НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“. Річний звіт (2016 рік) - 13

196

197

РІЧНИЙ 

ЗВІТ

2016

Ф І Н А Н С О В А   З В І Т Н І С Т Ь

існує, а також відповідних методик оцінки. Однак, для 
визначення очікуваної справедливої вартості обов’язково 
необхідне використання професійних суджень для тлума‑
чення ринкової інформації. Керівництво використало усю 
доступну ринкову інформацію для оцінки справедливої 
вартості. Оцінки, подані у цій консолідованій фінансовій 
звітності, не обов’язково вказують на суми, які група могла 
б реалізувати у ринковому обміні від операції продажу 
своєї повної частки у конкретному інструменті або сплатити 
під час передачі зобов’язань. 

Справедлива вартість фінансових активів та фінансових 

зобов’язань групи, які оцінюються за справедливою 

вартістю на постійній основі, і справедлива вартість 

основних засобів
Інвестиції, доступні для продажу, та основні засоби групи 
оцінюються за справедливою вартістю на кінець кожного 
звітного періоду. У наведеній нижче таблиці подається інфор‑
мація про способи визначення справедливої вартості цих 
активів (зокрема, методики оцінки та використані вхідні дані):

Активи

Ієрархія 

спра-

ведливої 

вартості

Методики оцінки та основні вхідні дані

Основні 
засоби

3

Група залучає професійних незалежних оцінювачів для визначення справедливої вартості своїх основних 
засобів із використанням методу вартості заміщення для більшості груп.  Справедлива вартість визнача‑
ється як первісна вартість будівництва цих об’єктів за поточними цінами, за вирахуванням економічного 
знецінення та фізичного зносу на відповідну дату.  Основним параметром, який використовується у цій 
методиці оцінки, є поточна вартість будівництва.
Для об’єктів, де є ринкові аналоги (головним чином, будівлі), використовується метод порівняння продажів, ціни 
ринкових продажів порівнюваних об’єктів нерухомості коригуються з урахуванням різниць в основних параме‑
трах (таких як площа нерухомості).  Основним параметром, який використовується при цій методиці оцінки, є 
ціна квадратного метру нерухомості.

Основні 
засоби

2

Справедлива вартість технологічного газу визначається шляхом застосування ринкової вартості газу на кінець 
звітного періоду до обсягів технологічного газу.  Основними параметрами, які використовуються при цій мето‑
диці оцінки, є ринкова вартість на газ на кінець звітного періоду.  Ринкова ціна технологічного газу дорівнює 
ринковій вартості газу, за вирахуванням витрат на його викачку та транспортування до точки продажу.

Опис

Група активів

Методика оцінки

Вхідні дані, які не піддаються 

спостереженню

Діапазон вхідних даних, які не піддаються спостереженню

Взаємозв’язок між ключовими вхідними 

даними, які не піддаються спостереженню, та 

оцінкою справедливої вартості

Газотранспортна система та 
сховища газу

Трубопроводи і супутнє 
обладнання

Будівлі

Машини та обладнання

Інші основні засоби

Метод вартості заміщення 
із використанням дохідного 
методу для визначення 
економічного знецінення

Дата впровадження системи сти‑
мулюючого тарифоутворення 

Регуляторна база активів (РБА) починає діяти у 2015 році для послуг тран‑
спортування і у 2018 році для послуг зберігання

Чим пізніше буде впроваджено стимулююче та‑
рифоутворення, тим менша справедлива вартість

Рівень дохідності за регуляторною 
базою активів 

15,13%

Чим вища ставка, тим вища справедлива вар‑
тість

Номінальна середньозважена вар‑
тість капіталу для грошових потоків, 
деномінованих у доларах США  

10,59%

Чим вища середньозважена вартість капіталу, 
тим менша справедлива вартість

Активи з видобутку газу

Трубопроводи і супутнє 
обладнання

Нафтогазовидобувні активи  

Будівлі

Машини та обладнання

Інші основні засоби

Метод вартості заміщення 
з використанням дохідного 
методу для визначення 
економічного знецінення

Залишковий період з видобутку 
природного газу, років (на основі 
підтверджених та вірогідних запасів, 
визначених незалежним експертом)

0‑50

Чим менший період, тим менша справедлива 
вартість внаслідок нижчих залишкових строків 
використання активів з видобутку

Ціна реалізації природного газу

Ринкова ціна для періоду з 2016 року до першого кварталу 2017 року форму‑
ється на основі прогнозних цін на природний газ на німецькому віртуальному 
пункті торгівлі газом, за вирахуванням транспортних витрат до українського 
західного кордону. Ринкова ціна для подальших періодів формується на ос‑
нові прогнозних цін на природний газ на німецькому віртуальному пункті тор‑
гівлі газом, за вирахуванням транспортних витрат до українського кордону

Чим вища ціна реалізації газу, тим вища 
справедлива вартість

Довгостроковий прогноз рентної 
плати 

Природний газ – 29% Нафтовий і газовий конденсат – 45%

Чим вища ставка, тим менша справедлива 
вартість

Номінальна середньозважена 
вартість капіталу для грошових 
потоків, деномінованих у гривні

21,04%

Чим вища середньозважена вартість капіталу, 
тим менша справедлива вартість

Нафтотранспортна система 
та зберігання нафти

Трубопроводи і супутнє 
обладнання

Будівлі 

Машини та обладнання

Інші основні засоби

Метод вартості заміщення 
із використанням дохідного 
методу для визначення 
економічного знецінення

Кумулятивний фактор фізичного та 
функціонального зносу

0,75

Чим вищий фактор, тим менша справедлива 
вартість 

Номінальна середньозважена 
вартість капіталу для грошових 
потоків, деномінованих у гривні

17,08%

Чим вища середньозважена вартість капіталу, 
тим менша справедлива вартість

Інформація стосовно основних засобів Групи та ієрархії справед‑
ливої вартості станом на 31 грудня 2015 року наведена нижче:

198

199

РІЧНИЙ 

ЗВІТ

2016

Ф І Н А Н С О В А   З В І Т Н І С Т Ь

У таблиці нижче наведено інформацію про основні засоби, 
визнані за справедливою вартістю після первісного визнання із 
використанням ієрархії справедливої вартості:

31 грудня 2016 року

У мільйонах українських 

гривень

Рівень 2 Рівень 3

Усього

Основні засоби

153 566

386 599

540 165

Всього

153 566 386 599

540 165

31 грудня 2015 року

У мільйонах українських 

гривень

Рівень 2 Рівень 3

Усього

Основні засоби

142 140

406 981

549 121

Всього

142 140 406 981

549 121

Протягом року не було переміщень між Рівнем 2 та Рівнем 3.

Справедлива вартість фінансових активів та фінансових 

зобов’язань, які не оцінюються за справедливою вартістю 

на постійній основі (але розкриття інформації про справед-

ливу вартість є обов’язковим)
На думку керівництва групи, балансова вартість фінансових 
активів та фінансових зобов’язань, визнана у консолідованій 
фінансовій звітності, приблизно дорівнює їхній справедливій 
вартості станом на 31 грудня 2016 та 2015 років.

26. ПОДІЇ ПІСЛЯ ЗВІТНОГО ПЕРІОДУ

Залучення фінансування під гарантії Міжнародного банку 

реконструкції та розвитку. 30 грудня 2016 року між Ком‑

панією та Міністерством фінансів України з одного боку, та 
Міжнародним банком реконструкції та розвитку («МБРР») 
та двома комерційними банками‑нерезидентами з іншого 
боку, укладено пакет кредитної документації щодо залучен‑
ня фінансування. Фінансування надається компанії згідно 
кредитного договору у вигляді відновлюваної кредитної лінії 
у сумі 478 мільйонів євро та забезпечено гарантією МБРР. 
Вибірка кредитної лінії відбувається протягом двох років з 
дати підписання договору, погашення – протягом трьох років. 
Фінансування може відбуватись як у формі виплат за акре‑
дитивами, так і як прямі платежі постачальникам. Потягом 
лютого 2017 року компанія виконала попередні умови набуття 
кредитним договором чинності, у тому числі отримала висно‑
вок Міністерства юстиції України щодо чинності та юридичної 
обов’язковості договору про гарантію відшкодування між 
Міністерством фінансів України та МБРР. Як результат, 17 лю‑
того 2017 року було отримано повідомлення щодо фінансової 
ефективності кредитного договору від МБРР та банка‑агента 
за кредитним договором. Протягом лютого‑квітня 2017 року 
в рамках цього проекту було виставлено акредитиви на 
користь постачальників імпортованого природного газу на 
загальну суму понад 447 мільйонів Євро. Сплата за акредити‑
вами здійснюватиметься протягом квітня‑травня 2017 року.

Подовження дії Положення про покладання спеціальних 

обов’язків на суб’єктів ринку природного газу. Постановою 

КМУ № 187 від 22 березня 2017 року було затверджено Поло‑
ження про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів 
ринку природного газу для забезпечення загальносуспіль‑

них інтересів у процесі функціонування ринку природного 
газу  (далі  –  «Положення»).  Подовження  набирає  чинності  з            
1 квітня 2017 року та діє до 1 квітня 2018 року, та містить, крім 
іншого, ряд суттєвих відмінностей від попереднього, а саме:

•  ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», як і ПАТ «Укргазвидобу‑

вання», зобов’язане продавати природний газ компанії 
для постачання газу для потреб побутових споживачів, 
підприємств, що виробляють тепло для побутових потреб, 
та релігійних організацій.

•  Компанія зобов’язана постачати природний газ виробникам 

теплової енергії для всіх категорій споживачів, а також 
виробництва електричної енергії такими виробниками.

•  З 1 квітня 2017 року компанія продаватиме природний газ 

для постачальників природного газу побутовим спожи‑
вачам, релігійним організаціям  та виробників теплової 
енергії за ціною 4 942 гривні за 1000 куб. метрів (без ПДВ 
та тарифів на транспортування та розподіл газу та вели‑
чини торговельної надбавки).

•  При продажу природного газу постачальникам природного 

газу для потреб релігійних організацій та виробникам теплової 
енергії для потреб релігійних організацій до ціни, зазначеної 
вище, застосовується коефіцієнт 0,5; при постачанні вироб‑
никам теплової енергії для всіх категорій споживачів, крім 
населення та релігійних організацій, а також виробництва 
електричної енергії такими виробниками – коефіцієнт 1,6.

•  Якщо ціна газу, розрахована на рівні імпортного пари‑

тету до 1 липня 2017 року перевищує більше ніж на 10% 
діючу ціну, то у період з 1 жовтня 2017 року до 1 квітня 2018 
року ціна продажу для побутових споживачів, релігійних 
організацій та виробників теплової енергії дорівнювати‑
ме розрахованій ціні газу на рівні імпортного паритету. 
Одночасно із прийняттям рішення про зміну ціни продажу 
газу Компанії для зазначених споживачів також перегля‑
дається ціна придбання природного газу у ПАТ «Укргазви‑
добування» та ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз».

