Конструювання трикотажних виробів та основи швейної технології - частина 3

якості та зовнішнього вигляду виробів. Правильний чіткий підгін борта
по петельному стовпчику буде забезпечений, якщо при в'язанні на п/ф
машині вивести голку з роботи по всій довжині. Трикотаж в цьому місці
неначе переломиться на інший бік.

У напульсниках, комірцях, манжетах точний згин в одинарному

переплетенні забезпечують ряди меншої щільності; в подвійному - по
лінії відгину можна пров'язати 2-4 рядка переплетенням валик з лицьової
сторони. Це переплетення забезпечує чітку лінію згину.

У виробам, де використовуються накладні кишені, точність

пришиву забезпечує вистав голок (відмітка бокових ліній).

Обробка горловини трубчатою гладдю забезпечує більш

рівномірну посадку.

Найдосконаліший спосіб обробки горловини, деталей виробів -

кетлювання (кетельна машина). Для кетлювання необхідно, щоб ділянка
виробу, яка буде прикетльовуватись, мала ділянку трубчатої гладі, яка
буде охоплювати зріз виробу з 2-х сторін, створюючи чистоту обробки.

Властивості трикотажних полотен, що впливають на

конструкцію виробу

Властивості: розтяжність, усадка, товщина, закручуваність,

розпускальність.

Розтяжність - під дією навантаження трикотажне полотно

розтягується  та  деформується,  але  після  його  зняття  може  частково  або
повністю  відновлювати  форму.  Деформація  розтяжності  трикотажу
складається  з  пружної,  еластичної  та  пластичної.  Від  їх  значення  буде
залежати величина припуску на свободу облягання. Чим більше значення
пружної  деформацій,  тим  краще  виріб  облягає  фігуру  та  довше  зберігає
початкову форму.

Властивості розтяжності та пружності полотен будуть залежати від

переплетення  та  волокнистого  складу.  Вироби  із  гладкого  бавовняного
полотна  потрібно  робити  вужчими  на 10-20%, інтерлочне  бавовняне  на
30%,  із  віскози - на 20-30%, для  деталей  із  о/в  полотна  (невелика
розтяжність) припуск на свободу облягання повинен бути 3-4%.

Найбільша пружність у вовни, натурального шовку, деяких

синтетичних волокон. Більшість трикотажних полотен мають різну
ступінь розтяжності по довжині та ширині. Трикотажні полотна по
розтяжності розділяють на 3 групи.

Таблиця припусків до виробів жіночих, чоловічих

Група розтяжності полотна

Розтяжність трикотажу по

ширині, %

Припуски

Від 0 до 40

ІІ

Від 40 до 100

ІІІ

Більше 100

-2

Для

визначення

групи

розтяжності

необхідно

провести

випробування згідно з ДОСТУ:

1. Кількість о/в полотен, полотна пресових переплетень з к/ф

машин;

2. Полотна з п/ф машин з натуральних волокон;
3. Ажурні полотна, полотна з синтетичної пряжі з п/ф та к/в машин.
Усадка - проявлення релаксаційних процесів, величина відносної

зміни  довжини  або  ширини  після  проведення  деяких  операцій  (розкрій,
шиття)  або  по  закінченню  якого-небудь  часу,  в  процесі  в'язання  та
оздоблення  (фарбування,  сушка,  каландрування).  Величина  усадки
залежить від режиму в'язання та оздоблювального обладнання.

Необхідно знати величину усадки та на яку величину необхідно

змінити розміри деталей конструкції, щоб отримати вироби заданих
розмірів.

Припуски на усадку

Полотно

Припуск, си

інтерлочне (вовна)

начісне (напіввовна)

о/в полотно з о/в машин та рашель-машин

гладке, кулірне. платироване

ластичне (бавовна)

інтерлочне (бавовна, капрон, віскоза)

3, 1, 2

Товщина також впливає на конструкцію полотна. При конструкції

виробів з полотен товщиною більше 3 мм передбачений припуск на
товщину. Товщина білизняних виробів в залежності від виду
переплетення та сировини складає 0,36÷0,92 ми, верхніх 2,3÷3,9 мм.

Запропоновані величини припусків на товщину полотна

Вид полотна

Товщина, см

Припуск, см

з к/в 10 кл.

0,35

1,1

з к/в 8 кл.

0,39

1,2

з п/ф 8 кл.

0,46

1,4

Примітка: припуск на товщину приймають втричі більший за товщину.

Ширина трикотажного полотна. Різноманітність трикотажного

полотна по ширині призводить до необхідності створення кількох
розкладок дня одного виробу, що часто призводить до .зміни розмірів
деталей виробу.

Оптичні властивості трикотажу
Властивості: колір, блиск, характер візерунка, фактура. При

конструюванні ці властивості відіграють важливу роль, оскільки

створюються умови різноманітного відображення світла поверхнею.

