содержание   .. 29  30  31  ..

сурьма

сурьма (Sb) — элемент №51 периодической системы Д.И.Менделеева (V группа, 5 период), атомная масса 121,75; существуют 29 изотопов с массовыми числами 108—136; серебристый хрупкий металл, не растворяется в НСl и H2SО4; Тпл 904 К; образует два оксида: Sb2Оз (Sb4O6)

— амфотерный оксид и Sb2О3; основное сырье для получения металлической сурьмы — минерал сурьмяный блеск Sb2S3 (стибнит, антимонит); известна с древних времен; входит вместе с оловом и свинцом, в сплавы применяемые в полиграфии и машиностроении, а также как компонент, в полупроводниковые материалы

сурма (Sb) — елемент №51 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 5 період), атомна маса 121,75; існують 29 ізотопів з масовими числами 108— 136; сріблястий крихкий метал, не розчиняється в НСl і H2SО4; Тпл 904 К; утворює два оксиди: Sb2Оз (Sb4O6) — амфотерний оксид і Sb2О3; основна сировина для одержання металевої сурми — мінерал сурм’яний блиск Sb2S3 (стибніт, антимоніт); відомий з давніх часів; входить разом з оловом і свинцем у сплави, що застосовують в поліграфії і машинобудуванні, а також, як компонент, у напівпровідникові матеріали

e antimony d Antimon f antimoine

сурьмирование — химико-термическая обработка, заключающаяся в диффузионном насыщении поверхностного слоя металла (изделия) сурьмой

сурмування — хіміко-термічна обробка, що полягає в дифузійному насиченні поверхневого шару металу (виробу) сурмою

e antimonizing d Antimonieren f —

сурьмянистая бронза — безоловянная бронза с 7—8% Sb и 1,5—2,5% Ni,

используется как заменитель оловянной бронзы

сурм’яниста бронза — безолов’яна бронза з 7—8% Sb і 1,5—2,5% Ni,

використовується як замінник олов’яної бронзи

e antimonial bronze

d Antimonbronze

f bronze à antimoine

сурьмянистый свинец — см. гарт сурм’янистий свинець — див. гарт

e antimonial lead

d Antimonblei

f plomb antimonié

сусаль — см. сусальное золото

сухозлітне золото — див. сусальне золото

сусальное золото

сусальное золото, сусаль — прямоугольные тонкие листы золота различной пробы, переложенные папиросной бумагой и сброшюрованные в книжки по 60, 30, 20 или 10 листов; при размерах листов 120x120 или 91,5x91,5 мм масса книжки равна нескольким граммам; листы сусального золота изготавливаются ковкой по специальной технологии и используются для декоративных и защитных покрытий; в России сусальное золото делают из сплава ЗлСрМ960—30 (желтое золото) и сплава ЗлСр750—250 (зеленое золото)

сусальне золото — прямокутні тонкі листи золота різної проби, перекладені цигарковим папером і зброшуровані в книжки по 60, 30, 20 чи 10 аркушів; при розмірах аркушів 120x120 чи 91,5x91,5 мм маса книжки дорівнює декількам грамам; аркуші сусального золота виготовляються куванням за спеціальною технологією і використовуються для декоративних і захисних покриттів; у Росії сусальне золото роблять зі сплаву ЗлСрМ960—30 (жовте золото) і сплаву ЗлСр750—250 (зелене золото)

e gold leaf, gold foil

d Blattgold

f or d’applique, or brillant, or de Judée, feuille d’or

сусальное серебро — прямоугольные тонкие листы серебра различной пробы, переложенные папиросной бумагой и сброшюрованные в книжки по 60, 30, 20 или 10 листов; при размерах листов 120x120 или 91,5x91,5 мм масса книжки равна 1,25—4 г.; листы сусального серебра изготавливаются ковкой по специальной технологии; в России для этого используют серебро Ср999,9; сусальное серебро используют для декоративных и защитных покрытий

сусальне срібло — прямокутні тонкі листи срібла різної проби, перекладені цигарковим папером і зброшуровані в книжки по 60, 30, 20 чи 10 аркушів; при розмірах аркушів 120x120 чи 91,5x91,5 мм маса книжки дорівнює 1,25—4 г.; аркуші сусального срібла виготовляються куванням за спеціальною технологією; у Росії для цього використовують срібло Ср999,9; сусальне срібло використовують для декоративних і захисних покриттів

сухое измельчение

e silver leaf, silver foil

d Blattsilber

f feuille d’argent, papier d’argent

сухое измельчение — измельчение твердых материалов в воздухе или инертном газе; пригодно для производства любых порошков, за исключением пирофорных, где предпочтительнее мокрое измельчение

сухе подрібнення — подрібнення твердих матеріалів у повітрі чи інертному газі; придатне для виробництва будь-яких порошків, за винятком пірофорних, де переважає мокре подрібнення

e dry milling, dry grinding

d Trockenmahlung, Trockenmahlen, Trockenvermahlung

f broyage a sec

сушка — процесс удаления влаги из газообразных, жидких или твердых тел

сушіння — процес виведення вологи з газоподібних, рідких чи твердих тіл

e drying

d Trocknung

f séchage

сфера Эвальда — сфера с радиусом 1/, построенная в обратном пространства ( — длина волны рентгеновских лучей, электронов или нейтронов); используется для анализа условий дифракции на кристаллической решетке

сфера Евальда — сфера з радіусом 1/, побудована в оберненому просторі ( — довжина хвилі рентгенівських променів, електронів чи нейтронів); використовується для аналізу умов дифракції на кристалічній ґратці

e Ewald sphere, reflection sphere

d Ewaldsche Ausbreitungskugel, Reflexionskugel

f sphère de reflection

сферическая аберрация — искажение изображения вследствие разной длины фокуса для монохроматических лучей, приходящих из разных точек линзы

сферична аберація — спотворення зображення внаслідок різної довжини фокуса для монохроматичних променів, що приходять з різних точок лінзи

e spherical aberration

d spherische Aberration

f aberration sphérique

сфероидизирующий отжиг

сферический порошок — порошок, у которого частицы имеют сферическую форму; у сферических порошков понижена прессуемость, формуемость и спекаемость

сферичний порошок — порошок, у якого частинки мають сферичну форму; у сферичних порошків знижена здатність до пресування, формування та спікання

e spherical powder

d kugeliges Pulver, rundliches Pulver

f poudre sphérique, poudre sphéroidale

сфероид — см. шаровидная частица сфероїд — див. куляста частинка

cфероидальный графит — см. шаровидный графит сфероїдний графіт — див. кулястий графіт

сфероидальный цементит — см. зернистый цементит сфероїдний цементит — див. зернистий цементит