Зміна голови Наглядової ради. У квітні 2017 року головою 

Наглядової ради було обрано Пола Ворвіка, заступником 
голови – Володимира Демчишина. Зміна голови наглядової 
ради відбулася після звільнення Юлії Ковалів з цієї посади за 
власним бажанням.

Реєстрація збільшення статутного капіталу. У квітні 2017 

року компанія зареєструвала новий випуск акцій на суму    
29 700 мільйонів гривень зі складу незареєстрованого акціо‑
нерного капіталу станом на 31 грудня 2016 року (Примітка 13).

Погашення та пролонгація кредитів. Протягом січня‑квіт‑

ня 2017 року група погасила кредити на загальну суму              
12 159 мільйонів. Крім того, у квітні 2017 року група подовжила 
дати погашення кредитів у одному з державних банків на 
суму близько 390 мільйонів доларів декількома платежами до 
кінця квітня 2018 року.

27. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Заява про відповідність.  Ця консолідована фінансова звіт‑

ність була підготовлена відповідно до Міжнародних стандар‑
тів фінансової звітності («МСФЗ»).

Основа підготовки консолідованої фінансової звітності.  Ця 

консолідована фінансова звітність підготовлена на основі 
принципу історичної вартості, за виключенням об’єктів ос‑
новних засобів, які оцінюються за переоціненою вартістю на 
кінець кожного звітного періоду, як пояснюється у положен‑
нях облікової політики нижче.  

Історична вартість зазвичай визначається на основі спра‑
ведливої вартості компенсації, сплаченої в обмін на товари 
та послуги. 

Справедлива вартість визначається як ціна, яка була б 
отримана за продаж активу або сплачена за передачу 
зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на 
дату оцінки, незалежно від того, чи підлягає ця ціна безпосе‑
редньому спостереженню або оцінці із використанням іншої 
методики оцінки.

Ця політика послідовно застосовувалась до всіх поданих 
періодів, якщо не зазначено інше.

Класифікація та подання операцій придбання.  Протягом 

2016 року ПАТ «Укртрансгаз» придбало матеріали, роботи та 
послуги у сумі 4 279 мільйони гривень та здійснило капітальні 
витрати у сумі 1 872 мільйони гривень, включені до складу 
основних засобів (2015: 520 мільйонів гривень та 316 мільйо‑
нів гривень відповідно).

Протягом 2015 року ПАТ «Укргазвидобування» придбало 
матеріали у сумі 225 мільйонів гривень, включені до складу 
собівартості реалізації, та здійснило капітальні витрати у сумі 
157 мільйонів гривень, включені до складу основних засобів.  
На первинні документи за цими операціями було накладено 
арешт, і вони знаходяться у прокуратурі у рамках відповідно‑
го розслідування.

Протягом 2015 року ПАТ «Укртранснафта» придбало послуги 
зі зберігання нафти у сумі 222 мільйонів гривень, включені до 
складу інших операційних витрат.

Характер цих витрат може відрізнятися від їхньої юридич‑
ної форми згідно з первісною документацією. Ці витрати 
були подані на основі відповідних первинних документів у 
консолідованій фінансовій звітності станом на та за роки, які 
закінчилися 31 грудня 2016 та 2015 років.

Функціональна валюта і валюта подання. Статті, включені до 

фінансових звітностей кожного з підприємств групи, оці‑
нюються із використанням валюти основного економічного 
середовища, у якому провадить свою операційну діяльність 
група («функціональної валюти»). Ця консолідована фінансо‑
ва звітність подається у гривні, яка є функціональною валю‑
тою компанії і валютою подання групи.  Усі суми, відображені 
у консолідованій фінансовій звітності, подаються у гривнях, 
округлених до найближчого мільйона, якщо не зазначено 
інше.

Операції, деноміновані у валюті, яка відрізняється від відпо‑
відної функціональної валюти, перераховуються у функціо‑
нальну валюту із використанням курсу обміну валют, який 
переважав на дату відповідної операції. Прибутки та збитки 
від курсових різниць, які виникають у результаті врегулю‑
вання таких операцій та перерахунку монетарних активів та 
зобов’язань, деномінованих в іноземній валюті на кінець року, 

визнаються у консолідованому звіті про прибутки або збитки.  
Перерахунок на кінець року не застосовується до немоне‑
тарних статей, включно з інвестиціями у власний капітал.  
Вплив змін курсів обміну валют на справедливу вартість 
акцій відображається як частина прибутку або збитку за 
справедливою вартістю.

Станом на 31 грудня курси обміну валют, використані для 
перерахунку залишків в іноземній валюті, були представлені 
таким чином:

У гривнях

2016

2015

1,00 долар США

27,19

24,00

1,00 євро

28,42

26,22

Валютні обмеження в Україні включають обов’язкове отри‑
мання дебіторської заборгованості в іноземній валюті протя‑
гом 120 днів від операції продажу та обов’язкову конвертацію 
65% надходжень в іноземній валюті у гривню починаючи з    
9 червня 2016 року (2015: 90 днів та 75%, відповідно). Іноземну 
валюту можна вільно конвертувати за курсом, наближе‑
ним до курсу обміну, встановленого Національним банком 
України. У теперішній час гривня не є вільно конвертованою 
валютою за межами України.

Основа консолідації. Дочірніми підприємствами назива‑

ються компанії, над якими група має контроль. Контроль 
досягається тоді, коли група має владні повноваження 
щодо об’єкта інвестування, зазнає ризиків або має права 
щодо змінних результатів діяльності об’єкта інвестування; та 
має здатність використовувати свої владні повноваження 
щодо об’єкта інвестування для впливу на результати його 
діяльності. Дочірні підприємства консолідуються із дати, 
коли контроль переходить до групи (на дату придбання), і 
припиняють консолідуватися із дати, коли контроль втрача‑
ється.

Операції між компаніями групи, залишки за операціями та 
нереалізовані прибутки або збитки від таких операцій виклю‑
чаються повністю під час консолідації. В облікову політику 
дочірніх підприємств, за необхідності, вносяться зміни для 
забезпечення їхньої відповідності із політикою, прийнятою 
групою.

Компанія переоцінює наявність чи відсутність контролю, якщо 
факти чи обставини вказують на зміну одного чи декількох 
елементів контролю, вказаних вище.

У випадку коли група має переважну більшість прав голосу в 
об’єкті інвестування, вона продовжує оцінювати, чи достатньо 
цих прав голосу для забезпечення її практичної здатності 
керувати значущими видами його діяльності одноосібно і 
чи є права голосу групи достатніми для надання їй владних 
повноважень над об’єктом інвестування

Група враховує усі відповідні факти та обставини під час 
оцінки того, чи є права голосу групи в об’єкті інвестування 
достатніми для надання їй владних повноважень над ним, у 
тому числі:

•  розмір утримуваного групою пакету голосів порівняно із 

розміром та ступенем розосередженості пакетів інших 
утримувачів прав голосу; 

200

201

РІЧНИЙ 

ЗВІТ

2016

Ф І Н А Н С О В А   З В І Т Н І С Т Ь

•  потенційні права голосу, утримувані групою, інших утриму‑

вачів голосів або інших сторін;

•  права, які виникають внаслідок інших контрактних угод; та

•    будь‑які додаткові факти та обставини, які вказують на те, 
що група має або не має можливості керувати значущими 
видами діяльності у період часу, коли необхідно прийняти 
рішення, включно з порядком розподілу голосів під час голо‑
сування на попередніх зборах акціонерів.

Об’єднання підприємств.  Операції придбання підприємств 

обліковуються із використанням методу придбання. Сума 
компенсації, яка передається під час операції об’єднання 
підприємств, оцінюється за справедливою вартістю, яка 
розраховується як сума справедливої вартості на дату при‑
дбання активів, переданих групою, зобов’язань групи перед 
колишніми власниками об’єкта придбання та часток власно‑
го капіталу, наданих групою в обмін на отриманий контроль 
над відповідним об’єктом придбання. Витрати, пов’язані з 
операцією придбання, звичайно визнаються у складі прибут‑
ку або збитку того періоду, в якому вони були понесені.

На дату придбання ідентифіковані придбані активи та 
прийняті зобов’язання визнаються за їхньою справедливою 
вартістю, за виключенням випадків коли:

•  відстрочені податкові активи або зобов’язання та активи 

або зобов’язання, пов’язані з угодами на виплати праців‑
никам, визнаються та оцінюються у відповідності до вимог 
МСБО 12 «Податок на прибуток» та МСБО 19 «Виплати 
працівникам», відповідно;

•  зобов’язання або інструменти власного капіталу, пов’язані 

із угодами об’єкта придбання щодо платежів на основі 
акцій або угод групи про платежі на основі акцій, укладе‑
них для заміни угод об’єкта придбання щодо платежів на 
основі акцій, оцінюються у відповідності до вимог МСФЗ 2 
«Платіж на основі акцій» на дату придбання; та

•  активи (або групи вибуття), які класифікуються як утриму‑

вані для продажу у відповідності до МСФЗ 5 «Необоротні 
активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», 
оцінюються у відповідності до цього стандарту.

Гудвіл оцінюється як перевищення суми переданої компен‑
сації, суми будь‑яких неконтрольованих часток в об’єкті при‑
дбання та справедливої вартості раніше утримуваних покуп‑
цем часток власного капіталу в об’єкті придбання (якщо такі 
є) над чистою сумою, на дату придбання, вартості придбаних 
ідентифікованих активів та прийнятих на себе зобов’язань.  
Якщо, після переоцінки, чиста сума, на дату придбання, 
вартості придбаних ідентифікованих активів та прийнятих на 
себе зобов’язань перевищує суму переданої компенсації, 
суми будь‑яких неконтрольованих часток в об’єкті придбан‑
ня та справедливої вартості раніше утримуваних покупцем 
часток власного капіталу в об’єкті придбання (якщо такі є), то 
таке перевищення визнається негайно у складі прибутку або 
збитку як прибуток від придбання зі знижкою.

Неконтрольовані частки, які є поточними частками володіння 
і дають право їхнім власникам на пропорційну частку чистих 
активів підприємства у випадку його ліквідації, первісно 
можуть оцінюватися або за справедливою вартістю, або 

пропорційно до частки неконтрольованих часток у визнаній 
вартості ідентифікованих чистих активів об’єкта придбан‑
ня. Вибір методу оцінки здійснюється для кожної операції 
окремо. Інші види неконтрольованих часток оцінюються за 
справедливою вартістю або, коли застосовується, згідно із 
методом, визначеним в іншому МСФЗ. 

У випадку коли компенсація, яку група передала в операції 
об’єднання підприємств, містить в собі активи або зобов’я‑
зання, які виникли у результаті угоди про умовну компен‑
сацію, то умовна компенсація оцінюється за справедливою 
вартістю на дату придбання і включається до складу компен‑
сації, яка була передана  під час операції об’єднання підпри‑
ємств. У зміни справедливої вартості умовного зобов’язання, 
які кваліфікуються як коригування періоду оцінки, вносяться 
коригування ретроспективно, із відповідними коригування‑
ми за рахунок гудвілу. Коригування періоду оцінки являють 
собою коригування, які виникають у результаті отримання 
додаткової інформації протягом періоду оцінки (який не може 
перевищувати одного року від дати придбання) щодо фактів 
та обставин, які існували на дату придбання.