Форма одягу із трикотажу теплих та світлих тонів або із трикотажу

з блискучою поверхнею сприймається об'ємніше і здається більших
розмірів, ніж одяг із темних та холодних тонів. Із трикотажу холодних та
темних тонів розгорнення деталей мають великі розміри.

Розпускальність - негативна властивість, залежить від характеру

будови  нитки,  крутки,  щільності  в’язання,  від  форми  петлі  (відкрита,
закрита),  виду  переплетення.  В  залежності  від  ступеню  розпускаємості
використовують  різні  види  з'єднувальних  швів.  Від  виду  швів  буде
залежати величина припусків у лекалах.

Закручування - характерна для трикотажу одинарних переплетень

негативна властивість. Чим більше пружність нитки та щільність в'язання,
тим сильніше закручується полотно, оскільки при високій щільності
ступінь згину ниток більше та прагнення до випрямлення вище. Ступінь
закручування залежить від виду волокна та переплетення. Гладкий
трикотаж із вовняної пряжі має закручування сильніше, ніж такий самий
трикотаж з бавовни. Вовна має більшу пружність, ніж бавовна.

Перенос

петельних

стовпчиків

негативна

властивість

трикотажних полотен, яка погіршує процес розкрою, зовнішній вигляд,
викликає деформацію виробів при експлуатації. Засоби усунення -
використання пряжі з різною круткою, трощених ниток в два кінці.

Прорубка трикотажу (пошкодження швейною голкою) - можлива

через неправильно підібрану голку, жорсткість трикотажу (при обробці,
відбілюванні, неправильному технологічному режимі).

Основні принципи композиції в одязі.

Поняття композиції. Елементи композиції. Закони композиції

Композиція - від латинського compositio — складання, сполучення,

розташування, твір.

Композиція - це сполучення окремих частин, додавання елементів у

визначеному порядку, що переходять у гармонію цілого, їхній
взаємозв'язок. Спостерігається як у рослинному так і у тваринному світі.

Композиція вважається вдалою при наступних умовах:
1. Жодна частина цілого не може бути вилучена чи замінена без

збитку для цілого;

2. Частини не можуть мінятися місцями без збитку для цілого;
3. Жоден елемент не може бути приєднаний до цілого без збитку

для нього.

В одязі композиція - сполучення і взаємозв'язок силуету, форм,

пропорцій, ліній, кольору, матеріалу, які складають єдине ціле костюму.

Створити композицію - знайти такі компоненти, що доповнювали б

один одного, а також виражали би зміст одягу.

Є два види композиції: композиція на площині (два виміри) та

об'ємна. До композиції на площині в трикотажі відноситься художнє
оформлення килимів, гардин, панно; скатертини, штучні вироби (шарфи,
хустки і т.д.). До об'ємної композиції відноситься оформлення костюму,
одягу і взуття.

Костюм впливає своєю емоційною стороною. У композицію

художник вкладає свої ідеї і почуття, що відбивають дійсність У костюмі
прояв образності виражається не як образотворчий образ, а як асоціація.

Костюм може бути суворим, спокійним, динамічним, простим,

дорогим. Це говорить про характер одягу. Ступінь виразності одягу
залежить від того, наскільки вдало вирішена композиція. При розробці
одягу художник повинен дотримуватися основних законів композиції:

1. Усі композиційні засоби повинні підкорятися призначенню

одягу:  пропорція,  симетрія,  асиметрія,  динаміка,  статика,  ритм  (засобу).
Існують 3 правила  та  додаток  до  цього  закону:  єдність  форми  і
призначення;  відповідність  матеріалу  формі  і  призначенню;  єдність
оздоблення і матеріалу;

2. Наявність композиційного центра (наявність елемента,

центральної плями, якому повинні підкоряться всі інші елементи
композиції (комір, декольте)), розташування композиційного центра може
бути на різних частинах виробу, деталей, силуету;

3. Співвідношення усіх частин і компонентів між собою і фігурою

людини;

4. Цілісність композиції - підпорядкування другорядного

головному, взаємозв'язок усіх компонентів між собою, урівноваженість
композиції (правильні ритмічні зв'язки на основі повторюваності
елементів і інтервалів між ними).

При розробці моделей важливі такі питання: для чого модель, для

кого, з чого. Відповісти на ці питання допоможуть 7 елементів
композиції:

1. силует;
2. лінії;
3. пропорції;
4. ритм;
5. матеріал (трикотаж);
6. колір, колорит;
7. обробка, оздоблення.

Силует

Силует найбільш точна та вичерпана характеристика форми,

площинне зображення якого-небудь предмета, людини. Силует можна
зображувати заповненням (заливанням) контурного обрису предмета.
Види силуету: прилягаючий, напівприлягаючий, прямий (вільний), силует
"X", пісочний годинник та у вигляді овалу.

При проектуванні одягу з тканини в основу беруть прилягання до

содержание .. 1 2 3 4 ..