содержание .. 30 31
термоэлектрический ряд
термоелектричні ефекти — ефекти, зумовлені існуванням взаємозв’язку між тепловими й електричними процесами в металах і напівпровідниках (ефекти Зеєбека, Пельтьє і Томсона)
e thermoelectric effects
d thermoelektrische Effekte
f effets thermoélectrique
термоэлектрический ряд — ряд термоэлектродвижущих сил двух веществ, в котором любое последующее вещество более отрицательно в термоэлектрическом смысле относительно предыдущего; для металлов это следующий ряд: Si, Sb, Fe, Mo, Cd, W, Au, Ag, ..., Ni, Co, Bi
термоелектричний ряд — ряд термоелектрорушійних сил двох речовин, у якому будь-яка наступна речовина більш негативна в термоелектричному сенсі відносно попередньої; для металів це такий ряд: Si, Sb, Fe, Mo, Cd,
W, Au, Ag, ..., Ni, Co, Bi
e thermoelectric series, thermoelectromotive series
d thermoelektrische Spannungszeiche
f series thermoélectrique
термоэлектричество — электричество, возникающее в материале при воздействии на него тепла (см. эффекты Зеебека, Пельтье)
термоелектрика — електрика, що виникає в матеріалі при впливі на нього тепла (див. ефекти Зеєбека, Пельтьє)
e thermoelectricity
d Thermoelektrizität
f thermoélectricité
термоэлектродвижущая сила, термо-э.д.с. — электродвижущаяся сила, возникающая в замкнутой электрической сети, составленной из последовательно соединенных различных металлов или полупроводников, в связи с тем, что их спаи находятся при разных температурах; на измерении термо-э.д.с. основано определение температуры с помощью термопары
термоелектрорушійна сила, термо-е.р.с. — електрорушійна сила, що виникає в замкненій електричній мережі, складеній із послідовно з’єднаних різних металів чи напівпровідників, у зв’язку з тим, що їх спаї знаходяться при різних температурах; на вимірюванні термое.р.с. грунтується визначення температури за допомогою термопари
e thermoelectric power, thermoelectromotive power
d thermoelektrische Kraft
f puissance thermoélectrique
тетрагональная кристаллическая система
термоэлектронная эмиссия — явление испускания электронов нагретыми твердыми телами, вызываемое тепловым возбуждением электронов
термоелектронна емісія — явище емісії електронів нагрітими твердими тілами, викликане тепловим збудженням електронів
e thermionic emission, Richardson effect
d Glühemission
f émission thermoélectronique
термоэлемент — см. термопара термоелемент — див. термопара e thermoelement
d Thermoelement
f thermoelement
тесла — единица измерения магнитной индукции в системе СИ; обозначается Тл
тесла — одиниця виміру магнітної індукції в системі СІ; позначається Тл
e tesla d Tesla f tesla
тетрагональная кристаллическая сингония — см. тетрагональная кристаллическая система
тетрагональна кристалічна сингонія — див. тетрагональна кристалічна система
тетрагональная кристаллическая система, тетрагональная кристаллическая сингония, тетрагональная система — кристаллическая система с одной (поворотной или инверсионной) осью 4- го порядка; сингония, для которой характерны следующие соотношения между ребрами и углами элементарной ячейки кристалла: а=bc, α=β=γ=90°, где а,b,c — периоды элементарной кристаллической ячейки, а α, β, γ — углы, образуемые пло скостями ячейки
тетрагональна кристалічна система, тетрагональна кристалічна сингонія, тетрагональна система — кристалічна система з однією (поворотною чи інверсійною) віссю 4-го порядку; сингонія, для якої характерні такі співвідношення між ребрами і кутами елементарної комірки кристала: а=bc, α=β=γ=90°, де а,b,c — періоди елементарної кристалічної комірки, а α, β, γ — кути, утворені площинами комірки
e tetragonal crystal system
d tetragonales Kristallsystem
f système cristalline tétragonale
тетрагональная решетка
тетрагональная решетка — пространственная кристаллическая решетка, в элементарной ячейке которой все три оси перпендикулярны друг другу, междоузельные расстояния вдоль двух осей равны между собой и не равны междоузельному расстоянию вдоль третьей оси
тетрагональна ґратка — просторова кристалічна ґратка, в елементарній комірці якої всі три осі перпендикулярні одна одній, міжвузольні відстані уздовж двох осей є однаковими між собою і не дорівнюють міжвузельній відстані уздовж третьої осі
e tetragonal lattice
d tetragonales Gitter
f réseau tétragonale
тетрагональная система — см. тетрагональная кристаллическая система тетрагональна система — див. тетрагональна кристалічна система
e tetragonal system
d tetragonales System
f système tétragonale
тетрагональный мартенсит — мартенсит, в решетке которого соотношение осей с/a > 1
тетрагональний мартенсит — мартенсит, у ґратці якого співвідношення осей c/a > 1
e tetragonal martensite d tetragonaler Martensit f martensite tétragonale
тетраэдр Томпсона — графическое построение для анализа расщепления полных дислокаций в ГЦК решетке
тетраедр Томпсона — графічна побудова для аналізу розщеплення повних дислокацій у ГЦК ґратці
e Tompson tetrahedron
d Tompson-Tetraeder
f tétraèdre de Tompson
тетраэдрическое междоузлие — междоузлие в кристаллической решетке, имеющее четыре ближайших соседних узла
тетраедричне меживузля — меживузля в кристалічній ґратці, що має чотири найближчіх сусідніх вузли
e tetrahedral interstice
d tetraedrische Gitterlück
f interstice tétraédrique
технологические трещины
технеций (Тс) — элемент №43 периодической системы Д.И.Mенделеева (VII группа, 5 период), атомная масса 98,91; известен 21 изотоп с мас совыми числами 90—110; типичные степени окисления +VII, +III, +II, I; серебристый с коричневым оттенком металл, относится к радиоактивным элементам; Тпл 2445 К; химические свойства близки к свойствам рения; нерастворим в соляной, растворяется в азотной кислотах; получен в 1937 году Э.Сегре, К.Лерье (Италия) облучением 92Мо дейтронами (образуется при делении ядра урана); наиболее известен изотоп 99Tc (Т1/2 = 12 · 105 лет); происхождение названия — от греческого technetos — искусственный; применяют как ингибитор коррозии, как компонент катализаторов, как конструкционный материал в ядерной энергетике, как легирующий элемент в коррозионностойких сплавах
технецій (Тс) — елемент №43 періодичної системи Д.І.Менделеева (VII група, 5 період), атомна маса 98,91; відомий 21 ізотоп з масовими числами 90—110; типові ступені окислювання +VII, +III, +II, I; сріблястий з коричневим відтінком метал, відноситься до радіоактивних елементів; Тпл 2445 К; хімічні властивості близькі до властивостей ренію; нерозчинний у соляній, розчиняється в азотній кислотах; отриманий у 1937 році Э.Сегре, К.Лер’є (Італія) опроміненням 92Мо дейтронами (утворюється при поділі ядра урану); найбільш відомий ізотоп 99Tc (Т1/2 = 12 · 105 років); походження назви — від грецького technetos — штучний; застосовують як інгібітор корозії, як компонент каталізаторів, як конструкційний матеріал у ядерній енергетиці, як легувальний елемент у корозійоностійких сплавах
e technecium d Technetium f technetium
технологические свойства (материала) — свойства, определяющие возможность осуществления технологического процесса изготовления изделия; например, способность к осадке, свариваемость и др.