Подальший облік змін справедливої вартості умовної 
компенсації, які не кваліфікуються як коригування періоду 
оцінки, залежить від класифікації умовної компенсації.  
Умовна компенсація, яка була класифікована як власний 
капітал, не переоцінюється на подальші звітні дати, а її 
подальше врегулювання обліковується у складі власного 
капіталу.  Умовна компенсація, класифікована як актив 
або зобов’язання, переоцінюється на подальші звітні дати 
у відповідності до вимог МСБО 39 «Фінансові інструмен‑
ти: визнання та оцінка» або МСБО 37 «Резерви, умовні 
зобов’язання та умовні активи», відповідно, причому 
відповідні прибуток або збиток, які виникають при цьому, 
визнаються у складі прибутку або збитку.

У випадку коли операція об’єднання підприємств здійснюєть‑
ся поетапно, раніше утримувана групою частка у власному 
капіталі об’єкта придбання переоцінюється за справедливою 
вартістю на дату придбання, а прибуток або збиток, який 
виникає при цьому, якщо такий є, визнається у складі при‑
бутку або збитку. Суми переоцінки, які виникають із часток 
володіння в об’єкті придбання до дати придбання і які були 
раніше визнані у складі інших сукупних доходів, змінюють 
свою класифікацію на прибуток або збиток, якби такий підхід 
вимагався для відображення вибуття такої частки.

Якщо первісний облік операції об’єднання підприємств не 
завершився на кінець звітного періоду, в якому відбуваєть‑
ся об’єднання, група відображає у консолідованій звітності 
попередні суми за статтями, стосовно яких облік не було 
завершено. У ці попередні суми вносяться коригування під 
час періоду оцінки (див. вище) або визнаються додаткові 
активи або зобов’язання для відображення нової отриманої 
інформації щодо фактів та обставин, які існували на дату 
придбання, які, якби про них було відомо, могли вплинути на 
суми, визнані на цю дату.

Гудвіл. Гудвіл, який виникає у результаті придбання підпри‑

ємств, відображається за первісною вартістю, визначеною на 
дату придбання таких підприємств, за вирахуванням накопи‑
чених збитків від зменшення корисності, якщо такі є.

Для цілей перевірки на предмет зменшення корисності 
гудвіл розподіляється на кожну з одиниць групи, яка генерує 
грошові кошти (або групи одиниць, які генерують грошові 
кошти), які, як очікується, отримають вигоди за рахунок 
синергії від об’єднання підприємств.

Одиниця, яка генерує грошові кошти, на яку був розподіле‑
ний гудвіл, перевіряється на предмет зменшення корис‑
ності щороку або частіше, якщо існують ознаки зменшення 
корисності такої одиниці. Якщо сума відшкодування 
одиниці, яка генерує грошові кошти, виявиться меншою за 
її балансову вартість, то збиток від зменшення корисності 
розподіляється спершу на зменшення балансової вартості 
будь‑якого гудвілу, розподіленого на відповідну одиницю, 
а потім на інші активи одиниці пропорційно до балансової 
вартості кожного активу такої одиниці. Будь‑який збиток від 
зменшення корисності гудвілу визнається безпосередньо у 
складі прибутку або збитку. Збиток від зменшення корис‑
ності, визнаний щодо гудвілу, не сторнується у подальші 
періоди.

Після вибуття відповідної одиниці, яка генерує грошові кошти, 
належна їй сума гудвілу враховується під час визначення 
прибутку або збитку у результаті вибуття.

Операції із неконтрольованими частками.  Група відобра‑

жає операції із неконтрольованими частками як операції 
із власниками капіталу Групи.  Для операцій придбання 
неконтрольованих часток різниця між будь‑якою компенса‑
цією сплаченою та відповідною часткою балансової вартості 
придбаних чистих активів дочірнього підприємства відобра‑
жається у складі власного капіталу. Прибутки або збитки у 
результаті продажу неконтрольованих часток також відобра‑
жаються у складі власного капіталу.

Коли група втрачає контроль або істотний вплив над підприєм‑
ством, то збережена частка володіння у ньому переоцінюється 
до її справедливої вартості, причому зміна балансової вартості 
визнається у складі прибутку або збитку.  Справедлива 
вартість є первісною балансовою вартістю для цілей подаль‑
шого обліку збереженої частки в асоційованому, спільному 
підприємстві або фінансовому активі. Окрім того, будь‑які суми, 
раніше визнані у складі інших сукупних доходів щодо такого 
підприємства, обліковуються таким чином, ніби група сама 
продала відповідні активи або зобов’язання.  Це може означа‑
ти, що суми, визнані раніше у складі інших сукупних доходів, 
змінюють свою класифікацію на прибуток або збиток.

Якщо частка участі в асоційованому підприємстві знижуєть‑
ся, але істотний вплив зберігається, лише пропорційна частка 
сум, раніше визнана у складі інших сукупних доходів, змінює 
свою класифікацію на прибуток або збиток, коли доцільно.

Інвестиції в асоційовані підприємства. Асоційованим нази‑

вається підприємство, на яке група має істотний вплив, а не 
контроль. Інвестиції в асоційовані підприємства обліковують‑
ся із використанням методу участі в капіталі. Інвестиція групи 
в асоційоване підприємство включає гудвіл, визначений на 
момент придбання, за вирахуванням будь‑якого накопичено‑
го збитку від зменшення корисності.

Частка групи у прибутках або збитках асоційованих підпри‑
ємств після придбання визнається у консолідованому звіті 

про прибутки або збитки, а частка у змінах інших сукупних 
доходів після придбання визнається у складі інших сукуп‑
них доходів. Сукупні зміни після придбання коригуються 
за рахунок балансової вартості інвестиції. У випадку 
коли частка групи у збитках асоційованого підприємства 
дорівнює або перевищує її частку у цьому асоційованому 
підприємстві, включно з будь‑якою іншою незабезпеченою 
дебіторською заборгованістю, група не визнає подальших 
збитків, за виключенням випадків коли вона має зобов’я‑
зання або зробила виплати від імені цього асоційованого 
підприємства.  Нереалізовані прибутки від операцій між 
групою та її асоційованими підприємствами виключаються 
повністю.

В облікову політику асоційованих підприємств, за необхідно‑
сті, вносяться зміни для забезпечення їхньої відповідності із 
політикою, прийнятою групою.

Прибутки та збитки від розбавлення акцій, які виникають 
за інвестиціями в асоційовані підприємства, визнаються у 
консолідованому звіті про прибутки або збитки.

Частка у спільних підприємствах.  Спільним підприємством 

називається угода про спільну діяльність, за якою сторони, 
які володіють спільним контролем у такій спільній діяльності, 
мають права на чисті активи відповідної спільної діяльно‑
сті. Спільний контроль являє собою узгоджений на основі 
договору розподіл контролю над спільною діяльністю, який 
існує лише тоді, коли рішення стосовно значущої діяльності 
вимагають одноголосної згоди сторін, які спільно володіють 
контролем.

Група визнає свою частку у спільному підприємстві із вико‑
ристанням методу участі в капіталі, який застосовується так, як 
описано у параграфі „Інвестиції в асоційовані підприємства“.

Частка у спільних операціях. Спільною операцією називається 

угода про спільну діяльність, за якою сторони, які володіють 
спільним контролем у такій спільній діяльності, мають права 
на активи, а також на зобов’язання, які стосуються відповідної 
угоди. Спільний контроль являє собою узгоджений на основі 
договору розподіл контролю над спільною діяльністю, який існує 
лише тоді, коли рішення стосовно значущої діяльності вимага‑
ють одноголосної згоди сторін, які спільно володіють контролем.

Коли підприємство Групи провадить свою діяльність у рамках 
спільних операцій, група, як спільний оператор, визнає стосовно 
своєї частки у спільній операції:

•  свої активи, включно із часткою у будь‑яких спільно утриму‑

ваних активах; 

•  свої зобов’язання, включно із часткою у будь‑яких спільно 

понесених зобов’язаннях; 

•  свої доходи від реалізації своєї частки продукції, яка виникає 

у результаті спільної операції; 

•  свою частку доходів від реалізації продукції спільної операції; 

та 

•  свої витрати, включно із часткою будь‑яких понесених спіль‑

но витрат.

Група обліковує активи, зобов’язання, доходи і витрати, які 
стосуються її частки у спільній операції, у відповідності до вимог 

202

203

РІЧНИЙ 

ЗВІТ

2016

Ф І Н А Н С О В А   З В І Т Н І С Т Ь

МСФЗ, які застосовуються до конкретних активів, зобов’язань, 
доходів і витрат.

У випадку коли підприємство групи взаємодіє зі спільною опе‑
рацією, у якій таке підприємство Групи є спільним оператором 
(наприклад, в операції продажу або внесення активів), вважа‑
ється, що група здійснює операції з іншими сторонами спільної 
операції, і прибутки та збитки, які виникають у результаті цих 
операцій, визнаються у консолідованій фінансовій звітності 
групи лише у розмірі часток цих інших сторін у спільній операції.

Коли підприємство групи взаємодіє зі спільною операцією, у 
якій таке підприємство групи є спільним оператором (напри‑
клад, в операції придбання активів), група не визнає своєї част‑
ки прибутків та збитків до тих пір, поки вона не перепродасть ці 
активи третій стороні.

Концесійна угода (угода про розподіл продукції).  Компанія 

уклала концесійну угоду на розвідку і розробку нафти («Концесій‑
на угода») із Арабською Республікою Єгипет та Єгипетською гене‑
ральною нафтовою корпорацією («ЄГНК2) 13 грудня 2006 року.

Концесійна угода містить такі умови:

•  У порядку, передбаченому Концесійною угодою, компанія 

відшкодовуватиме для себе щокварталу усі витрати на 
розвідку і розробку у межах 25% усіх нафтопродуктів, добутих 
і накопичених з усіх виробничих ділянок та не використаних 
у нафтових операціях («Відшкодування витрат»).  Нафтопро‑
дукти за Концесійною угодою включають сиру нафту або газ 
та зріджений нафтовий газ („ЗНГ“).

•  Решта 75% вироблених нафтопродуктів розподіляються 

між Компанією та ЄГНК у залежності від обсягів вироб‑
ництва та виду продукту (сирої нафти або газу та ЗНГ).  
Частка компанії знаходиться у межах від 15% до 19%.

•  ЄГНК стає власником усіх активів компанії, придбаних і 

тих, що належать їй у межах Концесійної угоди, які були 
включені компанією до статті відшкодування витрат у 
зв’язку із операціями, які виконала компанія: земля стає 
майном ЄГНК одразу після її придбання; право власності 
на рухомі і нерухомі активи буде передаватися автома‑
тично і поступово від компанії до ЄГНК, як тільки вони 
включатимуться до статті відшкодування витрат.

Період розробки за Концесійною угодою обмежений макси‑
мальним строком у 25 років від дати відкриття комерційних 
запасів нафти або від дати перших постачань газу та розпо‑
чався у 2011 році.

