НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“. Річний звіт (2015 рік) - 2

ВАЖЛИВІ ПОДІЇ

СІЧЕНЬ

2015

2016

СЕРПЕНЬ

ВЕРЕСЕНЬ

ЖОВТЕНЬ

ЛИСТОПАД

ГРУДЕНЬ

ЛЮТИЙ

БЕРЕЗЕНЬ

КВІТЕНЬ

ТРАВЕНЬ

ЧЕРВЕНЬ

РЕФОРМА

РИНКУ ГАЗУ

НАДІЙНІСТЬ

ПОСТАЧАННЯ

ОПЕРАЦІЙНА

ЕФЕКТИВНІСТЬ

ГАЗОВА

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Приступив 

до роботи 

новий 

керівник 

Укрнафти

Вперше 

оприлюд-

нено 

докладний 

річний звіт 

Нафтогазу

Суд 

задовольнив 

позов 

Нафтогазу 

до Укрнафти 

щодо 

виплати 

дивідендів 

за 2011-2013 

роки

Призначено 

нового 

керівника 

Укртранс-

нафти 

Підприєм-

ства 

Ostchem 

повністю 

погасили 

заборгова-

ність перед 

Нафтогазом 

та Газом 

України на 

суму 2,96 

млрд грн

Україна 

домоглася 

зняття 

арешту з 

кранового 

судна 

«Титан-2» у 

Мексикан-

ській затоці

Нафтогаз 

направив 

Росії 

офіційне 

повідомлен-

ня про 

інвестицій-

ний спір 

щодо 

активів 

групи у 

Криму

Нафтогаз 

оприлюднив 

перевірену 

аудиторами 

фінансову 

звітність 

компанії як 

окремої 

юридичної 

особи за 

2015 рік

Сформовано 

персональ-

ний склад 

наглядової 

ради 

Нафтогазу

Нафтогаз 

виплатив 

кошти, 

залучені за 

кредитом 

ЄБРР у 

грудні-січні

Відбулося 

перше 

засідання 

нової 

наглядової 

ради 

Нафтогазу

Нафтогаз 

вперше 

провів 

відкритий 

редукціон на 

закупівлю 

газу у 

вітчизняних 

видобувни-

ків 

У 2015 році 

використан-

ня газу в 

Україні 

порівняно з 

2014 роком 

скоротилося 

на 8,8 млрд 

куб. м (з 42,6 

до 33,8 млрд 

куб. м, -21%)

Нафтогаз 

подав до 

МЕРТ чотири 

інвестиційні 

пропозиції 

в рамках 

угоди за 

китайським 

кредитом 

обсягом 3,65 

млрд дол. 

Україна, 

Росія та 

Єврокомісія 

узгодили 

умови 

нового 

«зимового 

пакета»

ЄБРР, уряд та 

Нафтогаз 

підписали 

пакет 

документів 

щодо 

поновлю-

вального 

кредиту на 

суму 300 млн 

дол. для 

закупівлі 

природного 

газу

Нафтогаз 

запропону-

вав 

приватним 

компаніям 

потужності 

для імпорту 

газу з Європи

Нафтогаз 

запропонував 

Газпрому 

провести 

переговори 

щодо нових 

тарифів на 

транспорту-

вання газу

Нафтогаз 

законтракту-

вав 1,7 млрд 

куб. м газу у 

п’ятьох 

європейських 

постачальни-

ків в рамках 

закупівель за 

кредитом 

ЄБРР

Офіційну 

скаргу 

Нафтогазу 

проти 

«Північного 

потоку-2» 

передано до 

Єврокомісії

Нафтогаз 

відмовив 

Газпрому в 

оформленні 

балансу-

вального 

газу як 

закупленого 

Україною

Україна 

впроваджує 

сучасні 

європейські 

практики на 

пунктах 

з’єднання 

ГТС, не 

заблокова-

них 

Газпромом

Укртрансгаз та 

польська 

Gaz-System 

підготували 

обґрунтування 

будівництва 

інтерконектора 

між двома 

країнами 

загальною 

протяжністю 

99,3 км 

Кабмін 

погодив 

поправки до 

17 законо-

проектів, 

необхідні для 

впроваджен-

ня нової 

моделі ринку 

природного 

газу

Почав діяти 

Закон «Про 

ринок 

природного 

газу»

Десять країн 

ЄС розкрити-

кували 

російський 

«Північний 

потік-2»: 

збереження 

транспортно-

го маршруту 

через Україну 

є стратегіч-

ним 

інтересом ЄС

Нафтогаз 

припинив 

імпорт газу з 

РФ та 

приймає 

російський 

газ лише для 

транзиту 

Уряд 

затвердив 

новий статут 

Нафтогазу, 

який 

передбачає 

створення 

наглядової 

ради компанії і 

зменшення 

політичного 

впливу на неї

Нафтогаз 

визначено 

постачальни-

ком останньої 

надії

Нафтогаз 

пропонує 

змінити 

порядок 

формування 

страхового 

запасу газу 

постачаль-

никами 

Нафтогаз 

запропонував 

план дій для 

повного 

відокремлен-

ня оператора 

ГТС 

Нафтогаз 

починає 

обговорення 

проекту 

нового 

Кодексу 

газотран-

спортної 

системи

Запроваджено 

єдину ціну 

газу для 

населення, 

ТКЕ та 

промисло-

вості

СІЧЕНЬ

Нафтогаз 

оголосив 

тендер на 

проведення 

незалежної 

оцінки запасів 

вуглеводнів

ЛЮТИЙ

Газпром 

заявив про 

початок 

несанкціоно-

ваних 

поставок газу 

на окуповану 

територію 

Донбасу

БЕРЕЗЕНЬ

Ухвалено 

закон, який 

зменшив 

кворум при 

проведенні 

зборів 

акціонерів і 

відкрив шлях 

до встанов-

лення 

контролю над 

Укрнафтою

НКРЕКП 

скоротила 

дефіцит між 

роздрібною та 

закупівельною 

ціною газу для 

населення 

та ТКЕ

ЧЕРВЕНЬ

Нафтогаз 

приєднався 

до системи 

державних 

електронних 

закупівель 

Prozorro. 

Перша ж 

закупівля 

забезпечила 

економію 

30% коштів

Нового 

голову 

Укргазвидо-

бування 

призначено 

за конкурс-

ною 

процедурою

Укргазвидо-

бування 

презентувало 

Кабміну 

програму 

20/20 

КВІТЕНЬ

Змінено 

керівниц-

тво 

Укртранс-

нафти

Дію 

«зимового 

пакета» 

щодо 

постачання 

російського 

газу 

подовжено 

на другий 

квартал 

2015 року. 

