| Кваліфікованi зазначення
|
1
|
2
|
2
|
6
|
2
|
Способом захисту права на географічне зазначення визнаються закріплені законодавством матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких відновлюються (визнаються) порушені (оспорені) права і здійснюється вплив на порушника права на географічне зазначення. Законодавство України про охорону прав на зазначення походження товарів складається із Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", законів України "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", "Про захист прав споживачів" , "Про рекламу" та інших нормативно-правових актів.
Суб'єктами захисту права на географічне зазначення можуть бути: органи колегіального управління правами інтелектуальної власності; державні органи, на які покладається функція представництва щодо захисту прав фізичних, юридичних осіб та держави (наприклад, прокуратура); суд, господарський суд, адміністративний суд, третейський суд.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв’язку з застосуванням права на географічне зазначення.
Суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про:
· правомірність реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару;
· встановлення факту використання кваліфікованого зазначення походження товару;
· порушення прав власника свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару;
· компенсації [61,с. 56].
Слід зазначити, що спеціалізовані суди також можуть розглядати справи, що виникають з права на географічне зазначення. Господарські суди розглядають спори, що виникають зі спірного використання права на географічне зазначення між юридичними особами або громадянином і підприємцем (статті 1, 12 ГПК України)[4]. Адміністративні суди розглядають справи, що виникають зі спірних правовідносин, де однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень щодо оскарження його дій або бездіяльній 11 (статті 2, 17 КАС України) [20].
Необхідно також звернути увагу й на те, що в Україні існує низка практичних, правозастосовних проблем, пов'язаних із захистом права на географічне зазначення.
До таких проблем судового захисту можна віднести:
1) суди загальної юрисдикції та спеціалізовані суди, що діють в системі судів загальної юрисдикції, через навантаження та незначну кількість спеціально підготовлених суддів не можуть ефективно вирішувати спори цієї сфери;
2) не вирішене питання адміністративної та кримінальної відповідальності юридичних осіб за порушення у сфері інтелектуальної власності, як це має місце в інших країнах;
3) не виконана вимога міжнародних актів щодо законодавчою забезпечення збору та фіксації доказів у порядку попередніх адміністративних процедур (запобіжні заходи);
4) існують складнощі з визначенням підвідомчості справ, що
виникають із правовідносин інтелектуальної власності.
Слід зазначити, що розмежування підвідомчості справ про захист авторських і суміжних прав між господарськими, адміністративними судами й судами загальної юрисдикції будується на характеристиці учасників спору (позивача й відповідача). Якщо і відповідач, і позивач є юридичними особами (у тому числі підприємцями без утворення юридичної особи, зареєстрованими у встановленому порядку), а предмет позову пов'язаний із підприємницькою діяльністю або випливає з неї, позов розглядається в господарському суді.
Інший спеціалізований суд – адміністративний – розглядає справи, що виникають із правовідносин застосування права на географічне зазначення, де однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень щодо оскарження його дій або бездіяльності (статті 2, 17 КАС України)[20].
В усіх інших випадках позов подається й розглядається в суді загальної юрисдикції.
Чинні процесуальні права позивача дозволяють, зокрема, вимагати винесення судом, ще до розгляду справи, ухвали про забезпечення позову, що забороняє відповідачеві рекламувати, поширювати, передавати будь-кому спірну продукцію, що має ознаки контрафактності.
У процесі судового розгляду може бути укладена мирова угода між позивачем і відповідачем, яка затверджується судом, отримує силу судового рішення й виконується аналогічно йому. Якщо відповідач ухиляється від явки в судове засідання, за відповідним клопотанням позивача суд може ухвалити заочне рішення без участі відповідача.
Напрямами вдосконалення державної політики в сфері правового захисту зазначення місця походження товарів мають виступати інформування товаровиробників специфічних та унікальних товарів через засоби масової інформації та шляхом листування про можливість зазначення походження їх продукції. Особлива увага має бути приділена зазначенню походження українських товарів, що експортуються та товарів, що походять з географічних місць в інших країнах.