Звітність за сегментами.  Операційні сегменти відобража‑

ються у порядку, який відповідає внутрішній звітності, яка 
подається керівній особі групи, відповідальній за прийняття 
операційних рішень. Сегменти, доходи яких, результати діяль‑
ності або активи становлять десять відсотків або більше від 
результатів усіх сегментів, відображаються окремо. Сегменти, 
результати діяльності яких не перевищують цього порогу, 
можуть відображатися окремо за рішенням керівництва.

Основні засоби. Група використовує модель переоцінки 

для оцінки основних засобів, за виключенням незаверше‑
ного будівництва, яке обліковується за первісною вартістю.  
Справедлива вартість базувалась на результатах оцінок, 
проведених зовнішніми незалежними оцінювачами. Частота 

проведення переоцінок залежить від зміни справедливої 
вартості активів, які оцінюються.  Остання незалежна оцінка 
справедливої вартості основних засобів групи була вико‑
нана станом на 31 грудня 2015 року. Подальші надходження 
основних засобів відображаються за первісною вартістю.  
Первісна вартість включає витрати, понесені безпосередньо 
на придбання об’єктів. Первісна вартість активів, створених 
власними силами, включає вартість матеріалів, прямі витрати 
на оплату праці та відповідну частку виробничих накладних 
витрат. Первісна вартість придбаних та створених власними 
силами кваліфікованих активів, включає витрати на позики.

Будь‑яке збільшення балансової вартості, яке виникає у 
результаті переоцінок, відображається у складі резерву 
переоцінки у складі власного капіталу через інші сукуп‑
ні доходи. Зменшення, які взаємно зараховують раніше 
визнані збільшення того самого активу, відображаються у 
складі резерву переоцінки у складі власного капіталу через 
інші сукупні доходи; а всі інші зменшення включаються до 
консолідованого звіту про прибутки або збитки.  У тій мірі в 
якій збиток від зменшення корисності того самого знеціне‑
ного активу був визнаний раніше у складі консолідованого 
звіту про прибутки або збитки, сторнування цього збитку від 
зменшення корисності також визнається у консолідованому 
звіті про прибутки або збитки. 

Витрати, понесені для заміни компонента об’єкту основних 
засобів, який обліковується окремо, капіталізуються за 
балансовою вартістю заміненого компонента, який припиняє 
визнаватись. Подальші витрати включаються у балансову 
вартість активу або визнаються як окремий актив, залежно 
від обставин, тоді, коли існує вірогідність отримання групою 
майбутніх економічних вигід, пов’язаних із об’єктом, і вартість 
об’єкту можна визначити достовірно. Усі інші витрати на ре‑
монт і обслуговування включаються до консолідованого звіту 
про прибутки або збитки протягом того фінансового періоду, 
у якому вони були понесені. Основні засоби припиняють 
визнаватися після вибуття або коли більше не очікується 
отримання майбутніх економічних вигід від продовження 
використання активу.  Прибутки та збитки від вибуття, які 
визначаються шляхом порівняння надходжень із балансовою 
вартістю основних засобів, визнаються у консолідованому 
звіті про прибутки або збитки. Після продажу переоцінених 
активів суми, включені до складу резерву переоцінки, пере‑
водяться до складу нерозподіленого прибутку.

Основні засоби включають буферний газ, який необхідно 
утримувати у сховищах для того, щоб компанія групи із 
сегменту транспортування та зберігання природного газу 
могла провадити свою операційну діяльність.

Буферний газ призначений для підтримання тиску у підзем‑
них сховищах групи і захисту їх від затоплення. Буферний газ 
на основі інженерного аналізу вважається таким, який можна 
повністю викачати, та таким, що у будь‑який момент закриття 
сховища буде доступний для продажу або іншого викори‑
стання. Буферний газ переоцінюються тоді, коли існують 
ознаки того, що його балансова вартість станом на звітну 
дату суттєво відрізняється від його справедливої вартості. 

Незавершене будівництво включає також суми передплат за 
основні засоби.

Витрати на розвідку. Витрати на розвідку включають витрати, 

пов’язані із непідтвердженими запасами. До них належать 
геологічні та геофізичні витрати на виявлення і дослідження 
районів можливого залягання нафтогазових запасів, а також 
адміністративні, юридичні та консультаційні витрати, понесені 
у зв’язку із розвідкою. До них також належать усі випадки 
зменшення корисності розвідувальних свердловин, за якими 
не можна продемонструвати підтверджених запасів.

Витрати на дослідження та розробку. Витрати на дослі‑

дження і розробку включають усі прямі і непрямі витрати 
на матеріали, оплату праці та зовнішні послуги, понесені у 
зв’язку зі спеціалізованим пошуком нових методик розробки 
та істотного вдосконалення продуктів, послуг та процесів і 
у зв’язку із дослідницькою діяльністю. Витрати, пов’язані із 
дослідницькою діяльністю, відображаються у складі витрат 
на дослідження і розробку того періоду, у якому вони були 
понесені.  Витрати на розробку капіталізуються у випадку 
виконання критеріїв до визнання згідно з вимогами МСБО 38 
«Нематеріальні активи».

Активи розвідки і оцінки.  Витрати на розвідку та оцінку 

запасів нафти і газу обліковуються із використанням методу 
успішних зусиль.  Витрати накопичуються на базі кожного 
окремого родовища. Витрати, безпосередньо пов’язані із 
розвідувальною свердловиною та витратами на розвідку 
та орендування майна, капіталізуються за умови виконання 
викладених нижче умов:

•  були виявлені достатні запаси нафти і газу, які виправда‑

ють завершення будівництва експлуатаційної свердлови‑
ни;

•  досягнуто достатнього прогресу в оцінці економічної 

та технічної здійсненності, щоб виправдати початок 
розробки родовища у найближчому майбутньому.

Якщо визначено, що комерційної розробки не можна до‑
сягнути, ці капіталізовані витрати відносяться на витрати 
періоду.

Витрати, пов’язані із наведеними нижче видами діяльності, 
спочатку оцінюються за первісною вартістю і капіталізу‑
ються у складі основних засобів консолідованого звіту 
про фінансовий стан: 

•  придбання прав на розвідування;

•  топографічні, геологічні, геохімічні та геофізичні дослі‑

дження;

•  пошуково‑розвідувальне буріння;

•  прокладання траншей, взяття проб та зразків; та

•  діяльність у зв’язку з оцінкою технічної здійсненності та 

комерційної доцільності видобування корисних копа‑
лин.

Активи розвідки та оцінки переносяться на майбутні пері‑
оди під час етапу розвідки та оцінки і не амортизуються, 
але оцінюються на предмет зменшення корисності згідно 
із індикаторами зменшення корисності, як викладено в 
МСФЗ 6 «Розвідка та оцінка запасів корисних копалин».  
У випадках коли від майна відмовляються, накопичені 
капіталізовані витрати, які стосуються цього майна, спи‑

суються у відповідному періоді. До початку виробництва 
амортизація не нараховується.

У випадках коли виявляється, що об’єкт містить запа‑
си, які підлягають економічному добуванню, накопичені 
витрати на розвідку та оцінку, пов’язані із таким майном, 
переводяться до складу нафтогазових активів і подаються 
у складі основних засобів в консолідованому звіті про 
фінансовий стан.

Знос та виснаження.  Знос нараховується у консолідова‑

ному звіті про прибутки або збитки на прямолінійній осно‑
ві для розподілу вартості окремих активів до їх ліквідаці‑
йної вартості протягом їхніх очікуваних строків корисного 
використання.  Нарахування зносу починається із моменту 
придбання або, у випадку зі створеними власними силами 
активами, з моменту, коли актив завершений і готовий до 
використання. 

Нафтогазові активи, включно з обладнанням, яке задіяне 
у виробництві нафти та газу, виснажуються із викорис‑
танням методу суми одиниці продукції.  Вартість експлу‑
атаційних свердловин амортизується протягом існування 
підтверджених розроблених запасів. Витрати на отриман‑
ня ліцензії, будівництво об’єктів загального призначення 
та майбутнє виведення з експлуатації амортизуються 
протягом усього періоду існування підтверджених та ймо‑
вірних запасів.

Інші основні засоби амортизуються на прямолінійній осно‑
ві протягом очікуваних строків їхнього корисного викори‑
стання. Звичайні строки корисного використання інших 
основних засобів групи представлені таким чином:

Строки корисного викори-

стання у роках

Трубопроводи і супутнє 
обладнання 

9‑60

Машини і обладнання

3‑60 

Будівлі 

3‑60 

Бурове і розвідувальне 
обладнання

3‑30

Інші основні засоби

3‑30

Незавершене будівництво, а також буферний газ не аморти‑
зуються.

Нематеріальні активи. Нематеріальні активи мають визна‑

чені строки корисного використання і включають, головним 
чином, капіталізоване програмне забезпечення. Придбане 
програмне забезпечення капіталізується на основі витрат, 
понесених для придбання та доведення їх до використання.  
Нематеріальні активи відображаються за первісною вартіс‑
тю, за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від 
зменшення корисності, якщо такі є. У випадку зменшення 
корисності балансова вартість нематеріальних активів спису‑
ється до більшої з величин: вартості під час використання та 
справедливої вартості, за вирахуванням витрат на продаж. 

Оренда.  Оренда, за умовами якої істотна частка ризиків 

і винагород залишається у орендодавця, класифікується 
як операційна.  Виплати, здійснені за договорами опе‑

204

205

РІЧНИЙ 

ЗВІТ

2016

Ф І Н А Н С О В А   З В І Т Н І С Т Ь

раційної оренди (за вирахуванням будь‑яких заохочень, 
отриманих від орендодавця), включаються до консолідо‑
ваного звіту про прибутки або збитки на прямолінійній 
основі протягом строку дії оренди. Договори фінансової 
оренди капіталізуються на момент початку строку оренди 
за меншою з величин: справедливої вартості орендова‑
ного майна та теперішньої вартості мінімальних орендних 
платежів.

Забезпечення на виведення активів з експлуатації.  Оцінка 

групою забезпеченнь на виведення з експлуатації базуєть‑
ся на очікуваних майбутніх витратах, які передбачається 
понести у результаті виведення з експлуатації об’єктів та 
відновлення території, на якій вони знаходились, з ураху‑
ванням впливу прогнозної інфляції для наступних періодів 
та дисконтування із використанням відсоткових ставок, які 
застосовуються до відповідного резерву.  Очікувані витрати 
на демонтаж і видалення об’єкту основних засобів додаються 
до вартості об’єкту основних засобів тоді, коли відбувається 
його придбання і визнається відповідне зобов’язання. Зміни 
в оцінці чинного зобов’язання із виведення з експлуатації, 
які випливають зі змін в очікуваних строках або сумі виплат, 
чи зі змін у ставці дисконтування, яка використовується для 
оцінки, визнаються у консолідованому звіті про прибутки 
або збитки або, у разі існування будь‑якого залишку від 
переоцінки стосовно відповідного активу, у інших резервах. 
Забезпечення стосовно діяльності із виведення з експлуата‑
ції оцінюються та переоцінюються щороку і включаються до 
консолідованої фінансової звітності на кожну звітну дату за 
їхньою очікуваною теперішньою вартістю із використанням 
ставок дисконтування, які відображають економічне середо‑
вище, у якому провадить свою діяльність група.

