Главная Учебники - Разные Лекции (разные) - часть 26
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Умови живлення рослин є одним з основних регульованих факторів, яким можна впливати на продуктивність сільськогосподарських культур, зокрема цибулі ріпчастої. Біологічні потреби цієї культури зумовлюють певні особливості реакції на види, форми добрив, строки та дози їх внесення (Барабаш О.Ю., Гончаренко В.Ю., Жук О.Я., Болотських А.С. та ін.). Створенням оптимальних умов живлення рослин та забезпеченням високого технологічного рівня вирощування можна отримувати не лише сталі врожаї цієї культури з високими показниками якості і здатністю до тривалого зберігання, а й підтримувати родючість грунту на високому рівні. Зазначений напрям є підсумковим акцентом проаналізованих літературних джерел. Програма, об’єкти, методика та умови проведення досліджень Дослідження проводили в овочевому стаціонарі кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції НАУ (Бориспільський р-н Київської обл.) на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому грунті. Він характеризувався слабокислою реакцією сольової витяжки, середнім рівнем забезпеченості азотом, фосфором і калієм, а також вмістом гумусу, що становив близько 3,0 %. Агрофізичні показники не відхилялися від інтервалів, властивих цьому грунту. Дослідження з добривами проводили за схемою: 1. Контроль (без добрив). 2. Вермикомпост (6 т/га). 3. Вермикомпост (3 т/га) + N45
Р50
К50
. 4. N90
Р100
К100
. 5. N45
Р50
К50
. 6. N45
Р50
К50
+ N45
(кореневе підживлення). 7. N45
Р50
К50
+ N45
(кореневе підживлення) + ”Ріверм” (позакореневе підживлення). Добрива вносили під передпосівну культивацію. Кореневе підживлення проводили аміачною селітрою у фазу 4–6 листків, а позакореневе - “Рівермом” (0,01%-м розчином) у період формування цибулини. Замочували насіння на 12 год. у 0,02 %-у розчині “Ріверму” з наступним підсушуванням до сипкого стану. Контролем слугували варіанти з добривами, в яких висівалося незамочене насіння. Доза вермикомпосту за сумою NPK була еквівалентною рекомендованій Інститутом овочівництва та баштанництва УААН для Північного Лісостепу дозі N90
P100
K100
. Технологічними основами були традиційна схема вирощування, рекомендована Інститутом овочівництва та баштанництва УААН, і вдосконалена, розроблена кафедрою агрохімії та якості сільськогосподарської продукції НАУ (табл. 1). Досліджували сорти цибулі ріпчастої: Сквирська (Сквирська селекційна дослідна станція) та Балстора Рейсбургер (фірма “Бейо Заден”). Дослід Таблиця 1- Порівняльна характеристика технологій вирощування цибулі ріпчастої (агрофірма “Біотех”) Технологічний захід Технологія традиційна вдосконалена Передпосівний обробіток грунту 1) лущення стерні (2 сліди) 2) зяблева оранка 3) боронування (закриття вологи) 4) культивація (12–14 см) 5) шлейфування 6) передпосівна культивація 1) весняна оранка 2) фрезерна культивація з грядоутворенням Удобрення 1) передпосівне внесення 1)передпосівне внесення Посів 1) сівалкою точного висіву 1) сівалкою точного висіву Догляд за посівами 1) міжрядний обробіток (5 разів) 1) хімічний захист (5 разів) 2) підживлення 1) хімічний захист (10 разів) 2) підживлення Збирання врожаю 1) вручну або механізовано 1) вручну або механізовано закладено згідно з методикою, прийнятою в агрохімії. Зразки грунту та рослин відбирали