НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ“. Річний звіт (2014-2000 рік) - 12

за період з 1 січня 2014 року до дати втрати контролю 
в 2014 році.

На підставі зазначеного керівництво групи прийняло рішення 
враховувати втрату контролю, базуючись на чистих активах 
Чорноморнафтогазу станом на 31 грудня 2013 року.

Керівництво продовжує вживати всі можливі юридичні та 
дипломатичні заходи для повернення збитків та відновлення 
контролю над активами групи у АР Крим.

Чисті активи Чорноморнафтогазу станом на дату втрати над 
ними контролю, представлені таким чином:

У мільйонах гривень 

31 грудня 
2013 року

Основні засоби (примітка 5)

14 489

Інші необоротні активи 

64

Запаси

413

Торгова дебіторська заборгованість

32

Передплати видані та інші оборотні активи

690

Передплата з податку на прибуток підприємств 

17

Грошові кошти та їх еквіваленти

6

Відстрочені податкові зобов’язання (примітка 19)

(327)

Резерви (примітка 14)

(106)

Інші довгострокові зобов’язання 

(339)

Позики

(504)

Торгова кредиторська заборгованість

(572)

Аванси отримані та інші короткострокові зобов’язання 

(77)

Чисті активи на дату втрати контролю 

13 786

Фінансові результати Чорноморнафтогазу за рік від 
припиненої діяльності представлені таким чином:

У мільйонах гривень 

2014

2013

Дохід від реалізації

-

525

Інші доходи 

-

24

-

549

Витрати 

-

(1 146)

Збитки до оподаткування 

-

(597)

Відповідні витрати з податку на прибуток

(277)

Збиток від вибуття операції 

(13 786)

-

Збиток за рік від припиненої 
діяльності (що належить власникам 
Материнської компанії) 

(13 786)

(874)

Рух грошових коштів від припиненої діяльності:

У мільйонах гривень 

2014

2013

Рух грошових коштів від припиненої 
діяльності

Чисті грошові кошти, отримані від 
операційної діяльності

-

212

Чисті грошові кошти, використані 
у інвестиційній діяльності

-

(235)

Чисті грошові кошти, використані 
у фінансовій діяльності

-

(33)

Чистий рух грошових коштів

-

(56)

21. УМОВНІ ТА КОНТРАКТНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ 

І ОПЕРАЦІЙНІ РИЗИКИ

Податкове законодавство. Для податкового середовища 
в Україні властиві складність податкового адміністрування, 
суперечливі тлумачення податковими органами 
податкового законодавства та нормативних актів, які, 
окрім іншого, можуть збільшити фінансовий тиск на 
платників податків. Непослідовність у застосуванні, 
тлумаченні і впровадженні податкового законодавства 
може призвести до судових розглядів, які, у кінцевому 
рахунку, можуть стати причиною нарахування додаткових 
податків, штрафів і пені, і ці суми можуть бути суттєвими. 
Змушений вирішувати поточні економічні та політичні 
проблеми, Уряд впровадив певні реформи у податковій 
системі України, прийнявши Закон України «Про 
внесення змін до Податкового кодексу України та деяких 
законодавчих актів України», який набув чинності 1 січня 
2015 року, за винятком окремих положень, які набудуть 
чинності пізніше.

У ході звичайної господарської діяльності група здійснює 
операції, тлумачення яких можуть бути різними у групи 
та податкових органів. У тих випадках, коли вірогідність 
відтоку фінансових ресурсів, що пов’язаний з такими 
операціями, є високою та сума може бути достовірно 
визначена, група нараховує резерв під такі зобов’язання. 
Коли керівництво групи оцінює вірогідність відтоку 
фінансових ресурсів як ймовірну, група робить розкриття 
умовних зобов’язань. Станом на 31 грудня 2014 року 
керівництво групи оцінює потенційний вплив таких 
операцій в загальній сумі 6 175 мільйонів гривень (2013: 
5 553 мільйона гривень), що складається з наступного:

•  податок на прибуток підприємств у сумі 

3 122 мільйони гривень (2013: 2 421 млн грн) та 
відповідні пені в сумі 863 млн грн (2013: 745 млн грн);

•  податок на додану вартість в сумі 

1 514 мільйонів гривень (2013: 1 656 млн грн) та 
відповідні пені в сумі 538 млн грн (2013: 429 млн грн);

•  інші податки в сумі 138 млн грн (2013: 302 млн грн).

На думку керівництва групи, вірогідність того, що будь‑яка 
з вищезазначених претензій буде визнана до сплати, 
є низькою. Тому консолідована фінансова звітність групи 
не містить жодних резервів відносно даних операцій.

Група провадить операції зі своїми дочірніми 
підприємствами. Існує вірогідність, що із подальшим 
роз’ясненням податкового законодавства в Україні 
та зміною підходів податкових органів за новим 
Податковим кодексом, такі операції можуть бути оскаржені 
у майбутньому. Вплив будь‑якої такої претензії неможливо 
оцінити; однак, на думку керівництва, її вплив не має бути 
суттєвим.

Починаючи з 1 вересня 2013 року відповідно до 
Податкового кодексу України було введено нові правила 
визначення та застосування справедливих ринкових цін, 
засновані на керівних принципах ОЕСР з трансфертного 
ціноутворення, унаслідок чого правила трансфертного 
ціноутворення («ТЦ») в Україні значно змінилися. 
Група експортує продукти нафтопереробки і надає 
транспортні послуги, виконує внутрішньогрупові операції 
та бере участь в операціях із пов'язаними сторонами, 
які потенційно можуть бути в межах нових правил 
українського законодавства з ТЦ. 

Частина підприємств групи надала звіт про контрольовані 
операції відповідно до встановлених термінів. Інша 
частина компаній групи підготувала всю потрібну 
документацію про контрольовані операції відповідно до 
законодавства і планує надати звіти. Керівництво вважає, 
що група дотримується вимог ТЦ.

Позови до Арбітражного трибуналу. У червні 2014 року 
Компанія звернулася до Арбітражного інституту Торгової 
палати Стокгольма із проханням винести арбітражне 
рішення стосовно визначення ціни за Контрактом 
купівлі‑продажу природного газу між Компанією та 
Газпромом. Компанія заявляє, що імпортні ціни на 
природний газ, який поставлявся у період 2010‑2014 років, 
є завищеними. 

Імпортні ціни на природний газ, як передбачено 
Контрактом купівлі‑продажу природного газу, 
розраховуються із використанням формули. Згідно 
із заявою компанії, компоненти формули не були 
розраховані належним чином, формула, обумовлена 
Контрактом, не відображує поточні ринкові ціни на газ, 
і імпортні ціни необхідно переглянути у бік зниження. 
Керівництво вважає, що станом на 31 грудня 2014 року 
компанія розрахувалась за всіма своїми зобов’язаннями 
за поставлений протягом 2010‑2014 років природний газ, 
і вимагає компенсації за надмірно сплачені суми у розмірі 
12 млрд дол.

У червні 2015 року Газпром подав письмове заперечення 
відповідача проти позову і зустрічну вимогу, оновивши 
свій позов і вимагаючи платежів на суму 26,7 млрд 
дол. (18,5 млрд дол. згідно із попереднім позовом) за 
природний газ, поставки якого Газпром не здійснив, але 
за який компанія начебто була зобов’язана заплатити 
відповідно до поточного контракту (так званий принцип 
«бери або плати» згідно з Контрактом купівлі‑продажу 
природного газу). Керівництво не може передбачити 
остаточний результат за цими позовами і не визнає 
жодних резервів щодо цього питання.

У жовтні 2014 року компанія також звернулася до 
Стокгольмського Арбітражного трибуналу із проханням 
винести арбітражне рішення стосовно плати за транзит 

природного газу територією України згідно з контрактом 
на транзит природного газу між Компанією і Газпромом. 

Фактична плата за транзит була розрахована для транзиту 
певних обсягів природного газу із Російської Федерації 
територією України («базовий обсяг транзиту»). Витрати 
ПАТ «Укртрансгаз», українського оператора магістральних 
газопроводів, є, в основному, фіксованими витратами 
і, таким чином, зменшення обсягів транзиту повинне 
спричинити більш високий рівень плати за транзит на 
одиницю обсягу. 

Однак, беручи до уваги що фактичні обсяги транзиту за 
період 2010‑2014 років були значно нижчими за базовий 
обсяг транзиту, рівень плати за транзит природного 
газу жодного разу не переглядався. Компанія вимагає 
компенсації за недоотримані доходи від міжнародного 
транзиту газу у розмірі понад 11,7 млрд дол. 

Судові позови. Час від часу та у процесі звичайної 
господарської діяльності до групи висуваються певні 
претензії. У випадку якщо ризик відтоку фінансових 
ресурсів, пов’язаних із такими претензіями, вважається 
вірогідним, у складі резерву на судові позови визнається 
відповідне зобов’язання (примітка 14). 

Якщо, за оцінками керівництва, ризик відтоку фінансових 
ресурсів, пов’язаних із такими претензіями, є ймовірним, 
або суму витрат неможливо достовірно оцінити, 
резерв не визнається, а відповідна сума розкривається 
у консолідованій фінансовій звітності. Керівництво вважає, 
що воно сформувало резерви стосовно усіх суттєвих 
збитків у цій консолідованій фінансовій звітності.

Між групою і деякими постачальниками природного газу 
існують позови щодо обсягів та/або цін на природний 
газ, який постачається групі. Керівництво оцінює свої 
потенційні зобов’язання щодо таких позовів на рівні 4 681 
млн грн. Керівництво не може достовірно оцінити суму 
потенційних збитків за цими зобов’язаннями, якщо такі є.

Між групою і деякими постачальниками існують позови 
щодо кредиторської заборгованості, не погашеної групою. 
Керівництво оцінює свої потенційні зобов’язання за цими 
позовами на рівні 382 млн грн. Керівництво не може 
достовірно оцінити суму потенційних збитків за цими 
зобов’язаннями, якщо такі є.