Витрати на виплату відсотків, які стосуються забезпечень, 
включаються до фінансових витрат у складі прибутку або 
збитку.

Зменшення корисності нефінансових активів. Активи 

переглядаються на предмет зменшення корисності тоді, 
коли події і обставини вказують на те, що відшкодува‑
ти балансову вартість не буде можливо відшкодувати. 
Збиток від зменшення корисності визнається у сумі, на 
яку балансова вартість активів перевищує їхню вартість 
відшкодування. Вартість відшкодування є більшою з двох 
величин: справедливої вартості, за вирахуванням витрат 
на продаж, та вартості використання. Для цілей оцінки 
зменшення корисності активи групуються за найменшими 
рівнями, для яких існують окремі потоки грошових коштів, 
які можна визначити (одиниці, які генерують грошові кош‑
ти). Нефінансові активи, які зазнали зменшення корис‑
ності, переглядаються на предмет можливого сторнування 
зменшення корисності на кожну звітну дату.

Збиток від зменшення корисності визнається негайно 
у складі прибутку або збитку, якщо відповідний актив 
не відображається за переоціненою вартістю. У такому 
випадку збиток від зменшення корисності вважається 
зменшення у результаті переоцінки.

У випадку коли збиток від зменшення корисності у подаль‑
шому сторнується, балансова вартість активу (або одиниці, 
яка генерує грошові кошти) збільшується до переглянутої 

оцінки її вартості відшкодування, таким чином щоб збіль‑
шена балансова вартість не перевищувала балансову вар‑
тість, яка була б визначена, якби не було визнано жодного 
збитку від зменшення корисності для активу (або одиниці, 
яка генерує грошові кошти) у попередні роки.  Сторнування 
збитку від зменшення корисності визнається негайно у 
складі прибутку або збитку, якщо відповідний актив не відо‑
бражається за переоціненою вартістю. У такому випадку 
сторнування збитку від зменшення корисності вважається 
збільшенням у результаті переоцінки.

Класифікація фінансових активів. Група класифікує свої 

фінансові активи на такі категорії оцінки: (a) кредити і 
дебіторську заборгованість і (б) фінансові активи, наявні 
для продажу.

Кредити і дебіторська заборгованість включають фінан‑

сову дебіторську заборгованість, яка виникає у резуль‑
таті надання коштів, товарів або послуг безпосередньо 
дебітору, окрім дебіторської заборгованості, яка створю‑
ється із наміром продажу негайно або у короткостроковій 
перспективі, або яка має котирування на активному ринку. 
Кредити і дебіторська заборгованість включають, в ос‑
новному, кредити, а також торгову дебіторську заборгова‑
ність, включно із придбаними кредитами та векселями. Усі 
інші фінансові активи включаються до категорії наявних 
для продажу.

Класифікація як боргових інструментів або інструментів 

власного капіталу. Боргові інструменти та інструменти 

власного капіталу, випущені групою, класифікуються 
або як фінансові зобов’язання, або як власний капітал у 
відповідності до сутності договірних відносин та визна‑
чень фінансового зобов’язання та інструмента власного 
капіталу.

Інструменти власного капіталу.  Інструмент власного капіта‑

лу являє собою будь‑який договір, який свідчить про залиш‑
кову частку в активах підприємства після вирахування усіх 
його зобов’язань. Інструменти власного капіталу, випущені 
підприємствами групи, визнаються у сумі отриманих надхо‑
джень, за вирахуванням прямих витрат на їхній випуск.

Операція викупу інструментів власного капіталу компанії 
визнається та вираховується безпосередньо із власного ка‑
піталу.  Жодного прибутку або збитку не визнається у складі 
прибутку або збитку у результаті придбання, продажу, випус‑
ку або анулювання інструментів власного капіталу компанії.

Фінансові зобов’язання.  Фінансові зобов’язання класифіку‑

ються або як такі, що оцінюються за справедливою вартістю, 
із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, 
або як інші фінансові зобов’язання.

Первісне визнання фінансових інструментів. Фінансові 

активи та фінансові зобов’язання первісно оцінюються за 
справедливою вартістю.

Основні фінансові інструменти групи включають інвестиції, 
наявні для продажу, позики, грошові кошти та залишки на 
банківських рахунках. Група має також різні інші фінансові 
інструменти, такі як дебіторська та кредиторська заборгова‑
ність покупців, яка виникає безпосередньо з її операцій. 

Усі операції придбання і продажу фінансових інструментів, які 
вимагають постачання протягом часового проміжку, визна‑
ченого нормативними актами або практикою відповідного 
ринку («звичайні» операції придбання або продажу), відобра‑
жаються на дату здійснення операції, на дату, на яку група 
приймає зобов’язання доставити фінансовий інструмент. 
Усі інші операції придбання і продажу визнаються на дату 
розрахунків, при цьому зміна вартості між датою прийняття 
зобов’язання та датою розрахунків не визнається для акти‑
вів, які відображаються за первісною або амортизованою 
вартістю, і визнаються у складі власного капіталу для активів, 
класифікованих як наявні для продажу.

Подальша оцінка фінансових інструментів. Після первісного 

визнання фінансові зобов’язання, кредити та дебіторська 
заборгованість групи оцінюються за амортизованою вартіс‑
тю. Амортизована вартість розраховується із використанням 
методу ефективної відсоткової ставки та, для фінансових 
активів, визначається за вирахуванням будь‑яких збитків 
від зменшення корисності. Премії і дисконти, включно із 
первісними витратами на проведення операцій, включаються 
до балансової вартості відповідного інструменту та амортизу‑
ються на основі ефективної відсоткової ставки для відповід‑
ного інструменту.

Вважається, що номінальна вартість фінансових активів та 
зобов’язань із термінами погашення до одного року, за ви‑
рахуванням очікуваних кредитних коригувань, дорівнює їхній 
справедливій вартості. Справедлива вартість фінансових 
зобов’язань оцінюється шляхом дисконтування майбутніх по‑
токів грошових коштів за договорами за поточною ринковою 
відсотковою ставкою, доступною для групи для аналогічних 
фінансових інструментів. 

Прибутки та збитки, які виникають у результаті зміни спра‑
ведливої вартості активів, наявних для продажу, визнаються 
безпосередньо у складі інших сукупних доходів. Під час 
оцінки справедливої вартості фінансових інструментів група 
використовує різноманітні методи і робить припущення на 
основі ринкових умов, які існують на звітну дату.

У випадку продажу або іншого вибуття активів, наявних для 
продажу, сукупний прибуток або збиток, визнаний у складі 
інших сукупних доходів, включається у визнання чистого 
прибутку. У випадку коли зменшення справедливої вартості 
активів, наявних для продажу, було визнане у складі власно‑
го капіталу та існують об’єктивні свідчення того, що активи 
знецінились, то збиток, визнаний у складі інших сукупних 
доходів, вилучається і включається у визначення чистого 
прибутку, навіть якщо не відбулося припинення визнання 
активів.

Доходи з відсотків за борговими цінними паперами, наявни‑
ми для продажу, розраховуються із використанням методу 
ефективної відсоткової ставки та визнаються у консолідова‑
ному звіті про прибутки або збитки. Дивіденди за інструмен‑
тами власного капіталу, доступними для продажу, визнаються 
у консолідованому звіті про прибутки або збитки, коли 
встановлене право групи на отримання платежів та існує ві‑
рогідність надходження економічних вигід.  Збитки від змен‑
шення корисності визнаються у консолідованому звіті про 
прибутки або збитки того періоду, у якому вони були понесені 

у результаті однієї або більше подій, які відбулися після пер‑
вісного визнання інвестицій, наявних для продажу.  Істотне 
або тривале зменшення справедливої вартості інструменту 
менше його первісної вартості є показником того, що він 
знецінився. Сукупний збиток від зменшення корисності, який 
визначається як різниця між вартістю придбання та поточною 
справедливою вартістю, за вирахуванням будь‑якого збитку 
від зменшення корисності цього активу, раніше визнаного у 
складі консолідованого звіту про прибутки або збитки, вилу‑
чається із власного капіталу та визнається у складі консолі‑
дованого звіту про прибутки або збитки.

Збитки від зменшення корисності інструментів власного 
капіталу не сторнуються у складі консолідованого звіту про 
прибутки або збитки. Якщо, у подальшому періоді, справед‑
лива вартість боргового інструмента, класифікованого як 
доступний для продажу, збільшується і це збільшення можна 
об’єктивно віднести до події, яка відбулася після визнання 
збитку від зменшення корисності у складі консолідованого 
звіту про прибутки або збитки, то збиток від зменшення 
корисності сторнується у консолідованому звіті про прибутки 
або збитки поточного періоду.

Резерв на покриття збитків від зменшення корисності креди‑
тів та дебіторської заборгованості формується, коли існують 
об’єктивні свідчення того, що група не буде здатна повернути 
усі належні суми згідно із первісними умовами. Істотні фі‑
нансові труднощі дебітора, вірогідність того, що дебітор може 
розпочати процедуру банкрутства або фінансову реоргані‑
зацію, а також невиконання зобов’язань або прострочення 
платежів вважаються показниками того, що дебіторська 
заборгованість знецінилась. Сумою резерву є різниця між 
балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очіку‑
ваних майбутніх потоків грошових коштів. Балансова вартість 
активу зменшується за рахунок використання рахунку ре‑
зерву, а сума збитку визнається у консолідованому звіті про 
прибутки або збитки. У випадку якщо дебіторська заборго‑
ваність є безнадійною, вона списується за рахунок резерву 
для дебіторської заборгованості. Подальше відшкодування 
раніше списаних сум включається до складу консолідовано‑
го звіту про прибутки або збитки.

Припинення визнання фінансових інструментів. Група при‑

пиняє визнавати фінансові активи, коли (i) активи погашені 
або права на потоки грошових коштів від активів втратили 
свою силу, або (ii) група передала усі суттєві ризики та ви‑
нагороди від володіння активами, або (iii) група не передала 
і не зберегла усі істотні права та винагороди від володіння, 
але втратила контроль. Контроль зберігається, якщо кон‑
трагент не має практичної здатності продати актив повністю 
непов’язаній третій стороні без потреби накладання додатко‑
вих обмежень на операцію продажу. Фінансові зобов’язання 
припиняють визнаватись групою тоді, і тільки тоді, коли 
зобов’язання групи виконані, скасовані чи строк виконання 
яких закінчився. Різниця між балансовою вартістю фінансо‑
вого зобов’язання, яке припинило визнаватись, та виплаче‑
ною компенсацією визнається у складі консолідованого звіту 
про прибутки або збитки.

Податок на прибуток. Податок на прибуток нараховується у 

консолідованій фінансовій звітності у відповідності до україн‑
ського законодавства, яке діяло або фактично діяло на звітну 

206

207

РІЧНИЙ 

ЗВІТ

2016

Ф І Н А Н С О В А   З В І Т Н І С Т Ь

дату. Податок на прибуток включає нарахування поточного 
податку та відстроченого податку і визнається у консолідо‑
ваному звіті про прибутки або збитки, якщо він не стосується 
операцій, які вже були визнані у тому самому або інших 
періодах у складі інших сукупних доходів або безпосередньо 
у складі власного капіталу.