у фази сходів, 4–6 листків, формування цибулини та технічної стиглості. У грунті визначали вміст нітратного азоту іонселективним методом за Олександровою і Губарєвою, амонійного – фотоколориметрично з реактивом Несслера, легкогідролізованого – за методом Тюріна і Кононової. Вміст рухомого фосфору та обмінного калію визначали за Кірсановим у модифікації ЦІНАО в одній витяжці з наступним визначенням фосфору – фотоколориметрично, а калію – на полуменевому фотометрі. Ступінь рухливості фосфатів встановлювали за методом Карпінського і Зам’ятіної. Агрегатний аналіз грунту проводили за методом Саввінова, мікроагрегатний – за методом Качинського. Вологість грунту встановлювали гравіметрично. Вміст загального гумусу визначали за методом Тюріна в модифікації Сімакова, пептизованого – за методом Годліна. Розмір листкової поверхні визначали за методом висічок, чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) розраховували за Нечипоровичем. У продукції визначали вміст вітаміну С за методом Муррі, суму цукрів – за Бертраном, вміст нітратів – потенціометричним методом, ефірних олій – за методом Гінзбург. Вміст азоту, фосфору і калію в рослинних зразках встановлювали після мокрого озолення за методом Гінзбург; азоту – фотоколориметричним методом з реактивом Несслера, фосфору –фотоколориметрично, а калію – на полуменевому фотометрі. Продукцію зберігали за температури 0–2о
С. Статистичну обробку даних здійснювали з використанням дисперсійного, регресійного і кореляційного аналізу за методом математичної статистики Доспєхова. Енергетичну оцінку застосування добрив проводили за методикою Болотського, а їх економічну ефективність розраховували за цінами 2000 р. Агрохімічні властивості темно-сірого опідзоленого ґрунту при вирощуванні цибулі ріпчастої У наших дослідженнях з метою якомога повнішого аналізу гумусового стану грунту вивчали зміни вмісту як загального, так і пептизованого гумусу. Внесення вермикомпосту (6 т/га) сприяло підвищенню навесні першого показника до 2,30 % за традиційної технології і до 2,45 % за вдосконаленої, а пептизованого – відповідно до 46,3 і 48,2 % (табл. 3). Поєднання його (3 т/га) з мінеральними добривами (N45
Р50
К50
) забезпечувало вміст загального гумусу на рівні 2,30 за першою технологією і 2,33 % - за другою, а пептизованого гумусу (І+ІІ фракції) – відповідно 37,6 і 44,6 %.Використання повної дози мінеральних добрив зменшувало ці показники. Помічено тенденцію до підвищення вмісту гумусових речовин за вдосконаленої технології порівняно з традиційною. Встановлено динаміку показників гумусного стану, які зменшуються влітку і зростають восени. Ці зміни коригувались внесенням добрив та технологіями вирощування цибулі ріпчастої. Показники азотного режиму упродовж вегетації також змінювалися під впливом вищезазначених факторів. Вплив сортів цибулі ріпчастої був не істотним. Найоптимальніші умови за вмістом мінерального і легкогідролізованого азоту складалися в разі внесення вермикомпосту окремо (6 т/га) та в поєднанні 3 т/га з мінеральними добривами незалежно від технологій (табл. 2). Застосування рекомендованої дози мінеральних добрив (N90
Р100
К100
) також забезпечувало високий рівень цих показників. Характеризуючи вплив добрив на фосфорний режим, слід зазначити, що найвищі показники вмісту рухомого фосфору та ступеня рухливості фосфатів були у варіанті з внесенням повної дози мінеральних добрив та вермикомпосту (3 т/га) у поєднанні з N45