Можлива передача частки володіння компанії 
у дочірніх підприємствах державі. У 1998 році, після 
створення компанії, уряд України зробив внесок до 
акціонерного капіталу компанії у вигляді певних акцій 
акціонерних товариств. Цими акціонерними товариствами 
були АТ «Магістральний трубопровід «Дружба» і АТ 
«Придніпровський магістральний трубопровід», які 
були реорганізовані у 2001 році у АТ «Уктранснафта», АТ 
«Укрспецтрансгаз», АТ «Чорноморнафтогаз», АТ «Укрнафта» 

176

177

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

та п’ятдесят чотири регіональні газорозподільчі 
підприємства.

Уряд України може передавати право володіння або 
контролю над усією або частиною володіння компанії 
у цих акціонерних товариствах та/або інших державних 
підприємствах зі зберігання та транспортування нафти 
та газу іншим компаніям або державним агентствам, 
і ці дії можуть завдати суттєвого негативного впливу на 
операційну діяльність компанії.

Державне майно, яке не підлягає приватизації. 
У 1998 році компанія уклала угоду «Про використання 
державного майна, яке не підлягає приватизації» (надалі – 
«Угода») із Фондом державного майна України і отримала 
нафтогазову транспортну систему у свій операційний 
контроль. Угода була підписана на один рік, і строк її дії 
подовжується автоматично на один рік, якщо її не буде 
розірвано шляхом направлення повідомлення з боку 
однієї зі сторін, і вона є обов’язковою для виконання 
правонаступниками кожної зі сторін. Історично дія Угоди 
подовжувалась автоматично, оскільки жодна зі сторін 
не ініціювала її розірвання. Оскільки державне майно, 
яке не підлягає приватизації, формує основну частину 
господарської діяльності групи, то майбутні операції 
та фінансові результати діяльності групи залежать від 
подовження дії Угоди. На думку керівництва компанії, 
група продовжуватиме свою діяльність із цим майном 
у найближчому майбутньому.

Згідно з вимогами Угоди від компанії вимагається, окрім 
іншого, управляти магістральними та розподільчими 
нафто‑ та газопроводами, які знаходяться у власності 
держави Україна, підтримувати державне майно 
у належному робочому стані та передавати 50% частку 
прибутків, отриманих від використання цих активів, 
державі. Суму таких перерахувань можна зменшити 
на суму капітальних інвестицій у ці активи. В Угоді не 
передбачено механізму таких розрахунків та історично 
групою не здійснювалось жодних виплат державі стосовно 
використання таких активів. Група вважає, що якби 
механізм розрахунку державної частки у прибутках від 
використання цих активів був визначений державою, то 
капітальні інвестиції, здійснені групою, були б більшими, 
і жодних виплат на користь держави не потрібно було б 
робити. Відповідно, жодних зобов’язань стосовно таких 
виплат не було визнано у цій консолідованій фінансовій 
звітності.

Ліцензії. Держава контролює діяльність із розвідки 
та видобування нафти і газу в Україні шляхом видачі 
відповідних ліцензій. Згідно з поточним законодавством 
окремі ліцензії видаються на розвідку, розробку та 
видобування на кожному нафтогазовому родовищі. Окремі 
ліцензії видаються на транспортування, постачання та 
зберігання нафти і газу. Ліцензії видаються на період від 

двох до двадцяти років, і їх дію можна подовжити на той 
самий строк.

Деякі ліцензії на провадження діяльності з розвідки, 
розробки і видобутку були передані як внесок до спільних 
підприємств. Однак це не допускається згідно з чинним 
законодавством і держава має право призупинити 
такі ліцензії. Наразі дія жодної ліцензії групи не була 
призупинена через цю причину і не існує судових 
позовів щодо цього питання. Керівництво групи вважає, 
що в найближчому майбутньому дії ліцензій не будуть 
призупинені у зв’язку з цим питанням.

Капітальні контрактні зобов’язання. Контрактні 
зобов’язання на придбання основних засобів, а також на 
розвідку та розробку нафтогазових родовищ становили 
400 млн грн станом на 31 грудня 2014 року (31 грудня 
2013 року: 742 млн грн).

22. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

Для діяльності групи характерна низка фінансових ризиків: 
ринковий ризик (у тому числі валютний ризик та ризик 
відсоткових ставок), ризик концентрації, кредитний ризик 
та ризик ліквідності. Група переглядає та узгоджує свою 
політику управління ризиками для мінімізації негативного 
впливу цих ризиків на фінансові показники діяльності 
групи.

Основні категорії фінансових інструментів представлені 
таким чином:

У мільйонах гривень 

При-

мітка

31 грудня 
2014 року

31 грудня 
2013 року

Торгова дебіторська 
заборгованість

9

15 097

20 539

Інші необоротні активи

7

3 309

2 130

Передплати видані та інші 
оборотні активи

10

588

1 427

Грошові кошти та залишки на 
банківських рахунках

11

4 361

2 138

Грошові кошти, обмежені 
у використанні 

394

200

Всього фінансових активів

23 749

26 434

Позики

13

(61 008)

(59 558)

Торгова кредиторська 
заборгованість

(10 384)

(25 725)

Аванси отримані та інші 
короткострокові зобов’язання

15

(1 772)

(2 171)

Інші довгострокові 
зобов’язання

(49)

(378)

Всього фінансових 
зобов’язань 

(73 213)

(87 832)

Ринковий ризик. Для групи характерний вплив ринкових 
ризиків. Ринкові ризики виникають із відкритих позицій 
в (a) іноземних валютах, (б) активах та зобов’язаннях, за 
якими нараховуються відсотки, та (в) інвестиції, усі з яких 
зазнають впливу від загальних та специфічних ринкових 
змін.

Валютний ризик. Група здійснює свою операційну 
діяльність на території України і її залежність від валютного 
ризику визначається, головним чином, необхідністю 
придбання природного газу у іноземних постачальників, 
що деномінується у доларах США. Група також отримує 
позики в іноземних валютах. Група не здійснює 
хеджування своїх валютних позицій.

Залежність групи від валютного ризику представлена 
на основі балансової вартості відповідних активів та 
зобов’язань у валюті таким чином:

У мільйо-
нах гривень 

31 грудня 2014 року

31 грудня 2013 року

До-

лари 
США

Євро

Інші 

валю-

ти

До-

лари 
США

Євро

Інші 

валю-

ти

Грошові кошти, 
обмежені у вико-
ристанні

394

-

-

200

-

-

Грошові кошти 
та залишки на 
банківських 
рахунках

507

71

9

21

110

-

Банківські  
депозити 

94

1 124

-

-

-

-

Торгова дебітор-
ська заборгова-
ність

2 356

-

-

-

-

-

Передплати 
видані та інші 
оборотні активи

495

4

-

-

-

-

Інші необоротні 
активи

2 176

81

-

-

-

-

Позики

(35 919)

(75)

(32 326)

-

-

Аванси отри-
мані та інші 
короткострокові 
зобов’язання 

(363)

-

(96)

-

-

-

Торгова креди-
торська заборго-
ваність 

(7 107)

(120)

(2)

(22 067)

-

-

Чиста (коротка) 
довга валютна 
позиція

(37 367)

1 085

(89)

(54 172)

110

-

У таблиці нижче розкривається інформація про чутливість 
прибутку або збитку та власного капіталу до обгрунтовано 

можливих змін у курсах обміну валют, які застосовувались 
на звітну дату, за умови, що всі інші змінні величини 
залишались незмінними.

Ризик розраховувався лише для монетарних залишків, 
деномінованих в іноземних валютах, а не у функціональній 
валюті компаній групи.

У мільйонах  
гривень 

Станом на 

31 грудня 
2014 року

Станом на 

31 грудня 
2013 року

Вплив 

на 

прибу-

ток або 

збиток

Вплив 

на 

власний 

капі-

тал

Вплив 

на 

прибу-

ток або 

збиток

Вплив 

на 

власний 

капі-

тал

Зміцнення долару США 
на 10%

(3 737)

(3 737)

(5 417)

(5 417)

Послаблення долару 
США на 10%

3 737

3 737

5 417

5 417

Зміцнення євро на 10%

109

109

11

11

Послаблення євро на 
10%

(109)

(109)

(11)

(11)

 
Ризик зміни відсоткових ставок. Група звичайно не 
має істотних активів, за якими нараховуються відсотки, і її 
доходи та рух грошових коштів від операційної діяльності, 
в основному, не залежать від змін ринкових відсоткових 
ставок. Ризик групи щодо зміни відсоткових ставок виникає 
від позик, отриманих за плаваючими відсотковими 
ставками. Позики за фіксованими ставками створюють 
для групи ризик зміни справедливої вартості відсоткових 
ставок.

Група залучає позики, в основному, за фіксованими 
ставками.

Діяльність із запозичень переглядається під час складання 
бюджету на календарний рік. Довгострокова інвестиційна 
діяльність і пов’язане з нею фінансування розглядаються 
окремо, і для них необхідно отримати узгодження від уряду 
України.

Інформація про терміни погашення та ефективні відсоткові 
ставки фінансових інструментів розкривається далі у цій 
примітці.

Ризик концентрації. Для групи властивий ризик 
концентрації щодо авансів отриманих та інших 
короткострокових зобов’язань та доходів від 
транспортування газу, а також торгової кредиторської 
заборгованості, оскільки 54% від усіх авансів отриманих 
та 50% від торгової кредиторської заборгованості станом 
на 31 грудня 2014 року (31 грудня 2013 року: 83% та 
93%, відповідно) становили аванси отримані та торгову 
кредиторську заборгованість від одного постачальника 
(примітка 15). Концентрацію доходів з транспортування 
природного газу розкрито у примітці 3.

178

179

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

Кредитний ризик. Група приймає на себе кредитний 
ризик, який являє собою ризик того, що одна сторона за 
фінансовим інструментом стане причиною фінансового 
збитку для іншої сторони у результаті невиконання своїх 
зобов’язань. Кредитний ризик виникає у результаті 
продажу групою продукції на кредитних умовах та інших 
операцій з контрагентами, у результаті яких виникають 
фінансові активи. Політика групи полягає у тому, що 
клієнти, які бажають здійснювати оплату на кредитних 
умовах, мають пройти перевірку на платоспроможність. 
Істотні непогашені залишки також переглядаються на 
постійній основі. Водночас, група повинна дотримуватись 
державних нормативних вимог як надійний постачальник 
природного газу населенню та державним підприємствам 
незалежно від того, виконують вони свої зобов’язання чи 
ні.

