Главная              Рефераты - Бухгалтерский учет и аудит

Отчет по практике: Первинний облік в сільськогосподарському підприємстві

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ І ФІНАНСІВ

Кафедра бухгалтерського обліку

ЗВІТ

про проходження виробничої практики з первинного обліку

зі спеціальності 6.050100 „Облік і аудит”

В СТВЗ і МП „Прогрес” Лановецького району Тернопільської області

В період з 30.06.08 по 27.07.08

м. Кам’янець-Подільський

2008р.

Вступ

Бухгалтерський облік пройшов великий шлях розвитку. Тривалий час система бухгалтерського обліку ґрунтувалася переважно на принципах, адміністративно командного управління, згідно з якими на перший план висувалася функція планування і контролю за допомогою бухгалтерського обліку. В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами.

Бухгалтерський облік забезпечує отримання і опрацювання потрібної інформації на підставі безперервного документального відображення фактів господарської діяльності підприємства і є функцією управління.

Нові завдання перед бухгалтерським обліком зазначені в Постанові Кабміну України „Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 03.04.93 р. №250:

- Забезпечення контролю за виконанням зобов’язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;

- Своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів;

- Формування повної, достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва і управління, а також для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, податковими, статистичними та банківськими установами.

Бухгалтерський облік визначається як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам, для прийняття рішень.

Метою даної виробничої практики є: здобуття навиків в складанні первинного обліку в сільськогосподарському підприємстві.

Завдання виробничої практики:

По первинному обліку в структурних підрозділах галузі рослинництва:

- ознайомлення з характером виробничої діяльності та технологією виробництва в підрозділах галузі рослинництва;

- вивчення посадових обов'язків обліковця (бригадира в частині ведення первинного обліку);

- визначення об’єму та якості виконаної роботи, нарахування оплати праці і складання первинних документів для різних категорій працівників;

- складання первинних документів на використання первинних цінностей: насіння, добрив, малоцінних та швидкозношуваних предметів;

- складання первинних документів на оприбуткування готової продукції рослинництва;

- складання накопичувальних та групувальних відомостей по нарахуванню оплати праці, використання матеріалів та інше;

По первинному обліку в структурних підрозділах галузі тваринництва:

- ознайомлення з характером виробничої діяльності та технологією виробництва продукції тваринництва;

- посадові обов'язки обліковця (зав. фермою в частинні первинного обліку).

- нарахування оплати праці працівникам тваринництва та складання відповідних первинних документів;

- складання первинних документів по використанню матеріальних цінностей: кормів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, вет. медикаментів;

- складання первинних документів на оприбуткування готової продукції;

- складання первинних документів про рух поголів'я тварин;

- порядок проведення облікових записів в книгах обліку худоби на фермі, журналі витрачання кормів. Звіт про рух худоби на фермі;

- зважування худоби, визначення якості молока, вихід м'яса при забої;

По первинному обліку в промислових, допоміжних, інших виробництвах і господарствах та в будівництві:

- організація первинного обліку в підсобних промислових виробництвах: в млині, на пилорамі, підприємствах по переробці с/г продукції, по виробництву будівельних матеріалів і інших. Порядок складання первинних документів по нарахуванню оплати праці тощо;

- первинна і зведена документація по обліку в допоміжних виробництвах і дорожні листи вантажного автомобіля, дорожні листи тракториста, наряди на відрядну роботу, звіт про використання електроенергії, журнал обліку витрат в ремонтній майстерні, накопичувальні відомості списання послуг допоміжних виробництв тощо;

- постановка первинного обліку в житлово-комунальному господарстві, підприємствах громадського харчування, дитячих дошкільних закладах та інше. Первинні документи по обліку використання продуктів, нарахуванню оплати праці, списання МШП. Калькуляційні карточки.

- первинні документи по використанню матеріалів і нарахуванню оплати праці в будівництві;

По первинному обліку на складах, токах та вагових:

- організація складського обліку господарства: наявність складських приміщень, їх призначення і обладнання, режим роботи. Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей на склад та відпуску зі складу;

- обов'язки матеріально-відповідальних осіб по веденню обліку;

- проведення записів в книги (карточки) складського обліку по різних видах матеріалів с/г продукції, матеріалів, нафтопродуктів, запасних частин, інвентаря і інше. Порядок проведення контролю за веденням складського обліку;

- обов'язки вагаря, проведення зважування вантажів. Зміст і техніка складання облікових документів на вагових господарства;

- на зернотоку складання документів по прийманню зерна від урожаю, на сортування та сушіння продукції, на відправку зерна для продажу, на складське зберігання. Значення документів, які підтверджують сортову якість насіннєвого зерна;

- первинні документи на оприбуткування на склади та видачу зі складів різних виробничих запасів;

- порядок складання та здача в бухгалтерію господарства звіту про рух продуктів і матеріалів;


Розділ 1. Первинний облік в структурних підрозділах галузі рослинництва

1.1 Ознайомлення з характером виробничої діяльності та технологією виробництва в підрозділах галузі рослинництва

Дане сільськогосподарське підприємство (СТВЗ і МП „Прогрес”) займається виробництвом сільськогосподарської продукції рослинництва:

- зернові та зернобобові – всього: збірна площа – 460 га. (пшениця озима – 230 га., кукурудза на зерно 90 га., ячмінь ярий 100 га., горох 30 га., овес 10 га.), вироблено продукції – 20609 ц. (пшениця озима – 7287 ц., кукурудза на зерно 7200 ц., ячмінь ярий 4946 ц., горох 623 ц., овес 553 ц.), виробнича собівартість – 846,3 тис. грн. (пшениця озима – 327,7 тис. грн., кукурудза на зерно 270,3 тис. грн., ячмінь ярий 192,9 тис. грн., горох 35,5 тис. грн., овес 19,9 тис. грн.);

- ріпак озимий: збірна площа – 10 га., вироблено продукції – 383 ц., виробнича собівартість – 40,6 тис. грн;

- цукрові бурки (фабричні): збірна площа – 70 га., вироблено продукції – 43968 ц., виробнича собівартість – 414,1 тис. грн;

- кормові коренеплоди і кормові баштанні: збірна площа – 5 га., вироблено продукції – 5080 ц., виробнича собівартість – 53,5 тис. грн;

- силос: вироблено продукції – 38000 ц., виробнича собівартість – 125,8 тис. грн; (див. Додаток № 1).