Поточний податок є сумою, яку передбачається сплатити або 
відшкодувати у податкових органів стосовно оподатковува‑
них прибутків або збитків за поточний та попередні періоди.  
Інші податки, крім податку на прибуток, відображаються у 
складі операційних витрат. 

Відстрочений податок на прибуток нараховується із вико‑
ристанням методу балансових зобов’язань на перенесені 
на майбутні періоди податкові збитки і тимчасові різниці, які 
виникають між податковими базами активів та зобов’язань 
і їхньою балансовою вартістю для цілей складання фінан‑
сової звітності. Згідно із виключенням щодо первісного 
визнання відстрочені податки не відображаються щодо 
тимчасових різниць на момент первісного визнання активу 
або зобов’язання в операції, яка не є об’єднанням підпри‑
ємств, якщо операція на момент первісного відображення 
не впливає ані на фінансовий, ані на оподатковуваний 
прибуток. Відстрочені податкові зобов’язання не відобра‑
жаються щодо тимчасових різниць на момент первісного 
визнання гудвілу та в подальшому щодо гудвілу, який 
не відноситься на валові витрати у цілях оподаткування. 
Залишки відстроченого податку оцінюються за ставками 
оподаткування, які діяли або фактично діяли на звітну 
дату, які, як очікується, будуть застосовуватись до періоду, 
в якому передбачається сторнування тимчасових різниць 
або реалізація перенесених на майбутні періоди податко‑
вих збитків. Відстрочені податкові активи та зобов’язання 
взаємно зараховуються лише в окремих компаніях групи.  
Відстрочені податкові активи щодо тимчасових різниць, які 
відносяться на валові витрати, та перенесених на майбутні 
періоди податкових збитків відображаються лише у тій мірі, 
в якій існує вірогідність отримання достатніх майбутніх опо‑
датковуваних прибутків, за рахунок яких передбачається 
реалізувати ці вирахування.

Запаси.  Запаси відображаються за меншою з двох величин: 

первісної вартості та чистої вартості реалізації. Первісна 
вартість запасів включає витрати, понесені на придбання за‑
пасів, виробничі або конверсійні та інші витрати, понесені на 
доведення до їхнього поточного місця розташування та стану. 
Первісна вартість вироблених запасів включає відповідну 
частку виробничих накладних витрат на основі звичайної 
виробничої потужності. Вартість запасів визначається на 
основі методу «перше надходження – перше вибуття» для 
всіх запасів, за виключенням природного газу та нафти на 
виробничо‑технологічні потреби. Метод середньозваженої 
вартості використовується для природного газу та нафти на 
виробничо‑технологічні потреби. Чиста вартість реалізації 
являє собою очікувану ціну реалізації під час звичайної гос‑
подарської діяльності, за вирахуванням вартості завершення 
та витрат на продаж.

Торгова дебіторська заборгованість.  Торгова та інша дебі‑

торська заборгованість первісно визнається за справедли‑
вою вартістю і у подальшому оцінюється за амортизованою 

вартістю із використанням методу ефективної відсоткової 
ставки, за вирахуванням резерву на знецінення.

Передплати видані та інші оборотні активи.  Передплати 

відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням 
резерву на знецінення. Передплата класифікується як необо‑
ротний актив, коли товари або послуги, які стосуються цієї 
передплати, передбачається отримати після одного року або 
коли передплата стосується активу, який сам класифікується 
як необоротний після первісного визнання.

Якщо існує ознака того, що активи, товари або послуги, які 
стосуються передплати, не будуть отримані, то балансова 
вартість передплати відповідно списується і визнається від‑
повідний резерв на знецінення у консолідованому звіті про 
прибутки або збитки. 

Векселі.  Деякі операції придбання можуть погашатися про‑

стими або переказними векселями, які є ринковими боргови‑
ми інструментами. Операції придбання, за якими розрахову‑
ються векселями, визнаються на основі оцінки керівництвом 
справедливої вартості, яка буде визначена під час таких 
погашень. Справедлива вартість визначається з урахуванням 
ринкової інформації, яка піддається спостереженню.

Грошові кошти та залишки на банківських рахунках. Гро‑

шові кошти та залишки на банківських рахунках включають 
грошові кошти у касі, депозити на вимогу у банках та інші 
короткострокові високоліквідні інвестиції із первісними тер‑
мінами погашення три місяці або менше. Грошові кошти та 
залишки на банківських рахунках відображаються за амор‑
тизованою вартістю із використанням методу ефективної 
відсоткової ставки. Грошові кошти обмежені у використанні 
не включаються до складу грошових коштів та залишків на 
банківських рахунках та виключаються зі складу грошових 
коштів та їхніх еквівалентів для цілей консолідованого звіту 
про рух грошових коштів. Залишки, обмежені для обміну 
або використання на погашення зобов’язання протягом, як 
мінімум, дванадцяти місяців від звітної дати, включаються до 
складу грошових коштів обмеженого використання. 

Акціонерний капітал. Прості акції класифікуються як власний 

капітал. Додаткові витрати, які безпосередньо стосуються ви‑
пуску нових акцій, відображаються у складі власного капіталу 
як вирахування із надходжень, за виключенням податку.

Дивіденди і обов’язковий внесок частки прибутку до дер-

жавного бюджету. Дивіденди і обов’язковий внесок частки 

прибутку до державного бюджету визнаються як зобов’я‑
зання і вираховуються із власного капіталу на звітну дату 
лише тоді, коли вони оголошуються до або на звітну дату.  
Інформація про дивіденди розкривається тоді, коли вони 
пропонуються до звітної дати або пропонуються чи оголошу‑
ються після звітної дати, але до затвердження консолідованої 
фінансової звітності до випуску.

Податок на додану вартість («ПДВ»). В Україні ПДВ стягується 

за двома ставками: 20% за операціями продажу та імпорту 
товарів у межах країни, а також робіт і послуг та 0% за опера‑
ціями експорту товарів і надання обмеженого переліку послуг 
(наприклад міжнародне транспортування). Зобов’язання плат‑
ника податків з ПДВ дорівнює загальній сумі ПДВ, нарахова‑
ного протягом звітного періоду, і виникає на першу з двох дат: 

постачання товарів клієнту або отримання платежу від клієнта.  
Кредит з ПДВ являє собою суму, яку платник податків має 
право взаємно зарахувати за рахунок власного зобов’язання 
з ПДВ протягом звітного періоду.  Права на кредит з ПДВ вини‑
кають після отримання рахунка‑фактури з ПДВ, який видається 
на ранішу із двох дат: оплати постачальнику або отримання 
товарів. ПДВ, який стосується операцій продажу та придбання, 
визнається у консолідованому звіті про фінансовий стан на 
валовій основі і розкривається окремо як актив та зобов’язан‑
ня.  У випадку формування резерву на знецінення дебіторської 
заборгованості збиток від знецінення відображається щодо 
валової суми дебітора, включно з ПДВ.

Позики. Позики включають банківські позики та облігації.
Витрати на позики. Витрати на позики, які безпосередньо 

стосуються придбання, будівництва або виробництва квалі‑
фікованих активів, тобто активів, які обов’язково потребують 
суттєвого періоду для підготовки їх до використання за при‑
значенням чи для реалізації, додаються до первісної вартості 
цих активів до того моменту, поки вся діяльність, необхідна 
для підготовки кваліфікованого активу до його передбаче‑
ного використання або продажу, завершена. Усі інші витрати 
на позики визнаються у складі консолідованого прибутку або 
збитку у тому періоді, в якому вони виникають.

Позики первісно визнаються за справедливою вартістю, за 
вирахуванням витрат, понесених на здійснення операцій.  
Позики у подальшому відображаються за амортизованою 
вартістю із використанням методу ефективної відсоткової 
ставки. Банківські овердрафти включаються до складу позик 
у консолідованому звіті про фінансовий стан.

Торгова кредиторська заборгованість. Торгова кредитор‑

ська заборгованість визнається і первісно оцінюється згідно 
з викладеною вище політикою щодо фінансових інструмен‑
тів. У подальшому інструменти із фіксованими термінами 
погашення переоцінюються за амортизованою вартістю 
із використанням методу ефективної відсоткової ставки.  
Амортизована вартість розраховується з урахуванням будь‑
яких витрат на операції та будь‑якого дисконту або премії на 
момент погашення.

Аванси отримані. Аванси отримані відображаються у розмірі 

первісно отриманих сум.  Суми отриманих авансів передба‑
чається реалізувати шляхом отримання доходів від звичайної 
діяльності групи.

Забезпечення. Забезпечення визнаються, коли група має 

поточне зобов’язання (юридичне або конструктивне), яке 
витікає із обставин, внаслідок минулої події та існує вірогід‑
ність, що для погашення зобов’язання знадобиться вибуття 
ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, і можна 
зробити достовірну оцінку цього зобов’язання.

У випадках коли група очікує відшкодувати частину або усю 
суму забезпечення, наприклад, за договором страхування, 
то таке відшкодування визнається як окремий актив, тільки 
коли існує достатня впевненість у тому, що таке відшкоду‑
вання буде отримане.

Витрати на будь‑яке забезпечення подаються у консолі‑
дованому звіті про прибутки або збитки, за вирахуванням 
будь‑якого відшкодування. Якщо вплив вартості грошей у 

часі є суттєвим, то забезпечення дисконтуються із вико‑
ристанням поточної ставки до оподаткування, яка відобра‑
жає, якщо це доцільно, ризики, характерні для відповідно‑
го зобов’язання.  Якщо використовується дисконтування, 
то збільшення забезпечення у результаті плину часу 
визнається як фінансові витрати.

Інші зобов’язання.  Інші фінансові зобов’язання первісно 

визнаються за справедливою вартістю, за вирахуванням 
понесених витрат на здійснення операцій, і у подальшому 
відображаються за амортизованою вартістю із використан‑
ням методу ефективної відсоткової ставки. Інші нефінансові 
зобов’язання оцінюються за первісною вартістю.

Умовні активи та зобов’язання.  Умовні активи не визнаються у 

консолідованій фінансовій звітності, але розкриваються у при‑
мітках, коли існує ймовірність надходження економічних вигід.

Умовні зобов’язання не визнаються у консолідованій фінан‑
совій звітності, окрім випадків коли існує вірогідність вибуття 
економічних ресурсів для врегулювання зобов’язання і їхню 
суму можна достовірно визначити.  Інформація про умовні 
зобов’язання розкривається, окрім випадків коли можливість 
вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, є 
малоймовірною. 

