Планування дослідно-конструкторських робіт Міністерство освіти і науки України Луцький державний технічний університет Кафедра менеджменту і маркетингу Курсовий проект по курсу: Організація виробництва на тему: “Планування дослідно–конструкторських робіт ” Виконав : студент Бондарчук І.Р. групи ОА-32 Керівник : ас. Загоруйко В.Л. Луцьк, 2001 р . Вступ Дослідно–конструкторські роботи – це складний процес, який поєднує власне конструкторські розробки з експериментальним дослідженням. Зміст ДКР зумовлений характером об’єкта розробки, його призначенням, способом виготовлення тощо. Етапи роботи регламентуються Єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД), яка діє в усіх галузях про-мисловості. ДКР складаються з таких етапів: 1) Технічне завдання; 2) Технічна пропозиція; 3) Ескізний проект; 4) Технічний проект; 5) Розробка робочої документації; 6) Виготовлення дослідного зразка; 7) Коректування документації і випуск першої партії; 8) Внесення змін, затвердження і розмноження робочого проекту, його передача в відділ головного технолога. Для прискорення конструкторської розробки використовують такі методи: · Уніфікація; · Стандартизація; · Перевірка виробу на технологічність; · Використання технічних засобів проектування; · Сіткове планування і управління. Вихідні дані. 1. Варіант 31 2. Група складності 3. 3. Група новизни 1. 4. Рівень уніфікації 0,48. 5. Коефіцієнт додаткових вимог 1,25. 6. Варіант сіткового графіка 2. Перелік подій і робіт сіткового графіка Шифр події Перелік подій Шифр роботи Зміст роботи 0 Технічне завдання отримано 0 – 1 Ознайомлення з технічним завданням і його погодження 1 Технічне завдання погоджено 1 – 2 1 – 3 Розробка блок-схем пристрою Розробка принципових схем 2 Блок-схеми пристрою розроблені 2 – 4 Розробка блок-схем пристрою 3 Принципові схеми блоків розроблені 3 – 4 Розробка і випробування макетів 4 Макети випробу- вані, блок-схема розроблена 4–5 Розробка принципових схем приладів 5 Принципові схеми розроблені 5 – 6 5 – 7 Розробка робочих креслень Розробка електричних схем 6 Робочі креслення розроблені 6 – 8 Складання матеріальних специфікацій 7 Електрична схема розроблена 7– 8 Складання методики 8 Технологія виготовлення 8– 9 Виготовлення документації на технологічну оснастку 9 Робоча документація розроблена 9 –10 Виготовлення і випробування дослідного зразка 10 Дослідний зразок пройшов випробування Третя група складності Вироби мають, як правило, оригінальне технічне вирішення. складаються з самостійних вузлів, число яких перевищує 10, вимагають для налагодження безпосередньої участі співробітників лабораторії, а для виготовлення – скрупульозної технологічної підготовки, мають складну електричну схему. Уніфіковані елементи застосовуються порівняно рідко. Високі вимоги пред’являються до монтажу виробів, в процесі проектування необхідне виготовлення макетів. Коефіцієнт ускладнення приймається 2. Перша група новизни Модернізація діючої техніки. Коефіцієнт новизни розробок 1.0 Основні положення. Конструкторська підготовка виробництва складається з наступних етапів: розробка технічного завдання на проектування; ескізне проектування; розробка технічного проекту; складання робочої документації, виготовлення дослідного зразка і його випробування. Технічне завдання на проектування включає призначення нової конструкції, основні параметри машин, експлуатаційні показники, які відповідають характеру роботи, а також інші техніко-економічні показники, які визначають якість машин в експлуатації, перспективну потребу і річний випуск. Ескізний проект включає розробку креслень загального вигляду машини або складальних одиниць, схем, специфікацій складальних одиниць, розрахунок основних техніко-економічних показників, строку служби. Технічний проект розробляється на основі ескізного проекту і передбачає уточнення креслень загального вигляду машини і її найбільш важливих складальних одиниць, а також конструкторську розробку найбільш трудомістких деталей. Робоча документація включає розробку певного комплекту робочих креслень, специфікацій, матеріалів, комплектуючих