Р50
К50
як за вдосконаленої, так і за традиційної технологій. Види, дози та строки внесення добрив змінювали вміст водорозчинного, обмінного та необмінного калію. Найвищими вони були у варіанті, де вносили повну дозу мінеральних добрив і вермикомпост (3 т/га) з мінеральними добривами (N45
Р50
К50
) незалежно від технологій вирощування цибулі ріпчастої (див. табл. 2). Близькі величини забезпечувало внесення вермикомпосту в дозі 6 т/га. Агрофізичні показники темно-сірого опідзоленого грунту в разі застосування добрив за різних технологій вирощування цибулі ріпчастої Структурний стан та щільність накладає відбиток на весь комплекс фізичних умов в грунті. Нами встановлено, що вже навесні за традиційної технологічної схеми обробітку ґрунту (шар 0–20 см) у фазу формування цибулини (сприятливі умови періоду вегетації) традиційна вдосконалена ступінь рухливості фосфатів, мг/л ступінь рухливості фосфатів, мг/л легкогідролізова -ного азоту нітратного азоту амонійного азоту рухомого фосфору необмінного калію водорозчинного калію обмінного калію легкогідролізова- ного азоту нітратного азоту амонійного азоту рухомого фосфору необмінного калію водорозчинного калію обмінного калію Контроль (без добрив) 22,1 12,9 10,7 124 242 1,56 106 0,55 22,8 12,1 11,6 129 264 1,42 110 0,53 Вермикомпост (6 т/га) 34,5 17,2 16,0 159 219 1,77 124 0,61 34,6 18,1 15,8 161 243 1,96 125 0,72 Вермикомпост (3т/га) +N45
Р50
К50
31,5 16,0 17,3 167 213 2,14 134 0,96 32,2 16,9 18,1 166 241 2,53 130 1,09 N90
Р100
К100
29,9 16,9 14,7 170 224 376 132 1,09 31,6 19,1 16,7 176 235 4,07 135 1,08 N45
Р50
К50
29,3 13,8 11,8 134 230 2,19 113 0,98 30,1 15,2 12,8 145 266 2,64 112 1,03 N45
Р50
К50
+ N45
30,0 14,1 12,1 137 237 2,46 105 0,96 31,0 15,3 13,4 144 223 2,64 119 1,01 N45
Р50
К50
+ N45
+ “Ріверм” 30,0 14,3 12,9 145 226 2,31 109 1,05 30,8 15,6 14,0 138 230 2,31 119 0,95 відбувається чітке розділення орного горизонту за щільністю на два підшари: верхній (1,05–1,16) і нижній (1,18–1,31). Аналогічні тенденції характерні і за вдосконаленої технології. Для останньої встановлено тенденцію до відновлення щільності (1,04-1,22 г/см3
) протягом вегетаційного періоду. Різниця між показниками верхнього і нижнього підшарів зменшувалася. Проте за умов окремого внесення мінеральних добрив спостерігалося погіршення мікробудови через ущільнення мікроагрегатів. Органічні добрива оптимізують зазначені показники. У варіантах, де вносили вермикомпост, щільність була меншою незалежно від технології вирощування (табл. 3). Утворення водостійкої структури пов’язано із синтезом і мінералізацією гумусових речовин ґрунту. Слід зазначити, що найвищою кількістю агрономічно цінних агрегатів, кращою структурністю та водостійкістю характеризувався грунт варіантів, де вносили вермикомпост. Скорочення технологічних операцій з обробітку грунту за вдосконаленою технологією зумовлювало вирівнювання орного і підорного шарів ґрунту за структурністю та водостійкістю агрегатів. Традиційна технологія спричинювала розділення шарів за цими показниками. Помічено тенденцію до збільшення у орному шарі (0–20 см) структурних відокремленостей <0,25 см (див. табл. 3). Показники структурності погіршувалися у варіантах з внесенням повної дози мінеральних добрив. У разі застосування