технологічні властивості (матеріалу) — властивості, що визначають можливість здійснення технологічного процесу виготовлення виробу; наприклад, здатність до осадки, зварюваність тощо
e technological properties, processing properties
d technologische Eigenschaften
f propriétés technologiques
технологические трещины (СВ) — горячие или холодные трещины в зоне сварных соединений, вызванные процессом сварки
тигельная сталь
технологічні тріщини (ЗВ) — гарячі чи холодні тріщини в зоні зварних з’єднань, викликані процесом зварювання
e technological cracks, processing cracks
d technologische Riße
f fissures technologiques
тигельная сталь — сталь, выплавленная в тиглях; отличается низким содержанием примесей
тигельна сталь — сталь, виплавлена в тиглях; відзначається низьким вмістом домішок
e crucible steel
d Tiegelstahl
f acier au creuset
тип разрушения, вид разрушения — характер разрушения, изменяющийся в зависимости от вида разрушающих напряжений
тип руйнування, вид руйнування — характер руйнування, що змінюється в залежності від виду руйнівних напружень
e fracture mode
d Bruchart, Bruchcharakter
f mode de rupture
типы связи — типы химических связей между атомами в веществе
(металлическая, ковалентная, ионная и Ван-дер-Ваальсовская связи)
типи зв’язку — типи хімічних зв’язків між атомами в речовині (металевий,
ковалентний, іонний і Ван-дер-Ваальсовий зв’язки)
e types of bond
d Bindungsarten
f modes de liaison, types de liaisons
титан (Ti) — элемент №22 периодической системы Д.И.Менделеева (IV группа, 4 период), атомная масса 47,90; известны 13 изотопов с массовыми числами 41—53; типичные степени окисления +II, +III, +IV; серебристо- белый, легкий, тугоплавкий (Тпл 1933±10 К), коррозионностойкий металл; основное сырье — минералы рутил TiO2, ильменит FеТiO3; открыт в 1795 году М.Клапротом (Германия); применяют в чистом виде и виде сплавов с алюминием, молибденом, хромом, ванадием, марганцем и другими металлами в авиакосмической, химической и судостроительной промышленности, архитектуре и др.
токи Фуко
титан (Ti) — елемент №22 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 4 період), атомна маса 47,90; відомо 13 ізотопів з масовими числами 41—53; типові ступені окислювання +II, +III, +IV; сріблясто-білий, легкий, тугоплавкий (Тпл 1933±10 К), корозійностійкий метал; основна сировина — мінерали рутил TiO2, ільменіт FеТiO3; відкритий 1795 року М.Клапротом (Німеччина); застосовують у чистому виді і як сплави з алюмінієм, молібденом, хромом, ванадієм, марганцем і іншими металлами в авіакосмічній, хімічній і суднобудівній промисловості, архітектурі тощо
e titanium
d Titan
f titane
титанирование — химико-термическая обработка, приводящая к получению в поверхностном слое металла (изделия) титансодержащих фаз
титанування — хіміко-термічна обробка, що призводить до одержання в поверхневому шарі металу (виробу) фаз, які містять тітан
e titanizing
d Titanieren
f titanisation
ток обмена — электрический ток, связанный с протеканием равновесной электродной реакции в прямом или обратном направлениях
струм обміну — електричний струм, зв’язаний зі здійсненням рівноважної електродної реакції в прямому чи зворотному напрямках
e exchange current
d Austauschstrom
f courant d’échange
ток эмиссии — ток, возникающий при испускании электронов веществом
струм емісії — струм, що виникає при випромінюванні електронів речовиною
e emission current
d Emissionstrom
f courant d’émission
токи Фуко — см. вихревые токи струми Фуко — див. вихрові струми e Foucault currents, eddy currents
d Wirbelstrom
f courants de Foucault, courants circulaires
толстолистовой прокат
толстолистовой прокат — листовая сталь толщиной от 4 до 160 мм товстолистовий прокат — листова сталь товщиною від 4 до 160 мм e plate steel
d (gewalztes) Grobblech
f tôle forte
толщина азотированного слоя — расстояние от поверхности азотированного металла (изделия) до условной границы, определяемой заданным базовым параметром, характеризующим слой, обогащенный азотом
товщина азотованого шару — відстань від поверхні азотованого металу (виробу) до умовної межі, що визначається заданим базовим параметром, який характеризує шар, збагачений азотом
e effective nitrided case depth
d Nitrierhärtetiefe
f profondeur conventionnelle de nitruration
толщина закаленного слоя — см. глубина закалки товщина загартованого шару — див. глибина гартування
толщина покрытия — расстояние по нормали между поверхностью основного покрываемого металла и внешнею поверхностью слоя покрытия товщина покриття — відстань по нормалі між поверхнею основного
металу, що покривається, і зовнішньою поверхнею шару покриття
e coating thickness
d Überzugsdicke
f épaisseur de revêtement
томасовская сталь — сталь, полученная томасовским процессом
томасівська сталь — сталь, отримана томасівським процесом
e Thomas steel, basic Bessemer steel
d Thomasstahl
f acier de Thomas
томпак, красная латунь — однофазная латунь с содержанием меди более
80%
томпак, червона латунь — однофазна латунь зі змістом міді понад 80%
e tombac
d Tombak, Rotmessing
f tombac
торий
тонирование — обработка поверхности металла или покрытия химическим или электрохимическим способом для получения неметаллического неорганического слоя с определенным цветовым оттенком
тонування — обробка поверхні металу чи покриття хімічним або електрохімічним способом для одержання неметалевого неорганічного шару з певним відтінком кольору
e toning d Tonung f virage
тонкая структура — см. субструктура тонка структура — див. субструктура e fine structure
d Feinstruktur
f structure fin
