Главная Учебники - Разные Лекции (разные) - часть 26
ВИХОВНИЙ ЗАХІД
на тему:
“ПРОВОДИ ОСЕНІ”
Мета:
виховувати любов до рідної природи, бережливе ставлення до неї. Звучить мелодія Осені (А.Вівальді) (заходять діти).
Ведучий.
Першим було слово. А із слова, з рідної мови починається людина. Вона робить перші кроки по Землі і перед нею відкривається загадковий дивосвіт з чарівними звуками, кольорами, формами. Відкривається дивовижна краса навколишнього світу – рідного краю. Ми живемо в Україні, в краю, невимовно багатому на чарівні кольори і краєвиди, на дивовижні пісні, на чудову милозвучну мову, якою можна передати все на світі, описати красу і велич рідного краю. Рідною українською мовою можна висловити найпотаємніші почуття і думи, мрії кожної людини. Рідне слово, рідна мова живе в душі кожного з нас. І в певний час свого життя людина починає говорити віршами, бо в цьому є потреба душі. Душа, переповнена любов’ю, добротою, світлом і красою світу, звертається до поезії, музики, фарб і пензля і починає відтворювати красу. А краса живе в усьому! А краса живе в усьому На Землі і в Небесах. В світлі сонечка ясному, У заміряних лісах, У степу, на хлібній ниві, Там, де пташка п’є росу... І, щоб ви були щасливі, Вчіться бачити красу. Вчіться слухати і чути Пташку в хорі веснянім. І для себе світ відкрити, І себе знайти у нім. Ведучий.
Увійти в цей світ нам допоможуть малюнки, чарівна музика, квіти і ці гарні осінні листочки, які сьогодні пташечками залетіли до нас, щоб ми поговорили про осінь-чарівницю і провели її у щасливу путь. А тому і пісні, і вірші у нас про осінь. І пісні про осінь, і вірші осінні, Бо по жовтім листі ми до школи йдем. За вікном картини чарівні та дивні, В небі ні пташини і на серці щем... Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки Припинили концерт. Чорногуз поклонився Лугам і садам: Відлітаючи в Африку, Пакував чемодан. Де ж ти, літо, поділось, Куди подалось? Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось. Осінь брами твої Замикала вночі, Погубила у небі Журавлині ключі. Пісня “Висне небо синє...”
Ведучий.
Осінь-чарівниця, вона пригощає яблуками, грушами, сливами... Осінь: Я не просто загостила – Маю тут багато діла: В мене в сонячнім бідоні Барви радісні, червоні. Дитина. Осінь мила, осінь люба, Ти усе нам розмалюй! Залишайся в нас на святі. Погуляй і потанцюй. Осінь. Я не маю часу, діти, Розкажу вам, не втаю: Треба ще позолотити Всі листочки у гаю. А це – мій братик Урожай. Привітайся й пригощай, Недарма ти – урожай. Урожай: Я – урожай добірний, Багатий, щедрий, вірний, Хто глядів мене все літо, - Зимуватиме смачно і сито. Піду, піду садом – городом, Привітаюся з усім моїм родом, З усім родом моїм привітаюся, Тай у роду мого запитаюся: Гей, Морквинко-Горпинко, Кавун-гладун, Грушко-смакушко, Динько-господинько, Гарбузе-руде пузко, Кукурудзо-любко, гарна білозубко! Хто вас в спеку напував, Смаковито підживляв? Морква: Я, Морквинка-Горпинка, Скажу за нашу грядку. Доглядала нас Яринка В доброму порядку. Кавун. А я – тато-кавун, Щонайтовщий гладун! Кавунці: А ми – сини-кавуни, Всі у тата товстуни. Груша: А я – груша медова, Соковита, здорова, Я – одної гілки дочка, Моє дерево в садочку. Яблуко: А я – яблуко-ренет, Звуся – Симиренко, Годувала нас ледь-ледь Яблуня старенька. - Пісня “Ходить гарбуз”
- Гра “Збери овочі на борщ”