Ціну 

встановлено 

на рівні 

єропейської

ТРАВЕНЬ

Ухвалено 

закон про 

стабіліза-

цію 

фінансово-

го стану 

Нафтогазу

Укртрансгаз 

та угорський 

оператор 

FGSZ 

підписали 

угоду про 

сполучення 

транскордон-

них 

газопроводів 

між Україною 

та Угорщи-

ною

Набрав 

чинності Закон 

«Про ринок 

природного 

газу»

ЛИПЕНЬ

Збори 

акціонерів 

за конкурс-

ною 

процедурою 

обрали 

нового 

керівника 

Укрнафти

Ухвалено 

зміни 

регулюван-

ня у сфері 

комунальних 

послуг з 

метою 

покращення 

розрахунків 

з Нафтога-

зом

Нафтогаз та 

американсь-

ка Frontera 

Resources 

підписали 

угоду про 

співробітни-

цтво 

Єврокомісія: 

плани Росії 

відмовитися 

від транзиту 

газу через 

Україну 

ставлять під 

загрозу 

енергетичну 

безпеку 

Європи та 

неприйнятні 

для ЄС

Американська 

Trailstone 

заявила про 

намір вийти на 

український 

ринок газу

СТРАТЕГІЯ ТА РЕФОРМА

Реформа ринку газу

Надійність постачання

Операційна ефективність

Газова незалежність

Аналіз: перехід від прихованих до адресних субсидій

Корпоративне управління

нодавства, тому терміни завершення 
реформи газового ринку залежать від 
строків арбітражного провадження 
щодо цього контракту в Стокгольмі.

ЗДІЙСНЕНІ КРОКИ

Нове регулювання ринку 

газу

Протягом 2015 року Україна здійсни-
ла ряд важливих змін у регулюванні 
ринку газу. Одним із головних досяг-
нень в рамках цього процесу стало 
ухвалення Закону «Про ринок природ-
ного газу», розробленого за активної 
участі Нафтогазу. Цей документ заклав 
основу для приведення роботи ринку 
газу в Україні у відповідність до вимог 
Третього енергетичного пакета ЄС. 

Введений у дію з 1 жовтня 2015 року 
закон встановлює, що ринок природ-
ного газу заснований на принципах 
вільної конкуренції, належного захисту 
прав споживачів та безпеки постачан-
ня природного газу. Він також робить 
можливою інтеграцію українського 
ринку з ринками газу держав-сторін 
Енергетичного Співтовариства, у тому 
числі, шляхом створення регіональних 
ринків природного газу. 

Новий закон закріпив усталені в ЄС 
економічно обґрунтовані підходи до 
організації роботи газового ринку, 
передбачив відокремлення функцій 
оператора від функцій видобування 
та постачання газу, чітко окреслив 
функції держави та незалежність ре-
гулятора, а також встановив принцип 
регулювання тарифів природних 
монополій та вільне ціноутворення на 
конкурентних сегментах газового рин-
ку (з перехідним періодом до 1 квітня 
2017 року). 

Закон створив засади для розвитку 
лібералізованого та конкурентного 
ринку газу, на якому кожен споживач 
зможе вільно обирати постачальни-
ків та купуватиме газ за ринковими 
цінами. Задекларовані в законі прин-
ципи відкривають усім постачальни-
кам доступ до газотранспортних та 
розподільних мереж, що дозволяє 

приватним компаніям продавати газ 
будь-яким споживачам, в тому числі 
побутовим. 

Перехід до RAB-

тарифікації 

транспортування газу

В результаті імплементації європей-
ських правил Україна перейшла до ре-
гульованої тарифікації транспортуван-
ня газу за принципом вхід-вихід. Усі 
країни Енергетичного Співтовариства 
мають застосовувати цей принцип. Зо-
крема, Словаччина перейшла на нього 
з 2005 року. Якщо раніше тарифи на 
транзитне транспортування газу в 
Україні встановлювалися за домовле-
ностями між комерційними компанія-
ми, то з 1 січня 2016 року усі тарифи на 
транспортування газу встановлюються 
регулятором. 

Зважаючи на те, що природні моно-
полії за визначенням функціонують 
в умовах відсутності конкуренції, їхні 
доходи обмежуються регулятором. 
При цьому регулятор має знайти 
збалансоване рішення, яке дозволить 
мінімізувати витрати споживачів, з 
одного боку, та забезпечити стабільну 
роботу інфраструктури з покриттям 
повних економічних витрат операто-
ра, з іншого. 

Розрахунок тарифу на основі RAB 
(regulatory asset base, регульована 
база задіяного капіталу) є загально-
прийнятою методологією, яка засто-
совується для встановлення обґрунто-
ваних тарифів на послуги природних 
монополій в країнах Енергетичного 
Співтовариства. Цю методологію ухва-
лено у вересні 2015 року і впровадже-
но з січня 2016 року і в Україні.

Використовуючи цю методологію, 
оператор розраховує, а регулятор 
затверджує тарифи на бронювання 
потужностей точок входу/виходу в 
такий спосіб, щоб вони приносили 
адекватний дохід на задіяний капітал, 
покривали обґрунтовані операційні 
витрати оператора газотранспортної 
системи та амортизаційні відрахуван-
ня. При цьому амортизація основних 

Реалізувавши газову реформу, Україна 
стане рівноправною та активною частиною 
об’єднаного європейського ринку газу. 
Український ринок, на якому не буде місця 
зловживанням монополій та політичному 
втручанню, приваблюватиме інвестиції. 
Він створюватиме нові робочі місця, попит 
на продукцію українських підприємств та 
розробки українських науковців. Україна 
зможе наростити обсяги видобування газу, 
зробити його використання більш ефектив-
ним та повністю відмовитися від імпорту 
цього ресурсу. Завдяки ефективній роботі 
ринку наповнюватиметься державний 
бюджет, а відтак з’являться кошти на стале 
підвищення стандартів життя громадян.

Реформування ринку газу за європейським 
зразком призведе до відокремлення від 
групи Нафтогаз частини її сьогоднішніх 
активів. Втім, реалізація цієї реформи є не-
обхідною умовою для перетворення Нафто-
газу на ефективну комерційну компанію, що 
відповідає його новій місії. Нафтогаз зможе 
працювати в інтересах громадян України 
як своїх кінцевих власників, забезпечувати 
своїм споживачам якісні та надійні послуги 
за ринковими цінами та конкурувати на 
рівних з іншими учасниками ринку. 

Саме тому Нафтогаз підтримує та, разом з 
українською владою і міжнародними парт-
нерами України, активно докладає зусиль 
для успішної реалізації реформи ринку газу. 