вермикомпосту зменшувалась водостійкість агрегатів на фоні збільшення їх кількості, що можна пояснити підвищенням біологічної активності ґрунту. В усіх варіантах з добривами водостійкість агрегатів знижувалась і зростала кількість агрегатів <0,25 мм. Внесення вермикомпосту згладжувало цей негативний вплив. Скорочення кількості міжрядних обробітків оптимізувало агрофізичні властивості за рахунок внутрішнього потенціалу самого ґрунту. Використання органічних добрив на такому фоні прискорювало відновлення його оптимального стану. Інтенсивність фізіологічних процесів у рослинах під час вирощування цибулі ріпчастої На початку вегетації збільшення листкової поверхні відбувалося повільно. Листковий індекс за традиційної технології (сорт Сквирська) змінювався від 0,14 (контроль) до 0,29 (вермикомпост, 6 т/га), за вдосконаленої – від 0,12 до 0,23. Для сорту Балстора Рейсбургер у фазу 3 - 4 листків він змінювався від 0,14 до 0,23 за традиційної і від 0,15 до 0,26 – за вдосконаленої технології. Максимальну величину листкового індексу зафіксовано майже через 3 місяці після появи сходів. Далі він зменшувався за рахунок відмирання листків. Листковий індекс був найвищим у варіантах, де вносили органічні добрива. Так, у третій рік дослідження застосування вермикомпосту (6 т/га) сприяло розвитку листкової поверхні як за традиційної, так і за вдосконаленої технологій (2,84 - 5,02 - сорт Сквирська, 2,35 - 3,52 - сорт Балстора Рейсбургер). Внесення вермикомпосту (3т/га) в поєднанні з мінеральними добривами Таблиця 3- Вплив добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої на окремі фізико-хімічні та агрофізичні показники орного шару темно-сірого опідзоленого грунту (1998-2000рр., сприятливі умови періоду вегетації) Варіант досліду Технологія традиційна вдосконалена Загальний гумус, % Сума I і II фракцій, % загального гумусу Кількість агрегатів, % Коефіцієнт структур-ності Щільність, г/см3
Загальний гумус, % Сума I і II фракції, % загального гумусу Кількість агрегатів, % Коефіцієнт структур-ності Щільність, г/см3
агрономіч-но цінних водостій-ких агрономіч-но цінних водостій-ких Весна Контроль(без добрив) 2,19 32,0 68,4 41,4 2,18 1,08 2,26 34,7 69,1 88,7 2,25 1,07 Вермикомпост (6т/га) 2,30 46,3 78,0 44,1 3,60 1,05 2,45 48,2 73,9 50,8 2,84 1,04 Вермикомпост (3т/га) + N45
Р50
К50
2,30 37,6 76,5 41,7 3,30 1,08 2,33 44,6 72,0 46,0 2,58 1,07 N90
Р100
К100
2,17 32,3 68,4 37,1 2,18 1,16 2,20 35,0 68,8 39,9 2,22 1,12 Літо Контроль(без добрив) 1,60 22,7 69,1 42,4 2,25 1,13 2,12 24,4 69,9 42,2 2,33 1,17 Вермикомпост (6 т/га) 2,25 37,6 78,9 50,7 3,27 1,08 2,30 41,1 75,7 55,5 3,12 1,17 Вермикомпост (3 т/га) + N45
Р50
К50
2,29 28,6 77,8 48,1 2,54 1,09 2,22 34,7 76,3 51,1 3,24 1,19 N90
Р100
К100
2,12 24,9 69,9 41,1 2,33 1,16 2,09 26,6 69,3 43,6 2,27 1,22 Осінь Контроль (без добрив) 2,15 25,8 66,9 40,4 2,04 1,16 2,16 28,6 70,7 39,2 2,42 1,19 Вермикомпост (6 т/га) 2,30 30,8 76,5 47,8 3,29 1,11 2,33 43,1 73,1 52,5 2,76 1,19 Вермикомпост (3 т/га) + N45
Р50
К50
2,36 34,6 75,4 45,1 3,09 1,14 2,29 39,5 74,8 47,9 2,98 1,18 N90
Р100
К100
