положення закладних плит.
Через 7-10 днів після бетонування закладних плит місця прихватки допоміжних рам до армокаркасу фундаменту зрізають автогеном і рами видаляють. Надалі їх використовують для встановлення закладних плит на інших фундаментах.
Після тверднення бетону слід перевірити якість підливки закладних плит. Обстукуючи плиту молотком потрібно переконатися в хорошому схоплюванні її з бетоном. Якщо плита видає звук, що деренчить, її потрібно вирубати, вивірити і знову підлити. Біля краю плити, якість підливки якої викликає сумнів, потрібно провести контрольне підрубування бетону для виявлення можливих порожнин.
Після того, як перевірена якість підливки опорних плит, потрібно перевірити ухили їх опорних поверхонь. При необхідності ці поверхні піддають додатковій обробці.
Монтаж циліндрів турбіни (низького і високого тиску)
Технологія монтажу циліндрів турбіни складається з наступних основних операцій:
- встановлення фундаментних рам (плит);
- встановлення вивіряння циліндрів і корпусів підшипників;
- центрування роторів по розточках під кінцеві ущільнення і по напівмуфтах;
- центрування обойм і діафрагм;
- встановлення постійних підкладок (парних клинів) під фундаментні рами (плити);
- збирання і закриття циліндрів;
- підливка бетонним розчином фундаментних рам (плит);
- збирання вузлів паророзподілення і регулювання;
- закриття підшипників;
- нанесення теплової ізоляції на гарячі поверхні турбіни;
- монтаж обшивки.
При монтажі циліндрів турбіни спочатку встановлюють циліндр низького тиску (ЦНТ) який має найбільші розміри, значну масу і є найбільш складним при збиранні і вивірюванні. Використовуючи ЦНТ за основу встановлюють і вивіряють циліндри середнього і високого тиску.
Кріплення циліндрів здійснюють за допомогою шпоночних з'єднань і дистанційними болтами (рис. 4-6) по встановлених допусках. Необхіднний зазор між головкою дистанційного болта і шайбою (рис. 5 б) досягається шабруванням нижньої поверхні головки болта (Шабрування - зіскоблювання шабером тоненької стружки з поверхонь металів при складальних роботах. Шабер - три- або чотиригранний ручний чи механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, що його використовують для точної обробки поверхонь металевих виробів). У конструкції рис. 5а рівномірність необхідного зазору забезпечується шабруванням торця дистанційної втулки 5.
Рис. 4. Схема кріплення турбіни Т-110-130
1 - 8 фундаментні рами, 9 - поперечні шпонки для з’єднання консольних лап циліндрів з корпусами підшипників, 10 – поперечні шпонки для з’єднання опор циліндра з фундаментними рамами, 11 – повздовжні шпонки, 12 – вертикальні шпонки, 13 – притискні скоби, 14 – дистанційні болти
А – фікспункт турбіни
(Фікспункт - це нерухома ("мертва") точка турбіни відносно якої відбувається теплове розширення і переміщення турбоагрегату. Організація теплових розширень корпусів турбоагрегату здійснюється в осьовому (подовжньому), вертикальному і поперечному напрямах за допомогою шпоночних з'єднань. Перетин осей подовжніх і поперечних шпонок називається фікспунктом турбіни)
Рис. 5. Встановлення дистанційних болтів і притискної скоби
а – дистанційний болт ХТГЗ, б – дистанційний болт ЛМЗ і УТМЗ, в – притискна скоба
1 – дистанційний болт, 2 – фундаментна рама (плита), 3 – опора циліндра, 4 – шайба, 5 – дистанційна втулка, 6 – корпус підшипника
Рис. 6. З'єднання консольних лап ЦВТ з корпусом переднього підшипника
а - для турбін К-500-240 і К-300-240 ХТГЗ, б - для турбін ЛМЗ і УТМЗ
1 - корпус підшипника, 2 - лапа нижньої половини циліндра, 3 - лапа кришки циліндра, 4- притискні скоби, 5 - домкратний болт, 6 - монтажна прокладка, 7 - робоча підкладка
ЦВТ і передня частина ЦСТ турбіни К 300-240, ЦВТ і ЦСТ турбіни К 500-240 ХТГЗ під час роботи турбоагрегатів опираються на корпуси підшипників консольними лапами, розташованими на кришках циліндрів. Під час монтажу и ремонту циліндри опираються на монтажні підкладки, що встановлюються під консольні лапи, які розташовані на нижніх половинах циліндрів (рис. 6 а). Для цих турбін після закриття ЦВТ і ЦСТ необхідно видалити з-під консольних лап технологічні підкладки для чого потрібно повністю вкрутити болти 5. При цьому циліндри піднімаються на 0,10-0,20 мм. Після видалення підкладок болт ослабляється і циліндри верхніми консольними лапами спираються на робочі підкладки 7.