Група формує резерв на знецінення, який є оцінкою 
понесених збитків стосовно торгової дебіторської 
заборгованості. Основною частиною цього резерву 
є компонент збитку, який стосується індивідуально суттєвих 
ризиків.

Максимальна сума кредитного ризику станом на 31 грудня 
2014 року становила 23 749 млн грн (31 грудня 2013 року: 
26 434 млн грн).

Група не утримує жодної застави для покриття своїх 
кредитних ризиків.

Ризик ліквідності. Зважене управління ліквідністю 
передбачає наявність достатніх грошових коштів 
та достатність фінансування для виконання чинних 
зобов’язань по мірі їх настання. Метою групи є підтримання 
балансу між безперебійним фінансуванням та гнучкістю 
у використанні кредитних умов, наданих постачальниками 
та банками. Передплати зазвичай використовуються 
для управління як ризиком ліквідності, так і кредитним 
ризиком. Група здійснює аналіз за строками оплати активів 
та термінами погашення своїх зобов’язань і планує рівень 
ліквідності залежно від їх очікуваного погашення. Група 
має програми капітального будівництва, які фінансуються 
як за рахунок існуючих потоків грошових коштів від 
господарської діяльності, так і за рахунок запозичених 
коштів. Запозичені кошти також використовуються для 
фінансування потреб групи в оборотному капіталі.

У таблиці нижче подано аналіз фінансових зобов’язань 
групи, розподілених на групи за відповідними термінами 
погашення, на основі залишкового періоду на звітну 
дату до терміну погашення за договорами. Суми, які 
розкриваються у таблиці, є недисконтованими потоками 
грошових коштів за основною сумою боргу та відсотків. 
Аналіз фінансових зобов’язань за термінами погашення 
станом на 31 грудня 2014 року був представлений таким 
чином:

У мільйо-
нах гри-
вень 

До 

6 міся-

ців

6-12 

 міся-

ців

1-2  

роки 

2-5  

років

Біль-

ше

5 ро-

ків

Всьо-

го

Позики 

29 879

8 703

14 977

14 077

-

67 636

Інші дов-
гострокові 
зобов’язання

-

-

49

-

-

49

Торгова 
кредиторська 
заборгова-
ність

10 384

-

-

-

-

10 384

Аванси 
отримані та 
інші корот-
кострокові 
зобов’язання

1 772

-

-

-

-

1 772

Всього

42 035

8 703

15 026

14 077

-

79 841

Аналіз фінансових зобов’язань за термінами погашення 
станом на 31 грудня 2013 року був представлений таким 
чином:

У мільйо-
нах гри-
вень 

До 

6 міся-

ців

6-12 

 міся-

ців

1-2  

роки 

2-5  

років

Біль-

ше

5 ро-

ків

Всьо-

го

Позики 

27 678

22 637

12 610

5 745

-

68 670

Інші дов-
гострокові 
зобов’язання

-

-

349

29

-

378

Торгова 
кредиторська 
заборгова-
ність

25 725

-

-

-

-

25 725

Аванси, 
отримані та 
інші корот-
кострокові 
зобов’язання

1 820

351

-

-

-

2 171

Всього

55 223

22 988

12 959

5 774

-

96 944

Коефіцієнт фінансового важелю. Так само як і інші 
підприємства галузі, група здійснює моніторинг капіталу 
на основі коефіцієнта фінансового важелю. Цей коефіцієнт 
розраховується як чистий борг, поділений на загальний 
капітал під управлінням.

Чистий борг розраховується як сума позик 
(короткострокових і довгострокових, які відображено 
у консолідованому звіті про фінансовий стан), за 
вирахуванням грошових коштів та їх еквівалентів. 
Капітал дорівнює сумі власного капіталу, як відображено 

у консолідованому звіті про фінансовий стан, плюс чистий 
борг.

Коефіцієнт фінансового важелю на кінець звітного періоду 
був представлений таким чином:

У мільйонах гривень 

31 грудня 
2014 року

31 грудня 
2013 року

Всього позик (примітка 13) 

61 008

59 558

За вирахуванням: Грошових коштів та їх 
еквівалентів (примітка 11)

(3 140)

(2 138)

Всього чистий борг

57 868

57 420

Всього власний капітал

356 978

107 035

Всього власний капітал та чистий борг

414 846

164 455

Коефіцієнт фінансового важелю

0,14

0,35

23. СПРАВЕДЛИВА ВАРТІСТЬ

МСФЗ визначає справедливу вартість як ціну, яка була б 
отримана за продаж активу або сплачена за передачу 
зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку 
на дату оцінки.

Очікувана справедлива вартість визначалась групою із 
використанням доступної ринкової інформації, коли вона 
існує, а також відповідних методик оцінки. Однак, для 
визначення очікуваної справедливої вартості обов’язково 
необхідне використання професійних суджень для 
тлумачення ринкової інформації. Керівництво використало 
усю доступну ринкову інформацію для оцінки справедливої 
вартості. Оцінки, подані у цій консолідованій фінансовій 
звітності, не обов’язково вказують на суми, які група 
могла б реалізувати у ринковому обміні від операції 
продажу своєї повної частки у конкретному інструменті або 
сплатити під час передачі зобов’язань.

Справедлива вартість фінансових активів та 
фінансових зобов’язань групи, які оцінюються 
за справедливою вартістю на постійній основі, 
і справедлива вартість основних засобів

Інвестиції, наявні для продажу, та основні засоби групи 
оцінюються за справедливою вартістю на кінець кожного 
звітного періоду. У наведеній нижче таблиці подається 
інформація про способи визначення справедливої вартості 
цих активів (зокрема, методики оцінки та використані 
вихідні дані):

Активи

Ієрар-
хія 
спра-
вед-
ливої 
варто-
сті

Методики оцінки та основні вхідні 
дані

Основні 

засоби

3

Група залучає професійних незалежних 

оцінювачів для визначення справедливої 

вартості своїх основних засобів із вико-

ристанням методу вартості заміщення 

для більшості груп. Справедлива вартість 

визначається як первісна вартість будів-

ництва цих об’єктів за поточними цінами, 

за вирахуванням економічного знецінен-

ня та фізичного зносу на відповідну дату. 

Основним параметром, який використо-

вується у цій методиці оцінки, є поточна 

вартість будівництва.

Для об’єктів, для яких є ринкові аналоги 

(головним чином, будівлі), використову-

ється метод порівняння продажів, ціни 

ринкових продажів порівнюваних об’єктів 

нерухомості коригуються з урахуванням 

різниць в основних параметрах (таких як 

площа нерухомості). Основним пара-

метром, який використовується у цій 

методиці оцінки, є ціна квадратного метра 

нерухомості. 

Основні 

засоби

2

Справедлива вартість технологічної 

нафти і газу визначається шляхом 

застосування ринкової вартості нафти 

і газу на кінець звітного періоду 

до обсягів технологічної нафти 

і газу. Основними параметрами, які 

використовуються у цій методиці 

оцінки, є ринкова вартість на нафту 

й газ на кінець звітного періоду. 

Ринкова ціна технологічного газу 

дорівнює ринковій вартості газу за 

вирахуванням витрат на його викачку 

та транспортування до точки продажу.

У таблиці нижче наведено інформацію про фінансові 
інструменти та основні засоби, визнані за справедливою 
вартістю після первісного визнання із використанням 
ієрархії справедливої вартості:

31 грудня 2014 року

У мільйонах гривень 

Рівень 2 Рівень 3 Всього

Основні засоби

132 168

316 943

449 111

Всього

132 168

316 943

449 111

31 грудня 2013 року

У мільйонах гривень 

Рівень 2 Рівень 3 Всього

Основні засоби

76 543

91 472

168 015

Всього

76 543

91 472

168 015

180

181

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

Справедлива вартість фінансових активів та фінансових 
зобов’язань, які не оцінюються за справедливою 
вартістю на постійній основі (але розкриття інформації 
про справедливу вартість є обов’язковим)

За виключенням викладеного у таблиці нижче, на думку 
керівництва групи, балансова вартість фінансових активів та 
фінансових зобов’язань, визнана у консолідованій фінансовій 
звітності, приблизно дорівнює їх справедливій вартості 
внаслідок їх короткострокової природи:

У мільйо-
нах гривень 

31 грудня 2014 року 31 грудня 2013 року

Балан-

сова 
вар-

тість

Спра-

ведлива 

вар-

тість

Балан-

сова 
вар-

тість

Спра-

ведлива 

вар-

тість

Позики

61 008

59 185

59 558

59 495

Всього 

61 008

59 185

59 558

59 495

Активи з видо-
бутку газу

Трубопроводи і супутнє 
обладнання

Метод вартості 
заміщення з 
використанням 
доходного методу 
для визначення 
економічного 
знецінення

Залишковий термін з видобутку 
природного газу, років 
(базуючись на підтверджених та 
вірогідних запасах, визначених 
незалежним експертом)

0 – 35

Чим менший період, тим менша 
справедлива вартість внаслідок нижчих 
залишкових строків використання активів 
з видобутку

Нафтогазові активи

Ціна реалізації природного газу

Ринкова ціна, 
що базується на 
паритеті імпортних 
цін

Чим вища ціна реалізації, тим вища 
справедлива вартість

Будівлі

Довгостроковий прогноз ставки 
роялті (розрахований на ціну 
реалізації) 

29%

Чим вища ставка, тим менша справедлива 
вартість

Машини та обладнання

Номінальна середньозважена 
вартість капіталу для грошових 
потоків, деномінованих у гривні 

20,55%

Чим вища середньозважена вартість 
капіталу, тим менша справедлива вартість

Інші основні засоби

Нафтотран-
спортна 
система та 
зберігання 
нафти

Трубопроводи і супутнє 
обладнання

Метод вартості 
заміщення з 
використанням 
доходного методу 
для визначення 
економічного 
знецінення

Кумулятивний фактор фізичного 
та функціонального зносу

0.79

Чим вищий фактор, тим менша 
справедлива вартість

Будівлі

Номінальна середньозважена 
вартість капіталу для грошових 
потоків, деномінованих у гривні

16,4%

Чим вища середньозважена вартість 
капіталу, тим менша справедлива вартість

Машини та обладнання

Інші основні засоби

У таблиці нижче подано інформацію про способи визначення 
справедливої вартості позик (зокрема, методики оцінки та 
використані вхідні дані): 

Зобов’я-
зання 

Ієрархія 
спра-
ведливої 
варто-
сті

Методики оцінки та основні вхідні 
дані

Позики

2

Дисконтовані потоки грошових коштів.
Майбутні потоки грошових коштів оцінюються 
на основі вхідних даних, які піддаються 
спостереженню, прямо або опосередковано, 
і оцінки використовуючи одну або більше 
котируваних цін у звичайних операціях на ринках, 
які вважаються активними. Справедлива вартість 
позик була визначена із застосуванням діапазону 
відсоткових ставок для позик, деномінованих 
у гривні, від 17,0% до 20,0% річних (31 грудня 
2013 року: від 12,5% до 14,5% річних) та для позик, 
деномінованих у доларах США, від 9,5% до 12,0% 
річних (31 грудня 2013 року: від 8,5% до 10,5% 
річних). 