відомостей і інших технічних документів, копіювання і розмноження креслень, тощо. Розробка робочої документації поділяється на підготовку документації дослідного зразка; документації встановленого серійного або масового виробництва Дослідний зразок являє собою спроектований виріб, виконаний в натуральну величину у відповідності з вимогами креслень технічних умов і призначений для випробування, вивірки і доведення конструкції та уточнення проектної документації. Нормування робіт по технічній підготовці виробництва. Визначення нормативної трудомісткості дослідно-конструкторських робіт. Вихідними даними для розрахунку трудомісткості ДКР є: група складності деталі, ступінь новизни, коефіцієнт уніфікації, коректуючий коефіцієнт, який враховує додаткові вимоги. Норматив трудомісткості ДКР визначається по формулі Тн =Т1 *Кс *Кн де Тн – нормативна трудомісткість ДКР; Т1 – базова трудомісткість для першої групи; Тс – коефіцієнт, що характеризує групу складності; Тн – коефіцієнт, що характеризує групу новизни. Тн = 3000*3*1= 9000 (людино-годин) Базова трудомісткість для третьої групи складності і першої групи новизни, прийнята за 3000 людино-годин, визначена шляхом систематизації і аналізу звітно-статистичних даних, які характеризують фактичну трудомісткість проведення ДКР. Для обліку впливу на трудомісткість застосування уніфікованих елементів користуються коефіцієнтом К1 , величина якого визначається по формулі К1 =1 – 0,25Ку де Ку – рівень стандартизації деталей, які проектуються. К1 =1- 0.25*0.48 = 0.88 Для обліку додаткових умов, які можуть бути пред’явлені для апаратури, що створюється, передбачають введення коефіцієнта Кк . Числове значення Кк встановлюють в умовах 1,0 ÷ 1,3. Тб = Тн *К1 *Кк Тб = 9000*0,88*1,32 = 9504 (люд.-год.) τ = 9504 / 8 = 1188 (люд.-днів) Одержана трудомісткість являється базою для визначення співвідношення витрат праці по стадіях ДКР, і по виконаннях. Для визначення трудомісткості всі роботи сіткового графіка необхідно віднести до того чи іншого етапу ДКР у відповідності з їх змістом. В пояснювальній записці проводиться розподіл робіт по етапах ДКР. Потім виконуєм розподіл загальної трудомісткості ДКР в процентному відношенні по етапах і роботах. Якщо на сітковому графіку відсутній той чи інший етап (наприклад ЕП), а роботу (розробка принципової схеми) виконують на стадії ТП, то трудомісткість робіт сумують по обох етапах. Розподіливши трудомісткість ДКР в процентному відношенні по роботах сіткового графіка розраховують трудомісткість в людино-одиницях. На основі встановленої по нормативах трудомісткості робіт можна визначити тривалість роботи в календарних днях за формулою Т0 =(τ*к1 *к2 ) /R де Т0 – очікувана тривалість роботи; t – трудомісткість роботи, люд.-дн. К1 –коефіцієнт, який враховує додатковий час налагодження, затвердження, внесення змін до технічної документації та інші роботи, непередбачені нормативами (К1 =1,3) К2 – коефіцієнт переведення робочих в календарні. К2 =Д к /Д р де Д р – кількість робочих днів в плановому році; Дк – кількість календарних днів в плановому році; R – кількість працівників, які одночасно виконують дану роботу. К2 = 365 / 365-104-8 = 1,44 Для визначення заробітної плати по роботах сіткового графіка необхідно розрахувати плату виконавців, зайнятих на даній роботі за один день і помножити її на тривалість роботи. Таблиця 1. Шифр події Назва роботи Шифр роботи Трудомісткість, % Тривалість, люд.-днів Чисельність працюючих Тривалість в кал. днях 0 Технічне завдання отримано 0 – 1 2 24 2 12 1 Технічне завдання погоджено 1 – 2 1 – 3 1 1 12 12 2 2 6 6 2 Блок-схеми розроблені 2 – 4 5 59 3 15 3 Принципові схеми блоків розроблено 3 – 4 4 48 2 24 4 Макети випробувані,блок-схеми розроблені 4 – 5 6 71 4 18 5 Принципові схеми розроблено 5 – 6 5 – 7 15 10 178 119 4 3 45 40 6 Робочі креслення розроблені 6 – 8 18 214 6 36 7 Електрична схема розроблена 7 – 8 6 71 3 24 8 Технологія виготовлення 8 – 9 5 59 3 20 9 Робоча документація розроблена 9 – 10 10 119 6 20 10 Дослідний зразок пройшов випробування 10 – 11 17 