Главная              Рефераты - Экономика

Розробка виробничої програми та необхідних економічних ресурсів фірми в умовах орієнтації на ринкову кон’юнктуру - курсовая работа

Міністерство освіти і науки України

Економіко-правовий коледж

Кіровоградського інституту комерції

Курсова робота

З дисципліни "Мікроекономіка"

Кіровоград 2011


Вступ

Мікроекономіка – наука, що вивчає функціонування економічних агентів в ході їх виробничої, розподільної, споживчої і обмінної діяльності. Вона досліджує як функціонують і розвиваються галузі промисловості й ринки.

В даний час підприємство повинне постійно досліджувати ринок, щоб розвивати свою виробничу діяльність. В курсовій роботі розглянемо фірму, що є недосконалим конкурентом, а отже вона не зможе значною мірою впливати на кон’юнктуру ринку. Щоб збільшити розміри доходу, фірмі треба буде збільшити обсяг продажу продукції, а це може призвести до зниження ціни за рахунок перенасичення ринку даною продукцією.

В курсовій роботі треба розрахувати і дослідити всі основні показники фірми для того, щоб скласти виробничу програму.

По-перше треба визначити правильну комбінацію товарі, що повинна виробляти фірма. Для цього треба розглянути криву виробничих можливостей.

По-друге треба розглянути криву попиту, еластичність попиту, знайти валовий та граничний дохід при різноманітних об’ємах виробництва, розрахунки витрат на робочу силу та заробітна плата робітникам фірми, витрати на засоби виробництва, граничні та валові витрати, визначення об’єму виробництва.

Після підрахунків основних показників можна розрахувати оптимальний об’єм виробництва та прибуток фірми в майбутньому.


Вихідні дані

Таблиця 1

Товари Можливість
K L M N W
Товар А 0 100 200 300 400
Товар В 300 240 170 100 0

Таблиця 2

Об’єм попиту на товар А (од.)
50 100 150 200 250 300 350 400
Ціна за одиницю виробу 210 190 170 150 130 110 90 70

Таблиця 3

Зарплата одного робітника: Середня продуктивність 1 робітника од/чол. Витрати на засоби виробництва при випуску одиниці продукції
а)При випуску 50 од. б) додатковий найом кожних 50 чол. 50 100 150 200 250 300 350 400
110 15 1 560 650 750 890 1150 1250 1400 1540

Постановка задачі

Ця курсова робота становить собою роботу, в якій об’єднані у логічній послідовності основні кроки фірми при розробці виробничої програми та необхідних економічних ресурсів в умовах її орієнтації на ринкову кон’юнктуру.

На ринку діє акціонерне підприємство, яке випускає однорідну продукцію. Враховуючи діючу кон’юнктуру, необхідно визначити:

· Виробничі можливості фірми;

· Оптимальний об’єм випуску продукції;

· Ціну продукції, що випускається;

· Витрати на засоби виробництва;

· Кількість найманих робітників;

· Заробітну плату;

· Прибуток;


1. Визначення виробничих можливостей фірми

Фірма Х має можливості випускати два товари А і В. Обмеженість

ресурсів та їх рідкісність зумовлює необхідність вибору. Зростання виробництва товару А означає зменшення виробництва товару В. альтернативну вартість використання обмежених ресурсів зображають графічно у вигляді кривої виробничих можливостей.

Побудувати графік виробничих можливостей фірми Х (додаток 1.1).

Необхідні дані для побудов графіку наведені в таблиці 1. (Вихідні дані) Будуючи графік, кожну пару даних з таблиці треба зображати як окрему точку на площині. На графіку виробничих можливостей виробництво товару А відкладається по горизонтальній осі, товару В – на вертикальній осі.

Нехай фірма Х зараз виробляє максимальну кількість товару В і нуль одиниць товару А. Використовуючи криву виробничих можливостей, визначимо альтернативну вартість зростання виробництва товару А за рахунок втрати певної кількості одиниць товару В.

Альтернативною вартістю зростання виробництва товару А від можливості К до можливості Lє втрата 300 – 240 = 60 одиниць товару В.

Альтернативною вартістю зростання виробництва товару А від можливості К до можливості М є втрата 300 – 170 = 130 одиниць товару В.

Альтернативною вартістю зростання виробництва товару А від можливості М до можливості N є втрата 170 – 100 = 70 одиниць товару В.

Альтернативою вартістю зростання виробництва товару А від можливості N до можливостіW є втрата 100 – 0 = 100 одиниць товару В.

2. Розрахунок нахилу кривої виробничих можливостей

Нахил кривої показує зміну однієї змінної, що відбувається внаслідок зміни іншої. Тобто це зміна змінної Y (товар В) до змінної X (товар А).

Якщо має нахил, позитивний, то 2 змінні перебувають у прямій залежності,тобто вони зростають або спадають разом. Якщо графік має негативний нахил тоді між двома змінними існує обернена залежність.

Розрахунок нахилу кривої для кожної комбінації можливостей: КL,LМ,МN,NW,КМ,КN,КW,LN,LW,МWза допомогою використання графіка виробничої можливості.

KL = (300 – 240): (0 – 100) = - 0,6

LM = (240 – 170): (100 – 200) = - 0,7

MN = (170 – 100): (200 – 300) = - 0,7

NW = (100 – 0): (300 – 400) = -1

KM = (300 – 170): (0 – 200) = - 0,65

KN = (300 – 100): (0 – 300) = - 0,67

KW = (300 – 0): (0 – 400) = - 0,75

LN = (240 – 100): (100 – 300) = - 0,7

LW = (240 – 0): (100 – 400) = - 0,8

MW = (170 – 0): (200-400) = - 0,85

Обернена залежність між двома змінними існує тоді, коли є негативний нахил, а саме якщо виробництво товару В збільшується, то виробництво товару А зменшується і навпаки.

3. Зміщення кривої виробничих можливостей під впливом факторів

Фірма Х придбала обладнання, завдяки якому: Виробництво товару А збільшилось у три рази (Таблиця 1).

Таблиця 1

Товари Можливість
K L M N W
Товар А 0*3=0 100*3=300 200*3=600 300*3=900 400*3=1200
Товар В 300 240 170 100 0

Виробництво товару В збільшилося у 2 рази (Таблиця 2)

Таблиця 2

Товари Можливість
K L M N W
Товар А 0 100 200 300 400
Товар В 300*2=600 240*2=480 170*2=340 100*2=200 0*2=0

Виробництво товару А збільшилося у 1.5 рази, одночасно зі збільшенням виробництва товару В у 2,5 рази (Таблиця 3)

Таблиця 3

Товари Можливість
K L M N W
Товар А 0*1,5=0 100*1,5=150 200*1,5=300 300*1,5=450 400*1,5=600
Товар В 300*2,5=750 240*2,5=600 170*2,5=425 100*2,5=250 0*2,5=0

Зміни зображені на графіку (додатки 2 – 4).

4. Визначення залежності ціни та валового доходу від обсягу виробництва

Припустимо, фірма Х вирішила випускати тільки товар А.

Фірма є недосконалим конкурентом, тобто має значну частку виробництва в галузі і може впливати на ціни. Тому, при рості випуску продукції фірми відбувається перенасичення ринку товарами, зменшення попиту і відповідно ціни. В таких умовах збільшення виробництва понад відповідний рівень призведе до падіння прибутку.

Для прийняття рішення про найбільш вигідний план випуску продукції необхідно:

Побудуємо графік функції попиту споживачів на продукцію фірми (додаток 4.1).

Він відображає зв'язок між величиною попиту та ціною певного товару за інших однакових умов. Кількість і ціна товару перебувають в оберненій залежності.

Ціну товару відкладаємо по вертикальній осі, а величина попиту по горизонтальній осі. Кожна пара чисел (ціна, об’єм товару) з таблиці 2 зображається як точка на площині. З’єднавши ці точки, отримаємо криву попиту. Негативний нахил кривої попиту відображає закон спадного попиту.

Може, але встановлення ціни вище графіку попиту може призвести до зниження прибутку фірми за рахунок падіння попиту. Отже фірмі не вигідно встановлювати ціну вище ніж на графіку.

Визначимоеластичність попиту споживачів на продукцію фірми Х стосовно кожного можливого змінювання ціни за допомогою коефіцієнта еластичності попиту.

Цінова еластичність попиту – це міра реагування величини попиту на товар, на зміну його ціни за інших незмінних умов. Отже, цінова еластичність (Ed) – це відношення відсотка зміни величини попиту до відсотка зміни ціни.

Коефіцієнт еластичності можна обчислити за формулою:

Ed = відсоток зміни величини попиту / відсоток зміни ціни.

Для спрощення розрахунків рекомендується користуватися виведеною формулою для визначення коефіцієнта еластичності:

Ed = ( Зміна кількості / ( Сума об’ємів / 2)) / ( Зміна ціни / ( Сума цін / 2))

Розрахунки зображені в таблиці І.

Висновок: По нахилу кривої не можна судити про еластичність попиту. Крутий чи пологий нахил попиту визначається зміною ціни величини попиту, тоді коли еластичність залежить від їх відносних чи процентних змін.

Таблиця І

Об’єм товару А, на який є попит Ціна за 1 виріб (грн.) Розрахунок коефіцієнта еластичності (Ed)
50 210 -
100 190 6,7
150 170 4
200 150 2,23
250 130 1,57
300 110 1,06
350 90 0,75
400 70 0,52

Ed1 = (50 : (150 : 2)) : (20 : (400 : 2)) = 0,67 : 0,1 = 6,7 - еластичність

Ed2 = (50 : (250 : 2)) : (20 : (360 : 2)) = 0,4 :0,1 = 4 - еластичність

Ed3 =(50 : (350 : 2)) : (20 : (320 : 2)) = 0,29 : 0,13 = 2,23 - еластичність

Ed 4 = (50 : (450 : 2)) : (20 : (280 : 2)) = 0,22 : 0,14 = 1,57 - еластичність

Ed5 = (50 : (550 : 2)) : (20 : (240 : 2)) = 0,18 : 0,17 = 1,06 - еластичність

Ed6 = (50 : (650 : 2)) : (20 : (200 : 2)) = 0,15 : 0,2 = 0,75 - нееластичність

Ed7 = (50 : (750 : 2)) : (20 : (160 : 2)) = 0,13 : 0,25 = 0,52 – нееластичність

Розрахунок валового доходу фірми Х

Валовий дохід – це дохід від реалізації продукції без урахувань витрат.

Розрахуємо валовий дохід (ВД) фірми Xза формулою:

ВД = Р * V

Де:Р – це ціна за одиницю продукції при кожному об'єму випуску,V- кількість (об'єм) продукції.

1. 50 * 210 = 10500

2. 100 * 190 = 19000

3. 150 * 170 = 25500

4. 200 * 150 = 30000

5. 250 * 130 = 32500

6. 300 * 110 = 33000

7. 350 * 90 = 31500

400 * 70 = 28000

Розрахувати граничний дохід (ГД)

Граничний дохід – це дохід від продажу додаткової одиниці продукції (приріст валового доходу).

ГД = ВД 2 – ВД 1

Отримані результати занесені до таблиці ІІ.

19000-10500 = 8500

1. 25500-19000 = 6500

2. 30000-25500 = 4500

3. 32500-30000 = 25500

4. 33000-32500 = 500

5. 31500-33000 = -1500

6. 28000-31500 = -3500

Таблиця ІІ

Об’єм товару (од.) Ціна за один виріб (грн.) ВД (грн.) ГД (грн.)
50 210 10500 -
100 190 19000 8500
150 170 25500 6500
200 150 30000 4500
250 130 32500 2500
300 110 33000 500
350 90 31500 -1500
400 70 28000 -3500

Побудуємо графік залежності валового доходу від об’єму виробництва (додаток 4.5). Знайдемо на графіку найбільш прибутковий об’єм випуску продукції.

Висновок : Ціна і валовий дохід змінюються в один бік, якщо попит нееластичний; якщо ціна і валовий дохід змінюються в різні сторони, то попит еластичний. Якщо на ділянці присутня одинична еластичність, то при зміні ціни, виручка не змінюється.

5. Визначення чисельності робітників, доходу, який отримує фірма завдяки 1 робітнику, середньої заробітної плати та витрат на робочу силу для різних об’ємів виробництва (вихідні дані в табл. 3)

Розрахувати чисельність робітників.

Чисельність робітників (Ч) можна розрахувати, виходячи з продуктивності праці (ПП) та об’єму продукції, що випускається (V) за формулою:

Ч = V / ПП

Для спрощення розрахунку припустимо, що кожен робітник у середньому випускає 1 од. продукції незалежно від обсягу виробництва, тобто гранична продуктивність праці буде дорівнювати середній продуктивності (ПП = 1 од./чол.)

1. Ч = 50 : 1 = 50

2. Ч = 100 : 1 = 100

3. Ч = 150 : 1 = 150

4. Ч = 200 : 1 = 200

5. Ч = 250 : 1 = 250

6. Ч = 300 : 1 = 300

7. Ч = 350 : 1 = 350

8. Ч = 400 : 1 = 400

Розрахуємо дохід, який отримує фірма завдяки праці одного робітника.

Дохід (Д), який отримує фірма завдяки праці одного робітника – це виражений у грошовій формі додатковий дохід від продажу усього додаткового продукту, виготовленого одним ново найманий робітником.

Д = Ціна продажу * ПП

1. 210 * 1 = 210

2. 190 * 1 = 190

3. 170 * 1 = 170

4. 150 * 1 = 150

5. 130 * 1 = 130

6. 110 * 1 = 110

7. 90 * 1 = 90

8. 70 * 1 = 70

Розрахуємо середню заробітну плату (ЗП) в залежності від кількості найманих робітників.

В умовах, коли фірма – недосконалий конкурент, збільшення виробництва призведе до збільшення попиту та ціни на робочу силу (заробітної плати). Заробітна плата розраховується на основі даних таблиці 3 (вихідні дані).

Розрахуємо витрати на робочу силу.

Витрати на робочу силу (змінні витрати ВРС) розраховуються виходячи з середньої заробітної плати одного робітника (ЗП) та кількості робітників, які працюють на виробництві (Ч):

ВРС = ЗП * Ч .


50 * 110 = 5500

1. 100 * 125 = 12500

2. 150 * 140 = 21000

3. 200 * 155 = 31000

4. 250 * 170 = 42500

5. 300 * 185 = 55500

6. 350 * 200 = 70000

7. 400 * 215 = 86000

Отримані дані в пунктах 5.1- 5.4 занесемо в таблицю ІІІ

Таблиця ІІІ

Кількість продукції (од.) Продуктивність праці (од./чол..) Ціна за одиницю продукції (грн.) Чисельність робітників (чол..) Дохід від одного робітника (грн.) Середня зарплата 1 робітника (грн.) Витрати на робочу силу (грн.)
50 1 210 50 210 110 5500
100 1 190 100 190 110+15=125 12500
150 1 170 150 170 125+15=140 21000
200 1 150 200 150 140+15=155 31000
250 1 130 250 130 155+15=170 42500
300 1 110 300 110 170=15=185 55500
350 1 90 350 90 185+15=200 70000
400 1 70 400 70 200=15=215 86000

Побудуємо графіки: залежності доходу, який отримує фірма завдяки одному робітнику, від об’єму продукції, що випускається, та залежності заробітної плати від об’єму продукції, що випускається (додаток 5.5).

Фірма закінчить найом робітників при об’ємі виробництва 193, тому, що дохід, що приносить кожний робітник фірмі, буде меншим ніж його заробітна плата.

6. Розрахунок витрат на засоби виробництва ВЗВ (незмінні витрати)

ціна дохід робітник валовий

Використовуючи вихідні дані таблиці 3, розрахувати витрати на засоби виробництва.

Приріст витрат на засоби виробництва:

1. –

2. 650 – 560 = 90

3. 750 – 650 = 100

4. 890 – 750 = 140

5. 1150 – 890 = 260

6. 1250 – 1150 = 100

7. 1400 – 1250 = 150

8. 1540 – 1400 = 140

Оформимо розрахунки в таблицю ІV

Таблиця ІV

Кількість продукції (од.) Витрати на засоби виробництва (грн.) Приріст витрат на засоби виробництва (грн.)
50 560 -
100 650 90
150 750 100
200 890 140
250 1150 260
300 1250 100
350 1400 150
400 1540 140

Побудуємо графік залежності витрат на засоби виробництва від випуску продукції (додаток 6.2).

Даний графік має вигляд зростаючої лінії, тому, що кількість продукції і витрати на виробництво перебувають у прямій залежності. Графік має вигляд вигнутої лінії на тих проміжках, де приріст витрат на засоби виробництва збільшується, а на тих проміжках, де графік має вигляд випуклої лінії, там приріст зменшується.

7. Розрахунок витрат на виробництво та їх аналіз

Розрахувати валові витрати на виробництво.

Витрати на виробництво в цілому по фірмі (валові витрати (ВВ) або собівартість) у загальному вигляді складаються з двох частин: витрати на засоби виробництва (ВЗВ) та витрати на робочу силу (ВРС).

Використовуючи дані таблиць ІІІ та ІV, розрахуємо валові витрати за формулою:

ВВ = ВЗВ + ВРС

1. 560 + 5500 = 6060

2. 650 + 12500 = 13150

3. 750 + 21000 = 21750

4. 890 + 31000 = 31890

5. 1150 + 42500 = 43650

6. 1250 + 55500 = 56750

7. 1400 + 70000 = 71400

8. 1540 + 86000 = 87540

Розрахуємо граничні витрати.

Граничні витрати – це додаткові витрати, пов’язані із збільшенням виробництва на одиницю продукції або із збільшенням витрат при виробництві додаткової одиниці продукції.