 

24. ПОДІЇ ПІСЛЯ ЗВІТНОЇ ДАТИ

Збільшення акціонерного капіталу та отримання облігацій 
внутрішньої державної позики. У липні 2015 року компанія 
зареєструвала новий випуск акціонерного капіталу на суму 
104 610 млн грн із складу незареєстрованого акціонерного 
капіталу, що існував на 31 грудня 2014 року, довівши загальну 
суму номінального зареєстрованого і сплаченого акціонерного 
капіталу до 160 451 млн грн станом на 31 липня 2015 року (або 
164 607 млн грн разом із коригуванням на вплив гіперінфляції на 
суму 4 156 млн грн, примітка 12).

У липні 2015 року постановою Кабінету Міністрів України 
акціонерний капітал компанії було збільшено на суму 29 700 млн 
грн. Новий випуск акцій було здійснено на користь уряду України 
в обмін на облігації внутрішньої державної позики із терміном 
погашення у 2020 році та номінальною відсотковою ставкою 
14,5% річних. Станом на дату цієї консолідованої фінансової 
звітності компанія продала цих облігацій на суму 28 200 млн грн 
за грошові кошти.

Зміни в законодавстві України щодо кворуму загальних 
зборів акціонерів. У березні 2015 року, відповідно до змін 
у Законі України «Про акціонерні товариства», кворум загальних 
зборів акціонерів був знижений з 60%+1 акція до 50%+1 акція. 
Наразі керівництво групи оцінює вплив цих змін на облік 
асоційованих компаній групи.

Частка прибутку до сплати у державний бюджет. 
Загальними зборами акціонерів, що проводилися у червні 
2015 року, ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укртрансгаз», які 
є 100% дочірніми підприємствами компанії, було затверджено 
рішення щодо розподілу прибутку до державного бюджету 
України на суму 277 ммлн грн, що підлягає сплаті протягом 

6 місяців після дати проведення відповідного засідання.

Економічна нестабільність в Україні. Протягом першої 
половини 2015 року, українська гривня продовжила 
девальвувати щодо долара США. За даними Національного 
банку України, середньозважений курс за перше півріччя 
2015 року становив 21,36 гривні за 1,00 долар США.

У березні 2015 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) 
затвердив чотирирічну розширену угоду у межах «Програми 
розширеного фінансування» для України. Сума угоди дорівнює 
еквіваленту СПЗ (спеціальних прав запозичення) у розмірі 
12,3 млрд (еквівалент 17,5 млрд дол.), і була затверджена 
у межах політики Фонду щодо виняткового доступу. Також 
було оголошено про рішення України щодо скасування угоди 
про резервні кредити стенд‑бай («SBA») для України, яка була 
затверджена у квітні 2014 року. У березні 2015 року МВФ надав 
Україні транш у розмірі 3,5 млрд СПЗ (еквівалент 4,9 млрд дол.).

Стабілізація економічної та політичної ситуації залежить, 
великою мірою, від успіху зусиль українського уряду, при цьому 
подальший розвиток економічної та політичної ситуації наразі 
неможливо передбачити.

Вплив зобов’язань з відокремлення діяльності 
з транспортування природного газу (unbundling). Згідно 
з зобов’язаннями України за Договором про заснування 
Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію 
з Європейським Союзом («ЄС»), до 1 червня 2016 року 
оператори газотранспортних систем України повинні бути 
відокремлені від діяльності, пов’язаної з виробництвом та 
постачання природного газу, шляхом впровадження однієї 
із дозволених моделей відокремлення. Новий Закон України 
«Про ринок природного газу», що вступає в силу 1 жовтня 
2015 року, передбачає дві можливі моделі відокремлення 
(модель відокремлення прав власності і модель відокремлення 
незалежного оператора системи), як це дозволено 
відповідними актами законодавства ЄС. 

Власник газотранспортної системи, що перебуває у державній 
власності (тобто держава, діючи через уповноважені органи), 
має обрати відповідну модель відокремлення. Деякі попередні 
заходи у зв’язку із необхідністю відокремлення вже були 
вжиті українськими державними органами (погодження 
урядом створення двох публічних акціонерних товариств 
«Магістральні газопроводи України» та «Підземні газосховища 
України»; зміни до діючого закону «Про засади функціонування 
ринку природного газу», які дозволяють іноземні інвестиції  
в оператора Єдиної газотранспортної системи). 

Як наслідок, передбачається, що структура, активи, зобов’язання 
та види діяльності групи можуть змінитися певним чином, який 
залежитиме від обраної моделі відокремлення.

Погашення кредитів і подовження строків кредитування. 
У 2015 році група отримала новий кредит на суму 554 млн грн зі 
строком погашення у 2016 році для здійснення реструктуризації 

Опис

Група активів

Методика 
оцінки

Вхідні дані, які 
не піддаються 
спостереженню

Діапазон 
вхідних 
даних, які не 
піддаються 
спостере-
женню 

Взаємозв’язок між ключовими 
вхідними даними, які не 
піддаються спостереженню, 
та оцінкою справедливої 
вартості

Газотранспорт-
на система та 
сховища газу

Трубопроводи і супутнє 
обладнання

Метод вартості 
заміщення з 
використанням 
доходного методу 
для визначення 
економічного 
знецінення

Дата впровадження 
стимулюючого тарифоутворення 

Встановлення 
Регуляторної Бази 
Активів (РБА) у 2016 
році

Чим пізніше буде впроваджено 
стимулююче тарифоутворення, тим менша 
справедлива вартість

Будівлі

Ставка повернення на 
Регуляторну Базу Активів 

Однакові ставки 
повернення для 
нового та старого 
капіталу

Чим вища ставка, тим менша справедлива 
вартість

Машини та обладнання

Номінальна середньозважена 
вартість капіталу для грошових 
потоків, деномінованих у 
доларах США 

8%

Чим вища середньозважена вартість 
капіталу, тим менша справедлива вартість

Інші основні засоби

Інформація стосовно основних засобів групи та ієрархії справедливої вартості станом на 31 грудня 2014 року наведена нижче:

Інші активи, що входять до основних засобів групи, складалися з інших основних засобів, що відносяться до рівня 3, у сумі 3 489 млн грн.

182

183

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

своїх зобов’язань перед іншими банками, які повинні були бути 
сплачені у 2015 році.

Група також успішно подовжила строк виплати на загальну суму 
18 238 млн грн до 2016‑2020 років за кредитами, що повинні 
були бути сплачені у 2015 році.

Після 31 грудня 2014 року і до дати випуску цієї консолідованої 
фінансової звітності, група погасила кредити на суму 9 016 млн 
грн. 

25. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Заява про відповідність. Ця консолідована фінансова звітність 
була підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів 
фінансової звітності («МСФЗ»).

Основа підготовки. Ця консолідована фінансова звітність 
була підготовлена на основі принципу історичної вартості, 
за виключенням об’єктів основних засобів та певних 
фінансових інструментів, які оцінюються за переоціненою або 
справедливою вартостями на кінець кожного звітного періоду, 
як пояснюється у положеннях облікової політики нижче.

Історична вартість зазвичай визначається на основі 
справедливої вартості компенсації, сплаченої в обмін на товари 
та послуги.

Справедлива вартість визначається як ціна, яка була б 
отримана за продаж активу або сплачена за передачу 
зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку 
на дату оцінки, незалежно від того, чи підлягає ця ціна 
безпосередньому спостереженню або оцінці із використанням 
іншої методики оцінки.

До складу активів (переважно основних засобів) і витрат 
включені видатки та витрати на придбання послуг та запасів (за 
виключенням витрат на придбання природного газу та нафти, 
та витрат на персонал і відповідних соціальних нарахувань) 
у сумі 660 млн грн та 938 млн грн за перший квартал 2014 року, 
відповідно (2013 рік: 4 335 млн грн та 2 927 млн грн, відповідно). 
Класифікація та відображення цих витрат у консолідованій 
фінансовій звітності була зроблена на підставі даних відповідної 
первинної документації. Проте, зважаючи на наявну 
у поточного керівництва групи інформацію, існують певні 
підстави вважати, що сутність таких витрат може відрізнятися 
від їх юридичної форми згідно з первинними документами.

Ці політики послідовно застосовувались до всіх поданих 
періодів, якщо не зазначено інше.

Функціональна валюта і валюта подання. Статті, включені 
до фінансових звітностей кожного з підприємств групи, 
оцінюються із використанням валюти основного економічного 
середовища, у якому здійснює свою операційну діяльність 
група («функціональної валюти»). Ця консолідована фінансова 
звітність подається у гривні, яка є функціональною валютою 
компанії і валютою подання групи. Усі суми, відображені 
у консолідованій фінансовій звітності, подаються у гривнях, 

округлених до найближчого мільйона, якщо не зазначено інше.