202 5 40 Розрахунок параметрів сітки при нормальній тривалості робіт. Параметри сіткового графіка розраховують в такій послідовності: розрахунок ранніх періодів настання подій; розрахунок пізніх періодів настання подій; вивчення критичного шляху; визначення повного і вільного резерву часу робіт; визначення коефіцієнтів Кnij , К1 , К2 робіт. Ранній період настання подій Трі – період, необхідний для виконання робіт, які забезпечують настання подій. Його встановлюють по максимальному із шляхів, які проходять через дану подію. Пізній період настання подій Тni – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху Lni – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху Lкр і максимального із наступних за даною подією шляхів Трі =t [Lmax (I+i)]; Тni = t [Lkp ] – t [Lmax (i+с)], де I – початкова подія; C – завершальна подія; і –дана подія. Резерви часу події визначають як різницю між пізнім і раннім періодами настання події Ri =Тni - Трі ; Шлях, який з’єднує події резервом часу, є критичним. Він відповідає максимальній тривалості послідовних робіт, які ведуть від вихідної до завершальної роботи. Роботи, які не мають резервів часу, розміщені на критичному шляху. Повний резерв часу роботи Rnij – це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалості критичного шляху Rnij =Тnj -Тpi -Тij Важливою властивістю повного резерву часу роботи є те, що коли його використати частково або повністю для збільшення тривалості будь-якої робрти, то відповідно зменшиться резерв часу решти робіт, що лежать на цьому шляху. Вільний резерв часу роботи Rв ij – це максимальний час, на який можна збільшити тривалість роботи або відкласти її початок, не змінюючи при цьому ранніх періодів початку наступних робіт при умові, що початкова подія цієї роботи настала в свій ранній період Rв ij =Тр j -Tni -tij . Резерви часу роботи дозволяють маневрувати періодами початку і закінчення робіт, їх тривалістю. При необхідності оптимізації сіткового графіка, в першу чергу, доцільно виключити резерви на найменш напружених шляхах. Напруженість шляхів характеризують коефіцієнтами напруженості робіт, які лежать на цих шляхах. Коефіцієнт напруженості роботи – це відношення тривалості неспівпадаючих відрізків шляху (що знаходяться між одними і тими ж подіями), одним з яких є шлях максимальний по тривалості, що проходить через дану роботу, а другим – критичний шлях. Він дозволяє визначити ступінь складності виконання вчасно кожної групи робіт некритичного шляху, тобто: Кaij =––––––––––––– де t[Lmax ] – тривалість максимального шляху, який проходить через дану роботу; t `[Lkp ] – величина відрізку шляху, що співпадає з критичним шляхом. Таблиця 2: Розрахунок параметрів сіткового графіка Перелік подій і робіт T рні T пні R і R пі-j R вi-j T рні-j T пні-j T рзі-j T пзі-j K ні-j 0 0 0 0 0-1 0 0 0 0 12 12 1 12 12 0 1-2 9 0 12 9 18 27 0.7 1-3 0 0 12 12 18 18 2 18 27 9 2-4 9 0 18 27 33 42 0.7 3 18 18 0 3-4 0 0 18 18 42 42 4 42 42 0 4-5 0 0 42 42 60 60 5 60 60 0 5-6 0 0 60 60 105 105 5-7 17 0 60 77 100 117 0.79 6 105 105 0 6-8 0 0 105 105 141 141 7 100 117 17 7-8 17 0 100 117 124 141 0.79 8 141 141 0 8-9 0 0 141 141 161 161 9 161 161 0 9-10 0 0 161 161 181 181 10 181 181 0 10-11 0 0 181 181 221 221 11 221 221 0 Сітковий графік з розрахованими параметрами Визначення кошторисності вартості робіт при їх нормальній тривалості. Для погодження часу і витрат на дослідно-конструкторську розробку зметою оптимізації термінів її виконання необхідно знати кошторисну вартість різних етапів роботи. Витрати на ДКР включають слідуючі статті: 1) матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати; 2) среціальне обладнання; 3) основна заробітна плата виконавців; 4) додаткова заробітна плата виконавців; 5) відрахування на соціальне страхування; 6) відрахування в пенсійний фонд; 7) відрахування в фонд зайняиості населення; 8) витрати на відрядження; 9) контрагентні витрати; 10) інші витрати. Стаття «Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати» включає вартість всіх матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів. Вартість