1.2 Посадові обов'язки обліковця (бригадира в частині ведення первинного обліку)

Агроном зобов’язаний:

Здійснювати безпосереднє керівництво виробничою діяльністю підрозділів рослинництва, бути організатором впровадження у виробництво досягнень науки і передової агрономічної практики.

Забезпечувати раціональне використання земельних угідь господарства:

Þ брати участь у розробці проектів внутрішньогосподарського землевпорядкування;

Þ керувати роботами, спрямованими на поліпшення існуючих с/г угідь, запобігання ерозії грунтів;

Þ розробляти систему заходів по впровадженню і освоєнню сівозмін, раціональної структури посівних площ;

Þ постійно робити записи в шнуровій книзі обліку земель, слідкувати за правильним веденням у господарстві агрономічної документації;

Організовувати заготівлю і контролювати дотримання правил зберігання місцевих, мінеральних і бактеріальних добрив; слідкувати за раціональним їх використанням.

Здійснювати заходи по боротьбі з бур'янами,шкідниками та хворобами, с/г культур; визначати потребу в отрутохімікатах і гербіцидах, забезпечувати їх завезення, зберігання і правильне використання в господарстві.

Розробляти та впроваджувати раціональну систему обробітку ґрунту з визначенням оптимальних строків сівби та виконання інших робіт по вирощуванню і збиранню врожаю с/г культур.

Забезпечувати господарство насінням кращих районованих сортів, своєчасно доводити його до високих посівних кондицій; організовувати апробацію сортових посівів та правильне зберігання і використання насінного матеріалу.

Розробляти та впроваджувати заходи по комплексній механізації виробництва в рослинництві, перевіряти готовність до використання техніки.

Закріплювати машини за виробничими підрозділами, слідкувати за використання тракторів та інших с/г машин у рослинництві, вживати заходи до скорочення їх простоїв, контролювати обсяг і якість виконаних робіт.

Разом з головним зоотехніком господарства розробляти і здійснювати заходи по дальшому зміцненню кормової бази тваринництва.

Брати участь у складанні заявок і обґрунтуванні розрахунків на придбання нової техніки, насіння, добрив, отрутохімікатів і гербіцидів.

Організовувати агротехнічне навчання працівників рослинництва, постійно підвищувати їх виробничу кваліфікацію та агротехнічне знання.

1.3 Об’єм та якість виконаної роботи, нарахування оплати праці і складання первинних документів для різних категорій працівників

Основними вимірниками затрат праці є людино-дні і людино-години, а також залежно від виробітку, які характеризують кількість затраченої праці однією людиною відповідно за один день або годину. Тому затрачена в процесі виробництва праця повинна своєчасно оформлятись первинними документами.

Об’єм та якість виконаної роботи визначається залежно від виду роботи. Нарахування оплати праці проводиться на основі первинних документів, після визначення об’єму та якості виконаної роботи, та за відповідними тарифними ставками. Для контролю за використанням робочого часу в сільськогосподарському підприємстві ведуть Табель обліку робочого часу (ф. №Т-31).

- на кінно-ручних роботах об’єм та якість виконаних робіт визначається по кількості та об’ємі виконаних робіт. Наприклад: на зернотоку – за кількість перелопачених тон зернових, на кінних роботах – за кількість тон перевезеного силосу, борошна, сінажу тощо.

- на механізованих роботах нарахування оплати праці проводиться по облікових документах, в яких фіксується об’єм виконаної роботи:

- трактористам-машиністам заробітна плата нараховується за даними документами: Дорожній лист трактора (ф. №68) , Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. №67-б) , Подорожній лист вантажного автомобіля (ф. №2 ), Виписка з реєстра про намолот зерна та зібраної площі (ф. №67-а).

- механізаторам: за обліковий лист праці та виконаних робіт (ф. №88)

- на роботах по управлінню та обслуговуванню галузі: нарахування оплати праці проводиться за кількістю відпрацьованих людино-днів, людино-годин.

Оплата праці здійснюється по Платіжній відомості (на видачу авансу/зарплати) (ф. № Т-259).

На даному сільськогосподарському підприємстві не використовуються форми: № 69 Розрахунок нарахування оплати праці працівникам рослинництва, №70, 70а Наряд на відрядну роботу, № П-49 Розрахунково-платіжна відомість, № 44 Книга обліку розрахунків по оплаті праці.

1.4 Складання первинних документів на використання матеріальних цінностей: насіння, добрив, малоцінних та швидкозношуваних предметів

Сільськогосподарські підприємства в залежності до поставлених перед ними завдань зобов’язані планомірно збільшувати виробництво сільськогосподарської продукції для більш повного задоволення в ній потреб країни.

З метою збереження виробничих запасів і використання їх за цільовим призначенням всі матеріальні цінності необхідно правильно враховувати.

Основними завданнями бухгалтерського обліку продуктів і матеріалів є:

o своєчасний документальний рух продуктів і матеріалів;

o системний контроль за збереженням продуктів і матеріалів на всіх стадіях їх руху, починаючи з прибуття в підприємство і закінчуючи зберіганням на складах в інших місцях;

o постійний контроль за використанням продуктів і матеріалів за їх призначенням.

Використання продукції на внутрішньогосподарські потреби і при внутрішньогосподарському переміщенні з одного складу в інший оформляється Накладною (внутрішньогосподарського призначення) або Лімітно-забірною картою . При цьому в лімітно-забірній карті на отримання насіння в розділі „Дозволено” записуються назви одержаного насіння, норма висіву, кількість насіння до видачі і площа посіву; в розділі „Видано” вказується дата видачі насіння і кількість.

Після кожної видачі насіння в екземплярі одержувача розписується завідуючий складом, а в екземплярі завідуючого складом – одержувач. В кінці місяця лімітно-забірна картка подається в бухгалтерію, де проводиться звірка даних і відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Для оформлення витрат продукції рослинництва на виробничі потреби (для посіву переробки і т.д.) застосовується Лімітно-забірна карта на отримання матеріальних цінностей (ф. № 117), яка виписується в двох примірниках в бухгалтерії підприємства і служить важливим засобом контролю за правильним і цільовим використанням відповідних видів продукції.