Завдяки впровадженню нового Закону 
«Про ринок природного газу» у 2015 році 
правове поле України наблизилося до 
енергетичного законодавства ЄС. Важливим 
кроком у реалізації реформи стало приве-
дення регульованих цін на газ для потреб 
населення до рівня імпортного паритету 
протягом 2015-2016 років.

До початку 2016 року Україна ухвалила біль-
шість вторинних підзаконних актів і набли-
зилась до наступного етапу реструктуризації 
Нафтогазу. Однак на внутрішньому ринку 
і досі існують певні інституційні обмеження. 

Для завершення реформи необхідне 
створення умов для роботи незалежного 
регулятора, повне приведення українського 
законодавства до європейських стандар-
тів та завершення відокремлення функції 
транспортування газу від функції постачан-
ня. Важливою передумовою для успішної 
реалізації реформи є приведення контракту 
на транзит газу між Нафтогазом та Газпро-
мом у відповідність до вимог чинного зако-

РЕФОРМА

РИНКУ ГАЗУ

Успішне завершення реформи газового ринку, розпочатої у 2014 році, є одним із 
ключових пріоритетів України. Ця реформа є важливою для захисту української 
державності, розвитку економіки та сталого підвищення добробуту громадян.

ЯКА МЕТА  

ТРЕТЬОГО 

ЕНЕРГОПАКЕТА?

• 

Третій енергетичний пакет ЄС 
спрямований на створення 
відкритих, конкурентних та 
прозорих енергетичних ринків, які 
сприяють торгівлі між країнами 
та забезпеченню доступу до 
диверсифікованих джерел 
енергії. Одним із інструментів 
досягнення цієї мети є усунення 
конфлікту інтересів між сегментом 
виробництва та постачання, з 
одного боку, і транспортування та 
розподілу енергії, з іншого.

• 

Газотранспортні та газорозподільні 
компанії вважаються природними 
монополіями, тобто такими, 
де конкуренція між кількома 
операторами не є економічно 
обґрунтованою. Таке становище 
спричиняє можливість дій 
операторів мереж на користь їх 
власного виробництва і постачання 
енергії. 

• 

Третій енергетичний пакет ЄС 
встановлює вимоги, покликані 
позбавити компаній-операторів 
природних монополій таких 
можливостей зловживати своїм 
домінуючим становищем.

• 

Основною вимогою Третього 
енергопакета є принцип 
вільного доступу третіх сторін 
до інфраструктури, який вимагає 
надання всім постачальникам 
газу недискримінаційного 
доступу до газотранспортної та 
газорозподільної мереж. 

• 

Крім того, встановлюються 
принципи регулювання діяльності 
компаній-операторів мереж, 
зокрема встановлення незалежним 
регулятором ринку прозорих 
тарифів для цих операторів згідно з 
чітким порядком.

СТРАТЕГІЯ ТА РЕФОРМА

22

засобів оператора визначається з огляду на 
очікуваний період отримання економічних 
вигід від використання основних засобів. Ця 
методологія сприяє своєчасній модернізації 
та розвитку мереж.

Газпром забронював потужності українсь-
кої газотранспортної системи на рівні 
110 млрд куб. м на рік до кінця 2019 року. 
Відповідно, Україна зобов’язана забезпечу-
вати наявність цих потужностей та витрача-
ти кошти на їхню підтримку. Тому ці витрати 
були включені у розрахунок вартості входу 
з відповідних пунктів з’єднання. 

При цьому представники Газпрому та уряду 
Росії неодноразово публічно заявляли, що 
не мають наміру продовжувати викори-
стання української ГТС після завершення 
контракту. Газпром активно просуває 
проекти альтернативних трубопроводів, які 
дозволять Росії відмовитися від українсько-
го маршруту. Це дало підстави очікувати на 
суттєве зменшення економічних вигід від 
використання української ГТС з 2020 року, 
що спричинило скорочення очікуваного 
строку корисного використання активів. 
Враховуючи це, відповідно до RAB-методо-
логії було включено в тариф прискорену 
амортизацію тієї частини активів, які були 
віднесені до транзитних.

Якщо будуть створені умови, за яких можна 
буде не застосовувати прискорену аморти-
зацію, то вартість транспортування росій-
ського газу Україною в напрямку ЄС буде 
порівняною із вартістю аналогічних послуг 

у Словаччині при схожому рівні заванта-
ження. 

Якщо ситуація не зміниться до кінця дії 
контракту з Газпромом, прискорена амор-
тизація буде врахована у тарифі до кінця 
2019 року. В результаті, з 2020 року вартість 
транспортування газу Прямим потоком, 
який проходить Україною, буде значно 
нижчою за альтернативні канали доставки. 
Україна буде готова конкурувати з рештою 
транспортних маршрутів та забезпечувати 
постачальникам як з Росії, так і з Європи 
привабливі умови транспортування газу як 
зі сходу на захід, так і з заходу на південь. 

Станом на дату виходу цього звіту Газпром 
відмовлявся виконувати вимоги українсько-
го законодавства та не оплачував послуги 
транспортування за новими тарифами. 
Вимога виправити цю ситуацію включена 
до претензій Нафтогазу щодо контракту на 
транзит газу, які розглядає Арбітражний 
інститут Торгової палати Стокгольма.

Приведення внутрішніх цін 

на газ до рівня імпортного 

паритету

З 1 жовтня 2015 року в Україні було повні-
стю скасовано регулювання ціни на газ для 
промисловості. З того часу ринкова ціна на 
газ визначається балансом попиту та про-
позиції і корелює з ціною імпортованого 
газу. Крім того, у 2014-2016 роках українська 
влада зробила безпрецедентні кроки для 
приведення внутрішніх цін на газ до рівня 

імпортного паритету. Ще у 2014 році 
більше половини обсягів газу в Україні 
реалізовувалося за цінами, які були у 
10 разів нижчими за ціни для решти 
споживачів. У 2016 році ціни реалі-
зації для всіх категорій споживачів 
практично зрівнялися: ціни на газ для 
населення були встановлені на рівні 
імпортного паритету. 

Це було складне, але вкрай необхідне рі-
шення для України. Очікується, що пози-
тивний фіскальний ефект для державно-
го бюджету від такого переходу, а саме 
річна економія з урахуванням поправки 
на зниження цін на імпортований газ, 
складе у 2016 році 4,7 млрд дол./рік 
(загальна сума прихованих та адресних 
газових субсидій у 2013 році складала 
4,9  млрд дол., в цінах 2016 року, очікува-
на у 2016 році – 2,4 млрд дол.).  

