Підвищення економічних показників з урахуванням сезонних коливань в умовах шахти Добропільс - дипломная работа
Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНИВЕРСТИТЕТ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ
Факультет фінансово-економічний
Кафедра економічної кібернетики й інформаційних технологій
ДИПЛОМНА РОБОТА
на присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня "магістра"
за фахом 7.050102 "Економічна кібернетика"
«Підвищення економічних показників з урахуванням сезонних коливань в умовах шахти «Добропільська»
ГАНІЧ АЛІНА ІГОРІВНА
Керівник дипломної роботи
кафедри економічної
кібернетики й інформаційних
технологій, Нецветаєв В.А.
Дніпропетровськ 2008
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка: 104 сторінки, 32 рисунків, 29 таблиць, 34 посилань. Об’єкт дослідження: шахта «Добропільська» ДХК «Добропіллявугілля». Мета дипломного проекту: підвищення ефективності економічних показників роботи шахти «Добропільська» та максимізація прибутку. У вступі описана актуальність та значимість теми, сформульовані цілі та задачі досліджень.
У першому розділі наведена характеристика підприємства, проаналізована його виробничо-господарська діяльність, розраховані основні економічні показники фінансової діяльності умовах шахти «Добропільська».
У другому розділі розроблено методика моделювання процесів отримання прибутку підприємством, построєні моделі отримання прибутку для шахти «Добропільська», проведено аналіз отриманих моделей, в результаті вирішення яких отримані оптимальні ціни на вугілля.
У третьому розділі розроблено автоматизовану інформаційну систему максимізації прибутку шахти «Добропільська».
В розділі «Охорона праці» мові йде про безпеку та охорону навколишнього середовища на виробництві, протипожежну безпеку, а також описані правила охорони праці при експлуатації ЕОМ в офісі та на підприємстві.
ПРИБУТОК, МАКСИМІЗАЦІЯ ПРИБУТКУ, ОПТИМІЗАЦІЙНА ЗАДАЧА, МОДЕЛЬ ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ, ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ, ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, ОПТИМАЛЬНА ЦІНА, ТЕХНОЛОГІЯ OLAP, СЕЗОННІ КОЛИВАННЯ.
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШАХТИ "ДОБРОПІЛЬСЬКА". ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Характеристика підприємства
1.1.1 Загальні відомості
1.1.2 Економічний механізм функціонування підприємства
1.2 Аналіз господарської діяльності шахти “Добропільська”
1.2.1 Роль аналізу господарської діяльності в керуванні виробництвом і підвищенні його ефективності
1.2.2 Основні показники господарської діяльності шахти “Добропільська”
1.3 Економічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства
1.3.1 Види методики економічного аналізу
1.3.2 Експрес-аналіз стану шахти "Добропільська"
1.3.3 Аналіз ліквідності балансу шахти "Добропільська"
1.3.5 Класифікація типу фінансового стійкості шахти "Добропільська"
1.4 Етапи та методи ціноутворення
1.4.1 Загальна схема розрахунку цін й основні етапи ціноутворення
1.4.2 Витратні методи ціноутворення
1.4.3 Ринкові методи визначення цін
1.4.4 Економетричні методи визначення цін
1.4.5 Адміністративні методи визначення цін
1.5 Формулювання мети і задач дослідження
2. ЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ МАКСИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ В УМОВАХ ШАХТИ "ДОБРОПІЛЬСЬКА"
2.1 Розробка методики моделювання процесу одержання прибутку підприємством
2.2 Розробка моделей одержання прибутку на шахті "Добропільська"
2.2.1 Вивчення середовища, структурування ситуації і формалізація моделі
2.2.2 Формалізована постановка оптимізаційних задач
2.2.3 Вхідні дані для моделей
2.2.4 Вибір методу прогнозування даних
2.3 Прийняття рішення по максимізації прибутку шахти "Добропільська"
2.4 Прийняття рішення по максимізації прибутку шахти "Добропільська"
2.5 Економічна ефективність впровадження інформаційної системи
3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ (СППР) ПО МАКСИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ НА ШАХТІ "ДОБРОПІЛЬСЬКА"
3.1 Інформаційна система підтримки прийняття рішень (СППР) по максимізації прибутку на шахті "Добропільська"
3.2 Узагальнена структура і вимоги до СППР
3.3 Створення основних елементів інформаційної системи
3.4 Інструкція користувача
4. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
4.1 Безпека й охорона навколишнього середовища на шахті "Добропільська"
4.2 Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ВСТУП
Україна належить до числа держав, що мають не лише крупні запаси вугілля, але й потужні традиції його видобутку та переробки – історія вугільної промисловості на українській території налічує понад 200 років.
Вугільна промисловість є однією з базових для економіки України. Від її стабільності залежить робота суміжних базових галузей – електроенергетики та металургії, а також забезпечення паливом та енергією комунально-побутового сектору країни. З 1996 року відбувається реструктуризація вугільної галузі, потреба у якій зумовлена як загальними процесами економічної трансформації та її входженням до світового економічного простору, так і кризовими явищами, що наростали в українській вугільній галузі протягом останніх майже трьох десятиліть.
Водночас, аналіз головних показників роботи вугільної промисловості України протягом 1991-2007рр. свідчить, що реструктуризація поки що не досягла мети, галузь залишається у кризовому стані, що в достроковій перспективі загрожує енергетичній безпеці країни.
Єдиним можливим виходом з такої кризи є подальше вдосконалення економіки, створення умов для всебічного створення підприємництва і розвитку ринкових відносин.
В умовах ринкової економіки для кожного суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, основним необхідно вважати забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності.
Усе це визначає актуальність і значимість теми дослідження, важливість його результатів не тільки для розвитку вітчизняної теорії і практики організації керування прибутком, але і для підприємства "Добропільська", що є об'єктом дослідження.
Основна мета дипломного дослідження – підвищення ефективності економічних показників роботи і максимізація прибутку на прикладі шахти "
Добропільська"
.
Відповідно до поставленої мети дослідження в роботі визначені такі задачі:
- аналіз економічних показників виробничо-господарської діяльності шахти "
Добропільська"
;
- розробка методики моделювання процесу одержання прибутку підприємством;
- прогноз необхідних даних для моделі з урахуванням аналізу відомих методів прогнозування;
- розробка моделі максимізації прибутку на основі виявлення закономірності прогнозування на основі аналізу чотирьох попередніх років за методом урахування сезонних коливань;
- розробка моделі максимізації прибутку на основі аналізу цін на товари, що пропонує підприємство та фірми-конкуренти;
- аналіз кожної з розроблених моделей та порівняльний аналіз цих моделей між собою;
- створення автоматизованої інформаційної системи максимізації прибутку на шахті "
Добропільська"
.
Научна новизна роботи полягає у розробці нового методу моделювання економічних процесів з урахуванням сезонних коливань. Цей метод отримав назву "
Прогнозування на основі середньорічних значень з урахуванням сезонних коливань".
Він відрізняється більш високою точністю та вірогідністю. Крім того він співпадає з вимогами інформаційних технологій OLAP і дає однакові результати прогнозування по річним, квартальним та місячним інтервалам.
Практична значимість роботи полягає в розробці моделі підвищення ефективності економічних показників роботи, максимізації прибутку і її дослідженні в умовах шахти "
Добропільська"
, розробці інформаційної системи, що дозволяє вирішувати задачі підвищення прибутку.
Публікації та опробації
. Матеріали дипломної роботи опубліковано в збірці матеріалів міжнародної науково-практичної конференції від 24-26 травня 2007 року "Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України". Наукова робота на тему "Прогнозування економічних показників з урахуванням сезонних коливань" на міжнародній конференції та конкурсі степендіальної програми Фонду Віктора Пінчука "ЗАВТРА".
1. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШАХТИ "ДОБРОПІЛЬСЬКА". ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ
У цьому розділі викладена характеристика підприємства, специфіка його діяльності, опис реалізованих послуг. Проаналізовано господарську діяльність на основі результатів балансу, річних фінансових показників. За допомогою економічного аналізу, а саме, експрес-аналізу, горизонтального і вертикального аналізу і показників ліквідності розраховані основні показники ефективності діяльності підприємства, на основі яких висунута основна мета і задачі дослідження в дипломній роботі.
1.1 Характеристика підприємства
1.1.1 Загальні відомості
Відокремлене підприємство “Шахта”Добропільська”ДП“ Добропіллявугілля” створено відповідно до приказу Міністерства вугільної промисловості.
Поле шахти “Добропільська” розташовано на північно-західній частині Червоноармійського вугільного району Донбасу на території Добропільського адміністративного району Донецької області України. Площина шахти розташована поряд з діючими шахтами “ Білицька”, “ Білозерська” та дільницею Добропільською-Капітальною. Географічне положення площини описується наступними координатами: центр поля шахти “Добропільська” - 480
291
2211
північної широти, 370
081
26 11
східної довготи.
Метою та предметом діяльності підприємства є добича вугілля для найбільш повного задоволення потреб народного господарства і населення в вугіллі, реалізація соціальних і економічних інтересів його робітників.
В гірничопромисловому відношенні шахтою керує Добропільська Державна Холдингова Компанія по здобуті вугілля Мінвуглепрому України.
Підрозділ “Шахта”Добропільська” не є юридичною особою. Форма власності – загальнодержавна. Форма фінансування – державний розрахунок. Організаційно – правова форма господарювання – підрозділ. Головне підприємство – Державне підприємство “Добропіллявугілля”. Підприємство має ліцензію на право використання надра № 31726 от 14.01.99 на 20 років.
«Шахта Добропільська» являється лідером ДП “Добропіллявугілля”, яке в свою чергу займає одне з провідних виробничих об’єднань України.
Реквізити власника підприємства (прізвище, телефон, факс)
ДП "Донецька вугільна коксова компанія"
7
Реквізити керівництва (прізвище, телефон, факс)
Плєтньов В.А. (06277)2-24-00
8
Наявність дозвільних документів
- ліцензія (номер, дата видачі, на який термін видана)
№3037, 11.07.2003 р., 16 р.
- гірничий відвід (номер, дата видачі, на який термін видана)
№ 686, 11.08.2003 р.
9
Наявність проекту розробки (дослідно-промислової розробки), дата узгодження з ДНОП
Проект мається
10
Рік здачі підприємства до експлуатації
1 941р.
11
Проектна виробнича потужність
тис.т/рік (м3
/добу) (млн.м3
/рік)
1000
12
Встановлена виробнича потужність
тис.т/рік (м3
/добу) (млн.м3
/рік)
1000
13
Обсяги виробництва з видобутку за попередній рік
тис.т/рік (м3
/добу) (млн.м3
/рік)
1350,3
14
Рік вибуття підприємства з експлуатації за запасами
рік
2083
15
Кількість продуктивних горизонтів (пластів)
шт.
