Главная Учебники - Разные Лекции (разные) - часть 31
№ 175.
l = 2; l = 3 Для орбітального квантового числа l = 2, магнітне квантове число може мати п’ять значень: -2, -1, 0, 1, 2. Для орбітального квантового числа l = 3, магнітне квантове число може мати сім значень: -3, -2, -1, 0, 1, 2, 3. m = ? Окреме завдання: конфігурація
атомних орбіталей атома заліза.
Конфігурація
атомних орбіталей атома заліза у збудженому стані (
Fe+6
)
№ 289
ΔНС
2
Н
4
= 52,3 кДж/моль ΔНН
2
О
= -285,8 кДж/моль ΔНСО
2
= -383,5 кДж/моль Визначимо кількість моль етилену, що бере участь у даній реакції. З термохімічного рівняння, використовуючи стандартні ентальпії утворення речовин (
Δ
Н простих речовин = 0)
, що входять в реакцію (подані у довідкових матеріалах підручника)
, запишемо вираз, позначивши кількість моль етилену за Х: 52,3Х = 2Х(-285,8) + 2Х(-393,5) + 6226; 1410,9Х = 6226 Звідки: Х = 4,41 моль. З рівняння реакції бачимо, що оксиґену для проходження такого перетворення потрібно в тричі більше ніж етилену, тому νО2
= 3νС2
Н4
= 3*4,41 =13,24 моль. Звідки об’єм оксигену: VO2
= νО2
* Vm
= = 13,24 моль * 22,4 л/моль = = 296,5л. VO2
= ? № 398.
Складемо рівняння, позначивши масу необхідного для розведення розчина за Х: В 50%-му розчині міститься 500г КОН і 500г Н2
О, тому коли ми додаватимемо 20%-ний р-н, до присутнього в 50%-му р-ні КОН додаватиметься 0.2Х (по масі)
КОН, а загальна маса розчину збільшуватиметься на Х. В результаті розведення має вийти 25% р-н. Вище сказане можна записати у вигляді виразу: 0,5кг + 0,2Х = 0,25кг + 0,25Х; 0,25кг = 0,05Х; Х = 5кг. Отримати 25% р-н КОН m2
0%
р-на
KOH
= ? № 540.
Р-н С СН3
СООН = 0,01н К СН3
СООН = 0,042 Рівняння дисоціації: Запишемо вираз для константи дисоціації оцтової кислоти: З умови, що даний розчин 0,01н слідує – концентрація [CH3
COOH] = 0,01 моль/л Враховуючи [CH3
COO-
] = [H+
] підставимо у вираз для константи дисоціації: [СН3
СОО –
] [Н +
] = 0,00042 ; Знайдемо концентрацію іонів гідроґену: [H+
] = 0,02049; Звідки pHсередовища: pH = - ln[0,02049] = 3,88 рН р-на = ? № 626а
Аналізуючи ліву і праву частину рівняння можна зробити висновок, що в даній реакції Mnбуде виступати відновником: Mn+2
– 2e Через те, що оксиґен у даному рівнянні не змінює ступеня окислення – окисником може виступити тільки хлор. Можливий хід реакції: Mn(OH)2
+ Cl2
+ KOH Тоді: Cl2
+ 2e Прирівняємо кількість речовин у обох частинах рівняння реакції: Mn(OH)2
+ Cl2
+ 2KOH №
650.
Гальванічний елемент Cu – катод: Для того, щоб в гальванічному елементі купрум міг виступати в якості катода, для анода потрібно обрати менш електронегативний елемент – наприклад цинк (
Zn
)
.
Схема такого гальванічного елемента: Zn | ZnSO4
|| CuSO4
| Cu Реакція, що відбувається: Zn + CuSO4
= ZnSO4
+ Cu Zn = Zn+2
+ 2e – анод окислюється (φZn
= - 0,76 В) Cu+2
+ 2e = Cu – катод відновлюється (φCu
= 0,34 В) Стандартна ЕРС даної реакції: Е = φCu
– φZn
= 0,34 – ( – 0,76) = 1,1В Cu – анод: Для того, щоб в гальванічному елементі купрум міг виступати в якості анода, для катода потрібно обрати більш електронегативний елемент – наприклад золото (
Au
)
.