ВИСНОВКИ
Механізм охорони географічних зазначень істотно відрізняється від інших об'єктів інтелектуальної власності. Пояснюється це, зокрема, тим, що в силу об'єктивного існування географічного об'єкта (населеного пункту, регіону тощо) особа повинна мати право користуватися вказівками на нього, якщо вона виробляє товар чи надає послуги на цій території.
На сьогодні законодавство України у сфері інтелектуальної власності не приведене у відповідність до положень ЦК. У зв'язку з цим ЦК в главі 45 передбачає право інтелектуальної власності на географічне зазначення, а Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. під зазначенням товару розуміє просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару, яке, в свою чергу, включає назву місця походження товару і географічне зазначення походження товару.
При визначенні, яке позначення може бути географічним зазначенням, необхідно враховувати, що видові назви товарів і прості зазначення походження товарів не можуть бути об'єктами інтелектуальної власності.
Видова назва товару – це застосовувана в назві товару назва географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся, яка згодом стала загальновживаною в Україні як назва певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження (наприклад, ковбаса «Московська», «Одеська» тощо). У цьому випадку втрачено характерний для географічного зазначення зв'язок «місце – товар», а натомість виник зв'язок «товар – якість».
Просте зазначення походження товару – будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару.
Кваліфіковане зазначення походження товарів підлягає охороні як об'єкт інтелектуальної власності на підставі його реєстрації. Підставою для цього є наявність зв'язку «місце – особливі властивості, конкретні якості чи репутація, інші характеристики товару». У цьому випадку передбачається прямий зв'язок між якістю продукту, наявністю в нього конкретних особливостей або інших характеристик і місцем його виробництва. До того ж наявність цих якостей у товарі є постійною і зумовлена природними умовами чи характерним для цього географічного місця людським фактором, що об'єктивно існує в зазначеному географічному місці.
Назва місця походження товару – назва географічного місця, яка використовується для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов із характерним для цього географічного місця людським фактором.
Географічне зазначення походження товару – назва географічного місця, яка використовується для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.
Розмежування між назвою місця походження та географічним зазначенням походження проводиться за трьома критеріями. По-перше, назва місця походження товару буде лише у випадку, коли товар має особливі властивості, а географічне зазначення – коли товар має певні якості, репутацію або інші характеристики.
По-друге, для назви місця походження обов'язковою є вимога, що властивості товару виключно або головним чином зумовлені самою природою та людським фактором. Тобто для назви місця походження залежність особливих характеристик товару від природних умов місця походження товару є обов'язковою: хоча особливі властивості товару, позначеного цією назвою, можуть залежати і від людського фактора, характерного для цієї місцевості, однак обов'язково в поєднанні з природними умовами (тобто використанням місцевої сировини, кліматичних умов, корисних копалин тощо).
Для географічного зазначення походження у цьому ж контексті використовується термін «в основному», тобто допускається менш твердий зв'язок. У цьому випадку особливі характеристики, якість і репутація можуть залежати як від природних умов, так і від людського фактора, а також можуть бути зумовлені поєднанням природних умов і професійного досвіду, традицій і етнографічних особливостей, характерних для цієї місцевості.
По-третє, виробництво і переробка товару, позначуваного назвою місця походження, здійснюються в межах зазначеного географічного місця, а для географічного зазначення походження достатньо, щоб хоча б основна складова позначеного цією назвою товару вироблялася або перероблялася в межах зазначеного географічного місця. Отже, для географічного зазначення походження сировина може бути привезена з інших регіонів і піддана істотній переробці, достатній для надання характерних рис готовому товару.
Правова охорона надається омонімічним зазначенням походження товару, якщо забезпечене запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження товару або його меж.