сфероидизация — процессы превращения пластинчатых или игольчатых выделений в частицы сферической формы и образования сферических пор, происходящие, как правило, во время изотермических выдержек при повышенных температурах; механизмы процессов — диффузионные

сфероїдизация — процеси перетворення пластинчастих чи голчастих виділень у частинки сферичної форми й утворення сферичних пор, що відбуваються, як правило, під час ізотермічних витримок при підвищених температурах; механізми процесів — дифузійні

e spheroidization, spheroidizing

d Kugelbildung

f sphéroïdisation

сфероидизирующий отжиг (стали) — отжиг стали при температуре несколько ниже A1 (или попеременно выше и ниже A1) с выдержкой, обеспечивающей сфероидизацию карбидов

сфероїдизаційний відпал (сталі) — відпал сталі при температурі дещо нижче A1 (чи поперемінно вище і нижче A1) з витримкою, що забезпечує сфероїдизацію карбідів

e spheroidizing

d Glühen auf kugelige Karbide

f recuit de globulisation

схватывание

схватывание — процесс образования связей между соприкасающимися поверхностями соединяемых (контактируемых) твердых тел

схоплювання — процес утворення зв’язків між дотичними поверхнями твердих тіл, що з’єднують (призводять до контакту)

e seizure

d Adhäsion

f adhérence

сходственная температура — см. гомологическая температура схожа температура — див. гомологична температура

Т

таблица (техническая) — текстовый документ, в котором приведены в определенной последовательности данные по изучаемому объекту (материалу)

таблиця (технічна) - текстовий документ, у якому наведено в певній послідовності дані щодо досліджуваного об’єкту (матеріалу)

e table

d Tabelle

f tableau

тавровая балка — балка с одной полкой (   образного сечения) таврова балка — балка з однією полицею (  подібного перерізу) e T-bar, T-beam

d T-Xräger, T-Stahl

f poutre en T

таллий (TI) — элемент №81 периодической системы Д.И.Менделеева (III группа, 6 период), атомная масса 204,37; известны 25 изотопов с массовыми числами 184—201, 203—208, 210; типичные степени окисления: +I, +ΙΙΙ; серебристо-белый металл с сероватым оттенком; Тпл 576 К; на воздухе быстро окисляется, воду не разлагает, легко растворяется в кислотах; относится к рассеянным элементам, встречается в виде ничтожных примесей в различных горных породах; природный таллий состоит из двух стабильных изотопов 203Tl и 205Tl происхождение названия — от характерной зеленой линии спектра (латинское thallus — зеленая ветка); открыт в 1861 году В.Круксом (Великобритания); применяют в фотографии и медицине, при производстве оптических стекол с высоким коэффициентом преломления, в составе амальгамы в жидкостных термометрах для низких температур, в качестве компонента свинцовых подшипниковых сплавов, а также различных легкоплавких и кислотостойких сплавов; таллий и его соединения токсичны

таллий

талій (Tl) — елемент №81 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 204,37; відомо 25 ізотопів з масовими числами 184— 201, 203—208, 210; типові ступені окисления: +I, +ΙΙΙ; сріблясто-білий метал із сіруватим відтінком; Тпл 576 К; на повітрі швидко окисляється, воду не розкладає, легко розчиняється в кислотах; відноситься до розсіяних елементів, зустрічається у вигляді незначних домішок у різних гірських породах; природний талій складається з двох стабільних ізотопів 203Tl і 205Tl; походження назви — від характерної зеленої лінії спектру (латинське thallus — зелена гілка); відкритий 1861 року В.Круксом (Великобританія); застосовують у фотографії і медицині, при виробництві оптичного скла з високим коефіцієнтом заломлення, у складі амальгами в рідинних термометрах для низьких температур, як компонент свинцевих підшипникових сплавів, а також різних легкоплавких і кислотостійких сплавів; талій і його сполуки токсичні

e thallium d Thallium f Thallium

тантал (Та) — элемент №73 периодической системы Д.И.Менделеева (V группа, 6 период), атомная масса 180,948; известны 26 изотопов с массовыми числами 157—161, 166—186; типичная степень окисления: +V; светло-серый тяжелый металл с синеватым отливом; тугоплавкий (Тпл, 3269 К), твердый, но не хрупкий металл, хорошо поддающийся механической обработке; устойчив к действию большинства минеральных органических кислот (исключение составляет HF); при нагревании на воздухе начиная с 773 К поглощает О и N, сильно снижая при этом свою пластичность; в природе в чистом виде не встречается, содержится в минералах танталит, колумбит, лопарит; происхождение названия — по имени героя древнегреческой мифологии Тантала; открыт в 1802 году А.Экебергом (Швеция); применяют для изготовления химической аппаратуры, посуды, тиглей, для получения жаропрочных и коррозионностойких сплавов, в хирургии для скрепления костей при переломах и др.

тантал (Та) — елемент №73 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 6 період), атомна маса 180,948; відомо 26 ізотопів з масовими числами 157— 161, 166—186; типовий ступінь окислювання: +V; світло-сірий важкий метал із синюватим відливом; тугоплавкий (Тпл3269 К), твердий, але не крихкий метал, що добре піддається механічній обробці; стійкий до дії більшості мінеральних органічних кислот (за виключенням HF); при нагріві на повітрі, починаючи з 773 К, поглинає О и N, сильно знижуючи при цьому свою пластичність; у природі в чистому вигляді не

283

твердая прослойка

зустрічається, міститься в мінералах танталіт, колумбіт, лопарит; походження назви — від імені героя давньогрецької міфології Тантала; відкритий 1802 року А.Екебергом (Швеція); застосовують для виготовлення хімічної апаратури, посуду, тиглів, для одержання жароміцних і корозійностійких сплавів, у хірургії для скріплення кісток при переломах тощо

e tantalum

d Tantal

f tantale

твердая прослойка (СВ) — участок сварного соединения, металл которого имеет повышенную твердость со сравнению с соединяемыми участками твердий прошарок (ЗВ) — ділянка зварного з’єднання, метал якого має

підвищену твердість порівняно зі з’єднуваними ділянками

e hard interlayer

d harte Schicht, harte Zwischenlage

f intercalair dur

твердая фаза — фаза, находящаяся в твердом состоянии

тверда фаза — фаза, що знаходиться у твердому стані

e solid phase d feste Phase f phase solide

твердение — см. упрочнение при старении твердіння — див. зміцнення при старінні

твердое состояние — агрегатное состояние, характеризующееся стабильностью формы и характером теплового движения атомов, заключающегося в их колебании относительно положений равновесия