Після закінчення посіву на основі витратних документів агроном списує насіння і посівний матеріал і складає Акт витрат насіння і посадкового матеріалу (ф. 119). Використовують для списання насіння й садильного матеріалу до витрат на вирощування відповідних сільськогосподарських культур.

Акт складають у двох примірниках бригадир та агроном після завершення сівби на окремих ділянках та полях сівозміни.

Записи здійснюють за назвами насіння, вказують площу та витрачене насіння за нормою і фактичні витрати на 1 гектар та на всю площу.

До акта додають документи, на підставі яких видавали насіння й садильний матеріал зі складу та інші папери, які підтверджують сортову якість насіння (див. Додаток № 2).

Акт затверджує керівник підприємства або уповноважена особа (агроном), після чого його передають у бухгалтерію для записів у регістрах бухобліку.

Використання матеріальних цінностей на виробничі потреби оформляється накладними (внутрішньогосподарського призначення) (форма № 87) і лімітно-забірними картами (форма № 117).

Малоцінні та швидкозношувані предмети передаються від однієї матеріально відповідальної особи до іншої матеріально відповідальної особи на підставі Накладних (внутрішньогосподарського призначення) або лімітно-забірних карток. Для визначення непридатності предметів для їх подальшого використання і оформлення необхідної документації на списання керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Комісія складає акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведуть на рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети „.цей рахунок призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.

Облік використання паливо-мастильних матеріалів, використовуваних на виробничі потреби, ведеться на основі лімітно-відбірних карт на отримання матеріальних цінностей. Цей документ виписується на кожного одержувача паливо-мастильних матеріалів. Лімітно-відбірна карта складається із 2-ох частин: розрішаючої і затратної. В розрішаючій частині відображається ліміт відпуску нафтопродуктів, затверджений керівником підприємства. В другій частині відмічається щоденний розхід нафтопродуктів за їх недоліками.

Використання під конкретні культури мінеральні, органічні і бактеріальні добрива, а також ядохімікати і гербіциди списуються за Актами про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів (форма № 118).

Даний документ використовують при списанні використаних мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Акт по кожному полю та кожній культурі складає керівник структурного підрозділу та агроном після внесення добрив чи хімікатів. У документі зазначають площу, способи й строки внесення добрив, кількість внесених добрив під кожну культуру окремо в натуральних показниках і в переведенні на діючу речовину.

Готовий акт затверджує керівник підприємства. До цього документа додають лімітно-забірні катки на отримання матеріальних цінностей, накладні за якими отримано добрива та засоби хімічного захисту рослин, і разом передають до бухгалтерії підприємства для перевірки та проведенні записів в регістрах бухгалтерського обліку.

На підставі акта в бухгалтерії відображають списання добрив та хімікатів: Дт 231 „Рослинництво”, 807 ”Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення” Кт 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”.

В кінці місяця на основі первинних документів по руху товарно-матеріальних цінностей і книг (карточок) складського обліку матеріально відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей (див. Зразок № 1) , в якому вказують залишок їх на початок місяця, прибуття від окремих постачальників, витрати по окремих напрямках і залишок на кінець.

1.5 Складання первинних документів на оприбуткування готової продукції рослинництва

Для документального оформлення операцій із реалізації продукції рослинництва передбачені відповідні документи. На кожну партію зерна, що відправляється на заготівельні пункти, за Талонами комбайнера і шофера (ф. № 77в) – виписують Товарно-транспортну накладну на перевезення зерна (ф. 1-сх) в чотирьох примірниках, а при його перевезенні транспортом зі сторони – в п’яти. При цьому перший примірник залишається в господарстві з підписом водія, три наступних вручаються водію. Після приймання зерна другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, третій повертається в господарство з поміткою про приймання вантажу, четвертий залишається у водія як підстава для заповнення Дорожнього листа вантажного автомобіля.

Подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2) складається для документального відображення роботи водія та автомобіля. Дорожній лист тракториста (ф. № 68) складається аналогічно.

Основним документом, який є підставою для бухгалтерського обліку заставних закупівель зерна в сільськогосподарського товаровиробника, є Складська квитанція.

Реалізація цукрових буряків. Кожна партія цукрових буряків, відвантажена з господарства, супроводжується Товарно-транспортною накладною на перевезення цукрового буряку (ф. 1-сх). Товарно-транспортну накладну виписують у чотирьох примірниках. Перший залишається в господарстві, другий – передається приймальному пункту, а третій і четвертий – транспортній організації що перевозить цукрові буряки на заготівельні пункти. На підставі даних Товарно-транспортних накладних на цукрові буряки, прийняті від господарства за день, бухгалтерія заготівельного пункту виписує Прийомну накладну (див. Додаток 3) . Вона є основним документом по заготівлі цукрових буряків.

1.6 Складання накопичувальних та групувальних відомостей по нарахуванню оплати праці, використання матеріалів та інше

Перевіренні і затверджені документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані за кожним працівником господарства для організації розрахунків з ними.

На даному підприємстві групування даних про нараховану заробітну плату за кожним працівником проводять у таких реєстрах і документах: Табель обліку робочого часу (Зразок № 2), Накопичувана відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а).

Узагальнюючим реєстром, в якому відображаються розрахунки за заробітною платою з кожним працівником, є Платіжна відомість на видачу авансу/зарплати (ф. № Т-259).

Оплата праці на весняно-польові роботи трактористам-машиністам здійснюється із врахуванням даних з Таблиці №2.

Облікові і дорожні листи трактористів-машиністів (ф.№ 67-б, № 2, № 68) групують у Накопичуваній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а). У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім’я та по батькові механізатора, його класність стаж роботи, марку та господарський номер трактора. В окремих графах на підставі Облікових листів тракториста-машиніста (ф.№ 67-б) і Дорожніх листів трактора (ф. № 68) чи Подорожнього листа вантажного автомобіля (ф. № 2) за кожну дату відображують кількість відпрацьованих машинно-днів, машинно-змін, годин та нараховану заробітну плату.

Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту побудована за тим самим принципом, що і Накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а). В цій відомості за кожним автомобілем і водієм накопичуються дані з Подорожніх листів про виконані роботи і нараховану заробітну плату . В окремих графах виконані роботи (у тонах і тонно-кілометрах) розподіляють за споживачами послуг автопарку.

Для аналітичного обліку невиданої працівникам заробітної плати ведеться Книга обліку депонованої заробітної плати, де за кожним працівником позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище, ім’я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу із каси. Сума не виданої заробітної плати здається в банк у день закриття платіжної відомості.