тонкая фольга — особо тонкая полоса из стали или цветных металлов и сплавов толщиной менее 0,2 мм; таким же термином определяется и утоненный металлический срез толщиной в доли микрометра, являющийся объектом исследований в просвечивающей электронной микроскопии (ПЭМ)
тонка фольга — особливо тонка смуга зі сталі чи кольорових металів і сплавів товщиною менше 0,2 мм; таким же терміном визначається й утонений металевий зріз товщиною в частки мікрометра, що є об’єктом досліджень у просвічувальній електронній мікроскопії (ПЕМ)
e thin foil
d dünne Folie
f lame mince
тонкое скольжение — скольжение, приводящее к образованию следов скольжения (линий скольжения), разрешаемых методами электронной микроскопии
тонке ковзання — ковзання, що призводить до утворення слідів ковзання
(ліній ковзання), визначаємих методами електронної мікроскопії
e fine slip
d Feingleitung
f glissement fin
торий (Th) — элемент №90 периодической системы Д.И.Менделеева (III группа, 7 период), атомная масса 232,038; известны 24 изотопа с массовыми числами 213—236; типичные степени окисления +IV, +II, +III;
точечная группа
серебристо-белый металл; Тпл 2023 К, первый член группы актиноидов, родоначальник радиоактивного ряда семейства тория; на воздухе покрывается тонкой пленкой оксида ThO2, растворим в НСl; основное сырье — монацитовый песок (монацит); при облучении его нейтронами образуется ядерное топливо 233U; открыт в 1828 году И.Берцелиусом (Швеция); применяют в ядерной технике и энергетике, рентгенотехнике, для легирования магниевых сплавов и вольфрама (ТhО2), в качестве геттера, для производства огнеупорных материалов и др.
торій (Th) — елемент №90 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 7 період), атомна маса 232,038; відомо 24 ізотопи з масовими числами 213— 236; типові ступені окислювання +IV, +II, +III; сріблясто-білий метал; Тпл 2023 К, перший член групи актиноїдів, родоначальник радіоактивного ряду сімейства торія; на повітрі покривається тонкою плівкою оксиду ThО2, розчинний у НСl; основна сировина — монацитовий пісок (монацит);
при опроміненні його нейтронами утворюється ядерне паливо 233U;
відкритий 1828 року І.Берцеліусом (Швеція); застосовують у ядерній техніці й енергетиці, рентгенотехніці, для легування магнієвих сплавів і вольфріму (ТhО2), як гетер, для виробництва вогнетривких матеріалів тощо
e thorium d Thorium f thorium
точечная группа — сочетание всех возможных преобразований симметрии, характеризующих симметрию внешней формы кристалла и его свойств
точкова група — сполучення всіх можливих перетворень симетрії, що характеризують симетрію зовнішньої форми кристала і його властивостей
e point group
d Punktgruppe
f groupe ponctuel
точечная коррозия — см. питтинговая коррозия точкова корозія — див. пітингова корозія
e point corrosion
d Punktkorrosion
f corrosion ponctuelle
точечное несовершенство — см. точечный дефект точкова недосконалість — див. точковий дефект
e point imperfection
d Punktfehlstelle
f imperfection ponctuel
точка плавления
точечный дефект, точечное несовершенство — дефект (несовершенство) кристаллической решетки, размеры которого малы (не более нескольких атомных диаметров) во всех трех измерениях; как правило, такой дефект связан с наличием лишнего атома (иона) или отсутствием атома (иона) в решетке основного металла
точковий дефект, точкова недосконалість — дефект (недосконалість) кристалічної ґратки, розміри якого малі (не більше кількох атомних діаметрів) в усіх трьох вимірах; як правило, такий дефект зв’язаний з наявністю зайвого атома (іона) чи відсутністю атома (іона) у ґратці основного металу
e point defect
d Punktfehler
f défaut ponctuel
точка деструкции (MM) — см. деструкционная точка точка деструкції (MM) — див. деструкційна точка
точка затвердевания — см. температура затвердевания точка твердіння — див. температура твердіння
e solidifying point, point of solidification
d Erstarrungspunkt
f point de solidification
точка кристаллизации — см. температура кристаллизации точка кристалізації — див. температура кристалізації
e point of crystallization
d Kristallisationspunkt
f point de cristallisation
точка плавления — см. температура плавления точка плавлення — див. температура плавлення e melting point, fusion point
d Schmelzpunkt
f point de fusion
точка превращения — см. температура превращения точка перетворення — див. температура перетворення e trasformation point
d Umwandlungspunkt
f point de transformation
точка росы
точка росы — температура, при которой (при данном давлении) давление водяного пара, содержащегося в атмосфере, равно давлению насыщенного пара
точка роси — температура, при якій (при даному тиску) тиск водяної пари, що міститься в атмосфері, дорівнює тиску насиченої пари
e dew point
d Taupunkt
f point de rosée
травление, декапирование — химическая или электрохимическая обработка (обычно растворами кислот) твердых материалов, проводимая с целью растворения и удаления оксидов или слоя металла
травлення, декапірування — хімічна чи електрохімічна обробка (зазвичай розчинами кислот) твердих матеріалів, проведена з метою розчинення і видалення оксидів чи шару металу
e pickling
d Beizen, Dekapieren
f décapage
травление границ зерен — выявление границ зерен в материале путем избирательного действия на них химических реактивов, тепла и/или пониженного давления, электрохимического процесса или потока ионов
травлення меж зерен — виявлення меж зерен у матеріалі шляхом вибіркової дії хімічних реактивів, тепла і/чи зниженого тиску, електрохімічного процесу чи потоку іонів
e grain boundary etching
d Korngrenzenätzen
f attaque des joints de grain
