Контрольна робота
з дисципліни: «Антикризове управління»
«Національний Аудиторський Офіс Великобританії (НАО): функції та стратегія діяльності»
Національний Аудиторський Офіс Великобританії (НАО)
Парламент Великобританії – двопалатний і складається з Нижньої та Верхньої Палати. Верхня палата – це палата Лордів (за принципом спадщини). Вона має функцію контролю та перегляду актів законодавства. Нижня палата – це палата громад (650 депутатів), яка має законодавчу функцію.
Національний Аудиторський Офіс Великобританії в основному співпрацює з Нижньою палатою (на 99,9%), оскільки вона відіграє основну роль. Зокрема, Нижня палата може взагалі не подавати законопроекти на розгляд у Верхню палату. НАО співпрацює також із Верхньою палатою, зокрема, в частині аудиту питань, пов’язаних з використанням коштів Євросоюзу.
Кожне міністерство, крім Міністра, який є політичною фігурою і призначається Урядом має Головного державного службовця. Після призначення Міністра, Мінфін дає Головному державному службовцю міністерства Меморандум про його обов’язки щодо ефективності фінансового менеджменту; бухгалтерського обліку; внутрішнього контролю; внутрішнього аудиту. Головний державний службовець несе відповідальність за роботу Міністерства перед Парламентським Комітетом Державних Рахунків.
Комітет Державних Рахунків (КДР) створено в 1861 році. Комітет налічує 15 членів, з яких 10 – це представники Лейбористської партії; 4 – партії Консерваторів, в тому числі Голова Комітету, який повинен бути з опозиції відповідно до Законодавства; 1 – Ліберальний демократ. КДР щорічно розглядає приблизно 30 звітів НАО. В процесі розгляду звітів представники всіх політичних партій голосують, як одна партія.
Головна особа НАО – Контролер та Генеральний аудитор. Він здійснює свою діяльність відповідно до Закону (У Великобританії немає Конституції з цього приводу). Посада Генерального аудитора існує з 14 століття, але справжня позиція Генерального аудитора визначена у 1866 року, ГА призначається Головою Держави – Королевою та може бути звільнений за її ж бажанням. Пропозицію щодо призначення Генерального аудитора подає Парламент. В Парламент кандидатуру подає Прем’єр-міністр (це правляча партія) за погодженням з Комітетом Державних Рахунків. Генеральний аудитор сам призначає своїх працівників і визначає їх зарплату. З цього приводу, є лише певна система Парламентського контролю. Зарплата Генерального аудитора на рівні зарплати Судді (Голови) Верховного Суду.
Функції НАО
1. Аудит доходів і видатків Державного бюджету на центральному рівні, якій включає:
- фінансовий аудит
(щорічно проводиться сертифікація 650 рахунків Міністерств і готуються короткі річні звіти (10–12 звітів).
- аудит діяльності
(~ 50 досліджень на рік. Тривалість проведення окремих досліджень сягає 17 місяців). До 1983 року аудит діяльності не був законодавчо врегульований, але ця робота здійснювалася 50 років за згодою Міністерств.
2. НАО дає погодження щодо проведення платежів. Мінфін (Казначейство) кожного дня інформує НАО про проведені Міністерствами видатки.
3. НАО здійснює дослідження за результатами попередніх перевірок, тощо.
НАО не несе жодної відповідальності щодо здійснення аудиту місцевих органів влади. Ці питання контролює Аудиторська Комісія. Всі звіти НАО є предметом для обговорення в Комітеті Державних Рахунків. В цьому процесі, проходить обговорення та заслуховування Головного державного службовця Міністерства, яке перевірялося. Присутніми є також представники громадськості, преси, телебачення. Голова Комітету Державних Рахунків дає свої зауваження до звіту, уникаючи політичних тлумачень діяльності Міністерства. Уряд повинен давати письмову відповідь щодо виконання рекомендацій звіту НАО – Комітетові Державних Рахунків.