Замість розрахунково-платіжних відомостей можна вести Книгу обліку розрахунків з оплати праці (ф. № 44), в якій розрахунки записують як за кожний місяць окремо, так і за кілька місяців у двох варіантах. За першим варіантом після запису на першому аркуші прізвищ працівників залишають чистими стільки аркушів, скільки місяців розрахована Книга. У цьому разі прізвища щомісяця не переписують і Книгу використовують як оборотну відомість. За другим варіантом після запису прізвища кожного працівника залишають стільки рядків, на скільки місяців розрахована Книга.

Для видачі з каси сум, що належать працюючим, на підставі записів у Книзі складають Платіжну відомість (ф. № Т-259).


Розділ 2. Первинний облік в структурних підрозділах галузі тваринництва

2.1 Ознайомлення з характером виробничої діяльності та технологією виробництва продукції тваринництва

СП „Прогрес” є племінним репродуктором (див. Додаток № 4).

Виробнича діяльність даного сільськогосподарського підприємства зосереджена на виробництві наступної продукції тваринництва: вирощування великої рогатої худоби (ВРХ): середньорічне поголів'я – 421 (голів), вироблено продукції 977 ц., виробнича собівартість – 793,7 тис. грн.; свиней: середньорічне поголів'я – 182 (голів), вироблено продукції – 112 ц., виробнича собівартість – 103,0 тис. грн.; виробництво молока: поголів'я корів молочного стада на початок звітного року – 212 (голів), вироблено продукції – 9070 ц., виробнича собівартість – 888,9 тис. грн.; інша продукція тваринництва (виробнича собівартість) – 32,4 тис. грн.

Структура виробничої собівартості:

ВРХ: виробнича собівартість – 793,7 тис. грн., прямі матеріальні витрати – 540,9 тис. грн. з них: корми – 408,1, нафтопродукти – 30,2, оплата послуг і робіт сторонніх організацій – 3,8, решта матеріальних витрат – 98,8; прямі витрати на оплату праці – 159,8, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати – 93,0 з них: амортизація необоротних активів – 19,8, відрахування на соціальні заходи – 31,1, решта інших прямих та загально виробничих витрат – 42,1.

свиней: виробнича собівартість – 103,0 тис. грн., прямі матеріальні витрати – 65,2 тис. грн. з них: корми – 49,7, нафтопродукти – 6,8, оплата послуг і робіт сторонніх організацій – 1,1, решта матеріальних витрат – 7,6; прямі витрати на оплату праці – 26,3, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати – 11,5 з них: амортизація необоротних активів – 2,8, відрахування на соціальні заходи – 4,7, решта інших прямих та загально виробничих витрат – 4,0.

молоко: виробнича собівартість – 888,9 тис. грн., прямі матеріальні витрати – 630,6 тис. грн. з них: корми – 500,8, нафтопродукти – 31,5, оплата послуг і робіт сторонніх організацій – 6,1, решта матеріальних витрат – 92,2; прямі витрати на оплату праці – 171,2, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати – 87,1 з них: амортизація необоротних активів – 23,8, відрахування на соціальні заходи – 30,8, решта інших прямих та загально виробничих витрат – 32,5.

2.2 Посадові обов'язки обліковця (зав. фермою в частинні ведення первинного обліку)

Обліковець тваринницької ферми зобов’язаний:

Вести постійний облік виходу продукції та її якості, витрачання кормів, а також облік та нарахування основної та додаткової оплати праці на фермі.

Своєчасно подавати в бухгалтерію підприємства документи і звіти на оприбуткування і витрачання продукції тваринництва (акти на приплід, вибуття тварин, відомість зважування, журнал обліку надою та відомість руху молока, гуртові відомості, дані про переробку продукції, а також табель виходів працівників на роботу.

ЗООТЕХНІК ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ:

Брати участь по здійсненні заходів по зміцненню кормової бази та створенню кормових запасів кормів.

Розробляти та здійснювати заходи по підвищенню продуктивності худоби та птиці збільшенню виробництва і продажу тваринницької продукції, підвищенню її якості та росту ефективності виробництва.

Організовувати правильне утримання, догляд та відтворення стада с/г тварин, перевірку якості, збереження та раціональності використання кормів; складання кормових балансів і раціонів.

Розробляти систему заходів по поліпшенню селекційно-племінної роботи, породних і продуктивних якостей с/г тварин, боротьби з яловістю маточного поголів'я.

Брати участь у розгляді проектів будівництва тваринницьких комплексів, приміщень і споруд, виборі місць їх розміщення; в прийманні об'єктів нового будівництва, а також перевіряти якість капітального і поточного ремонтів.

Забезпечувати чітке ведення зоотехнічної документації, правильне визначення ваги і якості продукції, точний облік заготовлених і витрачених кормів.

Контролювати дотримання працівниками тваринництва правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки і охорони праці.

Постійно вести роботу по підвищенню професійної кваліфікації працівників ферми, готувати матеріали щодо атестації тваринників.

Підводити підсумки виробничої діяльності підрозділів тваринництва.

Організовувати утримання тваринницьких приміщень відповідно до вимог санітарії, гігієни і естетики праці.

Вести книгу обліку руху худоби, слідкувати за нумерацією, контролювати виконання керівними працівниками їх обов'язків.

2.3 Нарахування оплати праці працівникам тваринництва та складання відповідних первинних документів

Основними вимірниками затрат праці є людино-дні і людино-години, а також залежно від виробітку, які характеризують кількість затраченої праці однією людиною відповідно за один день або годину. Тому затрачена в процесі виробництва праця повинна своєчасно оформлятись первинними документами.

Об’єм та якість виконаної роботи визначається залежно від виду роботи. Нарахування оплати праці проводиться на основі первинних документів, після визначення об’єму та якості виконаної роботи, та за відповідними тарифними ставками. Для контролю за використанням робочого часу в сільськогосподарському підприємстві ведуть вище наведений Табель обліку робочого часу (ф. № Т-31) . В кінці місяця складається Відомість нарахування заробітної плати (Зразок № 3) за видами робіт.

Наприклад:

нарахування заробітної плати дояркам здійснюється таким чином: визначаємо – перший сорт фізичне молоко, І сорт базисне, вираховуємо заробітну плату: для цього потрібно І сорт базисне помножити на коефіцієнт 8,00 і поділити на 100%.