твердий стан — агрегатний стан, що характеризується стабільністю форми і характером теплового руху атомів, який полягає в їх коливанні відносно положень рівноваги

e solid state

d fester Zustand

f état solide

твердость — свойство материала сопротивляться пластической деформации при внедрении в него более твердого тела

твердість — властивість матеріалу чинити опір пластичній деформації при проникненні в нього більш твердого тіла

e hardness

d Härte

f dureté

твердый раствор замещения

твердофазное спекание — спекание порошковых формовок или свободно насыпанных порошков в условиях, исключающих образование какой-либо жидкой фазы во время спекания

твердофазне спікання — спікання порошкових формувань чи вільно насипаних порошків в умовах, що виключають утворення будь-якої рідкої фази під час спікання

e solid-phase sintering

d Sintern mit fester Phase, Sinterung ohne flüssige Phase

f frittage à l’état solide

твердый раствор — твердая фаза, имеющая кристаллическую решетку растворителя, в которой находятся атомы одного или нескольких растворенных элементов

твердий розчин — тверда фаза, що має кристалічну ґратку розчинника, у якій знаходяться атоми одного чи кількох розчинених елементів

e solid solution

d Mischkristall, feste Lösung,

f solution solide

твердый раствор внедрения— твердый раствор, в котором атомы растворенных элементов (Η, Ο, Ν, С, В) находятся в междоузлиях кристалли ческой решетки растворителя

твердий розчин впровадження (проникненння) — твердий розчин, у якому атоми розчинених елементів (Η, Ο, Ν, С, В) знаходяться в міжвузлях кристалічної ґратки розчинника

e interstitial solid solution

d Einlagerungsmischkristall

f solution solide interstitielle, solution solide d’insertion

твердый раствор замещения — твердый раствор, в котором атомы растворенных элементов замещают атомы растворителя; в металлических сплавах твердые растворы замещения, как правило, образуют металлы

твердий розчин заміщення — твердий розчин, у якому атоми розчинених елементів заміщають атоми розчинника; у металевих сплавах тверді розчини заміщення, як правило, утворюють метали

e substitutional solid solution

d Substitutionsmischkristall

f solution solide de substitution

твердый сплав

твердый сплав — сплав, состоящий из карбидов тугоплавких металлов (вольфрама, титана, тантала) и пластичной металлической связки (кобальт, сплавы никеля с молибденом); обладает высокой твердостью, износостойкостью и теплостойкостью до 1273 К

твердий сплав — сплав, що складається з карбідів тугоплавких металів (вольфраму, титану, танталу) і пластичної металевої зв’язки (кобальт, сплави нікелю з молібденом); має високу твердість, зносостійкість і теплостійкість до 1273 К

e hard metal, sintered hard alloy

d Hartmetall, Sinterhartmetall

f carbure fritte, métal dur

текстура — преимущественная ориентация кристаллической решетки и/или зерен в поликристалле или молекул в твердых телах (например, в полимерах), а также в жидких кристаллах; появление текстуры приводит к анизотропии свойств материала; название происходит от латинского textura — ткань, связь, строение

текстура — переважна орієнтація кристалічної ґратки і/чи зерен у полікристалі або молекул у твердих тілах (наприклад, у полімерах), а також у рідких кристалах; поява текстури призводить до анізотропії властивостей матеріалу; назва походить від латинського textura — тканина, зв’язок, будова

e texture d Textur f texture

текстура Госса — текстура {110}<001> в прокатанном листе; создается в электротехнической (трансформаторной) стали для повышения комп лекса свойств

текстура Госса — текстура {110}<001> у прокатаному листі; утворюється в електротехнічній (трансформаторній) сталі для підвищення комплексу властивостей

e Goss texture

d Goss-Textur

f texture de Goss

текстура деформации — текстура, образующаяся при пластической деформации

текстура деформації — текстура, що утворюється при пластичній деформації

e deformation texture

d Deformationstextur, Verformungstextur

f texture de déformation

текстурный анализ

текстура кристаллизации — текстура, возникающая при кристаллизации металлов из жидкой или газовой фазы и при их взаимодействии с химически активными средами, например, при коррозии

текстура кристалізації — текстура, що виникає при кристалізації металів з рідкої чи газової фази і при їх взаємодії з хімічно активними середовищами, наприклад, при корозії

e crystallization texture

d Kristallisationstextur

f texture de cristallisation

текстура прокатки — текстура, возникающая в металлах при пластическом деформировании прокаткой

текстура прокатки — текстура, що виникає в металах при пластичному деформуванні прокаткою

e rolling texture

d Walztextur

f texture de laminage

текстура рекристаллизации — текстура, возникающая в металлах после рекристаллизационном отжиге

текстура рекристалізації — текстура, що виникає в металах після рекристалізаційного відпалу

e recrystallization texture

d Rekristallisationstextur

f texture de récristallisation

текстурный анализ — совокупность методов исследования текстуры материалов прямыми (дифракционными и металлографическими) или косвен ными (по анизотропии структурно-чувствительных свойств) способами

текстурний аналіз — сукупність методів дослідження текстури матеріалів прямими (дифракційними і металографічними) чи побічними (по анізотропії структурно-чутливих властивостей) способами

e texture analysis

d Texturanalyse

f analyse de texture

текучесть

текучесть (жидкостей и газов) — свойство жидкостей и газов вязко течь под действием любых по величине напряжений; количественно характеризуется величиной (), обратной вязкости (η): = 1/η

текучість (рідин і газів) — властивість рідин і газів в’язко текти під дією будь-яких за величиною напружень; кількісно характеризуєтсья величиною (), оберненою в’язкості (η): = 1/η

e fluidity d Fluidität f fluidité

текучесть (порошка) — способность порошка перемещаться и заполнять формующую полость матрицы, обеспечивая однородную плотность перед компактированием; зависит от формы, размеров Частиц, гранулометрического состава, содержания смазки

текучість (порошку) — здатність порошку переміщатися і заповнювати формувальну порожнину матриці, забезпечуючи однорідну щільність перед компактуванням; залежить від форми, розмірів частинок, гранулометричного складу, вмісту мастила

e flowability, flow behaviour

d Fließverhalten

f aptitude à l’écoulement

текучесть (твердых тел) — свойство твердых (металлических) тел пластически деформироваться под действием напряжений, превышающих предел текучести

текучість (твердих тіл) — властивість твердих (металевих) тіл пластично деформуватися під дією напружень, що перевищують границю текучості

e yield

d Fließvermögen

f écoulement

теллур (Те) — элемент №52 периодической системы Д.И.Менделеева (VI группа, 5 период), атомная масса 127,60; известны 32 изотопа с мас- совымми числами 107—138; типичные степени окисления: +II, +IV, +VI; серебристо-серое кристаллическое вещество с металлическим блеском; хорошо проводит теплоту и электрический ток, приближаясь в этом от ношении к металлам; обладает также полупроводниковыми свойствами; легко соединяется с металлами, образуя теллуриды; Тпл 725 К; входит в состав многих минералов (калаверит, гессит и другие); происхождение названия — в честь Земли, от латинского tellus — земля; открыт в 1782 году Ф.Мюллер фон Райхенштейном (Венгрия); применяют для синтеза теллуридов и их сплавов для полупроводниковой техники, как легирующую добавку к чугуну, сталям,меди, свинцу и др.

