за період з 1 січня 2014 року до дати втрати контролю
в 2014 році.
На підставі зазначеного керівництво групи прийняло рішення
враховувати втрату контролю, базуючись на чистих активах
Чорноморнафтогазу станом на 31 грудня 2013 року.
Керівництво продовжує вживати всі можливі юридичні та
дипломатичні заходи для повернення збитків та відновлення
контролю над активами групи у АР Крим.
Чисті активи Чорноморнафтогазу станом на дату втрати над
ними контролю, представлені таким чином:
У мільйонах гривень
31 грудня
2013 року
Основні засоби (примітка 5)
14 489
Інші необоротні активи
64
Запаси
413
Торгова дебіторська заборгованість
32
Передплати видані та інші оборотні активи
690
Передплата з податку на прибуток підприємств
17
Грошові кошти та їх еквіваленти
6
Відстрочені податкові зобов’язання (примітка 19)
(327)
Резерви (примітка 14)
(106)
Інші довгострокові зобов’язання
(339)
Позики
(504)
Торгова кредиторська заборгованість
(572)
Аванси отримані та інші короткострокові зобов’язання
(77)
Чисті активи на дату втрати контролю
13 786
Фінансові результати Чорноморнафтогазу за рік від
припиненої діяльності представлені таким чином:
У мільйонах гривень
2014
2013
Дохід від реалізації
-
525
Інші доходи
-
24
-
549
Витрати
-
(1 146)
Збитки до оподаткування
-
(597)
Відповідні витрати з податку на прибуток
(277)
Збиток від вибуття операції
(13 786)
-
Збиток за рік від припиненої
діяльності (що належить власникам
Материнської компанії)
(13 786)
(874)
Рух грошових коштів від припиненої діяльності:
У мільйонах гривень
2014
2013
Рух грошових коштів від припиненої
діяльності
Чисті грошові кошти, отримані від
операційної діяльності
-
212
Чисті грошові кошти, використані
у інвестиційній діяльності
-
(235)
Чисті грошові кошти, використані
у фінансовій діяльності
-
(33)
Чистий рух грошових коштів
-
(56)
21. УМОВНІ ТА КОНТРАКТНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
І ОПЕРАЦІЙНІ РИЗИКИ
Податкове законодавство. Для податкового середовища
в Україні властиві складність податкового адміністрування,
суперечливі тлумачення податковими органами
податкового законодавства та нормативних актів, які,
окрім іншого, можуть збільшити фінансовий тиск на
платників податків. Непослідовність у застосуванні,
тлумаченні і впровадженні податкового законодавства
може призвести до судових розглядів, які, у кінцевому
рахунку, можуть стати причиною нарахування додаткових
податків, штрафів і пені, і ці суми можуть бути суттєвими.
Змушений вирішувати поточні економічні та політичні
проблеми, Уряд впровадив певні реформи у податковій
системі України, прийнявши Закон України «Про
внесення змін до Податкового кодексу України та деяких
законодавчих актів України», який набув чинності 1 січня
2015 року, за винятком окремих положень, які набудуть
чинності пізніше.
У ході звичайної господарської діяльності група здійснює
операції, тлумачення яких можуть бути різними у групи
та податкових органів. У тих випадках, коли вірогідність
відтоку фінансових ресурсів, що пов’язаний з такими
операціями, є високою та сума може бути достовірно
визначена, група нараховує резерв під такі зобов’язання.
Коли керівництво групи оцінює вірогідність відтоку
фінансових ресурсів як ймовірну, група робить розкриття
умовних зобов’язань. Станом на 31 грудня 2014 року
керівництво групи оцінює потенційний вплив таких
операцій в загальній сумі 6 175 мільйонів гривень (2013:
5 553 мільйона гривень), що складається з наступного:
• податок на прибуток підприємств у сумі
3 122 мільйони гривень (2013: 2 421 млн грн) та
відповідні пені в сумі 863 млн грн (2013: 745 млн грн);
• податок на додану вартість в сумі
1 514 мільйонів гривень (2013: 1 656 млн грн) та
відповідні пені в сумі 538 млн грн (2013: 429 млн грн);
• інші податки в сумі 138 млн грн (2013: 302 млн грн).
На думку керівництва групи, вірогідність того, що будь‑яка
з вищезазначених претензій буде визнана до сплати,
є низькою. Тому консолідована фінансова звітність групи
не містить жодних резервів відносно даних операцій.
Група провадить операції зі своїми дочірніми
підприємствами. Існує вірогідність, що із подальшим
роз’ясненням податкового законодавства в Україні
та зміною підходів податкових органів за новим
Податковим кодексом, такі операції можуть бути оскаржені
у майбутньому. Вплив будь‑якої такої претензії неможливо
оцінити; однак, на думку керівництва, її вплив не має бути
суттєвим.
Починаючи з 1 вересня 2013 року відповідно до
Податкового кодексу України було введено нові правила
визначення та застосування справедливих ринкових цін,
засновані на керівних принципах ОЕСР з трансфертного
ціноутворення, унаслідок чого правила трансфертного
ціноутворення («ТЦ») в Україні значно змінилися.