Замість перекриття дефіциту від збит-
кової діяльності Нафтогазу, уряд тепер 
надає адресну підтримку тим грома-
дянам, яким складно оплачувати газ 
за загальними цінами. Цьому пере-
творенню допомогло зниження ціни 
імпортного паритету в Україні завдяки 
падінню цін на газ на європейському 
ринку та діям Нафтогазу з диверсифіка-
ції джерел постачання газу в Україну. 

У майбутньому на внутрішньому ринку 
газу діятиме модель, за якої ціни на газ 
для усіх категорій споживачів будуть 
вільно балансуватися попитом і пропо-

зицією. Наразі очікується, що така змі-
на відбудеться з 2 кварталу 2017 року, 
що закріплено в вимогах МВФ та у 
Законі «Про ринок природного газу». 

ДІЇ ДЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ 
РЕФОРМИ

Ухвалення необхідних 

законодавчих актів

Разом із введенням у дію Закону «Про 
ринок природного газу» в другій по-
ловині 2015 року було ухвалено низку 
підзаконних актів, без яких неможливо 
запустити нову модель конкурентно-
го та ефективного ринку. При цьому 
частина норм у вторинному законо-
давстві ще потребує суттєвих змін та 
приведення у відповідність до нового 
закону та Європейського енергетич-
ного законодавства, зокрема стандарт-
них мережевих кодексів ЄС. 

Завершення реформи 

корпоративного 

управління в Нафтогазі

Важливою складовою газової реформи 
є реформа корпоративного управління 
у Нафтогазі, який наразі є найбільшим 
гравцем у більшості сегментів рин-
ку. План реформи газового сектору, 
затверджений Кабінетом Міністрів у 
березні 2015 року, вимагає щоб струк-
тура корпоративного управління На-

фтогазу була реформована і приведена 
у відповідність до принципів ОЕСР для 
компаній у державній власності. Ця 
трансформація почалася у 2015 році та 
має бути завершена у 2017 році (див. 
розділ Стратегія та реформа – Корпо-
ративне управління).

Завершення 

арбітражного 

провадження 

з Газпромом

Відмова Газпрому від сплати затвер-
джених НКРЕКП тарифів на послуги 
транспортування природного газу для 
транскордонних точок входу/виходу, 
блокування інтерконекторів на кор-
доні між Україною та країнами Східної 
Європи, зокрема Словаччиною, а та-
кож неможливість провести відокрем-
лення оператора ГТС призводять до 
неможливості повноцінно імплементу-
вати вимоги Третього енергетичного 
пакета в Україні. 

Наразі Нафтогаз є стороною транзит-
ного контракту з Газпромом, строк дії 
якого спливає 1 січня 2020 року. Ви-
конуючи зобов’язання за контрактом, 
Нафтогаз виступає як оператор ГТС. 

При цьому Нафтогаз не є ліцензова-
ним оператором газотранспортної 
системи згідно з законодавством Украї-
ни. Крім того, згідно з європейським 
та українським енергетичним законо-

Вартість

у Словаччині

Вартість

на основі тарифів,

затверджених

в Україні

Нормальна

амортизація

 + 96% вихідної

потужності

заброньовано та 

використовується*

2,6

5,1

3,5

2,6

110 млрд куб. м**

2008

з 01.05.2016

2012

Ціна газу для ТКЕ (для потреб населення)
Ціна газу для населення
Ціна газу для промисловості

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

8000

2008

з 01.05.2016

2012

2,4 2,7 2,7 2,7

3,3 3,7 3,2 3,1

4,7

5,7 5,7

6,8

10,010,0 9,9

3,5

1,1

* Якби 96% технічної потужності української ГТС 

на кордоні з країнами ЄС та Молдовою забронював і 

використовує Газпром (так само й на західному кордоні 

Словаччини 96% технічної вихідної потужності на 

вузлах «Баумгартен» і «Ланжгот» заброньовано  

в 2016 році)

** При бронюванні та транспортуванні  

110 млрд куб. м на рік

Якою була б вартість транзиту при інших вхідних умовах?  

дол./тис. куб. м на 100 км

Цінова реформа на ринку газу 

конвергенція цін для різних споживачів,

грн/тис. куб. м

У скільки разів  

ціна газу для промисловості

була вищою за ціну газу для населення

СТРАТЕГІЯ ТА РЕФОРМА

24

25

давством діяльність з транспортування газу 
не можна поєднувати з виробництвом та 
постачанням.

Згідно позиції ACER (Асоціація співробіт-
ництва європейських регуляторів), наяв-
ність будь-яких довгострокових транзитних 
контрактів не є підставою для преференцій-
ного або вибіркового застосування норм 
Третього енергетичного пакета.

З іншого боку, згідно з вимогами Енергетич-
ної хартії, членом якої є Україна, остання 
не може впроваджувати законодавство, 
яке б становило загрозу припинення або 
скорочення  транзиту природного газу до 
вирішення спору в суді. 

Таким чином, у даній ситуації оптимальним 
способом повною мірою імплементувати 
вимоги Третього енергетичного пакета 
в Україні є вирішення питання у судовій 
площині. Нафтогаз включив до свого позову 
проти Газпрому за контрактом на транзит 
газу вимоги щодо:

• 

забезпечення недискримінаційного 
доступу третіх сторін до газотранспортної 
інфраструктури (виконання вимог Кодек-
су газотранспортної системи та застосу-
вання недискримінаційних тарифів на 
транспортування газу);

• 

розблокування основних інтерконек-
торів із суміжними газотранспортними 
системами для усунення «вузьких місць», 
які обмежують вільний рух газу через 
кордони України;

• 

усунення юридичних бар'єрів для 
 відокремлення оператора ГТС.

Позовні вимоги Нафтогазу полягають, 
зокрема, у тому, що Нафтогазу має бути на-
дане право односторонньої зміни сторони 
виконавця за контрактом на визначеного 
оператора газотранспортної системи з 
метою виконання вимог чинного законо-
давства України (див. розділ Стратегія та 
реформа – Надійність постачання газу).

Відокремлення діяльності з 

транспортування природного 

газу від постачання та 

видобутку («анбандлінг»)

Відокремлення функції з транспортування 
природного газу («анбандлінг») є одним із 

інструментів створення прозорого та ефек-
тивного ринку газу в Україні. Незалежний 
та професійний оператор газотранспорт-
ної системи необхідний, щоб забезпечити 
довіру учасників ринку до газотранспорт-
ної системи та збільшити конкуренцію на 
ньому. 

Третім енергетичним пакетом, зокрема 
Директивою 2009/73/ЄС, встановлено 
чіткий механізм усунення дискримінації та 
обмеження права вільного доступу до га-
зотранспортної системи, зокрема шляхом 
відокремлення діяльності з управління нею 
від діяльності з управління видобутком і 
постачанням природного газу («анбанд-
лінг»). 