2(4)
в т.ч.які розробляються
2(4)
16
Балансові запаси, всього
тис.т/рік (м3
/добу) (млн.м3
/рік)
86,7
в тому числі по категоріям:
A
млн.т.
14,2
B
млн.т.
23,4
A+B
млн.т.
37,6
C1
млн.т.
49,1
A+B+C1
млн.т.
86,7
17
Промислові, всього
млн.т.
55,3
18
Розкриті промислові запаси
млн.т.
12,6
в тому числі:
Підготовлені
млн.т.
2,6
в тому числі:
Готові до виймання
млн.т.
0,7
19
Середня глибина відробки
м
508
20
Максимальна глибина відробки
м
590
21
Коефіцієнт внутрішніх робіт
%
-
22
Вартість основних фондів, всього
тис.грн.
195827
23
Знос основних фондів, всього
%
23,3
24
Вид продукції та її призначення
Рядове вугілля, концентрат
25
Собівартість товарної продукції
грн./т
141,99
26
Обсяг реалізації продукції за останній рік
тис.грн.
227539
27
Чисельність працівників, всього
чол.
3104
28
Наявність маркшейдерсько-геологічної служби (за розрахунком/факт)
чол.
15/14
29
Капітальні вкладення-всього
тис.грн.
оч.-18502/ 10949-11 міс.
- в тому числі: обладнання
тис.грн.
7218/2085
капітальне будівництво
тис.грн.
11284/8864
30
Приток води (при розробці вугільних, рудних, нерудних родовищ)
м3
/рік
411
31
Наявність стволів, всього
шт.
4
з них вертикальні
шт.
4
32
Стан стволів (дата останнього профілювання та вимірювання проміжків)
задовільно (07.2003р.)
33
Наявність сховищ, відвалів (наявність паспорта, дата останньої зйомки)
-
34
Наявність свердловин (при розробці родовищ вуглеводнів, гідромінеральної сировини) всього:
шт.
-
в тому числі:
- експлуатаційні
шт.
-
-в бурінні
шт.
-
спостережні
шт.
-
консервації
шт.
-
1.1.2 Економічний механізм функціонування підприємства
Промислові запаси вугілля складають 60 млн.тонн. Марка вугільних пластів – ГЖО. Вугілля призначено для коксування. Технологічно шахта зв`язана з центральною збагачувальною фабрикою “Добропільська”. Кінцева продукція – вугільний коксуючийся концентрат марки “Г” зольністю – 7,8%, сірка – 2,1%, вологість – 10,4%. Діяльністю підприємства є: здобич вугілля підземним способом, забезпечення державного комплексу України вугільною продукцією, збут продукції через систему прямих договорів або товарні біржі та інші організації, зовнішньоекономічна діяльність, відповідно до діючого законодавства України, матеріально-технічне забезпечення виробництва продукції і послуг, оптова торгівля, реалізація соціальних та економічних інтересів трудового колективу, інші види діяльності. Основними видами діяльності шахти є здобич вугілля та державна зовнішня торгівля.
1.2 Аналіз господарської діяльності шахти “Добропільська”
1.2.1 Роль аналізу господарської діяльності в керуванні виробництвом і підвищенні його ефективності
Сучасна гірнича промисловість характеризується значними обсягами виробництва, великими витратами на видобуток і переробку корисних копалин. Розвиток виробництва вимагає технічного переоснащення і модернізації шахт, що діють, реформи ціноутворення, впровадження різних форм власності, і передбачає строгий облік і контроль витрачання і економії природних, матеріальних і фінансових ресурсів із застосуванням різних методів аналізу.
Розвиток і поглиблення аналізу є необхідною умовою стабільної роботи підприємства і дозволяє передбачити і проаналізувати господарську і комерційну ситуацію на підприємстві для досягнення кінцевої мети – одержання максимального прибутку від реалізації продукції чи послуг.
Осмислення і розуміння інформації досягається за допомогою проведення економічного аналізу, який у свою чергу є ланкою між обліком і прийняттям управлінських рішень. У процесі аналізу первинна інформація проходить аналітичну обробку: проводиться порівняння досягнутих результатів діяльності з даними за минулі відрізки часу, порівняння з показниками інших підприємств і середньо галузевими показниками; проводиться визначення впливу різних факторів на величину результативних показників; виявляються недоліки та помилки в управлінні підприємством, невикористані можливості, перспективи і так далі.
Таким чином, економічний аналіз можна розглядати як діяльність по підготовці даних, необхідних для наукового обґрунтування й оптимізації управлінських рішень.[29]
Функція керування аналізу господарської діяльності тісно зв'язана з плануванням і прогнозуванням виробництва, оскільки без глибокого аналізу неможливе здійснення цих функцій. Аналіз господарської діяльності має важливу роль під час підготовки інформації для планування та прогнозування, оцінці якості й обґрунтованості планових показників, у перевірці й об'єктивній оцінці виконання планів. Розробка планів для підприємства також являє собою прийняття рішень, що забезпечують розвиток виробництва в планованому відрізку часу. При цьому враховуються результати виконання попередніх планів, вивчаються тенденції розвитку економіки, виявляються і враховуються додаткові резерви виробництва.
Аналіз господарської діяльності є засобом не тільки обґрунтування планів, але і контролю за їхнім виконанням. Планування починається і закінчується аналізом результатів діяльності підприємства. Аналіз господарської діяльності підприємства дозволяє підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.
Велика роль приділяється аналізу у визначенні і використанні резервів підвищення ефективності виробництва. Аналіз сприяє економічному використанню ресурсів, виявленню і впровадженню досвіду попередніх років, наукової організації праці, нової техніки і технології виробництва, попередженню зайвих витрат і так далі.
Таким чином, можна зробити висновок, що аналіз господарської діяльності є важливим елементом у системі керування виробництвом, діючим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, а також основою розробки науково обґрунтованих планів і управлінських рішень. [27]
1.2.2 Основні показники господарської діяльності шахти “Добропільська”
До основних економічних показників, що характеризують діяльність розглянутого нами підприємства, тобто, шахти «Добропільська», відносяться: показники виробництва продукції, цінові та показники реалізації.
Таблиця 1.2 - Динаміка видобутку вугілля
п/п
Найменування показника
Од. вим.
2 001р.
2 002р.
2 003р.
2 004р.
2 005р.
2 006р.
2 007р.
1
Рядове вугілля
т
1300031
1329231
1337006
1350531
1247274
1094644
1228000
2
здобуток середній за добу
т
3654
3745
3767
3823
3513
3062
3461
3
Число днів роботи шахти
днів
357
356
355
353
356
360
357
4
Концентрат (натур)
т
774781
825506
732725
779888
696402,1
669709,4
470634
Рисунок 1.2 – Динаміка видобутку вугілля
Зрівнявши показники, ми бачимо, що шахта видала концентрату в 2002 році в порівнянні з 2001 роком на 50725 т більше, у 2003 році в порівнянні з 2002 роком на 92781 т менше, а в 2004 році в порівнянні з 2003 роком на 47163 т більше, в 2005 порівняно з 2004 на 83485,9 т менше, в 2006 порівняно з 2005 на 26692,7 менше, а 2007 порівняно з 2006 на 199075 т менше. Проте об’єми видобутку рядового вугілля збільшуються. Підприємство домагається такого результату завдяки збільшенню середньодобового видобутку вугілля та зменшенню загально шахтних простоїв. Можна побачити, що в 2007 році обсяг видобутку концентрату значно зменшився, що пов’язано зі зносом обладнання. Тому в найближчий час планується переоснащення.
Таблиця 1.3 – Економічні показники реалізації вугілля по рокам
Наіменування показника
Од. вим.
2 001р.
2 002р.
2 003р.
2 004р.
2 005р.
2 006р.
2 007р.
видобуток
т
1300031
1329231
1337006
1350531
1247274
1094644
1228000
ціна
грн.
197,13
198,54
194,64
265,52
277,84
276,54
317,34
реалізація
т
759934,7
752631,8
741237,4
809732,6
832793,3
742390,9
1087814
реалізація з ПДВ
тис.грн
166429
165114
144442
227539
246031
224795
357793
витрати по собівартості
тис.грн
105963
99383
91881
114745
156955
179661
208414
прибуток
тис.грн
32736
38212
32102
74473
48665
7107
89469
Рисунок 1.3 –
Динаміка видобутку та реалізації вугілля
Скорочення видобутку вугілля негативно оцінюється на тлі зростання потреб у вугіллі у металургійній галузі та вітчизняних електростанцій. На діаграмі можна побачити, що незважаючи на зменшення динаміки видобутку, обсяг реалізації постійно збільшується. Основні покупці вугілля шахти «Добропільська» наведені у таблиці.
Таблиця 1.4 - Основні напрямки реалізації вугілля
покупець
кількість тон
ціна вугілля
вартість з урахуванням знижок та ПДВ
ТЕС Ладижинська
5022
226
1328679,77
ТЕС Запорізьська
13790,054
226
3389523,17
ТЕС Бурштинська
33813
226
8900380,44
Управ.гор.соц.сфери
3098
226
848147,08
Усього Міненерго
55723,054
14466730,46
ГХК "ДУ"
149,1
181,51
38065,97
Дон. ШПУ
50
181,51
13246,06
ш. "Білицька"
359
181,51
89840,24
ДШСУ
23,3
181,51
5609,42
ДШСУ-5
60
181,51
15081,56
Управ. по гасінню
90,95
181,51
22998,06
ДРМЗ
150
181,51
37801,15
ш. "Алмазна"
2,95
181,51
710,21
УМТС
70
181,51
17673,56
Добропіл. автобаза
100
181,51
25348,81
Ітого рядовка
1055,3
266375,04
Працівники
528,625
181,51
139066,94
Дом культури
47
181,51
11957,21
Плав.басейн
50
181,51
13026,37
Ітого рядовка шахта
625,625
164050,52
Усього відгрузка
57403,979
14897156,02
Рисунок 1.4 – Обсяг реалізації вугілля по Міненерго
Актуальною залишається проблема ефективного використання родовищ. Через складні гірничо-геологічні умови, недосконалі планувальні рішення, недостатній технічний і технологічний рівень вуглевидобутку та значні втрати вугілля під час відпрацювання покладів витрати на здобич вугілля постійно зростають. Це змушує керівництво шахти приймати рішення про збільшення ціни.
Рисунок 1.5 – Залежність обсягу реалізації від ціни
По графіку видно, що цінова політика шахти дає змогу збільшити обсяги реалізації вугілля. Це свідчить про те, що товар підприємства є досить конкурентноспроможнім.
Аналізуючи економічні значення показників діяльності можна говорити про те, що діяльність підприємства добре налагоджено. Проте такі загальні дані не дають можливості повною мірою охарактеризувати та оцінити ефективність роботи підприємства в цілому. Таким чином, більш ретельне і глибоке вивчення економічних і фінансових показників діяльності підприємства допоможе виявити слабкі місця та сильні сторони підприємства. А також дасть можливість запропонувати методи підкріплення слабких місць та укріплення сильних сторони підприємства.
1.3 Економічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства
1.3.1 Види методики економічного аналізу
За методикою вивчення об'єктів розрізняють якісний і кількісний аналіз, фундаментальний аналіз, маржинальний аналіз, економіко-математичний аналіз, експрес-аналіз і інші.
Якісний аналіз – це спосіб дослідження, заснований на якісних порівняльних характеристиках і експертних оцінках досліджуваних явищ і процесів.
Кількісний аналіз, що також називають факторним, заснований на кількісних зіставленнях і дослідженні ступеня чутливості економічних явищ до зміни різних факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх.
Фундаментальний аналіз являє собою заглиблене, комплексне дослідження сутності досліджуваних явищ з використанням математичного апарата й іншого складного інструментарію.
Маржинальний аналіз – це метод оцінки й обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості, прибутку і розподілу витрат на постійні і перемінні.
За допомогою економіко-математичного аналізу вибирається найбільш оптимальний варіант рішення економічної задачі, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.
Експрес-аналіз є способом діагностики стану економіки підприємства на основі типових ознак, характерних для визначених економічних явищ. Знання ознаки дозволяє швидко і точно встановити характер процесів, що відбуваються, не роблячи глибоких фундаментальних досліджень, що вимагають додаткового часу і засобів. [29]
1.3.2 Експрес-аналіз стану шахти "Добропільська"
Для проведення розрахунків використовуємо дані фінансового звіту, а саме – Баланс Форми №1 за ДКУД за 2006-2007 року – за рік і Звіт про фінансові показники Форми №2 за ДКУД за 2006-2007 року за рік шахти "Добропільська".
Таблиця 1.5 –
Баланс Форми №1 за ДКУД за 2006-2007 року
БАЛАНС
на 1 січня 2008 р.
Форма №1
Код за ДКУД
1801001
Актив
Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
на 01.01.2007
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість
010
Первинна вартість
011
Знос
012
Незавершене будівництво
020
24501
31554
Основні засоби:
Залишкова вартість
030
205744
213273
Первинна вартість
031
274320
286142
Знос
032
68576
72869
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
040
інші фінансові інвестиції
045
Довгострокова дебіторська забаргованність
050
Івідстрочені податкові активи
060
Інші необоротні активи
070
Усього за розділом I
080
230245
244827
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси
100
1580
2222
тварини на вирощуванні та відгодівлі
110
незавершене виробництво
120
88
184
готова продукція
130
496
118
Товари
140
41
45
Векселі одержані
150
Дебіторська заборгованність за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість
160
8147
1835
первинна вартість
161
8147
1835
резерв сумнівних боргів
162
Дебіторська заборгованність за розрахунками:
з бюджетом
170
1
1
за виданими авансами
180
9536
3030
з нарахованих доходів
190
із внутрішніх розрахунків
200
83089
115936
Інша поточна дебіторська заборгованість
210
104
37
Поточні фінансові інвестиції
220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті
230
6945
в іноземній валюті
240
Інші оборотні активи
250
418
273
Усього за розділом II
260
110445
123681
III. Витрати майбутніх періодів
270
4625
5946
Баланс
280
345286
374454
Пасив
Код рядка
На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
статутний капітал
300
42876
42876
Пайовий капітал
310
Додатковий вкладений капітал
320
Іншій додатковий капітал
330
59703
54855
Резервний капітал
340
Неразподілений прибуток (непокритий збиток)
350
172222
173514
Неоплачений капітал
360
Влучений капітал
370
Усього за розділом I
380
274801
271245
II. Забеспечення наступних витрат і платежів
Забеспечення виплат персоналу
400
400
5227
Інші забеспечення
410
Цільове фінансування
420
14328
14209
Усього за розділом II
430
14728
19436
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків
440
Довгострокові фінансові забов'язання
450
Відстрочені податкові зобов'язання
460
Інші довгострокові зобов'язання
470
Усього за розділом III
480
0
0
IV. Поточні забов'язання
Короткострокові кредити банків
500
12440
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями
510
Векселі видані
520
Кредиторська заборгованність за товари, роботи, послуги
530
4296
3275
Поточні забов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів
540
з бюджетом
550
8437
2032
з позабюджетних платежів
560
зі страхування
570
5126
6120
з оплати праці
580
8201
5068
з учасниками
590
із внутрішніх розрахунків
600
Інші поточні зобов'язання
610
2276
2539
Усього за розділом IV
620
28336
31474
V. Доходи майбутніх періодів
630
27421
52299
Баланс
640
345286
374454
Експрес-аналіз –
це оцінка фінансових результатів і фінансового стану підприємства. За фінансовим результатом, що показує рентабельність, прибутковість, сумарні витрати, виторг від реалізації продукції можна простежити усі фінансові коефіцієнти, такі як оцінка погрози банкрутства, неплатоспроможність.
Таблиця 1.6 –
Порядок розрахунку показників
Показник
Умовне позначення
Формула розрахунку
Нормативне значення
1. Аналіз майнового стану підприємництва:
Сума господарських засобів у розпорядженні підприємства
ГЗ
результат балансу
збільшення
Вартість основних фондів
ВОФ
Залишкова вартість основних засобів
зменшення
Коефіцієнт зносу основних фондів
ЗОФ
Знос
Первинна вартість
зменшення
2. Фінансовий стан:
Сума власних коштів
ВК
власний капітал + довгострокові зобов’язання – незворотні активи
збільшення
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів
Кпв
позиковий капітал
власний капітал
<1 зменшення
Коефіцієнт покриття
Кп
зворотні активи
поточні зобов’язання
>1
Збитки
З
негативний чистий прибуток
не повинен бути
3. Оцінка прибутковості:
Витрати на виробництво
Зп
матеріальні витрати – витрати на оплату праці – відрахування в соціальні служби
зменшення
Прибуток
Пр
чистий прибуток
>0 збільшення
Рентабельність продажів
Рп
чистий прибуток
виручка від реалізації
>0 збільшення
Рентабельність основної діяльності
Род
чистий прибуток
витрати на виробництво
>0 збільшення
Рентабельність власного капіталу
Рвк
чистий прибуток
власний капітал
>0 збільшення
Рентабельність позикового капіталу
Рпк
чистий прибуток
позиковий капітал
>0 збільшення
4. Оцінка динамічності:
Темпи зростання виручки від реалізації
Твр
виручка на початок періоду
виручка на кінець періоду
>1 збільшення
Темпи зростання прибутку
Тпр
прибуток на початок періоду
виручка на кінець періоду
>1 збільшення
5. Економічний потенціал:
Виручка від реалізації
ВР
чистий дохід від реалізації продукції
збільшення
Рентабельність активів
РА
чистий прибуток
результат балансу
>0 збільшення
Оборотність оборотних коштів
Оок
чистий дохід від реалізації продукції
оборотні активи
збільшення
Оборотність власних коштів
Овк
чистий дохід від реалізації продукції
власні кошти
збільшення
Оборотність дебіторської заборгованності
Одз
чистий дохід від реалізації продукції
дебіторська заборгованність
збільшення
Оборотність кредиторської заборгованності
Окз
чистий дохід від реалізації продукції
кредиторська заборгованність
збільшення
Експрес-аналіз фінансового стану шахти "Добропільська" наведено у таблиці 1.5.
Показники
2006
2007
Відхилення
+,-
%
1. Стан і динаміка економічного потенціалу
1.1. Майновий стан:
- сума господарських засобів у розпорядженні підприємства, тис.грн.
345286
374454
29168
7,8%
- вартість основних фондів, тис.грн.
205744
213273
7529
3,5%
- коефіцієнт зносу основних фондів
0,250
0,255
0,005
1,8%
1.2. Фінансовий стан:
- сума власних коштів, тис.грн.
44556
26418
-18138
-68,7%
- коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів
0,000
0,046
0,046
100,0%
- коефіцієнт покриття
3,898
3,930
0,032
0,8%
- збитки
4391
0
-4391
0,0%
2. Результативність фінансово-господарської діяльності
2.1. Оцінка прибутковості:
- витрати на виробництво, тис.грн.
-53176
-23234
29942
128,9%
- прибуток, тис.грн.
-4391
75580
79971
105,8%
- рентабельність продажів, %
-0,020
0,211
0,231
109,2%
- рентабельність основної діяльності, %
0,083
-3,253
-3,336
102,5%
- рентабельність власного капіталу, %
-0,016
0,279
0,295
105,7%
- рентабельність позикового капіталу, %
0,000
6,076
6,076
100,0%
2.2. Економічний потенціал:
- виторг від реалізації, тис.грн.
30444
64084
33640
52,5%
- рентабельність активів, %
-0,013
0,202
0,189
93,7%
- оборотність оборотних коштів, дні
0,276
0,518
0,242
46,8%
- оборотність основного капіталу, дні
0,111
0,236
0,125
53,1%
- оборотність дебіторської заборгованості, дні
0,328
0,539
0,210
39,0%
- оборотність кредиторської заборгованості, дні
7,087
19,568
12,481
63,8%
Таблиця 1.6
– Експрес-аналіз фінансового стану шахти "Добропільська"
Сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, збільшилася з 345286 тис. грн. до 374454 тис. грн. це збільшення дорівнює 29168 тис. грн. чи в процентному співвідношенні 7,80 %. Це збільшення зв'язане з введенням у виробництво нових господарських засобів. Також на підприємстві збільшилася вартість основних фондів на 7529 тис. грн. Коефіцієнт зносу основних фондів зменшився на 1,8 % у зв'язку з тим, що наприкінці звітного періоду первісна вартість основних фондів була збільшена, і використання їх у господарській діяльності підприємства було зменшено, що і стало причиною зменшення коефіцієнта зносу основних фондів.
Сума власних коштів підприємства зменшилася на 68,7 %, що пов’язано зі зменшенням нерозподіленого прибутку підприємства.
Коефіцієнт покриття показує, на скількох підприємство здатне покрити позикові засоби своїми власними. На шахті "Добропільська" у 2007 році він дорівнював 0,8%. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів підприємства 0,046. Цей коефіцієнт показує, скільки позикових коштів залучило підприємство на одну гривню вкладених в активи власних коштів.
В 2007 році шахта оформила кредит на закупівлю нового обладнання. Після переоснащення на підприємстві зменшилися витрати на виробництво і склали 29942 тис. грн. Прибуток шахти "Добропільська" збільшився на 79971 тис. грн. (105,8%), це свідчить про те, що підприємство працює стабільно і заробляє прибуток. Але це збільшення було недостатнім для того, щоб відбулося збільшення рентабельність основної діяльності, але це зменшення великого негативного впливу не дало. Значно збільшилась рентабельність продажів - 109,2% , що пазитивно впливає на розвиток підприємства. Рентабельність власного капіталу наприкінці 2007 року збільшилася на 0,295 % у порівнянні з кінцем 2006 року, і склала 105,7 %. Рентабельність позикового капіталу підприємства також збільшилась, що пов'язано зі збільшенням крекдитних забов'язань. Рентабельність активів підприємства збільшилась майже на 93,7 %, це відбулося через збільшення чистого прибутку підприємства.
Виторг від реалізації збільшився з 30444 тис. грн. і наприкінці 2007 року склав 64084 тис. грн., що на 52,5 % більше ніж наприкінці 2006 року.
Наприкінці звітного періоду відбулося збільшення оборотності оборотних коштів і складає 518 днів наприкінці 2007 року, що приблизно 46,8 % більше, ніж наприкінці 2006 року. Також збільшилася оборотність основного капіталу на 53,1 % і склала 236 днів проти 111 днів наприкінці 2006 року. На підприємстві наприкінці 2007 року відбулося значне збільшення оборотності дебіторської заборгованості на 39,0 % і склало 539 днів. Оборотність кредиторської заборгованості також збільшилася майже на 64 % .
1.3.3 Аналіз ліквідності балансу шахти "Добропільська"
Задача аналізу ліквідності балансу виникає в зв'язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності організації, тобто його здатності вчасно і повністю розраховуватися по усім своїм поточним та довгостроковим зобов'язанням. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Тобто чим менше час, що буде потрібно, щоб даний вид активів перетворився в гроші, тим вище їхня ліквідність.
Аналіз ліквідності полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступені їхньої ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їхнього погашення і розташованих у порядку зростання термінів.
Усі активи підприємства в залежності від ступення ліквідності, тобто від швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на наступні групи.
1. Найбільш ліквідні активи (А1) – сума за всіма статтями грошових коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. До цієї групи також відносяться ті короткострокові фінансові вкладення (цінні папери), що можна зрівняти з грошима.
2. Швидко реалізуємі активи (А2) – активи, для перетворення яких в грошові кошти потребує значного часу. До цієї групи можна віднести дебіторську заборгованість ( платежі по якій очікуються впродовж 12 місяців після відлікової дати ), інші оборотні активи.
Ліквідність цих активів різна в залежності від суб’єктивних та об’єктивних факторів: кваліфікації фінансових робітників підприємства, взаємовідносин з платниками та їх платоспроможність, умов кредитування покупців, організації вексельного обігу.
3. Повільно реалізуємо активи (А3) – статті розділу II активу балансу, включаючи запаси та інші оборотні активи.
Товарні запаси не можуть бути реалізовані доки не знайдені покупці. Часто запаси сировини, матеріалів та незавершеної продукції потребують додаткової обробки перш ніж їх можна буде продавати. Слід звернути увагу на те, що стаття “Витрати майбутніх періодів” не входить в цю групу.
4. Важко реалізуємі активи (А4) – активи, предназначені для використання в господарчій діяльності впродовж значного періоду часу. До цієї групи можна віднести статті I розділу активу баланса “Необоротні активи”, а також дебіторську заборгованість, платежі якої очікуються більш ніж через 12 місяців після відлікової дати. Згідно Міжнародного стандарту фінансової звітності №5 довгострокова дебіторська заборгованість відноситься до складу інших довгострокових активів.
Перші три групи активів ( найбільш ліквідні активи, швидко реалізуємі активи, повільно реалізуємі активи ) впродовж поточного господарчого періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні ніж інша власність підприємства.
Пасиви балансу за ступенням зростання строків погашення зобов’язань групуються наступним чином.
1. Найбільш срочні зобов’язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендам, інші поточні зобов’язання, а також кредити не погашені в строки ( за даними додатків до бухгалтерського балансу).
2. Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші займи, що повинні бути погашені в період 12 місяців після відлікової дати.
3. Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви ( статті V розділу балансу “Довгострокові пасиви ”).
4. Постійні пасиви (П4) – ( статті IV розділу баланса “Капітал і резерви” і деякі статті VI розділу балансу, що не війшли до складу інших груп, “Доходи майбутніх періодів”, “Фонди споживання” і “Резерви майбутніх витрат і платежів”).
Розрахунок аналізу ліквідності підприємства представлені у таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 –
Аналіз ліквідності шахти "Добропільська"
Показники активу балансу
Значення, тис. грн.
Показники пасиву балансу
Значення, тис. грн.
Платіжний надлишок (недолік), тис. грн.
2006
2007
2006
2007
2006
2007
1. Найбільш ліквідні активи
15629
1998
1. Найбільш термінові пасиви
26060
16495
10431
14497
2. Швидко реалізовані активи
93119
119277
2. Короткострокові пасиви (П2)
14728
31876
-78391
-87401
3. Повільно реалізовані активи (А3)
6293
8352
3. Довгострокові пасиви (П3)
102579
97731
96286
89379
4. Важко реалізовані активи (А4)
230245
244827
4. Постійні пасиви (П4)
201919
228352
-28326
-16475
Усього
345286
374454
Усього
345286
374454
0
0
Для визначення ліквідності балансу підприємства варто зіставити підсумки приведених груп по активу та пасиву балансу. Фахівцями баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення, що приведені нижче в таблиці 1.8 у порівнянні з балансом шахти "Добропільська".
Таблиця 1.8 -
Порівняння абсолютно ліквідного балансу з фактичним балансом шахти "Добропільська"
Абсолютно ліквідний баланс
Співвідношення активів та пасивів фактичного балансу
Виконання умови
2006 рік
2007 рік
А1≥П1
<
<
Умова не виконується
А2≥П2
>
>
Умова виконується
А3≥П3
<
<
Умова не виконується
А4≤П4
<
<
Умова виконується
Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє з'ясувати поточну ліквідність. З таблиці, де визначається ліквідність балансу, можна зробити наступні висновки. Структура балансу підприємства є достатньо ліквідною, тому що виконується дві умови ліквідності з чотирьох необхідних. У разі критичної ситуації підприємство зможе розрахуватися за своїми обов'язками, тому що найбільша кількість засобів підприємства приходяться на найбільш термінові пасиви.
Також для більш повного розуміння ліквідності балансу розраховуються такі показники, як поточна ліквідність, перспективна ліквідність та загальний показник ліквідності, задані формулами (1.1) – (1.3).
Поточна ліквідність
, що свідчить про платоспроможність (+) чи неплатоспроможності (-) організації на розглядаємий моменту проміжок часу:
(1.1)
Значення поточної ліквідності для ТОВ "Фактор-енерго" у 2006 році склало 67960 тис. грн., а наприкінці 2007 року воно вже становило 72904 тис. грн. Це свідчить про те, що у разі виникнення необхідності найбільш ліквідні та швидко реалізовані активи зможуть покрити найбільш термінові та короткострокові пасиви.
Перспективна ліквідність
– це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів:
( 1.2)
Значення перспективної ліквідності для шахти "Добропільська" у 2007 році мало менше значення ніж наприкінці 2006 року и склало 89379 тис. грн., це сталося за рахунок того, що підприємство у 2007 році оформило кредит.
Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому варто використовувати загальний показник ліквідності, що обчислюється по формулі:
(1.3)
Загальний показник ліквідності шахти "Добропільська" у 2007 році дорівнює 1,04, що на 0,04 більше ніж наприкінці 2006 року.
Згідно наказу Міністерства Економіки України № 10 від 17.01.2001р. виділені три ступені оцінки неплатоспроможності. Аналіз фінансового стану боржника проводиться з метою визначення достатності приналежного боржнику майна для покриття судових витрат, витрат на виплату винагороди арбітражним керуючим, а також можливості чи неможливості відновлення платоспроможності боржника.
Зазвичай використовують три коефіцієнти визначення платоспроможності – це коефіцієнт поточної платоспроможності, коефіцієнт забезпечення власними засобами та коефіцієнт покриття. Але закордоном використовую ще два показника визначення платоспроможності – коефіцієнт Бивера та коефіцієнт Альтмана. Розрахунки цих коефіцієнтів було проведено за формулами (1.4) – (1.13).
Коефіцієнт поточної платоспроможності
:
(1.4)
Нормативне значення коефіцієнта поточної платоспроможності повинне бути більше 1. У цьому випадку це значення має велике відхилення від нормативного і носить негативний характер, як наприкінці 2006 року (-21391), так і наприкінці 2007 року (-31474).
Коефіцієнт забезпечення власними засобами (критична платоспроможність)
:
(1.5)
Цей коефіцієнт показує наявність власних оборотних коштів підприємства, що використовуються для забезпечення його фінансової стійкості. Нормативне значення повинне дорівнювати 0,1, якщо ж воно більше, то оборотних коштів підприємства вистачає, якщо менше – на підприємстві необхідні позикові засоби. На шахті "Добропільська" вистачає оборотних коштів - на початок 2006 року (0,4) і на кінець 2007 року (0,2). Це говорить про те, що підприємству не потрібні позикові засоби.
Коефіцієнт покриття (зверхкритична платоспроможність) показує відношення оборотних активів до суми поточних зобов'язань. Його нормативне значення повинне дорівнювати 1,5. У розрахунках по підприємству значення у кінці 2006 року становило 3,897, а наприкінці 2007 року – 3,93.
Коефіцієнт Бивера
:
(1.7)
Даний коефіцієнт говорить про те, що підприємство мало недостатньо ліквідні активи у 2006 році, тому що коефіцієнт мав негативне значення на початку звітного періоду (-0,16). У 2007 році економічний стан підприємства стабілізувався (2,4). Нормативне значення лежить у діапазоні від 1,5 до 2.
Коефіцієнт Альтмана
:
(1.8)
де
(1.9)
(1.10)
(1.11)
(1.12)
(1.13)
У таблиці 1.9 наведені нормативні значення для коефіцієнт Альтмана, що визначає ймовірність банкрутства підприємства.
Таблиця 1.9
– Коефіцієнти, що визначають ймовірність банкрутства
Z
Імовірність банкрутства
До 1,8
Дуже висока
1,81 – 2,7
Висока
2,71 – 2,99
Можлива
3 і більше
Дуже низька
Після проведення відповідних підрахунків можна сказати, що шахті "Добропільська" банкрутство майже не загрожує. На початку звітного періоду коефіцієнт Альтмана був дорівнює 3,1, що говорить про дуже низьку імовірність настання банкрутства, але наприкінці 2007 року періоду цей коефіцієнт трохи зменшився і склав 2,75. Це вказує нам на то, що імовірність банкрутства можлива, але дуже мала.
1.3.5 Класифікація типу фінансового стійкості шахти "Добропільська"
Єдиного загальновизнаного підходу до рішення задачі кількісного визначення фінансової стійкості й побудові відповідних алгоритмів оцінки немає. Існує два методи оцінки фінансового стану підприємства:
- для оцінки фінансового стану підприємства необхідно орієнтуватися винятково на дані про джерела фінансування, тобто на капітал;
- для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно аналізувати взаємозв'язок між активом і пасивом балансу, тобто простежувати напрямку використання засобів.
Однак характеристика фінансової стійкості за допомогою таких показників навряд чи буде повною – важливо не тільки те, звідки притягнуті засоби, але й куди вони вкладені, яка структура вкладень.
Тому оцінку фінансової стійкості підприємства проведено з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиву балансу, так і коефіцієнтів, що відбивають взаємозв'язок між джерелами формування засобів підприємства й структурою вкладень. У таблиці 1.10 приведені розрахунки, за допомогою яких можна визначити тип фінансового стану підприємства.
Таблиця 1.10
– Класифікація типу фінансового стійкості шахти "Добропільська"
Показники
Роки
2006
2007
Загальна величина запасів: (З)
41
45
Наявність власних оборотних коштів: (Ксоб)
44556
26418
Величина функціонуючого капіталу: (Ксдз)
44556
26418
Загальна величина джерел: (Ко)
44556
26418
Власні оборотні кошти: Фс = Ксоб – З
44515
26373
Власні оборотні кошти і довгострокові джерела формування запасів: Фт = Ксдз – З
44515
26373
Загальна величина основних джерел формування запасів:
Фо = Ко – З
44515
26373
Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості:
[S ( ±Фс); S (± Фт); S (±Фо)]
(1,1,1)
(1,1,1)
Тип фінансової стійкості визначається за допомогою трикомпонентного показника, умови за якими він визначається, а також визначення типу фінансової стійкості для шахти "Добропільська" наведено у таблиці 1.11.
Показники
Тип фінансової стійкості
абсолютна
нормальна
хитливе
кризове
1
2
3
4
5
Фс = Ксоб - З
Фс ≥ 0
Фс < 0
Фс < 0
Фс < 0
Фт = Ксдз - З
Фт ≥ 0
Фт ≥ 0
Фт < 0
Фт < 0
Фо = Ко - З
Фо ≥ 0
Фо ≥ 0
Фо ≥ 0
Фо < 0
У 2006 і 2007 роках тип фінансової стійкості на підприємстві мав такий вигляд S = {1,1,1}. У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів тільки власні оборотні кошти і зовсім не використовує довгострокові притягнуті засоби. Цей тип фінансування запасів є абсолютним з точки зору фінансового менеджменту. Абсолютний фінансовий стан є найбільш бажаним для підприємства.
1.4 Етапи та методи ціноутворення
1.4.1 Загальна схема розрахунку цін й основні етапи ціноутворення
Кожен товар має свою ціну, але далеко не кожне підприємство може самостійно встановити ціну, по якій воно хоче продавати свій товар у достатньому обсязі. В залежності від конкретних умов, можливостей фірми-продавця для розрахунку ціни можуть бути використані різні методи. Значний вплив на вибір методу розрахунку ціни роблять ступінь новизни товару, наявність диференціації товару по якості, обсяг виробництва, потенційна спрямованість товару, стадія життєвого циклу. Причому мінімально можлива ціна визначається в основному собівартістю продукції, максимально можлива – наявністю унікальних достоїнств виробу. [10]
Таким чином, при виборі методу ціноутворення потрібно враховувати як внутрішні обмеження (витрати й прибуток), так і зовнішні (купівельна спроможність, ціни товарів-конкурентів і так далі). Розрахунок ціни на товар припускає виконання ряду послідовних етапів у діяльності економіста, що займається утворенням цін. Ці етапи наведено нижче:
1 етап. Постановка цілей і завдань ціноутворення
.
Ціна товару виконує найважливішу для підприємства функцію, що складається в одержанні виторгу від продажу товарів і реалізації. Керівництво фірми розглядає ціну як змінний фактор, який робить прямий вплив на виторг від продажу товарів або реалізації послуг, структуру виробництва, методи роботи підприємства. Тому розраховуючи ціну, фірма повинна чітко визначити для себе, яких цілей вона хоче домогтися за допомогою встановлюваної ціни на товар чи послугу, що вона пропонує покупцю. Бо на скільки чітко буде сформульована дана мета підприємством на початку, тим вірніше буде встановлена ціна і тим більш позитивних результатів вона досягне потім.
2 етап. Визначення попиту
.
Ціна й попит перебувають у певній залежності. Фірма повинна оцінити еластичність попиту за ціною, визначити ймовірну кількість товарів, яку можна продати на ринку протягом певного часу за цінами різного рівня. Важливо пам'ятати, що попит визначає максимальну ціну, по якій підприємство може продати свій товар або реалізувати послуги.
3 етап. Оцінка витрат виробництва
.
Витрати виробництва зазвичай визначають мінімальну ціну товару чи послуги. Тому на даному етапі підприємство визначає постійні, змінні, валові витрати виробництва при різних обсягах випуску. Всі фірми прагнуть установити таку ціну, що вона покривала б всі витрати виробництва й забезпечувала б достатній прибуток.
4 етап. Аналіз цін й якості товарів конкурентів
.
Попит визначає максимальну ціну, витрати виробництва – мінімальну, а різниця між ними і є "поле гри" для ухвалення рішення про рівень ціни. На цьому відрізку вивчають ціну і якість товарів фірм-конкурентів. Тільки вивчивши ціни і якість аналогічних виробів конкурентів, фірма може більш об'єктивно визначити положення свого товару по відношенню до товарів фірм-конкурентів. На основі аналітичного порівняння свого й чужого товару можна буде або встановити більш високу ціну, чим у конкурентів, або, навпаки, більш низьку.
5 етап. Вибір методу ціноутворення
.
Ціну можна визначати різними способами, кожний з яких по-різному впливає на рівень ціни, тому фірми прагнуть вибрати такий метод, що дозволяє більш правильно визначити ціну на конкретний товар або послугу.
6 етап. Розрахунок вихідної ціни
.
На основі обраного методу визначається можливий рівень ціни.
7 етап. Облік додаткових факторів
.
Перш ніж визначити остаточний рівень ціни, підприємство повинно врахувати ряд додаткових факторів, що впливають на рівень ціни, перевірити дотримання цілей цінової політики, урахувати реакцію на рівень ціни покупців, посередників, конкурентів, держави і так далі.
8 етап. Установлення остаточної ціни.
На цьому етапі встановлюється остаточний рівень ціни на товари або послуги, пропоновані компанією до реалізації, оформляються відповідні документи.
Методи ціноутворення – способи й методи економічних розрахунків і співвідношень цін на товари й послуги.
Всі методи ціноутворення можуть бути об'єднані в чотири великі групи: витратні, ринкові, економетричні та адміністративні, які наведені на рисунку 1.6.
1.4.2 Витратні методи ціноутворення
Витратний метод формування ціни базується на розрахунку витрат продавця по створенню і реалізації товару або послуги.
Витратні методи ціноутворення ґрунтуються на витратах продавця і не відбивають купівельний попит і кон'юнктуру ринку. Цей метод дозволяє оцінити частку витрат у ціні кожного товару і робить розрахунок цін точним з більшим ступенем імовірності, тому що легше продавцю спрогнозувати свої показники витрат, чим попит і поводження конкурентів. Тому практично кожен продавець у тім чи іншому ступені використовує ці методи у своїй практиці при формуванні механізму ціноутворення.
При розрахунку ринкової ціни сьогодні найбільш широко застосовуються наступні методи:
¨ метод, заснований на визначенні повних витрат, сутність якого складається в підсумовуванні сукупних витрат: перемінні (прямі) плюс постійні (накладні) витрати і прибутку, що фірма розраховує одержати. Головна перевага даного методу – його простота і зручність. Метод повних витрат найбільш розповсюджений на підприємствах з чітко вираженою товарною диференціацією для розрахунку цін традиційних товарів, а також для встановлення цін на зовсім нові товари, що не мають цінових обмежень;
¨ метод, що орієнтується на прямі витрати та у той же час враховує сукупність всіх ринкових умов, особливо умов збуту. Сутність методу прямих витрат складається у встановленні ціни шляхом додавання до перемінних витрат визначеної заздалегідь надбавки-прибутку. При цьому, постійні витрати не розподіляються по окремих товарах, а погашаються з різниці між сумою цін реалізації і перемінних витрат на виробництво продукції. Ця різниця одержала назву "доданого" чи "маржинального" прибутку. Метод прямих витрат базується на оцінці потенційного обсягу продажів по кожній передбачуваній ціні. Підраховується сума прямих перемінних витрат і визначається величина націнки ("маржинального" прибутку) на одиницю продукції і на весь обсяг прогнозованих продажів чи реалізованого обсягу послуг за передбачуваною ціною. Віднімаючи з отриманих сумарних націнок постійні витрати, визначають прибуток при реалізації продукції;
¨ Розрахунок цін на основі методу граничних витрат також базується на аналізі собівартості, але він більш складний, чим розглянуті вище методи. При цьому методі надбавка робиться тільки до гранично високої собівартості виробництва кожної вже наступної одиниці товару чи послуги. Цей метод виправданий у тому випадку, якщо гарантовано продаж по трохи більш високій ціні, щоб покрити накладні витрати підприємства. Даний метод має ряд привабливих моментів, але якщо він неправильно зрозумілий і недостатньо проконтрольований, може привести до несподіваних негативних результатів;
¨ Визначення цін методом беззбитковості використовується тими компаніями, що починають брати до уваги ринкові фактори. Цей метод дає можливість порівняти розміри прибутку, одержуваного при різних цінах, і дозволяє компанії, що уже визначила для себе норму прибутку, продавати свій товар за такою ціною, що при визначеній програмі випуску дозволила б у максимальному ступені домогтися виконання цієї задачі;
¨ Основна задача методу обліку рентабельності інвестицій полягає в тому, щоб оцінити повні витрати при різних програмах виробництва товару і визначити обсяг випуску, реалізація якого за визначеною ціною дозволить окупити відповідні капіталовкладення. Метод успішно підходить при прийнятті рішень про величину обсягу нового виробництва для підприємства товару з відомою ринковою ціною на аналогічний товар фірм-конкурентів. [10]
1.4.3 Ринкові методи визначення цін
Деякі фахівці вважають, що рівень попиту може бути єдиним фактором, який варто враховувати при визначенні цін.
Ринковий метод формування ціни, орієнтований на покупців, іншими словами на корисність (цінність) товару й відбиваючий кон'юнктуру ринку. При такому підході до визначення ціни на свій товар підприємство виходить з положення, що споживач самостійно оцінює цінність товару (послуги), беручи в розрахунок основні і додаткові переваги товару в порівнянні з аналогічними на ринку, рівень і якість, з урахуванням цих обставин, визначає співвідношення між оцінкою корисності товару і його ціною.
Основним фактором при цьому методі є не витрати продавця, а купівельне сприйняття, що дозволяє покупцю з усієї запропонованої гамми обрати найбільш оптимальний з погляду ціни і якості товар чи послугу, з погляду на те, що придбання дорогого товару може бути іноді доцільніше, ніж покупка більш дешевого його аналога. Іншими словами, при такій системі ціноутворення споживач віддасть свої гроші за те, що представляє для нього більшу "цінність", а не за те, що представляє собою меншу "вартість" для виробника (постачальника). Чутливість покупця до ціни характеризується таким поняттям, як еластичність. Знання цінової еластичності дозволяє менеджерам розрахувати оптимальну ціну продажів, що максимізує прибуток. Незважаючи на велику інформативність коефіцієнтів еластичності, даний метод формування цін на практиці застосовується дуже рідко, оскільки з поняттям еластичності зв'язаний ряд труднощів практичного характеру.
Вплив фактора конкуренції на ухвалення рішення про встановлення ціни на товар залежить від структури ринку. Компанії, що дотримуються такої тактики, встановлюють ціну на свій товар нижче рівня конкурентів.
До ринкових методів формування ціни відноситься також метод визначення цін, орієнтований на наявність рівноваги між витратами виробництва і станом ринку. При даному методі ціна не міняється при зміні витрат чи рівня попиту тільки тому, що конкуренти теж не змінюють свої ціни. Як тільки конкуренти змінили ціни, фірма змінює ціни на свій товар, хоча витрати і попит залишилися без зміни. Також цьому методу віддають перевагу фірми, яким важко визначити власні витрати і вважають діючі ціни базою для визначення цін на свої товари. Це дозволяє уникнути ризику, зв'язаного з установленням власної ціни. [25
]
1.4.4 Економетричні методи визначення цін
Економетричний метод формування ціни заснований на співвідношенні ціни до визначеного параметра, що характеризує цінність товару аналогічного ряду чи вхідних у товар інших складових частин.
Фірми часто мають необхідність у проектуванні й освоєнні виробництва такої продукції, що не заміняє раніше освоєну, а доповнює чи розширює вже існуючий параметричний ряд виробів. Параметричний ряд – це сукупність конструктивно і технологічно однорідних виробів, призначених для виконання одних функцій і відрізняющихся друг від друга значеннями основних техніко-економічних параметрів відповідно до виконаних виробничих операцій.
Аналіз виробничих витрат дозволяє встановити, що норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, як правило, змінюються при корегуванні техніко-економічних параметрів.
Існує ряд методів побудови цін на нову продукцію в залежності від рівня її споживчих властивостей з урахуванням нормативів витрат на одиницю параметра. Такі методи одержали назву нормативно-параметричних, до них відносять такі методи, як:
Метод питомих показників.
Використовується для визначення й аналізу цін невеликих груп продукції, що характеризується наявністю одного основного параметра, величина якого значною мірою визначає загальний рівень ціни виробу. При даному методі спочатку розраховується питома ціна, що дорівнює відношенню ціни базисного виробу до величини параметра базисного виробу, а потім розраховується ціна нового виробу, що являє собою питому ціну, помножену на значення основного параметра нового виробу у відповідних одиницях виміру. Цей метод можна застосовувати для обґрунтування рівня і співвідношень цін невеликих параметричних груп продукції, що мають нескладну конструкцію і характеризуються одним параметром;
Метод регресивного аналізу.
Застосовується для визначення залежностей зміни ціни від зміни техніко-економічних параметрів продукції, що відноситься до даного ряду, побудови і ціннісних співвідношень:
Ц = f (Х1
,Х2
,...Хn
), (1.14)
де X1
,2…n
– параметри виробу.
Кількісна залежність між змінами результативного (Ц) і факторних (Xі) ознак знаходиться на основі методу регресійного аналізу. При цьому можуть бути отримані різні рівняння регресії: лінійне, статечне і параболічне.
Баловий метод.
Полягає в тому, що на основі експертних оцінок значимості параметрів виробів для споживачів кожному параметру привласнюється визначене число балів, підсумовування яких дає оцінку техніко-економічного рівня виробу. Ціна на новий виріб при даному методі розраховується так:
Даний метод застосовується в тому випадку, коли важливо оцінити надійність роботи, зовнішній вигляд товару і так далі.
Агрегатний метод.
Він полягає в підсумовуванні цін окремих конструктивних частин виробів, що входять у параметричний ряд, з додаванням вартості оригінальних вузлів, витрат на зборку і нормативного прибутку. [10]
1.4.5 Адміністративні методи визначення цін
Адміністративний метод формування ціни, заснований на директивному розпорядженні по встановленню того чи іншого рівня чи межі цін уповноваженими на те державними органами.
Систематизуючи в загальному виді форми адміністративного регулювання ціноутворення, можна виділити наступні:
1. встановлення фіксованих цін і тарифів;
2. встановлення меж можливого росту цін за визначений період часу чи граничного рівня ціни: максимального чи мінімального рівня ціни;
3. встановлення граничного нормативу рентабельності (бажаного доходу);
4. загальне заморожування цін (застосовується при сильному розвитку інфляції) чи заморожування цін на окремі групи товарів;
5. встановлення граничних розмірів постачальницько-збутових і торгових надбавок;
6. декларування цін;
7. встановлення рекомендаційних цін по найважливіших видах товарів.
1.5 Формулювання мети і задач дослідження
В умовах ринкової економіки для кожного суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, основним необхідно вважати забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності.
Усе це визначає актуальність і значимість теми дослідження, важливість його результатів не тільки для розвитку вітчизняної теорії і практики організації керування прибутком, але і для підприємства "Добропільська", що є об'єктом дослідження.
Основна мета дипломного дослідження – підвищення ефективності економічних показників роботи і максимізація прибутку на прикладі шахти «Добропільська».
Відповідно до поставленої мети дослідження в роботі визначені такі задачі:
- аналіз економічних показників виробничо-господарської діяльності шахти «Добропільська»;
- розробка методики моделювання процесу одержання прибутку підприємством;
- прогноз необхідних даних для моделі з урахуванням аналізу відомих методів прогнозування;
- розробка моделі максимізації прибутку на основі виявлення закономірності прогнозування на основі аналізу чотирьох попередніх років за методом урахування сезонних коливань;
- розробка моделі максимізації прибутку на основі аналізу цін на товари, що пропонує підприємство та фірми-конкуренти;
- аналіз кожної з розроблених моделей та порівняльний аналіз цих моделей між собою;
- створення автоматизованої інформаційної системи максимізації прибутку на шахті «Добропільська».
Практична значимість роботи полягає в розробці моделі підвищення ефективності економічних показників роботи, максимізації прибутку і її дослідженні в умовах шахти «Добропільська», розробці інформаційної системи, що дозволяє вирішувати задачі підвищення прибутку.
2 ЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ МАКСИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ В УМОВАХ ШАХТИ "ДОБРОПІЛЬСЬКА"
Електронні таблиці Microsoft Excel стали сьогодні невід'ємною частиною нашого життя. Багато підприємств ведуть досить таки успішно облік з використанням табличного процесора Microsoft Excel. Зараз електронні таблиці стали мовою повсякденного спілкування також й у менеджменті. Застосування електронних таблиць дозволило менеджерам самостійно створювати й аналізувати різні моделі, для прийняття оптимального і правильного рішення. У даному розділі мова піде про те, як за допомогою електронних таблиць Excel можна створити моделі для аналізу ситуацій у сфері менеджменту. Ціль складається у вивченні моделей керування, заснованих на електронних таблицях: що вони собою представляють, як створюються, використовуються, і що можна довідатися з їх допомогою. Таким чином, в основі успіху підприємства буде лежати набір управлінських моделей для підтримки процесу прийняття рішень для підвищення ефективності економічних показників роботи, а саме одержання максимального прибутку. Підхід складається в розробці і наступному аналізі моделі максимізації прибутку. На підставі проведеного аналізу будуть запропоновані рішення по поліпшенню виробничо-господарської діяльності шахти "Добропільська".
2.1 Розробка методики моделювання процесу одержання прибутку підприємством
Діяльність керуючого персоналу будь-якого підприємства завжди спрямована на одержання прибутку, а саме на її максимально можливий обсяг. У будь-якій сформованій управлінській ситуації менеджер аналізує можливі рішення, приймає найбільш прийнятні рішення, реалізує його, у результаті чого організація дістає визначений прибуток. Графічно процес реалізації управлінських рішень по одержанню прибутку на будь-якім підприємстві показано на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 –
Процес реалізації управлінських рішень по одержанню прибутку
Економічне моделювання є науковим методом, реалізацією якого не повинні займатися тільки винятково фахівці з моделювання. Оперативне керування впливає на всі аспекти процесу моделювання, тому безпосереднє залучення менеджера до даного процесу це застава успішного застосування результатів моделювання в реальній дійсності.
Менеджери мають дуже важливу роль під час формування ідеї, створення моделі, її інтерпретації і при реалізації рішень. Тому успішний менеджер повинний знати наступне:
1. які ситуації піддаються моделюванню;
2. як одержати потрібні для побудови моделі чи дані як витягти їх з великих масивів даних, і які існують методи аналізу моделей, що допомагають у прийнятті управлінських рішень;
3. що можна зробити, щоб витягти максимальну користь з інтерпретації моделі і реалізації рішення.
Моделі відіграють різну роль на різних рівнях керування компанією. На верхньому рівні моделі, як правило, пропонують інформацію і допомагають зрозуміти проблему. Вони використовуються як засоби стратегічного планування: для того, щоб передбачати майбутнє, досліджувати альтернативи, розробити кілька планів на випадок непередбаченого розвитку подій, підвищити гнучкість виробництва і скоротити час реакції на вимоги часу. На більш низькому рівні моделі частіше використовуються для того, щоб запропонувати рішення, що рекомендуються.
На різних рівнях керування компанією моделі можуть використовуватися по-різному з ряду причин. Чим нижче рівень організації, тим простіше задачі й альтернативи. Взаємодії легше описати кількісно, тому що частіше більш доступні точні дані, більш визначеної є і майбутнє середовище реалізації рішення. Крім того, досить часто повторюються однакові чи схожі ситуації для прийняття рішень, що дозволяє зменшити витрати на збір даних і розробку моделі за рахунок її багаторазового використання.
Способи використання моделей так само різноманітні. За допомогою моделей можна продати чи ідею проект, замовити оптимальну кількість продукції чи краще організувати роботу гігантської багатонаціональної корпорації. У будь-якому випадку моделі забезпечують структуру для цілісного логічного аналізу. Моделі широко використовуються завдяки тому, що змушують виконати такі дії:
1. визначити цілі;
2. визначити типи рішень, що впливають на досягнення цих цілей;
3. виявити і зафіксувати взаємозв'язку між цими рішеннями;
4. вивчити вхідні в них перемінні і визначити можливість їхнього виміру;
5. з'ясувати які дані потрібні для кількісного визначення значень перемінних і знайти спосіб описати їхній взаємний вплив;
6. визначити які обмеження можуть накладатися на значення перемінних;
7. обговорити ідеї з членами групи, що допомагає їхній спільній роботі;
8. модель можна використовувати як засіб для оцінки й обговорення різних варіантів політики компанії, якщо кожен варіант чи ряд рішень оцінюється з тих самих позицій, згідно тим же формулам, що описують взаємозв'язку й обмеження. Більш того, моделі можна перевірити безпосередньо на практиці й удосконалити, використовуючи досвід;
9. моделі, засновані на електронних таблицях надають менеджерам можливість систематично використовувати могутні аналітичні методи.
Такі моделі дозволяють оперувати великим числом перемінних і описувати їх взаємозв'язок, що не під силу зробити в розумі. Моделі дозволяють одночасно використовувати аналітичні можливості електронних таблиць, можливості збереження даних і обробки даних за допомогою обчислювальних ресурсів комп'ютерів.
Для пояснення цих положень необхідно більш докладно розглянути роль і місце моделей у реальному світі. Жодна модель не в змозі цілком охопити реальність. Кожна модель є деякою абстракцією, тобто описує тільки деякі можливі взаємозв'язки реального світу і приблизно представляє відносини між ними. З цього випливає правило, що визначає, коли варто використовувати моделі: модель варто використовувати в тому випадку, якщо з її допомогою приймаються більш удалі рішення, чим без її.
Незважаючи на те, що в ході аналізу багатьох моделей виникають "оптимальні" рішення, важливо розуміти, що такі рішення є оптимальними для формальних, але вони можуть і не бути такими в реальній ситуації. Термін "оптимальність" відноситься до моделей, а не до реальності. Те, що оптимально в моделі, аж ніяк не завжди оптимально в реальному житті.
Іноді є сенс говорити про оптимальні рішення стосовно до реальних ситуацій у керуванні бізнесом. Саме тому важливо, щоб менеджер був впевненим, що запропоновані моделі рішення мають сенс і задовольняють його інтуїтивним вимогам. Таким чином, для менеджера дуже важливо оцінити модель і визначити, наскільки варто довіряти їй. Але завжди потрібно бути готовим до того, що виникнуть якісь зміни і старі рішення перестануть спрацьовувати. Існує чимало доказів, що процес моделювання можна успішно застосовувати тоді, коли середовище навколо бізнесу-ситуації міняється так, що стандартна політика і практичні методи стають неадекватними.
1. Безумовно, не можна гарантувати, що використання моделі завжди дасть позитивний результат, але, незважаючи на його недосконалість, цей підхід найбільш раціональний із усіх можливих. Більш того, як і сам процес моделювання, управлінські ситуації в дійсності розвиваються скоріше циклічно, чим послідовно. Тобто вони виникають повторно і мають потребу в повторному розгляді й обробці. [19]
2. Існує три типи моделей: фізичні, аналогові і символічні моделі. Менеджерам приходиться працювати з усіма трьома типами моделей, але найчастіше з аналоговими моделями, представленими у формі діаграм і графіків, а також із символічними моделями у виді електронної таблиці чи звітів інформаційно-керуючої системи.
Усі моделі створюються людиною, починаючи з простих, і закінчуючи складними. Для моделювання ситуації спочатку потрібно представити її структурованим образом, тобто необхідно виробити деякий спосіб, що дозволить систематично обміркувати дану ситуацію. Варто пам'ятати, що найчастіше приходиться мати справу з формулюваннями управлінських ситуацій у виді деяких ознак, а не у формі чіткої постановки проблем. Постановка проблеми містить у собі можливі рішення і метод виміру їхньої ефективності, що являють собою дві ключові складові частини будь-якої моделі. Структурування – це перехід від інтуїтивного розуміння до чіткої постановки проблеми. Це винятково важливе уміння, яким повинний володіти менеджер, щоб успішно розробляти моделі.
При кількісному моделюванні бізнесу-середовища необхідно описувати взаємодії багатьох перемінних. Для цього потрібно сформулювати математичну модель, яка умовно ділиться на такі етапи:
1. вивчення середовища з метою структурування управлінської ситуації;
2. формалізація представлення про ситуацію;
3. побудова символічної і кількісної моделі. [14]
При структуруванні управлінської ситуації використовуються математичні і табличні моделі, у якості яких творець моделі повинний вибрати і виділити аспекти і властиві ситуації, що розглядається. Найважливішої складової успіху є досвід у створенні моделей, і роботи у відповідній середовищі.
Формалізація представлення про ситуацію, полягає в концептуальному аналізі, під час якого необхідно прийняти визначені припущення. Оскільки розглянута управлінська ситуація містить у собі цілі і рішення, їх необхідно визначити й обґрунтувати. Існує кілька способів визначити перемінні рішення, але не завжди відразу вдається знайти найбільш придатне і правильне визначення. Цілі також можуть бути не цілком ясні. Навіть найбільш здатні менеджери можуть не мати точного представлення про те, які результати вони хочуть одержати. Проблеми виникають і в тому випадку, коли цілей занадто багато, а вибрати необхідно одну.
На рисунку 2.2 представлено перший етап формалізації управлінського рішення для формулювання задачі – виявлення основних складових моделі. На даному етапі основна увага приділяється визначенню входів, тобто того, що модель повинна обробляти, і виходів – того, що модель робить. На даному етапі модель зветься "чорна скриня", тому що ще не відомо, яка логіка буде реалізована в моделі.
Рисунок 2.2
– Представлення моделі у виді "чорної скрині"
Після визначення того, яка інформація буде подаватися на вході, і яку інформацію необхідно одержати на виході з моделі, необхідно розбити її на дві категорій. Вхідна інформація, іменована зовнішніми перемінними, поділяється на рішення – перемінні, контрольовані менеджером, і параметри – перемінні, котрими менеджер керувати не може. Багато неконтрольованих вхідних величин можуть бути невідомі заздалегідь. Тому, трактуючи їх як параметри, можна будувати модель так, нібито вони були заздалегідь відомі. Пізніше можна конкретизувати чисельні значення даних величин, проаналізувавши дані й оцінивши ці значення, чи просто задати передбачувані значення величин при аналізі моделі.
Інформація, що одержується на виході, називана внутрішніми перемінними, поділяється на показники (критерії) ефективності – перемінний, визначальний ступінь наближення до мети, і що допомагають розуміти й інтерпретувати результати роботи моделі. Критерії особливо важливі, тому що вони використовуються для визначення того, наскільки удалося наблизитися до кінцевої мети. Тому критерії часто називають цільовими функціями.
Незважаючи на простоту схеми "чорної скрині", вона змушує менеджерів на початку процесу моделювання визначити, що варто включити в модель, а що необхідно виключити з неї, а також розібратися з класифікацією відповідних факторів.
Основний внесок менеджера в побудову моделі на даному етапі полягає в тому, щоб розробити усередині "чорної скрині" математичні рівняння, що зв'язують перемінні. Спочатку використовують спрощені зв'язки, які потім уточнюються. До уточнення варто віднестися з великою відповідальністю, оскільки ці зв'язки в сукупності з даними стають основою всього процесу моделювання.
Управлінські рішення в значній мірі засновані на оцінці й інтерпретації даних. Бажання створити більш зроблену модель приведе до збору і збереження додаткових даних. Один з перших прихильників моделювання в сфері менеджменту, Черчмен, заявляв, що в дійсності не існує "неопрацьованих" даних, у тім змісті, що сам факт збору і фіксації даних завжди відбиває деякі схеми світогляду, тобто визначену модель, побудовану в розумі, хоча ця модель може явно і не усвідомлюватися. Проте однієї з особливостей технологічної цивілізації є одночасні збір і використання даних і моделей.
Кількісні моделі можна використовувати для генерування даних, і для побудови такої моделі звичайно необхідні дані (наприклад, щоб оцінити її параметри). Часто успіх чи невдача в моделюванні визначаються приступністю даних, їхньою точністю і правильністю вибору.
Важливо також оцінити чутливість результату, тобто наскільки рекомендовані моделлю рішення залежать від значень конкретних параметрів, службовців вхідною інформацією моделі. Менеджери віддають перевагу рішенням, що залишаються в силі для широкого діапазону вхідних значень, отже, гарне рішення не повинне перетворюватися в погане при незначній зміні параметрів одного з входів моделі. [19]
2.2 Розробка моделей одержання прибутку на шахті "Добропільська"
2.2.1 Вивчення середовища, структурування ситуації і формалізація моделі
Аналізуючи обсяги реалізованих послуг і ситуацію на ринку, з огляду на бажання керівників підприємством діставати максимальний прибуток, робимо висновок, що найбільш важливим рішенням є правильне визначення ціни на пропоновані види послуг. Отже, ціна є перемінною і саме вона, поряд з параметрами витрат, буде визначати прибуток.
У ході розробки моделі визначаються перемінна інформація на вході і виході, що утворить представлення моделі у виді "чорної скрині", що приведена на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3
– Модель шахти "Добропільська" у вигляді "чорної скрині"
Виходячи з того, що показником ефективності є прибуток, і на підставі цього визначаємо елементи моделі. Параметри витрат – це накладні витрати, що складаються з: заробітної плати управлінського і робочого складу, нарахувань на зарплату й інші витрати; питомих витрат на закупівлю матеріали, якщо це необхідно в ході надання послуги. [19]
Таким чином, зміст моделей, що розроблюються для шахти "Добропільська" полягає в тім, щоб максимізувати прибуток у 2008 році. Ця задача буде досягатися у декілька етапів, що більш детально буде розглянуто нижче:
1. розробка моделі максимізації прибутку за допомогою метода прогнозування з урахуванням сезонних коливань на основі аналізу трьох попередніх років;
2. за рахунок порівняння й аналізу цін на запропоновану марку вугілля шахтою "Добропільська" і середньою ціною по Україні;
2.2.2 Формалізована постановка оптимізаційних задач
Моделі максимізації прибутку за допомогою метода прогнозування з урахуванням сезонних коливань.
Актуальним стає питання створення таких методів прогнозування, які б дозволяли підвищити точність прогнозу, а також давати на основі річних даних квартальний, місячний, недільний і навіть добовий прогноз, тобто враховувати періодичні сезонні складові. Тому в роботі запропоновано більш точну методику прогнозування. Пропонується метод прогнозування на основі середнього значення економічних показників по рокам з урахуванням сезонної складової.
Для цього розраховуємо середнє значення для кожного року окремо. На основі розрахункових даних будуємо регресію і визначаємо прогноз середнього значення на наступний рік. Для розрахунку значень сезоних коливань знаходимо різницю між фактичною та середньорічною складовою. Різницю усереднюємо по кожному кварталу і одержаний результат додаємо до середньорічної складової. Для отримання прогнозу на наступний рік до квартальних прогнозів по середньорічній складовій додається усереднення місячних поправок.
Розроблена методика прогнозування дозволяє будувати прогноз з достатньо точною вірогідністю, високим рівнем апроксимації та малою середньоквадратичною похибкою прогнозу.
Модель порівняння й аналізу цін на запропоновану марку вугілля шахтою "Добропільська" і середньою ціною по Україні.
Для рішення цієї моделі пропонується таке математичне рішення:
де Vр.
– обсяг реалізованого вугілля шахти "Добропільська";
Змін.витр.
– змінні витрати, що виникають у підприємства під час видобутку та реалізації вугілля;
Пост
.витр.
– постійні витрати, що виникають у підприємства під час видобутку та реалізації вугілля;
Приб.
– прибуток від реалізації вугілля.
Таким чином, функція обсягу реалізації буде мати такий вигляд:
(2.2)
Формула (2.3) показує функцію змінних витрат на видобутку та реалізації вугілля:
(2.3)
Підставемо формули і зробемо деякі перетворення.
Пошук оптимального рішення буде проводитися за допомогою табличного процесору Microsoft Excel, а саме функції "Поиск решения". Максимізація прибутку буде проводитися за рахунок виявлення оптимального обсягу реалізації продукції. Таким чином, формула (2.1) є функціоналом в запропонованій математичній моделі. Змінною є ячейка, що має вплив на кінцевий результат і містить коефіцієнт, що визначає ціну вугілля. Умови, при яких повинно знайтися вірне рішення наведено нижче у формулі (2.4).
де Опт.ціна
– оптимальна ціна на вугілля;
Макс.ціна
– середня ціна по Україні на цю марку вугілля;
Поточ.ціна
– поточна ціна на вугілля, що пропонуються шахтою "Добропільська".
2.2.3 Вхідні дані для моделей
Для побудови перерахованих вище моделей необхідно мати наступні вхідні дані по підприємству, на основі яких буде максимізуватися прибуток від реалізації вугілля, що видобувається на шахті "Добропільська":
- обсяг реалізації та видобутку вугілля на шахті "Добропільська" поквартально в період з 2005 по 2007 роки, що наведено у таблиці 2.1
- витрати по собівартості на видобуток та реалізацію готової вугільної продукції за останні три роки, що наведені у таблиці 2.2;
- Ціна,за якою реалізує вугілля шахта "Добропільська" та прибуток, який шахта отримує від реалізації вугілля поквартально за останні три роки, що наведено у таблиці 2.3;
- Середньоринкові ціни на вугілля по Україні за перший квартал 2008 року, що наведені у таблиці 2.4.
Таблиця 2.1
– Обсяг реалізації та видобутку вугілля на шахті "Добропільська" поквартально в період з 2005 по 2007 роки
Наіменування показника
Од. вим.
2005
2006
2007
1кв.
2кв
3кв.
4кв.
1кв.
2кв.
3кв.
4кв.
1кв.
2кв.
3кв.
4кв.
видобуток
т
336435
320716
310502
79621
281980
248548
290927
273189
317183
310715
312818
287284
реалізація
т
239723
212189
210075
170807
153208
144120
188415
256648
272719
216347
313666
285082
реалізація з ПДВ
тис.грн
67132
72284
58842
47773
45935
43591
58124
77145
82824
83983
100261
90725
Таблиця 2.2 –
Витрати по собівартості на видобуток та реалізацію готової вугільної продукції за останні три роки
Наіменування показника
Од. вим.
2005
2006
2007
1кв.
2кв.
3кв.
4кв
1кв.
2кв.
3кв.
4кв.
1кв.
2кв.
3кв.
4кв.
витрати по собівартості
тис.грн
34236
41745
40392
40582
41581
41829
45285
50966
51607
53041
49328
54438
постійні витрати
тис.грн
3668
4473
4327
4349
4455
4482
4852
5460
5529
5683
5285
5833
змінні витрати
тис.грн
30568
37272
36065
36233
37126
37347
40433
45506
46078
47358
44043
48605
Таблиця 2.3
– Ціна,за якою реалізує вугілля шахта "Добропільська" та прибуток, який шахта отримує від реалізації вугілля поквартально за останні три роки
Наіменування показника
Од. вим.
2005
2006
2007
1кв.
2кв.
3кв.
4кв.
1кв.
2кв.
3кв.
4кв.
1кв.
2кв.
3кв.
4кв.
ціна
грн.
380,21
325,18
319,05
327,16
323,15
309,45
302,14
310,9
343,67
340,24
325,2
335
прибуток
тис.грн
21986
20979
7070
-1370
-4165
-5332
11193
5411
13258
21199
33678
21334
Таблиця 2.4
– Середньоринкові ціни на вугілля по Україні за перший квартал 2008 року
N п/п
Марка вугілля
Середня роздрібна ціна за 1 тонну (грн. з ПДВ)
1
"АК 25-100"
729,26
2
"АК"
718,45
3
"АКО"
652,58
4
"АМ 13-25"
763,1
5
"АМ"
667,96
6
"АС 6-13"
646,15
7
"АС"
584,37
8
"АШ"
340
9
"Г"
501,67
10
"ГР"
450
11
"ДГР"
420
12
"ЖР"
457,5
13
"А шоб"
360
14
"АО"
725
15
"АРШ"
355
16
"ГЖКОМ"
610
17
"ДГ"
585
18
"ДГК"
870
19
"ДГКО"
595
20
"ДГСШ"
583
21
"КО"
515
22
"КС"
542
23
"ОС"
550
24
Торфобрикет
300
25
"ТС"
512
26
ССЗСС
510
Інформаційні моделі, що розроблено у табличному процесорі Microsoft Excel, показують який прибуток може отримати шахта "Добропільська" у 2008 році від реалізації вугілля. Максимізація прибутку буде досягатися прогнозом, що буде спиратися на дані попередніх років роботи підприємства, також за рахунок оптимізації ціни на запропоновану марку вугілля в порівнянні з середньоринковою ціною на цю марку вугілля по Україні.
2.2.4 Вибір методу прогнозування даних
Економічне прогнозування є важливою частиною економічної науки й практики. У будь-яких сферах суспільної й виробничої діяльності необхідно оцінювати майбутні події. Виходячи із цього, керування процесом прогнозування є важливим обов'язком будь-якого менеджера. Менеджер повинен вирішити, які ресурси необхідні для здійснення прогнозу і який підхід необхідно використати для його виконання. [17]
Прогнозування обсягів видобутку та реалізації вугілля, а також витрат, цін і прибутку є важливою задачею при плануванні діяльності підприємства.
Розглянемо більш детально математичні моделі, що пропонуються для вирішення задачі даного дипломного проекту, а саме – підвищення ефективності економічних показників роботи шахти "Добропільська".
Перший варіант розрахунку максимального прибутку - модель максимізації прибутку за допомогою метода прогнозування з урахуванням сезонних коливань.
При прогнозуванні на основі даних часового ряду слід ураховувати сезонні зміни. Сезонні зміни — це коливання вгору й вниз із постійним періодом у значеннях змінної.
Процедура, яка дозволяє зробити прогноз із урахуванням сезонних змін, складається з таких чотирьох етапів:
1. На основі вихідних даних визначається структура сезонних коливань і період цих коливань.
2. Використовуючи чисельний метод, з вихідних даних виключають сезонну складову.
3. На основі даних, з яких виключена сезонна складова, робиться найкращий можливий прогноз.
4. До отриманого прогнозу додається сезонна складова.
Дуже часто пропонується вільну складову прогнозу визначати методом поліноміального тренда, що дозволяє істотно збільшити точність прогнозу.
Розглянемо цей метод на нашій задачі.
Спочатку будується графік фактичної зміни прибутковості по кварталах і лінейний або поліноміальний тренд, за допомогою якого робиться прогноз на 4 квартали.
Точність моделі при цьому невисока, що можна побачити із значення коефіцієнта детермінації. Далі для уточнення виділяється сезонна (періодична) складова як різниця фактичної і вільної складових. Після цього періодична складова усереднюється по кожному кварталу окремо і потім одержані таким чином квартальні поправки додаються до вільної складової, при цьому адекватність і точність моделі різко підвищується. Остаточний щомісячний прогноз на рік вперед робиться шляхом додавання до квартальних прогнозів по вільній складовій усереднених квартальних поправок.
У таблиці 2.5 приведена модель, по якій виконується прогноз обсягу видобутку вугілля на 2008 рік методом побудови лінейного тренду з урахуванням сезонних коливань.
Таблиця 2.5
– Прогноз обсягу видобутку вугілля на 2008 рік методом побудови лінейного тренду з урахуванням сезонних коливань.
№
період
видобуток
тренд лінейний
факт-тренд
сезонна складова
прогноз
1
1кв.2005
336435,0
305308,9
31126,1
12241,5
317550,4
2
2кв.2005
320716,0
303887,8
16828,2
-4877,1
299010,7
3
3кв.2005
310502,0
302466,7
8035,3
7966,7
310433,4
4
4кв.2005
279621,0
301045,6
-21424,6
-15329,9
285715,7
5
1кв.2006
281980,0
299624,5
-17644,5
12241,5
311866,0
6
2кв.2006
248548,0
298203,4
-49655,4
-4877,1
293326,3
7
3кв.2006
290927,0
296782,3
-5855,3
7966,7
304749,0
8
4кв.2006
273189,0
295361,2
-22172,2
-15329,9
280031,3
9
1кв.2007
317183,0
293940,1
23242,9
12241,5
306181,6
10
2кв.2007
310715,0
292519,0
18196,0
-4877,1
287641,9
11
3кв.2007
312818,0
291097,9
21720,1
7966,7
299064,6
12
4кв.2007
287284,0
289676,8
-2392,8
-15329,9
274346,9
13
1кв.2008
288255,7
-288255,7
12241,5
300497,2
14
2кв.2008
286834,6
-286834,6
-4877,1
281957,5
15
3кв.2008
285413,5
-285413,5
7966,7
293380,2
16
4кв.2008
283992,4
-283992,4
-15329,9
268662,5
На рисунку 2.4 графічно наведено дані прогнозу обсягу видобутку вугілля на шахті "Добропільська" за чотири квартали 2008 року.
Рисунок 2.4 -
Дані прогнозу обсягу видобутку вугілля на шахті "Добропільська" за чотири квартали 2008 року.
У таблиці 2.6 приведена модель, по якій виконується прогноз обсягу видобутку вугілля на 2008 рік методом побудови поліноміального тренду 2-го порядку з урахуванням сезонних коливань.
Таблиця 2.6
– Прогноз обсягу видобутку вугілля на 2008 рік методом побудови поліноміального тренду 2-го порядку з урахуванням сезонних коливань.