ГВ = ВВ2 – ВВ1

1. –

2. 13150 – 6060 = 7090

3. 21750 – 13150 = 8600

4. 31890 – 21750 = 10140

5. 43650 – 31890 = 11760

6. 56750 – 43650 = 13100

7. 71400 – 56750 = 14650

8. 87540 – 71400 = 16140

Розрахунки пунктів 7.1- 7.2 занесемо до таблиці V.

Таблиця V

Кількість продукції (од.) Витрати на засоби виробництва (грн.) Приріст витрат на засоби виробництва (грн.) Витрати на робочу силу (грн.) Валові витрати (грн.) Граничні витрати (грн.)
50 560 - 5500 6060 -
100 650 90 12500 13150 7090
150 750 100 21000 21750 8600
200 890 140 31000 31890 10140
250 1150 260 42500 43650 11760
300 1250 100 55500 56750 13100
350 1400 150 70000 71400 14650
400 1540 140 86000 87540 16140

8. Виявлення оптимального об’єму та ціни, які забезпечують максимізацію прибутку фірми

Знайдемо оптимальний об’єм, який забезпечує максимізацію прибутку фірми.

Фірмі потрібно виробляти лише ту продукцію, що приносить граничний дохід, що перевищує граничні витрати. Лише таке виробництво може сприяти збільшенню доходів. Є точка де граничний дохід дорівнює граничним витратам, саме вона є пограничною точкою між об’ємами виробництва, коли граничний дохід перевищуватиме граничні витрати. Саме коли граничний дохід буде дорівнювати граничним витратам, тоді фірма буде максимізувати свій прибуток.

Маючи інформацію про ціни, валову виручку, граничний дохід, валові та граничні витрати обчислимо прибуток фірми (ВД - ВВ):

1. 10500 – 6060 = 4440

2. 19000 – 13150 = 5850

3. 25500 – 21750 = 3750

4. 30000 – 31890 = -1890

5. 32500 – 43650 = - 11150

6. 33000 – 56750 = -23750

7. 31500 – 71400 = -39900

8. 28000 – 87540 = -59540

Розрахунки занесемо до таблиці VІ

Таблиця VІ

Кількість продукції (од.) Ціна за одиницю продукції (грн.) Валова виручка (грн.) Валові витрати (грн.) Прибуток (грн.) Граничні витрати (грн.) Граничний дохід (грн.)
50 210 10500 6060 4440 - -
100 190 19000 13150 5850 7090 8500
150 170 25500 21750 3750 8600 6500
200 150 30000 31890 -1890 10140 4500
250 130 32500 43650 -11150 11760 2500
300 110 33000 56750 -23750 13100 500
350 90 31500 71400 -39900 14650 -1500
400 70 28000 87540 -59540 16140 -3500

Побудуємо графіки залежності (додатки 9-10):

- валового доходу та валових витрат (вертикальна вісь) від обсягу продукції, що випускається (горизонтальна вісь);

- граничного доходу та граничних витрат (вертикальна вісь) від об’єму продукції, що випускається (горизонтальна вісь);

Аналізуючи графіки, знайдемо оптимальний об’єм, при якому фірма Х максимізує свій прибуток. Як показує графік, максимальний прибуток становить 7685 грн.

Підприємство зможе мінімізувати витрати і збільшити свій прибуток лише в тому разі, коли граничний дохід стане рівним граничним витратам.


Висновок

В курсовій роботі були проведені розрахунки основних показників фірми.

Були визначені виробничі можливості фірми за рахунок аналізу кривої виробничих можливостей. Він показав, що крива завжди має негативний нахил, тому, що між товарами В та А існує обернена залежність.

В курсовій роботі також було досліджено попит на продукцію. Визначений об’єм виробництва, що приносить найбільший валовий дохід – 300 од. Дослідження графіку попиту потрібно було для того, щоб визначити межу ціни яку слід встановлювати фірмі на продукцію, щоб не втратити попит який призведе до зниження прибутків.

Потім розрахували об’єм продукції при якій фірма припинить найом робітників. Розрахунки показали, що при об’ємі продукції 193 од. найом працівників припиниться, адже тоді дохід який приносить кожен з них буде меншим ніж заробітна плата кожного робітника. Було розраховано середню заробітну плату робітника, витрати на робочу силу, та засоби виробництва.

На кінець було знайдено оптимальний об’єм виробництва що складає 120 од.

Також згідно графіку додатку 9 встановлена точка беззбитковості, або точка оптимального прибутку яка становить 29063 грн. при об’ємі 185 од. продукції.

Маючи інформацію про ціни, валову виручку, граничний дохід, валові та граничні витрати було обчислено прибуток фірми.