2,16 29,1 66,6 37,6 2,00 1,18 2,15 33,3 67,8 39,3 2,11 1,21 забезпечувало в період інтенсивного росту рослин показники на рівні 2,64 - 3,92 (сорт Сквирська) і 2,75 - 3,07 (сорт Балстора Рейсбургер). Максимальні величини для сорту Балстора Рейсбургер за обох технологій зафіксовано на 10 діб пізніше, ніж для Сквирської. В разі внесення рекомендованої дози мінеральних добрив цей показник зменшувався на 0,14 - 0,16 (сорт Сквирська) і на 0,19 - 0,26 (сорт Балстора Рейбургер). Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу виявлено у варіантах, де вносили 6 т/га вермикомпосту як за вдосконаленої, так і за традиційної технологій (10,0 - 15,9 г/см2
). Підвищення інтенсивності фізіологічних процесів обумовлювало збільшення використання рослинами макроелементів із добрив. За вдосконаленої технології збільшується винесення макроелементів з урожаєм. Максимальні величини встановлені у варіантах, де використовувався вермикомпост як окремо так і сумісно з мінеральними добривами. Для сорту Сквирська вони досягали 70,9 : 40,5 : 71,2 та 107,4 : 42,1 : 77,7, для сорту Балстора Рейсбургер – відповідно 80,4 : 34,5 : 84,8 та 104,3 : 46,0 : 95,6. Внесення добрив за вдосконаленої технології сприяло зростанню коефіцієнтів використання макроелементів із добрив. Вплив добрив та технологій вирощування на продуктивність цибулі ріпчастої Оптимізація живлення рослин за рахунок внесення вермикомпосту (6т/га) забезпечувала отримання урожаю на рівні 240 ц/га сорту Сквирська і 298 ц/га сорту Балстора Рейсбургер за традиційної технології і відповідно 275 і 370 ц/га за вдосконаленої (табл. 4). Приріст у цих варіантах становив відповідно 112 і 122 та 118 і 131% відносно контрою (без добрив). Поєднання вермикомпосту (3 т/га) з мінеральними добривами (N45
Р50
К50
) сприяло підвищенню продуктивності відповідних сортів на 149 і 156 за традиційної технології та на 154 і 202 ц/га – за вдосконаленої. Підвищення доз внесення елементів живлення у формі мінеральних добрив до рекомендованої забезпечувало приріст урожаю сорту Сквирська за традиційної технології на 126, за вдосконаленої – на 124 ц/га; сорту Балстора Рейсбургер - відповідно 142 і 135 ц/га. У разі застосування вдосконаленої технології продуктивність цибулі ріпчастої підвищувалась. Зменшення дози мінеральних добрив вдвічі зумовлювало зниження врожайності культури. Кореневе підживлення аміачною селітрою (N45
) на фоні N45
Р50
К50
сприяло збільшенню врожайності до 181 (сорт Сквирська) і до 227 (сорт Балстора Рейсбургер) за традиційної технології та 214 і 272 ц/га за вдосконаленої. Приріст, забезпечений лише підживленням, становив 32 і 28% за традиційної технології та 41 і 31% за вдосконаленої. Позакореневе підживлення розчином "Ріверму" на фоні внесення N45
Р50
К50
та N45
сприяло приросту врожаю обох сортів до 76 і 117 за традиційної та 100 і 132 – за вдосконаленої технології. Варіант досліду Сорт Сквирська Балстора Рейсбургер Умови періоду вегетації культури сприятливі несприятливі сприятливі несприятливі Урожайність, ц/га Приріст Урожайність, ц/га Приріст Урожайність, ц/га Приріст Урожайність, ц/га Приріст ц/га % ц/га % ц/га % ц/га % Традиційна технологія Контроль(без добрив) 113 - - 86 - - 134 - - 70 - - Вермикомпост (6 т/га) 240 127 112 116 30 35 298 164 122 114 44 63 Вермикомпост (3т/га) +N45
Р50
К50
262 149 132 117 31 36 290 156 116 119 49 70 N90
Р100
К100
239 126 112 115 25 34 276 142 106 103 33 47 N45
Р50
К50
145 32 28 92 6 7 189 55 41 91 21 30 N45
Р50
К50
+ N45
181 68 60 115 29 34 227 93 69 110 40 57 N45
Р50
К50
+ N45