Внаслідок аудиту, що проводить НАО, щорічна економія коштів для міністерств, які перевірялися, становить ~ 300 млн. фунтів стерлінгів (в т.ч. за рахунок фінансового аудиту – 50 млн. фунтів стерлінгів). На кожний фунт стерлінгів, що витрачає НАО, зберігається 8 фунтів стерлінгів платників податків. Тобто річна економія в 7 разів перевищує вартість перевірок.
Розрахунок економії здійснюється таким чином:
- Визначаються системи, які не є ефективними, тобто діяльність яких може проводитися більш економно, і в цьому випадку очікувана річна економія підраховується;
- Якщо виявлені факти марнотратства та фінансових порушень і міністерство погодилося з цими фактами, сума на яку здійснені порушення, також додається до очікуваної економії;
- Економія від скорочення чисельності в результаті комп’ютеризації;
- Економія від застосування методології. Зокрема, розробка для міністерств посібника щодо оцінки контрактів на закупівлю товарів та послуг дала економію (попередження недоліків, які раніше існували) – 49 млн. фунтів стерлінгів. Посібник був розроблений Мінфіном, як результат реагування на 15 звітів НАО з приводу недоліків у процесі закупівель.
НАО не має повноважень щодо застосування санкцій. Загальна мета НАО це надання рекомендацій; створення додаткової вартості для клієнтів (тих, кого перевіряють); посилення ефективності роботи міністерств; задоволення фахівців НАО свою роботою.
Здійснення фінансового аудиту
Фінансовий аудит відповідно до діючого законодавства розглядається як незалежна оцінка фінансових звітів державних організацій та установ. До здійснення фінансового аудиту можуть бути залучені бухгалтерські та аудиторські фірми приватного сектору
Підготовка фінансових документів і проведення фінансового аудиту здійснюється виключно в рамках діючих стандартів. Перш за все, це є стандарти бухгалтерського обліку, які розробляються і затверджуються Радою бухгалтерських стандартів (ASB). Зазначені стандарти повинні обов'язково узгоджуватися з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
У НАО розробляють і використовують власні аудиторські стандарти, які в свою чергу також повинні базуватися на попередніх. При цьому, слід зауважити, що зазначені стандарти охоплюють всі елементи і стадії аудиту: планування, пошук доказів і фактів, звітування. Існує два типи Висновків фінансового аудиту:
- висновки, які базуються на реальних фактах (висновки відповідності);
- висновки, які ґрунтуються на доказах.
При цьому, на відміну від аудиту діяльності, де докази переважно мають переконуючий характер (оціночний) характер, у фінансовому аудиті докази мають бути остаточними. Це ж саме стосується і критеріїв щодо оцінки. Якщо в аудиті діяльності критерії, які застосовуються аудиторами відкриті, гнучкі і визначаються самими аудиторами, то у фінансовому аудиті застосовуються тільки критерії правомірності і правильності здійснення тих, чи інших трансакцій.
Останнім часом в системі фінансового аудиту НАО розпочалися певні зміни. Зокрема здійснюється не тільки аудит касового виконання кошторису (cash-based), а також аудит «ресурсного» виконання бюджету (accrual based). При цьому оцінюється не тільки правильність та правомірність операцій, а і їх відповідність цілям і намірам політики Парламенту у виконанні державних коштів, («регулярність»), а також відслідковується заборгованість об'єктів, що перевіряються.
Одне з перших ключових питань, яке вивчає зовнішній аудит, це наскільки надійно, організовано і ефективно працює внутрішній фінансовий контроль. У разі позитивного висновку по цьому питанню подальша перевірка взагалі може не проводитись. У разі, коли фінансова звітність об'єктів, що перевіряються є недостатньо чіткою, виникають певні труднощі в отриманні необхідної інформації. Перевірка продовжується, про ці проблеми обов'язково інформується Парламент.
Друга ключова проблема при здійснені аудиту, це визначення оцінки ризиків у сфері аудиту. Виділяються три компоненти ризику:
- не перевірені дані;
- ризик контролю, коли процедурою контролю в даних не виявляються помилки;
- ризик невиявлення помилок і неправомірних операцій. Слід зауважити, що в аудиті діяльності ризиків значно більше, ніж у фінансовому.