- У ліс теж прийшла золота пора. Яких тільки кольорів не підібрала осінь для лісових мешканців-дерев! А осінь казку нам подарувала І дорогі убори роздала. Дерева гарно всі розмалювала, І не шкодує сонечко тепла. Чарівна осінь квіточками квітне, Палає барвами осінніх кольорів. А небо синє і таке привітне, І ліс багряним кольором зацвів. В лісі при долині Гнеться горобина, Загорілась над водою Червона калина. Калинонько красна, Та яка ж ти рясна, Ягідки вогнисті Висять, мов намисто. Листочки вогняні, Золоті, різьбляні, Ще й переливаються До сонечка всміхаються. Хто ж тебе так прибрав? З любов’ю та ласкою Чарівною казкою? Калина: Осінь-чарівниця, гарна молодиця, По лісочку ходила, порядок наводила, Все золотом фарбувала – Дерева й кущі прикрашала. І мене не обійшла – коралі дала. Яка краса повсюди неповторна! В осіннім лісі казка ожива. По гіллі скаче білочка проворна, А жовте листя стежечку хова. Горіхи на ліщині достигають І сняться всім осінні теплі сни. Між листячком грибочки проглядають – Веселу гру затяли вони. П’єса “Хвалилися гриби”
Біля дуба зріс грибок – В капелюшку колобок Вмився усміхнувся, У листок вдягнувся. Став під гілкою і жде... День мина – ніхто не йде Ліс стоїть - дрімає... Грибників немає. Увірвавсь грибку терпець, Звівся він на корінець, Звівся тай гукає: - Хто грибів шукає?! Пісня “Гриби” (коломийка)
Гра “Знайти в кошику отруйний гриб
”
Вікторина для батьків
“Грибна мозаїка”
1. Які сигнали живої природи є індикаторами появи грибів? 2. Чому гриби в народі називають лісовими овочами, лісовим хлібом? 3. Який гриб використовують для боротьби з алкоголізмом? 4. Який гриб дістав назву – Попелюшка науки? 5. Який гриб вважається справжньою с/г культурою? 6. Чому гриб назвали білим? 7. Який гриб називають ведмежатник, коров’як, глухар? 8. Що вам відомо про “двійника” білого гриба? 9. Чи існує надійний спосіб визначення їстівних і отруйних грибів? 10. Чому старі і гниючі гриби не можна вживати в їжу? 11. Одне з правил, якого треба дотримуватися, збираючи гриби: знати якнайбільше про ці рослини. Доповніть це правило. 12. Пояснити суть наведених прислів’їв: - Пізній грибок, пізній сніжок. - Хто любить землі вклонитися – без нагороди не залишиться. - На те і хміль, щоб на дубок витися, на те й дубовик, щоб в дубах заблудитися. Ведуча.
Ми продовжуємо прогулянку осінній лісом. Небо синє-синє, а пташок немає, В поріділім гіллі вітерець гуляє, Він зриває листя і жбурля під ноги, Килим вистеляє на стежки й дороги. Килимами тими осінь йде по краю, А веселий вітер їй пісні співає. Закружляє в танці з листячком опалим, Віртуозу-вітру і цього замало! Він тоді зненацька силу набирає, Сосни величаві, як свічки, ламає. То стомившись раптом, тихо ляже спати У траву шовкову, у затишну хату. Це пора осіння – переміни часті: То на небі хмари і дощі крапчасті, То засіє мжичка, сіре небо плаче, То промінчик сонця зайчиком заскаче. Дерева всі готуються до сну, Складають листя - буде легко спати. В осінню днину сонячну, ясну Люблю я в лісі нашому гуляти. Збираю листя і букет роблю, А він під сонцем дивним сяйвом грає! Красуню-осінь дуже я люблю, Я ніби в казку двері прочиняю. Завітайте до нас восени На веселі святкові забави. Станьте з нами в та конок вогняний, Як заграють сопілки й цимбали. Де на світі я не буду, Сині гори не забуду Як згадаю – серце мліє Коломиє, Коломиє.
|