Учебное пособие: Методика впроваджень моніторингових досліджень у систему роботи вчителя
МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СИСТЕМУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ
Загальною метою є надання практичної допомоги завідувачам районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), керівникам загальноосвітніх навчальних закладів щодо впровадження освітніх моніторингових досліджень у систему роботи вчителів.
Для ефективного впровадження моніторингу якості освіти (засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів) у систему роботи вчителів доцільно використовувати наступний алгоритм.
І етап: Планування системи моніторингу
Планування моніторингових досліджень здійснюється в рамках навчальної теми, що є дидактичною одиницею тематичного оцінювання.
Робота з планування здійснюється на основі методичного аналізу теми по наступних аспектах:
· терміни вивчення окремої теми (відповідно до вимог державних програм);
· мета і задачі навчання в рамках даної теми;
· обсяг знань, рівень сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів;
· види робіт, що підлягають оцінюванню;
· можливість практичного застосування отриманих знань.
ІІ етап: Розробка інструментарію моніторингу
Одним з найбільш розповсюджених видів інструментарію, що застосовуваються при проведенні моніторингу, є кваліметрична модель.
Система кваліметричного оцінювання дає можливість об'єктивно визначити кількісну оцінку якості будь-яких об'єктів - предметів чи процесів, створити додатковий механізм активізації навчання учнів по усіх видах навчальної діяльності, удосконалювати якість оцінювання їхніх знань.
Основним методом педагогічної кваліметрії є метод групових експертних оцінок (метод Дельфи).
Для проведення моніторингу необхідно розробити чи адаптувати факторно-критериальные (кваліметричні) моделі оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів по всіх навчальних предметах (алгоритм визначення коефіцієнтів вагомості, базова та індивідуальна кваліметричні моделі представлені в додатках 1,2,3).
Кваліметричні моделі розробляються з урахуванням специфіки кожного навчального предмету.
При створенні таких моделей, як правило, виділяються:
· фактори оцінювання, тобто навчальні теми, досліджувані протягом семестру, навчального року;
· критерії оцінювання кожного фактора - види робіт, що будуть оцінюватися при вивченні кожної теми (як обов'язкові, відповідно до вимог державних програм, так і за вибором вчителя).
З метою одержання об'єктивних результатів визначаються коефіцієнти вагомості кожного фактора і критерію. Ці коефіцієнти являють собою бальну оцінку в частинах одиниці.
При визначенні коефіцієнта вагомості фактора (навчальної теми) враховуються наступні параметри:
· тривалість вивчення навчальної теми;
· складність досліджуваного матеріалу;
· взаємозв'язок тем, досліджуваних протягом семестру (навчального року).
У тих випадках, коли зазначені вище параметри однакові для більшості досліджуваних тем, коефіцієнти вагомості можуть бути однаковими.
При визначенні коефіцієнта вагомості критерію враховуються складність і обсяг даного виду роботи.
ІІІ етап: Проведення моніторингу в рамках навчальної теми
ІV етап: Аналіз результатів моніторингу
Дані моніторингу доцільно аналізувати по наступних аспектах:
· успішність учнів;
· якість засвоєння навчального матеріалу.
Успішність учнів визначається за формулою:
Р=А
С
Р - успішність учнів (максимально - 1);
А - кількість учнів, що мають середній, достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 4 до 12);
С- загальна кількість учнів у класі.
Якість засвоєння навчального матеріалу визначається за формулою:
Q = B
С
Q- якість засвоєння навчального матеріалу (максимально-1);
В- кількість учнів, що мають достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 7 до 12);
С- загальна кількість учнів у класі.
V етап: Організація корекційної діяльності за результатами моніторингу
Складання індивідуальних корекційних програм для учнів - важливий напрямок роботи вчителя.
При складанні індивідуальної програми необхідно:
· враховувати проблеми учня в засвоєнні навчального матеріалу по даній темі, рівень сформованості спеціальних, загальнавчальних умінь і навичок;
· спланувати реальні перспективи підвищення рівня його навчальних досягнень у результаті проведеної корекції;
· визначити тимчасові рамки корекції по даній темі;
· визначити види і форми роботи, послідовність їхнього виконання;
· спланувати і провести повторне тематичне оцінювання;
· скласти з учнем план засвоєння наступної теми.
При проведенні моніторингових досліджень діяльності учнів по самоуправлінню процесом засвоєння знань доцільно використовувати рекомендації щодо проведення освітнього моніторингу як складової частини управлінської діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах надруковані у вкладці „Моніторинг в освіті” до газети „Управління освітою” № 4(124) лютий 2006р.
Додаток 1
Алгоритм визначення коефіцієнтів вагомості
1. Ранжування критеріїв (видів робіт).
Кожен учасник групи проставляє бали (без повтору) кожному виду робіт, з урахуванням складності та обсягу.
Вищий (максимальний) бал за ранжиром відповідає кількості критеріїв.
Практичне застосування алгоритму ілюструє приведена нижче таблиця
види робіт (критерії)
учасники групи (к)
1
2
3
4
5
6
7
сума балів
Sk
вагомість
аk
проставлені бали (от 1 до 8)
1. домашнє завдання
4
5
2
1
3
4
6
25
0,1
2. самостійна робота
6
6
5
4
5
5
4
35
0,14
3. контрольна робота
7
7
6
7
7
6
7
47
0,19
4. тестування
3
4
1
5
6
3
3
25
0,1
5 рішення розрахункових задач
2
1
8
3
4
2
5
25
0,1
6. тематична контрольна робота
8
8
7
8
8
8
8
55
0,22
7. творчі завдання
5
3
4
2
2
1
1
18
0,07
8. усне опитування
1
2
3
6
1
7
2
22
0,08
сума балів (n)
36
1.0
2. Визначення коефіцієнта вагомості кожного критерію.
Вагомість кожного критерію визначається за формулою:
аk
=Sk
kn ,
де:
Sk
- сума балів, проставлених учасниками групи кожному критерію;
k - кількість учасників групи;
n -сума всіх балів ранжування (від мінімального до максимального).
Додаток 2
Базова кваліметрична модель оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів по математиці