травление шлифов, вытравливание — химическая или электрохимическая обработка (обычно растворами кислот) металлических поверхностей (металлографических шлифов, полированных изделий) с целью выявления структурных составляющих или гравировки
травлення шліфів, витравлювання — хімічна чи електрохімічна обробка (зазвичай розчинами кислот) металевих поверхонь (металографічних шліфів, полірованих виробів) з метою виявлення структурних складових чи гравірування
e etching
d Ätzen
f attaque
трансляционная симметрия
транскристаллизация (СВ) — кристаллизация, сопровождающаяся образованием ослабленного стыка зон столбчатых кристаллов металла шва, растущих навстречу друг другу от поверхности сплавления
транскристалізація (ЗВ) — кристалізація, що супроводжується утворенням ослабленого стику зон стовпчастих кристалів металу шва, які ростуть назустріч один одному від поверхні сплавлення
e transcrystallization d Transkristallisation f Transcristallisation
транскристаллитное разрушение — см. внутризеренное разрушение транскристалітне руйнування — див. внутрізеренне руйнування
e transcrystalline fracture d transkristalliner Bruch f rupture transcristalline
транскристаллитные трещины — микроскопические трещины, проходящие через зерна металла
транскристалітні тріщини — мікроскопічні тріщини, що проходять крізь зерна металу
e transcrystalline cracks
d transkristalline Risse
f fissures transcristallines
трансляционная группа — аналог пространственной кристаллической решетки, используемый при описании двухмерной симметрии граней кристалла
трансляційна група — аналог просторової кристалічної гратки, використовуваний при описі двовимірної симетрії граней кристала
e translation group
d Translationsgruppe
f groupe de translation
трансляционная решетка — см. кристаллическая решетка трансляційна ґратка — див. кристалічна ґратка
трансляционная симметрия — симметрия, описывающая трансляционную решетку и включающая, помимо обычных элементов симметрии кристалла, дополнительные элементы симметрии (плоскости скольжения и винтовые оси)
трансляция
трансляційна симетрія — симетрія, що описує трансляційну ґратку і враховує, крім звичайних елементів симетрії кристала, додаткові елементи симетрії (площини ковзання і гвинтові осі)
e translational symmetry d Translationssymmetrie f symétrie de translation
трансляция — перемещение в пространстве (без поворота); в кристаллографии трансляция — это параллельный перенос кристаллической решетки таким образом, что ее конечное положение нельзя отличить от начального
трансляція — переміщення в просторі (без повороту); у кристалографії трансляція — це паралельне перенесення кристалічної ґратки таким чином, що її кінцеве положення не можна відрізнити від початкового
e translation d Translation f translation
трансформаторная сталь, электротехническая текстурованная сталь — электротехническая тонколистовая сталь, содержащая 2,8—4,8% кремния; применяется в текстурованном состоянии для изготовлении сердечников трансформаторов и магнитопроводов электрических машин
трансформаторна сталь, електротехнічна текстурована сталь — електротехнічна тонколистова сталь, що містить 2,8—4,8% кремнію; застосовується в текстурованому стані для виготовлення сердечників трансформаторів і магнітопроводів електричних машин
e transformer steel
d Transformatorenstahl
f acier pour transformateurs, tôle transformateur
трение, контактное трение — взаимодействие тел, возникающее в местах их соприкосновения и препятствующее их относительному перемещению тертя, контактне тертя — взаємодія тіл, що виникає в місцях їх дотику і
перешкоджає їх відносному переміщенню
e friction
d Reibung
f frottement
тренировка — периодическое нагружение металла (изделия) с целью повышения предела выносливости
тренування — періодичне навантаження металу (виробу) з метою підвищення границі витривалості
e training
d Trainieren
f entraînement à la fatigue
третье тело
третичный графит — графит, выделяющийся из феррита при охлаждении вследствие понижения растворимости в нем углерода
третинний графіт — графіт, що виділяється з фериту при охолодженні внаслідок зниження розчинності у ньому вуглецю
e tertiary graphite
d Tertiärgraphit
f graphite tertiaire
третичный цементит — цементит, выделяющийся из феррита при охлаждении вследствие понижения растворимости в нем углерода
третинний цементит — цементит, що виділяється з фериту при охлодженні внаслідок зниження розчинності у ньому вуглецю
e tertiary cementite
d Tertiärzementit
f cêmentite tertiaire
третник, припой лудильщика — лекгоплавкий свинцовый припой, содержащий 67% Рb и 33% Sn
третник , припій лудильника — лекгоплавкий свинцевий припій, містить
67% Рb і 33% Sn
e tertiarium, tinman’s solder
d Weißlot, Zinnlot
f soudure de l’étameur
третной чугун — см. половинчатый чугун третний чавун — див. половинчастий чавун
третье тело, рабочий слой (ТР) — зона взаимодействия трущихся тел, в которой расположены фрикционные связи, а также заполняющие пространство между ними смазка и продукты изнашивания
третє тіло, робочий шар (ТР) — зона взаємодії тіл тертя, у якій розміщено фрикційні зв’язки, а також мастила і продукти зношування, що заповнюють простір між цими тілами
e third body
d dritter Körper
f corps troisième
трещина
трещина — нарушение сплошности металла (изделия) в виде щелевидного разрыва
тріщина — порушення суцільності металу (виробу) у вигляді щилиноподібного розриву
e crack
d Riß
f fissure, crique
трещина Гриффитса — микротрещина в абсолютно хрупком материале, впервые описанная Гриффитсом; при достижении критического размера увеличивается самопроизвольно и приводит к разрушению