Як підсумок, слід наголосити, що головне завдання НАО у сфері фінансового аудиту, це не пошук зловживань (хоча готовність до цього повинна бути), а допомога клієнтам у налагоджені ефективного фінансового менеджменту.
Основною діяльності Національного Аудиторського Офісу Великобританії є оцінка середовища роботи Уряду. В рік здійснюється понад 50 досліджень. В офісі працює 700 осіб, з них 400 осіб займаються фінансовим аудитом, 200 – аудитом діяльності та 100 осіб – це допоміжний персонал.
Комітет рахунків розглядає 30 перевірок НАО на рік. Проте, які дослідження виносити на розгляд вирішує голова Комітету з врахуванням пропозицій Офісу.
Перевірка здійснюється 17 місяців. Затрати на одне дослідження коливаються від 50 тис. фунтів до 2,5 млн. фунтів. Великі затрати при здійснені аудиту цілої системи: кримінальна юстиція, проблеми здоров’я повних людей і т.д.
Фінансовий аудит включає перевірку та аналіз витрат, відповідність витрат за рішенням Парламенту, порядок здійснення видатків з врахуванням економічного витрачання коштів.
Аудит діяльності показує, чи досягнуто цілей при здійсненні заходів за рахунок бюджетних коштів, дає оцінку економності, ефективності та результативності.
При здійсненні аудиту, в основному, досягається мета заощадити при 1 фунті затрат на аудит 8 фунтів платників податків. При здійснені аудиту за окремими напрямками визначається, наскільки точно уряд визначив цей напрямок видатків і чи потрапив у ціль. Особлива увага звертається на шляхи проведення залучених заходів та кількість залучених людських ресурсів.
Стратегічний план формується на 5 років, при цьому він поновлюється щороку. Кожен відділ в даному випадку використовує свій підхід.
В процесі діяльності визначаються нові потенційні сфери, які представляють інтерес для аудиторів. Тематика обговорюється та ідеї розглядаються в кінці осені. Здійснюється «мозговий штурм» із залученням всього офісу. Обговорення кожного проекту триває дві години. Після збору ідей складається на 2 сторінках проект заходу. Визначається вартість проекту, кількість залучених працівників, вивчається попередня інформація, історія проблеми (до 2 абзаців). Основний розділ проекту: ризики аудиту діяльності (марнотратство, перевищення видатків та інше).
Методологія включає моделювання, статистичний аналіз, співбесіду, фокус групи та інше. Звертається увага на очікуваний ефект від здійснення заходу, фінансова економія, підвищення державних послуг.
Враховуються затрати в часі та їх черговість під час виконання дослідження. По кожному відділу пропонується до виконання 10–15 досліджень, з яких вибираються п`ять. Вибрані дослідження (проекти) надсилаються помічнику Генерального Аудитора. В окремих випадках, помічник Аудитора вносить свої пропозиції. При цьому, кожен напрям роботи в Офісі відповідає певному міністерству.
Планування стратегії
Проект дослідження вивчається 3 місяці. При цьому, проводяться консультації з зацікавленими міністерствами. Паралельно проводяться ознайомчі виїзди на місце об’єктів, які будуть досліджуватися. Збирається інформація, передбачається результат. Генеральний аудитор на підставі зробленого затверджує проект, а може і відмітити дослідження. Наступна стадія – збір нової інформації, залучення експертів до обговорення, перевіряється надійність методології та зібраних матеріалів. При цьому, спостерігається обережний та виважений підхід до формулювання висновків. Звіт готується понад місяць, після чого відбувається його погодження з керівником об`єкту перевірки.
Уряд зацікавлений у відкритому спілкуванні. Звіти публікуються у засобах масової інформації. Заслуховування Звіту у Парламенті відбувається через 2–3 місяці. Парламентський Комітет публікує свій звіт і свої рекомендації та направляє Міністерству. Міністерство дає відповідь на рекомендації, завірену у Казначействі. НАО їх розглядає і повідомляє Комітет Державних рахунків про вжиті заходи Міністерством. Щороку прослідковується виконання рекомендацій. Якщо за 3 роки немає реагування – розробляється нове дослідження на цю тему.