Операції, деноміновані у валюті, яка відрізняється від 
відповідної функціональної валюти, перераховуються 
у функціональну валюту із використанням курсу обміну 
валют, який переважав на дату відповідної операції. Прибутки 
та збитки від курсових різниць, які виникають у результаті 
врегулювання таких операцій та перерахунку монетарних 
активів та зобов’язань, деномінованих в іноземній валюті на 
кінець року, визнаються у консолідованому звіті про прибутки 
або збитки. Перерахунок на кінець року не застосовується 
до немонетарних статей, включно з інвестиціями у власний 
капітал. Вплив змін курсів обміну валют на справедливу вартість 
акцій відображається як частина прибутку або збитку за 
справедливою вартістю.

Станом на 31 грудня курси обміну валют, використані для 
перерахунку залишків в іноземній валюті, були представлені 
таким чином:

У гривнях

2014

2013

1,00 долар США

15,76

7,99

1,00 євро

19,23

11,04

10,00 російських рублів

3,00

2,45

Валютні обмеження в Україні включають обов’язкове 
отримання дебіторської заборгованості в іноземній валюті 
протягом 90 днів від операції продажу та обов’язкову 
конвертацію 75% надходжень в іноземній валюті у гривню. 
Іноземну валюту можна вільно конвертувати за курсом, 
наближеним до курсу обміну, встановленого Національним 
банком України. В теперішній час гривня не є вільно 
конвертованою валютою за межами України.

Основа консолідації. Дочірніми підприємствами називаються 
компанії, над якими група має контроль. Контроль досягається 
тоді, коли група має владні повноваження щодо об’єкта 
інвестування, зазнає ризиків або має права щодо змінних 
результатів діяльності об’єкта інвестування; та має здатність 
використовувати свої владні повноваження щодо об’єкта 
інвестування для впливу на результати його діяльності. Дочірні 
підприємства консолідуються з дати, коли контроль переходить 
до групи (на дату придбання), і припиняють консолідуватися 
з дати, коли контроль втрачається.

Операції між компаніями групи, залишки за операціями 
та нереалізовані прибутки або збитки від таких операцій 
виключаються повністю під час консолідації. В облікову 
політику дочірніх підприємств, за необхідності, вносились зміни 
для забезпечення їх відповідності із політикою, прийнятою 
групою.

Компанія переоцінює наявність чи відсутність контролю, якщо 
факти чи обставини вказують на зміну одного чи декількох 
елементів контролю, вказаних вище.

У випадку, коли група має переважну більшість прав голосу 
в об’єкті інвестицій, вона продовжує оцінювати, чи цих прав 
голосу достатньо для забезпечення її практичної здатності 

керувати значущими видами його діяльності одноосібно 
і чи є права голосу групи достатніми для надання їй владних 
повноважень над об’єктом інвестицій.

Група враховує усі відповідні факти та обставини під час оцінки 
того, чи є права голосу групи в об’єкті інвестицій достатніми для 
надання їй владних повноважень над ним, у тому числі:

•  розмір утримуваного групою пакету голосів порівняно 

із розміром та ступенем розпорошеності пакетів інших 
утримувачів прав голосу;

•  потенційні права голосу, утримувані групою, інших 

утримувачів голосів або інших сторін;

•  права, які виникають внаслідок інших контрактних угод; 

•  будь‑які додаткові факти та обставини, які вказують на те, 

що група має або не має можливості керувати значущими 
видами діяльності у період часу, коли необхідно прийняти 
рішення, включно з порядком розподілу голосів під час 
голосування на попередніх зборах акціонерів.

Операції із неконтрольованими частками участі. Група 
відображає операції із неконтрольованими частками участі як 
операції із власниками капіталу групи. Для операцій придбання 
неконтрольованих часток володіння різниця між будь‑якою 
компенсацією сплаченою та відповідною часткою балансової 
вартості придбаних чистих активів дочірнього підприємства 
відображається у складі власного капіталу. Прибутки або збитки 
у результаті продажу неконтрольованих часток володіння 
також відображаються у складі власного капіталу.

Коли група втрачає контроль або істотний вплив над 
підприємством, то збережена частка володіння у ньому 
переоцінюється до її справедливої вартості, причому зміна 
балансової вартості визнається у складі прибутку або збитку. 
Справедлива вартість є первісною балансовою вартістю для 
цілей подальшого обліку збереженої частки в асоційованому, 
спільному підприємстві або фінансовому активі. Окрім того, 
будь‑які суми, раніше визнані у складі інших сукупних доходів 
щодо такого підприємства, обліковуються таким чином, 
ніби група сама продала відповідні активи або зобов’язання. 
Це може означати, що суми, визнані раніше у складі інших 
сукупних доходів, змінюють свою класифікацію на прибуток або 
збиток.

Якщо частка участі в асоційованій компанії знижується, 
але істотний вплив зберігається, лише пропорційна частка 
сум, раніше визнаних у складі інших сукупних доходів, 
змінюють свою класифікацію на прибуток або збиток, коли 
доцільно.

Інвестиції в асоційовані підприємства. Асоційованим 
називається підприємство, на яке група має істотний 
вплив, а не контроль. Інвестиції в асоційовані підприємства 
обліковується із використанням методу участі в капіталі. 
Інвестиція групи в асоційоване підприємство включає гудвіл, 

визначений на момент придбання, за вирахуванням будь‑якого 
накопиченого збитку від зменшення корисності.

Частка групи у прибутках або збитках асоційованих підприємств 
після придбання визнається у консолідованому звіті про 
прибутки або збитки, а частка у змінах інших сукупних доходів 
після придбання визнається у складі інших сукупних доходів. 
Сукупні зміни після придбання коригуються за рахунок 
балансової вартості інвестиції. У випадку коли частка групи 
у збитках асоційованого підприємства дорівнює або перевищує 
її частку у цьому асоційованому підприємстві, включно будь‑
яку іншу незабезпечену дебіторську заборгованість, група не 
визнає подальших збитків, за виключенням випадків коли 
вона має зобов’язання або зробила виплати від імені цього 
асоційованого підприємства. Нереалізовані прибутки від 
операцій між групою та її асоційованими підприємствами 
виключаються повністю.

В облікову політику асоційованих підприємств, за необхідності, 
вносились зміни для забезпечення їх відповідності із політикою, 
прийнятою групою.

Прибутки та збитки від розбавлення акцій, які виникають 
за інвестиціями в асоційовані підприємства, визнаються 
у консолідованому звіті про прибутки або збитки.

Частка у спільних підприємствах. Спільним підприємством 
називається угода про спільну діяльність, за якою сторони, 
які володіють спільним контролем у такій спільній діяльності, 
мають права на чисті активи відповідної спільної діяльності. 
Спільний контроль являє собою узгоджений на основі 
договору розподіл контролю над спільною діяльністю, який 
існує лише тоді, коли рішення стосовно значущої діяльності 
вимагають одноголосної згоди сторін, які спільно володіють 
контролем.

Група визнає свою частку у спільному підприємстві із 
використанням методу участі в капіталі, який застосовується 
так, як описано у параграфі «Інвестиції в асоційовані 
підприємства».

Частка у спільних операціях. Спільною операцією 
називається угода про спільну діяльність, за якою сторони, 
які володіють спільним контролем у такій спільній діяльності, 
мають права на активи, а також на зобов’язання, які стосуються 
відповідної угоди. Спільний контроль являє собою узгоджений 
на основі договору розподіл контролю над спільною діяльністю, 
який існує лише тоді, коли рішення стосовно значущої 
діяльності вимагають одноголосної згоди сторін, які спільно 
володіють контролем.

Коли підприємство групи провадить свою діяльність у рамках 
спільних операцій, група, як спільний оператор, визнає 
стосовно своєї частки у спільній операції:

•  свої активи, включно із часткою у будь‑яких спільно 

утримуваних активах;

184

185

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

•  свої зобов’язання, включно із часткою у будь‑яких спільно 

понесених зобов’язаннях;

•  свої доходи від реалізації своєї частки продукції, яка виникає 

у результаті спільної операції;

•  свою частку доходів від реалізації продукції спільної 

операції; 

•  свої витрати, включно із часткою будь‑яких понесених 

спільно витрат.

Група обліковує активи, зобов’язання, доходи і витрати, які 
стосуються її частки у спільній операції, у відповідності до вимог 
МСФЗ, які застосовуються до конкретних активів, зобов’язань, 
доходів і витрат.

У випадку коли підприємство групи взаємодіє зі спільною 
операцією, у якій таке підприємство групи є спільним 
оператором (наприклад, в операції продажу або внесення 
активів), вважається, що група здійснює операції з іншими 
сторонами спільної операції, і прибутки та збитки, 
які виникають у результаті цих операцій, визнаються 
у консолідованій фінансовій звітності групи лише у розмірі 
часток цих інших сторін у спільній операції.

Коли підприємство групи взаємодіє зі спільною операцією, 
у якій таке підприємство групи є спільним оператором 
(наприклад, в операції придбання активів), група не визнає 
своєї частки прибутків та збитків до тих пір, поки вона не 
перепродасть ці активи третій стороні.

Концесійна угода (угода про розподіл продукції). Компанія 
уклала концесійну угоду на розвідку і розробку нафти 
(«Концесійна угода») із Арабською Республікою Єгипет та 
Єгипетською генеральною нафтовою корпорацією («ЄГНК») 
13 грудня 2006 року.

Концесійна угода містить такі умови:

•  у порядку, передбаченому Концесійною угодою, компанія 

відшкодовуватиме для себе щокварталу усі витрати на 
розвідку і розробку у межах 25% усіх нафтопродуктів, 
добутих і накопичених з усіх виробничих ділянок та не 
використаних у нафтових операціях («Відшкодування 
витрат»). Нафтопродукти за Концесійною угодою включають 
сиру нафту або газ та зріджений нафтовий газ («ЗНГ»);

•  решта 75% вироблених нафтопродуктів розподіляються між 

Компанією та ЄГНК у залежності від обсягів виробництва та 
виду продукту (сирої нафти або газу та ЗНГ). Частка компанії 
знаходиться у межах від 15% до 19%;

•  ЄГНК стає власником усіх активів Компанії, придбаних 

і тих, що належать їй у межах Концесійної угоди, які були 
включені Компанією до статті Відшкодування витрат 
у зв’язку із операціями, які виконала компанія: земля 
стає майном ЄГНК одразу після її придбання; право 
власності на рухомі і нерухомі активи буде передаватися 

автоматично і поступово від Виконавця до ЄГНК, як 
тільки вони включатимуться до статті Відшкодування 
витрат.