Визнання доходів.  Доходи від реалізації оцінюються за спра‑

ведливою вартістю компенсації отриманої або до отримання 
та відображаються за вирахуванням податку на додану 
вартість та знижок. Доходи від реалізації товарів визнаються 
у момент постачання товарів та передачі права власності на 
них за умови виконання усіх наведених нижче умов:

•  група передала покупцю усі істотні ризики та вигоди, 

пов’язані із володінням товарами;

•  група більше не бере участі в управлінні у тій мірі, яка 

звичайно асоціюється із правом володіння, та не здійснює 
фактичного контролю над проданими товарами;

•  сума доходів від реалізації може бути достовірно визначе‑

на;

•  існує вірогідність, що економічні вигоди, пов’язані з опера‑

цією, надійдуть до групи; та

•  понесені або очікувані витрати, пов’язані з операцією, 

можуть бути достовірно визначені.

Якщо товари транспортуються до визначеного місця роз‑
ташування, доходи визнаються, коли товари переходять до 
клієнта у пункті призначення. 

Доходи від реалізації послуг визнаються за умови виконання 
таких умов:

•  сума доходів від реалізації може бути достовірно визначе‑

на;

•  існує вірогідність, що економічні вигоди, пов’язані з опера‑

цією, надійдуть до групи;

•  етап завершеності операції на звітну дату можна досто‑

вірно оцінити;

•  витрати на операцію та витрати на завершення операції 

можна достовірно визначити.

208

209

РІЧНИЙ 

ЗВІТ

2016

Ф І Н А Н С О В А   З В І Т Н І С Т Ь

Подання доходів від реалізації валовою сумою чи на 

нетто-основі. Коли група діє як принципал, доходи від 

реалізації та собівартість реалізації відображаються на 
валовій основі.  Якщо група продає товари або послуги 
як агент, доходи від реалізації відображаються на нет‑
то‑основі, яка являє собою зароблені маржу/комісії. Чи 
вважається група принципалом або агентом в операції 
залежить від аналізу як юридичної форми, так і сутності 
угоди, яку укладає група. 

Ключовими індикаторами того, що група діє як агент, є 
такими:

•  інша сторона, а не група, є основною зобов’язаною сторо‑

ною за надання товарів або послуг;

•  відсутній або обмежений загальний ризик для запасів; 

•  відсутні істотні ризики та винагороди, пов’язані із реаліза‑

цією товарів або послуг;

•  прибутки від операції являють собою фіксовану суму; та

•  відсутня свобода вибору постачальників та здатність 

встановлювати ціну продажу.

Визнання витрат.  Витрати відображаються за методом 

нарахування.  Собівартість реалізації товарів включає ціну 
придбання, витрати на транспортування, комісії, які стосують‑
ся договорів постачання, та інші відповідні витрати.

Фінансові доходи та витрати. Фінансові доходи та витрати 

включають витрати на виплату відсотків за позиками, збитки 
від дострокового погашення кредитів, доходи з відсотків 
за інвестованими коштами, доходи або збитки від випуску 
фінансових інструментів та амортизованого дисконту за за 
пенсійними зобов’язаннями та забезпеченнями.

Доходи з відсотків визнаються по мірі нарахування з ураху‑
ванням фактичної дохідності відповідного активу.

Угоди продажу і зворотного викупу та кредитування цінних 

паперів.  Угоди продажу і зворотного викупу (угоди «репо»), 

які фактично забезпечують контрагенту прибуток кредитора, 
вважаються забезпеченими операціями фінансування.  Цінні 
папери, реалізовані за такими угодами продажу та зворот‑
ного викупу, не припиняють визнаватися.  Цінні папери не 
змінюють своєї класифікації у консолідованому звіті про 
фінансовий стан до тих пір, поки правонаступник не отримає 
право за договором або дорученням на продаж або повторну 
заставу цінних паперів. У цьому випадку вони змінюють кла‑
сифікацію на дебіторську заборгованість з викупу. Відповідне 
зобов’язання подається у складі сум заборгованості перед 
іншими банками або в складі інших запозичених коштів.

Виплати працівникам: пенсійний план із визначеними 

внесками. Група робить визначені єдині соціальні внески до 

Державного пенсійного фонду України стосовно своїх праців‑
ників. Внески розраховуються як відсоток від поточної валової 
заробітної плати і відносяться на витрати того періоду, у якому 
вони були понесені. Дискреційні пенсії та інші виплати після 
виходу на пенсію включаються до складу витрат на оплату 
праці у консолідованому звіті про прибутки або збитки.

Виплати працівникам: пенсійний план із визначеними ви-

платами. Група здійснює виплати одноразових сум, виплати 

при досягненні певного віку та інші виплати, визначені у 
колективній угоді. Зобов’язання, визнане у консолідованому 
звіті про фінансовий стан стосовно пенсійного плану із ви‑
значеними виплатами, є теперішньою вартістю зобов’язання 
за пенсійним планом із визначеними виплатами на звітну 
дату. Зобов’язання за пенсійним планом із визначеними 
виплатами розраховується щороку із використанням методу 
прогнозної кредитної одиниці.

Теперішня вартість зобов’язання за пенсійним планом із 
визначеними виплатами визначається шляхом дисконту‑
вання очікуваного майбутнього вибуття грошових коштів 
із використанням відсоткових ставок за високоліквідними 
корпоративними облігаціями, деномінованими у валюті, у 
якій здійснюються виплати, і які мають терміни погашення, 
які приблизно відповідають умовам відповідного пенсійного 
зобов’язання.

Актуарні прибутки та збитки, які виникають у результаті 
досвіду внесення коригувань та змін в актуарні припущення, 
відносяться до інших сукупних доходів того періоду, у якому 
вони виникають. Витрати на вартість послуг минулих періодів 
визнаються негайно у складі консолідованого звіту про 
прибутки та збитки.

28. ІСТОТНІ ОБЛІКОВІ ОЦІНКИ ТА СУДЖЕННЯ

Застосування облікової політики групи вимагає від 
керівництва використання професійних суджень, оцінок 
та припущень стосовно балансової вартості активів та 
зобов’язань, інформація про які не є такою очевидною у 
інших джерелах. Оцінки та пов’язані з ними припущення 
базуються на історичному досвіді та інших факторах, 
які, на думку керівництва, вважаються доцільними у цих 
обставинах. Фактичні результати можуть відрізнятися від 
таких оцінок.

Оцінки та відповідні припущення переглядаються на постійній 
основі. Результати переглядів облікових оцінок визнаються у 
тому періоді, в якому здійснюється такий перегляд, якщо ре‑
зультат перегляду впливає лише на цей період або у періоді 
перегляду та майбутніх періодах, якщо результат перегляду 
впливає на поточний та майбутній періоди.

Істотні професійні судження під час застосування облікової 

політики.  Нижче наведені істотні судження, крім тих для яких 

вимагається здійснення оцінок, які зробило керівництво у 
процесі застосування облікової політики Групи і які мають 
найістотніший вплив на суми, визнані у консолідованій 
фінансовій звітності.

Інвестиція у ПАТ «Укрнафта». Група володіє пакетом у розмірі 

50% + 1 акція прав голосу у ПАТ «Укрнафта». Решта знаходить‑
ся у власності обмеженої кількості інвесторів.  У березні 2015 
року згідно із Законом України «Про акціонерні товариства» 
кворум для проведення загальних зборів акціонерів було зни‑
жено від 60% + 1 акція до 50% + 1 акція. Після цих змін та заміни 
Наглядової ради у ПАТ «Укрнафта» у липні 2015 року компанія 
відновила контроль над ПАТ «Укрнафта» із 22 липня 2015 року.  
Відповідно, інвестиція у ПАТ «Укрнафта» обліковується як інвес‑
тиція у дочірнє підприємство, починаючи із цієї дати (Примітка 
23). Компанія розглядає цю зміну як операцію об’єднання 
підприємств і, відповідно, застосувала метод придбання.

Основні джерела невизначеності оцінок. Нижче наведені 

основні припущення стосовно майбутнього та інші основні 
джерела невизначеності оцінок на кінець звітного періоду, 
щодо яких існує значний ризик того, що вони стануть при‑
чиною суттєвих коригувань балансової вартості активів та 
зобов’язань протягом наступного фінансового року.

Зобов’язання із виплат працівникам.  Група оцінює зо‑

бов’язання за виплатами після виходу на пенсію та іншими 
виплатами працівникам із використанням методу прогноз‑
ної кредитної одиниці на основі актуарних припущень, які 
відображають найкращі оцінки керівництва щодо змінних 
величин, які визначають кінцеву вартість виплат після 
виходу на пенсію та інших виплат працівникам. Теперішня 
вартість пенсійних зобов’язань залежить від цілої низки 
факторів, які визначаються на актуарній основі із викорис‑
танням низки припущень. Основні припущення, які вико‑
ристовуються під час визначення чистої вартості (доходів) 
для пенсій, включають ставку дисконтування та очікуване 
збільшення рівня заробітної плати. Будь‑які зміни у цих 
припущеннях вплинуть на балансову вартість пенсійних 
зобов’язань. Оскільки не існує довгострокових, високолік‑
відних корпоративних або облігацій внутрішньої державної 
позики, випущених у гривнях, необхідні істотні професійні 
судження для оцінки відповідної ставки дисконтування. 
Основні припущення подано у Примітці 15.

Визнання відстрочених податкових активів. Відстроче‑

ний податковий актив, визнаний у консолідованому звіті 
про фінансовий стан, являє собою податок на прибуток 
до відшкодування шляхом майбутніх вирахувань із опо‑
датковуваного прибутку.  Відстрочені податкові активи 
відображаються у тій мірі, в якій вірогідна реалізація 
відповідної податкової вигоди.  Під час визначення май‑
бутнього оподатковуваного прибутку та суми податкових 
вигід, які вірогідно отримати у майбутньому, керівництво 
робить професійні судження та застосовує оцінки на основі 
історичного оподатковуваного прибутку та очікувань щодо 
майбутніх доходів, які, як передбачається, будуть достатніми 
за відповідних обставин.

Податкове законодавство. Українське податкове, валютне 

і митне законодавство продовжує розвиватися. Спірні нор‑
мативні акти стають причиною різних тлумачень. На думку 
керівництва, його тлумачення є належними і надійними, але 
немає гарантій того, що вони не стануть причиною претен‑
зій з боку податкових органів (Примітка 22).

Витрати на виведення об’єктів з експлуатації. Забезпе‑

чення на виведення активів з експлуатації являє собою 
теперішню вартість витрат на виведення нафтогазових 
об’єктів з експлуатації, яку очікується понести у майбутньо‑
му (Примітка 15). Ці забезпечення були визнані на основі 
внутрішніх оцінок групи. 

Основні оцінки включають майбутні ринкові ціни на необхідні 
витрати із виведення об’єктів з експлуатації і базуються на 
ринкових умовах та факторах. Додаткова невизначеність 
стосується строків витрат на виведення об’єктів з експлуатації, 
які залежать від виснаження родовищ, майбутніх цін на нафту і 
газ і, як результат, очікуваного моменту у часі, коли не очікуєть‑
ся отримання майбутніх економічних вигід у виробництві.

Зміни цих оцінок можуть призвести до суттєвих змін у резер‑
вах, визнаних у консолідованому звіті про фінансовий стан.

Амортизація активів, залучених у діяльності з транзиту при-

родного газу, та знос і виснаження нафтогазових активів. 