Схема такого гальванічного елемента: Cu | CuCl2
|| AuCl3
| Au Реакція, що відбувається: 3Cu + 2AuCl3
= 3CuCl2
+ 2Au Cu = Cu+2
+ 2e – анод окислюється (φCu
= 0,34 В) Au+3
+ 3e = Au – катод відновлюється (φAu
= 1,50 В) Стандартна ЕРС даної реакції: Е = φAu
– φCu
= 1,50 – 0,34 = 1,16В Cu – катод Cu – анод № 672а.
Запишемо стандартні електродні потенціали електрохімічних систем, що беруть участь у реакції: HOCl + H+
+ 2e = Cl–
+ H2
O (φ1
= 1,49) H2
O2
= O2
+ 2H+
+ 2e (φ2
= 0,68) Через те, що φ1
> φ2
, окисником в даній реакції є HOCl, значить реакція відбуватиметься з ліва на право. № 690.
Скласти схему електролізу водного розчину хлориду цинку. а) анод цинковий б) анод вугільний Вугільний анод: Вугільний анод є нейтральним – він не братиме участі в електрохімічних реакціях. Реакції, що можуть відбуватися на аноді: 2Сl–
= Cl2
+ 2e (φ1
= 1,36) – окислення хлорид-іону або 2H2
O = O2
+ 4H+
+ 4e (φ2
= 1,23) Хоча φ1
> φ2
, але відбуватиметься саме перший процес. Це пов’язано зі значним перенавантаженням другого процесу: матеріал анода гальмує його протікання. На катоді в цей час можуть відбуватися такі реакції: Zn+2
+ 2e = Zn(φ3
= – 0,76) * або 2H2
O + 2e = H2
Та через те, що стандартний електродний потенціал системи (*) негативніший за потенціал водневого електрода в нейтральному водному середовищі ( – 0,41В), відбуватиметься електрохімічне відновлення води, що супроводжується виділенням гідроґену. Цинковий анод: Завдяки тому, що (φ3
= – 0,76) значно менший за потенціали (φ1
= 1,36) і (φ2
= 1,23), буде відбуватися анодне розчинення цинку. № 716.
З умови задачі: з PtCl4
*6NH3
нітрат срібла осаджує весь хлор, значить він входить у зовнішню сферу комплексної сполуки, а 6NH3
у внутрішню, тому координаційна формула речовини: [Pt(NH3
)6
]Cl4
і відповідно координаційне число платини дорівнює 6 – за кількістю лігандів. Аналогічно міркуючи: з PtCl4
*3NH3
нітрат срібла осаджує тільки ¼ хлору, значить, тільки один атом хлору входить у зовнішню сферу комплексної сполуки, три інші, разом з 3NH3
– у внутрішню, тому координаційна формула речовини: [Pt(NH3
)3
Cl3
]Clі відповідно координаційне число платини в цій сполуці теж дорівнює 6. №
232
.
Скласти валентну схему молекули. а) який зв’язок найбільш полярний? б) в якому напрямку зміщена електронна хмара цього зв’язку? Найбільш полярним зв’язком є зв’язок між атомами вуглецю і хлору. В цьому легко переконатися обчисливши різниці відносних електронегативностей атомів для зв’язків: C – ClіC – H.(Cl = 3,0; C = 2,5; H = 2,1) Δχ
c
–
cl
=3,0 – 2,5 = 0,5; Δχ
c
–
н
= 2,5 – 2,1 = 0,4 => Δχ
c
–
cl
> Δχ
c
–
н
. Електронна хмара цього зв’язку зміщена в сторону Cl, як більш електронегативного атома. №
3
14.
Щоб дати відповідь на це питання потрібно обчислити стандартну енергію Ґібса реакцій: 1) CaO + H2 2) ZnO + H2 3) SnO2
+ 2H2 4) NiO + H2 5) Al2
O3
+ 3H2 По-перше реакції позначені (*) не можуть відбутися (за даних умов), бо в них беруть участь оксиди активних металів, які під час відновлення воднем одразу перетворяться в гідрооксиди. Стандартні енергії Ґібса для сполук, що беруть участь в реакціях: ΔGo
298
: CaO(–604,2), ZnO(–320,7), SnO2
(–519,3), NiO (–211,6), Al2
O3
(–1582,0), H2
O (–237,3) 1) ΔGo
298
= –237,3 – ( – 604,2) = 366,9 кДж > 0 => не може 2) ΔGo
298
= –237,3 – (–320,7) = 83,4 кДж > 0 => не може 3) ΔGo
298
= 2∙( –237,3) – (–519,3) = 44,7 кДж > 0 => не може 4) ΔGo
298
= –237,3 – ( – 211,6) = – 25,7 кДж > 0 => може
5) ΔGo
298
= 3∙(–237,3) – ( – 1582,0) = 1344,7 кДж > 0 => не може №
668
.