- опитування
- анкетування
- фокус групи
- порівняння стандартів
- екзаменування
- моделювання
- повторний аналіз
- аналіз рішень
Пропозиції:
Враховуючи світовий досвід та практику здійснення аудиту у країнах Західної Європи, вважаємо за доцільне Рахунковій палаті України:
1. При проведенні перевірок та підготовці звітів здійснювати розмежування щодо фінансвого аудиту та аудиту діяльності.
2. Затверджувати документ типу Меморандум аудиту. З цією метою суттєво розширити часові рамки планування аудиту, вибору тем і суб`єктів аудиту.
3. Зважити на можливість запровадження:
- сертифікації надійності систем використання державних коштів на основі оцінки діяльності;
- обговорення проектів звіту з Урядом;
- публікацію остаточного звіту з коментаріями Уряду;
- обговорення звітів Рахункової палати України на засіданнях постійних Комітетів Парламенту;
- надання рекомендацій щодо покращення діяльності державних органів управління;
- проведення перевірок стану виконання рекомендацій Рахункової палати України.
4. В частині забезпечення гласності, запровадити проведення брифінгів за результатами перевірок, за участю керівників об`єктів, що перевірялися.
5. Запрошувати керівників та відповідальних осіб Уряду на засідання Колегії Рахункової палати України за результатами здійснених перевірок та аналізу з питань ефективності та доцільності витрачання бюджетних коштів.
6. При плануванні щорічної діяльності та при підготовці плану роботи здійснювати аналіз ризиків щодо можливих зловживань при використанні бюджетних коштів у тій чи іншій сфері.
7. Наполягати на законодавчому врегулюванні питання щодо визначення бюджету Рахункової палати самостійно Головою інституції, чи за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Список літератури
1. Менеджмент для магистров [Текст]: учебное пособие /, С.Н. Козьменко; ред. А.А. Епифанов. – Сумы: Университетская книга, 2003. – 762 с.
2. Хіт, Роберт. Кризовий менеджмент для керівників [Текст]: посібник / Р. Хіт. – К.: Всеувито: Новий друк, 2002. – 566 с.
3. Никитина, Н. Антикризисное финансирование управление предприятием: исследование факторов [Текст] / Н. Никитина // Проблемы теории и практики управления. – 2007. – №7. – C.91–102
4. Василенко, В.О. Антикризове управління підприємством [Текст]: навчальний посібник / В.О. Василенко. – К.: ЦУЛ, 2003. – 504 с.
5. Антикризове фінансове управління підприємством [Текст]: навчальний посібник / Є. І. Ляшенко; Мін-во освіти і науки України, Запорізький ін-т держ. та муніципального управління. – К.: ЦНЛ, 2005. – 208 с.
6. Жукова, Н.К. Сучасні методи антикризового управління підприємством [Текст] / Н.К. Жукова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №10. – С. 14–19
7. Терещенко, О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві [Текст]: монографія / О.О. Терещенко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. – К.: КНЕУ, 2006. – 268 с.
8. Школьник, І.О. Фінансовий менеджмент [Text]: навчальний посібник / І. О. Школьник, І. М. Боярко, Б. І. Сюркало. – Суми: Університетська книга, 2009. – I
9. Штангрет, А.М. Антикризове управління підприємством [Текст]: навчальний посібник / А.М. Штангрет, О. І. Копилюк. – К.: Знання, 2007. – 335 с.
10. Іванюта, С.М. Антикризове управління [Текст]: навчальний посібник / С.М. Іванюта; Мін-во освіти і науки України, Держ. комітет статистики України, Держ. академія статистики, обліку та аудиту, Полтавська філія. – К.: ЦУЛ, 2007. – 288 с. – ISBN 978–966–364–423–3: 30.00 грн.
11. Шапуров, О.О. Політика антикризового управління при загрозі банкрутства [Текст] / О.О. Шапуров // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8. – C.147–155
12. Комарецька, П.В. Реструктуризація промислових підприємств у системі антикризового фінансового управління [Текст] / П.В. Комарецька // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №6. – C.61–64
|