допоміжних матеріалів включають в цю статтю тільки в тому випадку, якщо їх витрати пов’язані з виконанням даної теми. В інших випадках їх вартість включають в статтю “Накладні матеріали ” . Матеріали оцінюють по діючих оптових цінах з врахуванням транспортно-заготівельних витрат. Вартість матеріалів зменшують на вартість використання відходів. Стаття “ Спеціальне обладнання для дослідних і експериментальних робіт ” включає витрати на придбання чи виготовлення спеціального обладнання (нестандартних приладів, установок, випробувальних стендів), необхідного для проведення дослідно-експериментальних робіт по даній темі. Такі витрати включають в кошторисну вартість лише в тих випадках, коли це обладнання використовують для розробки тільки однієї теми. Якщо для виконання теми використовують обладнання, необхідне для виконання кількох тем, то в кошторисну вартість включають витрати, зв’язані з його експлуатацією. Визначення витрат на спеціальне обладнання проводять по фактичній вартості його придбання чи виготовлення з врахуванням транспортно-заготівельних витрат, а також витрат на встановлення і монтаж. Стаття “Основна заробітна плата виконавців” включає основну заробітну плату керівника теми і персоналу підрозділів, зайнятих розробкою теми, основних робітників цехів дослідного виробництва, макетних цехів, зайнятих виготовленням замовлень. Заробітну плату виконавців інших підрозділів (заводу, КБ), зайнятих управлінням, плануванням, матеріально-технічним забезпеченням теми, включають в статтю “Накладні витрати”. В статтю “ Додаткова заробітна плата виконавців ” включають заробітну плату персоналу, зайнятого розробкою теми, за час відпусток, виконання державних обов’язків і ін. Статті “Відрахування на соціальне страхування”, “Відрахування в пенсійний фонд”, “Відрахування в фонд зайнятості населення” включають суми, визначені в процентах від основної і додаткової заробітної плати, відображеної в статтях “Основна заробітна плата виконавців”, а також “Накладні витрати”. Стаття “Витрати на відрядження” включає всі витрати, пов’язані з відрядженням, необхідні для виконання даної теми (ДКР). Стаття “Інші витрати” включає витрати на управління, обслуговування, а також інші, що відносяться до діяльності ДКБ, КТБ, чи іншої організації, де виконують дану ДКР. Питома вага цих витрат в кошторисній вартості робіт значна, їх планують і ведуть облік по затвердженій номенклатурі статей. Статті витрат, які включаються в кошторисну вартість, класифікують по різних ознаках. Один з них – метод включення в кошторисну вартість. По цій ознаці статті витрат поділяють на прямі і посередні. До прямих статей відносять “ Основну заробітну плату виконавців ” , “Додаткову заробітну плату виконавців ” , “ Відрахування на соціальне страхування ” і т. д. Сума витрат по цих статтях змінюється обернемо пропорційно до зміни тривалості розробки. Інші статті витрат являються посередніми. Величина витрат по цих статтях або зовсім не змінюється або змінюється прямо пропорційно до зміни тривалості розробки. Зокрема, витрати по статтях “Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати” і “Контрагентні витрати” практично не змінюються із зміною тривалості розробки. Тому їх можна назвати постійними посередніми статтями витрат. Витрати по статтях “Витрати на відрядження” “Інші витрати” як правило із збільшенням тривалості розробки також збільшуються, тому їх називають посередньо змінними. Умовно приймемо, що витрати по цих статтях змінюються прямо пропорційно до зміни тривалості розробки. Як правило, на стадії проектування неможливо точно визначити кошторисну вартість дослідно-конструкторської розробки по статтях витрат через відсутність вихідних даних. Тому використовують різні методи укрупнення розрахунків кошторисної вартості ДКР. В курсовому проекті доцільно використовувати метод розрахунку по величині однієї із статей витрат. В основі цього методу лежить принцип детального розрахунку витрат лиш по одній статті. Такою статтею може бути “Основна заробітна плата виконавців”, що обгрунтовується