нарахування заробітної плати телятницям: визначається приріст (4 кг.) і приріст за 1ц. (55,00), також враховується чергування – кількість днів множимо на коефіцієнт 4,48;

нарахування заробітної плати свинарці: визначаємо приріст в кг., множимо його на коефіцієнт 30,00 і ділимо на 100%, догляд – кількість голів множимо на коефіцієнт 4,80, роди – кількість голів множимо на коефіцієнт 0,72, переноска перегону – кількість л. множимо на коефіцієнт 0,50 і ділимо на 100%. В кінці додаємо результати проведених дій.

2.4 Складання первинних документів по використанню матеріальних цінностей: кормів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, вет. Медикаментів

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться в місцях зберігання і експлуатації за матеріально відповідальними особами в Книгах або Картках складського обліку.

Малоцінні та швидкозношувані предмети передаються від однієї матеріально відповідальної особи до іншої матеріально відповідальної особи на підставі Накладних (внутрішньогосподарського призначення) або лімітно-забірних карток. Для визначення непридатності предметів для їх подальшого використання і оформлення необхідної документації на списання керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Комісія складає акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Витрати кормів оформляються Відомістю витрат кормів (ф. № 94). Даний документ виписується в бухгалтерії господарства для кожного підрозділу і звітної групи тварин окремо в двох екземплярах. Основою для виписки відомості служить складений зоотехніком раціон, який затверджується керівником господарства.

Відпуск продуктів на з’їдання тваринами оформляється разовими накладними (внутрішньогосподарського призначення) (формою № 87) або лімітно-забірними картами .

При використанні вет. медикаментів оформляється Накладна в якій зазначається від кого видано, кому відпущено тощо. Протягом використання вет. медикаментів складається звіт про рух матеріальних цінностей по рахунку по вет. медикаментах (див. Зразок № 1).

2.5 Складання первинних документів на оприбуткування готової продукції

Оприбуткування готової продукції являється однією із найважливіших стадій соціалістичного розширення відтворення.

Складання первинних документів на оприбуткування готової продукції.

При вибутті тварин (забій, прирізка та падіж) заповнюється Акт на вибуття тварин (забій, прирізка та падіж) (ф. № 100) в якому зазначається: група тварин, кличка (інвентарний номер, порода), вік, вгодованість, кількість голів, жива вага, причина вибуття тощо.

Накладна – оформляється при збуті тварин на переробне підприємство, яке в свою чергу видає копію приймальної квитанції .

Гуртова відомість – складається для опису відправлених тварин і птиці за групами вгодованості.

Складання документів на відправку молока для продажу, а також зведені документи про його рух.

Спеціалізована товарна накладна на перевезення молочної сировини (ф. № 1 – ТН(МС)), в якій описується склад молока і його маса при відправленні.

Журнал обліку надою молока складається на протязі місяця.

При оприбуткуванні молока державі оформляється Прийомна квитанція на закупівлю молока.

Відомість руху молока (ф. № 114) відображає: скільки всього, продано державі, на випій, на громадське харчування тощо.

2.6 Складання первинних документів про рух поголів'я тварин

При одержанні приплоду (телят, поросят, лошат тощо) потрібно дотримуватися встановленого порядку його документального оформлення та оцінки для цілей оприбуткування і визначення матеріально відповідальних осіб за подальше зберігання поголів'я тварин і птиці. Цей порядок наведено в Таблиці № 2

Акт на оприбуткування приплоду тварин (ф. № 95) та приросту живої маси складається для відображення оприбуткування приплоду тварин (кличка, народилось живими (кількість голів, маса), інвентарний номер тощо) та приросту живої маси у тварин.

Для документального оформлення приросту тварин за звітний період застосовують дві спеціалізовані форми первинних документів, а саме, Відомість зважування тварин (ф. № 98).

Відомість зважування тварин (ф. № 98) застосовується для визначення фактичної живої маси тварин, яка у процесі вирощування або відгодівлі тварин збільшується. Основну продукцію, яку одержують від молодняку на вирощуванні та відгодівлі, є приріст живої маси. Для того, щоб його визначити, тварин необхідно зважувати.

Відомості зважування тварин надають до бухгалтерії одночасно зі Звітом про рух тварин і птиці на фермі.

Переведення тварин із групи в групу оформляється Гуртовою відомістю (Зразок № 4) , застосовується у всіх випадках оформлення переводу тварин (телят, поросят, лошат тощо) з однієї статево-вікової групи в іншу, включаючи і переведення тварин в основне стадо. Документ є універсальним, він використовується за всіма видами і обліковими групами тварин. Акт складає зоотехнік, завідувач фермою або бригадир у день переведення тварин з однієї групи в іншу.

Акт складають у двох примірниках. Перший залишають на фермі, що передає тварину, інший передають підрозділу, який одержує її. Належно оформлені Акти на переведення тварин з групи в групу в межах поточних біологічних активів підписує керівник структурного підрозділу, завідуючий фермою підприємства і використовують для обліку тварин у Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі (ф. № ЖН-1) і для зоотехнічного обліку. Наприкінці місяця Акти разом зі Звітом про рух тварин і птиці на фермі (ф. № 102) передають у бухгалтерію підприємства, де їх використовують для відображення операцій з руху тварин у реєстрах бухгалтерського обліку.

Для документального оформлення вибуття тварин та птиці в результаті забою, прирізки та падежу використовується Акт на вибуття тварин та птиці (забій, прирізка та падіж) (ф. № 100).

У випадку падежу або загибелі тварин з вини окремих працівників вартість цих тварин відноситься на винного працівника із до оцінкою до ринкової ціни й стягується з нього у встановленому порядку.

На прийняті від господарства тварини, виписують накладну і Приймальну квитанцію ПК-1 окремо на кожний вид тварин і на тварин підвищеної маси. На м’ясо, прийняте від господарства, також виписують Приймальну квитанцію ПК-1. однак у цьому разі необхідно вказувати як забійну масу, так і в перерахунку у живу.

2.7 Порядок проведення облікових записів в книгах обліку худоби на фермі, журналі витрачання кормів. Звіт про рух худоби та птиці на фермі

На даному підприємстві не ведеться Книга обліку худоби на фермі.

