|
|
содержание .. 4 5 6 7 ..
грунту, багато свіжого повітря, сонця. Узимку – сухе утримання, сонце, свіже повітря (але не протяги!) та низька температура Лобівія фаматимензіс (Lobivia famatimensis (Speg.) Backbg.). Ці маленькі представники гірських кактусів ростуть звичайно поодинці між камінням. Стебло в них майже циліндричної форми, 3-3,5см заввишки та 2,5-2,8см в діаметрі. Маківка закруглена, Жовтогарячі квітки відносно великі, з'являються у верхній третині стебла, діаметр 3,2см. Біля основи пелюстки квіток бліді- ші, світло-жовті. Тичинкові нитки та пиляки жовті, стовпчик білясто-жовтий з 8-12 приймочками. У культурі відома здавна. Цвіте в кімнатних умовах на початку літа. У цей період рослини краще виносити в грунт та прико- пувати разом з горщиками. Узимку полюбляють холод та слабке поливання або зовсім сухе утримання. Розмножується живцюванням або відділенням пагонів, які далі можна вирощувати на власних коренях чи прищеплювати на деякі цереуси. Лофофора Вільямса – Lophophora Williamsii (Lem. et SD) Cоu1t. До роду лофофор належить Батьківщина цього виду – район нижньої течії річки Ріо Гранде на кордоні між Сполученими Шта- Лофофора належить до найвитриваліших как- тусів. Витримує такі умови, в яких гине навіть пеларгонія.
Рис. 28. Лофофора Вільямса (збільшено) Потребує важкої поживної землесуміші і багато сонця. Узимку слід тримати її на сонячному місці майже без поливання при температурі 10°С (не нижче!) Ці маленькі, вкриті гачкуватими колючками творіння природи стають дедалі популярніші. Налічує 350 видів та 98 різновидів – майже найбільший з усіх родів у родині кактусових. Зовнішній вигляд мамілярій, їхні декоративні квітки, колючки та опушення Характерною ознакою роду є відсутність у його представників ребер, стебло вкрите сосочками. Дуже гарні так звані білі мамілярії: бокасансь- ка, кандіда, пірчаста (плюмоза), гана; та жовті – видовжена, Прінглея, цельзіана та ін. Опушення цих видів настільки густе, що зовсім закриває сосочки на стеблі.
Рис. 29. Мамілярія тетракана (збільшено). Слід відзначити, що білі мамілярії, які походять з гірських районів Центральної та Північної Мексіки, де ростуть на вапняко- вих та крейдяних скелях, у культурі більше за інших вимагають землесуміші з домішком певної кількості вапна так, щоб рН її |