Україна, приєднавшись до Договору про 
заснування Енергетичного Співтовариства, 
а також уклавши Угоду про асоціацію з ЄС, 
зобов’язалася виконати зазначену вимогу 
шляхом впровадження однієї з дозволених 
моделей відокремлення. 

Протягом 2015 року тривала робота над 
розробкою та узгодженням плану від-
окремлення функції транспортування газу 
від Нафтогазу. Детальний план анбандлінгу 
був ухвалений українським урядом у липні 
2016 року.

Він передбачає, що діяльність з управління 
газотранспортною системою буде повні-
стю відокремлена від групи Нафтогаз за 
моделлю відокремлення прав власності 
(Ownership Unbundling, OU).

Відповідно до плану реструктуризації, 
затвердженого Кабінетом Міністрів України 
1 липня 2016 року, наступними етапами 
реформування оператора газотранспортної 
системи мають стати:

• 

створення ПАТ «Магістральні газопрово-
ди України» − нової компанії-оператора 
газотранспортної системи України під 
управлінням Міненерговугілля; 

• 

впровадження структури корпоративно-
го управління відповідно до найкращих 
міжнародних стандартів ОЕСР. В першу 
чергу, буде створено професійну та не-
залежну наглядову раду та виконавчий 
орган, які відповідатимуть за створення 
ефективного та прозорого управління 
операційною діяльністю оператора ГТС;

• 

комплексний аналіз матеріаль-
но-технічних, людських та інших 
ресурсів, необхідних для ефективної 
роботи ПАТ «Магістральні газо-
проводи України», які мають бути 
передані новому оператору;

• 

ухвалення законодавчих актів, 
якими будуть впроваджені вимоги 
Третього енергетичного пакета 
щодо відокремлення діяльності з 
транспортування на рівні держав-
них органів;

• 

передача ключових активів для здійс-
нення діяльності транспортування 
природного газу на користь нового 
оператора газотранспортної системи 
та, відповідно, повноцінний початок 
його роботи має відбутися через 
30 днів після набрання чинності оста-
точними рішеннями Стокгольмського 
арбітражу в спорах між Нафтогазом та 
Газпромом (найбільш імовірно – І пів-
річчя 2017). Газотранспортна система 
України є державною власністю та не 
підлягає приватизації, новостворена 

компанія-оператор отримає право 
концесії;

• 

планом також закріплено ряд заходів 
щодо реформування діяльності зі 
зберігання природного газу. Так, 
передбачається проведення до 
1 липня 2017 року комплексного ана-
лізу підземних газосховищ з метою 
визначення найбільш ефективної 
моделі їх використання, а також 
вживання заходів щодо створення 
окремого оператора газосховищ під 
управлінням Мін енерговугілля.

Нинішня структура

Структура після відокремлення ГТС та ПСГ

Кабінет Міністрів

Кабінет Міністрів

Визначена  

державна  

інституція

Нафтогаз

Укртрансгаз (УТГ)

Укртрансгаз (УТГ)

ГТС

ПСГ

Визначена державна 

інституція

Нафтогаз

Міністерство  

   енергетики

МГУ 

(ГТС)

ПГУ 

(ПСГ)

наглядова рада, 

правління

наглядова рада, 

правління

наглядова 

рада, 

 правління

наглядова 

рада, 

правління

СТРАТЕГІЯ ТА РЕФОРМА

26

27

Команда Нафтогазу сумлінно виконує це 
завдання за підтримки українського уряду, 
Єврокомісії, Секретаріату Енергетичного Спів-
товариства та інших міжнародних партнерів 
України.

Головними елементами цього стратегічного 
напрямку роботи Нафтогазу є:

• 

 диверсифікація маршрутів та джерел по-
стачання газу в Україну

• 

побудова взаємовигідних недискриміна-
ційних відносин, заснованих на ринкових 
практиках та вимогах європейського 
законодавства, із контрагентами на Сході і 
на Заході

• 

повна інтеграція газового ринку України з 
об’єднаним газовим ринком Європи

• 

підвищення безпечності транспортування 
газу споживачам України та інших країн 
Європи

За минулі два роки Нафтогаз домігся значно-
го прогресу у питаннях диверсифікації джерел 
імпорту газу та побудові прозорих відносин зі 
своїми партнерами.

На черзі боротьба за майбутню конфігурацію 
об’єднаного газового ринку Європи.

Україна займає активну позицію у процесі 
створення об’єднаного газового ринку Євро-
пи, оскільки є одним із найбільших гравців 
континенту у видобуванні, транспортуванні, 
зберіганні та постачанні природного газу.

Завдяки впроваджуваним реформам, Україна 
вперше стає відкритою для міжнародних 
інвестицій і готова запропонувати західним 
компаніям привабливі можливості для роботи 
та співпраці в усіх сегментах ринку газу. 

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ 
ІМПОРТУ

Диверсифікація маршрутів 

постачання газу

У 2015 році Нафтогаз додатково збільшив об-
сяг реверсних потужностей зі Словаччини, га-
зотранспортна система якої поєднує Україну 
із ліквідними ринками газу Західної Європи. 

На початку 2015 року реверсні потужності 
за маршрутами газу з Європи збільшились 
майже на 20% і складають нині більше 
20 млрд куб. м газу на рік

З урахуванням наявності вільних обсягів газу 
в Європі це дозволяє покрити загальні річні 

НАДІЙНІСТЬ

ПОСТАЧАННЯ

Одним із стратегічних завдань Нафтогазу в 2015 залишалось створення умов 
для збільшення надійності постачання газу українським споживачам, а також 
стабільного транспортування газу споживачам у інших європейських країнах.

Україна займає 

активну позицію 

в процесі створення 

об’єднаного газового 

ринку Європи, оскільки 

є одним із найбільших 

гравців континенту 

у видобуванні, 

транспортуванні, 

зберіганні 

та постачанні 

природного газу

потреби України в імпорті без закупівлі 
газу у Росії. Наразі Україна має можли-
вість повністю забезпечити себе газом, 
закуповуючи його у європейських 
постачальників.

Доступ до словацького маршруту є 
критично важливим для забезпечен-
ня енергетичної безпеки України в 
період активізації конфлікту з Росією. 
У 2014 році Нафтогаз взяв участь у 
відкритому конкурсі Eustream S.A. та 
забронював потужність точки виходу зі 
словацької ГТС до ГТС України в обсязі 
близько 11 млрд куб. м/рік до 2020 року 
і 2,9 млрд куб. м/рік до 2017 року. 
Зважаючи на довгостроковий характер 
закупівлі, ці витрати є фіксованими для 
Нафтогазу незалежно від обсягів газу, 
імпортованих за цим маршрутом.