Нафтогазові активи виснажуються із використанням методу 
суми одиниць продукції. Вартість експлуатаційних свердло‑
вин амортизується протягом існування підтверджених розро‑
блених запасів. Витрати на отримання ліцензії, будівництво 
об’єктів загального призначення та майбутнє виведення з 
експлуатації амортизуються протягом усього періоду існуван‑
ня загальних доведених запасів. Зміни в оцінках стосовно 
обсягів виробництва, підтверджених розроблених запасів та 
загальних доведених запасів у сторону зменшення або збіль‑
шення можуть призвести до зміни в обліку використання від‑
повідних активів. Зменшення доведених розвіданих запасів у 
результаті майбутніх перевірок та виробництва призведе до 
збільшення витрат на знос, виснаження та амортизацію.

На сьогодні група використовує прямолінійний метод амор‑
тизації активів, залучених у діяльності з транзиту природного 
газу. Після прийняття рішення Арбітражного Трибуналу щодо 
рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма 
(Примітка 22), та з урахуванням того, що буде використано 
нові тарифи, а також що Газпром не бронюватиме вхідні 
потужності після 2019 року, група перегляне метод амортиза‑
ції, або зменшить залишковий термін використання активів, 
залучених у діяльності з транзиту природного газу. Водночас, 
якщо очікування щодо відсутності транзиту природного газу 
після 1 січня 2020 року зміниться, це може бути підставою 
для зменшення тарифу внаслідок подовження залишкового 
терміну використання таких активів, та збереження прямолі‑
нійного методу амортизації.

Оцінка запасів нафти і газу. Комерційні запаси – це очі‑

кувана кількість сирої нафти, природного газу та газового 
конденсату, геологічні, фізичні й інженерні властивості 
яких достовірно свідчать про те, що такі запаси можуть 
бути видобуті з відомих покладів протягом майбутніх років 
за існуючих умов. Комерційні запаси, що використовують‑
ся під час розрахунку виснаження, для цілей тестування 
на предмет зменшення корисності активів визначаються 
на допомогою оцінки існуючих запасів нафти та газу, 
коефіцієнтів видобутку, операційних умов, майбутніх цін 
на газ та нафту і державного регулювання. Остання повна 
оцінка запасів нафти і газу проводилася станом на 31 
грудня 2014 року, а більша частина запасів нафти була пе‑
реоцінена станом на 30 червня 2016 року. Оцінка запасів 
нафти і газу за своєю суттю характеризується непевні‑
стю та потребує перегляду з появою нової геологічної та 
інженерної інформації або змін в економічних факторах. 
Відповідно, оцінка амортизаційних відрахувань та дис‑
контованих грошових потоків для проведення переоцінки, 
також будуть переглянуті

Переоцінка основних засобів. Керівництво проводить 

аналіз, щоб оцінити, чи балансова вартість основних 
засобів, що обліковуються за переоціненою вартістю, сут‑
тєво відрізняється від їх справедливої вартості станом на 
кінець звітного періоду. Така оцінка проводиться щорічно 
та ґрунтується на аналізі цін, цінових індексів, технологіч‑
них змінах, змінах валютних курсів та інших релевантних 

210

211

РІЧНИЙ 

ЗВІТ

2016

Ф І Н А Н С О В А   З В І Т Н І С Т Ь

факторах. У випадку, коли результати аналізу свідчать 
про те, що балансова  вартість основних засобів суттєво 
відрізняється від справедливої їх вартості, керівництво 
залучає незалежних оцінювачів для проведення оцінки 
справедливої вартості основних засобів.

За результатами такого аналізу станом на 31 грудня 2016 
року, керівництво прийшло до висновку, що балансова 
вартість основних засобів, що обліковуються за переоці‑
неною вартістю не відрізняється суттєво від  їх справед‑
ливої вартості, і переоцінка основних засобів на цю дату 
не проводилась. Остання оцінка справедливої вартості 
основних засобів незалежним оцінювачем була проведе‑
на станом на 31 грудня 2015 року.

Керівництво також переглядає балансову вартість активів 
для визначення, чи не існують будь‑які ознаки зменшення 
корисності

Під час оцінки загального зменшення корисності активи, 
які не генерують окремих потоків грошових коштів, 
включаються до відповідних одиниць, які генерують 
грошові кошти. Ознаки зменшення корисності основних 
засобів включають аналіз ринкових умов, утилізацію 
активів та здатність використати актив для альтернатив‑
них цілей. Якщо існують ознаки зменшення корисності, 
Група здійснює оцінку суми відшкодування (більшої з 
двох величин: справедливої вартості, за вирахуванням 
витрат на продаж, та вартості під час використання), по‑
рівнює її з балансовою вартістю і відображає зменшення 
корисності у тій мірі, в якій балансова вартість переви‑
щує суму відшкодування. Керівництво групи не виявило 
загальних індикаторів зменшення корисності станом на 
31 грудня 2016 року.

Строки корисного використання інших основних засобів.  

Основні засоби групи, за виключенням нафтогазових активів, 
амортизуються із використанням прямолінійного методу 
протягом очікуваних строків їхнього корисного використання, 
які базуються на бізнес‑планах керівництва та операційних 
оцінках.

Група переглядає очікувані строки корисного використання 
основних засобів на кінець кожного річного звітного періоду.  
Перегляд базується на поточному стані активів та очікувано‑
му періоді, протягом якого вони продовжуватимуть прино‑
сити економічні вигоди для групи. Будь‑які зміни очікуваних 
строків корисного використання або залишкової вартості 
відображаються на перспективній основі від дати зміни.

Знецінення торгової дебіторської заборгованості та передплат 

виданих.  Керівництво оцінює вірогідність знецінення торгової 

дебіторської заборгованості на основі аналізу окремих рахунків. 
Фактори, які беруться до уваги, включають аналіз погашення 
торгової дебіторської заборгованості у порівнянні із історією 
виплат, кредитними умовами, наданими клієнтам, та доступною 
ринковою інформацією щодо здатності контрагента здійснити 
оплату. У випадку якщо фактичне відшкодування буде меншим 

за оцінки керівництва, група може бути змушена відобразити 
додаткові витрати на знецінення.

Оцінка запасів.  Запаси відображаються за меншою з двох 

величин: первісної вартості або чистої вартості реалізації.  
Під час оцінки чистої вартості реалізації своїх запасів керів‑
ництво базує свої оцінки на різних припущеннях, включно з 
поточними ринковими цінами.

На кожну звітну дату група здійснює оцінку своїх запасів на 
предмет надлишкової кількості та старіння і, у випадку необ‑
хідності, відображає резерв на зменшення запасів стосовно 
застарілих та неходових товарів. Цей резерв вимагає вико‑
ристання припущень стосовно майбутнього використання 
запасів. Ці припущення базуються на інформації про віковий 
аналіз запасів та прогнозний попит.  Будь‑які зміни в оцінках 
можуть вплинути на суму резервів на запаси, які можуть 
знадобитися. 

29. ПРИЙНЯТТЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ АБО ПЕ-

РЕГЛЯНУТИХ СТАНДАРТІВ ТА ТЛУМАЧЕНЬ

Прийняття до застосування нових і переглянутих Міжнарод‑
них стандартів фінансової звітності

Такі стандарти були вперше прийняті до застосування групою 
за фінансовий рік, який починається на або після 1 січня 2016 
року:

•  Поправки до МСФЗ 12 «Розкриття інформації щодо часток 

в інших підприємствах»;

•  Поправки до МСФЗ 11 «Спільна діяльність» – Облік опера‑

цій придбання часток у спільній діяльності;

•  Поправки до МСБО 1 «Подання фінансової звітності» – 

Ініціатива щодо розкриття інформації;

•  Поправки до МСБО 16 «Основні засоби» та МСБО 38 

«Нематеріальні активи» – Роз’яснення щодо застосування 
прийнятних методів обліку зносу та амортизації;

•  МСФЗ 14 «Відстрочені рахунки тарифного регулювання»;

•  Поправки до МСБО 27 «Окрема фінансова звітність» – За‑

стосування методу участі в капіталі в окремій фінансовій 
звітності;

•  Щорічні вдосконалення МСФЗ за період 2012‑2014 років.

Прийняття до застосування поправок до стандартів не 
завдало жодного впливу на консолідований фінансовий стан 
або показники діяльності групи, відображені у консолідова‑
ній фінансовій звітності, і не призвели до будь‑яких змін в 
обліковій політиці групи та сумах, відображених за поточний 
або попередні роки.

Стандарти і тлумачення випущені, але які ще не набули чин‑
ності. На дату затвердження цієї консолідованої фінансової 
звітності такі стандарти і тлумачення, а також поправки до 
стандартів, були випущені, але іще не набули чинності:

Стандарти/тлумачення

Набувають чинності для 

річних облікових періодів, 

які починаються на або 

після

Поправки до МСБО 12 
«Податок на прибуток» 
– Визнання відстрочених 
податкових активів стосовно 
нереалізованих збитків

1 січня 2017 року 

Поправки до МСБО 7 «Звіт 
про рух грошових коштів» 
– Ініціатива щодо розкриття 
інформації

1 січня 2017 року 

МСФЗ 15 «Доходи від 
реалізації за договорами з 
клієнтами» 

1 січня 2018 року 

МСФЗ 9 «Фінансові інстру‑
менти»

1 січня 2018 року

Поправки до МСФЗ 2 
«Платіж на основі акцій» 
– Класифікація та оцінка 
операцій із виплатами на 
основі акцій

1 січня 2018 року 

МСФЗ 16 «Оренда»

1 січня 2019 року 

Поправки до МСФЗ  10 
«Консолідована фінансо‑
ва звітність» та МСБО 28 
«Інвестиції в асоційовані 
та спільні підприємства» – 
Продаж або внесок активів 
між інвестором та його 
асоційованим або спільним 
підприємством

Дата набуття чинності не 

визначена

КТМФЗ 22 «Операції в 
іноземній валюті та передо‑
плата відшкодування»

1 січня 2018 року 

Поправки до МСФЗ 4 Засто‑
сування МСФЗ 9 «Фінансові 
інструменти» разом із МСФЗ 
4 «Страхові контракти»

1 січня 2018 року 

Поправки до МСБО 40 «Пе‑
реведення об’єктів інвести‑
ційної нерухомості»

1 січня 2018 року 

Щорічні вдосконалення 
МСФЗ за період 2014‑2016 
років

1 січня 2018 року

На разі керівництво компанії здійснює оцінку впливу 
від застосування поправок до МСБО 1 ‑ Ініціатива щодо 
розкриття інформації, поправок до МСФЗ 10 та МСБО 
28 ‑ Продаж або внесок активів між інвестором та його 
асоційованим або спільним підприємством, поправок до 
МСФЗ 11, щорічних вдосконалень МСФЗ, МСФЗ 15 «Дохо‑
ди від реалізації за договорами з клієнтами» та МСФЗ 9 
«Фінансові інструменти».

Щодо інших стандартів та тлумачень, то керівництво очікує, 
що їхнє прийняття до застосування не матиме суттєвого 
впливу на консолідовану фінансову звітність групи у майбут‑
ніх періодах.