ЗМІШУВАЧІ, КОНТАКТНІ РЕЗЕРВУАРИ ТА ХЛОРАТОРНА

4.11.

При знезаражуванні стічних вод хлором повинні бути визначені необхідні добові кількості активного хлору, максимальна годинна продуктивність хлораторної, марки та необхідна кількість хлораторів та іншого обладнання хлораторної.

При розрахунках дозу активного хлору слід приймати:

- після механічної очистки – 10г на 1м³ відстояних стічних вод;

- після повної фізико-хімічної та глибокої біологічної очистки – 3г/м³;

- після неповної біологічної очистки – 5г/м³.

При проектуванні хлорного господарства очисних споруд слід керуватися вимогами розділу СНиП на проектування зовнішніх мереж і споруд водопостачання (СНиП 2.04.02-84).

Хлорне господарство очисних споруд повинно забезпечити можливість збільшення розрахункової дози хлору в 1,5раза без зміни місткості складу для реагентів [2].

Для змішування стічної води з хлором можуть використовуватись змішувачі будь-якого типу [1,3,7,8].

Контактні резервуари проектуються на тривалість перебування, конструктивно виконуються як первинні відстійники, число резервуарів – не менше двох. Тривалість контакту хлору з стічною водою в резервуарі, відвідних лотках та трубопроводах належить приймати 30 хв.

Кількість осаду, який випадає в контактних резервуарах, слід приймати:

- на станціях механічної очистки – 1,5 л/м³ стічних вод по максимальному припливу;

- на стаціях повної біологічної очистки в аеротенках відповідно – 0,5л/м³.

Вологість осаду, що видаляється із контактних резервуарів – 98%.

4.12. ВИМІРЮВАЧІ ВИТРАТИ СТІЧНИХ ВОД.

Вимірювання витрати стічних вод на очисних станціях може проводитись за допомогою незатопленого водозливу з тонкою стінкою, трикутного рівнобедреного водозливу з тонкою стінкою, лотка Паршаля, лотка Вентури тощо. Витрати розраховуються по відомим формулам гідравліки.

Розміри лотка Паршаля та втрати напору в ньому встановлюються у залежності від витрати стічних вод [1,3].

4.14. СПОРУДИ ДЛЯ ЗНЕВОДНЕННЯ ОСАДУ

У цей час при обробці осадів в основному застосовується механічне зневоднювання. Мулові площадки, як правило, проектуються як аварійні споруди на випадок виходу з ладу механічного зневоднювання. У рідких випадках (наприклад, на очисних станціях невеликої продуктивності) мулові площадки можуть проектуватися як самостійні споруди.

4.14.1. МУЛОВІ МАЙДАНЧИКИ

Об’єм осаду, що подається із звичайних метантенків на мулові майданчики, приймається таким же, як і до зброджування. При подачі на мулові майданчики осаду із двохярусних відстійників, аеробних стабілізаторів з мулозгущувачами, двохступінчастих метантенків необхідно враховувати зменшення об’єму осаду, що подається, за рахунок його розпаду та згущення.

Навантаження на мулові майданчики, конструктивні та технологічні параметри слід приймати у відповідності до вказівок СНиП 2.04.03‑85 (пп. 6.387. – 6.400)

Площа мулових майданчиків повинна перевірятися на зимове наморожування. Тривалість періоду, на протязі якого відбувається наморожування, визначається числом днів у році із середньодобовою температурою нижче мінус 10°С. Для наморожування допускається використовувати до 30% площі мулових майданчиків. Товщину наморожуваного шару осаду допускається приймати на 0,1м менше висоти огороджувального валика. Площа аварійних мулових майданчиків визначається у відповідності з п. 6.386. [2].

4.14.2. СПОРУДИ ДЛЯ МЕХАНІЧНОГО ЗНЕВОДНЕННЯ ОСАДУ

При механічному зневодненні на вакуум фільтрах зброженого осаду необхідно запроектувати споруди для промивання та згущення осаду, реагентне господарство для зберігання, приготування робочих розчинів та дозування реагентів, барабанні вакуум-фільтри із допоміжним обладнанням [1‑3,7,8,13].

При обробці сирих осадів із первинних відстійників, а також згущеного надлишкового активного мулу промивання їх не передбачається. Для зневоднення сирих осадів належить передбачати вакуум-фільтри із сходячим полотном [2,3,13].

У результаті проведених розрахунків повинне бути підібране основне обладнання цеху механічного зневоднення осаду [3,14].

При зневодненні осадів на фільтр-пресах розрахунок їх слід проводити на основі експериментальних даних про дози реагентів, питому продуктивність, початкову та кінцеву вологість осаду [2,3,13].

При використанні для механічного зневоднення осадів центрифуг їх продуктивність, ефективність затримання сухої речовини і вологість зневоднених осадів слід приймати по СНиП 2.04.03‑85, спосіб обробки фугату, що отримується при центрифугуванні осадів, приймається у залежності від вирішення загальної технологічної схеми станції з урахуванням конкретних місцевих умов [2,3,13].

При проектуванні механічного зневоднення осадів необхідно передбачати аварійні мулові майданчики п. 6.386. [2]. Для складування зневоднених осадів слід передбачати відкриті майданчики, розраховані на 4-5місячне зберігання при висоті шару 1,5‑2м.

У випадку утилізації зневоднених сирих осадів та активного мулу необхідно передбачити їх дегельмінтизацію терморадіаційним чи іншими способами [3,13,14].

содержание .. 1 2 3 4 5 6 7 8