Для того, щоб дати відповідь на це питання обчислимо значення φ якщо рН розчину дорівнює 7. φ = – 0,059 рН = –0,41 В. Відповідно значення водневого електрода зменшиться на 0,41 В. Відповідь в). №
362
.
а) Як зміниться вміст СО в рівноважній суміші з підвищенням температури але за незмінного тиску? Зі зростанням загального тиску але за незмінної температури? б) Чи зміниться константа рівноваги за умови підвищення загального тиску і незмінній температурі? За умови збільшення температури? За умови введення в систему каталізатора? а) Через те, що ΔНо
= 172,5 кДж > 0 – реакція екзотермічна, тому за умови підвищення температури, та за незмінного тиску, рівновага зміститься вліво, тобто в сторону оберненої, відповідно концентрація СО в суміші зменшиться.
За незмінної температури збільшення тиску призведе до зменшення об’єму системи, що в свою чергу викличе збільшення концентрації речовин, що беруть участь в реакції. Якщо до збільшення тиску швидкість прямої реакції була: v1
= k1
[CO2
], а оберненої: v2
= k2
[CO]2
. Вважатимемо, що концентрації речовин збільшились в nразів, тоді швидкості реакцій: v1
’
= k1
n[CO2
] = nv1
– пряма; v2
’
= k2
(n[CO])2
= n2
v2
– обернена; => Швидкість оберненої реакції після підвищення тиску збільшиться в n2
разів, а пряма лише в n, значить концентрація СОв суміші зменшиться
. б) На константу рівноваги зміна тиску за незмінної температури не вплине тому, що вона залежить лише від природи речовин, що беруть участь в реакції і від температури. Так. – К.Р. залежить від температури. Ні. Тому що каталізатор однаково змінює енергію активації як прямої, так і оберненої реакції. Через це він не впливає на відношення констант і швидкостей реакцій, тому каталізатор не впливає на розмір константи рівноваги і, відповідно, не може ні збільшити, ні зменшити вихід реакції. Він лише може пришвидшити або сповільнити настання рівноваги. №
2
.
Еквівалентна маса кисню – 8 г/моль. Використовуючи закон еквівалентів, складемо дві пропорції для кожної реакції: метал – кисень; метал – ґалоґен: 1) 0,2г кисню еквівалентні Хг метала 8г/моль кисню – Zг/моль метала 2) Хг метала – 3,17г ґалоґена Zг/моль метала – Yг/моль ґалоґена Права частина пропорції №1 дорівнює лівій частині пропорції №2, відповідно ліва частина 1-ї дорівнює правій частині 2-ї, тому можна записати: 0,2г кисню еквівалентні 3,17г ґалоґена 8г/моль кисню – Yг/моль ґалоґена Звідки еквівалентна маса галогена: Егалогена
= (3,17г ∙ 8г/моль) /
0,2г = 126,8 г/моль. № 84.
№ 61.
Обчислимо який об’єм СО2
міститься у 1л повітря: VCO2
= Vпов.
∙ 0,03 / 100% = 1л ∙ 0,03 / 100% = 3 ∙ 10–4
л. Кількість речовини, що відповідає такому об’єму СО2
: υ = V/Vm
= 3 ∙ 10–4
л / 22,4л/моль = 1,34∙10–5
моль. Звідки: n =υ∙ NA
= 1,34 ∙ 10–5
∙ 6,02 ∙ 10–23
= 8,0625 ∙ 1018
шт. № 105.