Диверсифікація 

постачальників 

імпортованого газу

Крім забезпечення достатніх газотран-
спортних потужностей з країн ЄС до 
України, Нафтогаз активно продовжу-
вав диверсифікацію постачальників 
імпортованого газу. За останні 2 роки 
Нафтогазу вдалося домогтися зниження 
частки Газпрому в імпорті газу в Україну 
з майже 100% до 0%.

У 2013 році ЄС поставляв в Україну 8% 
від загального обсягу імпорту природно-
го газу, а 92% закуповувались у Росій-
ської Федерації. У 2015 році вже 63% в 
балансі надходження імпортованого 
газу припадало на поставки з ЄС, а 37% – 
з  Росії. Станом на дату виходу цього 
звіту у вересні 2016 року Нафтогаз та 
приватні імпортери купували газ лише у 
європейських постачальників.

Критерії вибору 

постачальників 

імпортованого газу

Під час кожної закупівлі Нафтогаз 
обирає пропозицію з найнижчою ціною 
серед пропозицій усіх доступних потен-
ційних постачальників на момент здійс-
нення закупівлі. При цьому Нафтогаз 
має можливість приймати до розгляду 
пропозицію Газпрому лише тоді, коли 

між компаніями укладено додаткову 
угоду, яка регулює спірні питання до 
завершення арбітражного провадження 
у Стокгольмі. 

РОБОТА 
З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ 
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

У відносинах з європейськими по-
стачальниками Нафтогаз у 2015 році 
переходив до роботи за контрактами 
Європейської асоціації енерготрейдерів 
(EFET), стандартними для ринку ЄС.

Збільшення кількості 

постачальників 

Кількість постачальників Нафтогазу з 
європейського напрямку продовжує 
збільшуватися. Протягом 2015 року 
компанія співпрацювала з 10 контраген-
тами з Європи. У 2016 році їхня кількість 
збільшилася до 14.

Нафтогаз закуповує природний газ 
лише у провідних та надійних захід-
них компаній, підтримуючи диверси-
фікований портфель продавців. З 10 
компаній, у яких Нафтогаз закуповував 
природний газ на європейському ринку 
у 2015 році, 6 компаній мали рейтинг 
інвестиційного класу. За рейтингом 
Financial Times Europe 500 за 2015 рік 
три з цих контрагентів входили в Top-10 
в секторі Gas, Water & Multiutilities, два у 
Top-10 в секторі Oil & Gas Producers. За 
рейтингом Risk & Energy Risk Commodity 
Rankings-2015 два постачальники На-
фтогазу увійшли в Top-10 дилерів, що 
спеціалізуються на природному газі. 

Звуження спреду до NCG

Вдосконалення трейдингової стратегії 
Нафтогазу дозволило домогтися звужен-
ня спреду (різниці) між цінами імпорто-
ваного газу та цінами на газ на німець-
кому хабі NCG більше ніж у 2,5 раза.

За рахунок цього протягом 2015 року 
розмір цього спреду знизився до вар-
тості транспортування газу за умови 
бронювання довгострокових потуж-
ностей від Німеччини через Чехію та 

ГОЛОВНИМИ 

ЕЛЕМЕНТАМИ 

ЦЬОГО 

СТРАТЕГІЧНОГО 

НАПРЯМКУ РОБОТИ 

НАФТОГАЗУ Є:

НАФТОГАЗ 

ПІДТРИМУЄ 

НАФТОГАЗ РІШУЧЕ 

НЕ СХВАЛЮЄ

диверсифікація 

маршрутів та джерел 

постачання газу в 

Україну

побудова 

взаємовигідних 

недискримінаційних 

відносин, заснованих 

на ринкових 

практиках та вимогах 

європейського 

законодавства, з 

контрагентами на 

Сході та на Заході

повна інтеграція 

газового ринку 

України з об’єднаним 

газовим ринком 

Європи

економічно 

виправдані ініціативи, 

спрямовані на 

усунення бар’єрів 

між європейськими 

країнами, підвищення 

конкуренції та безпеки 

постачання в інтересах 

споживачів

політично вмотивовані 

ініціативи, метою 

яких є фрагментація 

європейського ринку 

газу, пригнічення 

конкуренції 

та створення 

можливостей для 

дискримінації одних 

учасників іншими

СТРАТЕГІЯ ТА РЕФОРМА

28

Словаччину. Це не лише мінімізувало витра-
ти компанії на закупівлю газу, а й сприяло 
зменшенню цін на газ в Україні для сегмента 
промисловості (в доларовому еквіваленті), 
які у 2015 корелювали з ціною імпортованого 
газу.

Співпраця з ЄБРР

У 2015 році Нафтогаз уклав угоду про по-
новлювану кредитну лінію з ЄБРР розміром 
300 млн дол. на закупівлю природного газу з 
європейського напрямку. Водночас банк ви-
ставив жорсткі умови щодо закупівель за цією 
позикою: застосування власних правил ЄБРР 
для закупівель; попередній відбір постачаль-
ників за погодженими критеріями; прове-
дення процедур закупівель за обов’язковою 
недискримінаційною процедурою.

Крім того, банк висунув важливі вимоги щодо 
продовження реформ у Нафтогазі. Зокрема, 
ЄБРР активно підтримував започаткування 
реформи корпоративного управління групи. 
Принципова позиція ЄБРР дозволила Нафто-
газу стати першою державною компанією в 
Україні, в якій впроваджуються нові стандар-
ти корпоративного управління відповідно до 
принципів ОЕСР для компаній у державній 
власності (див. розділ Корпоративне управ-
ління).

Протягом грудня 2015 року та січня 
2016 року Нафтогаз провів 27 процедур 
закупівлі та уклав 17 договорів на поставку 
1,7 млрд куб. м газу в рамках кредитної угоди 
з ЄБРР. У травні 2016 року компанія пов-

ністю погасила кредит ЄБРР відповідно до 
умов угоди. На початку 3 кварталу 2016 року 
Нафтогаз провів закупівлю газу на зимовий 
сезон 2016-2017, вдруге скориставшись кош-
тами за угодою з ЄБРР.

ВІДНОСИНИ З ГАЗПРОМОМ 
ТА РОСІЙСЬКОЮ 
ФЕДЕРАЦІЄЮ

«Зимові пакети» для 

перехідного врегулювання 

спірних питань

У 2014 році у зв’язку з триваючим арбітраж-
ним провадженням щодо перегляду умов 
контракту на поставку газу між Нафтогазом 
та Газпромом, представники України, Росії 
та Європейської Комісії сформували збалан-
сований пакет тристоронніх домовленостей, 
відомих як «зимовий пакет». Ці домовленості 
забезпечили необхідні гарантії надійності та 
передбачуваності постачання російського 
газу в Україну.  