тріщина Гріффітса — мікротріщина в абсолютно крихкому матеріалі, вперше описана Гріффітсом; при досягненні критичного розміру збільшується спонтанно і призводить до руйнування
e Griffith’s crack
f Griffith-Riß
f fissure de Griffith
трещиностойкость, сопротивление растрескиванию — способность металла (изделия) сопротивляться развитию трещин при механических и других воздействиях
тріщиностійкість, опір розтріскуванню — здатність металу (виробу)
чинити опір розвитку тріщин при механічних та інших впливах
e cracking resistance
d Rißbeständigkeit
f résistance à la fissuration
трещины в ядре сварной точки (СВ) — сквозные или несквозные технологические трещины, проходящие по сечению ядра сварной точки — дефект соединения точечной сваркой
тріщини в ядрі зварної точки (ЗВ) — наскрізні чи нескрізні технологічні тріщини, що проходять по перерізу ядра зварної точки — дефект з’єднання точковим зварюванням
e cracks in spot weld nugget
d Riße im Punktschweißzentrum
f fissures dans le noyau de point
трехкомпонентный сплав, тройной сплав — сплав, в состав которого входят два легирующих элемента
трикомпонентний сплав, потрійний сплав — сплав, до складу якого входять два легувальні елементи
e ternary alloy, three-component alloy d Dreistofflegierung, ternäre Legierung f alliage ternaire
триботехника
трехточечный изгиб, сосредоточенный изгиб — изгиб с приложением нагрузки к образцу в середине расстояния между опорами
триточковий вигин, зосереджений згин — згин з додаванням навантаження до зразка в середині відстані між опорами
e three-point bending
d Dreipunktbiegung
f flexion en trois points
трибология, трибоника — наука о трении, износе, смазке и взаимодействии контактирующих поверхностей при их взаимном перемещении
трибологія, трибоніка — наука про тертя, зношення, змащення і взаємодію поверхонь, що контактують, при їх взаємному переміщенні
e tribology d Tribologie f tribologie
трибометрия — раздел трибологии, изучающий методы проведения испытаний и измерений при трении и изнашивании, а также оборудование и аппаратуру
трибометрія — розділ трибології, що вивчає методи проведення випробувань і вимірювань при терті і зношуванні, а також устаткування й апаратуру
e tribometry d Tribometrie f tribomêtrie
трибоника — см. трибология трибоника — см. трибологія
триботехника - прикладной раздел трибологии, который имеет дело с непосредственной разработкой трибосопряжений (подбор, испытание материалов, расчет узлов трения)
триботехніка - прикладний розділ трибології, що має справу з безпосередньою розробкою трибосполучень (підбір, випробування матеріалів, розрахунок вузлів тертя)
e triboengineering
d Tribotechnik
f tribotechnique
триботехническое материаловедение
триботехническое материаловедение — материаловедение, изучающее поведение материалов при трении с учетом закономерностей трибологии триботехнічне матеріалознавство — матеріалознавство, що вивчає поведінку матеріалів при терті з урахуванням закономірностей трибології
e triboengineering material science
d tribotechnische Werkstoffkunde
f tribotechnique science des matériaux
триботехнология — раздел трибологии, изучающий технологические методы регулирования поверхностных свойств деталей машин при трении и изнашивании
триботехнологія — розділ трибології, що вивчає технологічні методи регулювання поверхневих властивостей деталей машин при терті і зношуванні
e tribotechnology d Tribotechnologie f tribotechnologie
тригональная кристаллическая сингония — см. тригональная кристаллическая система
тригональна кристалічна сингонія — див. тригональна кристалічна система
тригональная кристаллическая система, тригональная кристаллическая сингония — кристаллическая система с одной главной (поворотной или инверсионной) осью 3-го порядка; сингония, для которой характерны следующие соотношения между ребрами и углами элементарной решетки кристалла: a = b = c, = = 90°, где а, b, с — периоды элементарной кристаллической ячейки, а , , — углы, образуемые плоскостями ячейки тригональна кристалічна система, тригональна кристалічна сингонія — кристалічна система з однією головною (поворотною чи інверсійною) віссю 3-го порядку; сингонія, для якої характерні такі співвідношення між ребрами і кутами елементарної ґратки кристала: a = b = c, = = γ 90°, де а, b, с — періоди елементарної кристалічної комірки, а , , — кути,
утворені площинами комірки
e trigonal crystal system
d trigonales Kristallsystem
f système cristaline trigonal
триклинная кристаллическая система
тригональная решетка — пространственная кристаллическая решетка, в элементарной ячейке которой углы между осями равны между собой, но не являются прямыми, а междоузельные расстояния равны вдоль всех осей
тригональна ґратка — просторова кристалічна ґратка, в елементарній комірці якої кути між осями однакові, але не є прямими, а міжвузельні відстані дорівнюють одна одній уздовж усіх осей
e trigonal lattice
d trigonales Gitter
f réseau trigonal
тригональная система, ромбоэдрическая система — см. тригональная кристаллическая система
тригональна система, ромбоедрична система — див. тригональна кристалічна система
e trigonal system
d trigonales System
f système trigonal
триклинная кристаллическая сингония — см. триклинная кристаллическая система
триклинна кристалічна сингонія — див. триклинна кристалічна система
триклинная кристаллическая система, триклинная кристаллическая сингония — кристаллическая система, в которой отсутствуют оси и плоскости симметрии; возможен центр инверсии; сингония, для которой характерны следующие соотношениями между ребрами и углами элементарной решетки кристалла: а b с, 90°, где а, b, с — периоды элементарной кристаллической ячейки, а , , — углы, образуемые плоскостями ячейки