теллуристый свинец

телур (Ті) — елемент №52 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 5 період), атомна маса 127,60; відомо 32 ізотопа з масовыми числами 107— 138; типові ступені окислювання: +II, +IV, +VI; сріблясто-сіра кристалічна речовина з металевим блиском; добре проводить теплоту й електричний струм, наближаючись в цьому відношенні до металів; має також напівпровідникові властивості; легко з’єднується з металами, утворюючи телуриди; Тпл 725 К; входить до складу багатьох мінералів (калаверит, гесит і інші); походження назви — на честь Землі, від латинського tellus — земля; відкритий 1782 року Ф.Мюллер фон Райхенштейном (Угорщина); застосовують для синтезу телуридів і їх сплавів для напівпровідникової техніки, як легувальну добавку до чавуну, сталей, міді, свинцю тощо

e tellurium

d Tellur

f tellure

теллуристая медь — 1) бронза, содержащая ~ 1% Те; имеет высокую электропроводность (98% по сравнению с медью), лучше меди обрабатывается резанием; используется для токопроводных деталей; 2) лигатура (50% Сu и 50% Те), используется для выплавки теллуристой бронзы

телуриста мідь — 1) бронза, що містить ~ 1% Те; має високу електропровідність (98% порівняно з міддю), краще від міді обробляється різанням; використовується для струмопровідних деталей; 2) лігатура (50%

Сu і 50% Те), використовується для виплавлення телуристої бронзи

e tellurium copper

d Tellur-Kupferlegierung

f alliage de tellure et cuivre

теллуристый свинец — свинцовый сплав, содержащий малое количество теллура (до 0,1%); по сравнению со свинцом имеет повышенную стойкость в кислых растворах, в частности, растворах H2SO4, и более жаропрочен: трубы из сплава выдерживают давление на 75% выше, чем свинцовые трубы; применяется в химических аппаратах, аккумуляторах и как кабельный сплав

телуристий свинець — свинцевий сплав, що містить малу кількість телуру (до 0,1%); у порівнянні зі свинцем має підвищену стійкість у кислих розчинах, зокрема, розчинах H2SO4, і більшу жароміцність: труби зі сплаву витримують тиск на 75% вищий, ніж свинцеві труби; застосовується в хімічних апаратах, акумуляторах і як кабельний сплав

e tellurium lead

d Tellur-Bleilegierung

f alliage de tellure et plomb

темнопольное изображение

темнопольное изображение — изображение, на котором детали, рассеивающие излучение, выглядят светлыми на темном фоне; используется в световой и электронной микроскопии

темнопольне зображення — зображення, на якому деталі, що розсіюють випромінювання, виглядають світлими на темному фоні; використовується у світловій і електронній мікроскопії

e dark field image

d Dunkelfeldabbildung

f image de fond

температура — параметр состояния макроскопической системы, характеризующий интенсивность теплового движения частиц, образующих систему; всегда положительна и называется абсолютной (T); за единицу абсолютной температуры в Международной системе единиц (СИ) принят кельвин (К); часто температуру измеряют по шкале Цельсия (t), градус Цельсия равен кельвину; значения t связаны с Т равенством: t = Т - 273,15 К

температура — параметр стану макроскопічної системи, що характеризує інтенсивність теплового руху частинок, які утворюють систему; завжди позитивна і називається абсолютною (T); за одиницю абсолютної температури в Міжнародній системі одиниць (СІ) прийнято кельвін (К); часто температуру вимірюють за шкалою Цельсія (t), градус Цельсія дорівнює кельвіну; значення t зв’язані з Т рівністю: t = Т - 273,15 К

e temperature d Temperatur f température

температура вязко-хрупкого перехода — см. критическая температура хрупкости

температура в’язко-крихкого переходу — см. критична температура крихкості

e ductility transition temperature

d Sprödbruchtemperature

f température de transition ductile

температура Дебая — характеристическая температура (), разделяющая две температурные области с различным характером тепловых колебаний ча стиц в узлах кристаллической решетки; ниже этой температуры нужно рассматривать колебания всей решетки, выше — отдельных слабо связанных друг с другом частиц; различие в характере теплового движения определяет и различие в решеточной теплоемкости, которая описывается законом Дюлонга и Пти выше  и законом Дебая (законом Т3) — ниже 

температура затвердевания

температура Дебая — характеристична температура (), що розділяє дві температурні області з різним характером теплових коливань частинок у вузлах кристалічної ґратки; нижче від цієї температури потрібно розглядати коливання всій ґратки, вище — окремих слабко зв’язаних одна з одною частинок; відмінність в характері теплового руху визначає і розходження в гратковій теплоємності, що описується законом Дюлонга і Пті вище  і законом Дебая (законом Т3) — нижче 

e Debye temperature

d Debyesche Temperatur

f température de Debye

температура закалки — температура, от которой закаливается металл (из делие)

температура гартування — температура, від якої гартується метал (виріб)

e quenching temperature

d Abschrecktemperatur

f température de trempe

температура замерзания (растворов) — температура начала кристаллизации твердой фазы из раствора; она ниже температуры замерзания чистого растворителя, так как парциальное давление пара растворителя над раствором всегда меньше, чем давление пара над самим растворителем при той же температуре; постоянной температурой замерзания обладают эвтектики; изучение понижения температуры замерзания составляет предмет криоскопии

температура замерзання (розчинів) — температура початку кристалізації твердої фази з розчину; вона нижча за температуру замерзання чистого розчинника, тому що парціальний тиск пари розчинника над розчином завжди менший, ніж тиск пари над самим розчинником при тій самій температурі; постійну температуру замерзання мають евтектики; вивчення зниження температури замерзання становить предмет кріоскопії

e freezing point

d Gefrierpunkt

f point de congelation

температура затвердевания, точка затвердевания — температура, при которой в расплаве появляются зародыши твердой фазы критических размеров

температура затвердіння, точка затвердіння — температура, при якій у розплаві з’являються зародки твердої фази критичних розмірів

