Загалом грошові вимоги Нафтогазу до Газ-
прому в цьому провадженні складають до
10,2 млрд дол. станом на кінець липня 2016 року.
У жовтні 2015 року Газпром в рамках про-
вадження за транзитним контрактом подав
зустрічний позов до Нафтогазу. У своєму
позові Газпром вимагає стягнути з Нафто-
газу вартість 5 млн куб. м газу, який сфор-
мувався у липні-листопаді 2014 року. Згідно
з позицією Нафтогазу, цей газ використо-
вується в процесі надання Газпрому послуг
з транзиту. Газпром вважає, що цей газ
було безпідставно відібрано Нафтогазом.
Загалом сума зустрічних вимог Газпрому в
провадженні за контрактом з транзиту газу
складає близько 6 млн дол., або менше 0,1%
від суми претензій Нафтогазу.
У липні 2016 року Газпромом були заяв-
лені додаткові вимоги щодо стягнення з
Нафтогазу переплати за послуги з транзиту
за минулі періоди у випадку задоволення
судом вимог Нафтогазу про перегляд ціни
за контрактом на поставку газу.
ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2 –
ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ
ДЛЯ ЄВРОПИ
Протягом 2015 та 2016 років Росія та Газ-
пром активізували дії з просування проекту
Північний потік-2. Цей проект є обхідним
маршрутом, покликаним, в першу чергу,
замістити транзит російського газу Прямим
потоком – традиційним щляхом, який про-
ходить територією України та інших держав
Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). У
випадку реалізації цього проекту Україна за-
знає значних втрат, але найбільшої шкоди
він завдасть споживачам Газпрому в ЄС.
Наслідки реалізації
Північного потоку-2 для
України
За умови транспортування територією
України достатніх обсягів російського газу,
організації віртуального реверсу між Укра-
їною та ЄС та завершення реформи ринку
газу в Україні стане можливим створення
ліквідного та інтегрованого газового ринку
в Енергетичному Співтоваристві фактично
без жодних додаткових інвестицій.
Реалізація проекту Північний потік-2 робить
цю мету нездійсненною через знищення
транзиту газу українським маршрутом. Це, в
свою чергу, нівелює зусилля демократичних
країн щодо підтримки України та впрова-
дження санкцій проти Росії через її воєнну
агресію у Криму та на Донбасі.
Наслідки реалізації
Північного потоку-2 для
країн ЄС
Північний потік-2 завдасть суттєвих збитків
не лише Україні, а й іншим країнам Європи.
Реалізація цього проекту становить без-
посередню загрозу енергетичній безпеці
регіону, посилюючи залежність споживачів
від одного джерела і маршруту постачання
природного газу.
Спрямування потоків газу газопроводом
Північний потік-2 спровокує суттєве падіння
обсягів газу, які транспортуються наявними
маршрутами через країни ЦСЄ, що призве-
де до швидкого занепаду цих маршрутів.
В результаті весь обсяг російського газу
буде надходити до ЄС через північ Німеччи-
ни. Наявна газотранспортна інфраструктура
між північною Німеччиною та країнами
ЦСЄ, зокрема, газопровід OPAL, не зможе
забезпечити транспортування необхідних
обсягів газу у південному напрямку до цих
країн.
Це суперечить інтересам країн ЦСЄ та Пів-
денної Європи, які значною мірою залежать
від російського газу і мають обмежений
доступ до альтернативних маршрутів його
поставок.
Запуск Північного потоку-2 для цього
регіону означатиме нові можливості для
зловживань Газпромом своїм домінуючим
становищем, в тому числі через вплив на
критичний об’єкт інфраструктури.
Таким чином, завдяки реалізації проекту
Північний потік-2 Газпром та Росія отрима-
ють додатковий інструмент для вчинення
тиску на низку країн-членів ЄС не лише у
газових питаннях, а і для штучного форму-
вання протиріч між державами-членами ЄС.
Просування проекту Північний потік-2
відбувається, незважаючи на опір багатьох
країн ЄС. Проти проекту вже виступили
Італія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщи-
на, Румунія, Хорватія та країни Балтії. Свої
заперечення висловила й Україна як член
Енергетичного Співтовариства.