слідуючим: витрати по цій статті складають 30-40% від загальної кошторисної вартості; достатньо вихідних даних для детального розрахунку витрат по цій статті на стадії проектування. Статті витрат “Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати ”, а також “Спеціальне обладнання” можна розрахувати виходячи із питомої їх вартості на різних етапах ДКР на 100 грн. основної заробітної плати виконавців. Слід мати на увазі, що витрати по статтях “Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати”, а також “Спеціальне обладнання” визначають тільки на етапах виготовлення, випробування, регулювання, відладки, експериментальних дослідних зразків і нестандартної контрольно-вимірювальної апаратури. Всі інші статті витрат по етапах робіт визначають пропорційно до суми основної заробітної плати виконавців. Основну заробітну плату виконавців визначають, виходячи з їх кількості, посадових окладів і тривалості етапу. По даних організації чи підприємства, або по довідкових даних уточнюють конкретний склад і посадові оклади виконавців кожного етапу ДКР. Основну заробітну плату визначають з врахуванням 40% преміальних. Розрахунок основної заробітної плати приведеній в табл.3. Таблиця 3. Розрахунок основної заробітної плати виконавців       Шифр роботи Назва роботи Виконавці Тривалість, кал. днів Кількість люд.-днів Зарплата за 1 день Зарплата без премії Зарплата з премією 1 2 3 4 5 6 7 8 0 – 1 Ознайомлення з технічним завданням і його погодження 1) ведучий інженер-конструктор 1чол. 2) Інженер-конструктор 1-ї категорії 1 чол. 12 12 12 4.67 4.33 56.04 51.96 78.46 72.74 Разом 2 12 24 9.00 108.00 151.20 1 – 2 Розробка блок-схеми пристрою 1) Ведучий інженер 1чол. 2) Інженер-конструктор 1-ї категорії 1 чол. 6 6 6 4.67 4.33 28.02 25.98 39.23 36.37 Разом 2 6 12 9 54.00 75.60 1 – 3 Розробка принципови схем 1) Інженер-конструктор 2-ї категорії 2 чол. 6 12 4.00 48.00 67.20 Разом 2 6 12 4.00 48.00 67.20 2 – 4 Розробка блок-схеми пристрою 1) Ведучий інженер 1чол. 2) Інженер-конструктор 1-ї категорії 2 чол. 15 15 30 4.67 4.33 70.05 129.90 98.07 181.86 Разом 3 15 45 9 199.95 279.75 3 – 4 Розробка і випробування макетів . 1) Інженер-конструктор 2-ї категорії 2 чол. 24 48 4.00 192.00 268.80 Разом 2 24 48 4.00 192.00 268.80 4 – 5 Розробка принципових схем приладів 1) Старший технік 1 чол. 2)Робітники 6-розряду 3 чол. 18 18 54 2.67 3.33 48.06 179.82 67.28 251.75 Разом 4 18 72 6.00 227.88 319.03 5 – 6 Розробка робочих креслень 1) ведучий інженер 1 чол. 2)Інженер-конструктор 1-ї категорії 2 чол. 3)Інженер-конструктор 2-ї категорії 1чол 45 45 90 45 4.67 4.33 4.00 210.15 389.70 180.00 294.21 545.58 252.00 Разом 4 45 180 13.00 779.85 1091.79 5 – 7 Розробка електричноїсхеми 1) ведучий інженер 1 чол. 2) Інженер-конструктор 2-ї категорії 2 чол. 40 40 80 4.67 4.33 186.80 320.00 261.52 448.00 Разом 3 40 120 9.00 506.80 709.52 6 – 8 Складання матеріальних специфікацій 1) Кресляр 1 чол. 2) інженер-технолог 1 чол. 3) робітник 6-го розряду 2 чол. 4)інженер – конструктор 2-ї категорії 2 чол. 36 36 36 72 72 2.00 4.00 3.33 4.00 72.00 144.00 239.76 288.00 100.80 201.60 335.66 403.20 Разом 6 36 216 13.33 743.76 1041.26 7 – 8 Складання методики . 1)Інженер-конструк-тор 1-ї категорії 2 чол. 2)Інженер-конструк-тор 2-ї категорії 1 чол. 24 48 24 4.33 4.00 207.84 96.00 290.98 134.40 Разом 3 24 72 8.33 303.84 425.38 8 – 9 Виготовлення документації на технологічну оснастку 1) старший технік 1 чол. 2)технік 2 чол. 20 20 40 2.67 2.50 53.40 100.00 74.76 140.00 Разом 3 20 60 5.17 153.40 214.76 9 – 10 Виготовлен-ня і випробуван-ня дослідного зразка 1)Ведучий інженер 1 чол 2)Інженер-конструк-тор 1-ї категорії 2 чол. 3)Інженер-конструк-тор 2-ї категорії 2 чол 4)Інженер –конструктор 3-ї категорії 1 чол 20 20 40 40 20 4.67 4.33 4.00 3.67 93.40 173.20 160.00 73.40 130.76 242.48 224.00 102.76 Разом 6 20 120 16.67 500.00 700.00 10 – 11 Дослідний зразок пройшов випробуван-ня 1)Старший технік 1 чол. 2)Технік 2 чол. 3)Інженер-технолог 1-категорії 2 чол. 40 40 80 80 2.67 2.50 4.00 106.80 200.00 320.00 149.52 280.00 448.00 Разом