Дія прав на географічне зазначення, як і на інші об'єкти інтелектуальної власності, територіально обмежена. Правова охорона не надається кваліфікованому зазначенню походження товару, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про взаємну охорону цього виду зазначень походження товару або це зазначення не охороняється у відповідній іноземній державі.
Якщо має місце зіткнення прав на назву місця походження товару і торговельної марки законодавець віддає перевагу першому із зазначених. Так, не може бути підставою для відмови в наданні правової охорони заявленій назві місця походження чи заявленому географічному зазначенню походження товару зареєстрована в Україні торговельна марка, що складається тільки з цього позначення або містить у собі заявлене позначення як елемент.
Оскільки на сьогодні ЦК не містить визначення терміну «географічне зазначення», то можна запропонувати таке визначення терміна: географічне зазначення – це назва географічного місця, яка використовується для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має особливі властивості, певні якості, репутацію або інші характеристики, виключно, головним чином або в основному зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов із характерним для цього географічного місця людським фактором.
Способом захисту права на географічне зазначення визнаються закріплені законодавством матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких відновлюються (визнаються) порушені (оспорені) права і здійснюється вплив на порушника права на географічне зазначення.
Суб'єктами захисту права на географічне зазначення можуть бути: органи колегіального управління правами інтелектуальної власності; державні органи, на які покладається функція представництва щодо захисту прав фізичних, юридичних осіб та держави (наприклад, прокуратура); суд, господарський суд, адміністративний суд, третейський суд.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв’язку з застосуванням права на географічне зазначення.
Суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про:
· правомірність реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару;
· встановлення факту використання кваліфікованого зазначення походження товару;
· порушення прав власника свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару;
· компенсації.
Слід зазначити, що спеціалізовані суди також можуть розглядати справи, що виникають з права на географічне зазначення. Господарські суди розглядають спори, що виникають зі спірного використання права на географічне зазначення між юридичними особами або громадянином і підприємцем (статті 1, 12 ГПК України). Адміністративні суди розглядають справи, що виникають зі спірних правовідносин, де однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень щодо оскарження його дій або бездіяльній 11 (статті 2, 17 КАС України).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – С. 141 (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV (2222-15) від 8 грудня 2004 р. // ВВР. – 2005. – № 2.– С.44.)
2. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 38. – С.502.
3. Декларація „Про державний суверенітет” від 16 липня 1990 р.//Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР),-1990,- № 31.- С.429
4. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. (зі змінами станом на 11 травня 2007р.) //Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 6. – С.56.
5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року//Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2003,- №18, №19-20, №21-22,- С.144.
6. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року //Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 40 – 44 – С.356.
7. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. (зі змінами станом на 19 квітня 2007 р.) //Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 40-41, 42. – С.492
8. Закон України „Про географічні назви” від 31 травня 2005 р. // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 27. – С.360 ).
9. Закон України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року //Відомості Верховної Ради. – 1991. – N49. - С.682 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 р. //ВВР. – 2003. – N30. – С.247).
10. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 р. (в ред. Закону від 11.01.2007 р.) //Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 31. – С.440.
11. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 31-32. – С.263.
12. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради (ВВР), -1996, -№ 36, -С. 164.
13. Закон України «Про економічну самостійність Української РСР» від 3 серпня 1990 р. // Відомості Верховної Ради. – 1990. – № 34. – С.499.
14. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (в ред. Закону від 22.12.2006 р.) // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 36. – С.299.
15. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. // ВВР. – 1999. – № 32. – С. 267.
16. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 1 червня 2000 р. № 1771-III із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. № 2188-ІП // Відомості Верховної Ради України. -2001. -№ 8. - С. 37.
17. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 25 грудня 1993 р. № 3688-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. Ст. 36; 2001. - № 8. - С. 37.
18. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. № 3699-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. –1994. –№ 8. -Ст. 37; 2001. –№ 8. - С. 37.
19. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 травня 1996 р. (в ред. Закону від 23.02.2006 р.) // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 20. – С. 82.
20. Кодекс адміністративного судочинства від 6 липня 2005р.(зі змінами станом на 01 грудня 2006 р.) //Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 35-36, № 37. – С.446
21. Розпорядження КМУ «Про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливих властивостей та інших характеристик товарів від 23.04.2001 р. №149// Офіційний вісник України – 2001. - № 17. - С.174
22. Наказ Мiнiстерства освiти i науки України „Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару” від 17 липня 2001 р. (зі змінами від 29 червня 2005 р.) //www.mon.gov.ua
23. Положення Мiнiстерства освiти i науки України «Про Державний реєстр України назв місць походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів» вiд 13.12.2001, № 798 // Офіційний вісник України - 2001 р.- № 52.- С362
24. Положення Мiнiстерства освiти i науки України «Про Перелік видових назв товарів» вiд 12.12.2000 № 583// Офіційний вісник України - 2001 р.-№ 4.- С.343
25. Указ Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні» від 27 квітня 2001 р. № 285/2001. // Урядовий кур'єр. – 2001. – 5 травня. – № 79.
26. Указ Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні» вiд 27.04.2001 № 285/2001 // Інтелектуальна власність – 2001. – №4.
27. Регламент Ради ЄЕС «Про охорону географічних зазначень та найменувань походження для сільськогосподарських та харчових продуктів» № 2081/92 від 1992 року // www. uatm.com.ua/show_law.php
28. Мадридское соглашение о международной регистрации знаков от 14 апреля 1891 г.: Интеллектуальная собственность: нормативно–правовые акты. – К.: ИнЮре, 1992. – Т. 2. – С.44 – 58
29. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (переглянута: у Брюсселі 14 грудня 1900 р. у Вашингтоні 2 червня 1911 р., у Гаазі 6 листопада 1925 р., у Лондоні 2 червня 1934 р., у Лісабоні 31 жовтня 1958 р., у Стокгольмі 14 липня 1967 р., змінена 2 жовтня 1979 р.) // www.copyright.com.ua
30. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) // Інтелектуальна власність. –1999. – № 5, 6, 7.
31. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності // Законодавство України у сфері інтелектуальної власності: проблеми вступу до СОТ. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 12с.
32. Актуальні проблеми цивільного права і цивільного процесу в Україні / За ред. Я.М. Шевченко. – К.: ІДП НАНУ, 2005. – 456с.
33. Андрощук Г.О. Методика визначення знака добре відомим (на прикладі знака для товарів і послуг НО–ШПА) // Інтелектуальна власність. – 2005. – № 3.
34. Андрощук Г.О. Товарні знаки і захист від недобросовісної конкуренції // Конкуренція. – 2004. – № 3(12).
35. Андрощук Г.О. Торгова марка: вибір імені // Інтелектуальна власність. – № 4. – 2004. – С.22 – 28.
36. Архипова М.І. Зазначення місця походження товарів як засіб індивідуалізації товарів та товаровиробників // Правова охорона комерційних позначень в Україні: Проблеми теорії і практики /За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л. Бошицького. – К.: Юридична думка, 2006. – С.88 – 127.
37. Бошицъкий Ю.Л. Концептуальні аспекти сприяння розвитку інтелектуальної власності нації // Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики / За ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л. Бошицького. – К.: Ін–т держави і права ім. В.М. Корсцького НАН України, 2002. – С. 13–40.
38. Бошицький Ю.Л. Вдосконалення правової охорони промислової
власності в Україні - стимул та гарантія економічного зростання держа
ви // Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони / За
ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л. Бошицького. - К.: Ін-т держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – С. 15 – 54.
39. Бошицький Ю.Л. Вдосконалення правової охорони промислової власності в Україні – стимул та гарантія економічного зростання держави // Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони / За ред. Ю.С. Шемшучснка, Ю.Л. Бошицького. – К.: Іп–т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – С. 15 – 54.
40. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. – 624 с.
41. Всесвітня конвенція про авторське право 1952 р.: Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. –Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. –Т. 1: Право інтелектуальної власності. –К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. –С. 243–262.
42. Глухівський Л. Про стан правової охорони зазначень походження товарів в Україні// Інтелектуальна власність .- 2007.- № 1.- С.18-23.
43. Горленко С.А. Правовая охрана наименований мест происхождения
товаров, издание 3-с, Москва, Российское агентство по патентам и товар ним знакам.// www. bookz.com.ua
44. Горленко CA. Наименованиям мест происхождения товаров - надёжную охрану // Патенты и лицензия. - 1990. - № 12. - С. 9 - 11.
45. Горленко С.А., Шатров В.П. О правовой охране наименований происхождения // Вопросы изобретательства. - 1974. - № 10. - С. 33 - 35.
46. Демченко Т.С. Охрана товарных знаков (сравнительно–правовой анализ): Монография. Изд.2–е, перераб. и доп. – К: Институт государства и права им.В.М.Корецкого ПАИ Украины, 2005. – 208 с.
47. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С. Цивільне право України. – К.:ЮРІНКОМ, 2005. – 645 с.
48. Законодавство України у сфері інтелектуальної власності: проблеми вступу до COT. Матеріали слухань у Комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України (Упорядник Г.О.Андрощук). – К: Парламентське видавництво, 2002. – 359 с.
49. Захист прав інтелектуальної власності: Досвід Сполучених Штатів-. Америки. – зб. документів, матеріалів, статей. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. –368 с.
50. Збірник законодавчих актів України з питань інтелектуальної власності/ Уклад.: В. О. Жаров і Н. В. Максимова, за ред. М. В. Паладія. – К.: ТОВ «Альфа-ПІК», 2006. – 434 с.
51. Зобов'язальне право: теорія і практика: Навч. посіб; Ред.. О.В. Дзера. К.: „Юрінком Інтер" , 2004. - 910 с.
52. Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики: зб. наук, праць / За ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л. Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 424 с.
53. Камил Идрис. Интеллектуальная собственность – мощный инструмент экономического роста – ВОИС. /Перевод с английского. М.:«Роспатент», 2004. – 450 с.
54. Кашенцева О. Визнання правового статусу громадянина– підприємця як суб'єкта права на знак для товарів та послуг // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 1. – С. 54–55
55. Кашенцева О. Треті особи як суб'єкти права на знак для товарів та послуг // Право України. – 1999. – № 7. – С. 81–85.
56. Кирий Л. Товарные знаки и Интернет // Закон. – 2000. – № 4. – С. 53.
57. Ковач Жолт. Деякі питання охорони товарних знаків у законодавстві Угорщини в контексті гармонізації європейського законодавства у сфері інтелектуальної власності в кн. Актуальні проблеми цивільного права і цивільного процессу в Україні. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корсцького НАНУ, 2005 . – С. 395 – 411.
58. Ковач Жолт. Проблеми охорони товарних знаків в угорському законодавстві на сучасному етапі // Правова держава. Випуск 16. – К.:Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАНУ, 2005. – С. 443 – 449.
59. Мельник О. М. Проблеми охорони прав суб'єктів інтелектуальної власності в Україні. – Харків, 2002. – 362 с.
60. Мельник О. Товарний знак та його ознаки // Право України. – 1999. – № 2. – С. 22 – 24.
61. Мовчан С. Світовий досвід захисту прав на добре відомі торговельні марки. Коаліція з питань захисту прав інтелектуальної власності (CIPR). – К., 2003. – 120 с.
62. Оплачко В. Глобальная система регистрации товарных знаков // Интеллектуальная собственность. – 2004. – № 8. – С. 45 – 50.