Позначимо кількість атомів карбону та гідроґену в простій формулі речовини відповідно через XіY. Атомні маси цих елементів: 12 і 1. Тому відношення мас карбону і гідроґену в складі речовини складає 12X:Y. За умовою задачі це відношення: 93,75 : 6,25. Значить: 12X:Y = 93,75 : 6,25, звідки: Найпростіша формула сполуки: С1,25
Н1
. Цій формулі відповідає молекулярна маса М = 12 ∙ 1,25 + 1∙ 1 = 16. Справжню молекулярну масу речовини знайдемо, виходячи з її густини за повітрям: Мпов.
= 29г/моль D = M1
/M2
; => Мречовини
=Mпов.
/D = 29г/моль ∙ 4,41 = 127,89 ≈ 128 г/моль. Відношення коефіцієнтів у формулі речовини знайдемо з відношення молекулярних мас речовини і її найпростішої формули: Мреч.
/Мнайпрост. ф-ли
= 128 / 16 = 8 X = 1,25 ∙ 8 = 10, Y = 1 ∙ 8 = 8. => Формула речовини: С10
Н8
. №
111
.
№
177
.
а) Знайдемо можливі значенняnі l, що відповідають сумі: Але n > 0, l = n –1 іl < n, томумножина можливих значень зменшується: Атомні орбіталі, яким відповідають значення l, що рівні 0, 1, 2, 3, називаються відповідно s-, p-, d- і f-орбіталями. Значенню nвідповідає номер енергетичного рівня. Виходячи з другого правила Клечковського (за однакових значень суми nі l атомні орбіталі заповнюються у порядку послідовного зростання головного квантового числа n), отримаємо, що електронні орбіталі заповнюються у такому порядку: 3d Аналогічно міркуючи запишемо послідовність заповнення електронних орбіталей для суми nіl, що дорівнює 6, 7: б) Звідки: 4d в) Звідки: 4f № 142.
Ba Mg 2BaO + O2
BaO + 2HCl BaCl2
+ 2HNO3
Ba(NO3
)2
+ H2
SO4
Mg + H2
SO4
MgSO4
+ 2NaOH Mg(OH)2
MgO + 2HCl №
207
.
Електронна оболонка цього атома містить 15 електронів, значить до складу його ядра входить 15 протонів – це випливає з загальної електронейтральності атома. Кількість протонів відповідає заряду ядра атома і його порядковому номеру в таблиці хімічних елементів: Z = 15, №15.Номеру 15 відповідає хімічний елемент Фосфор, його масове число рівне: 30,97376. Отже символ даного елемента:
№ 230.
Відносні електронегативності елементів: Cl = 3,0; Ge = 2,0; Fe = ?; Ca = 1,04; K = 0,91. (
В справочних відомостях не було знайдено відносної електронегативності для
Fe
, але виходячи з таблиці відносних електронегативностей для інших елементів і періодичної таблиці хімічних елементів, можна зробити висновок, що значення електронегативності феруму знаходиться між значеннями 2,0 і 1,04 (Ґерманію і Кальцію), тому суттєво не вплине на відповідь.)
Обчислимо різниці електронегативностей зв’язків: K –Cl = 3,0 – 0,91 = 2,09; Ca – Cl = 3,0 – 1,04 = 1,96; Fe – Cl = 3,0 – ? = (1,96 < ? > 1,0); Ge – Cl = 3,0 – 2,0 = 1,0. Робимо висновок, що найбільшою йонністю характеризується зв’язок K – Cl, а найменшою – Ge – Cl, значення для зв’язку Fe – Clзнаходиться між ними. №
255
.
Заряд електрона: q = 1,60 ∙ 10–19
Кл. Один Дебаль: 1D = 3,33 ∙ 10–30
Кл/м. μ = q ∙ l = 1,60 ∙ 10–19
∙ 4 ∙ 10 –11
= 6,4 ∙ 10–30
Кл/м = 6,4 ∙ 10–30
/(3,33 ∙ 10–30
)D = =1,92 D. №
291
.
Те, що H2
іC2
H2
було взято за однакових умов і їх об’єми рівні, відповідає тому, що кількість речовини у першому і другому випадках однакова. Запишемо рівняння реакцій горіння відносно 1моль речовин, і розрахуємо тепловий ефект: H2
+ ½O2
= H2
O(г.)