триклинна кристалічна система, триклинна кристалічна сингонія — кристалічна система, в якій відсутні осі і площини симетрії; можливий центр інверсії; сингонія, для якої характерні такі співвідношення між ребрами і кутами елементарної гратки кристала: а b с, 90°, де а, b, c— періоди елементарної кристалічної комірки, а , , — кути, утворені площинами комірки
e triclinic crystal system
d triklines Kristallsystem
f système cristaline triclinique
триклинная решетка
триклинная решетка — пространственная кристаллическая решетка, в элементарной ячейке которой углы между координатными осями неодинаковы, а междоузельные расстояния вдоль осей не равны между собой
триклинна ґратка — просторова кристалічна ґратка, в елементарній комірці якої кути між координатними осями не є однаковими, а міжвузельні відстані уздовж осей не дорівнюють одна одній
e triclinic lattice
d triklines Gitter
f réseau triclinique
триклинная система — см. триклинная кристаллическая система триклинна система — див. триклинна кристалічна система
e triclinic system
d triklines System
f système triclinique
тройная точка — точка на диаграмме состояния, отвечающая равновесному сосуществованию трех фаз данного вещества — твердой, жидкой и газообразной (парообразной)
потрійна точка — точка на діаграмі стану, що відповідає рівноважному співіснуванню трьох фаз даної речовини — твердої, рідкої і газоподібної (пароподібної)
e triple point d Tripelpunkt f point triple
тройной сплав — см. трехкомпонентный сплав потрійний сплав — див. трикомпонентний сплав
троостит — структура железо-углеродистых сплавов; высокодисперсная разновидность перлита с межпластинчатым расстоянием около 0,10 мкм, образующаяся из аустенита при охлаждении (троостит „закалки”); является более дисперсным и имеет большую твердость, чем перлит и сорбит закалки; троостит также образуется при отпуске из мартенсита (троостит отпуска); он имеет приблизительно такую же твердость, но отличается от троостита закалки формой частиц цементита
троостит — структура залізо-вуглецевих сплавів; високодисперсний різновид перліту з міжпластинчастою відстанню близько 0,10 мкм, утворювана з аустеніту при охолодженні (троостит „гартування”); є більш дисперсним і має приблизно більшу твердість, ніж перліт і сорбіт гартування; троостит також утворюється при відпуску з мартенситу
тугоплавкий металл
(троостит відпуску); він має таку ж твердість, але відрізняється від трооститу гартування формою частинок цементиту
e troostite d Troostit f troostite
троостит отпуска — троостит, образующийся при отпуске сталей; имеет более мелкодисперсную, компактную форму частиц цементита, а не пластинчатую, как троостит закалки
троостит відпуску — троостит, що утворюється при відпуску сталей; має більш дрібнодисперсну, компактну форму частинок цементиту, а не пластинчасту, як троостит гартування
e temper(ed) troostite
d Anlaßtroostit
f troostite de revenue
труба — полое изделие большой длины, преимущественно кольцевого сечения
труба — порожній виріб великої довжини, переважно кільцевого перерізу
e tube, pipe
d Röhre, Rohr
f tube, tuyau
трубное производство — изготовление труб с использованием процессов прокатки, прессования, сварки и др.
трубне виробництво — виготовлення труб з використанням процесів прокатки, пресування, зварювання тощо
e pipe and tube production
d Rohrherstellung
f fabrication des tubes
трудноспекаемый порошок — порошок с низкой спекаемостью важкоспікливий порошок — порошок з низькою здатністю до спікання e difficult to sinter powder
d schwer vereinteres Pulver
f poudre difficile à fritter
тугоплавкий металл — металл, температура плавления которого выше температуры плавления железа: более 1812 К
тугоплавкий метал — метал, температура плавлення якого вища за температуру плавлення заліза: понад 1812 К
327
тугоплавкий сплав
e high-melting point metal
d hochschmelzendes Metall
f métal à point de fusion élevé
тугоплавкий сплав — сплав, температура плавления которого выше, чем железа: более 1812 К
тугоплавкий сплав — сплав, температура плавлення якого вища, ніж заліза: понад 1812 К
e high-melting point alloy
d hochschmelzende Legierung
f alliage à point de fusion élevé
туннелирование — см. туннельный эффект тунелювання — див. тунельний ефект
туннельный эффект, туннелирование — преодоление электроном (частицей) потенциального барьера в случае, когда его полная энергия меньше высоты барьера; в металлах, в частности, наблюдается при диффузии водорода при низких температурах
тунельний ефект, тунелювання — подолання електроном (частинкою) потенційного бар’єру у випадку, якщо його повна енергія менша висоти бар’єра; у металах, зокрема, спостерігається при дифузії водню при низьких температурах
e tunnel effect d Tunneleffekt f effet tunnel
тупиковая пора — открытая пора, имеющая только один выход на поверхность пористого тела
тупикова пора — відкрита пора, що має тільки один вихід на поверхню пористого тіла
e blind hole
d Sachpore
f trou borgue
тяжелые металлы — группа цветных металлов с плотностью большей, чем у железа, включающая медь, никель, кобальт, свинец, кадмий, висмут и ртуть
важкі метали — група кольорових металів із густиною більшою, ніж у заліза; до складу групи входять мідь, нікель, кобальт, свинець, кадмій, вісмут і ртуть
328
углерод
e heavy metals
d schwere Metalle
f métaux lourds