В рамках «зимового пакета» було укладено 
додаткову угоду до контракту між Нафтогазом 
та Газпромом, яка, зокрема, уточнює режим 
оплати, замовлення та постачання газу, ви-
значає незастосування принципу «бери або 
плати» на період, узгоджений сторонами. По-
зитивний досвід першого «зимового пакета» 
було продовжено і на період з 01.10.2015 до 
31.03.2016 з укладанням сторонами докумен-
тів з аналогічними умовами.

Нафтогаз незмінно залишався відкритим до 
переговорів щодо приведення умов закупівлі 
російського газу до ринкових.

Розвиток відносин 

з Газпромом протягом 

2015 року

Завдяки усуненню обмежень в доступі до 
транспортної інфраструктури та розширен-
ню кола постачальників, Україна отрима-
ла реальну можливість обирати джерела 
імпортованого газу. Збільшення реверсу зі 
Словаччини з 8 до 15 млрд куб. м/рік або до 
40 млн куб. м на добу на початку 2015 року 
дало можливість в моменти пікових наван-
тажень покривати дефіцит газу імпортом 
з європейського напрямку.

Взимку 2014-2015 років вартість російського 
газу для Нафтогазу була приблизно на 10% 
вищою, ніж вартість газу з Європи. В резуль-
таті Нафтогаз суттєво скоротив обсяги імпорту 
в Газпрому та наростив закупівлі у європей-
ських постачальників.

Спроби Газпрому зупинити реверсні поставки 
газу в Україну взимку 2014-2015 років були 
невдалими та, за повідомленнями російських 
ЗМІ, коштували йому більше 5 млрд дол. На 
початку другого кварталу 2015 року Газпром 
суттєво знизив свою цінову пропозицію, щоб 
конкурувати з європейськими постачальни-
ками Нафтогазу.

Незважаючи на те, що до кінця 1 кварталу 
2016 року між Нафтогазом та Газпромом 
діяла додаткова угода, яка робила закупівлі 

російського газу можливими, наприкінці 
листопада 2015 року Нафтогаз припинив ім-
порт газу з Росії. Таке рішення було ухвалене 
внаслідок зниження цін на газ на європей-
ському ринку, на що Газпром не зреагував 
відповідним зниженням власної цінової 
пропозиції. 

Обсяг економії завдяки 

диверсифікації джерел 

постачання

Диверсифікація маршрутів та джерел по-
стачання вже дозволила Україні уникнути 
значних витрат. Без доступу до європей-
ського ринку газу сума платежів на користь 
Газпрому за період з середини 2014 року до 
кінця 1 кварталу 2016 року могла скласти 
більше 50 млрд дол. Фактичні витрати на 
імпортований газ за цей період склали лише 
6,4 млрд дол., тобто у 8 разів менше потенцій-
них витрат.

З весни 2014 року Нафтогаз зекономив для 
України 450 млн дол. на закупівлі газу у єв-
ропейських постачальників. Якщо врахувати 

Кількість договорів  

щодо постачання природного газу з європейського напрямку

2012

1 укладений рамковий договір 

2014

6 укладених рамкових договорів + 1 EFET

2015

10 укладених рамкових договорів + 1 EFET+ 11 підписа-

них EFET в рамках Кредитної угоди з ЄБРР

2016

11EFET + 1 рамковий договір  

Частка російських 

поставок 

у внутрішньому 

використанні газу 

в Україні зменшилася 

з 34% у 2014 році 

до 18% у 2015 році

Порівняння доступних реверсних потужностей 

з річною потребою в імпортованому газі, млрд куб. м

28,0

19,5

16,4

11,6

6,9

16,6

18,2

21,2

Січень 2014

Вересень 2014

Січень 2015

Січень 2016

Джерело: Нафтогаз, Укртрансгаз

Зменшення залежності від поставок газу з Росії, млрд куб. м

Обсяг імпорту з Росії

Обсяг імпорту з Європи

33,0

32,9

25,8

2,1

14,5

5

10,3

6,1

0,1

2,1

5

10,3

0,1

99,7%

92,5%

7,5%

74,4%

25,6%

62,8%

37,2%

99,7%

92,5%

74,4%

37,2%

0,3%

7,5%

25,6%

62,8%

0,3%

27,9

19,5

16,4

2012

2013

2014

2015

Річні потреби 

в імпортованому 

газі  

Переривчасті 

потужності з ЄС

Гарантовані 

потужності з ЄС

Головні 

критерії вибору 

постачальників – 

надійність поставки 

та ціна 

СТРАТЕГІЯ ТА РЕФОРМА

30

31

обсяг знижок, які Газпром запропонув через 
конкуренцію, економія склала 5 млрд дол.

Найбільша частка із зекономлених коштів 
припадає на потенційні штрафи за поло-
женням «бери або плати». За періоди, коли 
діяли додаткові угоди в рамках «зимового 
пакета», дія цього положення була припи-
нена за згодою сторін. Питання застосуван-
ня або незастосування цього положення у 
решті періодів вирішиться за результатами 
арбітражного провадження.

Арбітражне провадження 

щодо контракту на 

постачання газу

У червні 2014 року Нафтогаз та Газпром 
ініціювали зустрічні арбітражні позови в 
Арбітражному інституті Торгової палати 
Стокгольма щодо контракту на поставку 
газу. Згодом ці позови було поєднано у 
єдине провадження. Протягом 2015 року 
Нафтогаз вів активну роботу щодо участі у 
процесі.

Вимоги Нафтогазу в арбітражному про-
вадженні за контрактом на поставку газу 
становлять приблизно 18,1 млрд дол., з яких 
близько 14,2 млрд дол. – це вимоги щодо 
повернення переплати за газ, закуплений 
в Газпрому протягом 2010-2014 років за 
цінами вище ринкових. Цей термін охоплює 
період після першого звернення Нафтогазу 
до Газпрому з пропозицією привести ціну 
у відповідність до поточного ринкового 
рівня згідно з умовами контракту. Залишок 

суми складають вимоги з виплати штрафних 
санкцій та процентів відповідно до умов 
контракту та законодавства Швеції.

Газпром вимагає від Нафтогазу близько 
38,7 млрд. дол., з яких 2,1 мдрд дол. – спір-
на різниця між обґрунтованою, на погляд 
Нафтогазу, ціною за газ, імпортований в 
4 кварталі 2013 року та 2 кварталі 2014 року, 
та ціною, сформованою згідно з контрактною 
формулою, що оскаржується Нафтогазом. Ще 
близько 29,2 млрд дол. претензій Газпрому 
стосується вимог за 2012-2015 роки відповід-
но до положення контракту «бери або плати», 
згідно з яким Нафтогаз має сплатити за товар, 
який фактично не було поставлено. Залишок 
суми складають вимоги з виплати штрафних 
санкцій та процентів.