температура кристаллизации

e solidification temperature

d Erstarrungstemperatur

f température de solidification

температура кристаллизации, точка кристаллизации — температура фазового перехода из парообразного, жидкого или аморфного состояний в кристаллическое

температура кристалізації, точка кристалізації — температура фазового переходу з пароподібного, рідкого чи аморфного станів у кристалічний

e crystallization temperature

d Kristallisationstemperatur

f température de cristallisation

температура Кюри — температура, при которой в ферромагнетике при нагревании (охлаждении) полностью исчезает (возникает) ферромагнетизм и наблюдается только парамагнитное состояние

температура Кюрі — температура, при якій у феромагнетику при нагріві (охолодженні) повністю зникає (виникає) феромагнетизм і спостерігається тільки парамагнітний стан

e magnetic transformation point, Curie temperature

d magnetischer Umwandlungspunkt, Curie-Temperatur, Temperatur der magnetischer Umwandlung

f point de Curie, température de Curie

температура Мк, температура окончания мартенситного превращения — температура, при которой полностью заканчивается превращение аустенита в мартенсит

температура Мк, температура закінчення мартенситного перетворення

— температура, при якій повністю закінчується перетворення аустеніту в мартенсит

e Mf temperature, martesite finish temperature

d Mf-Temperatur

f temperature Mf

температура Мн, температура начала мартенситного превращения — температура, при которой аустенит начинает превращаться в мартенсит температура Мn, температура початку мартенситного перетворення —

температура, при якій аустеніт починає перетворюватися в мартенсит

e Мs temperature, martensite start temperature

d Ms-Temperatur

f temperature Ms

температура превращения

температура начала мартенситного превращения — см. температура Мн температура початку мартенситного перетворення — див.

температура Мn

температура Нееля — температура, при которой в антиферромагнетике при нагревании (охлаждении) исчезает (возникает) антиферромагнетизм

температура Нееля — температура, при якій в антиферомагнетику при нагріві (охолодженні) зникає (виникає) антиферомагнетизм

e Neel temperature

d Neel-Temperatur

f temperature de Neel

температура окончания мартенситного превращения — см. температура Мк

температура закінчення мартенситного перетворення — див.

температура Мк

температура перитектики — см. перитектическая температура температура перитектики — див. перитектична температура

температура плавления, точка плавления — температура, при которой происходит превращение твердой фазы в жидкую (соответствует температуре солидуса на диаграмме состояния)

температура плавлення, точка плавлення — температура, при якій здійснюється перетворення твердої фази в рідку (відповідає температурі солідусу на діаграмі стану)

e melting temperature, fusion temperature

d Schmelztemperatur

f température de fusion

температура превращения, точка превращения, критическая точка, критическая температура — температура, при которой происходит превращение одной фазы в другую или выделение (растворение) одной фазы из другой

температура перетворення, точка перетворення, критична точка, критична температура — температура, при якій відбувається перетворення однієї фази в іншу чи виділення (розчинення) однієї фази з іншої (в іншій)

e trasformation temperature

d Umwandlungstemperatur

f température de transformation

температура рекристаллизации

температура рекристаллизации — температура, при которой начинают развиваться рекристаллизационные процессы

температура рекристалізації — температура, при якій започатковують развиватися рекристалізаційні процеси

e recrystallization temperature

d Rekristallisationstemperatur

f température de récristallisation

температура эвтектики — см. эвтектическая температура температура евтектики — див. евтектична температура

температура температура эвтектоида — см. эвтектоидная температура температура евтектоїду — див. евтектоїдна температура

температурный интервал — диапазон температур

температурний інтервал — діапазон температур

e temperature range, temperature interval

d Temperaturbereich

f intervalle de température

температурный коэффициент линейного расширения (ТКЛР) — см.

линейное расширение

температурний коефіцієнт лінійного розширення (ТКЛР) — див. лінійне розширення

e thermal coefficient of linear expansion

d Temperaturkoeffizient der Wärmeausdehnung

f coefficient thermique de dilatation linéaire

температурный коэффициент сопротивления — коэффициент, описываю щий изменение электрического сопротивления от температуры; равен отношению производной электросопротивления по температуре к электросопротивлению

температурний коефіцієнт опору — коефіцієнт, що описує зміну електричного опору від температури; дорівнює відношенню похідної электроопору по температурі до електроопору

e resistance temperature coefficient d Widerstandstemperaturkoeffizient f coefficient thermique de résistance

температурный режим — см. термический цикл температурний режим — див. термічний цикл

теория Бардина-Купера-Шриффера

температуропроводность — способность вещества выравнивать температуру между более и менее нагретыми его частями; оценивается коэффициентом температуропроводности — физическим параметром вещества, характеризующим скорость изменения его температуры в нестационарных тепловых процессах; численно равна отношению коэффициента теплопроводности вещества к произведению его удельной теплоемкости (при постоянном давлении) на плотность; выражается в м2/с

температуропровідність — здатність речовини вирівнювати температуру між більш і менш нагрітими її частинами; оцінюється коефіцієнтом температуропровідності — фізичним параметром речовини, що характеризує швидкість зміни його температури в нестаціонарних теплових процесах; чисельно дорівнює відношенню коефіцієнта теплопровідності речовини до добутку його питомої теплоємності (при постійному тиску) на густину; виражається в м2/с

e thermal diffusivity, temperature conductivity

d Temperaturleitfähigkeit

f conductibilité thermique

теоретическая прочность — максимальный уровень прочности твердого тела, определяемый силами межатомной связи (составляет примерно 1/6 от величины модуля касательной упругости материала)

теоретична міцність — максимальний рівень міцності твердого тіла, зумовлений силами міжатомного зв’язку (складає приблизно 1/6 від величини модуля дотичної пружності матеріалу)

e theoretical strength

d theoretische Festigkeit

f force théorique

теоретический коэффициент концентрации напряжений — коэффициент концентрации напряжений в материале при упругом деформировании

теоретичний коефіцієнт концентрації напружень — коефіцієнт концентрації напружень у матеріалі при пружному деформуванні

e theoretical stress concentration factor

d Zahl, theoretisch Koeffizient der Spannungskonzentration

f facteur théorique de concentration de contrainte

теория Бардина-Купера-Шриффера — теория сверхпроводимости, объясняющая ее образованием пар электронов (куперовских пар), не испытывающих сопротивления при движении в кристаллической решетке

теория Брэгга-Вильямса

теорія Бардина-Купера-Шріффера — теорія надпровідності, що пояснює її утворенням пар електронів (куперовських пар), які не відчувають опору при русі у кристалічній ґратці

e Bardeen-Cooper-Schrieffer theory

d Bardeen-Cooper-Schriefier-Theorie

f théorie de Bardeen-Cooper-Schrieffer

теория Брэгга-Вильямса — теория упорядочения твердых растворов, учитывающая взаимодействие растворенных атомов только в первой координационной сфере