Період розробки за Концесійною угодою, обмежений 
максимальним строком у 25 років від дати відкриття 
комерційних запасів нафти або від дати перших постачань газу, 
розпочався у 2011 році.

Облік усіх витрат на розвідку та оцінку, а також інших витрат 
та доходів, пов’язаних із угодою про розподіл продукції, 
здійснюється аналогічно до обліку процесів звичайного 
виробництва, як описано у цій примітці.

Звітність за сегментами. Операційні сегменти 
відображаються у порядку, який відповідає внутрішній 
звітності, яка подається керівній особі групи, відповідальній 
за прийняття операційних рішень. Сегменти, доходи яких, 
результати діяльності або активи становлять десять відсотків 
або більше від результатів усіх сегментів, відображаються 
окремо. Сегменти, результати діяльності яких не перевищують 
цього порогу, можуть відображатися окремо за рішенням 
керівництва.

Основні засоби. Група використовує модель переоцінки для 
оцінки основних засобів. Справедлива вартість базувалась 
на результатах оцінок, проведених зовнішніми незалежними 
оцінювачами. Частота проведення переоцінок залежить від 
зміни справедливої вартості активів, які оцінюються. Остання 
незалежна оцінка справедливої вартості основних засобів 
групи була виконана станом на 31 грудня 2014 року. Подальші 
надходження основних засобів відображаються за первісною 
вартістю. Первісна вартість включає витрати, понесені 
безпосередньо на придбання об’єктів. Первісна вартість 
активів, створених власними силами, включає вартість 
матеріалів, прямі витрати на оплату праці та відповідну частку 
виробничих накладних витрат. Первісна вартість придбаних 
та створених власними силами кваліфікованих активів, 
включає витрати на позики.

Будь‑яке збільшення балансової вартості, яке виникає 
у результаті переоцінок, відображається у складі резерву 
переоцінки у складі власного капіталу через інші сукупні 
доходи. Зменшення, які взаємно зараховують раніше 
визнані збільшення того самого активу, відображаються 
у складі резерву переоцінки у складі власного капіталу 
через інші сукупні доходи. Всі інші зменшення включаються 
до консолідованого звіту про прибутки або збитки. 
У тій мірі, в якій збиток від зменшення корисності того 
самого знеціненого активу був визнаний раніше у складі 
консолідованого звіту про прибутки або збитки, сторнування 
цього збитку від зменшення корисності також визнається 
у консолідованому звіті про прибутки або збитки. Кожного 
року різниця між зносом на основі переоціненої балансової 
вартості активу, відображеної у консолідованому звіті про 
прибутки або збитки, та зносом на основі первісної вартості 

активу переводиться зі складу резерву переоцінки до 
нерозподіленого прибутку.

Витрати, понесені для заміни компонента об’єкту основних 
засобів, який обліковується окремо, капіталізуються за 
балансовою вартістю заміненого компонента, який припиняє 
визнаватись. Подальші витрати включаються у балансову 
вартість активу або визнаються як окремий актив, у залежності 
від обставин, лише тоді, коли існує вірогідність отримання 
групою майбутніх економічних вигід, пов’язаних із об’єктом, 
і вартість об’єкту можна визначити достовірно.

Усі інші витрати на ремонт і обслуговування включаються до 
консолідованого звіту про прибутки або збитки протягом того 
фінансового періоду, у якому вони були понесені. Основні 
засоби припиняють визнаватися після вибуття або коли більше 
не очікується отримання майбутніх економічних вигід від 
продовження використання активу. Прибутки та збитки від 
вибуття, які визначаються шляхом порівняння надходжень 
із балансовою вартістю основних засобів, визнаються 
у консолідованому звіті про прибутки або збитки. Після 
продажу переоцінених активів суми, включені до складу інших 
резервів, переводяться до складу нерозподіленого прибутку.

Основні засоби включають технічні нафту і газ, які необхідно 
утримувати у трубопроводах та сховищах для того, щоб 
компанії групи із сегменту транспортування могли здійснювати 
свою операційну діяльність.

Незавершене будівництво включає також суми передплат за 
основні засоби.

Витрати на розвідку. Витрати на розвідку включають 
витрати, пов’язані із непідтвердженими запасами. До них 
належать геологічні та геофізичні витрати на виявлення 
і дослідження районів можливого залягання нафтогазових 
запасів, а також адміністративні, юридичні та консультаційні 
витрати, понесені у зв’язку із розвідкою. До них також належать 
усі випадки зменшення корисності розвідувальних свердловин, 
за якими не можна продемонструвати підтверджених запасів.

Витрати на дослідження та розробку. Витрати на 
дослідження і розробку включають усі прямі і непрямі витрати 
на матеріали, оплату праці та зовнішні послуги, понесені 
у зв’язку зі спеціалізованим пошуком нових методик розробки 
та істотного вдосконалення продуктів, послуг та процесів 
і у зв’язку із дослідницькою діяльністю. Витрати, пов’язані із 
дослідницькою діяльністю, відображаються у складі витрат 
на дослідження і розробку того періоду, у якому вони були 
понесені. Витрати на розробку капіталізуються у випадку 
виконання критеріїв до визнання згідно з вимогами МСБО 38.

Активи розвідки і оцінки. Витрати на розвідку та оцінку 
запасів нафти і газу обліковуються із використанням 
методу успішних зусиль. Витрати накопичуються на основі 
кожного родовища. Витрати, безпосередньо пов’язані із 
розвідувальною свердловиною та витратами на розвідку та 

орендування майна, капіталізуються за умови виконання 
викладених нижче умов:

•  були виявлені достатні запаси нафти і газу, які виправдають 

завершення будівництва експлуатаційної свердловини;

•  досягнуто достатнього прогресу в оцінці економічної та 

технічної здійсненності, щоб виправдати початок розробки 
родовища у найближчому майбутньому.

Якщо визначено, що комерційної розробки не можна 
досягнути, ці капіталізовані витрати відносяться на витрати 
періоду.

Витрати, пов’язані із наведеними нижче видами діяльності, 
спочатку оцінюються за первісною вартістю і капіталізуються до 
складу основних засобів консолідованого звіту про фінансовий 
стан:

•  придбання прав на розвідування;

•  топографічні, геологічні, геохімічні та геофізичні 

дослідження;

•  пошуково‑розвідувальне буріння;

•  прокладання траншей, взяття проб та зразків; та

•  діяльність у зв’язку з оцінкою технічної здійсненності та 

комерційної доцільності видобування корисних копалин.

Активи розвідки та оцінки переносяться на майбутні періоди 
під час етапу розвідки та оцінки і не амортизуються, але 
оцінюються на предмет зменшення корисності згідно 
із індикаторами зменшення корисності, як викладено 
в МСФЗ 6 «Розвідка та оцінка запасів корисних копалин». 
У випадках коли від майна відмовляються, накопичені 
капіталізовані витрати, які стосуються цього майна, списуються 
у відповідному періоді. До початку виробництва амортизація 
не нараховується.

У випадках коли виявляється, що об’єкт містить запаси, які 
підлягають економічному добуванню, тоді накопичені витрати 
на розвідку та оцінку, пов’язані із таким майном, переводяться 
до складу нафтогазових активів і подаються у складі основних 
засобів консолідованого звіту про фінансовий стан.

Знос та виснаження. Знос нараховується у консолідованих 
звітах про прибутки або збитки на прямолінійній основі для 
розподілу витрат окремих активів на їхню ліквідаційну вартість 
протягом їх очікуваних строків корисного використання. 
Нарахування зносу починається із моменту придбання або, 
у випадку зі створеними власними силами активами, з моменту, 
коли актив завершений і готовий до використання.

Нафтогазові активи, включаючи обладнання, яке задіяне 
у виробництві нафти та газу, виснажуються із використанням 
методу суми одиниці продукції. Вартість експлуатаційних 
свердловин амортизується протягом існування підтверджених 
розроблених запасів. Витрати на отримання ліцензії, 

186

187

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

будівництво об’єктів загального призначення та майбутнє 
виведення з експлуатації амортизуються протягом усього 
періоду існування підтверджених та ймовірних запасів.

Інші основні засоби амортизуються на прямолінійній основі 
протягом очікуваних строків їх корисного використання. 
Звичайні строки корисного використання інших основних 
засобів групи представлені таким чином:

Строк корисного 
використання 
у роках

Трубопроводи і супутнє обладнання 

9-60

Машини і обладнання

3-60 

Будівлі 

3-60 

Бурове і розвідувальне обладнання

3-30

Інші основні засоби

3-30

Незавершене будівництво, а також технологічні нафта і газ не 
амортизуються.

Нематеріальні активи. Нематеріальні активи мають 
визначені строки корисного використання і включають, 
головним чином, капіталізоване програмне забезпечення. 
Придбане програмне забезпечення капіталізується на 
основі витрат, понесених для придбання та доведення їх 
до використання. Нематеріальні активи відображаються за 
первісною вартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації 
та збитків від зменшення корисності, якщо такі є. У випадку 
зменшення корисності балансова вартість нематеріальних 
активів списується до більшої з величин: вартості під час 
використання та справедливої вартості, за вирахуванням 
витрат на продаж.

Оренда. Оренда, за умовами якої істотна частка ризиків 
і винагород залишається у орендодавця, класифікується як 
операційна. Виплати, здійснені за договорами операційної 
оренди (за вирахуванням будь‑яких заохочень, отриманих 
від орендодавця), включаються до консолідованих звітів про 
прибутки або збитки на прямолінійній основі протягом строку 
дії оренди. Договори фінансової оренди капіталізуються 
на момент початку строку оренди за меншою з величин: 
справедливої вартості орендованого майна та теперішньої 
вартості мінімальних орендних платежів.