ΔH1
= – 241,8кДж; C2
H2
+ 2,5O2
= 2CO2
+ H2
OΔH2
= –241,8 – 2 ∙ (–393,5) – (226,8) = – 1255,6кДж Бачимо, що під час горіння ацетилену виділяється більше теплоти. Обчислимо у скільки разів її кількість перевищує кількість теплоти, що виділяється під час горіння гідроґену: ΔH1
/ΔH2
= 1255,6/241,8 = 5,19 рази. № 329.
(В умові задачі нам не було задано концентрацію речовини
D
, аналізуючи відповідь у підручнику і концентрації даних речовин, робимо висновок, що в умові задачі допущена помилка, речовина
D
не бере участь у реакції, а тому рівняння реакції запишеться:
3
A
+
B
Щоб знайти вихідні концентрації речовин А і В врахуємо, що згідно з рівнянням реакції з 3-х молей А і 1-го моля В утворюється 2моль С. Оскільки за умовою задачі в кожному літрі системи утворилося 0,008моля речовини С, то в ході реакції було витрачено С/2 = 0,004моля речовини В і (С/2) ∙ 3 = 0,012моля речовини А. Таким чином вихідні концентрації А і В: [Ao
] = 0,012 + 0,03 = 0,042моль/л; [Bo
] = 0,01 + 0,004 = 0,014моль/л. №
401
.
Обчислимо масу 20% розчину сульфатної кислоти: mр-ну
= V ∙ ρ = 100мл ∙ 1,14г/мл = 114г. Тепер знайдемо масу сірчаної кислоти у цьому розчині: m(H2
SO4
) = mр-ну
∙ 20 / 100% = 114 ∙ 20 / 100% = 22,8г; маса води у цьому розчині: m(H2
O)20%р-н
= 114 – 22,8 = 91,2. Використовуючи знайдену масу, обчислимо масу 5%р-ну: m5%
р-ну
= 22,8 ∙ 100 / 5 = 456г. Маса води, що міститься у даному розчині: m(H2
O)5%р-н
=456 – 22,8 = 433,2г. Для того, щоб знайти об’єм потрібної для приготування розчину води, віднімемо від отриманного значення m(H2
O)20%р-н
: m(H2
O)необх.
= m(H2
O)5%р-н
– m(H2
O)20%р-н
= 433,2 – 91,2 = 342г або ж 342мл. № 466.
Обчислимо кількість моль сахарози у розчині виходячи з її молярної концентрації 0,5М: за означенням молярної концентрації (відношення кількості розчиненої речовини до об’єму розчину; наприклад 1М розчин або См
= 1моль/л) 0,5 моль 1000мл ν 100мл => ν = 0,05моль. Після того, як ми додамо до розчину 300мл води, його об’єм стане рівним 400мл, а кількість сахарози в розчині залишиться сталою, тобто 0,05моль, тому молярна концентрація розчину стане: 0,05моль 400мл См
1000мл => См
= 0,125М Звідки осмотичний тиск: P = CM
RT = 0,125 ∙ 8,31 ∙ 298 = 309,55кПа. № 541.
MNaOH
= 40г/моль. Обчислимо кількість речовини NaOH, що міститься у розчині: νNaOH
=m / M = 1г / 40г/моль = 0,0025моль. Рівняння дисоціації даного лугу: NaOH = Na+
+ OH–
=> Кількість іонів OH–
дорівнює кількості молекул NaOH, значить [OH–
] = 0,0025моль/л звідки pOH = – lg[OH–
] = – lg0,0025 = 2,6, відповідно pH = 14 – pOH = 14 – 2,6 = 11,4. №
580
.
а)Pb(NO3
)2
+ KI; б)NiCl2
+ H2
S ; в) K2
CO3
+ HCl; г) CuSO4
+ NaOH; ґ) CaCO3
+ HCl; д) Na2
SO3
+ H2
SO4
; е) AgBr3
. №
580
б.
Через те, що солі утворені сульфуром мало розчинні, то сульфіт нікелю випаде в осад: NiCl2
+ H2
S Ni2+
+ S2–
№ 586.