Нафтогаз наполягає, що положення «бери 
або плати» в поєднанні з іншими положен-
нями контракту (зокрема, способом встанов-
лення ціни та забороною реекспорту газу) є 
дискримінаційним та не може застосовувати-
ся до Нафтогазу.
Газпром також вимагає від Нафтогазу сплати 
рахунків на суму понад 0,7 млрд дол. за газ, 
начебто поставлений російською компанією 
на тимчасово окуповану територію України 
в межах Донецької та Луганської областей 
протягом 2015 та 2016 років. При цьому з 
2014 року поставки газу в Україну за чинним 
контрактом між Нафтогазом та Газпромом 
здійснюються на умовах передплати.

Нафтогаз не приймає газ на газовимірю-
вальних станціях Прохорівка і Платово, 

Завдяки диверсифікації 

сумарне зменшення 

фактичних витрат 

Нафтогазу порівняно 

з потенційними склало 

більше 44 млрд дол.

Важливо, що Україна 

зменшила свої 

витрати на газ без 

жодних  геополітичних 

поступок Росії

Північний потік-2 

нівелює зусилля 

демократичних 

країн щодо 

підтримки України 

та впровадження 

санкцій проти Росії 

через її воєнну агресію 

у Криму та на Донбасі

Загальна кількість постачальників 

з європейського напрямку

1

14

10

7

2012

01.10.14

01.04.16

01.07.15

2014

2015

1 кв. 2016

01.10.14

0

-10

-20

-30

-40

-50

-60

01.01.15

01.04.15

01.07.15

01.10.15

01.01.16

01.04.16

Економія – більше 

44 млрд

  

дол.

 

 

 

за півтора роки 

 

(або 130% від річних витрат Державного бюджету 

та Пенсійного фонду України)  

фактично витратили на імпорт

 

Потенційні та фактичні витрати Нафтогазу  

на імпортований газ,

накопичувальним підсумком, млрд дол. 

розташованих на тимчасово окупованій 
території України, оскільки імпортує газ 
виключно через пункти входу в ГТС на під-
контрольній Україні території (див. розділ 
Операційна діяльність – Наслідки збройної 
агресії).

Арбітражне провадження 

щодо контракту на транзит 

газу

Суттєвих змін вимагає також і контракт на 
транспортування російського газу до ЄС, 
необхідність чого неодноразово обговорю-
валась на рівні двох компаній, профільних 
міністерств України та Російської Федерації, 
а також під час тристоронніх переговорів за 
участі Європейської Комісії. Нафтогаз ініці-
ював провадження щодо цього контракту 
в Арбітражному інституті Торгової палати 
Стокгольма в жовтні 2014 року та надав де-
тальні позовні вимоги в квітні 2015 року.

Вимоги Нафтогазу в цьому провадженні сто-
суються, по-перше, заміни певних положень 
контракту. Зокрема, Нафтогаз має отримати 
право передати свої права та обов’язки за 
транзитним договором новому оператору ГТС 
України згідно з вимогами Третього енерго-
пакета. По-друге, транзитний тариф має бути 
приведений у відповідність із правом ЄС та 
законодавством України.

Крім того, Нафтогаз вимагає призначення 
компенсації за недопоставку обсягів газу для 
транзиту, в тому числі з урахуванням того, 
що тариф на транзит газу залежить від обсягу 
транспортованого газу.

Мінімальний обсяг газу, що Газпром має 
поставляти для транзиту територією України 
щорічно, складає 110 млрд куб. м. Натомість, 
річний обсяг транзиту в 2009-2013 роках дорів-
нював в середньому 94 млрд куб. м, в 2014 – 
62  млрд куб. м. За підсумками 2015 року його 
обсяг склав у напрямку ЄС 67,1 млрд куб. м.

ПОСТАВКА 

ТРАНЗИТ 

ПОСТАВКА 

ТРАНЗИТ 

*Суми позовних вимог включають усі грошові вимоги, штрафи та проценти.

Арбітражний інститут Торгової палати  Стокгольма розглядає дві справи:

Арбітражні провадження у ТПС між Нафтогазом і Газпромом

Сума ретроперспективних компенсацій,

що вимагають сторони

 

Резюме позовних вимог і зустрічних вимог станом на 31 липня 2016 року* 

38,7 млрд дол. 

28,3 млрд дол.

 

 

18,1

 

млрд дол. 

10,2

 

млрд дол. 

38,7 млрд дол.

 

 

 

 

•

29,2 млрд дол. – санкції за 
принципом «бери або плати» в 

2012 -2014 роках та 3 кварталі 2015 роках

•

2,2 млрд – стосовно спірної ціни 
на газ у 4 кварталі 2013 року 
та 2 кварталі 2014 року

•

Штрафи та проценти 

•

14,2 млрд дол. – щодо  
встановлення і перегляду ціни 

на газ, закуплений з 20 травня 
2011 року до жовтня 2015 року

•

Штрафи та проценти

•

Інші  вимоги **

•

Недопоставки та недоплати 
за послуги з транзиту в 
2009-2015 роках  

•

Інші вимоги ***

•

5 млн куб. м балансуючого 
газу Газпрому, який виник у 
2014 році

**Інші вимоги Нафтогазу, а саме: внесення змін/заміна незаконних або 

недійсних та необґрунтованих положень  контракту на постачання   
(вигідні для Газпрому річні обсяги газу, принцип «бери або плати»,  
пункт про заборону експорту, право на одностороннє призупинення 
постачання та пункт про обов’язкові продажі)

*** Інші вимоги Нафтогазу, а саме: внесення змін/заміна незаконних або

недійсних та необґрунтованих положень контракту на транзит відповідно  
до європейського антимонопольного та енергетичного законодавства (на 
основі тарифів, що відображають витрати, та принципу резервування 
потужностей), а також застосування Третього енергопакета до транспортування  
російського газу територією України (включно з наданням шипер-кодів) 

A.  Контракт на поставку – зустрічні позови, подані в червні 2014 року, 

слухання заплановані на вересень-жовтень 2016 року, а рішення 
очікується в 1 кварталі 2017 року

B.  Контракт на транзит, Нафтогаз подав позов у жовтні 2014 року,  
слухання заплановані на листопад грудень 2016 року, рішення очікується 
в 1-2 кварталі 2017 року

Результати обчислень можуть не збігатися у десятковому розряді  

через заокруглення  

0,006 млрд дол.

СТРАТЕГІЯ ТА РЕФОРМА

32

33