Журнал витрачання кормів складається із Відомостей витрачання кормів (ф. № 94) . Відомість витрачання кормів складається длядокументального відображення руху кормів на підприємстві.

Звіт про рух худоби та птиці на фермі (ф. № 102). Складається для відображення руху худоби та птиці на фермі: дана форма показує наявність на початок місяця, прибуток (приплід, переведення з інших ферм, куплено, одержано в обмін у інших колгоспів, тощо), видаток (продано державі, переведено до інших груп, переведено до інших груп, ферм тощо), наявність на кінець місяця.

2.8 Зважування худоби, визначення якості молока, вихід м'яса при забої

Зважування худоби проводиться для визначення живої маси тварин, а також визначення її приросту за певний період часу тощо.

Визначення якості молока. На підприємстві визначається тільки жирність молока, а білок і кислотність – на маслозаводі. Ведеться спеціальний журнал обліку надою молока, в якому відмічається: скільки обслуговувалось корів, надій молока, % жиру і розписка доярки. Мінімально допустима жирність молока – 3.40 %.

Залежно від вгодованості тварин процент виходу м'яса при забої тварин може бути різним.

Вихід м'яса при забої тварин визначається таким чином:

- свинини – 70% від живої маси (і віднімаємо ще 17% - субпродукти);

- ВРХ – від 49% (і віднімаємо ще 17% - субпродукти).


Розділ 3. Первинний облік в промислових, допоміжних, інших виробництвах і господарствах

3.1 Організація первинного обліку в підсобних промислових виробництвах: в млині і на пилорамі. Порядок складання первинних документів по нарахуванню оплати праці тощо

До основного виробництва в сільському господарстві слід також віднести переробні виробництва, які виробляють промислову продукцію (пиломатеріали, продукцію переробки сільськогосподарської сировини, забою худоби тощо). На даному підприємстві є такі промислові виробництва: млин (вироблення борошна, крупи, дерті і інших продуктів переробки зерна); пилорама (виготовлення дошок тощо). Зазначені промислові виробництва є об'єктами аналітичного обліку на субрахунку 233 „Промислове виробництво”.

Витрати промислового виробництва обліковуються двома методами: попроцесним (простим), позамовним.

Попроцесний (простий) метод обліку витрат застосовується головним чином у нескладних переробних виробництвах (переробці зерна). При цьому методі витрат відносяться безпосередньо на той об'єкт обліку, за яким калькулюється собівартість. Відповідно до кожного такого виробництва відкривають аналітичний рахунок, на якому відображають всі витрати на виробництво і весь вихід продукції.

Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують на пилорамі. Об’єктом обліку при використанні цього методу є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення. Відповідно при цьому методі відкриття аналітичних рахунків і калькуляція собівартості проводиться за кожним замовленням або партією виробів.


3.2 Первинна і зведена документація по обліку в допоміжних виробництвах і дорожні листи вантажного автомобіля, дорожні листи тракториста, звіт про використання електроенергії, журнал обліку витрат в ремонтній майстерні, накопичувальні відомості списання послуг допоміжних виробництв тощо

В сільськогосподарських підприємствах основний виробничий процес здійснюється при обов’язковому функціонуванні так званих допоміжних виробництв:

1) ремонтно-механізовані майстерні;

2) автотранспорт грузовий;

3) машинно-тракторний парк;

4) жива тягова сила;

5) електропостачання;

Основними задачами обліку затрат допоміжних виробництв є:

- чітке виділення затрат по кожному виду допоміжних виробництв і відокремлення їх від затрат основного виробництва;

- точне обрахування вказаних виробничих затрат по їх окремих статтях;

- правильне відображення послуг допоміжних виробництв по окремих споживачах;

- правильне обчислення собівартості продукції і послуг допоміжних виробництв;

- правильний розподіл витрат по допоміжних виробництвах між окремими споживачами.

Для обліку витрат по допоміжних виробництвам передбачений рахунок 23 „Допоміжні виробництва” в складі якого виділяються субрахунки по кожному із зазначених вище видів допоміжних виробництв крім машинно-тракторного парку, утримання і експлуатація якого відображається окремо на рахунку 24 „Утримання і експлуатація основних засобів”.

По дебету цих рахунків надходять відображення витрат в розрізі окремих статей, а по кредиту – виконання послуг кожним допоміжним виробництвом для відповідного споживача.

Подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2) складається для документального відображення роботи водія та автомобіля, руху пального, завдання водія і послідовності його виконання тощо.

Дорожній лист тракториста (ф. № 68) складається аналогічно вищезазначеному листу вантажного автомобіля: для відображення завдання тракториста, видача пального, виконання завдання тощо.

Сучасне сільськогосподарське виробництво характеризується великою кількістю використання електроенергії. Для обліку затрат, зв’язаних з електропостачанням, призначений наступний субрахунок до рахунка №23 „Виробництво”.

Загальна сума затрат, зв’язаних з виробництвом власної електроенергії, отриманням електроенергії зі сторони і утриманням внутрішньогосподарських електромереж, відображається на аналітичному рахунку „Загальні затрати по електропостачанню”.

Собівартість однієї кіловат-години являється калькуляційною одиницею електропостачання.

При журнально-ордерній формі облік затрат по електропостачанню попередньо систематизують в Журналі обліку роботи електроенергії (ф. № 128) або інших накопичувальних регістрах, висновки яких переносяться щомісячно у виробничий звіт (по формі № 18в).

Дані цих звітів переносять в Журнал-ордер № 10/2 , висновки якого в свою чергу відображаються у Головній книзі.

Ремонтно-механізовані майстерні є самий поширений вид допоміжних виробництв. Їх головною задачею є виконання різного роду ремонтних і підсобних робіт з метою підтримання в робочому стані машинно-тракторного парку, обладнання і інших засобів механізації виробничих процесів.

Журнал обліку витрат в ремонтній майстерні не ведеться на даному підприємстві.


Розділ 4. Первинний облік на складах, токах та вагових

4.1 Організація складського обліку господарства: наявність складських приміщень, їх призначення і обладнання, режим роботи. Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей на склад та відпуску зі складу

На підприємстві є такі складські приміщення:

1. зернотік – призначений для зберігання зерна, його сушіння, сортування, очистки і подальшого зберігання для продажу. Обладнання: транспортери зерна, очисні і сушильні установки (зерноочисна машина СМ-4, очищувач фуражу ОВС-25) тощо. Найбільш інтенсивний режим роботи в сезон збирання зерна.

2. склад запасних частин – призначений для зберігання: запасних частин – для машинно-тракторного парку, та іншої техніки на підприємстві. Режим роботи триває протягом робочого дня машинно-тракторного парку.

3. склад паливо-мастильних матеріалів (нафтопродуктів) – призначений для зберігання паливо-мастильних матеріалів тощо. Режим роботи пов’язаний з режимом роботи машинно-тракторного парку.

4.2 Обов'язки матеріально-відповідальних осіб по веденню обліку

Матеріально-відповідальні особи зобов’язанні:

- вчасно і відповідно складати первинні документи;

- чітко дотримуватись правил експлуатації тих чи інших матеріалів;

- використовувати матеріали за призначенням;

- виявляти пошкодження, недоліки тощо і обліковувати їх;

- вести облік матеріальних цінностей тощо.


4.3 Проведення записів в книги (карточки) складського обліку по різних видах матеріалів с/г продукції, матеріалів, нафтопродуктів, запасних частин, інвентарю і інше. Порядок проведення контролю за веденням складського обліку

Книга складського обліку (ф. № ВЗСГ-10). Використовується щоб забезпечити збереження сільськогосподарської продукції та інших товарно-матеріальних цінностей на складах, у коморах та інших призначених для цього місцях.

Заповнюють книгу матеріально відповідальні особи: зав складів і комірників.

Облік сільгосппродукції та запасів ведуть за їх видами, сортами згідно з правилами їх зберігання.

Кількісно виражають надходження й витрачання медикаментів (крім спирту, отруйних та сильнодіючих лікарських засобів), також інших лікувально-профілактичних засобів і матеріалів. Окрім того щомісяця спеціаліст ветслужби на підставі первинних документів (накладних, рахунків, актів, рецептів тощо) складає й подає в бухгалтерію Звіт про рух матеріальних цінностей по рахунку по ветмедикаментах.

Отруйні та сильнодіючі речовини обліковують у кількісних показниках за спеціальними вказівками, розробленими МОЗ України. Для цього використовують книги складського обліку, які мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені сургучною печаткою підприємства і підписані головним лікарем ветмедицини та головним бухгалтером.

Облік бланків суворої звітності ведуть за кожним найменуванням за кількістю та номінальною вартістю. Надходження та витрачання зазначених бланків оформляють, як і операції з надходження та витрачання коштів.

По нафтопродуктах: при видачі нафтопродуктів (пального) – заповнюють бланк суворої звітності – Довіреність (ф. № М-2), в якій зазначається перелік цінностей які видаються, п., і., по б., одержувача тощо.

В кінці місяця складають Журнал обліку довіреностей (Зразок №5).

4.4 Обов'язки вагаря, проведення зважування вантажів. Зміст і техніка складання облікових документів на вагових господарства

Обов'язки вагаря:

ã правильно проводити зважування вантажів;

ã здійснювати записи в Книгу вагаря ;

ã приймати талони при привезенні зерна з поля;

ã заповняти Реєстр приймання зерна вагарем (ф. № 78а) ;

ã вчасно подавати вищезазначені документи в бухгалтерію.

Книга вагаря – складається для відображення таких даних: дата, № машини (трактора), вага (маса), № поля, назва вантажу, комбайнер, водій, всього за день, всього з початку тощо.

4.5 На зернотоку складання документів по прийманню зерна від урожаю, на сортування та сушіння продукції, на відправку зерна для продажу, на складське зберігання. Значення документів, які підтверджують сортову якість насіннєвого зерна

Реєстр приймання зерна вагарем (ф. № 78а) – складається вагарем для документального відображення приймання зерна з поля на зернотік. В цьому документі зазначається: дата, місце зберігання, культура (сорт), матеріально-відповідальна особа, звідки надійшло, № талонів комбайнера, п., і., по б. шофера (тракториста), маса тощо. Тобто при відправці зерна на складське зберігання заповняється Реєстр приймання зерна вагарем (ф. № 78а).

Посвідчення про кондиційність насіння (див. Додаток №5). С кладається при проведенні кондиції (сушіння продукції) зерна.

Карантинний сертифікат (див. Додаток №2). Складається Державною інспекцією з карантину рослин.

На кожну партію зерна, що відправляється на заготівельні пункти, за талонами комбайнера і шофера (ф. № 77в) – виписують Товарно-транспортну накладну на перевезення зерна (ф. 1-сх)

4.6 Первинні документи на оприбуткування на склади та видачу зі складів різних виробничих запасів

облік первинний рослинництво тваринництво

При прийманні товарно-матеріальних цінностей на склад і відпуску зі складу використовують документи: Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № ОЗСГ-1). Він згодиться щоб:

- оформити зарахування до складу ОЗ окремих об'єктів та введення їх в експлуатацію;

- перемістити ОЗ з одного структурного підрозділу в інший;

- передати ОЗ зі складу (із запасу) в експлуатацію, крім випадків, коли введення об'єктів у дію за законодавством слід оформляти в особливому порядку;

- виключити зі складу ОЗ при передачі іншому підприємству (організації) за плату, без оплати та за договорами оренди.

Акт формує приймальна комісія, призначена розпорядженням керівника сільгосппідприємства.

Аби оформити приймання ОЗ, документ складають в одному примірнику на кожен окремий об'єкт. Акт, яким оформляють приймання кількох об'єктів ОЗ, допускається лише при обліку госпінвентарю, інструмента, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

При внутрішньому переміщенні ОЗ Акт у двох примірниках виписує працівник структурного підрозділу – здавальника. Перший примірник з розпискою одержувача та здавальника передають до бухгалтерії, а другий – структурному підрозділу – здавальнику.

В Акті приймання-передачі (внутрішнього переміщення) ОЗ зазначають стислу характеристику об’єкта, його первісну (переоцінену) вартість та суму амортизації з моменту введення об’єкта в експлуатацію.

До Акта додають технічну документацію даного об’єкта (об'єктів) та відносять до бухгалтерії. Там його підписує головний бухгалтер і потім затверджує керівник підприємства.

Лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей (ф. № 117). Для оформлення відпуску матеріалів, кормів, насіння, мінеральних добрив тощо.

ЛЗК виписує бухгалтерія (відділ постачання або відповідальна особа) на одне або декілька найменувань матеріалів у двох примірниках терміном на один місяць.