Через те, що всі перераховані солі утворені або слабкими основами і сильними кислотами, або сильними основами і слабкими кислотами, то всі вони будуть гідролізуватися. ZnBr2
Iступінь: ZnBr2
+ H2
O Zn2+
+ H2
O ІІ ступінь: ZnOHBr + H2
O ZnOH+
+ H2
O Реакція розчину: кисла
K2
S
Iступінь: K2
S + H2
O S2–
+ H2
O ІІ ступінь: KHS + H2
O HS–
+ H2
O Реакція розчину: лужна
Fe2
(SO4
)3
I ступінь: Fe2
(SO4
)3
+ 2H2
O Fe3+
+ H2
O ІІ ступінь: 2(FeOH)SO4
+ 2H2
O FeOH2+
+ H2
O IІІ ступінь:(Fe(OH)2
)2
SO4
+ H2
O Fe(OH)2+
+ H2
O Реакція розчину: кисла
MgSO4
I ступінь: 2MgSO4
+ 2H2
O Mg2+
+ H2
O ІІ ступінь: (MgOH)2
SO4
+ H2
O MgOH+
+ H2
O Cr(NO3
)3
I ступінь: Cr(NO3
)3
+ H2
O Cr3+
+ H2
O ІІ ступінь: CrOH(NO3
)2
+ H2
O CrOH+
+ H2
O IІІ ступінь: Cr(OH)2
NO3
+ H2
O Cr(OH)2+
+ H2
O Реакція розчину: кисла
K2
CO3
I ступінь: K2
CO3
+ H2
O CO3
2–
+ H2
O ІІ ступінь: KHCO3
+ H2
O HCO3
–
+ H2
O Реакція розчину: лужна
Na3
PO4
I ступінь: Na3
PO4
+ H2
O PO3–
4
+ H2
O ІІ ступінь: Na2
HPO4
+ H2
O HPO2–
4
+ H2
O IІІ ступінь: NaH2
PO4
+ H2
O H2
PO–
4
+ H2
O Реакція розчину: лужна
CuCl2
I ступінь: CuCl2
+ H2
O Cu2+
+ H2
O ІІ ступінь: Cu(OH)Cl + H2
O Cu(OH)+
+ H2
O Реакція розчину: кисла
№ 626б.
MnO2
+ O2
+ KOH = K2
MnO4
+H2
O2
Через те, що в розчині присутній KOH, то MnO2
не може бути окисником (тому що не проявляє окислювальних властивостей у лужних розчинах), він не буде відновлюватись, а навпаки – окислюватись, до Mn6+
(тобто змінить ступінь окислення з 4+ на 6+), з утворенням манґаната. Окисником у даній реакції буде молекулярний кисень: він змінить ступінь окислення з 0 до 2–, а також (через те, що утворюється H2
O2
) з 0 до 1–. Підрахувавши кількість атомів кисню і калію в обох частинах реакції, побачимо, що потрібно поставити коефіцієнт 2 біля KOH. Остаточно рівняння буде мати вигляд: MnO2
+ O2
+ 2KOH = K2
MnO4
+H2
O2
№ 652.
Запишемо рівняння реакцій, що відбуваються на електродах: Ag+
+ 2e 2H+
+ 2e Сумарне рівняння реакції: 2Ag+
+ H2
Щоб визначити ЕРС елемента необхідно обчислити електродні потенціали на електродах за даної концентрації розчину. Обчислимо значення φ, використавши рівняння Нернста: φAg
= 0,80 + 0,059lg1 = 0,80 + 0 = 0,80B Аналогічно для гідрогену: φH
= 0. ЕРС гальванічного елементу: E = φAg
– φH
= 0,80 – 0 = 0,80B. №
672
б.
Запишемо стандартні електродні потенціали електрохімічних систем, що беруть участь в реакції: 2IO–
3
+ 12H+
+ 10e = I2
+ 5O2
+ 6H2
Oφ1
= 1,19B O2
+ 2H+
+ 2e = H2
O2
φ2
= 0,68B. Оскільки φ1
> φ2
, то окисником буде HIO3
, а відновником – H2
O2
; дана реакція буде протікати з ліва на право. № 695.
№
717
.
Те, що перша сіль дає осад з BaCl2
, але не дає осаду з AgNO3
, означає, що йон SO2–
4
знаходиться у зовнішній сфері комплексної сполук, а Br–
у внутрішній, значить формула цієї речовини: [Co(NH3
)5
Br]SO4
Рівняння дисоціації: [Co(NH3
)5
Br]SO4
Друга сіль реагує навпаки, значить Br–
у зовнішній сфері, а SO2–
4
– у внутрішній, формула: [Co(NH3
)5
|