Під час ревізії циліндрів перевіряють відсутність зварювального грата і напливів в місцях приварювання парових коробок регулюючих клапанів до циліндра і чистоту соплових коробок. Для огляду парових і соплових коробок регулюючих клапанів необхідно зняти регулюючі клапани і видалити соплові сегменти.
При збиранні роз'ємів циліндра перевіряють щупом щільність вертикальних і горизонтальних стиків, причому щільність горизонтального роз'єму циліндра перевіряють по внутрішньому і зовнішньому пояскам. Пластинка щупа завтовшки 0,05 мм не повинна проходити у стик роз'ємів циліндра.
Шпильки і контрольні штифти вертикальних стиків перед остаточним збиранням натирають сухим графітом або спеціальним мастилом. Послідовність і ступінь затягування гайок на шпильках виконують за даними заводу-виробника.
Щільність корпусів підшипників до встановлення на фундамент піддають контрольній перевірці гасом. Для цього на фланцях нижньої частини корпусу встановлюють заглушки, рівень гасу має бути на 50-60 мм вище за отвір зливного патрубка. Перевірку виконують протягом 6-8 год. Дефектне місце слід вирубати, знежирити тампоном змоченим в бензині і ущільнити свіжоприготованою епоксидною мастикою. Перевіряють міцність зчеплення маслостійкої фарби з металом. У тих місцях, де фарба відстає, вона має бути видалена а оголений метал очищений від корозії.
Установка циліндрів і корпусів підшипників у вертикальній площині може проводитися по реакціям опор із застосуванням спеціальних динамометрів і за допомогою оптичних приладів.
Турбіни потужністю 50-1200 МВт вивіряють лише з використанням оптичних приладів. При монтажі дво- і трициліндрових турбін за базу для встановлення і вивіряння циліндрів і корпусів підшипників приймають циліндр і ротор низького тиску. Остаточне вивіряння циліндрів і корпусів підшипників проводять одночасно з центруванням роторів по контрольних розточках кінцевих ущільнень і по півмуфтах.
Встановлення циліндрів і корпусів підшипників по реакціях опор проводять із застосуванням спеціальних динамометрів по даним стендового формуляру монтажу. Навантаження на динамометри не повинне відрізнятися більш ніж на 5% від даних стендового формуляру, при цьому відхилення навантажень на одній опорі допускається не більше 300 кгс при рівному розподілі навантажень на симетричні динамометри. Ухили циліндрів в подовжньому і поперечному напрямах повинні при цьому знаходитися в межах допусків заводського формуляру.
Збирання циліндрів турбіни проводять «кільцями» як на монтажному майданчику, так і на фундаменті, кожне кільце утворюється з’єднанням горизонтальних роз’ємів верхніх і нижніх половин передньої, середньої і вихлопної частин циліндра.
При встановленні багатоциліндрових турбін методом повторення висотних відміток або реакцією опор попереднє вивіряння циліндрів і корпусів підшипників в горизонтальному напрямі проводять за допомогою струни, що натягується через центри розточок ущільнень ЦНТ.
Остаточне вивіряння циліндрів і корпусів підшипників виконують при центруванні роторів по розточках під кінцеві ущільнення і півмуфтах.
Для перевірки концентричності розточок циліндрів застосовують перевірочні вали, які замінять собою ротор турбіни під час вивірення циліндрів і корпусів підшипників.