63. Орлова В. В. Общеизвестные товарные знаки в Российской Федерации. Современное состояние и перспективы. – М.: ФИПС, 2001. – 166 с.
64. Охорона інтелектуальної власності: Нормативно правові акти / За заг. ред. О. Д. Святоцького. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 1176 с.
65. Паладий Н. Защита географических указаний происхождения товаров в Украипе // Інтелектуальна власність. – 2001. – 5-6. – С. 3-14.
66. Петрова Т., Петрова Н. Соотношение прав на различные объекты интеллектуальной собственности // Интеллектуальная собственность. – 2004. – № 8. – С. 24 – 28.
67. Петров В., Полачек С., Смертюк А. Правова охорона географічних зазначень та проблеми правозастосування в Україні // Правова охорона комерційних позначень в Україні: Проблеми теорії і практики /За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л. Бошицького. – К.: Юридична думка, 2006. – С.389 – 425.
68. Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / За ред. Ю.М. Капіци. – Видавничий Дім «Слово», - 2006. – 1104с.
69. Право інтелектуальної власності: Академічний курс / О.П. Орлюк, Г.О. Андрощук та ін. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2007. – 696 с.
70. Право інтелектуальної власності: науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України. – К.: Парламентське видавництво, 2006. – 432 с.
71. Правова охорона комерційних позначень в Україні: Проблеми теорії і практики /За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л. Бошицького. – К.: Юридична думка, 2006. – 634 с.
72. Правовая охрана товарных знаков, фирменных наименований и географических указаний в Германии / Пер., ред. и коммепт. Г.А.Андрощук, А.П.Пахаренко. – К: Таксон, 1997. – 112 с.
73. Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони: Збірник наук, праць / За ред. Ю.С. Шемшученко, Ю.Л. Бошицького. – К.: Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ, 2004. – 548 с.
74. Сіденко В.P. Проблеми охорони прав інтелектуальної власності в контексті приєднання України до COT // Промислова власність в Украї ні: проблеми правової охорони / За ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Л. Бошицького. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - 387 с.
75. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – К.: Істина, 2007. – 816 с.
76. Цибульов Н.М., Чеботарев В.II., Зіпов В.Г., Суші Ю. Управління інтелектуальною власністю. Монографія. – К.: «К.І.С.», 2005. – 448 с.
77. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.2. Особлива частина. – К.: Концерн „Видавничий дім „Ін Юре”, 2005. – 408 с.
78. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівнки авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Юрінком Інтер, 2005. – 640 с.
79. Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: „Одіссей”, 2007. – 956 с.
80. Geographical Indications: Important Issues for Industrialized and Developing Countries - The IPTS Report, May, 2003.//www.wipo.int/dea/docs_new/
81. Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights//www.bitlaw.com/sourcc/
82. Audier J. Protection of Geographical Indications in France and Protection of French Geographical Indications in Other Countries, in Sym posium on the International Protection of Geographical Indications in the Worldwide Context. - 1999. - P. 223-243.
83. Baeumer Ludwig. Protection of Geographical Indications under WIPO Treaties and Questions concerning the Relationship between those Treaties and the TRIPS Agreement' // Symposium on the International Protection of Geographical Indications in the Worldwide Context. – 1999. – P. 9 – 39.
84. Beresford L. Protection of Geographical Indications in the United States of America, in Symposium on the International Protection of Geographical Indications. – 1999. – P. 41 – 53.
85. Council Regulation (EEC) No. 2081/92 of July 14, 1992, on the Protection of Geographical Indications and Designations of Origin for Agricultural Products and Foodstuffs//www.bitlaw.com/sourcc/
86. Geuze M. Protection of Geographical Indications under the TRIPS Agreement and Related Work of the World Trade Organization // Sym posium on the International Protection of Geographical Indications in the Worldwide Context. – 1999. – P. 39 – 59.