теорія Брегга-Вільямса — теорія впорядкування твердих розчинів, яка враховує взаємодію розчинених атомів тільки в першій координаційній сфері

e Bragg-Williams theory

d Bragg-Williamssche Theorie

f théorie de Bragg-Williams

теория Дебая — теория теплоемкости кристаллов, построенная на рассмотрении спектра частот гармонических колебаний кристаллической решетки

теорія Дебая — теорія теплоємності кристалів, побудована на розгляді спектру частот гармонійних коливань кристалічної ґратки

e Debye’s theory

d Debyesche Theorie

f théorie de Debye

теория Колмогорова А.Н. — теория фазового превращения, устанавливающая зависимость превращенного объема от скорости образования зародышей, линейной скорости их роста и времени

теорія Колмогорова А.М. — теорія фазового перетворення, яка встановлює залежність перетвореного об’єму від швидкості утворення зародків, лінійної швидкості їх росту та часу

e Kolmogorov’s theory

d Kolmogorov-Theorie

f théorie de Kolmogorov

теория трения — теория, в основе которой лежит идеализация процесса трения и ведущий механизм взаимодействия трущихся тел

теорія тертя — теорія, в основі якої лежить ідеалізація процесу тертя і провідний механізм взаємодії тіл, що труться

296

e friction theory

d Theory der Reibung

f théorie de frottement

теплоемкость

тепловая флуктуация — отклонение тепловой энергии частицы или части системы от средней тепловой энергии

теплова флуктуація — відхилення теплової енергії частинки або частини системи від середньої теплової енергії

e thermal fluctuation

d thermische Schwankung

f fluctuation thermique

тепловое расширение — увеличение объема и линейных размеров твердых тел с увеличением температуры

теплове розширення — збільшення об’єму і лінійних розмірів твердих тіл зі збільшенням температури

e thermal expansion

d Wärmeausdehnung

f dilatation thermique

тепловой износ — разрушение поверхностей деталей машин при трении скольжения, обусловленное нагревом зоны трения

теплове зношення — руйнування поверхонь деталей машин при терті ковзання, зумовлене нагріванням зони тертя

e thermal wear

d thermischer Verschleiß

f usure thermique

теплое прессование (ПМ) — прессование металлического порошка или порошковой формовки при нагреве не выше температуры рекристаллизации основного компонента смеси

тепле пресування (ПМ) — пресування металевого порошку чи порошкового формування при нагріві не вище температури рекристалізації основного компонента суміші

e warm pressing

d Warmpressen

f compression à chaud

теплоемкость — количество теплоты, поглощаемое телом (металлом) при повышении его температуры на один градус

теплопередача

теплоємність — кількість теплоти, що поглинається тілом (металом) при підвищенні його температури на один градус

e heat capacity

d Wärmekapazität

f capacité calorifique, capacité pour chaleur, capacité thermique

теплопередача — теплообмен через поверхность

теплопередання — теплообмін крізь поверхню

e heat transfer

d Wärmetransport

f transmission de chaleur

теплопроводность — способность тела передавать тепловую энергию от одной его точки к другой, если между ними возникает разница температур

теплопровідність — здатність тіла передавати теплову енергію від однієї його точки до іншої, якщо між ними виникає різниця температур

e thermal conductivity

d Wärmeleitfähigkeit

f conductivité thermique

теплосодержание — см. энтальпия тепломісткість — див. ентальпія

теплостойкая сталь — сталь, практически не снижающая, а иногда и увеличивающая твердость и прочность при высоком отпуске, температура которого совпадает или превышает температуру эксплуатации изделия

теплостійка сталь — сталь, що практично не знижує, а іноді й збільшує твердість і міцність при високому відпуску, температура якого збігається або перевищує температуру експлуатації виробу

e heat-resistant steel

d warmfester Stahl

f acier résistant à la chaleur

теплостойкость — способность материала (стали) сохранять высокие механические свойства (твердость, прочность) при повышенной температуре (например, в случае стали — при высоком отпуске)

теплостійкість — здатність матеріалу (сталі) зберігати високі механічні властивості (твердість, міцність) при підвищеній температурі (наприклад, у випадку сталі — при високому відпуску)

e thermal stability

d thermische Stabilität

f stabilité à chaud

теплота превращения

теплота — количество энергии, получаемой или отдаваемой системой при теплообмене (при неизменных внешних параметрах системы: давлении и других)

теплота — кількість енергії, одержуваної чи відданої системою, при теплообміні (при незмінних зовнішніх параметрах системи: тиску та інш.)

e hеat

d Wärme

f chaleur

теплота Джоуля — тепло, выделяющееся при прохождении электрического тока по проводнику

теплота Джоуля — тепло, що виділяється при проходженні електричного струму у проводнику

e Joule’s current heat

d Joulesche Stromwärme

f chaleur de Joule

теплота образования — тепловой эффект реакции образования при постоянной температуре 1 моля сложного вещества, состоящей из нескольких простых веществ в их стандартных состояниях

теплота утворення — тепловий ефект реакції утворення при постійній температурі 1 моля складної речовини, що складається із декількох простих речовин у їх стандартних станах

e heat of formation

d Bildungswärme

f chaleur de formation

теплота плавления — количество тепла, которое необходимо сообщить твердому телу для перевода его в жидкое состояние при температуре плавления

теплота плавлення — кількість тепла, яке необхідно передати твердому тілу для переведення його в рідкий стан при температурі плавлення

e heat of fusion, melting heat

d Schmelzwärme

f chaleur de fusion

теплота превращения — теплота, которая необходима для осуществления превращения

теплота перетворення — теплота, що необхідна для здійснення перетворення

теплота Томсона

e heat of transformation

d Umwandlungswärme

f chaleur de transformation

теплота Томсона — дополнительная теплота (кроме джоулевой), выделяемая при прохождении тока по проводнику с градиентом температуры

теплота Томсона — додаткова теплота (крім джоулевої), що виділяється при проходженні струму у провіднику з градієнтом температури

e Thomson beat

d Thomson-Wärme

f chaleur de Thomson

тербий (Tb) — элемент №65 периодической системы Д.И.Менделеева (III группа, 6 период), атомная масса 158,924; известны 19 изотопов с массовыми числами 146—164; типичные степени окисления: +III, +IV; серебристо-белый металл; Тпл 1633±4 К; относится к группе редкоземельных элементов; отличается химической активностью; открыт в 1843 году К.Мосандером (Швеция); применяют вместе с другими лантаноидами в различных сплавах, люминофорах, для изготовления стекол, лаков, красок и др.