Перевірочний вал або „фальш вал” – це товстостінна, ретельно оброблена труба з спеціальними опорами (цапфами), які виконані у повній відповідності до діаметрів робочого ротора.
Вивіряння турбін із застосуванням оптичних приладів є універсальним методом повторного збирання парової турбіни будь-якого типу на стенді заводу-виробника при її монтажі на ТЕС. Окрім цього, метод дозволяє виявити в процесі монтажу відхилення допусків і центрування вузлів турбіни, допущені на заводі-виробнику.
Технологія вивіряння циліндрів і корпусів підшипників оптичним методом складається з наступних операцій:
- збирають нижню половину ЦНТ по вертикальних роз'ємах на фундаменті і вивіряють по висотних відмітках з точністю ±0,2 мм за даними стендового збирання за допомогою візирів і зорової труби, яку встановлюють в поворотному штативі закріпленому над отвором фундаменту в місці встановлення генератора. Цей штатив розташовується на проекції подовжньої осі фундаменту. Місця встановлення візиру на роз'ємі ЦНТ вказують у формулярі. Вертикальні роз'єми частин ЦНТ збирають також за даними формуляру з дотриманням взаємного положення фланців з точністю ±0,05 мм;
- вивіряють зібрану нижню половину ЦНТ по осях фундаменту з точністю ±0,5 мм і висотним відміткам з точністю ±0,1 мм з допомогою зорової труби, центрошукачів і візирів;
- збирають на вивіреній нижній половині ЦНТ кришку;
- встановлюють динамометри і при затягнутому горизонтальному роз'ємі ЦНТ вивіряють реакції опор. Перевіряють взаємне положення центрів розточувань ЦНТ, положення по осях фундаменту і поперечні ухили циліндра, які повинні знаходитися в межах допусків;
- готують і встановлюють постійні підкладки під фундаментні рами ЦНТ з контролем збереження взаємного положення центрів контрольних розточувань;
- встановлюють і заздалегідь вивіряють корпуси підшипників по взаємному положенню центрів розточувань з точністю ±0,2 мм і по поперечних ухилах з точністю 3 ділень рівня «Геологорозвідка»;
- встановлюють і вивіряють по взаємному положенню центрів розточок з точністю ±0,05 мм і по реакціях опор нижні половини ЦСТ і ЦВТ;
- приварюють до вихлопних патрубків ЦНТ конденсатори, в процесі приварювання контролюють положення центрів розточувань турбіни;
- вивіряють остаточно взаємне положення центрів розточувань турбіни, встановлюють постійні підкладки з контролем збереження положення центрів розточувань циліндрів і корпусів підшипників;
- перевіряють центрування роторів по півмуфтах, розточуваннях і рівні; проводять доведення центрування роторів по півмуфтам переміщенням вкладишів підшипників.
Перед визначенням взаємного положення центрів розточувань турбіни необхідно перевірити збереження форми контрольних розточувань вимірюванням величин D і h (рис. 7), порівнявши їх з результатами вимірювання на заводі-виробнику.
Рис. 7. Провірка форми розтоки
При зміні форми контрольних розточувань більш ніж на 0,05 мм слід вносити поправки на зсув положення центру розточування.
Клинові і призматичні підкладки під фундаментними рамами (плитами) після встановлення циліндрів прихоплюють між собою електрозварюванням. Постійні підкладки підганяють шабруванням так щоб площа прилягання кожної до поверхонь як закладної плити так і фундаментної рами складала не менше 70% поверхні підкладки. Постійні підкладки, через які проходять контрольні штифти прихоплюють електрозварюванням до закладних опорних плит. Прихватка інших підкладок забороняється. Замість однієї довгої підкладки дозволяється для спрощення виготовлення і підгонки встановлювати дві коротші.
Після остаточного встановлення циліндрів і корпусів підшипників необхідно перевірити:
- щільність прилягання корпусів підшипників і опор циліндрів до фундаментної рами, а також консольних лап циліндрів до поперечних шпонок;
- надійність затягування фундаментних болтів і шпильок;
- відповідність центрування і ухилів роторів допускам заводу-виробника;
- відповідність зазорів в дистанційних болтах і кутових шпонках заводському формуляру.
содержание .. 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ..