МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни « Економіка підприємства »

на тему :

«Методика оцінки ефективності інвестицій за рахунок лізингових компаній»

Виконала :

студентка групи ФЕП 213

Жакун Ілона В.

Науковий керівник:

Хриптунов П.В.

Київ - 2010

План

І Теоретична частина ……………………………....………………… .3

1.1.Вступ …………………………....……………………………………..……...3

1.2.Лізинг як метод інвестування ……………………………………………….4

1.3. Методика оцінки ефективності інвестицій за рахунок лізингових компаній……………………………………..……………………….…………...7

1.4.Висновок…………………………………………………………………….. 20

1.5. Список літератури…….………………………………………………..….. 21

ІІ Практична частина …………………………………………………...22

2.1 Визначення загальної вартості та видової структури основних виробничих фондів…………………………………………………………………………….22

2.2 Визначення річної потреби обігових коштів підприємства………………23

2.3 Визначення кошторису витрат виробництва готової продукції та собівартості одиниці продукції…………………………………………...…….24

2.4 Розрахунок показників ефективності виробництва…………………….....29

2.5. Обґрунтування та вибір кращого варіанта інвестиції………………….....30

2.6 Висновок………………………………………………………………..…. 42

І Теоретична частина

Вступ

Дослідження проблем інвестування є одним з найбільш актуальних завдань економічної науки. У сучасних умовах України інвестиції мають стати найважливішим засобом забезпечення виходу з довготривалої економічної кризи, досягнення реальних структурних зрушень у народному господарстві, технічного переозброєння, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях і, головні, життєвого рівня населення. Активізація інвестиційного процесу є вирішальною умовою продовження соціально-економічних перетворень.

Саме інвестиції у виробництво товарів і послуг живлять економіку будь-якої країни, додають стабільність будь-якій державі і визначають його майбутнє.

Систематичне недофінансування інвестиційних процесів призвело того, що середній вік устаткування в промисловості становить 16 років, а середній фактичний термін його служби - більш 30 років.

Абсолютно ясно, що ключ до вирішення більшості економічних проблем України - у широкомасштабному переозброєнні виробництва на базі нових технологій. Очевидно і те, що без інвестицій в основні фонди цього завдання не вирішити.

Проблема надходження нових інвестицій в реальний сектор економіки стоїть в Україні дуже гостро. Купівля обладнання підприємствами скрутна або просто неможлива. Через відсутність у них фінансових коштів отримання кредиту також проблематично, тому що вимагає наявності стартового капіталу (як правило, мінімум 20 відсотків вартості обладнання доведеться заплатити з власних коштів), так і терміни кредитування малі - не перевищують 1-2 років.

Вихід зі становища - в широкому застосуванні нових фінансових інструментів виробничого інвестування, одним з яких є лізинг.

Лізинг як метод інвестування

Умови господарювання підприємств під час становлення ринкової економіки пред’являють жорсткі вимоги до зниження витрат на виробництво, освоєння нової техніки і технологій, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції. Однак, багато суб’єктів господарської діяльності неспроможні виконати вказані вимоги, оскільки змушені експлуатувати фізично зношені та морально застарілі основні фонди, застосовувати віджилі енерго- і матеріаломісткі технології. Оновлення матеріально-технічної бази, прискорення науково-технічного прогресу і інноваційних процесів стало б можливим при залученні значного обсягу інвестицій.

Загальний попит на інвестиції в Україні складає більше 50 млрд. дол. США. При цьому, на думку Мінекономіки, потреба металургії - як мінімум 7 млрд. дол. США, машинобудування - більше 5 мільярдів, транспорту - близько 3 мільярдів. У той же час рівень роботи підприємств обмежує їх можливості фінансування за рахунок власних коштів.

Перед підприємствами стоїть нагальна необхідність пошуку інших джерел фінансування, форм і методів їх використання. Великі потенційні можливості в цьому плані надає лізинг.

Лізинг (англ. leasing, від lease - орендувати, здавати в оренду) - довготермінова оренда машин, устаткування, транспортних засобів, будівель виробничого призначення, яка передбачає можливість їх наступного викупу орендарем заздалегідь обумовленою ціною. Лізинг створює сприятливі умови для отримання необхідного устаткування без значних одноразових витрат, а також дозволяє уникнути витрат, пов’язаних із моральним старінням техніки.

Всі лізингові операції поділяються на два типи: Оперативний - лізинг з неповною окупністю, фінансовий - лізинг з повною окупністю. До оперативного лізингу належать всі угоди, в яких витрати орендодавця (лізингодавця), пов'язані з придбанням що здається в оренду майна, окупаються частково протягом початкового терміну оренди. Оперативний лізинг має такі особливості:

· орендодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від одного орендаря (лізингу одержувача);

· терміни оренди не охоплюють повного фізичного зносу майна;

· ризик від псування або втрати майна лежить головним чином на орендодавця;

· після закінчення встановленого терміну майно повертається орендодавцю, який продає його або здає в оренду іншому клієнту.

До складу оперативного лізингу включаються: рейтинг - короткострокова оренда майна від одного дня до одного року; хайрінг - середньострокова оренда від одного року до трьох років. Зазначені операції передбачають багаторазову передачу стандартного обладнання від одного орендаря до іншого.

Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом строку оренди твердо встановленої суми орендної плати, достатньої для повної амортизації машин і обладнання, здатної забезпечити йому фіксований прибуток. Фінансовий лізинг поділяється на: лізинг з обслуговуванням; леверидж лізинг; лізинг в «пакеті».

Лізинг з обслуговуванням являє собою поєднання фінансового лізингу з договором підряду і передбачає надання цілого ряду послуг, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням зданого в найм устаткування.

Леверидж лізинг - особливий вид фінансового лізингу. У цій угоді більша частка (за вартістю) здається в оренду обладнання береться в оренду у третьої сторони - інвестора. У першій половині терміну оренди здійснюються амортизаційні відрахування по орендованому обладнанню та сплата відсотків за позикою взятої на його придбання, що знижує оподатковуваний прибуток інвестора та створює ефект відстрочки податку.

Лізинг в «пакеті» - система фінансування підприємства, при якій будівлі та споруди надаються у кредит, а обладнання здається орендареві за договором оренди.

Виходячи з джерела придбання об'єкта лізингової угоди лізинг можна розділити на прямий і зворотній. Прямий лізинг передбачає придбання орендодавцем у підприємства-виробника (постачальника) майна в інтересах орендаря. Зворотний лізинг полягає в наданні підприємством-виробником частини його власного майна лізингової компанії з одночасним підписанням контракту про його оренду.

Таким чином, підприємство отримує грошові кошти від здачі в оренду свого майна, не перериваючи його експлуатації. Подібна операція тим вигідніше підприємству, чим більше будуть доходи від нових інвестицій. в порівнянні з сумою орендних платежів. В умовах лізингу майно, яке використовується орендарем протягом всього терміну контракту, числиться на балансі лізингодавця, за яким зберігається право власника.

Лізинг істотно відрізняється від оренди. На відміну від орендаря лізингоотримувач не тільки отримує об'єкт у тривале користування. На нього покладаються традиційні обов'язки покупця, пов'язані з правом власності: оплата майна, відшкодування втрат від випадкової загибелі майна, його страхування і технічне обслуговування, а також ремонт. У разі виявлення дефекту в об'єкті лізингової угоди лізингодавець вважається вільним від гарантійних зобов'язань, і всі претензії лізингоодержувач безпосередньо пред'являє постачальнику.

Фінансові ресурси лізингових компаній формуються за рахунок: внесків учасників, надходжень орендних платежів, позичок банків; коштів, отриманих від продажу цінних паперів. Прибуток лізингових компаній утворюється як різниця між отриманими доходами і витратами. Основний вид доходу - орендна плата. Орендні платежі за використання об'єктів лізингу повинні забезпечити лізингодавцю (банку або лізингової компанії) відшкодування витрат на придбання і утримання майна (до здачі його в оренду), а також необхідну величину прибутку. Орендний платіж може бути встановлений незмінним на весь період лізингу або мінливим виходячи з рівня коливання позикового відсотка. При цьому враховується динаміка інфляції. З отриманого прибутку лізингова компанія сплачує відсотки за кредит, податки до бюджету, а чистий прибуток використовується нею самостійно.

При використанні лізингу необхідно враховувати те, що він дає лише тимчасове право лізингоодержувачу використовувати орендоване майно, але може виявитися більш дорогим, ніж банківський кредит на придбання того самого обладнання.

Методика оцінки ефективності інвестицій за рахунок лізингових компаній

Лізингоодержувачу необхідно прийняти розумне управлінське рішення про вибір способу фінансування інвестиційного проекту, маючи в своєму розпорядженні при цьому інформацію про розмір щорічного лізингового платежу або про загальну суму лізингових платежів за весь термін використання майна. У разі відсутності власних коштів фінансування вибір робиться між двома варіантами:

- Використання лізингу як форми залучення позикових коштів;

- Використання позик (кредитів банку).

Розглянемо наступну ситуацію:

Підприємство бажає придбати верстат вартістю 100 000 грн. Лізингодавець пропонує передати цей верстат в лізинг з щорічною платою

34 000 грн. за договором, укладеним на 5 років.

Знаючи орендну плату (суму щорічного лізингового платежу), можна уточнити в банку питання про те, скільки потрібно щорічно платити банку, щоб погасити кредит за п'ять років у розмірі 100 000 грн. під 15% річних.

1. Розрахунок розміру щорічного платежу банку, що включає суму кредиту та відсотків по ньому, а також загальної суми цих платежів за 5 років.

ПКр = К х Кан, (1)

ПКр= 100 000 х 0,29832 = 29832 грн.,

де ПКр - розмір щорічних платежів банку, що включають частину і відсотки за кредит;

К - позика банку, що дорівнює 100 000 грн.;

Кан - коефіцієнт ануїтету, рівний 0,29832 при 15% річних терміном на 5 років.

За п'ять років загальна сума платежів банку становитиме 149 160 грн., з них 100 000 грн. - позика і 49 160 грн. - відсотки за кредит.

Розмір щорічних платежів лізингодавцю складе 34 000 грн. за п'ять років - 170 000 грн.

Якщо оцінювати тільки дані цифри, то цілком зрозуміло, що економічно ефективніше використовувати кредитні ресурси банку для придбання верстату, ніж користуватися послугами лізингодавця, так як сума щорічного платежу банку, що включає погашення позики і відсотків по ній, менше, ніж сума щорічного платежу лізингодавцю. Однак джерелом погашення кредиту є чистий прибуток підприємства, амортизація і податкові пільги, у той час як лізингові платежі повністю включаються до собівартості продукції.

Крім того відмінності в оцінці ефективного використання кредитних ресурсів банку в порівнянні з лізингом цим не вичерпуються. Адже якщо підприємство використовує кредитні ресурси для фінансування інвестиційного проекту, то воно користується пільгою з податку на прибуток. Оподатковуваний прибуток в цьому випадку зменшується на суму наданої позики для фінансування інвестиційного проекту і відсотків, сплачених по ній. Відсотки за позикою підлягають пільгуванню з податку на прибуток до моменту введення в експлуатацію основних засобів.

При використанні лізингового майна лізингоотримувач не має права на пільги з податку на прибуток. Поряд з цим при використанні кредитних ресурсів банку для фінансування інвестиційного проекту основні засоби, придбані за рахунок позики, стають власністю підприємства. При використанні майна на умовах лізингу основні засоби залишаються власністю лізингодавця, якщо інше не передбачене умовами договору.

2. Розрахунок додаткового ефекту.

Додатковий ефект у розрахунку на рік від реалізації інвестиційного проекту (Едод) у випадку використання для його фінансування лізингових платежів замість кредитних ресурсів банку можна розрахувати як різницю між сумою щорічної плати, що йде на погашення кредиту і відсотків по ньому, зменшеної на суму амортизації і податкових пільг, з одного боку, і скоригованих лізинговими платежами, з іншого боку.

Едод = К*Кан –А– (К–Н) + (К+Взал)-Км -(ЛП-А):(100-Н), (2)

Т1*100 2*100 100

де Едод - додатковий економічний ефект у розрахунку на рік від використання лізингу в порівнянні з використанням банківського кредиту, грн.;

К - позика, надана банком для купівлі обладнання, грн.;

Кан - коефіцієнт ануїтету, що показує розмір щорічних відрахувань банку з урахуванням відсотків за позикою;

Кх Кан - розмір щорічних платежів банку на погашення позики і відсотків по ній, грн.;

ЛП - щорічна сума лізингового платежу, грн.;

А - щорічна сума амортизації, грн.;

Н - ставка оподаткування прибутку;

T1 - термін погашення позики банку, років;

Взал - залишкова вартість обладнання, грн.;

Км - ставка податку на майно,%.

Економічну ефективність від реалізації інвестиційного проекту в розрахунку на рік при використанні лізингових платежів в якості джерела інвестицій слід розраховувати за однією з наступних формул:

Епр1 = ВП1 – С1 – ЛП, (3)

Епр2 = (ВП1 – С1 - ЛП) - (ВПо - Со + Ао), (4)

Епр3 = (Со + Ао) - (С1+ ЛП), (5)

де Епр1 - економічний ефект у розрахунку на рік від реалізації інвестиційного проекту, спрямованого на забезпечення випуску нової продукції, коли джерелом інвестицій служать лізингові платежі, грн.;

Епр2 - економічний ефект у розрахунку на рік від реалізації інвестиційного проекту, спрямованого на збільшення випуску продукції і зниження собівартості, коли джерелом інвестицій служать лізингові платежі, грн.;

Епр3 - економічний ефект у розрахунку на рік від реалізації інвестиційного проекту, спрямованого на зниження собівартості, коли джерелом інвестицій є лізингові платежі, грн.;

ВП0, ВП1 - випуск продукції до і після реалізації інвестиційного проекту в розрахунку на рік, грн.;

С0, С1 - собівартість продукції без обліку лізингових платежів відповідно до і після реалізації інвестиційного проекту в розрахунку на рік, грн.;

ЛП - сума лізингових платежів в розрахунку на рік, грн.;

А0 - річна сума амортизаційних відрахувань, що входить у собівартість продукції, до реалізації інвестиційного проекту, грн.

3. Розрахунок додаткового ефекту від лізингу в порівнянні з використанням кредитних ресурсів для фінансування проекту.

Нагадаємо, що перед підприємством стоїть завдання: взяти верстат в оренду на умовах лізингу або купити верстат в кредит. Вартість верстата на ринку становить 100 000 грн. Строк корисного використання обладнанні 5 років. Щорічна норма амортизації становить 20%. Процентна ставка за кредитні ресурси - 15% як для лізингодавця, так і для лізингоотримувача. Комісійна винагорода лізингодавцю складає щорічно 5% від вартості верстата. Договір лізингу укладений на 5 років.

Розрахунок ефективності лізингу здійснимо в такій послідовності.

I етап. Розрахунок вартості лізингового платежу в розрахунковий рік.

Розрахунок розміру щорічного лізингового платежу (без розподілу платежу по кварталах року) розрахуємо за формулою:

ЛП = (А + ПК + КВ)/ Т2, (6)

ЛП = (100000+45000+25000)/5 = 34000,

де ЛП - розмір щорічного лізингового платежу, грн.;

А - сума амортизації за весь період використання верстата (рівна вартості верстата, тобто 100 000 грн.);

ПК - плата за кредитні ресурси у разі їх рівномірного погашення за весь термін використання верстата під 15% річних, грн.;

КВ - комісійна винагорода, рівна 5% від вартості верстата, або 5000 грн.;

Т2 - строк корисного використання верстата, який дорівнює 5 рокам.

II етап. Розрахунок розміру щорічного платежу за кредитом банку на покупку верстата і відсотків за кредитом за умови, що він надається на 5 років під 15% річних.

ПКр= К * Кан (7)

ПКр = 100 000 * 0,29832 = 29 832 грн.

З цієї суми 20 000 грн. вираховується на щорічне погашення позики , а також 9832 грн. - на погашення відсотків за кредит.

Попередній аналіз показує, що щорічний розмір лізингового платежу складає 34 000 грн., а щорічний розмір платежу за кредитом банку - 29 832 грн., що на 4168 грн. менше. У цьому випадку укладання кредитного договору вигідніше, ніж лізинг. Крім того, такий висновок не враховує й інші вигоди, пов'язані з використанням кредитних ресурсів як джерела фінансування інвестиційного проекту.

III етап. Розрахунок можливого приросту прибутку.

Платежі по лізингу повністю включаються до собівартості щорічно в сумі 34 000 грн., у той час як при використанні кредиту банку в собівартість включається тільки сума амортизації, що дорівнює 20 000 грн. У результаті щорічний приріст прибутку за рахунок цього фактора складе 14 000 грн. (34 000 - 20 000). Враховуючи, що дана сума прибутку підлягає оподаткуванню за ставкою 35%, додатковий прибуток (Пд) від використання лізингу, що залишається у розпорядженні підприємства, розраховується за формулою:

Пд = (ЛП-А)*(100-35), (8)

Пд = (34000-20000)*0,65 = 9100р.

На цю величину додатково збільшується дохід від використання кредиту банку в порівнянні з лізингом.

IV етап. Розрахунок податкового ефекту, що виникає на підприємстві у зв'язку з тим, що воно використовує пільгу з податку на прибуток в частині, що йде на погашення кредиту банку.

Якщо використовувати кредит для купівлі верстату, то на цю суму зменшується оподатковуваний прибуток. Вона становить 100 000 грн. , амортизаційні відрахування в розрахунку на рік - 20 000 грн. Податковий ефект від цієї пільги складе 7000 грн. в розрахунку на рік. Таким чином в результаті використання кредиту у підприємства додатково опиниться в обороті коштів на суму:

36 100 грн. = (20 000 + 9100 + 7000),

де 20 000 грн. - Сума щорічної амортизації ;

7000 грн. - податковий ефект від використання кредиту банку для капітальних вкладень ;

9100 грн. - приріст чистого прибутку в розрахунку на рік унаслідок того, що в собівартість продукції при використанні кредиту включається менше витрат, ніж при використанні лізингу.

Враховуючи, що розмір щорічного платежу на погашення кредиту і відсотків по ньому становлять суму, рівну 29 832 грн., а додатковий щорічний дохід дорівнює 36 100 грн., підприємство зможе повністю розрахуватися з банком за кредитним договором, не відчуваючи фінансових утруднень.

Слід взяти до уваги залишкову вартість верстату, якщо кредитний договір укладається на термін, менший, ніж строк корисного використання верстату (у наведеному випадку вона дорівнює нулю). Це також зменшує грошовий дохід від використання кредитів банку в порівнянні з лізингом. Однак при використанні кредитних ресурсів вартість верстата приймається на баланс підприємства, і на неї (за вирахуванням зносу) нараховується податок на майно за ставкою 2% річних. Враховуючи, що податок на майно вноситься до бюджету від залишкової вартості, середній розмір щорічного платежу за період використання майна можна розрахувати за наступною формулою:

Пм = (В1+Взал)/2 * Км / 100, (9)

Пм = (100 000 + 0)/2 * 2 / 100 = 1 000р.,

де Пм - щорічний розмір податку на майно, грн.;

В1 - первісна вартість майна, що дорівнює 100 000 грн.;

Взал - залишкова вартість майна, що дорівнює 0;

Км - ставка податку на майно, яка дорівнює 2%.

Розрахунки з оцінки ефективності лізингу в порівнянні з кредитом банку наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Розрахунок порівняльного ефекту реалізації інвестиційного проекту з використанням лізингу

Результати розрахунків показують, що використовувати кредит банку в даному випадку вигідніше, ніж купувати обладнання на умовах лізингу. В останньому випадку збиток (втрати) підприємства її за рік 5268 грн.

Цей висновок правомірний для всіх випадків, коли розмір щорічного платежу за договором лізингу перевищує суму щорічних платежів за кредитним договором і додаткового (порівняльного) ефекту. При цьому в суму щорічних платежів включається сума щорічного погашення кредиту та відсотків по ньому. Тобто якщо додатковий ефект від лізингу в рівнянню з іншими джерелами фінансування проектів має негативне значення, то використання лізингу неефективно. І навпаки, якщо додатковий ефект від лізингу в порівнянні з іншими джерелами фінансування проекту має позитивне значення, то використання лізингу ефективно.

V етап (заключний). Розрахунок порівняльного економічного ефекту від реалізації інвестиційного проекту при використанні лізингу замість альтернативних джерел фінансування (кредит ресурсів банку та ін).

Епор= Ел- Екр (10) ,

де Епор - порівняльний економічний ефект від реалізації інвестиційного проекту при використанні лізингу замість альтернативних джерел фінансування, грн.;

Ел - фінансовий ефект (чистий прибуток або її приріст) при використанні лізингу для фінансування інвестиційного проекту, грн.;

Екр - фінансовий ефект від реалізації інвестиційного проекту з використанням кредитних ресурсів банку, грн.

Розрахунок фінансового ефекту від реалізації інвестиційного проекту з використанням кредитних ресурсів банку.

Виручка від реалізації продукції, виробленої за допомогою обладнання, придбаного за рахунок кредитних ресурсів банку, в розрахунку на рік дорівнює 10 000 грн., собівартість реалізованої продукції, включаючи суму амортизації, - 76 000 грн., річна сума амортизації - 20000 грн., щорічний розмір плати за кредитні ресурси банку - 29 832 грн., податкова пільга за вирахуванням податку на майно - 6000 грн., прибуток від реалізації інвестиційного проекту в розрахунку на рік - 24 000 грн. (Розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукції та повною собівартістю реалізованої продукції), ставка податку на прибуток - 35%.

Фінансовий ефект (чистий прибуток або її приріст) від реалізації інвестиційного проекту з використанням кредитних ресурсів банку в розрахунку на рік рекомендується розраховувати за наступною формулою:

Екр = (ВП - С + А) - К + ПП - П * Н / 100, (11)

де Екр - фінансовий ефект від реалізації інвестиційного проекту з використанням кредитних ресурсів банку в розрахунку на рік; при цьому інвестиційний проект спрямований на організацію випуску нової продукції, грн.;

ВП - виручка від реалізації продукції, виробленої за допомогою обладнання, придбаного за рахунок кредитних ресурсів банку, в розрахунку на рік, грн.;

С - собівартість реалізованої продукції, включаючи суму амортизації, грн.;

А - річна сума амортизації, нарахована від вартості придбаного обладнання, грн.;

К - щорічний розмір плати за кредитні ресурси банку (відшкодування позики і відсотків по ній), грн.;

ПП - податкова пільга за вирахуванням податку на майно, при використанні для фінансування інвестиційного проекту кредитних ресурсів банку, грн.;

П - прибуток від реалізації інвестиційного проекту в розрахунку

на рік, грн.;

Н - ставка податку на прибуток,%.

Екр = 100000 - 76000 + 20000 - 29832+6000 – 24 000*35= 11 768 грн. Фінансовий ефект від реалізації інвестиційного проекту з використанням лізингових платежів (Ел). Виходячи з того, що сума лізингових платежів в розрахунку на рік становить 34 000 грн., а прибуток від реалізації інвестиційного проекту в розрахунку на рік - 10 000 грн.

Ел = ВП - (С+ЛП-А)-П * Н/100 = П-П*Н/100, (12)

де ЛП - сума лізингових платежів в розрахунку на рік, грн.;

інші позначення ті ж, що і у формулі (11).

ЛП = 100 000 - (76 000 34 000 - 20 000) - 10 000 * (35/100) = 10 000 - 3 500 = 6500 грн.

У цьому випадку збиток від реалізації інвестиційного проекту з використанням лізингу як джерела фінансування, в порівнянні з використанням на ці цілі кредитних ресурсів банку в розрахунку на рік складе 5 268 грн. Він розрахований як різниця між фінансовими проектами, отриманими від використання лізингу та кредитних ресурсів банку за формулою 10:

Епор = 6 500 – 11 768 = -5 268 грн.

З метою аналізу факторів, що вплинули на відхилення фінансів ефекту від реалізації проекту за рахунок лізингу від ефекту альтернативного джерела фінансування (кредитних ресурсів банку) вся інформація зведена в табл. 1.2.

Таблиця 1.2.

Аналіз впливу факторів на виникнення додаткового фінансового ефекту за рахунок використання лізингу для інвестування, грн.

За даними таблиці при використанні лізингу у порівнянні з кредитами банку дохід від реалізації проекту зменшується на 34 000 грн. ( так як лізингові платежі включаються в собівартість продукції). Однак, враховуючи плату за кредитні ресурси, рівну 29 832 грн., зменшення доходу складе 4168 грн. (34 000 - 29 832). Поряд з цим дохід від лізингу буде менше на 6000 грн. внаслідок недоотримання пільг з податку на прибуток з урахуванням сплати податку на майно. Разом з тим платежі з податку на прибуток при використанні лізингу будуть на 4900 грн. менше, ніж при використанні кредитних ресурсів. Алгебраїчна сума додаткових доходів і втрат відображає порівняльний фінансовий ефект від реалізації інвестиційного проекту за рахунок різних джерел фінансування. Значення цього показника в розрахунку на рік рівний 5268 грн. Отже, використання лізингу в конкретному прикладі неефективно.

Однак якщо б підприємство не змогло скористатися пільгою з податку на прибуток, то ефективніше було б вдатися до лізингу як джерела фінансування інвестиційного проекту. Така ситуація може виникнути, якщо підприємство нерентабельне, тобто. має збиток від комерційної діяльності, або якщо вона не повністю використовувало амортизацію на реалізацію проектів.

Таким чином, перш ніж вирішити питання про фінансування проекту, необхідно визначити порівняльний фінансовий ефект різних джерел коштів. І, виходячи з максимального значення даного показника, ухвалити остаточне рішення про те, яке джерело фінансування інвестиційного проекту буде використовуватися.

Лізинг може стати ефективною формою підприємницької діяльності в тому випадку, якщо лізингодавець (фінансова компанія) використовує вільні власні ресурси на інвестування. При цьому необхідно дотримання одного неодмінної умови - повинен виникати додатковий економічний ефект від реалізації інвестиційного проекту за рахунок лізингу в порівнянні з альтернативними джерелами фінансування.

Висновок

Знання сучасних методів оцінки ефективності інвестицій дозволить менеджерам підприємства прийняти кваліфіковане рішення про те, який з інвестиційних проектів слід реалізувати в першу чергу, щоб отримати максимальний економічний виграш.

Сьогодні технологіями та методиками застосування лізингу в різних галузях економіки цікавляться і самі лізингові компанії, що розширюють сфери своєї активності, і промисловці, які проводять переоснащення своїх підприємств сучасною технікою, і страховики, що відкрили для себе новий ринок, і вітчизняні виробники, зацікавлені в збуті свого товару з використанням схем лізингу.

За час свого існування в Україні лізинг, як універсальний механізм залучення інвестицій, що застосовується, практично для будь-якої галузі промисловості, для дрібного та середнього підприємництва, для будь-якого регіону, довів свою ефективність як економічного інструменту.

Досвід багатьох країн світу підтверджує високу ефективність лізингу, як інструменту залучення інвестицій, навіть у період економічної кризи.

Список літератури

1. Бланк И. А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1. - К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - 536 с.

2. Зимин И. А. Реальные инвестиции. Учебное пособие. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ". Издательство "ЭКМОС", 2000. - 304 с.

3. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов: Официальное издание.-М.: Экономика, 2000.-421 с.

4. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 472 с.

5. Пересада А. А., Майорова Т. В. Інвестиційне кредитування: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 271 с.

6. Старик Д. Э. Расчеты эффективности инвестиционных проектов: Учебное пособие. - М.: ЗАО "Финстатинформ", 2001. - 131 с.

7. Старик Д. Э. Как рассчитать эффективность инвестиций. - М.: Финстатинформ, 1996. - 94 с.

8. Абрамов С.И. Инвестирование. М., 2000

9. Шевчук В.А., Рогожин П.С.,′′Основи інвестиційної діяльності′′ Київ : Генеза,1997р.,384с.,стор.330-334.

ІІ Практична частина

Визначення загальної вартості та видової структури основних виробничих фондів

Для визначення видової структури основних виробничих фондів підприємства розраховують питому вагу кожної їх групи у загальній вартості фондів підприємства:

де I_i — питома вага 1-ї, 2-ї 3-ї та 4-ї групи основних фондів (відповідно до державного класифікатора ДК-013-97 та «Положенням про внесення змін до закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 349- IV від 24.12.02»);

B_n — вартість основних виробничих фондів по підприємству в цілому;

B_ni — первина вартість і-ї групи основних виробничих фондів на початок року, грн.

Таблиця 2.1.

Наявність основних виробничих фондів на 1 січня поточного року, тис.грн .

B_n = 4547 + 6729 + 491 + 6582 + 920 + 30356 + 1530 + 121 = 52043тис.грн.

B_n1 = 4547 + 6729 + 491 = 11767тис. грн.

І₁ = ( 11767 / 52043 ) 100 % = 22,6 1%

B_n2 = 6582+30356+1530+442 = 38910тис.грн.

І₂ =(38910/ 52043 ) 100 % =74,76 %

B_n3 =132 тис.грн

І₃ =(132/ 52043 ) 100 %=0,25%

B_n4 =920+121+193 = 1234 тис.грн

І₄ =(1234/ 52043 ) 100 %=2,37 %

Визначення річної потреби обігових коштів підприємства

Річна потреба в обігових коштах підприємства визначається за формулою:

де Р_і – середньодобова витрата і-го елемента обігових коштів

Т_ц — тривалість періоду, діб (приймаємо рівним 360 діб).

Таблиця 2.2.

Склад обігових коштів підприємства

С_{р іч} = (1250+950+1000+1700+30+15,3+800+1700+1500+7000) * 360 =

= 5740,308 тис.грн.

Визначення кошторису витрат виробництва готової продукції та собівартості одиниці продукції

Кошторис витрат (в гривнях) на річний обсяг готової продукції визначається за формулою:

S = S _B + S _HB , (3)

де S _B — виробничі витрати, грн.; S _HB — невиробничі витрати, грн.

Виробничі витрати:

S _В = S _пр. + S _нпр , (4)

де S _пр , S _нпр – відповідно прямі та непрямі витрати, грн.

Прямі витрати:

S _пр = S _мв + S _оп + S _ам + S _рем + S _соц + S _ін , (5)

де S _мв — матеріальні витрати (умовно прийняти 50 % від річної потреби обігових коштів – (С_річ ).

S _мв = 0,5* С_річ = 0,5 *5740,308 = 2870,154 тис.грн.

S _оп — витрати на оплату праці основних робітників (в роботі вважати, що робітники знаходяться на відрядній оплаті праці).

Відрядну заробітну плату можна визначити за формулою:

S _ОП = Q • H_зп , (6)

де Q — плановий обсяг продукції, од;

Н_зп — норматив заробітної платні на одиницю продукції за відрядною розцінкою, грн/од.

S _ОП =630 * 27 = 17010 тис. грн.

Амортизаційні відрахування( S_ам )

Розрахунок витрат на амортизацію проводять за рівномірним методом. Норми амортизацій визначені Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. та «Положенням про внесення змін до закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 349- IV від 24.12.02» Згідно з законом основні виробничі фонди поділяються на 4 групи, для кожної з яких розроблені норми амортизації. У статтю “Амортизаційні відрахування” входять витрати на амортизацію основних фондів, які безпосередньо беруть участь у виготовленні продукції, тобто від групи основних фондів “Машини та обладнання” або інші транспортні засоби. Відрахування на амортизацію інших груп основних фондів враховується в статті “Інші виробничі витрати”.

Таким чином розмір амортизаційних відрахувань за пропорційним методом визначається за формулою:

де B_М - вартість основних виробничих фондів по групі групи основних фондів “Машини та обладнання”;

n - річна норма амортизаційних відрахувань, %.

S _{АМ 2} = 38910 * 0,4 =15564 тис.грн.

Витрати на технічне обслуговування та ремонт основних фондів S _рем обчислюється в гривнях за формулою :

S _рем = S _{ам 2} · k _рем , (8)

де S _{ам —} амортизаційні відрахування 2 групи.

k _рем — коефіцієнт, якій враховує витрати на технічне обслуговування та ремонт ( в роботі приймається 0,35 від витрат по амортизації).

S _рем = 0,35 * 15564 = 5447,4 тис.грн.

Витрати на соціальні заходи (S_соц )

Розрахунок витрат по статті на соціальні заходи виконують за формулою:

S _соц = S_on · k _соц , (9)

де k _соц — коефіцієнт витрат на соціальні заходи (приймають рівним 37,5% від фонду оплати праці виробничих працівників).

S _соц = 0,375 *17010 =6378,75 грн.

Інші виробничі витрати ( S_ін )

S _ін = R_і (S _мв + S _on + S _соц + S _рем )+ S _ам , (10)

де S _aм - амортизаційні відрахування інших груп основних фондів (за винятком “машин та обладнання”).

і – групи основних фондів;

n — річні норми амортизаційних відрахувань, %;

В_hi — вартість основних виробничих фондів по групах основних фондів підприємства, грн.

R_і — коефіцієнт, який враховує розмір інших витрат (прийняти 20%);

S _{ам 1,3,4} = 0,08 * 11767 + 0,24 * 132 + 0,6 *1234 =1713,44 тис.грн.

S _ін =0,2 (2870,154 + 17010 + 6378,75 + 5447,4 ) + 1713,44 = 8054,7008 тис.грн.

Непрямі витрати

Непрямі витрати визначаються за формулою:

S _нп = S _{п *} К _нп , (12)

де S _п — прямі витрати;

К _нп - коефіцієнт непрямих витрат (в роботі прийняти 0,6).

Невиробничі витрати: в роботі прийняти 5% від суми прямих та непрямих витрат. Невиробничі витрати пов’язані з процесом реалізації готової продукції: витрати на упаковку, транспортування продукції, комісійні збори та витрати, пов’язані зі збутом продукції.

S _п = S _мв + S _on + S _{ам 2} + S _соц + S _рем + S _ін = 2870,154 + 17010 + 15564 + 6378,75 + 5447,4 +8054,7008 = 55325,0048тис.грн.

S _нп = 55325,0048* 0,6=33195,00288тис.грн.

S _в = S _нп + S _п = 33195,00288+ 55325,0048= 88520,00768 тис.грн.

S _нв = 0,05 * 88520,00768 = 4426,000384 тис.грн.

S = S _в + S _нв = 88520,00768 + 4426,000384 = 92946,008064 тис.грн.

Собівартість одиниці продукції розраховується за формулою:

S _од = S / Q , (13)

де S – річний кошторис витрат , грн.

Q - об’єм продукції, що виробляється за рік, од.

S _од = 92946,008064 / 630 = 147,533 тис.грн.

Результати заносимо у таблицю:

Т аблиц я 2.3.

Кошторис витрат на виробництво та реалізацію продукції підприємства, тис. гр н.

Розрахунок показників ефективності виробництва.

До системи показників ефективності діяльності підприємства відносяться:

1. Валова виручка.

2. Валовий прибуток.

3. Прибутки (балансовий і чистий).

4. Рентабельність продукції.

Валова виручка від реалізації готової продукції визначається залежно від вартості одиниці та обсягу продукції за формулою:

В = Ц_од Q , (14)

де Ц_од – вартість одиниці продукції, грн/од.;

Q – річний обсяг готової продукції.

Вартість одиниці продукції :

Ц_од =S _од m , (15)

де S _од - собівартість одиниці продукції, грн/од;

m – коефіцієнт, який враховує нормативний прибуток (1,3).

Ц_од = 147,533 * 1,3 = 191,79 тис.грн

В = 191,79 * 630 = 120829,81 тис.грн.

Валовий прибуток підприємства розраховується за формулою:

ВП = В - Sв , (16)

де В – виручка від продажу продукції, грн.;

Sв – виробнича собівартість товарної продукції.

ВП=120829,81 - 88520,00768 = 32309,8028032тис.грн

Балансовий прибуток підприємства:

П_б = ВП—ПДВ, (17)

де ВП – сума валового прибутку, ПДВ – прибуток на додану вартість (20%).

П_б = 32309,8028032– 6461,96 = 25847,84224256 тис.грн.

Чистий прибуток :

ЧП = П_б — П_б * 0,25 (18)

де П_б – балансовий прибуток,

ЧП =25847,84224256 – 6461,96056064 = 19385,88168192 тис.грн.

Рентабельність продукції визначається за формулою:

R = П_б /S·100% (19)

де П_б – балансовий прибуток за певний період, грн;

S – повна собівартість товарної продукції (кошторис), грн.

R = 25847,84224256 / 92946,008064 *100% =27,8 %

Обґрунтування та вибір кращого варіанта інвестиції

У даній частині роботи потрібно визначити на основі аналітичної оцінки вихідних показників і певних економічних розрахунків доцільності реалізації одного з проектів.

Перший варіант інвестування – залучений. Загальну суму інвестицій вносять на початку першого року інвестиційного проекту. Інвестиційний проект розрахований на 10 років. Підприємство повинно повертати інвестиції, починаючи з 3 року. У зв’язку зі збільшенням обсягу продукції на 1% щорічно, внаслідок введення нового обладнання враховується зниження собівартості продукції на другому році інвестування.

Другий варіант інвестування – чистий прибуток підприємства. Частина грошей, що не вистачає до необхідної суми - позичається. Але відсоток, під який береться додаткова сума, приймається в 1,2 рази більшим, ніж в першому варіанті, оскільки чим менша сума інвестування, тим більше відсоток на капітал.

Визначення ефективності інвестиційних рішень проводиться шляхом приведення загальних величин капіталу і грошового потоку до теперішньої чи майбутньої вартості шляхом дисконтування за допомогою економічних показників ефективності інвестицій.

Валова виручка від реалізації готової продукції визначається залежно від вартості одиниці та обсягу продукції за формулою:

В = Ц_од Q (20)

де Ц_од – вартість одиниці продукції;

Q – річний обсяг готової продукції.

Поточні витрати розраховуємо за формулою :

S_пот = S_{o д} * ( 1- 0,006) ^{n -1} (21)

де S_{o д} – собівартість одиниці продукції;

n - рік здійснення інвестиційного проекту

Валовий прибуток визначаємо за формулою :

П_вал = В - S_пот (22)

Амортизацію розраховуємо за формулою :

S _ам = S _{ам 1,3,4} + S _{ам 2} =1713,44 +15564 = 17277,44 тис.грн

Теперішня вартість грошового потоку :

Ц = В + S _ам (23)

І проект

Таблиця 2.4.

Показники ефективності діяльності підприємства

Таблиця 2.5.

Розрахунок по виплаті боргу та відсотків за кредит

Таблиця 2.6.

Розрахунок чистого дисконтного прибутку

(ставка відсотку – 5 )

ЧДП = 1751021,847 тис.грн. Т_ок = (97036,4941/1848058,341) * 10 = 0,52

Таблиця 2.7.

(ставка відсотку – 12)

ЧДП = 1149625,183 тис.грн. Т_ок = (71291,51762/1220916,701) * 10 = 0,58

Таблиця 2.8.

(ставка відсотку – 20)

ЧДП = 765435,8597 тис.грн. Т_ок = (52809,64137/818245,501) * 10 = 0,65

ІІ проект

Таблиця 2.9.

Розрахунок по виплаті боргу та відсотків за кредит

Таблиця 2.10.

Розрахунок чистого дисконтного прибутку

(ставка відсотку – 5 )

ЧДП = 1653643,448 тис.грн. Т_ок = (194414,892/1848058,341) * 10 = 1,05

Таблиця 2.11.

(ставка відсотку – 12)

ЧДП = 1069452,093 тис.грн. Т_ок = (151464,6079/1220916,7 ) * 10 = 1,24

Таблиця 2.12.

(ставка відсотку – 20)

ЧДП = 708660,5968 тис.грн. Т_ок = (109584,9043/818245,501) * 10 = 1,34

Графік 1. Чисті дисконтні вигоди в залежності від коефіцієнту дисконтування

Висновок

Отже, у даній роботі я дослідила економічну ситуацію даного підприємства.

Щоб визначити ефективність роботи підприємства я спочатку, по завданню курсової роботи визначила: загальну вартість основних виробничих фондів підприємства та їх видову структуру:

Також – річну потребу підприємства в обігових коштах, яка становить 5740,308 тис.грн.; повну собівартість, яка дорівнює 92946,008тис.грн.; собівартість одиниці продукції – 147,533тис.грн.; розрахувала ефективність підприємства. Підприємство має наступний показник рентабельності: 27,8%. Це достатній показник для успішного функціонування підприємства з такими даними.

Виконавши п’ять даних завдань, я визначила ефективність виробництва продукції на підприємстві до і після залучення інвестицій. Також з даних двох проектів залучення інвестицій я вибрала перший, адже при його використанні моє підприємство швидше окупиться (термін окупності по першому способу залучення інвестицій – 0,58 років, проти 1,21).