тяжелый сплав — сплав с плотностью не менее 15000 кг/м3, в котором, как правило, присутствует связка как обязательная структурная составляющая; создается главным образом на основе вольфрама
важкий сплав — сплав із густиною не менше 15000 кг/м3, у якому, як правило, присутня речовина для зв’язування як обов’язкова структурна
складова; створюється головним чином на основі вольфраму
e heavy alloy
d Schwermetallegierung
f alliage lourd
У
увод шва — дефект сварных соединений, выражающийся в отклонении шва от намеченной линии сварки
відводка шва — дефект зварних з’єднань, що виражається у відхиленні шва від наміченої лінії зварювання
e weld run-off
d Nahtverlaufen
f dérive de soudure, défaut du cordon de soudure
углепластики — углеродсодержащие композиционные материалы, представляющие собой армированные угольными волокнами полимерные матрицы, например, эпоксидные
вуглепластики — вуглецемісткі композиційні матеріали, що являють собою армовані вугільними волокнами полімерні матриці, наприклад, епоксидні
e carbon plastics
d Kohlenkunststoffe
f plastiques de carbone
углерод (С) — элемент №6 (IV группа, 2 период) периодической системы Д.И.Менделеева, атомная масса 12,01115; существует 8 изотопов с массовыми числами 9—16, типичные степени окисления IV, II, 0, +II,
+IV; Тпл 4003 К (графит); по решению Международного съезда химиков (1961 г.) 1/12 массы изотопа 14С принята за единицу атомной массы; существует в виде аллотропных модификаций: графита и алмаза; химия
соединений углерода выделена в отдельную область — органическую химию; происхождение названия — от лат. названия угля; известен с
углеродистая сталь
древних времен; имеет широкое применение: входит в состав многих сплавов (сталь, чугун), применяют для изготовления электродов, тиглей, в производстве черного пороха, при выплавке металлов из руд (кокс), в качестве адсорбента (активированный уголь), в химической промышленности; изотоп С используют как радиоактивный индикатор
вуглець (С) — елемент №6 (IV група, 2 період) періодичної системи Д.І.Менделєєва, атомна маса 12,01115; існує 8 ізотопів з масовими числами 9—16, типові ступені окислювання -IV, -II, 0, +II, +IV; Тпл 4003 К (графіт);
за рішенням Міжнародного з’їзду хіміків (1961 р.) 1/12 маси ізотопу 14С
прийнято за одиницю атомної маси; існує у вигляді алотропних модифікацій: графіту і алмазу; хімію сполук вуглецю виділено в окрему галузь — органічну хімію; походження назви — від лат. назви вугілля; відомий із давніх часів; має широке застосування: входить до складу багатьох сплавів (сталь, чавун), застосовують для виготовлення електродів, тиглів, у виробництві чорного пороху, при виплавці металів з руд (кокс), як адсорбент (активоване вугілля), у хімічній промисловості; ізотоп С використовують як радіоактивний індикатор
e carbon
d Kohlenstoff
f carbone
углеродистая сталь — сталь, не содержащая легирующих элементов
вуглецева сталь — сталь, що не містить легувальних елементів
e carbon steel, plain carbon steel
d Kohlenstoffstahl, unlegierter Stahl
f acier au carbone
углеродная реплика — см. угольная реплика вуглецева репліка — див. вугільна репліка
углеродный потенциал — параметр науглероживающей среды; равен содержанию углерода в образце чистого железа, находящегося в равновесии с науглероживающей средой в данных условиях
вуглецевий потенціал — параметр середовища навуглецьовування; дорівнює вмісту вуглецю у зразку чистого заліза, що знаходиться в рівновазі з середовищем навуглецьовування у певних умовах
e carbon potential
d Kohlenstoffpegel, C-Pegel
f potentiel de carbone
углеродоазотирование в твердой фазе
углеродный эквивалент — показатель свариваемости стали, выраженный в виде приведенной к содержанию углерода суммы концентраций молибдена, хрома, марганца, кремния и др. элементов в стали, увеличивающих устойчивость аустенита
вуглецевий еквівалент — показник зварюваності сталі, виражений як приведена до вмісту вуглецю сума концентрацій молібдену, хрому, марганцю, кремнію та інших елементів у сталі, що збільшують стійкість аустеніту
e carbon equivalent
d Kohlenstoffäuivalent
f équivalent de carbone
углерод-углеродные материалы — композиционные материалы с углеродной матрицей, армированные углеродными волокнами или тканями вуглець-вуглецеві матеріали — композиційні матеріали з вуглецевою
матрицею, армовані вуглецевими волокнами або відповідними тканинами
e carbon-carbon materials
d KohlenstonVerbindungen
f matériaux de carbone-carbone
углеродоазотирование, карбонитрирование — химико-термическая обработка, заключающаяся в комбинированном диффузионном насыщении поверхностного слоя металла (изделия) азотом и углеродом, приводящем к образованию слоя соединений, ниже которого находится лишь обогащенный азотом и углеродом диффузионный слой
вуглецеазотування, карбонітрування — хіміко-термічна обробка, яка полягає в комбінованому дифузійному насиченні поверхневого шару металу (виробу) азотом і вуглецем, що призводить до утворення шару сполук, нижче якого знаходиться тільки збагачений азотом і вуглецем дифузійний шар
e nitrocarburizing d Nitrocarburieren f nitrocarburation
углеродоазотирование в порошках — см. углеродоазотирование в твердой фазе
вуглецеазотування у порошках — див. вуглецеазотування у твердій фазі
углеродоазотирование в твердой фазе, углеродоазотирование в порошках
— углеродоазотирование в порошкообразной среде
вуглецеазотування у твердій фазі, вуглецеазотування у порошках —
вуглецеазотування у порошкоподібному середовищі
углеродоазотированный слой
e pack nitrocarburizing d Pulvernitrocarburieren f nitrocarburation solide
углеродоазотированный слой — поверхностный слой металла (изделия), состоящий из слоя соединений и диффузионной зоны, насыщенной углеродом и азотом