87. Liadumer Ludwig Protection of Geographical Indications WIlO Treaties and Questions concerning the Relationship between those Treaties and the TRIPS Agreement, in Symposium on the International Protection of Geographical Indications in the Worldwide Context. – 1999.– P.9– 39.
88. Lisbon Agreement for the Protection of Appellations of Origin and their International Registration //www.bitlaw.com/sourcc/
89. Madrid Agreement on False and Deceptive Indications of Source //www.bitlaw.com/sourcc/
90. Materials on Standing committee on the law of trademarks, indus trial desigms and geographical indications: Sixth Session (Geneva, March 12 to 16, 2001), Eighth Session (Geneva, May 27 to 31, 2002), Ninth Session (Geneva, November 11 to 15, 2002), Tenth Session (Geneva, April 28 - May 2, 2003) //www.wipo.int/dea/docs_new/
91. Piotrowska J. Renomowane znaki towarowe і ich ochrona. – Wydawnictwo C.H.BECK. – Warszawa, 2001. – 212 s.
92. Symposium sur les appellations d'origine et indications de provenance, Bordeaus, France, 1988. - OMPI, Geneve, 1989. - P. 17 - 20.// http:// www.wipo.int/clea/docs_new/eii/pt/pt001cn.html
93. Vletian A.D. Appellations d'origine. Indicalions de provenance. Indications d'origine. - Paris, 1988.
94. http://oami.eu.int/lcgaldocs/boa/
95. http://europa.eu.mt/smartapi/cgi/sga
96. http:// www.intpropcenter.kiev.ua
97. http://www.bitlaw.com/sourcc/15usc.
98. http://www.wipo.int/clea/clocs_ncw/en/hu/hu025en.html
99. http://www.wipo.int/clea/docs_new/en/de/de044en.hfinl
100. http://www.wipo.int/clea/docs_new/en/lu/lu009en.html.
101. http://bookz.com.ua/
102. http://www.copyright.com.ua/drugie.html
103. http://uatm.com.ua/show_law.php
104. http://ukrpat.com.ua/show_law.php
105. http://www.sdip.gov.ua/ua/vidpoxtov.html
106. http://www.sdip.gov.ua/ua/statistic_nadxod.html
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Додаток Г
до пункту 2.2 Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 17.08.2001 № 598
| Номер заявки, визначений заявником
|
Дата подання заявки
|
Номер заявки
|
| ЗАЯВКА на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження |
Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності Державне підприємство "Український інститут промислової власності": 01601, м. Київ-42, вул. Глазунова, 1
|
| ЗАЯВА Подаючи заявку та перелічені нижче документи, прошу (просимо) зареєструвати: кваліфіковане зазначення походження товару як назву місця походження товару кваліфіковане зазначення походження товару як географічне зазначення походження товару право на використання кваліфікованого зазначення походження товару як назви місця походження товару право на використання кваліфікованого зазначення походження товару як географічного зазначення походження товару
|
| Заявник(и):
|
Код за ЄДРПОУ (для заявників - юридичних осіб України)
|
| зазначається повне ім'я або найменування заявника(ів), його(їх) місце проживання або місцезнаходження та двобуквений код держави згідно зі стандартом ВОІВ ST.3)
|
| Адреса для листування
|
| Телефон
|
Телеграф
|
Телекс
|
Факс
|
| Повне ім'я та реєстраційний номер представника у справах інтелектуальної власності або повне ім'я іншої довіреної особи
|
| Заявлене кваліфіковане зазначення походження товару ________________________________________________________________________ (друкується великими літерами стандартним шрифтом)
|
| Зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару ________________________________________________________________________ (друкується великими літерами стандартним шрифтом) зазначаються номер і дата реєстрації)
|
| Назва товару
|
| Назва та межі географічного місця, де виробляється товар |
| ОПИС особливих властивостей товару, певних якостей товару,
репутації або інших характеристик товару
|
| ВІДОМОСТІ ПРО ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОКособливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару з природними умовами та/або людським фактором указаного географічного місця виготовлення товару |
| ВІДОМОСТІ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯзаявленого кваліфікованого зазначення походження товару на етикетці та при маркуванні товар |
| Перелік документів, що додаються:
|
Кількість аркушів |
| документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для якого просить зареєструвати назву місця походження товару чи географічне зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару
|
| висновок спеціально вповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об'єктивно зумовлені чи пов'язані з природними умовами та/або людським фактором указаного географічного місця виготовлення товару
|
| висновок спеціально вповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов'язані особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики товару |
| документ, що підтверджує правову охорону заявленого кваліфікованого зазначення походження товару у відповідній іноземній державі (для іноземного заявника) |
| документ, що підтверджує право заявника на використання відповідного кваліфікованого зазначення походження товару (для іноземного заявника) |
| документ про сплату збору за подання заявки |
| документ, що засвідчує повноваження представника (довіреність) |
| переклад на українську мову документів, долучених до заявки |
| інші документи, що підтверджують репутацію товару |
| Підпис(и) заявника(ів) _________________________________________________ (прізвище, ініціали)
|
| Дата підпису М.п.