+ “Ріверм” 189 76 67 120 34 40 251 117 87 117 47 67 Вдосконалена технологія Контроль(без добрив) 126 - - 102 - - 160 - - 107 - - Вермикомпост (6 т/га) 275 149 118 121 19 19 370 210 131 118 11 10 Вермикомпост (3т/га) +N45
Р50
К50
280 154 122 130 28 27 362 202 126 129 22 21 N90
Р100
К100
250 124 98 118 16 16 295 135 84 114 7 7 N45
Р50
К50
163 37 29 106 4 4 222 62 39 111 4 4 N45
Р50
К50
+ N45
214 88 70 119 17 17 272 112 70 120 13 12 N45
Р50
К50
+ N45
+ “Ріверм” 226 100 79 126 24 24 292 132 83 125 18 17 НІР05
, ц/га 11 7 8 Біологічна цінність цибулі - ріпки при отриманні та зберіганні Внесення органічних та мінеральних добрив під цибулю ріпчасту як окремо, так і в поєднанні на фоні обох технологій вирощування певним чином впливало на основні біохімічні показники продукції. Найвищим вмістом цукрів (сума) характеризувалася продукція варіантів, де застосовували вермикомпост окремо (6 т/га) та сумісно (3 т/га) з мінеральними добривами незалежно від технологій вирощування (табл 5). Таблиця 5- Біологічна цінність цибулі-ріпки при отриманні та зберіганні, (1998, 2000рр., сорт Балстора Рейсбургер) Строк відбирання зразків початок зберігання закінчення зберігання (25 тижнів) суха речовина, % загальний цукор, % сахароза / монози ефірні олії, мг% суха речовина, % загальний цукор, % сахароза / монози ефірні олії, мг% Контроль (без добрив) 11,6 8,2 4,15 68,4 9,7 6,96 0,63 90,4 Вермикомпост (6т/га) 12,9 8,7 8,65 82,3 10,8 6,95 0,66 110,5 Вермикомпост (3т/га) + N45
Р50
К50
12,7 8,9 8,25 87,4 10,3 7,95 1,38 105,6 N90
Р100
К100
13,7 8,0 1,85 79,1 10,1 6,38 0,76 130,5 N45
Р50
К50
11,3 8,2 3,69 84,5 9,6 6,14 1,14 110,3 N45
Р50
К50
+ N45
11,6 7,7 2,70 81,8 9,8 6,32 0,59 120,1 N45
Р50
К50
+ N45
+”Ріверм” 11,8 7,8 4,35 79,3 9,1 6,50 1,04 109,5 Контроль (без добрив) 11,8 8,2 4,18 70,6 10,2 6,48 1,10 88,4 Вермикомпост (6т/га) 13,2 9,1 7,34 86,3 10,4 7,30 1,47 110,5 Вермикомпост (3т/га) + N45
Р50
К50
12,8 9,2 6,85 94,4 11,7 7,85 1,38 105,4 N90
Р100
К100
12,9 8,9 2,26 92,5 11,4 7,10 0,43 124,5 N45
Р50
К50
11,8 7,8 3,46 83,0 9,8 7,00 0,88 101,3 N45
Р50
К50
+ N45
12,1 8,1 2,46 88,3 9,6 6,80 0,40 110,9 N45
Р50
К50
+ N45
+”Ріверм” 12,7 8,4 4,96 90,0 9,8 6,92 0,82 103,4 Ці показники становили 8,9 - 9,8 % для сорту Сквирська і 8,7 - 9,2% для сорту Балстора Рейсбургер. Продукція варіантів з органічними добривами мала підвищений вміст сухої речовини, вітаміну С та ефірних олій. Важливим показником, що визначає ступінь стиглості та лежкість цибулі – ріпки, є співвідношення вмісту сахарози до моноцукрів. Найширшими вони були у варіантах, де вносили вермикомпост як за традиційною, так і за вдосконаленою технологіями. Для сорту Сквирська ці показники становили 8,63 - 11,25, для сорту Балстора Рейсбургер – 6,65 – 7,34. Упродовж зберігання продукції згадані величини зменшувались відповідно до 1,05 – 1,68 і 0,66 - 1,47. Встановлено також зниження інших показників якості, крім вмісту ефірних олій. Ця тенденція мала інтенсивніший характер для продукції, отриманої в разі внесення рекомендованої дози мінеральних добрив та підживлення. Слід зазначити, що позакореневе підживлення розчином "Ріверму" не лише оптимізувало якісні показники, а й впливало на інтенсивність їх зміни під час зберігання, що підвищувало лежкість продукції. Енергетична оцінка застосування добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої Внесення вермикомпосту (6 т/га) сприяло підвищенню продуктивності рослин і