Підтримку Північного потоку-2 висловлює
Німеччина, що можна пояснити очікуваною
комерційною вигодою для країни від цього
проекту. Однак він зачіпає також питання
енергетичної безпеки, солідарності та гео-
політичної стабільності ЄС, які виходять на
наднаціональний рівень.
Побудова Північного потоку-2 спричинить
збереження високих цін на газ в краї-
нах ЦСЕ (наближених до рівня «хаб плюс
вартість транспортування»). Окрім того,
концентрація пунктів входу російського газу
на півночі Німеччини може спричинити
зростання ціни на газ для підприємств у кра-
їнах ЦСЄ, які зараз отримують його з боку
України за коротшим та більш дешевим
маршрутом. Таким чином, ці підприємства
можуть бути поставлені у невигідне стано-
вище порівняно з аналогічними компаніями
в Німеччині, які, навпаки, отримають додат-
кову конкурентну перевагу.
Для самої Німеччини проект несе безпе-
ковий ризик, оскільки країна додатково
збільшує свою значну залежність від одного
постачальника газу. Вже зараз поставки
газу від Газпрому сягають 60% у викорис-
танні газу Німеччиною. У випадку реалізації
проекту Північний потік-2, цей рівень збіль-
шиться щонайменше до 70%.
Невідповідність Північного
потоку-2 європейському
законодавству
Північний потік-2 не може бути побудова-
ний без підтримки, сприяння та безпосе-
редньої участі європейських компаній і без
відповідних дозвільних рішень кількох кра-
їн ЄС. В умовах режиму дотримання санкцій
відносно РФ, неухильного виконання
європейського енергетичного та антимоно-
польного законодавства, реалізація цього
проекту є неможливою.
У теперішньому вигляді проект Північний
потік-2 не відповідає законодавчим вимо-
гам, які застосовуються в Енергетичному
Співтоваристві та ЄС (Третій енергетичний
пакет). Зокрема, цей проект:
•
може бути реалізований виключно за
умови дотримання вимог про відокрем-
лення діяльності з транспортування
природного газу від його постачання та
видобутку (що унеможливлює участь у
ньому Газпрому й інших постачальників
з ЄС);
•
не підпадає під критерії для отримання
звільнення від вимог про відокремлення,
оскільки не забезпечить ЄС доступ до но-
вих джерел газу і не є новим маршрутом
його постачання;
•
не відповідає антимонопольному законо-
давству ЄС через потенціал до фрагмен-
тації ринку, неконкурентної поведінки на
основі попередньої змови між декіль-
кома гравцями або для зловживання
окремим гравцем своїм домінуючим
становищем, а також через перешкоди,
які він створює для повноцінного функці-
онування єдиного ринку Енергетичного
Співтовариства, що включає, зокрема, ЄС
та Україну.
Позиція Євросоюзу
є ключовою у питанні
Північного потоку-2
Європейський Союз здатний проявити рішу-
чість щодо безкомпромісного дотримання
свого енергетичного та антимонопольного
законодавства, що означатиме неможли-
вість реалізації проекту Північний потік-2.
Україна, зі свого боку, послідовно доводить
бажання та готовність виконувати вимоги
європейського енергетичного законодав-
ства і надалі залишатися надійним транзи-
тером природного газу до ЄС. Більше того,
на сьогодні українська газотранспортна
система – єдиний транзитний коридор для
постачання російського газу до Європи,
непідконтрольний Газпрому. Це один із фак-
торів, який обмежує можливості Газпрому
для посилення своїх позицій у Європі.
Частка газу Газпрому у сукупному споживан-
ні країн Європи вже зараз складає близько
40%. Виправданою стратегією на цьому
фоні виглядає прагнення Європи до реалі-
зації проектів, які дозволять європейським
споживачам отримати доступ до альтерна-
тивних постачальників газу, зокрема з Азії
та США.
Північний потік-2
є політично
вмотивованим
проектом, основною
метою якого
є створення механізмів
для формування
внутрішніх протиріч
у ЄС
СТРАТЕГІЯ ТА РЕФОРМА
34
35