Відпуск товарно-матеріальних цінностей у виробництво здійснює завскладу при пред’явленні представником структурного підрозділу свого примірника ЛЗК.

У кінці місяця завскладу здає ЛЗК до бухгалтерії разом зі Звітом про рух матеріальних цінностей.

Рахунок-фактура. Даний документ складається на підприємстві під час купівлі товарів через банківські установи.

Пункт 1. Первинний облік в структурних підрозділах галузі рослинництва:

1.1. Ознайомлення з характером виробничої діяльності та технологією виробництва в підрозділах галузі рослинництва.

Ознайомившись, з характером виробничої діяльності та технологією виробництва в підрозділах галузі рослинництва я виявив, що дане підприємство спеціалізується на виробництві такої продукції рослинництва: зернові та зернобобові, ріпак озимий, силос, кормові коренеплоди і кормові баштанні, цукрові буряки тощо.

Дане підприємство включене до єдиного державного реєстра підприємств та організацій України.

Технологія виробництва досить таки ефективна (висока урожайність).

1.2. Посадові обов'язки обліковця (бригадира в частині ведення первинного обліку).

Посадові обов'язки обліковця складені відповідно з виробничими потребами підприємства. І виконання цих обов’язків задовольняє підприємство цілком і повністю.

1.3. Об’єм та якість виконаної роботи, нарахування оплати праці і складання первинних документів для різних категорій працівників.

Визначення об’єму та якості виконаної роботи здійснюється відповідно за кожним видом робіт.

На даному сільськогосподарському підприємстві не використовуються форми: № 69 Розрахунок нарахування оплати праці працівникам рослинництва, №70, 70а Наряд на відрядну роботу, № П-49 Розрахунково-платіжна відомість, № 44 Книга обліку розрахунків по оплаті праці. Дані форми мають потребу у використанні на підприємстві проте не використовуються.

1.4. Складання первинних документів на використання матеріальних цінностей: насіння, добрив, малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Складання первинних документів на використання матеріальних цінностей відбувається відповідно за потребами у матеріальних цінностях. В даному розділі використовуються такі форми:

Лімітно-забірна карта на отримання матеріальних цінностей (ф. № 117);

Акт витрат насіння і посадкового матеріалу (ф. 119);

накладними (внутрішньогосподарського призначення) (форма № 87);

Акт про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів (форма № 118);

Звіт про рух матеріальних цінностей .

1.5. Складання первинних документів на оприбуткування готової продукції рослинництва.

Використовуються такі первинні форми на оприбуткування готової продукції рослинництва:

Талонами комбайнера і шофера (ф. № 77в);

Прийомну накладну;

Товарно-транспортну накладну на перевезення зерна (ф. 1-сх).

Не використовуються такі форми:

Реєстр відправлення зерна та іншої продукції з поля;

Відомість руху зерна та іншої продукції;

Шнурована книга обліку насіння;

Щоденник надходження сільськогосподарської продукції.

1.6. Складання накопичувальних та групувальних відомостей по нарахуванню оплати праці, використання матеріалів та інше

Пункт 2. Первинний облік в структурних підрозділах галузі тваринництва:

2.1. Ознайомлення з характером виробничої діяльності та технологією виробництва продукції тваринництва.

Дане сільськогосподарське підприємство є племінним репродуктором.

Виробнича діяльність даного сільськогосподарського підприємства зосереджена на виробництві наступної продукції тваринництва: вирощування великої рогатої худоби (ВРХ), свиней, виробництва молока.

2.2. Посадові обов'язки обліковця (зав. фермою в частинні первинного обліку).

Посадові обов'язки обліковця складені відповідно з виробничими потребами підприємства. І виконання цих обов’язків задовольняє підприємство цілком і повністю.

2.3. Нарахування оплати праці працівникам тваринництва та складання відповідних первинних документів.

Для контролю за використанням робочого часу в сільськогосподарському підприємстві ведуть Табель обліку робочого часу (ф. № Т-31) . В кінці місяця складається Відомість нарахування заробітної плати.

Не використовуються форми: № 69 Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва, №70, 70а Наряд на відрядну роботу, № П-49 Розрахунково-платіжна відомість, № 44 Книга обліку розрахунків по оплаті праці.

Нарахування оплати праці відбувається за кожним працівником окремо

2.4. Складання первинних документів по використанню матеріальних цінностей: кормів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, вет. медикаментів.

2.4.1.Складання первинних документів на оприбуткування готової продукції

2.4.2.Складання первинних документів про рух поголів'я тварин

2.4.3.Порядок проведення облікових записів в книгах обліку худоби на фермі, журналі витрачання кормів. Звіт про рух худоби на фермі

2.4.4.Зважування худоби, визначення якості молока, вихід м'яса при забої

Порядок оприбуткування приплоду і його оцінка

Вид тварин Назва і форма документа Час складання документа Порядок оцінки
Що діяв до впровадження П(с)БО 30 „Біологічні активи Згідно вимог П(с)БО 30 „біологічні активи”
1 2 3 4 5
Телята Акт на оприбуткува-ння приплоду тварин (ф. № ПБА-3 У день народжен-ня За плановою (наприкінці року за фактичною) собівартістю 60 кормоднів утримання корови За справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Визначення справедливої вартості ґрунтується на цінах активного ринку. За наявності кількох активних ринків біологічних активів, їх оцінка ґрунтується на даних того ринку, на якому підприємство передбачає продавати біологічні активи
Поросята Те саме У день опоросу (наприкінці року за фактичною) собівартістю 1ц. живої маси відлучених поросят Те саме
Ягнята Те саме У день окоту За плановою собі вартістю голови приплоду (наприкінці року роблять дооцінку до фактичних витрат), виходячи з того, що на приплід відносять 12% витрат основного стада романівської породи, 15% каракульської та 10% витрат усіх інших порід Те саме
Курчата, гусенята, каченята, індичата Акт на вихід і сортування добового молодняку птиці (ф. №ПБА-5) У добовому віці За плановою (наприкінці року до оцінкою до фактичної) собівартістю добового молодняку Те саме

Лошата коней:

- робочих

- племен-них

Акт на оприбуткування приплоду тварин (ф. № ПБА-3 У добовому віці За плановою (наприкінці року за фактичною) 60 кормоднів утримання дорослих коней За справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу