Фінансовий аналіз ЗАТ Єврокар за 2009р - реферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Фінанси та

банківська справа»

Самостійна робота

«Фінансовий аналіз ЗАТ «Єврокар» за 200 9 р.»

Виконала студент гр. ФЕУ-117

Камінська О.Є.

Перевірила Андросова О.Ф.

2010р.

До iнформацiйної бази фінансового аналізу належать:

1. Фінансова звiтнiсть.

2. Статистична звiтнiсть.

3. Данi внутрiшньогоспордарського (управлiнського) бухоблiку.

4. Данi з первинної облiкової документацiї (вибiрковi данi).

5. Експертнi оцiнки.

Для здійснення фінансового аналізу необхiднi дані фінансової звiтностi:

· Форма 1 «Баланс» - звiт про фiнансовий стан, що вiдображає активи, зобов`язання i капiтал пiдприємства на встановлену дату;

· Форма 2 «Звiт про фiнансовi результати», що мiстить данi про доходи, витрати i фiнансовi результати дiяльностi пiдприємства за звiтний та попереднiй перiоди;

· Форма 3 «Звiт про рух грошових коштiв», що вiдображає надходження та витрачання коштiв у звiтному перiодi за операційним, інвестиційним i фінансовими напрямками дiяльностi пiдприємства;

· Форма 4 «Звiт про власний капiтал»- вiдбиває змiни у складi власного капiталу протягом звiтного перiоду.

· «Примiтки до звiтiв» - сукупнiсть показникiв i пояснень, якi забеспечують деталiзацiю та обгрунтованiсть статей фiнансових звiтiв, розкривають iншу iнформацiю.

Фiнансовий аналiз необхiдно починати з аналiзу рiвнiв, динамiки i структури фiнансових результатiв.

Розрiзняють два напрямки аналiзу:

1. Змiни показникiв за розглядуваний перiод (горизонтальний аналіз);

2. Структури показникiв та їх змiн (вертикальний аналiз).

Таблиця 1.

Аналіз фiнансових результатів

Таблиця 2.

Структура прибутку вiд звичайної дiяльностi

Дані табл.1 свідчать про збільшення у звітному періоді чистого прибутку на 91,7%. Цьому сприяло збільшення прибутку від операційної діяльності на 83,4% (за рахунок збільшення обсягів реалізації) та інших фінансових доходів на 814,1%.

У звiтному перiодi на 1грн. чистого доходу вiд реалiзацiї продукцiї пiдприємство витрачало:

2382338,8+34733,9+60428,2 = 90 коп.

2751908,2

а в попередньому перiодi:

1473810,3+28995,9+43258,5 = 90,9 коп.

1701477,1

Негативним показником є збiльшення адмiнiстративних витрат та витрат на збут; збільшення інших витрат. Однак збiльшилися iншi фiнансовi доходи (дивiденди, вiдсотки та iншi доходи, одержанi вiд фiнансових iнвестицiй). Як наслiдок цього вiдбулись змiни у структурi прибутку вiд звичайної дiяльностi: зменшилась частка прибутку вiд операцiйної діяльності, збiльшилась частка інших фiнансових доходів. Позитивним є збiльшення грошового потоку на 87,1%.

Аналіз грошових потоків за напрямками дiяльностi підприємства

Будь яке пiдприємство можна вважати сукупністю фінансової, інвестиційної та операцiйної дiяльностi. Кожному із зазначених видів дiяльностi, якi пов’язані мiж собою рухом коштiв, властивi певнi джерела надходження i напрямки витрачання цих коштiв. Необхiдно визначити структуру грошового потоку залежно вiд видiв дiяльностi. Данi Форми 3 «Звiт про рух грошових коштiв» свiдчать, що у звiтному перiодi найбiльшу частку в надходженнi коштiв пiдприємство отримало вiд операцiйної дiяльностi, а у витрачаннi вiд iнвестицiйної. Чистий рух коштiв за звiтний перiод вiд операцiйної дiяльностi становить 125226.3 тис.грн., а в попередньому перiодi – 127904.3 (видаток – 0); чистий рух грошових коштiв вiд iнвестицiйної дiяльностi – видатки за звiтний перiод – 72606 тис.грн., за попереднiй – 16725.7 тис.грн.; від фінансової діяльності залишок коштів за звітний період – 169355.5 тис. грн., за попередній – 119507.7 тис. грн.

Збiльшення грошових потокiв свiдчить про розвиток пiдприємства та його стабiльний фiнансово-економiчний стан. Аналiзуючи наведенi показники за перiод, що перевищує рiк (3-5 рокiв), необхiдно порiвняти темпи витрачання коштiв на iнвестицiйну дiяльнiсть ∆ IД, з темпами чистого руху коштiв вiд операцiйної дiяльностi ∆ЧОД. Якщо ∆ЧОД> ∆ IД, iнвестицiйна полiтика пiдприємства ефективна, якщо ∆ЧОД< ∆IД – неефективна ( у нашому випадку неефективна).

Факторний аналiз рентабельності реалiзованої продукції

Основні показники рентабельності розраховують за Формами №1 «Баланс» i №2 «Звiт про фiнансовi результати» фінансової звiтностi.

Таблиця 3.

Основні показники рентабельності

* Розраховують як середню арифметичну за даними на початок та завершення звiтного перiоду.

Далi необхiдно розрахувати загальну змiну рентабельностi, для цього позначимо рентабельнiсть продукцiї попереднього перiоду – RQO, звiтного –RQ1.

∆RQ=RQ1-RQ;

Рентабельнiсть реалiзованоiї продукцiї становить:

RQO = PO/VO; RQ1 = P1/V1;

де PO, P1 – прибуток вiд релiзацiї продукцiї за попереднiй та звiтний перiоди;

PO = VO – SO; P1 = V1 – S1;

SO, S1 – собiвартiсть реалiзованої продукцii за попередній та звітний перiоди;

VO, V1 – чиста виручка від реалізації продукції за попередній та звітний періоди.

Тоді .

Вплив на зміну рентабельності цінового чинника ∆ R_р розрахо­вують за методом ланцюгових підстановок. При цьому собівартість залишається на рівні попереднього року:

Виручка від реалізації не змінюється, а береться на рівні звітного року, вплив фактора змін собівартості:

Сума впливу двох наведених чинників відповідає загальній зміні рентабельності за період:

RQO = 155412,4/ 1701477,1= 9,13 коп. на 1 грн.;

RQ 1 = 274407,3/ 2751908,2= 9,97 коп. на 1 грн.:

RQ = 9,97 – 9,13 = 0,84 коп. на 1 грн.

∆RР = (2751908,2 – 1546064,7)/ 2751908,2 – (1701477,1- 1546064,7)/ 1701477,1 =

=0,4382-0,0913 = 34,69 коп. на 1 грн.

∆RS = (2751908,2 – 2477500,9) / 2751908,2 – (2751908,2 – 1546064,7) / 2751908,2 =

= 0,0997 – 0,4382 = -33,85 коп. на 1 грн.

∆RQ = ∆ RР + ∆ R S = 34,69 – 33,85 = 0,84 коп. на 1 грн.

Рентабельнiсть реалiзованої продукцiї збiльшилась завдяки пiдвищенню цiн.

Аналіз рентабельності капіталу (активiв)

Рентабельність капталу (активів) або економічна рентабельність визначається за формулою:

R А = РQ / А;

РQ – прибуток вiд реалiзацiї продукцiї; А – активи (валюта балансу).

Якщо чисельник i знаменик помножити на чисту виручку вiд реалiзацiї продукцiї V, то рентабельнiсть активiв можна вважати добутком двох показникiв – спiвмножникiв: рентабельностi реалiзованої продукцiї RQ та ресурсовiддачi, або оборотностi активiв ОА (коефiцiєнта трансформацii КТ ). Коефiцiїнт КТ показує, скiльки виручки пiдприємство отримає вiд реалiзацiї з кожної грошової одиницi, вкладеної в активи пiдприємства:

R А = РQ х V / А х V = РQ х V / V х А = RQ х ОА.

Рентабельність капіталу за звітний період становить

274407,3

R А = Р Q / А = 425540.8+617009.3 х 100 % = 52,64 %

2

або R A = (PQ х V) / (V х A) = R Q х O A = (274407,3 х 2751908,2) / (2751908,2 х 521275,05) = 0,0997 х (2751908,2 / 521275,05) = 52,64 %

Взаємозв`язок впливу на рентабельність капіталу (активів) двох чинників рентабельності реалізації та оборотності капіталу розглянемо на графіку:

R Q ; %

40

30 RA = 52,64 %

20

10

0,5 1 1,5 2 2,5 3

Рис. 1 Двофакторна модель рентабельності активів.

Кожна точка кривої трансформації показує, яким має бути поєднання рентабельності продукції і оборотності капіталу, щоб рентабельність капіталу становила 52,64%. Регулювання рентабельності капіталу зводиться до впливу на рентабельність продукції та оборотність активів. Якщо рентабельність продукції збільшити неможливо, то можна збільшити оборотність залучених ресурсів, й з ними збільшується рентабельність капіталу.

Аналіз рентабельності власного капіталу.

Трифакторна модель рентабельності власного капіталу

Рентабельність власного капіталу визначається за формулою:

RBK =RQч х OА х KФЗ =P/BK =P/V х V/A х А=П/ВК;

RQч – добуток рентабельності реалізації за чистим прибутком;

ОА – оборотність активів;

K ФЗ – коефіцієнт фінансової залежності (відношення сукупного капіталу до власного);

Р – чистий прибуток;

V – чиста виручка від реалізації продукції;

А – активи;

П – пасиви.

Рентабельність власного капіталу залежить від змін рентабельності продукції (операційна діяльність підприємства), ресурсовіддачі (інвестиційна діяльність) і співвідношення сукупного та позикового капіталу (фінансова діяльність).

Чистий прибуток становить – 189760,2 тис.грн., середньорічний розмір власних коштів – 260465,9 тис.грн. (р.380, 430 та 630 форми 1), чиста виручка від реалізації – 2751908,2 тис.грн., середньорічна валюта балансу – 521275,05 тис.грн. Розрахуємо рентабельність власного капіталу за звітний період:

RВК = 189760,2 = 189760,2 х 2751908,2 х 521275,05 =

260465,9 2751908,2 521275,05 260465,9

= 0,7285 або 72,85 %.

З цієї моделі можна зробити висновок, що на її значення істотно впливає збільшення частки позикових коштів – фінансовий ліверидж (важіль), який супроводжується підвищенням ризику втрати підприємством фінансової незалежності. Тому необхідно визначити і урегулювати рівень фінансового важеля, з`ясувати: на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу при зміні валового прибутку на 1% за умов різних часток позикового капіталу у пасивах підприємства.

Таблиця 4

Рівень фінансового важеля

Дія фінансового важеля полягає в тому, що незначні зміни валового прибутку можуть спричинити істотні зміни рентабельності власного капіталу.

Рівень фінансового важеля

РФВ = Δ Rвк, %

ΔВП, %

0,952 – 0,461

—————— • 100

0,754

РФВ п/к = 50,5% = ——————————— = 1,20

450000 – 250000

——————— • 100

369569,4

0,717 – 0,369

—————— • 100

0,577

РФВ п/к = 30% = ——————————— = 1,11

54,1

2,135 – 0,919

—————— • 100

1,646

РФВ п/к = 80% = ——————————— = 1,36

54,1

Якщо частка позикового капіталу становить 50,5%, то зміна валового прибутку на 1 % спричиняє збільшення Rвк на 1,20%, при п/к = 30% на 1,11%, при п/к = 80% на 1,36%.

П’ятифакторна модель рентабельності власного капіталу

Рентабельність власного капіталу можна розширити. До важливих показників фінансового стану підприємства належать:

1. Ліквідність
2. Оборотність поточних активів
3. Співвідношення термінових зобов’язань і капіталу підприємства.

Розширена формула для визначення впливу чинників на рентабельність власного

капіталу має вигляд:

Р Р А=П ПП ПА V

Rвк = —– = —– • ——– • —— • —– • —– ;

ВК V ВК А ПП ПА

ПА, ПП – поточні активи та пасиви за даними балансу підприємства.

П’ятифакторна модель включає такі показники:

1. рентабельність реалізації
2. Коефіцієнт фінансової залежності
3. частка термінових зобов’язань у валюті балансу
4. Коефіцієнт загального покриття (поточної платоспроможності);
5. Оборотність поточних активів.

Рентабельність власного капіталу за звітний період обчислюється як добуток наведених показників:

189760,2 189760,2 521275,05 260809,15 436668,1

Rвк = ——— = ———– • ————– • ———— • ———— •

260465,9 2751908,2 260465,9 521275,05 260809,15

2751908,2

• ———– = 0,728, або 72,8%,

436668,1

З метою розширення аналітичних висновків формулу можна доповнити співмножником – коефіцієнтом реінвестування чистого прибутку Кр (частка чистого прибутку, що спрямовується на нагромадження – нерозподілений прибуток). У результаті отримаємо коефіцієнт нарощування власного капіталу за рахунок прибутку ΔВКр (відношення реінвестованого прибутку до власного капіталу:

Рr А ПП ПА V Pr

Δ ВКр = —– • —– • ——– • —— • —– • —– ;

ВК ВК А ПП ПА Р

Pr – частка реінвестованого прибутку

Rвк за розміром власного капіталу на початок звітного періоду дорівнює:

189760,2

R’вк = ——————— = 0,8834

214797.5 + 0 + 0

Коефіцієнт реінвестування чистого прибутку дорівнює:

Pr 81294,7

Кр = —— = ———— = 0,4284

Р 189760,2

Де 81294,7 – реінвестований (нерозподілений прибуток, тис грн.)

Темп збільшення власного капіталу:

Pr

ΔВК = R’вк • — = 0,8834 х 0,4284 = 0,3784 = 37,84%

Р

Підвищення рентабельності власного капіталу і коефіцієнта реінвестування прибутку за умов збереження пропорцій між фінансовими показниками визначеними за три або п’ятифакторною моделлю, детермінує темп збільшення виручки від реалізації.

Кр • Rвк

ΔV = ————— .

1 - Кр • Rвк

Рівень темпу збільшення виручки:

0,4284 х 0,728 0,3119

ΔV = —————— = ———— = 0,4533 або 45,33 %

1 – 0,4284 х 0,728 0,6881

Аналіз рентабельності виробничих фондів

Факторна модель рентабельності виробничих фондів розраховуємо за формулою:

Р Р/V 1- S / V

R в.ф. = —————— = —————— = —————— =

ОВФ +ОбВФ ОВФ ОбВФ ОВФ ОбВФ

——– + ––––– ––––– + –––––

V V V V

1 - (ЗП/V + M/V + AM/V)

= ————————— ,

ОВФ ОбВФ

––– + ––––––

V V

Де Р/V – рентабельність продукції;

S / V – витрати на 1 грн продукції за повною собівартістю;

ЗП/V, M/V , АM/V – частка зарплати, вартості матеріалів та амортизації у реалізованій продукції V;

ОВФ, ОбВФ – середня за період вартість виробничих фондів відповідно основних та оборотних;

ОВФ

——– - фондомісткість продукції за основними виробничими

V фондами;

ОбВФ

——– - коефіцієнт закріплення обігових коштів.

V

Кількісну оцінку впливу окремих чинників на рівень рентабельності виробничих фондів визначають методом ланцюгових підстановок або інтегральним методом оцінювання впливу чинників.

Таблиця 5

Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності виробничих фондів

* Умовно береться як середньорічна вартість.

Рівень рентабельності виробничих фондів за звітний рік становить 293,74%, а за попередній – 201,79%, рентабельність збільшилась на 91,95 пункти.

Вплив чинників на зміну рівня рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок:

1. Збільшення частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції спричинило підвищення рівня рентабельності на 109,9 пункти (311,69 – 201,79), де 311,69 = 12 : (1,21 + 2,64) • 100%;

2. Зменшення фондомісткості, або збільшення фондовіддачі основних виробничих фондів, призвело до підвищення рентабельності фондів на 43,34 пунктів (355,03 – 311,69), де 355,03 = 12 : (0,74 + 2,64) • 100%. Тут виключається вплив коефіцієнта закріплення обігових коштів оскільки в розрахунку він береться на рівні попереднього періоду.

3. Зменшення коефіцієнта закріплення оборотних виробничих фондів (прискорення їх оборотності) спричинило підвищення рентабельності на 250,4 пункти (293,74 – 43,34). Рентабельність фондів за наведеними чинниками понизилась на 403,64 пункти (109,9 + 43,34 + 250,4).

Аналіз складу і джерел утворення майна підприємства

Порівняльний аналітичний баланс

Структура і джерела утворення майна підприємства досліджуються за допомогою порівняльного аналітичного балансу. При складанні та аналізі порівняльного балансу використовують прийоми аналізу горизонтального (визначають абсолютні та відносні зміни різних статей балансу) та вертикального (визначають питому вагу окремих статей та їх змін).

На основі структури змін в активі та пасиві можна зробити висновки про те, які джерела в основному забезпечували надходження нових коштів і в які активи вони були інвестовані. Забезпечення наступних витрат і платежів (розділ ІІ пасиву) та доходи майбутніх періодів (розділ V пасиву) показують заборгованість підприємства власне собі (власні кошти підприємства).

Таблиця 6

Агрегований порівняльний аналітичний баланс

Аналіз якісних зрушень у майновому стані підприємства

Аналіз якісних зрушень у майновому стані підприємства виконують за даними порівняльного балансу (див.табл.6).

Загальна вартість майна підприємства (валюта балансу) збільшилась на 45%, при цьому оборотні активи збільшились швидше, ніж необоротні (54,4%, 5,8% відповідно). У структурі оборотних активів значно збільшилась частка дебіторської заборгованості (92,1%). Підприємство не одержує поточних інвестицій.

Вартість майна підприємства підвищилась у пасиві балансу на 45%, як за рахунок власних коштів, так і позикових. Частка власного капіталу зменшилась, а позикового підвищилась на 0,9%. Частки статутного капіталу, додаткового вкладеного капіталу, короткострокових кредитів та позик зменшились (відповідно на 6,7%, 1,2%, 10,5%), але збільшились частки резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, кредиторської заборгованості (1,5%, 5,4%, 11,4% відповідно).

Аналітичні показники майнового стану та їхній аналіз

Для характеристики майнового стану можна залучити відносні аналітичні показники:

1. активна частина основних засобів;
2. коефіцієнт зносу основних засобів;
3. коефіцієнт оновлення;
4. коефіцієнт вибуття.

Залиш. варт. основн. засобів Ф.№1.р.030 20550,5

Ч о.з. = —————————————— = ————— = ———— = 0,048

активи Ф.№1.р.280 425540.8

на початок

звітного періоду

20254,6

Ч о.з. = ———— = 0,033

на 617009.3

кінець

звітного

періоду

Частка основних засобів в активах зменшилась, зросли обсяги реалізації продукції.

Знос основних засобів Ф.№1. р.032 14942.6

К з.н. = ———————————— = —————— = ———— = 0,421

на первісна варт. осн. засоб. Ф.№1. р.031 35493,1

початок

звітного

періоду

19582.4

К з.н. = ———— = 0,492

на 39837

кінець

звітного

періоду

Коефіцієнт зносу основних засобів збільшився.

Збільшення за звітний період

первісної вартості основних засобів Ф.№1. (збільш. по р.031)

К о.н. = ————————————————— = ————————

Первісна вартість основних засобів Ф.№1. р.031

Кон1 = 4343,9 / 35493,1 = 0,122

Кон2 = 4343,9 / 39837 = 0,109

Коефіцієнт оновлення зменшився

Далі необхідно проаналізувати майновий стан підприємства з істотних кінцевих результатів діяльності підприємства “Виручка від реалізації продукції” за двома напрямками:

1. Аналіз співвідношення між темпами збільшення виручки від реалізації продукції ΔV і валюти балансу ΔВ. Якщо ΔV > ΔВ, активи (майно) підприємства використовуються ефективніше, ніж у попередньому періоді. Якщо ΔV < ΔВ – менш ефективно.

Валюта балансу на початок попереднього періоду становила – 382730 тис.грн.,

2751908,2

ΔV = ————— = 1,617

1701477,1

ΔВ = [ (617009.3 + 425540.8) : 2] : [ (425540.8 + 382730) : 2] = 1,290

Оскільки ΔV = 1,617 > ΔВ = 1,290, то ефективність використання майна підприємства підвищується.

1. Аналіз частки інтенсивних та екстенсивних чинників у збільшенні виручки від реалізації продукції, тобто кількісне визначення того, наскільки це збільшення зумовлене не збільшенням розміру майна й наскільки – його кращим використанням (табл.7).

Таблиця 7

Вихідні дані для визначення частки інтенсивних та екстенсивних чинників у збільшенні виручки від реалізації продукції

Внесок чинника:

Екстенсивного – (521275,05 – 404135,4) · 4,2102 = 493181,35 тис.грн.

Інтенсивного – (5,2792 – 4,2102) · 521275,05 = 557243,02 тис.грн.

Виручка від реалізації збільшилась на 1050424,3 тис.грн.

Таким чином, внесок екстенсивного чинника становить 47%, інтенсивного – 53%, тобто підприємство збільшувало обсяги реалізації переважно за рахунок технологічного оновлення.

Аналіз фінансової стійкості підприємства

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стiйкiсть характеризує ступінь фінансової незалежностi пiдприємства щодо володіння своїм майном i його використанням.

1.Фiнансова стiйкiсть за критерiєм стабiльностi джерел покриття запасiв.

• Абсолютна стiйкiсть – для забеспечення запасiв (З) достатньо власних обiгових коштiв; платоспроможнiсть пiдприємства гарантована:

З < ВОК.

• Нормальна стiйкiсть – для забеспечення запасiв крiм власних обiгових коштiв залучаються довгостроковi кредити та позики; платоспроможнiсть гарантована:

З < ВОК + КД .

• Нестiйкий фiнансовий стан – для забеспечення запасiв крiм власних обiгових коштiв та довгострокових кредитiв i позик залучаються короткостроковi кредити та позики; платоспроможнiсть порушена, але є можливiсть її вiдновити:

З < ВОК + К Д + К К .

• Кризовий фiнансовий стан – для забеспечення запасiв не вистачає «нормальних» джерел їх формування; пiдприємству загрожує банкрутство:

З > ВОК + К Д + К К .

Для визначення типу фінансової стійкості підприємства за даними балансу складають агрегований баланс, позиції активу і пасиву якого за ступенем агрегації відповідають меті аналізу.

Таблиця 8

Агрегований баланс

Таблиця 9

Аналіз фінансової стійкості

Таким чином, за звітний період тип фінансової стійкості якісно не змінився, підприємство залишається фінансово нестійким.

2. Показники платоспроможностi (лiквiдностi).

Поряд з абсолютними показниками фінансової стійкості доціль­но розраховувати сукупність відносних аналітичних показників – ко­ефіцієнтів ліквідності. Основними з них є коефіцієнти поточної, шви­дкої та абсолютної ліквідності.

• Коефiцiєнт лiквiдностi поточної (покриття, загальної платоспромжностi):

К Л.П. = Поточнi активи = ПА

Поточнi пасиви ПП

Значення К_л.п. показує, скільки грошових одиниць обігових коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зо­бов'язань. Критичне значення К_л.п = 1. Значення К_л.п = 1 – 1,5 свідчить про те, що підприємство вчасно ліквідує борги.

Клп0 = 82228.9 / 210743.3 = 0,39

Клп1 = 86985 / 310875 = 0,28

Значення коефіцієнта поточної ліквідності перебуває нижче критичного значення, що свідчить про те, що підприємство не вчасно ліквідовує борги.

• Коефіцієнт лiквiдностi швидкої:

К Л.Ш. = Поточнi активи – Запаси = ПА – З

Поточнi пасиви ПП

Клш0 = (82228,9 - 154751,4) / 210743,3 = -0,34

Клш1 = (86985 - 232716,8) / 310875 = -0,47

• Коефiцiєнт лiквiдностi абсолютної:

К Л.А. = Грошовi кошти = К

Поточнi пасиви ПП

Значення цього коефіцієнта повинно перебувати в межах 0,2-0,35. Він характеризує здатність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Кла0 = 119507,7 / 210743,3 = 0,57

Кла1 = 169355,5 / 310875 = 0,54

3.Оцiнювання ринкової стійкості підприємства .

• Коефiцiєнт автономiї (незалежностi), або коефiцiент концентрацiї власного капiталу:

К авт = Власний капiтал = ВК

Пасиви П

Кавт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансових коштів. Що більше значення цього показника, то бі­льшою є фінансова стійкість підприємства і його незалежність від кредиторів. У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного ка­піталу не повинна бути меншою від 50%, тобто Кавт > 0,5. Мінімальне значення (Кавт = 0,5), свідчить про те, що всі зобов'язання підприєм­ства можуть бути покриті його власними коштами.

Кавт0 = 214797.5 / 425540.8 = 0,50

Кавт1 = 306134,3 / 617009.3 = 0,50

Отже, коефіцієнт за звітний період не змінився і дорівнює мінімально допустимому значенню.

• Коефіцієнт фінансової залежностi:

К ф.з. = Пасисви = П

Власний капiтал ВК

Цей показник обернений до коефіцієнта автономії. Збільшення К ф.з. свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, та навпаки. Якщо Кф.з. = 1, підприємство не має позик.

Кфз0 = 425540,8 / 214795,5 = 1,98

Кфз1 = 617009,3 / 306134,3 = 2,02

Таким чином, за звітний період фінансова незалежність підприємства знизилась.

• Коефіцієнт співвідношення залучених i власних коштiв доповнює коефіцієнт автономiї. Якщо нормальнее мiнiмальне значення К авт. = 0,5, то нормальне співвідношення залучених i власних коштiв К з/в =1. Цей коефiцiєнт розраховується за формулою:

К з/в = Залученi кошти = ЗК

Власний капiтал ВК

Значення цього коефіцієнта показує скільки позикових ко­штів (сума розділів 3 та 4 пасиву) припадає на 1 грн. власного капіта­лу. Збільшення К з/в свідчить про деяке зниження фінансової стійкос­ті, і навпаки.

Кз/в0 = 210743.3 / 214795,5 = 0,98

Кз/в1 = 310875 / 306134,3 = 1,02

• Коефіцієнт мобiльностi:

К о/н = Оборотнi активи

Необоротнi активи

За умов збереження мінімальної фінансової стійкості підприєм­ства К з/в має бути обмежений зверху значенням співвідношення вар­тості оборотних та необоротних активів.

Ко/н0 = 343311,9 / 82228,9 = 4,18

Ко/н1 = 530024,3 / 86985 = 6,09

• Коефіцієнт маневреності власного капiталу:

К м = Власнi обiговi коштi = ВОК

Власний капітал ВК

Значення К_м показує частку власного капіталу, що використо­вується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збіль­шення цього показника свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами.

Км0 = 132568,6 / 214795,5 = 0,62

Км1 = 219149,3 / 306134,3 = 0,72

Отже, спостерігаються зміни на краще: у підприємства з’явилося більше свободи маневрування коштами.

• Коефіцієнт забезпечення власним обіговими коштами запасiв:

К зап = Власнi обiговi кошти = ВОК

Запаси З

Нормальне значення цього відносного показника, що було отримано на основі статистичного узагальнення господарської прак­тики, становить 0,6-0,8.