вуглецеазотований шар — поверхневий шар металу (виробу), що складається із шару сполук і дифузійної зони, насиченої вуглецем і азотом
e nitrocarburized case, nitricarburized zone
d nitrocarburierte Schicht
f couche nitrocarburëe
углеродоазотирующая среда — среда, позволяющая в данных условиях осуществлять углеродоазотирование металла (изделия)
вуглецеазотувальне середовище — середовище, що дозволяє за певних умов здійснювати вуглецеазотування металу (виробу)
e nitrocarburizing medium
d Nitrocarburiermedium
f milieu nitrocarburant
угол Брегга — угол отражения, при котором выполняется условие дифракции рентгеновских лучей на кристаллической решетке в соответствии с урав нением Вульфа-Брегга
кут Брегга — кут відбиття, при якому виконується умова дифракції рентгенівських променів на кристалічній ґратці відповідно до рівняння Вульфа-Брегга
e Bragg angle
d Braggscher Winkel
f angle de Bragg
угол контакта — центральный угол валка, опирающийся на дугу контакта
кут контакту — центральний кут валка, що спирається на дугу контакту
e contact angle
d Kontaktwinkel
f angle de contact
угол отражения — угол между направлением выхода (отражения), например, рентгеновского пучка и отражающей плоскостью кристаллической решетки
332
ударная вязкость
кут відбиття — кут між напрямком виходу (відбиття), наприклад, рентгенівського пучка і площиною відбиття кристалічної ґратки
e reflection angle
d Reflexionswinkel
f angle de réflexion
угол падения — угол между направлением первичного пучка, например, рентгеновских лучей, и отражающей плоскостью кристаллической решетки
кут падіння — кут між напрямком первинного пучка, наприклад, рентгенівських променів, і площиною відбиття кристалічної ґратки
e incidence angle
d Einfallswinkel l
f angle d’incidence
угольная реплика, углеродная реплика — реплика, создаваемая напыленным на поверхность образца графитом
вугільна репліка, вуглецева репліка — репліка, створювана напиленим на поверхню зразка графітом
e carbon replica
d Kohlenabdruck
f réplique de carbone
удар — процесс динамического контактного взаимодействия двух или не скольких движущихся тел
удар — процес динамічної контактної взаємодії двох чи декількох тіл, що рухаються
e impact
d Schlag, Stoß
f coup
ударная вязкость — удельная работа разрушения образца при ударном изгибе; определяется как отношение работы разрушения к начальной площади поперечного сечения образца в плоскости излома; обычно измеряется в МДж/м2, или кДж/м2; определяется на образцах с надрезом; в зависимости от надреза образца ударная вязкость обозначается по- разному: KCU (U — образный надрез), KCV (V — образный надрез), КСТ (Т — образный надрез с нанесенной в основании надреза трещиной)
ударна в’язкість — питома робота руйнування зразка при ударному згині; визначається як відношення роботи руйнування до початкової площі поперечного перерізу зразка в площині зламу; зазвичай виміряється в МДж/м2, або кДж/м2; визначається на зразках з надрізом; в залежності від
333
ударно-волновое упрочнение
надрізу зразка ударна в’язкість позначається такими абревіатурами: KCU (U — образний надріз), KCV (V — образний надріз), КСТ (Т — образний надріз з нанесеною в основі надрізу тріщиною)
e impact strength
d Kerbschlagzähigkeit
f resilience
ударно-волновое упрочнение — см. упрочнение взрывом ударно-хвильове зміцнення — див. зміцнення вибухом
ударное испытание — испытание, проводимое путем приложения к образцу ударной нагрузки
ударне випробування — випробування, проведене шляхом прикладання до зразка ударного навантаження
e impact test
d Schlagversuch
f essai de resilience
ударно-контактная сварка — контактная сварка, проводимая при импульсном воздействии электрического тока, например, при разряде конденсатора
ударно-контактне зварювання — контактне зварювання, проведене при імпульсному впливі електричного струму, наприклад, при розряді конденсатора
e percussion welding
d Stoßkontaktschweißen
f soudage par percussion
удельная поверхность (ПМ) — характеристика порошкообразного материала — величина общей поверхности частиц (см2) в 1 г материала питома поверхня (ПМ) — характеристика порошкоподібного матеріалу —
величина загальної поверхні частинок (см2) на 1 г матеріалу
e specific surface area
d spezifische Oberfläche
f surface spécifique
удельная теплоемкость — количество теплоты, необходимое для нагревания единицы массы вещества на один градус
питома теплоємність — кількість теплоти, яка є необхідною для нагріву одиниці маси речовини на один градус
334
e specific heat
d spezifische Wärme
f chaleur spécifique
удлинение
удельная электропроводность — величина, характеризующая электропроводность вещества и равная отношению произведения электропроводности проводника и его длины к площади поперечного сечения
питома електропровідність — величина, що характеризує електропровідність речовини і дорівнює відношенню добутку електропровідності провідника і його довжини до площі поперечного перерізу
e specific conductivity
d spezifische elektrische Leitfähigkeit
f conductibilité électrique spécifique
удельное электрическое сопротивление — величина, обратная удельной электропроводности
питомий електричний опір — величина, протилежна питомій електропровідності
e specific resistivity
d spezifischer elektrischer Widerstand
f résisthlté électrique spécifique
удельный вес — вес единицы объема вещества
питома вага — вага одиниці об’єму речовини
e specific gravity, specific weight
d spezifisches Gewicht
f poid spécifique
удельный объем — объем единицы массы вещества
содержание .. 30 31