збільшувало коефіцієнти біоенергетичної ефективності до 4,30 (сорт Балстора Рейсбургер) і до 3,78 (сорт Сквирська) за вдосконаленої технології та до 3,56 і 3,38 – за традиційної. Поєднання вермикомпосту (3 т/га) з мінеральними добривами підвищувало ці коефіцієнти відповідно до 3,46 і 3,33 (традиційна технологія) та до 3,90 і 4,08 (вдосконалена) (табл. 6). Кореневе підживлення аміачною селітрою на фоні мінеральних добрив збільшувало кількість акумульованої врожаєм енергії, що сприяло зростанню біоенергетичної ефективності технологічних заходів вирощування цибулі ріпчастої. Відповідно до сортів та технологій коефіцієнти досягали 2,43; 2,54 і 2,81; 3,01. Застосування "Ріверму" у позакореневе підживлення забезпечувало ще вищі показники. Доведено перевагу за коефіцієнтом біоенергетичної ефективності сорту Балстора Рейсбургер. Економічна ефективність використання добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої Згідно з економічною оцінкою використання добрив, їх окупність урожаєм була вищою у варіантах, де використовували органічну форму як окремо, так і в поєднанні з мінеральною. Цей показник у разі внесення 6 т/га вермикомпосту становив 36,3 (сорт Сквирська) і 46,9 (сорт Балстора Рейсбургер) за традиційної технології та відповідно 42,6 і 60,0 – за вдосконаленої. Застосування 3 т/га вермикомпосту з мінеральними добривами (N45
Р50
К50
) збільшувало ці показники для першого сорту і зменшувало для другого. Підживлення аміачною селітрою та "Рівермом" сприяло зростанню цих величин до 34,5 і 45,6 у варіантах із сортом вітчизняної селекції та до 53,2 і 60,0 – закордонної. Такі самі тенденції встановлено в разі визначення впливу добрив на формування врожаю культури. Показники економічної ефективності добрив під час вирощування цибулі ріпчастої за вдосконаленою технологією були вищими. Підживлення аміачною селітрою та "Рівермом" забезпечувало найвищу рентабельність. Для сорту Сквирська вона становила 242 і 253 за традиційною та 275 і 288 % – за вдосконаленою технологією. Варіанти із застосуванням вермикомпосту (6 т/га) характеризувались відповідно показниками рентабельності 229 і 251% (табл.6). Сумісне внесення вермикомпосту і мінеральних добрив Таблиця 6- Економічна та енергетична ефективність використання добрив та технологій вирощування цибулі ріпчастої на темно-сірому опідзоленому грунті, (1998-2000рр., сприятливі умови періоду вегетації) Варіант досліду Сорт Сквирська Балстора Рейсбургер Вартість приросту врожаю, грн Додаткові витрати, грн / га Умовно чистий прибуток, грн Рівень рентабель-ності, % Біоенерге-тичний коефіцієнт Вартість приросту врожаю, грн Додаткові витрати, грн / га Умовно чистий прибуток, грн Рівень рентабель-ності, % Біоенерге-тичний коефіцієнт Традиційна технологія Контроль (без добрив) - - - - 1,36 - - - - 1,50 Вермикомпост (6 т/га) 5715 1736 3979 229 3,38 7380 2042 5338 261 3,56 Вермикомпост (3 т/га) + N45
Р50
К50
6705 1867 4838 259 3,46 7020 1923 5097 265 3,33 N90
Р100
К100
5670 1650 4020 244 3,14 6390 1706 4684 275 3,58 N45
Р50
К50
1470 541 899 166 1,78 2475 725 1750 241 2,13 N45
Р50
К50
+ N45
3060 895 2165 242 2,43 4185 1095 3090 282 2,54 N45
Р50
К50
+ N45
+”Ріверм” 3420 969 2451 253 2,66 5265 1297 3968 306 2,86 Вдосконалена технологія Контроль (без добрив) - - - - 1,53 - - - - 1,70 Вермикомпост (6 т/га) 6705 1912 4793 251 3,78 9450 2400 7050
|