Група експортує продукти нафтопереробки і надає
транспортні послуги, виконує внутрішньогрупові операції
та бере участь в операціях із пов'язаними сторонами,
які потенційно можуть бути в межах нових правил
українського законодавства з ТЦ.
Частина підприємств групи надала звіт про контрольовані
операції відповідно до встановлених термінів. Інша
частина компаній групи підготувала всю потрібну
документацію про контрольовані операції відповідно до
законодавства і планує надати звіти. Керівництво вважає,
що група дотримується вимог ТЦ.
Позови до Арбітражного трибуналу. У червні 2014 року
Компанія звернулася до Арбітражного інституту Торгової
палати Стокгольма із проханням винести арбітражне
рішення стосовно визначення ціни за Контрактом
купівлі‑продажу природного газу між Компанією та
Газпромом. Компанія заявляє, що імпортні ціни на
природний газ, який поставлявся у період 2010‑2014 років,
є завищеними.
Імпортні ціни на природний газ, як передбачено
Контрактом купівлі‑продажу природного газу,
розраховуються із використанням формули. Згідно
із заявою компанії, компоненти формули не були
розраховані належним чином, формула, обумовлена
Контрактом, не відображує поточні ринкові ціни на газ,
і імпортні ціни необхідно переглянути у бік зниження.
Керівництво вважає, що станом на 31 грудня 2014 року
компанія розрахувалась за всіма своїми зобов’язаннями
за поставлений протягом 2010‑2014 років природний газ,
і вимагає компенсації за надмірно сплачені суми у розмірі
12 млрд дол.
У червні 2015 року Газпром подав письмове заперечення
відповідача проти позову і зустрічну вимогу, оновивши
свій позов і вимагаючи платежів на суму 26,7 млрд
дол. (18,5 млрд дол. згідно із попереднім позовом) за
природний газ, поставки якого Газпром не здійснив, але
за який компанія начебто була зобов’язана заплатити
відповідно до поточного контракту (так званий принцип
«бери або плати» згідно з Контрактом купівлі‑продажу
природного газу). Керівництво не може передбачити
остаточний результат за цими позовами і не визнає
жодних резервів щодо цього питання.
У жовтні 2014 року компанія також звернулася до
Стокгольмського Арбітражного трибуналу із проханням
винести арбітражне рішення стосовно плати за транзит
природного газу територією України згідно з контрактом
на транзит природного газу між Компанією і Газпромом.
Фактична плата за транзит була розрахована для транзиту
певних обсягів природного газу із Російської Федерації
територією України («базовий обсяг транзиту»). Витрати
ПАТ «Укртрансгаз», українського оператора магістральних
газопроводів, є, в основному, фіксованими витратами
і, таким чином, зменшення обсягів транзиту повинне
спричинити більш високий рівень плати за транзит на
одиницю обсягу.
Однак, беручи до уваги що фактичні обсяги транзиту за
період 2010‑2014 років були значно нижчими за базовий
обсяг транзиту, рівень плати за транзит природного
газу жодного разу не переглядався. Компанія вимагає
компенсації за недоотримані доходи від міжнародного
транзиту газу у розмірі понад 11,7 млрд дол.
Судові позови. Час від часу та у процесі звичайної
господарської діяльності до групи висуваються певні
претензії. У випадку якщо ризик відтоку фінансових
ресурсів, пов’язаних із такими претензіями, вважається
вірогідним, у складі резерву на судові позови визнається
відповідне зобов’язання (примітка 14).
Якщо, за оцінками керівництва, ризик відтоку фінансових
ресурсів, пов’язаних із такими претензіями, є ймовірним,
або суму витрат неможливо достовірно оцінити,
резерв не визнається, а відповідна сума розкривається
у консолідованій фінансовій звітності. Керівництво вважає,
що воно сформувало резерви стосовно усіх суттєвих
збитків у цій консолідованій фінансовій звітності.
Між групою і деякими постачальниками природного газу
існують позови щодо обсягів та/або цін на природний
газ, який постачається групі. Керівництво оцінює свої
потенційні зобов’язання щодо таких позовів на рівні 4 681
млн грн. Керівництво не може достовірно оцінити суму
потенційних збитків за цими зобов’язаннями, якщо такі є.
Між групою і деякими постачальниками існують позови
щодо кредиторської заборгованості, не погашеної групою.
Керівництво оцінює свої потенційні зобов’язання за цими
позовами на рівні 382 млн грн. Керівництво не може
достовірно оцінити суму потенційних збитків за цими
зобов’язаннями, якщо такі є.
Можлива передача частки володіння компанії
у дочірніх підприємствах державі. У 1998 році, після
створення компанії, уряд України зробив внесок до
акціонерного капіталу компанії у вигляді певних акцій
акціонерних товариств. Цими акціонерними товариствами
були АТ «Магістральний трубопровід «Дружба» і АТ
«Придніпровський магістральний трубопровід», які
були реорганізовані у 2001 році у АТ «Уктранснафта», АТ
«Укрспецтрансгаз», АТ «Чорноморнафтогаз», АТ «Укрнафта»
176
177
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