тербій (Tb) — елемент №65 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 158,924; відомо 19 ізотопів з масовими числами 146—164; типові ступені окислювання: +III, +IV; сріблясто-білий метал; Тпл 1633±4 К; відноситься до групи рідкісноземельних елементів; відзначається хімічною активністю; відкритий 1843 року К.Мосандером (Швеція); застосовують разом з іншими лантаноїдами в різних сплавах, люмінофорах, для виготовлення скла, лаків, фарб тощо

e terbium d Terbium f terbium

термаллой (I) — общее название группы жаростойких сплавов, содержащих 33—66% Ni, 12—26% Cr, Fe — остальное, используемых для муфелей, решеток, цепей и другой печной арматуры

термалой (I) — загальна назва групи жаростійких сплавів, що містять 33— 66% Ni, 12—26% Cr, Fe — решта, використовуваних для муфелів, ґраток, ланцюгів та іншої пічної арматури

e thermalloy d Thermalloy f thermalloy

термическая обработка

термаллой (II) — магнитно-мягкий железный сплав, содержащий 30% Ni и добавки Cr, Mn, Si; отличается большим (больше, чем у калмалоя) отрицательным температурным коэффициентом намагниченности в интервале 273373 К (0,002 Тл/град)

термалой (II) — магнітно-м’який залізний сплав, що містить 30% Ni і добавки Cr, Mn, Si; відрізняється великим (більшим, ніж у калмалою) від’ємним температурним коефіцієнтом намагніченості в інтервалі 273373 К (0,002 Тл/град)

e thermoperm, mutemp, telcon, NHMG alloy

d Thermoperm, Mutemp

f thermoperm*

терменол — магнитомягкий сплав, содержащий 15—16% Al; 3,3% Mo; Fe

— остальное; имеет высокую магнитную проницаемость (µ нач = 7,7103; µ макс = 130103), малую коэрцитивную силу (Нс = 1—1,5 А/м) и высокое удельное электросопротивление ( = 1,5—1,6 мкОмм) после закалки с температуры 1273 К; стоек против атмосферной коррозии; используется в системах магнитной записи

терменол — магнітом’який сплав, що містить 15—16% Al; 3,3% Mo; Fe — решта; має високу магнітну проникність (µ нач = 7,7103; µ макс = 130103), малу коерцитивну силу (Нс = 1—1,5 А/м) і високий питомий електроопір (

= 1,5—1,6 мкОмм) після гартування з температури 1273 К; стійкий проти атмосферної корозії; використовується в системах магнітного запису

e thermenol d Thermenol f thermenol*

термическая активация — переход вещества в активное реакционноспособное состояние под воздействием тепловой энергии

термічна активація — перехід речовини в активний реакційноздатний стан під впливом теплової енергії

e thermal activation

d thermische Aktivierung

f activation thermique

термическая обработка, термообработка — тепловое воздействие на металл (изделие), приводящее к изменению его структуры и свойств

термічна обробка, термообробка — тепловий вплив на метал (виріб), що призводить до зміни його структури і властивостей

термическая обработка в защитной атмосфере

e heat treatment, heat treating

d Wärmebehandlung

f traitement thermique

термическая обработка в защитной атмосфере — термическая обработка в специально подобранной газовой среде, позволяющая избежать изменения химического состава в поверхностных слоях металла (изделия)

термічна обробка в захисній атмосфері — термічна обробка в спеціально підібраному газовому середовищі, що дозволяє уникнути зміни хімічного складу в поверхневих шарах металу (виробу)

e protective atmosphere heat treatment

d Wärmebehandlung unter Schutzgasatmosphäre

f traitement thermique sous atmosphère protectrice

термическая обработка в кипящем слое — термическая обработка в среде, представляющей собой твердые частицы, взвешенные в потоке газа

термічна обробка в киплячому шарі — термічна обробка в середовищі, що являє собою тверді частинки, завислі в потоці газу

e heat treatment in fluidised beds

d Wärmebehandlung im Wirbelbett

f traitement thermique en lit fluidisé

термическая обработка в контролируемой атмосфере — термическая обработка в газовой среде с регулируемым химическим составом

термічна обробка в контрольованій атмосфері — термічна обробка в газовому середовищі з регульованим хімічним складом

e controlled atmosphere heat treatment

d Wärmebehandlung unter kontrollierter Atmosphäre

f traitement thermique sous atmosphère contrôlée

термичная обработка в соляной ванне — термическая обработка в расплаве солей

термічна обробка в соляній ванні — термічна обробка в розплаві солей

e salt-bath heat treatment

d Salzbadwärmebehandlung

f traitement thermique en bain de sels

термическая обработка в тлеющем разряде, ионная термическая обработка — термическая обработка в условиях сильноточного тлеющего разряда между изделием (катодом) и анодом в газовой среде при давлении ниже атмосферного

термически активируемый процесс

термічна обробка в тлійному розряді, іонна термічна обробка — термічна обробка в умовах потужнострумового тлійного розряду між виробом (катодом) і анодом у газовому середовищі при тиску, нижчому за атмосферний

e plasma heat treatment, glow discharge heat treatment, ion bombardment heat treatment

d Plasmawärmebehandlung

f traitement thermique par bombardement ionique

термическая правка (СВ) — операция устранения сварочных деформаций путем создания в изделии деформаций противоположного знака за счет местного нагрева

термічне виправляння (ЗВ) — операція усунення зварювальних деформацій шляхом створення у виробі деформацій протилежного знака за рахунок місцевого нагрівання

e thermal dressing

d thermisches Richten

f dressage thermique

термическая трещина — трещина, возникающая в результате действия тепловых (температурных) напряжений

термічна тріщина — тріщина, що виникає внаслідок дії тепловых

(температурних) напружень

e thermal crack, heat crack

d thermischer Riß, Warmbehandlungriß

f crique thermique

термическая усталость — усталость, возникающая в результате многократного нагрева и охлаждения

термічна втома — втома, що виникає внаслідок багатократного нагріву й охолодження

e thermal fatigue

d thermische Ermüdung

f fatigue thermique

термически активируемый процесс — процесс, развитие которого определяется воздействием тепловой энергии

термічно активований процес — процес, розвиток якого визначається впливом теплової енергії

e thermally activated process

d thermischeaktivierter Prozess

f procédé activé thermiquement

термические напряжения

термические напряжения — напряжения, возникающие в металле (изделии)

в результате изменения температуры

термічні напруження — напруження, що виникають у металі (виробі)