Кзап0 = 132568,6 / 154751,4 = 0,86

Кзап1 = 219149,3 / 232716,8 = 0,94

Таким чином за звітний період забезпечення власними обіговими коштами запасів збільшилось на 0,08

• Коефіцієнт виробничих фондiв:

К в.ф. = Виробничi фонди = ВФ

Актив А

Визначається відношенням балансової вартості виробничих фо­ндів (основних коштів, виробничих запасів) до підсумку балансу. За даними господарської практики нормальне значення Кв.ф. ≥ 0,5. Як­що показник менший від нормального значення, слід вжити заходів, щодо поповнення майна виробничого призначення, залучивши для нього додаткові власні кошти або довгострокові кредити.

Квф0 = 65411,8 / 425540,8 = 0,15

Квф1 = 106859,7 / 617009,3 = 0,17

Коефіцієнт виробничих фондів за попередній та звітний періоди менший від нормального значення, слід залучити додаткові власні кошти або довгострокові кредити.

• Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштiв:

К д.з. = Довгостроковi зобов`язання = ДЗ

Довгострок.зобов.+Власн.капiтал ДЗ+ВК

Цей показник використовують для характеристики структури джерел коштів. Значення К_д.з. показує частку довгострокових креди­тів у сукупних стабільних джерелах фінансування. Також він дає змо­гу приблизно визначити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вкладень. Збільшення значення цього показника свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, тобто про погіршення фінансової стійкості.

Кдз0 = 0 / (0+214795,5) = 0

Кдз1 = 0 / (0+306134,3) = 0

Отже, підприємство не має довгострокових зобов’язань.

• Коефіцієнт структури довгострокових вкладень:

К с.д.в. = Довгостроковi зобов`язання = ДЗ

Необоротні активи НА

Цей показник показує, яка частка необоротних активів профінансована чужими коштами, тобто не належить підприємству. Показник розраховують, припустивши, що довгострокові позики (розд.3 пасиву) використовують для фінансування основних засобів, капітальних вкладень та інших необоротних активів.

Ксдв0 = 0 / 82228,9 = 0

Ксдв1 = 0 / 86985 = 0

• Коефіцієнт короткострокової заборгованості:

Ккз0 = 210743.3 / 210743.3 = 1

Ккз1 = 310875 / 310875 = 1

• Коефіцієнт автономії джерел формування запасів:

Каз0 = 132568,6 / 343311,9 = 0,39

Каз1 = 219149,3 / 530024,3 = 0,41

Отже, фінансова стійкість підвищилась.

• Коефіцієнт кредиторської заборгованості:

К кр.з. = Кредиторська заборгованiсть = КЗ

Зобов`язання Зоб

Ккрз0 = 91028 / 210743.3 = 0,43

Ккрз1 = 202300 / 310875 = 0,65

Таким чином, за звітний період коефіцієнт кредиторської заборгованості підвищився.

• Коефіцієнт співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованiстю:

К д/к = Дебiторська заборгованiсть = ДЗ

Кредиторська заборгованість КЗ

Загальною вимогою з боку кредиторів є обережність стосовно збільшення частки позикового капіталу підприємств; вони віддають перевагу тим, у кого велика частка власного капіталу. Власники під­приємств, навпаки, схильні підвищувати частку позикових коштів, але в межах припустимого ризику, щоб не втрачати фінансової стійкості.

Кд/к0 = 34580.1 / 64101.3 = 0,54

Кд/к1 = 97624.8 / 73132.7 = 1,33

Отже, за звітний період значення показника збільшилось, бажано зменшити абсолютні розміри як дебіторської, так і кредиторської заборгованості.

• Рентабельність на основі грошового потоку:

R г.п. = Грошовий потiк * 100%

Виручка від реалізації

Коефіцієнт Р_г.п. показує частку грошових коштів у виручці. Він доповнює традиційні показники рентабельності, визначаючи не тільки прибуткову, а й «грошову» продукцію.

Rгп0 = 104183,5 / 1701477,1 *100 = 6,1

Rгп1 = 194918,4 / 2751908,2 *100 = 7

• Коефіцієнт самофінансування (показник грошової вiддачi iнвестицiй) К сф:

К сф = Грошовий потiк .

Сума інвестицій

Коефіцієнт К с.ф. показує, яку частину інвестицій можна по­крити за рахунок грошового потоку.

Ксф0 = 104183,5 / 16725,7 = 6,2

Ксф1 = 194918,4 / 72606 = 2,7

• Коефіцієнт обслуговування боргу – К об :

К об = Позиковий капiтал .

Грошовий потік від операційної діяльності

Коефіцієнт К_об показує спроможність підприємства погашати свої зобов'язання за рахунок коштів від основної діяльності.