Зобов’язання із виведення з експлуатації. Оцінка 
групою зобов’язань із виведення з експлуатації базується на 
очікуваних майбутніх витратах, які передбачається понести 
у результаті виведення з експлуатації об’єктів та відновлення 
території, на якій вони знаходились, з урахуванням впливу 
прогнозної інфляції для наступних періодів та дисконтування 
із використанням відсоткових ставок, які застосовуються 
до відповідного резерву. Очікувані витрати на демонтаж 
і видалення об’єкту основних засобів додаються до вартості 
об’єкту основних засобів тоді, коли відбувається його 
придбання і визнається відповідне зобов’язання. Зміни 
в оцінці чинного зобов’язання із виведення з експлуатації, 

які випливають зі змін в очікуваних строках або сумі виплат, 
чи зі змін у ставці дисконтування, яка використовується для 
оцінки, визнаються у консолідованому звіті про прибутки або 
збитки або, у разі існування будь‑якого залишку від переоцінки 
стосовно відповідного активу, у інших резервах. Резерви 
стосовно діяльності із виведення з експлуатації оцінюються 
та переоцінюються щороку і включаються до консолідованої 
фінансової звітності на кожну звітну дату за їхньою очікуваною 
теперішньою вартістю із використанням ставок дисконтування, 
які відображають економічне середовище, у якому провадить 
свою діяльність група.

Витрати на виплату відсотків, які стосуються резерву, 
включаються до фінансових витрат у складі прибутку або 
збитку.

Зменшення корисності нефінансових активів. Активи 
переглядаються на предмет зменшення корисності тоді, 
коли події і зміни в обставинах вказують на те, що балансову 
вартість може виявитися неможливо відшкодувати. Збиток від 
зменшення корисності визнається для суми, на яку балансова 
вартість активів перевищує їх вартість відшкодування. Вартість 
відшкодування є більшою з двох величин: справедливої 
вартості, за вирахуванням витрат на продаж, та вартості під 
час використання. Для цілей оцінки зменшення корисності 
активи групуються за найменшими рівнями, для яких існують 
окремі потоки грошових коштів, які можна визначити 
(одиниці, які генерують грошові кошти). Нефінансові активи, 
які зазнали зменшення корисності, переглядаються на 
предмет можливого сторнування зменшення корисності на 
кожну звітну дату.

Класифікація фінансових активів. Група класифікує 
свої фінансові активи на такі категорії оцінки: (a) кредити 
і дебіторську заборгованість і (б) фінансові активи, наявні для 
продажу.

Кредити і дебіторська заборгованість включають фінансову 
дебіторську заборгованість, що виникає у результаті надання 
коштів, товарів або послуг безпосередньо дебітору, окрім 
дебіторської заборгованості, яка створюється із наміром 
продажу негайно або у короткостроковій перспективі, або яка 
має котирування на активному ринку. Кредити і дебіторська 
заборгованість включають, в основному, кредити, а також 
торгову та іншу дебіторську заборгованість, включно із 
придбаними кредитами та векселями. Усі інші фінансові активи 
включаються до категорії наявних для продажу.

Первісне визнання фінансових інструментів. Фінансові 
активи та фінансові зобов’язання первісно оцінюються за 
справедливою вартістю.

Основні фінансові інструменти групи включають інвестиції, 
наявні для продажу, позики, грошові кошти та їх еквіваленти 
і короткострокові депозити. Група має також різні інші фінансові 
інструменти, такі як дебіторська та кредиторська заборгованість 
покупців, яка виникає безпосередньо з її операцій.

Усі операції придбання і продажу фінансових інструментів, 
які вимагають постачання протягом часового проміжку, 
визначеного нормативними актами або практикою 
відповідного ринку («звичайні» операції придбання або 
продажу), відображаються на дату здійснення операції, 
тобто датою, на яку група приймає зобов’язання доставити 
фінансовий інструмент. Усі інші операції придбання і продажу 
визнаються на дату розрахунків, причому зміна вартості 
між датою прийняття зобов’язання та датою розрахунків не 
визнається для активів, які відображаються за первісною 
або амортизованою вартістю, і визнаються у складі власного 
капіталу для активів, класифікованих як наявні для продажу.

Подальша оцінка фінансових інструментів. Після первісного 
визнання фінансові зобов’язання, кредити та дебіторська 
заборгованість групи оцінюються за амортизованою вартістю. 
Амортизована вартість розраховується із використанням 
методу ефективної відсоткової ставки та, для фінансових 
активів, визначається за вирахуванням будь‑яких збитків 
від зменшення корисності. Премії і дисконти, включно із 
первісними витратами на проведення операцій, включаються 
до балансової вартості відповідного інструменту та 
амортизуються на основі ефективної відсоткової ставки для 
відповідного інструменту.

Вважається, що номінальна вартість фінансових активів 
та зобов’язань із термінами погашення до одного року, за 
вирахуванням очікуваних кредитних коригувань, дорівнює 
їх справедливій вартості. Справедлива вартість фінансових 
зобов’язань оцінюється шляхом дисконтування майбутніх 
потоків грошових коштів за договорами за поточною ринковою 
відсотковою ставкою, доступною для групи для аналогічних 
фінансових інструментів.

Прибутки та збитки, які виникають у результаті зміни 
справедливої вартості активів, наявних для продажу, 
визнаються безпосередньо у складі інших сукупних доходів. Під 
час оцінки справедливої вартості фінансових інструментів група 
використовує різноманітні методи і робить припущення на 
основі ринкових умов, які існують на звітну дату.

У випадку продажу або іншого вибуття активів, наявних для 
продажу, сукупний прибуток або збиток, визнаний у складі інших 
сукупних доходів, включається у визнання чистого прибутку. 
У випадку коли зменшення справедливої вартості активів, 
наявних для продажу, було визнане у складі власного капіталу 
та існують об’єктивні свідчення того, що активи знецінились, то 
збиток, визнаний у складі інших сукупних доходів, вилучається 
і включається у визначення чистого прибутку, навіть якщо не 
відбулося припинення визнання активів.

Доходи з відсотків за борговими цінними паперами, наявними 
для продажу, розраховуються із використанням методу 
ефективної відсоткової ставки та визнаються у консолідованому 
звіті про прибутки або збитки. Дивіденди за інструментами 
власного капіталу, наявними для продажу, визнаються 

у консолідованому звіті про прибутки або збитки, коли 
встановлене право групи на отримання платежів та існує 
вірогідність надходження економічних вигід. Збитки від 
зменшення корисності визнаються у консолідованому звіті 
про прибутки або збитки того періоду, у якому вони були 
понесені у результаті однієї або більше подій, які відбулися після 
первісного визнання інвестицій, наявних для продажу. Істотне 
або тривале зменшення справедливої вартості інструменту 
менше його первісної вартості є показником того, що він 
знецінився. Сукупний збиток від зменшення корисності, який 
визначається як різниця між вартістю придбання та поточною 
справедливою вартістю, за вирахуванням будь‑якого збитку від 
зменшення корисності цього активу, раніше визнаного у складі 
консолідованого звіту про прибутки або збитки, вилучається із 
власного капіталу та визнається у складі консолідованого звіту 
про прибутки або збитки.

Збитки від зменшення корисності інструментів власного 
капіталу не сторнуються у складі консолідованого звіту про 
прибутки або збитки. Якщо, у подальшому періоді, справедлива 
вартість боргового інструменту, класифікованого як наявний 
для продажу, збільшується і це збільшення можна об’єктивно 
віднести до події, яка відбулася після визнання збитку від 
зменшення корисності у складі консолідованого звіту про 
прибутки або збитки, то збиток від зменшення корисності 
сторнується у консолідованому звіті про прибутки або збитки за 
поточний період.

Резерв на знецінення кредитів та дебіторської заборгованості 
формується, коли існують об’єктивні свідчення того, що група 
не буде здатна повернути усі належні суми згідно із первісними 
умовами. Істотні фінансові труднощі дебітора, вірогідність 
того, що дебітор може розпочати процедуру банкротства або 
фінансову реорганізацію, а також невиконання зобов’язань 
або прострочення платежів вважаються показниками 
того, що торгова дебіторська заборгованість знецінилась. 
Сумою резерву є різниця між балансовою вартістю активу та 
теперішньою вартістю очікуваних майбутніх потоків грошових 
коштів. Балансова вартість активу зменшується за рахунок 
використання рахунку резерву, а сума збитку визнається 
у консолідованому звіті про прибутки або збитки. У випадку 
якщо дебіторська заборгованість є безнадійною, вона 
списується за рахунок резерву для дебіторської заборгованості. 
Подальше відшкодування раніше списаних сум включається до 
складу консолідованого звіту про прибутки або збитки.

Припинення визнання фінансових інструментів. Група 
припиняє визнавати фінансові активи, коли (i) активи погашені 
або права на потоки грошових коштів від активів втратили 
свою силу, або (ii) група передала усі суттєві ризики та 
винагороди від володіння активами, або (iii) група не передала 
і не зберегла усі істотні права та винагороди від володіння, але 
втратила контроль. Контроль зберігається, якщо контрагент не 
має практичної здатності продати актив повністю непов’язаній 
третій стороні без потреби накладання додаткових обмежень 

188

189

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

на операцію продажу. Фінансові зобов’язання припиняють 
визнаватись групою тоді, і тільки тоді, коли зобов’язання 
групи виконані, скасовані чи строк виконання яких закінчився. 
Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання, 
що припинило визнаватись та виплаченою компенсацією 
визнається у звіті про прибутки або збитки.

Податок на прибуток. Податок на прибуток нараховується 
у консолідованій фінансовій звітності у відповідності до 
українського законодавства, яке діяло або, фактично діяло 
на звітну дату. Податок на прибуток включає нарахування 
поточного податку та відстроченого податку і визнається 
у консолідованому звіті про прибутки або збитки, якщо він не 
стосується операцій, які вже були визнані у тому самому періоді 
у складі інших сукупних доходів.

Поточний податок є сумою, яку передбачається сплатити або 
відшкодувати у податкових органів стосовно оподатковуваних 
прибутків або збитків за поточний та попередні періоди. Інші 
податки, крім податку на прибуток, відображаються у складі 
операційних витрат.