внаслідок зміни температури

e thermal stresses

d Wärmespannungen

f contraintes thermiques

термический анализ — метод определения температур структурных и фазовых превращений по сопровождающим их тепловым эффектам; температуры превращений определяются по температурам площадок или перегибов на кривых нагрева или охлаждения

термічний аналіз — метод визначення температур структурних і фазових перетворень по теплових ефектах, що супроводжують їх; температури перетворень визначаються температурами площадок або перегинів на кривих нагріву чи охолодження

e thermal analysis

d thermische Analyse

f analyse thermique

термический цикл, температурный режим — изменение температуры во времени от начала нагрева до полного охлаждения

термічний цикл, температурний режим — зміна температури з часом від початку нагріву до повного охолодження

e thermal cycle, time-temperature cycle, heat treatment cycle

d Temperatur-Zeit-Folge

f cycle thermique, cycle de traitement thermique

термическое разложение (ПМ) — изменение химического состава вещества под влиянием нагрева; часто используется для удаления органических связок, смазок или пластификаторов из порошковых заготовок перед спеканием

термічний розпад (ПМ) — зміна хімічного складу речовини під впливом нагрівання; часто використовується для усунення органічних з’вязок, мастил чи пластифікаторів з порошкових заготовок перед спіканням

e thermal decomposition

d Zersetzung durch Warme

f décomposition thermique

термическое улучшение — см. улучшение термічне поліпшення — див. поліпшення

термодинамический потенциал Гиббса

термодинамическая активность — параметр, через который химический потенциал компонента реального раствора выражается так же, как химические потенциалы в идеальных растворах через концентрацию; его подстановка вместо концентрации в термодинамические уравнения для идеальных систем (уравнения, определяющие условия фазового или химического равновесия для идеальных растворов) делает эти уравнения пригодными для реальных систем (реальных растворов)

термодинамічна активність — параметр, через який хімічний потенціал компонента реального розчину виражається так само, як хімічні потенціали в ідеальних розчинах через концентрацію; його підстановка замість концентрації в термодинамічні рівняння для ідеальних систем (рівняння, що визначають умови фазової чи хімічної рівноваги для ідеальних розчинів) робить ці рівняння придатними для реальних систем (реальних розчинів)

e thermodynamic activity

d thermodynamische Activität

f activité thermodynamique

термодинамический параметр, параметр состояния — любая измеримая макроскопическая характеристика, используемая в термодинамике для описания состояния рассматриваемой системы (объем, давление, температура, плотность, внутренняя энергия, энтальпия, энтропия, энергии Гиббса и Гельмгольца и др.)

термодинамічний параметр, параметр стану — будь-яка вимірна макроскопічна характеристика, використовувана в термодинаміці для опису стану системи, що розглядається (об’єм, тиск, температура, густина, внутрішня енергія, ентальпія, ентропія, енергії Гіббса і Гельмгольца тощо)

e thermodynamic parameter

d thermodynamischer Parameter

f paramètre thermodynamique

термодинамический потенциал Гиббса, свободная энергия Гиббса — характеристическая функция (G) термодинамической системы при независи мых параметрах: давление, температура (Т) и число частиц;

G = Н — TS, где H — энтальпия и S — энтропия

термодинамічний потенціал Гіббса, вільна енергія Гіббса — характеристична функція (G) термодинамічної системи при незалежних параметрах: тиск, температура (Т) і число частинок; G = Н — TS, де H — ентальпія і S — ентропія

термокинетическая диаграмма

e Gibb’s free energy

d Gibbssches thermodynamisches Potential

f énergie libre de Gibbs

термокинетическая диаграмма — см. диаграмма превращения при непрерывном охлаждении

термокінетична діаграма — см. діаграма перетворення при неперервному охолодженні

термомагнитная обработка — термическая обработка некоторых ферромаг нитных материалов в магнитном поле

термомагнітна обробка — термічна обробка деяких феромагнітних матеріалів у магнітному полі

e thermomagnetic treatment

d thermomagnetische Behandlung

f traitement thermomagnétique

термомеханическая обработка — обработка, заключающаяся в термическом и деформационном воздействии на металл (изделие) в таком сочетании, когда пластическая деформация влияет на формирование структуры при фазовых превращениях, происходящих во время термического воздействия

термомеханічна обробка — обробка, що полягає в термічному і деформаційному впливі на метал (виріб) в такому поєднанні, коли пластична деформація впливає на формування структури при фазових перетвореннях, що відбуваються під час термічного впливу

e thermomagnetic treatment

d thermomagnetische Behandlung

f traitement thermomagnétique

термообработка — см. термическая обработка термообробка — див. термічна обробка

термопара, термоэлектрическая пара, термоэлемент — элемент, состоящий из двух разнородных проводников или полупроводников, используемый для измерения температуры; температура определяется по величине термоэлектродвижущей силы (термоэ.д.с.), возникающей из-за разности температур нагретого (температура которого измеряется) и холодного спаев

306

термоэлектрические эффекты

термопара, термоелектрична пара, термоелемент — елемент, що складається з двох різнорідних провідників чи напівпровідників, використовуваний для вимірювання температури; температура визначається за величиною термоелектрорушійної сили (термое.р.с.), виникає завдяки різниці температур нагрітого спая (температура якого вимірюється) та холодного спая

e thermocouple

d Thermoelement

f thermocouple, couple thermoélectrique

термопластическая усталость — усталость материала в зоне пластических деформаций (контакта), развивающаяся под влиянием многократно повторяемых температурно-силовых воздействий на него

термопластична втома — втома матеріалу в зоні пластичних деформацій (контакту), що розвивається під впливом багаторазово повторюваних температурно-силових впливів на нього

e thermal plastic fatigue

d thermoplastische Ermüdung

f fatigue thermo-plastique

термоупругий мартенсит — мартенсит, размер кристаллов которого увеличивается при понижении температуры и уменьшается при ее повышении в интервале температур начала и конца мартенситного превращения

термопружний мартенсит — мартенсит, розмір кристалів якого збільшується при зниженні температури і зменшується при її підвищенні в інтервалі температур початку і кінця мартенситного перетворення

e thermoelastic martensite

d thermoelastischer Martensit

f martensite thermoélastique

термо-э.д.с. — см. термоэлектродвижущая сила термо-е.р.с. — див. термоелектрорушійна сила

термоэлектрическая пара — см. термопара термоелектрична пара — див. термопара

термоэлектрические эффекты — эффекты, обусловленные существованием взаимосвязи между тепловыми и электрическими процессами в металлах и полупроводниках (эффекты Зеебека, Пельтье и Томсона)

содержание   .. 29  30  31  ..