|
Якщо заявником є юридична особа, то підпис особи, що має на це повноваження, із зазначенням посади скріплюється печаткою.
|
Додаток Д
Показники роботи Державного підприємства «Український інститут промислової власності» за 2009 рік
| Об’єкти промислової власності
|
2008
|
2009
|
2009 до 2008 (%)
|
| Надійшло заявок
|
| Винаходи
|
національна процедура
в т.ч. від іноземних заявників
|
3149
326
|
2681
245
|
85
76
|
| процедура РСТ
|
2548
|
2134
|
84
|
| всього винаходи
|
5697
|
4815
|
85
|
| Корисні моделі
|
національна процедура
в т.ч. від іноземних заявників
|
9591
141
|
9194
129
|
96
90
|
| процедура РСТ
|
9
|
9
|
100
|
| всього корисні моделі
|
9600
|
9203
|
96
|
| Всього винаходи і корисні моделі
|
15297
|
14018
|
92
|
| Промислові зразки
в т.ч. від іноземних заявників
|
2285
340
|
1669
256
|
73
75
|
| Кваліфіковані зазначення походження товару
|
2
|
7
|
-
|
| Топографії ІМС
|
-
|
-
|
-
|
| Знаки для товарів і послуг
|
національна процедура
в т.ч. від іноземних заявників
|
22371
3875
|
17866
3115
|
80
80
|
| Мадридська угода
|
10710
|
8613
|
85
|
| всього
|
33081
|
26479
|
82
|
| Всього надійшло
|
50665
|
42173
|
84
|
| Завершено діловодство
|
| Винаходи та
корисні моделі
|
формальна експертиза
|
15722
|
14317
|
91
|
| кваліфікаційна експертиза
заявок на винаходи
|
5150
|
5295
|
103
|
| Промислові зразки
|
2881
|
1749
|
61
|
| Знаки для товарів і послуг
|
національна процедура
|
23132
|
22764
|
98
|
| Мадридська угода
|
9728
|
10132
|
104
|
| Зареєстровано
|
| Винаходи
в т.ч. за процедурою РСТ
|
3832
1223
|
4002
1379
|
104
113
|
| Корисні моделі
|
9282
|
8391
|
90
|
| Промислові зразки
|
2503
|
1754
|
70
|
| Топографії ІМС
|
2
|
-
|
-
|
| Кваліфіковані зазначення походження товарів
|
3
|
4
|
-
|
| Знаки для товарів і послуг
|
15357
|
15137
|
99
|
| Всього зареєстровано
|
30979
|
29288
|
95
|
| Міжнародні реєстрації
за Мадридською угодою
|
9459
|
9664
|
102
|
Додаток Ж
содержание ..
277
278
279 ..
|
|