Коб0 = 210743.3 / 154077,8 = 1,37

Коб1 = 310875 / 278228,1 = 1,12

Модель Е.Альтмана – Z модель

Найпоширеніші нині методи діагностики банкрутства запропонував у 1968р. відомий західний економіст Е.Альтман - Z модель. За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства (індекс Z) визначається коефіцієнтом покриття К_п і коефіцієнтом автономії (фінансової незалежності) К_авт за формулою:

Z = -0,3877 – 1,0736 К_п + 0,0579 К_авт .

Для підприємств, у яких Z = 0, йомовірність банкрутства становить 50%. Від’ємні значення Z свідчать про зменшення ймовірності банкрутства. Якщо Z > 0, то ймовірність банкрутства перевищує 50% і підвищується зі збільшенням Z.

Ця модель проста, не потребує великого обсягу вихідної інформації, але недостатньо точна прогнозує ймовірність банкрутства. Похибка Δ Z = ± 0,65.

Z = -0,3877 – 1,0736*(530024,3 / 310875) + 0,0579*0,5 = -2,1893

Отже, підприємству банкрутство не загрожує.

Для того щоб прогноз був точніший, у західній практиці фінансового аналізу застосовують п’ятифакторну модель визначення індексу Z.

Z = 3,3 К₁ + 1,0 К₂ + 0,6 К₃ + 1,4 К₄ +1,2 К₅ ,

Де Прибуток до сплати відсотків і податків

К₁ = ——————————————————

Активи

Виручка від реалізації

К₂ = —————————

Активи

Ринкова вартість власного капіталу

К₃ = ——————————————————

Залучений капітал

Реінвестований прибуток

К₄ = ————————————

Активи

Власні обігові кошти

К₅ = ———————————

Активи

Критичне значення Z = 2,675. Із цим значенням порівнюється розрахункове значення Z для конкретного підприємства. Якщо Z < 2,675, підприємству в найближчі два-три роки загрожує банкрутство; якщо Z > 2,675, це свідчить про сталий фінансовий стан підприємства.

К1 = 253013.6 / 617009,3 = 0,41

К2 = 2751908,2 / 617009,3 = 4,46

К3 = 306134,3 / 310875 = 0,98

К4 = 189760,2 / 617009,3 = 0,31

К5 = 219149,3 / 617009,3 = 0,36

Z = 3,3*0,41+1,0*4,46+0,6*0,98+1,4*0,31+1,2*0,36 = 7,267

Показник Z свідчить про сталий фінансовий стан підприємства, в найближчі 2-3 роки йому не загрожує банкрутство.

Українським підприємствам Альтман запропонував тест у 1983 р.

Z₈₃ = 3,107К1 + 0,995К2 + 0,42К₃ ¹ + 0,847К4 + 0,717К5

К₃ ¹ = Балансова вартість власного капіталу / Залучений капітал

К₃ ¹ = 260315,9 / 310875 = 0,837

Z₈₃ = 3,107*0,41 + 0,995*4,46 + 0,42*0,84 + 0,847*0,31 + 0,717*0,36 = 6,58

Граничне значення індексу = 1,23

Модель Лісу

Z_л = 0,063Х1 + 0,092Х2 + 0,057Х3 + 0,001Х4

Х1 = оборотні активи / активи = 530024,3 / 617009,3 = 0,86

Х2 = прибуток від реалізації / активи = 274407,3 / 617009,3 = 0,44

Х3 = нерозподілений прибуток / активи = 188164,1 / 617009,3 = 0,30

Х4 = власний капітал / залучений капітал = 306134,3 / 310875 = 0,98

Z_Л = 0,063*0,86 + 0,092*0,44 + 0,057*0,30 + 0,001*0,98 = 0,11198

Граничне значення індексу = 0,037

Модель Таффлера

Z_Т = 0,03Х1 + 0,13Х2 + 0,18Х3 + 0,16Х4

Х1 = прибуток від реалізації / короткострокові зобов’язання =

= 274407,3 / 310875 = 0,883

Х2 = оборотні активи / зобов’язання = 530024,3 / 310875 = 1,705

Х3 = короткострокові зобов’язання / активи = 310875 / 617009,3 = 0,504

Х4 = виручка від реалізації / активи = 2751908,2 / 617009,3 = 4,46

Z_Т = 0,03*0,883 + 0,13*1,705 + 0,18*0,504 + 0,16*4,46 = 1,053

Z_Т > 0,3 – підприємство має перспективи розвитку

Z_Т < 0,2 – ймовірність банкрутства

Z_Т =1,053 – підприємству не загрожує банкрутство, воно має перспективи розвитку.

ДОДАТКИ

Річна фінансова звітність