Відстрочений податок на прибуток нараховується із 
використанням методу балансових зобов’язань на перенесені 
на майбутні періоди податкові збитки і тимчасові різниці, які 
виникають між податковими базами активів та зобов’язань і їх 
балансовою вартістю для цілей фінансової звітності. Згідно із 
виключенням щодо первісного визнання відстрочені податки 
не відображаються щодо тимчасових різниць на момент 
первісного визнання активу або зобов’язання в операції, яка 
не є об’єднанням підприємств, якщо операція, на момент 
первісного відображення, не впливає ні на обліковий, 
ні на оподатковуваний прибуток. Відстрочені податкові 
зобов’язання не відображаються щодо тимчасових різниць на 
момент первісного визнання гудвілу, який не відноситься на 
валові витрати у цілях оподаткування. Залишки відстроченого 
податку оцінюються за ставками оподаткування, які діяли 
або фактично діяли на звітну дату, які, як очікується, будуть 
застосовуватись до періоду, в якому передбачається 
сторнування тимчасових різниць або реалізація перенесених 
на майбутні періоди податкових збитків. Відстрочені 
податкові активи та зобов’язання взаємно зараховуються 
лише в окремих компаніях групи. Відстрочені податкові 
активи щодо тимчасових різниць, які відносяться на валові 
витрати, та перенесених на майбутні періоди податкових 
збитків відображаються лише у тій мірі, в якій існує вірогідність 
отримання достатніх майбутніх оподатковуваних прибутків, за 
рахунок яких передбачається реалізувати ці вирахування.

Запаси. Запаси відображаються за меншою з двох величин: 
первісної вартості та чистої вартості реалізації. Первісна 
вартість запасів включає витрати, понесені на придбання 
запасів, виробничі або конверсійні та інші витрати, понесені на 
доведення до їх чинного місця розташування та стану. Первісна 
вартість вироблених запасів включає відповідну частку 
виробничих накладних витрат на основі звичайної виробничої 

потужності. Вартість запасів визначається на основі методів 
«перше надходження – перше вибуття» та середньозваженої 
вартості. Чиста вартість реалізації являє собою очікувану 
ціну реалізації під час звичайної господарської діяльності, за 
вирахуванням вартості завершення та витрат на продаж.

Торгова дебіторська заборгованість. Торгова та інша 
дебіторська заборгованість первісно визнається за 
справедливою вартістю і у подальшому оцінюється за 
амортизованою вартістю із використанням методу ефективної 
відсоткової ставки, за вирахуванням резерву на знецінення.

Передплати видані та інші оборотні активи. Передплати 
відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням 
резерву на знецінення. Передплата класифікується як 
необоротний актив, коли товари або послуги, які стосуються цієї 
передплати, передбачається отримати після одного року або 
коли передплата стосується активу, який сам класифікується як 
необоротний після первісного визнання.

Інші передплати включаються до консолідованого звіту 
про прибутки або збитки тоді, коли товари або послуги, які 
стосуються передплат, отримані. Якщо існує ознака того, що 
активи, товари або послуги, які стосуються передплати, не 
будуть отримані, то балансова вартість передплати відповідно 
списується і визнається відповідний резерв на знецінення 
у консолідованому звіті про прибутки або збитки.

Векселі. Деякі операції придбання можуть погашатися 
простими або переказними векселями, які є ринковими 
борговими інструментами. Операції придбання, за якими 
розраховуються векселями, визнаються на основі оцінки 
керівництвом справедливої вартості, яка буде визначена 
під час таких погашень. Справедлива вартість визначається 
з урахуванням ринкової інформації, яка піддається 
спостереженню.

Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти та їх 
еквіваленти включають грошові кошти у касі, депозити 
на вимогу у банках та інші короткострокові високоліквідні 
інвестиції із первісними термінами погашення три місяці або 
менше. Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються за 
амортизованою вартістю із використанням методу ефективної 
відсоткової ставки. Обмежені до використання залишки 
виключаються зі складу грошових коштів та їх еквівалентів 
для цілей консолідованого звіту про рух грошових коштів. 
Залишки, обмежені для обміну або використання на погашення 
зобов’язання протягом, як мінімум, дванадцяти місяців від 
звітної дати, включаються до складу інших необоротних активів.

Акціонерний капітал. Прості акції класифікуються як власний 
капітал. Додаткові витрати, які безпосередньо стосуються 
випуску нових акцій, відображаються у складі власного капіталу 
як вирахування із надходжень, за виключенням податку.

Дивіденди і обов’язковий внесок частки прибутку до 
державного бюджету. Дивіденди і обов’язковий внесок частки 

прибутку до державного бюджету визнаються як зобов’язання 
і вираховуються із власного капіталу на звітну дату лише тоді, 
коли вони оголошуються до або на звітну дату. Інформація про 
дивіденди розкривається тоді, коли вони пропонуються до звітної 
дати або пропонуються чи оголошуються після звітної дати, але 
до затвердження консолідованої фінансової звітності до випуску.

Податок на додану вартість («ПДВ»). В Україні ПДВ 
стягується за двома ставками: 20% за операціями продажу та 
імпорту товарів у межах країни, а також робіт і послуг та 0% 
за операціями експорту товарів і надання робіт або послуг, 
які використовуються поза межами України. Зобов’язання 
платника податків з ПДВ дорівнює загальній сумі ПДВ, зібраного 
протягом звітного періоду, і виникає на першу з двох дат: 
постачання товарів клієнту або отримання платежу від клієнта. 
Кредит з ПДВ являє собою суму, яку платник податків має право 
взаємно зарахувати за рахунок власного зобов’язання з ПДВ 
протягом звітного періоду. Права на кредит з ПДВ виникають 
після отримання рахунка‑фактури з ПДВ, який видається на 
ранішу із двох дат: оплати постачальнику або отримання 
товарів. ПДВ, який стосується операцій продажу та придбання, 
визнається у консолідованому звіті про фінансовий стан на 
валовій основі і розкривається окремо як актив та зобов’язання. 
У випадку формування резерву на знецінення дебіторської 
заборгованості збиток від знецінення відображається щодо 
валової суми дебітора, включно з ПДВ.

Позики. Позики включають банківські позики та облігації.

Витрати на позики. Витрати на позики, які безпосередньо 
стосуються придбання, будівництва або виробництва 
кваліфікованих активів, тобто активів, які обов’язково 
потребують суттєвого періоду для підготовки їх до 
використання за призначенням чи для реалізації, додаються 
до первісної вартості цих активів до того моменту, поки вся 
діяльність, необхідна для підготовки кваліфікованого активу до 
його передбаченого використання або продажу, завершена. 
Усі інші витрати на позики визнаються у звіті про прибутки або 
збитки у тому періоді, в якому вони виникають.

Позики первісно визнаються за справедливою вартістю, за 
вирахуванням витрат, понесених на здійснення операцій. 
Позики у подальшому відображаються за амортизованою 
вартістю із використанням методу ефективної відсоткової 
ставки. Банківські овердрафти включаються до складу позик 
у консолідованому звіті про фінансовий стан.

Торгова кредиторська заборгованість. Торгова кредиторська 
заборгованість визнається і первісно оцінюється згідно 
з викладеною вище політикою щодо фінансових інструментів. 
У подальшому інструменти із фіксованими термінами 
погашення переоцінюються за амортизованою вартістю 
із використанням методу ефективної відсоткової ставки. 
Амортизована вартість розраховується з урахуванням будь‑яких 
витрат на операції та будь‑якого дисконту або премії на момент 
погашення.

Аванси отримані. Аванси отримані відображаються 
у розмірі первісно отриманих сум. Суми отриманих авансів 
передбачається реалізувати шляхом отримання доходів від 
звичайної діяльності групи.

Резерви. Резерви визнаються, коли група має поточне 
зобов’язання (юридичне або конструктивне), яке витікає із 
обставин, внаслідок минулої події та існує вірогідність, що для 
погашення зобов’язання знадобиться вибуття ресурсів, які 
втілюють у собі економічні вигоди, і можна зробити достовірну 
оцінку цього зобов’язання.

У випадках коли група очікує відшкодувати частину або усю 
суму резерву, наприклад, за договором страхування, то таке 
відшкодування визнається як окремий актив, тільки коли існує 
достатня впевненість у тому, що таке відшкодування буде 
отримане.

Витрати на будь‑який резерв подаються у консолідованих 
звітах про прибутки або збитки, за вирахуванням будь‑якого 
відшкодування. Якщо вплив вартості грошей у часі є суттєвим, 
то резерви дисконтуються із використанням поточної 
ставки до оподаткування, яка відображає, якщо це доцільно, 
ризики, характерні для відповідного зобов’язання. Якщо 
використовується дисконтування, то збільшення резерву 
у результаті плину часу визнається як фінансові витрати.

Інші зобов’язання. Інші фінансові зобов’язання первісно 
визнаються за справедливою вартістю, за вирахуванням 
понесених витрат на здійснення операцій, і у подальшому 
відображаються за амортизованою вартістю із використанням 
методу ефективної відсоткової ставки. Інші нефінансові 
зобов’язання оцінюються за первісною вартістю.

Умовні активи та зобов’язання. Умовні активи не визнаються 
у консолідованій фінансовій звітності, але розкриваються 
у примітках, коли існує вірогідність набуття економічних вигід. 

Умовні зобов’язання не визнаються у консолідованій 
фінансовій звітності, окрім випадків, коли існує вірогідність 
вибуття економічних ресурсів для врегулювання зобов’язання 
і їх суму можна достовірно визначити. Інформація про умовні 
зобов’язання розкривається, окрім випадків, коли можливість 
вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, 
є малоймовірною.

Визнання доходів. Доходи від реалізації товарів визнаються 
на момент передачі ризиків та винагород, пов’язаних із 
володінням товарами. Якщо товари транспортуються до 
визначеного місця розташування, доходи визнаються, коли 
товари переходять до клієнта у пункті призначення.

Доходи від продажу та перепродажу природного газу 
визнаються на момент передачі ризиків та винагород, 
пов’язаних із володінням цими товарами. Доходи оцінюються 
за справедливою вартістю компенсації отриманої або до 
отримання та відображаються за вирахуванням податку на 
додану вартість та знижок.

190

191

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